Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895) належав до молодшого покоління старої Київської громади. На час приєднання до громадівців він був переконаним демократом. До українського руху він прилучився маючи палке бажання допомогти своєму народові. М.Драгоманов відчував потребу вийти за межі культурно-просвітницької діяльності громадівців і перейти до розв’язання політичних, соціально-економічних і національних проблем. Отож, погляди Драгоманова привносили в український рух нову ідеологію. Вона не одразу набула поширення в колі інтелігенції, але свіжі віяння доброчинно діяли на молодь.
-
[[Image:М.Драгоманов.jpeg]]
-
М.Драгоманов
+
'''Михайло Петрович Драгоманов''' (1841–1895) належав до молодшого покоління старої Київської громади. На час приєднання до громадівців він був переконаним демократом. До українського руху він прилучився маючи палке бажання допомогти своєму народові. М.[[Український_соціалізм._М._Драгоманов|Драгоманов]] відчував потребу вийти за межі культурно-просвітницької діяльності громадівців і перейти до розв’язання політичних, соціально-економічних і національних проблем. Отож, погляди Драгоманова привносили в український рух нову ідеологію. Вона не одразу набула поширення в колі інтелігенції, але свіжі віяння доброчинно діяли на [[Практикум:_Як_молодь_України_та_Німеччини_проводить_вільний_час.|молодь]].
-
{{#ev:youtube|qr9qG4Qm3rY}}
-
М.Драгоманов мав далекосяжні наміри. Він реально оцінював становище України і порівнював його з розвитком європейських держав. У суспільному русі в Україні завдяки Драгоманову з’явилася нова мета – досягти рівня передових європейських країн. Він уважав, що український демократичний рух має поєднувати соціально-економічні й національні засади. Патріотизм і демократія, на думку Драгоманова, випливають із природи українського народу, віками пригніченого і позбавленого своєї еліти. Для українського руху важливими були погляди Драгоманова на майбутній державний устрій. Він не виступав за відокремлення України від Росії, стояв на федералістських позиціях. Одначе при цьому Драгоманов виходив із можливості реорганізувати Російську імперію. Він бачив її не централізованою державою, а вільною конфедерацією автономних регіонів. Такі його погляди спиралися на положення, що в українському суспільстві не було сил, які могли б довести справу національного визволення України до кінця. Не протиставляючи народів, Драгоманов доводив самобутність українців, їхню здатність самостійно вирішувати питання суспільного життя. Сміливою була стаття Драгоманова «Пропащий час», в якій він доводив, що під російським правлінням українці більше втратили, ніж набули. Він робив закид тим, хто забув справу українського визволення, марнував надбання власного народу, відмовляючись від мови й культури. З болем у серці Драгоманов писав, що освічені українці звичай трудяться для всіх, тільки не для України та її народу.
-
[[Image:Збірник «Громада». 1881 р..jpeg]]<br> Збірник «Громада». 1881 р.
+
[[Image:М.Драгоманов.jpeg|М.Драгоманов ]]
-
{{#ev:youtube|Cue3ovbaUeQ&feature=related}}
+
''М.Драгоманов''
+
+
+
+
{{#ev:youtube|qr9qG4Qm3rY}}
+
+
М.Драгоманов мав далекосяжні наміри. Він реально оцінював становище України і порівнював його з розвитком європейських держав. У суспільному русі в Україні завдяки Драгоманову з’явилася нова мета – досягти рівня передових європейських країн. Він уважав, що український демократичний рух має поєднувати соціально-економічні й національні засади. Патріотизм і демократія, на думку Драгоманова, випливають із природи [[Героїчний_епос_українського_народу._Думи.|українського народу]], віками пригніченого і позбавленого своєї еліти. Для українського руху важливими були погляди Драгоманова на майбутній державний устрій. Він не виступав за відокремлення України від Росії, стояв на федералістських позиціях. Одначе при цьому Драгоманов виходив із можливості реорганізувати Російську імперію. Він бачив її не централізованою державою, а вільною конфедерацією автономних регіонів. Такі його погляди спиралися на положення, що в українському суспільстві не було сил, які могли б довести справу національного [[Наростання_національно-визвольної_боротьби._Повний_урок|визволення]] України до кінця. Не протиставляючи народів, Драгоманов доводив самобутність українців, їхню здатність самостійно вирішувати питання суспільного життя. Сміливою була стаття Драгоманова «Пропащий час», в якій він доводив, що під російським правлінням українці більше втратили, ніж набули. Він робив закид тим, хто забув справу українського визволення, марнував надбання власного народу, відмовляючись від мови й культури. З болем у серці Драгоманов писав, що освічені українці звичай трудяться для всіх, тільки не для України та її народу.
+
+
+
+
[[Image:Збірник «Громада». 1881 р..jpeg|Збірник «Громада». 1881 р. ]]<br> Збірник «Громада». 1881 р.
+
+
+
+
{{#ev:youtube|Cue3ovbaUeQ&feature=related}}
{{#ev:youtube|en9ZFa_ttjY&feature=related}}
{{#ev:youtube|en9ZFa_ttjY&feature=related}}
-
Наступ на українську культуру 1875–1876 рр. змусив Драгоманова покинути Батьківщину. У Женеві він разом з іншими українськими політемігрантами видавав часопис «Громада» (1878-1882 рр.), який став першим українським часописом, де були узагальнені погляди громадівців і висунуто програму українського руху. В основі програми лежали такі принципи, як демократизм (запровадження демократичних прав і свобод та відповідних інститутів, які б їх захищали), федералізм, культурництво, еволюційність (впровадження нового ладу шляхом поступових реформ), соціалізм (запровадження соціальної справедливості). Також у програмі зазначалося, що тенденції українського руху збігаються з загальним напрямом загальнолюдського прогресу. Одначе такі погляди Драгоманова для діячів Київської громади виявилися занадто радикальними. Після полеміки і взаємних звинувачень у 1886–1887 рр. дійшло до розриву. У 1889 р. Драгоманов переїхав до Софії, де викладав у Софійському університеті. Драгоманов мав вплив на українців не лише в Росії, а й у Галичині. Його ідеї особливо припали до вподоби молоді Галичини. Згодом там було засновано першу українську соціалістичну партію (Русько-українська радикальна партія). Поширенню соціалістичних ідей та створенню гуртків у Галичині та Наддніпрянській Україні допомагали друзі Драгоманова – Микола Зібер і Сергій Подолинський.
+
Наступ на українську культуру 1875–1876 рр. змусив Драгоманова покинути Батьківщину. У Женеві він разом з іншими українськими політемігрантами видавав часопис «Громада» (1878-1882 рр.), який став першим українським часописом, де були узагальнені погляди громадівців і висунуто програму українського руху. В основі програми лежали такі принципи, як демократизм (запровадження демократичних прав і свобод та відповідних інститутів, які б їх захищали), федералізм, культурництво, еволюційність (впровадження нового ладу шляхом поступових реформ), соціалізм (запровадження соціальної справедливості). Також у програмі зазначалося, що тенденції українського руху збігаються з загальним напрямом загальнолюдського [[История_открытий_и_прогресса|прогрес]]у. Одначе такі погляди Драгоманова для діячів Київської громади виявилися занадто радикальними. Після полеміки і взаємних звинувачень у 1886–1887 рр. дійшло до розриву. У 1889 р. Драгоманов переїхав до Софії, де викладав у Софійському університеті. Драгоманов мав вплив на українців не лише в Росії, а й у [[Радикальний_рух_у_Галичині._І._Франко._Утворення_УНДП_та_УСДП._Українці_в_Галицькому_сеймі_та_Австрійському_парламенті|Галичині]]. Його ідеї особливо припали до вподоби молоді Галичини. Згодом там було засновано першу українську соціалістичну партію (Русько-українська радикальна партія). Поширенню соціалістичних ідей та створенню гуртків у Галичині та Наддніпрянській Україні допомагали друзі Драгоманова – Микола Зібер і Сергій Подолинський.
Під впливом ідей Драгоманова в Наддніпрянській Україні поставали молоді громади, в яких гуртувалася переважно студентська молодь. Їх приваблювала ідея поєднання боротьби за національне і соціальне визволення. Для українського руху цінними були не лише ідеї Михайла Драгоманова, а й його жертовність, послідовність в обстоюванні власних принципів. Погляди Драгоманова стали неодємною частиною суспільно-політичної думки другої половини XIX – початку ХХ ст.
-
[[Image:М.Грушевський.jpeg]]
-
М.Грушевський
+
[[Image:Микола Зібер.jpeg|Микола Зібер ]]
-
М.Грушевський із статті «Пам’яті Михайла Петровича Драгоманова» «…Чим став Драгоманов в історії українського відродження, він став завдяки сій громадській місії за кордоном, що засудила його на гірке емігрантське життя, – але заразом поставило його в спеціально корисні, з деяких поглядів, і заразом незвичайно відповідальні політично-громадські обставини. Визволила його з-під тиску царського режиму, з місцевої буденщини і кружківщини, з-під цензурної езоповщини, призначивши на позицію відповідального представника всього поступового українського життя у культурнім світі. Винесла на становище, що змушувало його протягом цілого ряду літ напружувати всю свою енергію і весь свій інтелект, аби нагадувати широкому культурному світові в найтемнішу добу українського життя, що Україна живе, не вмерла і не вмре, незважаючи на всі царські гнобительства і проскрипції. Засудила його приймати на себе удари, інсинуації і знущання, звернені проти сеї «прискрибованої України», відбивати їх і відповідати доказами і виявами позитивних, поступових загально-вартісних прикмет українського руху. Над українським же життям, в сю тяжку, задушливу, деморалізаційну його пору настановила громадську контролю оцієї всеукраїнської заграничної експозитури – Драгоманова і його гуртка, що витягала українство з манівців провінціалізму і опортунізму на широкі шляхи світового культурного руху і змушувала орієнтуватись на перспективи загального політичного і соціального визволення. На довгий час напрям українського руху пішов по рівнозначнику сих трьох його осередків: київського, львівського і женевського. Місія Драгоманова, з сього погляду, – епоха в українському житті…»
+
''Микола Зібер''
+
+
+
+
Під впливом ідей Драгоманова в Наддніпрянській Україні поставали молоді громади, в яких гуртувалася переважно студентська молодь. Їх приваблювала ідея поєднання боротьби за національне і соціальне визволення. Для українського руху цінними були не лише ідеї Михайла Драгоманова, а й його жертовність, послідовність в обстоюванні власних принципів. Погляди Драгоманова стали неодємною частиною суспільно-політичної думки другої половини XIX – початку [[Презентація_2_до_теми:_Глобалізація_як_явище_кінця_ХХ_ст.:_об’єктивні_причини_та_наслідки|ХХ ст]].
+
+
+
+
[[Image:М.Грушевський.jpeg|М.Грушевський ]]
+
+
М.Грушевський
+
+
+
+
'''М.[[Шпаргалки._Грушевський_Михайло_Сергійович.|Грушевський]]''' із статті «Пам’яті Михайла Петровича Драгоманова» «…Чим став Драгоманов в історії українського відродження, він став завдяки сій громадській місії за кордоном, що засудила його на гірке емігрантське життя, – але заразом поставило його в спеціально корисні, з деяких поглядів, і заразом незвичайно відповідальні політично-громадські обставини. Визволила його з-під тиску царського режиму, з місцевої буденщини і кружківщини, з-під цензурної езоповщини, призначивши на позицію відповідального представника всього поступового українського життя у культурнім світі. Винесла на становище, що змушувало його протягом цілого ряду літ напружувати всю свою [[Закон_взаємозв’язку_маси_та_енергії|енергію]] і весь свій інтелект, аби нагадувати широкому культурному світові в найтемнішу добу українського життя, що Україна живе, не вмерла і не вмре, незважаючи на всі царські гнобительства і проскрипції. Засудила його приймати на себе удари, інсинуації і знущання, звернені проти сеї «прискрибованої України», відбивати їх і відповідати доказами і виявами позитивних, поступових загально-вартісних прикмет українського руху. Над українським же життям, в сю тяжку, задушливу, деморалізаційну його пору настановила громадську контролю оцієї всеукраїнської заграничної експозитури – Драгоманова і його гуртка, що витягала українство з манівців провінціалізму і опортунізму на широкі шляхи світового культурного руху і змушувала орієнтуватись на перспективи загального політичного і соціального визволення. На довгий час напрям українського руху пішов по рівнозначнику сих трьох його осередків: київського, львівського і женевського. Місія Драгоманова, з сього погляду, – епоха в українському житті…»
=== Теми для дискусії ===
=== Теми для дискусії ===
-
*Яку роль, на думку М.Грушевського, відіграв М.Драгоманов в українському русі?
+
*''Яку роль, на думку М.Грушевського, відіграв М.Драгоманов в українському русі?''
-
*Які основні світоглядні принципи обстоював М.Драгоманов у своїй діяльності?
+
*''Які основні світоглядні принципи обстоював М.Драгоманов у своїй діяльності?''
=== Запитання і завдання ===
=== Запитання і завдання ===
-
*Охарактеризуйте розвиток громадівського руху у 80-ті рр.?
+
#''Охарактеризуйте розвиток громадівського руху у 80-ті рр.?''
-
*Що нового своєю діяльністю вніс в український рух М.Драгоманов?
+
#''Що нового своєю діяльністю вніс в український рух М.Драгоманов?''
-
*Чим була зумовлена поява молодих громад, які їхні характерні ознаки? Що не задовольняло українську молодь в українському русі?
+
#''Чим була зумовлена поява молодих громад, які їхні характерні ознаки? Що не задовольняло українську молодь в українському русі?''
-
*Назвіть основні верстви українського суспільства, що підтримували український рух. З’ясуйте чому.
+
#''Назвіть основні верстви українського суспільства, що підтримували український рух. З’ясуйте чому.''
-
*Чим була зумовлена поява націоналістичної течії в українському русі? Які верстви населення її підтримували й чому?
+
#''Чим була зумовлена поява націоналістичної течії в українському русі? Які верстви населення її підтримували й чому? ''
=== Список використаної літератури ===
=== Список використаної літератури ===
Строка 89:
Строка 109:
*За основу взятий урок історії вчителя ЗОШ м.Шостка Крижина Л.В.
*За основу взятий урок історії вчителя ЗОШ м.Шостка Крижина Л.В.
*За основу взятий тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С
*За основу взятий тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С
-
*Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: * Вид-во «Ранок», 2009
+
*Гісем О. В., Мартинюк О. О. [[Історія_України|Історія України]]. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: * Вид-во «Ранок», 2009
*Омсльченко І. Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині XIX ст. //* * Нова політика. -2000
*Омсльченко І. Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині XIX ст. //* * Нова політика. -2000
*Малик Я. та ін. Історія української державності. - Львів,2005
*Малик Я. та ін. Історія української державності. - Львів,2005
*Довідник з історії України. Т. 2. — К.: Генеза, 2003
*Довідник з історії України. Т. 2. — К.: Генеза, 2003
-
*О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас, 2008
+
*О. К. Струкевич, Історія України, [[9_клас_уроки|9 клас]], 2008
*Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
*Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
*youtube. com
*youtube. com
-
Скомпоновано та відредактовано Муха О.
-
<div>----
-
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
-
Муха О.
+
''Скомпоновано та відредактовано Муха О.''
-
Крижина Л.В.
+
<div>
+
----
-
Супрун Л.С.
+
'''Над уроком працювали'''
-
Король Б.Ю.
+
Муха О.
-
----
+
-
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
+
Крижина Л.В.
+
Супрун Л.С.
+
Король Б.Ю.
+
+
----
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br></div>
Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
Домашнє завдання
Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895) належав до молодшого покоління старої Київської громади. На час приєднання до громадівців він був переконаним демократом. До українського руху він прилучився маючи палке бажання допомогти своєму народові. М.Драгоманов відчував потребу вийти за межі культурно-просвітницької діяльності громадівців і перейти до розв’язання політичних, соціально-економічних і національних проблем. Отож, погляди Драгоманова привносили в український рух нову ідеологію. Вона не одразу набула поширення в колі інтелігенції, але свіжі віяння доброчинно діяли на молодь.
М.Драгоманов
М.Драгоманов мав далекосяжні наміри. Він реально оцінював становище України і порівнював його з розвитком європейських держав. У суспільному русі в Україні завдяки Драгоманову з’явилася нова мета – досягти рівня передових європейських країн. Він уважав, що український демократичний рух має поєднувати соціально-економічні й національні засади. Патріотизм і демократія, на думку Драгоманова, випливають із природи українського народу, віками пригніченого і позбавленого своєї еліти. Для українського руху важливими були погляди Драгоманова на майбутній державний устрій. Він не виступав за відокремлення України від Росії, стояв на федералістських позиціях. Одначе при цьому Драгоманов виходив із можливості реорганізувати Російську імперію. Він бачив її не централізованою державою, а вільною конфедерацією автономних регіонів. Такі його погляди спиралися на положення, що в українському суспільстві не було сил, які могли б довести справу національного визволення України до кінця. Не протиставляючи народів, Драгоманов доводив самобутність українців, їхню здатність самостійно вирішувати питання суспільного життя. Сміливою була стаття Драгоманова «Пропащий час», в якій він доводив, що під російським правлінням українці більше втратили, ніж набули. Він робив закид тим, хто забув справу українського визволення, марнував надбання власного народу, відмовляючись від мови й культури. З болем у серці Драгоманов писав, що освічені українці звичай трудяться для всіх, тільки не для України та її народу.
Збірник «Громада». 1881 р.
Наступ на українську культуру 1875–1876 рр. змусив Драгоманова покинути Батьківщину. У Женеві він разом з іншими українськими політемігрантами видавав часопис «Громада» (1878-1882 рр.), який став першим українським часописом, де були узагальнені погляди громадівців і висунуто програму українського руху. В основі програми лежали такі принципи, як демократизм (запровадження демократичних прав і свобод та відповідних інститутів, які б їх захищали), федералізм, культурництво, еволюційність (впровадження нового ладу шляхом поступових реформ), соціалізм (запровадження соціальної справедливості). Також у програмі зазначалося, що тенденції українського руху збігаються з загальним напрямом загальнолюдського прогресу. Одначе такі погляди Драгоманова для діячів Київської громади виявилися занадто радикальними. Після полеміки і взаємних звинувачень у 1886–1887 рр. дійшло до розриву. У 1889 р. Драгоманов переїхав до Софії, де викладав у Софійському університеті. Драгоманов мав вплив на українців не лише в Росії, а й у Галичині. Його ідеї особливо припали до вподоби молоді Галичини. Згодом там було засновано першу українську соціалістичну партію (Русько-українська радикальна партія). Поширенню соціалістичних ідей та створенню гуртків у Галичині та Наддніпрянській Україні допомагали друзі Драгоманова – Микола Зібер і Сергій Подолинський.
Сергій Подолинський
Микола Зібер
Під впливом ідей Драгоманова в Наддніпрянській Україні поставали молоді громади, в яких гуртувалася переважно студентська молодь. Їх приваблювала ідея поєднання боротьби за національне і соціальне визволення. Для українського руху цінними були не лише ідеї Михайла Драгоманова, а й його жертовність, послідовність в обстоюванні власних принципів. Погляди Драгоманова стали неодємною частиною суспільно-політичної думки другої половини XIX – початку ХХ ст.
М.Грушевський
М.Грушевський із статті «Пам’яті Михайла Петровича Драгоманова» «…Чим став Драгоманов в історії українського відродження, він став завдяки сій громадській місії за кордоном, що засудила його на гірке емігрантське життя, – але заразом поставило його в спеціально корисні, з деяких поглядів, і заразом незвичайно відповідальні політично-громадські обставини. Визволила його з-під тиску царського режиму, з місцевої буденщини і кружківщини, з-під цензурної езоповщини, призначивши на позицію відповідального представника всього поступового українського життя у культурнім світі. Винесла на становище, що змушувало його протягом цілого ряду літ напружувати всю свою енергію і весь свій інтелект, аби нагадувати широкому культурному світові в найтемнішу добу українського життя, що Україна живе, не вмерла і не вмре, незважаючи на всі царські гнобительства і проскрипції. Засудила його приймати на себе удари, інсинуації і знущання, звернені проти сеї «прискрибованої України», відбивати їх і відповідати доказами і виявами позитивних, поступових загально-вартісних прикмет українського руху. Над українським же життям, в сю тяжку, задушливу, деморалізаційну його пору настановила громадську контролю оцієї всеукраїнської заграничної експозитури – Драгоманова і його гуртка, що витягала українство з манівців провінціалізму і опортунізму на широкі шляхи світового культурного руху і змушувала орієнтуватись на перспективи загального політичного і соціального визволення. На довгий час напрям українського руху пішов по рівнозначнику сих трьох його осередків: київського, львівського і женевського. Місія Драгоманова, з сього погляду, – епоха в українському житті…»
Теми для дискусії
Яку роль, на думку М.Грушевського, відіграв М.Драгоманов в українському русі?
Які основні світоглядні принципи обстоював М.Драгоманов у своїй діяльності?
Запитання і завдання
Охарактеризуйте розвиток громадівського руху у 80-ті рр.?
Що нового своєю діяльністю вніс в український рух М.Драгоманов?
Чим була зумовлена поява молодих громад, які їхні характерні ознаки? Що не задовольняло українську молодь в українському русі?
Назвіть основні верстви українського суспільства, що підтримували український рух. З’ясуйте чому.
Чим була зумовлена поява націоналістичної течії в українському русі? Які верстви населення її підтримували й чому?
Список використаної літератури
За основу взятий урок історії вчителя ЗОШ м.Шостка Крижина Л.В.
За основу взятий тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С
Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: * Вид-во «Ранок», 2009
Омсльченко І. Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині XIX ст. //* * Нова політика. -2000
Малик Я. та ін. Історія української державності. - Львів,2005
Довідник з історії України. Т. 2. — К.: Генеза, 2003
Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
youtube. com
Скомпоновано та відредактовано Муха О.
Над уроком працювали
Муха О.
Крижина Л.В.
Супрун Л.С.
Король Б.Ю.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
