Текущая версия на 14:34, 5 ноября 2012

Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>>Як досягти успіху в спілкуванні.

-    Послухай, Олесю, розповім тобі справжню комедію.
Дівчинка підвела очі від журналу.
-    Як це «розповім комедію»? Ти що, був у театрі?
-    Та ні. Театр ми мали сьогодні вдома. Слухай лишень. Малий Ми-китка зробив шкоду - розмалював карлючками мені щоденника від палітурки до палітурки. Я так розсердився, що, звісно, хотів дати братові стусана. Але ж ти знаєш, як ставляться батьки до моїх методів виховання.
-    То як же ти, бідашечко, відстоював справедливість?
-    Як, як - словом! Кажу тому горе-художникові: «Малий, даруй, але це тобі так не минеться». І вже хотів був потрусити його, як грушу, але він прожогом кинувся до купи своїх іграшок, хапнув тільки-но подарованого автомобіля, простягнув мені й промурмотів: «Дарую, тільки мамі не кази».

Завдання 1:

• Що розсмішило Богданка? Чи потрапляли ви в ситуації, коли незнання значення слова призводило до непорозумінь?
  
• Чи погоджуєтеся з думкою, що в описаній ситуації слово, дарма що неправильно витлумачене, допомогло уникнути конфлікту?
  
• Що означає «вміти спілкуватися»?

1. Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет
Одна мудра людина казала, що єдина розкіш, якої гідна людина, - це спілкування. Варто наголосити, що тут ідеться про розкіш як про життєву вигоду, задоволення. Втім розуміння слушності цієї думки приходить з досвідом. Простіше збагнути, чому спілкування є життєвою необхідністю людини. Пригадайте, приміром, до скількох людей і у яких справах вам доводиться звертатися впродовж дня. Спробуйте скласти стислий перелік таких звернень - і ви переконаєтеся, що все наше життя проходить у спілкуванні. Тож не дивно, що норми етикету, які регулюють нашу поведінку під час спілкування, стосуються не окремих випадків, а щоденного життя. Ці норми називають спілкувальними.

Спілкування розгортається в конкретних обставинах, що мають назву комунікативної ситуації. Про це ви знаєте з уроків мови, тож, розглянувши подану нижче схему, пригадаєте про складові комунікативної ситуації.
Хто? - Кому? - Що? - Про що? - Для чого? - Де? - Коли?

Завдання 2:
Визначте за схемою, яким складовим комунікативної ситуації відповідають:
спілкувальники;
те, що повідомляється (текст).

Спілкування - взаємини людей, що виявляються в обмінові інформацією (комунікації), у взаємодії (інтер-акції), у сприйманні людини людиною.

Спілкувальники - ті, хто спілкуються; співрозмовники, співбесідники.

Зрозуміло, що спілкупяльні правила стосуються учасників комунікативної ситуації. Проте є й певні приписи, згідно з якими оформлюють повідомлення, тобто текст. Приміром, ситуація зустрічі, у якій кожен з нас перебувае кільканадцять разів на день, вимагає не лише певної поведінки, а й певних слів. Ці слова не потрібно вигадувати кожному, хто опиняється в подібних умовах. Спілкувальники використовують готові сло-іим іїі штампи, кліше (від фр. «відбиток»), або формули. Кожна мова має набір таких формул. Саме цей набір і називають мовним етикетом. Мовний етикет складається впродовж століть. Піп є елементом культури кожного народу. Досконале володіння ним - ознака культурної, тобто освіченої та ввічливої, людини. Що більше словесних формул ми знаємо, то простіше й приємніше нам спілкуватися.

У спілкуванні ми використовуємо не тільки слова, а й жести, міміку, тобто немовні засоби. Існують правила, що регулюють і їх никористання. Отже, спілкувальний етикет охоплює і мовний етикет, і етикет немовних засобів, і спілкувальні правила.

Завдання 3:

• Спробуйте жестами без слів передати якесь прохання. Чи зрозумів вас ваш партнер?
  
• Зробіть те саме за допомогою слів. Що змінилося в ситуації? Тепер додайте до вашого прохання декілька доречних формул мовного етикету. Що змінилося в ситуації? У якому випадку було простіше й приємніше виконувати прохання? Чому?
  
• Що таке спілкування? Чи є воно важливим для людини? Чому? Що таке мовний етикет?

2. Коли спілкування приносить задоволення
Як і будь-які етикетні правила, правила спілкувального етикету ґрунтуються на моралі. Це означає, що справжньою розкішшю є тільки таке спілкування, яке не принижує, не ображає, не завдає болю. Отже, що треба знати, аби почуватися під час спілкування комфортно?

З усіх складових спілкувального етикету найпростіше зас-иоїти правила, що регулюють поведінку мовців. Варто наголосити, що ці правила є найзагальнішими, вони меншою мірою стандартизовані, ніж словесні етикетні формули. Суть їх - у шанобливому, доброзичливому, уважному ставленні до співрозмовника. Саме тому ці правила мають рекомендаційний характер. Оскільки спілкувальників є щонайменше двоє, то й правила стосуються передусім їх.

Завдання 4:
Прочитайте ланцюжком наведені правила спілкувального етикету.Поміркуйте, чи є вони важливими? Чому?  Яке з правил для мовця здається вам найважливішим? Чому? А для слухача? Чи є з-поміж наведених такі правила, яких важко дотримуватися? Які саме?

• Бути в спілкуванні ввічливим і доброзичливим: не виходити з себе, не зриватися на крик, не вживати образливих слів і виразів.   
• Виявляти увагу до того, хто говорить, бути витриманим і доброзичливим: не перебивати на півслові, виявляти свою зацікавленість тим, що каже мовець.
• Брати до уваги присутність третьої особи, яка, згідно з вимогами етикету, не повинна перебивати розмову, не повинна втручатися в неї.   
• Не наголошувати надміру на своєму Я. 
• Звертатися до слухача, заохочуючи його до розмови. 
• Не перетворювати діалог на монолог. 
• Не ображати співрозмовника. 
• Не говорити надто тихо, не вдаватися до надміру швидкого мовлення.   
• Слухач повинен менше говорити, а більше слухати. 
• Якщо мовець звертається із запитанням, потрібно відповідати, не особливо зволікаючи, проте й без поспіху. 
• Не кривитися, не використовувати брутальних жестів та реплік. 
• Виявляти чемність, якщо розмову потрібно перервати.

Завдання 5:
Визначте, яких спілкувальних правил стосуються наведені нижче українські прислів'я та приказки. Повідомте результати своєї роботи класові.

• Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.
• Не кричи, а ліпше навчи.
• Співати добре разом, а говорити окремо.
• Себе не хвали, другого не гудь.
• Говорить, як три дні не їв.
• Засипав словами, як горохом у бочку.
• Не мели, як пустий млин.
• Коли хочеш що сказати, то подумай, як почати.

Що таке норми спілкувального етикету? Наведіть найважливіші з них. Чому треба їх дотримуватися?

3. Чому слово не повинне розходитися з ділом
Хоч якими б ґречними ми не були в розмові, треба завжди пам'ятати, що зрештою нас оцінюють не за словами, а за нашими вчинками. Моральна норма «бути правдивим» безпосередньо стосується спілкування. Недарма кажуть: «Де багато « чіп, там мало правди». Народна мудрість засуджує брех-ііииість: «Як хочеш щось збрехати, то прикуси язика».

Завдання 6:
Прочитайте вірш Оксани Сенатович «Балакуни». Обміркуйте, чому балакунів іще називають пустомелями? Чому таких людей не поважають?

Балакуни
Торочив базіка всім:
Я збудую диво-дім!
Торохтій допомагав -
Язиком дошки «тесав».
Теревенив пустомеля:
Скоро будуть стіни й стеля!
Говорун клав на словах З бляхи цинкової дах.
І патякало патякав:
Полакую я все лаком!
Балакуха щебетала,
Нахвалялась, обіцяла
Для гостей спекти в печі
Пиріжки і калачі.
В дім без вікон і дверей
Талалай скликав гостей.
На гостину всі прийшли,
Проте дому не знайшли,
Ні дверей, ані стіни...
Он які балакуни!

Завдання 7:
Прочитайте співомовку Степана Руданського «Вовки». Обміркуйте, що змушує людину до брехні. Яким людям притаманна брехливість?

Вовки
«Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?»
Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!
«Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло...»
- Та воно пак і не сто,
А п'ятдесят було.
«Та й п'ятдесят диво в нас.
Де б їх стільки взялось?»
-    Ну, Іванцю! нехай так,
Але десять гналось.
«Та і десять не було!
Знать, один усього?»
-    А як один? аби вовк!
Страшно і одного...
«А може, то і не вовк?»
-    А що ж то ходило? Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.

• Чому моральна норма «бути правдивим» є важливою в спілкуванні? До яких наслідків призводить її порушення?
• Яку роль у спілкуванні відіграють доброзичливість, щирість, увага, повага до співрозмовника? Чому?
• Як стати для іншої людини цікавим і приємним співбесідником?
• Як пов'язане спілкування із товаришуванням і дружбою?

1.    Сформулюйте й запишіть правила ввічливого спілкування так, щоб три з них були заперечними реченнями, а три - стверджувальними.

2.    Прочитайте українську народну казку.
Чи погоджуєтеся з думкою, що цей твір навчає відповідального ставлення до слова? Серед прислів'їв та приказок, поданих у завданні на с. 127, виберіть ті, які втілюють ту саму думку. Чи доводилося вам бути свідками безвідповідального ставлення до слів? Оцініть себе: чи завжди ви відповідаєте за свої слова? Що, на вашу думку, потрібно, аби досягти цього?

3.    Складіть казку про те, як брехлива сорока стала найправ-дивішою пташкою в лісі.

Язиката Хвеська
Були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм довгим язиком розплеще...

Якось виорав Петро скарб. «Як же, - думає, - відучити жінку плескати язиком, щоб гроші не пропали?»

Думав, думав, бідолаха, та й надумав. Узяв він ті гроші та й заховав, а жінці нічого не каже. Другого дня поїхав Петро на базар, купив лантух бубликів та зайця застреленого. А вертаючись з базару, повернув до річки та витяг з ятерів та з верші рибу, а зайця вкинув у вершу. Рибу одніс Петро в ліс та порозкидав попід кущами, а бублики взяв та й почепив на груші, що на краю лісу стояла.

Вдома каже Петро Хвесьці:
-    Ходімо, жінко, в ліс, пошукаємо, чи не притхнулась там риба, то позбираємо!
Хвеська не вірить, а все ж пішла. Приходять у ліс, коли так: то під тим, то під тим кущем лежить риба.
-    Оце диво! - говорить Хвеська.- І родилась, і хрестилась, а такого дива не бачила!
-    Ну, добре, - каже Петро, - ходім лишень до річки, чи не піймавсь, часом, заєць у ятір або у вершу!

Пішли... Виходять на узлісся, аж стоїть груша, а на ній бубликів рясно - аж віти гнуться. Хвеська й кричить:
Чоловіче, чоловіче! Чи бачиш? Бублики на груші!
Струсили, ідуть до річки. Тягне чоловік вершу, аж у ній заєць.
Ото позабирали все та й пішли. Приходять додому, жінка й почала:
І що то, чоловіче, за день такий! І родилась, і хрестилась, такого не бачила: риба в лісі, заєць у верші, бублики на груші!

Це ще нічого, - каже Петро, - от що диво, що я сьогодні й гроші шаишов. Але гляди, жінко, не кажи нікому, а то буде нам лихо. Та не кажи нікому й про те, що ми в лісі та в річці знаходили, бо люди як довідаються, то зараз догадаються, що я гроші знайшов.

Добре,- каже Хвеська,- нікому в світі не скажу!

Ото вже надвечір чути галас, гомін на селі. Петро так собі, на сміх, миі адує:
То наш економ покрав у пана ковбаси, то тепер його по селу іюдять та ковбасами б'ють, щоб більше не крав!
Хвеська як почула, то вже й повірила. Так їй кортить з кумою поговорити, але сидить вдома, терпить.

Ото й терпить вона день, два, а далі таки не втерпіла і побігла до куми Меланки. Прибігла, «добридень» сказала, сіла. Сидить, хочеться сказати, та боїться. А далі:
Горе на світі убогому, хоч би й нам. Хотіла справити собі нові чоботи к святу, так нема за що. Ну, та, може, Бог дасть, скоро не будемо вбогі...
Як-то так? - питає кума Меланка, а сама вже й вуха нашорошила.

Ох, кумасю, не знаю, як і казати, бо нікому не велів чоловік казати, але вам скажу.
Та й давай пошепки про ті гроші. Тільки Хвеська з хати, а кума Меланка за свиту та до куми Пріськи... А тут свято трапилось, кума Пріська пішла до куми Марини, а в неї вже є кума Явдоха - то так, що вже й бесіда готова. Погуляли та й про Петрові гроші погомоніли.

Ото день чи два проминуло - кличуть Петра в контору, до економа.
-    Кажи, такий-сякий, ти знайшов гроші?
-    Ні, - каже Петро, - не знаходив.
-    Як не знаходив? Адже твоя жінка каже!
-    А що ж, пане, що моя жінка каже? Моя жінка не сповна розуму, то вона чого й на світі нема - наплете!
-    Покликать сюди жінку! - каже економ.

Ото зараз по тую Хвеську. Приводять. Питається економ:
-    Знайшов твій чоловік гроші?
-    Знайшов,- каже,- паночку, знайшов!
-    А що, - питається тоді економ у Петра,- бачиш?
-    Та що ж, - каже той, - вона чого не наплете! А ви краще спитайте її, пане, коли це було,
-    А коли це було? - питається економ.
-    Еге! Коли! Саме тоді, як ми в лісі під кожним кущем рибу збирали, як бублейна хмара йшла, і в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався.
-    Просіть, пане, - каже Петро, - нехай вона вам до пуття розкаже, коли і як те було.
-    Еге, коли і як! - знай торочить Хвеська. - Саме тоді, як увечері вас, милостивий пане, по селу водили...
-    А чого мене водили по селу? - питається економ.
-    Тоді саме, як вас били ковбасами, що ви в пана покрали...

Як крикне ж економ:
-    Ах ти така-сяка! Як ти мені смієш таке казати?! Візьміть її та дайте доброго хльосту, щоб казна-чого не базікала!
Тут Петро заступився, почав просити, що його жінка не сповна розуму.
Економ подумав, подумав - і справді дурна, - узяв та й пустив.
Прийшли додому, а Хвеська в плач:
-    Так ти, - каже, - мене підвів!
-    Хвесько, жінко моя люба! - каже Петро.- Не я тебе підвів, ти сама себе підвела! Не ляпай ніколи по-дурному язиком, то нічого й не буде.


Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун

Надіслано читачами з інтернет-сайтів

_{Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителюз етики 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.