|
|
Строка 5: |
Строка 5: |
| 1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ ІЗ ЗАВДАННЯМИ І СТРУКТУРОЮ КУРСУ. ПОБУДОВА ПІДРУЧНИКА. ДОДАТКОВА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ТА ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ. СВІТ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — у ХІХ ст. | | 1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ ІЗ ЗАВДАННЯМИ І СТРУКТУРОЮ КУРСУ. ПОБУДОВА ПІДРУЧНИКА. ДОДАТКОВА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ТА ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ. СВІТ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — у ХІХ ст. |
| | | |
- | ''Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті. ''<br><br>''<u>Шановні дев'ятикласники</u>''!<br><br>''Новий час'' — це [[Доба_"воєнного_комунізму".|доба]], яка створила свiт сучасної цивiлiзацiї. Iсторики зазвичай пов'язують Новий час із утвердженням буржуазних вiдносин та вiльної ринкової економiки в Захiднiй Європi починаючи з Англiйської революцiї середини ХVII ст., яка поклала початок модернiзацiї европейського суспiльства на рейках нового, капiталiстичного устрою.
| + | Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті. <br><br><u>'''Шановні дев'ятикласники!'''</u><br><br>'''<u>Новий час</u>''' — це [[Доба |доба]], яка створила свiт сучасної цивiлiзацiї. Iсторики зазвичай пов'язують Новий час із утвердженням буржуазних вiдносин та вiльної ринкової економiки в Захiднiй Європi починаючи з Англiйської революцiї середини ХVII ст., яка поклала початок модернiзацiї европейського суспiльства на рейках нового, капiталiстичного устрою. |
| | | |
| У минулому навчальному роцi ви ознайомилися з iсторiею країн свiту в раннiй Новий час, iз кризою старого порядку i початком оновлення европейського суспiльства у другiй половинi ХVII — ХVIII ст. Наступний перiод Нової iсторії з кiнця ХVIII до ХIХ ст., який ви вивчатимете, став часом докорiнного перетворення старого свiту, добою утвердження в передових країнах Європи i США ''iндустрiального суспiльства''. Це був час швидкого iнтенсивного розвитку свiтової цивiлiзацiї, коли матерiальний i духовний прогрес людства виявлявся особливо яскраво, перiод соцiальних революцiй i найважливiших наукових вiдкриттiв та винаходiв, що змiцили життя та побут людей, стрiмкого розвитку захiдних країн i водночас докорiнного перетворення схiдної цивiлiзацiї. | | У минулому навчальному роцi ви ознайомилися з iсторiею країн свiту в раннiй Новий час, iз кризою старого порядку i початком оновлення европейського суспiльства у другiй половинi ХVII — ХVIII ст. Наступний перiод Нової iсторії з кiнця ХVIII до ХIХ ст., який ви вивчатимете, став часом докорiнного перетворення старого свiту, добою утвердження в передових країнах Європи i США ''iндустрiального суспiльства''. Це був час швидкого iнтенсивного розвитку свiтової цивiлiзацiї, коли матерiальний i духовний прогрес людства виявлявся особливо яскраво, перiод соцiальних революцiй i найважливiших наукових вiдкриттiв та винаходiв, що змiцили життя та побут людей, стрiмкого розвитку захiдних країн i водночас докорiнного перетворення схiдної цивiлiзацiї. |
Строка 11: |
Строка 11: |
| Завдання пiдручника полягае в ознайомленнi вас iз цим складним i напрочуд важливим перiодом в iсторiї людства, формуваннi розумiння соцiальних, полiтичних та економiчних подiй, що вiдбулися наприкiнцi ХVIII — у ХIХ ст. Працюючи з текстом пiдручника, документами, iлюстративними джерелами, картами, ви полiпшите свої знання й практичнi вмiння. | | Завдання пiдручника полягае в ознайомленнi вас iз цим складним i напрочуд важливим перiодом в iсторiї людства, формуваннi розумiння соцiальних, полiтичних та економiчних подiй, що вiдбулися наприкiнцi ХVIII — у ХIХ ст. Працюючи з текстом пiдручника, документами, iлюстративними джерелами, картами, ви полiпшите свої знання й практичнi вмiння. |
| | | |
- | Матерiали пiдручника сприятимуть вихованню поваги до культурних i духовних надбань людства, до боротьби за свободу i незалежнiсть, формуватиме критичне ставлення до проявiв антигуманiзму.<br>''<br>''<u>''Світ наприкінці ХVIII — у ХIХ ст.''</u><br><br>Новою iсторiєю в iсторичній науцi називають розвиток країн свiту з кiнця ХV до початку ХХ ст. Цей перiод вiдрiзняється вiд попереднього значно бiльшою насиченiстю подiй, складнiстю й рiзноманiтнiстю суспiльних процесiв, глибиною змiн, якi вiдбувались у життi народiв. Порiвняно iз стародавньою i середньовiчною iсторiєю де справдi був iнший — ''Новий час''. | + | Матерiали пiдручника сприятимуть вихованню поваги до культурних i духовних надбань людства, до боротьби за свободу i незалежнiсть, формуватиме критичне ставлення до проявiв антигуманiзму.<br>''<br>'''''<u>Світ наприкінці ХVIII — у ХIХ ст.</u>'''<br><br>Новою iсторiєю в iсторичній науцi називають розвиток країн свiту з кiнця ХV до початку ХХ ст. Цей перiод вiдрiзняється вiд попереднього значно бiльшою насиченiстю подiй, складнiстю й рiзноманiтнiстю суспiльних процесiв, глибиною змiн, якi вiдбувались у життi народiв. Порiвняно iз стародавньою i середньовiчною iсторiєю де справдi був iнший — ''Новий час''. |
| | | |
- | Поняття «<u>''iндуетрiальне суспiльство''</u>» пов'язане насамперед з переважанням у господарствi будь-якої крани iндустрii, тобто промисловостi, тодi як у попереднi часи провiдною галуззю економiки було сiльське господарство. Упродовж тисячолiть земля залишалась єдиним джерелом iснування людини, а натуральне господарство й примiтивна технiка зумовлювали вкрай обмежені можливостi для задоволення матерiальних потреб. Доступ до землi селян завжди обмежувався — спочатку громадою, а згодом — рабовласниками і феодалами. За часiв Середньовiччя власнiсть на землю взагалi стала монополiєю привiлейованих станiв — дворян i духiвництва, а селяни за користування надiлами були змушенi виконувати численнi повинностi. На вартi монопольної власностi на землю та iнших привiлеїв дворянства стояла абсолютна монархiя. | + | Поняття «iндуетрiальне суспiльство» пов'язане насамперед з переважанням у господарствi будь-якої крани iндустрii, тобто промисловостi, тодi як у попереднi часи провiдною галуззю економiки було сiльське господарство. Упродовж тисячолiть земля залишалась єдиним джерелом iснування людини, а натуральне господарство й примiтивна технiка зумовлювали вкрай обмежені можливостi для задоволення матерiальних потреб. Доступ до землi селян завжди обмежувався — спочатку громадою, а згодом — рабовласниками і феодалами. За часiв Середньовiччя власнiсть на землю взагалi стала монополiєю привiлейованих станiв — дворян i духiвництва, а селяни за користування надiлами були змушенi виконувати численнi повинностi. На вартi монопольної власностi на землю та iнших привiлеїв дворянства стояла абсолютна монархiя. |
| | | |
- | Проте з поступовим розвитком промисловостi спочатку ремiсничого, мануфактурного, а згодом i фабричного виробництва — земля втрачала своє значення єдиного джерела добробуту i забезпечення [[Завдання_до_теми:_Потреби_i_задоволення_потреб.|потреб]] населення.''Промислова революцiя'' — перехiд вiд мануфактури до фабрики та використання нових технологiй i джерел енергії — значно пiдвищила продуктивнiсть працi, сприяла величезному зростанню виробництва матерiальних благ, про яке<br>людство ранiше не могло i мрiяти. Промисловiсть послiдовно займала провiдне мiсце в господарствi країн, і дворяни-землевласники втрачали свiй економiчний, а з ним і суспiльний вплив. Натомiсть мiцнила молода буржуазiя — власники промислових транспортних компанiй. Цих пiдприємцiв дедалi більше обурювало привiлейоване становище дворянства, його монополiя на владу. ''Вони домагалися скасування подiлу суспiльства на стани, встановлення громадянського рiвноправ'я, знищення абсолютизму i скликання народних представнiцьких установ — парламентiв. Уцьому прагненнi буржуазію пiдтримували народнi низи і далекогляднi представники верхiвки.'' | + | Проте з поступовим розвитком промисловостi спочатку ремiсничого, мануфактурного, а згодом i фабричного виробництва — земля втрачала своє значення єдиного джерела добробуту i забезпечення [[Завдання до теми: Потреби i задоволення потреб.|потреб]] населення.''Промислова революцiя'' — перехiд вiд мануфактури до фабрики та використання нових технологiй i джерел енергії — значно пiдвищила продуктивнiсть працi, сприяла величезному зростанню виробництва матерiальних благ, про яке<br>людство ранiше не могло i мрiяти. Промисловiсть послiдовно займала провiдне мiсце в господарствi країн, і дворяни-землевласники втрачали свiй економiчний, а з ним і суспiльний вплив. Натомiсть мiцнила молода буржуазiя — власники промислових транспортних компанiй. Цих пiдприємцiв дедалi більше обурювало привiлейоване становище дворянства, його монополiя на владу. ''Вони домагалися скасування подiлу суспiльства на стани, встановлення громадянського рiвноправ'я, знищення абсолютизму i скликання народних представнiцьких установ — парламентiв. Уцьому прагненнi буржуазію пiдтримували народнi низи і далекогляднi представники верхiвки.'' |
| | | |
| Проте нi бiльшiсть дворян, нi європейськi самодержцi не збиралися добровiльно вiдмовлятися вiд своїх привiлеїв і влади. Вони твердо стояли на сторожi феодально-абсолютистських порядкiв, жорстоко переслідуючи будь-якi прояви вiльного мислення та спроби проведення реформ. Саме це спонукало буржуазiю взятися за зброю i повести за собою пригноблені маси. ''Наприкiнцi ХVIII — у першiii половинi ХIХ ст. в Європі прокотилася хвиля буржуазних революцiй, якi завдали нищівного удару по абсолютизму і вiджилим феодальним порядкам''. | | Проте нi бiльшiсть дворян, нi європейськi самодержцi не збиралися добровiльно вiдмовлятися вiд своїх привiлеїв і влади. Вони твердо стояли на сторожi феодально-абсолютистських порядкiв, жорстоко переслідуючи будь-якi прояви вiльного мислення та спроби проведення реформ. Саме це спонукало буржуазiю взятися за зброю i повести за собою пригноблені маси. ''Наприкiнцi ХVIII — у першiii половинi ХIХ ст. в Європі прокотилася хвиля буржуазних революцiй, якi завдали нищівного удару по абсолютизму і вiджилим феодальним порядкам''. |
Строка 25: |
Строка 25: |
| ''Промислова революцiя i розвиток ринкової економiки поступово змiнювали соцiальну структуру суспiльства''. Провiдними верствами розвинутих країн стають пiдприємцi-капiталiсти і найманi робiтники. Але в бiльшостi держав свiту продовжувала iснувати багатоукладна економiка, де капiталiстичнi вiдносини не були панiвними та зберiгалася стара структура суспiльства. | | ''Промислова революцiя i розвиток ринкової економiки поступово змiнювали соцiальну структуру суспiльства''. Провiдними верствами розвинутих країн стають пiдприємцi-капiталiсти і найманi робiтники. Але в бiльшостi держав свiту продовжувала iснувати багатоукладна економiка, де капiталiстичнi вiдносини не були панiвними та зберiгалася стара структура суспiльства. |
| | | |
- | ''Усi цi процеси'', нерозривно пов'язані один з одним, ''неминуче змiнювали свiтогляд людини''. На вiдмiну вiд попередникiв, якi були переконанi в непорушностi свiту, в якому жили, люди Нового часу стали значно рiшучiшими і були впевненi, що природу i суспiльство не тiльки можливо, але й слiд змiнювати. Змiнилося ставлення до держави, що втратила свiй божественний ореол. ''Тепер призначення [[Встановлення_більшовицької_влади|влади]] вбачалося в захисті природних прав і свобод людини'', визнавалася необхiднiсть замiни державного устрою у випадку невиконання владою своїх обов'язкiв перед суспiльством. «Нова» людина була мобiльнiшою, що швидко пристосовувалася до змiн в оточуючому життi.<br><br><br><u>''Перевірте себе''</u> | + | ''Усi цi процеси'', нерозривно пов'язані один з одним, ''неминуче змiнювали свiтогляд людини''. На вiдмiну вiд попередникiв, якi були переконанi в непорушностi свiту, в якому жили, люди Нового часу стали значно рiшучiшими і були впевненi, що природу i суспiльство не тiльки можливо, але й слiд змiнювати. Змiнилося ставлення до держави, що втратила свiй божественний ореол. ''Тепер призначення [[Встановлення більшовицької влади|влади]] вбачалося в захисті природних прав і свобод людини'', визнавалася необхiднiсть замiни державного устрою у випадку невиконання владою своїх обов'язкiв перед суспiльством. «Нова» людина була мобiльнiшою, що швидко пристосовувалася до змiн в оточуючому життi.<br><br><br>''Перевірте себе'' |
| | | |
- | 1. Яку добу в iсторії людства називають Новою iсторiею?<br>2. Пояснiть поняття: iндустрiальне суспiльство, промислова революцiя. <br>З. Визначте причини буржуазних революцiй кiнця ХVIII — першої половини ХIХ ст.<br>4. Охарактеризуйте новi суспiльнi верстви, що виникли в ХIХ ст.<br>5. Як у Новий час змiнилося ставлення людини до держави?<br><br><br><br>''С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. [[Всесвітня_історія_9_клас|Всесвітня історія 9 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайту '' | + | ''1. Яку добу в iсторії людства називають Новою iсторiею?<br>2. Пояснiть поняття: iндустрiальне суспiльство, промислова революцiя. <br>З. Визначте причини буржуазних революцiй кiнця ХVIII — першої половини ХIХ ст.<br>4. Охарактеризуйте новi суспiльнi верстви, що виникли в ХIХ ст.<br>5. Як у Новий час змiнилося ставлення людини до держави?''<br><br><br><br>''С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. ''[[Всесвітня історія 9 клас|''Всесвітня історія 9 клас'']]''<br>Вислано читачами з інтернет-сайту'' |
| | | |
| <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Реферати]], домашня робота, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. [[Історія всесвітня|Конспекти]] з історії, шкільний план, відкритий урок з всесвітньої історії</sub> | | <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Реферати]], домашня робота, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. [[Історія всесвітня|Конспекти]] з історії, шкільний план, відкритий урок з всесвітньої історії</sub> |
Версия 11:43, 30 августа 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурс. Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті.
1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ ІЗ ЗАВДАННЯМИ І СТРУКТУРОЮ КУРСУ. ПОБУДОВА ПІДРУЧНИКА. ДОДАТКОВА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ТА ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ. СВІТ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — у ХІХ ст.
Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті.
Шановні дев'ятикласники!
Новий час — це доба, яка створила свiт сучасної цивiлiзацiї. Iсторики зазвичай пов'язують Новий час із утвердженням буржуазних вiдносин та вiльної ринкової економiки в Захiднiй Європi починаючи з Англiйської революцiї середини ХVII ст., яка поклала початок модернiзацiї европейського суспiльства на рейках нового, капiталiстичного устрою.
У минулому навчальному роцi ви ознайомилися з iсторiею країн свiту в раннiй Новий час, iз кризою старого порядку i початком оновлення европейського суспiльства у другiй половинi ХVII — ХVIII ст. Наступний перiод Нової iсторії з кiнця ХVIII до ХIХ ст., який ви вивчатимете, став часом докорiнного перетворення старого свiту, добою утвердження в передових країнах Європи i США iндустрiального суспiльства. Це був час швидкого iнтенсивного розвитку свiтової цивiлiзацiї, коли матерiальний i духовний прогрес людства виявлявся особливо яскраво, перiод соцiальних революцiй i найважливiших наукових вiдкриттiв та винаходiв, що змiцили життя та побут людей, стрiмкого розвитку захiдних країн i водночас докорiнного перетворення схiдної цивiлiзацiї.
Завдання пiдручника полягае в ознайомленнi вас iз цим складним i напрочуд важливим перiодом в iсторiї людства, формуваннi розумiння соцiальних, полiтичних та економiчних подiй, що вiдбулися наприкiнцi ХVIII — у ХIХ ст. Працюючи з текстом пiдручника, документами, iлюстративними джерелами, картами, ви полiпшите свої знання й практичнi вмiння.
Матерiали пiдручника сприятимуть вихованню поваги до культурних i духовних надбань людства, до боротьби за свободу i незалежнiсть, формуватиме критичне ставлення до проявiв антигуманiзму.
Світ наприкінці ХVIII — у ХIХ ст.
Новою iсторiєю в iсторичній науцi називають розвиток країн свiту з кiнця ХV до початку ХХ ст. Цей перiод вiдрiзняється вiд попереднього значно бiльшою насиченiстю подiй, складнiстю й рiзноманiтнiстю суспiльних процесiв, глибиною змiн, якi вiдбувались у життi народiв. Порiвняно iз стародавньою i середньовiчною iсторiєю де справдi був iнший — Новий час.
Поняття «iндуетрiальне суспiльство» пов'язане насамперед з переважанням у господарствi будь-якої крани iндустрii, тобто промисловостi, тодi як у попереднi часи провiдною галуззю економiки було сiльське господарство. Упродовж тисячолiть земля залишалась єдиним джерелом iснування людини, а натуральне господарство й примiтивна технiка зумовлювали вкрай обмежені можливостi для задоволення матерiальних потреб. Доступ до землi селян завжди обмежувався — спочатку громадою, а згодом — рабовласниками і феодалами. За часiв Середньовiччя власнiсть на землю взагалi стала монополiєю привiлейованих станiв — дворян i духiвництва, а селяни за користування надiлами були змушенi виконувати численнi повинностi. На вартi монопольної власностi на землю та iнших привiлеїв дворянства стояла абсолютна монархiя.
Проте з поступовим розвитком промисловостi спочатку ремiсничого, мануфактурного, а згодом i фабричного виробництва — земля втрачала своє значення єдиного джерела добробуту i забезпечення потреб населення.Промислова революцiя — перехiд вiд мануфактури до фабрики та використання нових технологiй i джерел енергії — значно пiдвищила продуктивнiсть працi, сприяла величезному зростанню виробництва матерiальних благ, про яке людство ранiше не могло i мрiяти. Промисловiсть послiдовно займала провiдне мiсце в господарствi країн, і дворяни-землевласники втрачали свiй економiчний, а з ним і суспiльний вплив. Натомiсть мiцнила молода буржуазiя — власники промислових транспортних компанiй. Цих пiдприємцiв дедалi більше обурювало привiлейоване становище дворянства, його монополiя на владу. Вони домагалися скасування подiлу суспiльства на стани, встановлення громадянського рiвноправ'я, знищення абсолютизму i скликання народних представнiцьких установ — парламентiв. Уцьому прагненнi буржуазію пiдтримували народнi низи і далекогляднi представники верхiвки.
Проте нi бiльшiсть дворян, нi європейськi самодержцi не збиралися добровiльно вiдмовлятися вiд своїх привiлеїв і влади. Вони твердо стояли на сторожi феодально-абсолютистських порядкiв, жорстоко переслідуючи будь-якi прояви вiльного мислення та спроби проведення реформ. Саме це спонукало буржуазiю взятися за зброю i повести за собою пригноблені маси. Наприкiнцi ХVIII — у першiii половинi ХIХ ст. в Європі прокотилася хвиля буржуазних революцiй, якi завдали нищівного удару по абсолютизму і вiджилим феодальним порядкам.
Процес формування iндустрiального суспiльства (стадiї, на якій зараз перебуває бiльшiсть країн свiту) тривав понад півтора століття. Його прогресивнiсть полягала в знищеннi станового подiлу і феодальноабсолютистських установ, утвердженнi громадянськогорівноправ'я, парламентизму і демократiї в полiтичному життi; поступовому обмеженні соцiальної нерiвностi.Найбiльшим досягненням Нового часу стало проголошення прав і свобод людини і громадянина.
У ХIХ ст. у багатьох європейських державах вiдбулися докорiннi економiчнi зрушення, змiнився соцiальний і полiтичний устрiй. Ці перетворення переважно супроводжувалися революцiями і громадянськими вiйнами, ілише в окремих випадках необхiднi, давно назрiлi змiни здiйснювалися шляхом поступових і обережних реформ. Історiя Захiдної Європи, Росiї i США у цей час насичена революцiями i контрреволюцiями, реформами i контрреформами. Змiнювалося життя країн і народiв Азii, Африки і Латинської Америки.
Промислова революцiя i розвиток ринкової економiки поступово змiнювали соцiальну структуру суспiльства. Провiдними верствами розвинутих країн стають пiдприємцi-капiталiсти і найманi робiтники. Але в бiльшостi держав свiту продовжувала iснувати багатоукладна економiка, де капiталiстичнi вiдносини не були панiвними та зберiгалася стара структура суспiльства.
Усi цi процеси, нерозривно пов'язані один з одним, неминуче змiнювали свiтогляд людини. На вiдмiну вiд попередникiв, якi були переконанi в непорушностi свiту, в якому жили, люди Нового часу стали значно рiшучiшими і були впевненi, що природу i суспiльство не тiльки можливо, але й слiд змiнювати. Змiнилося ставлення до держави, що втратила свiй божественний ореол. Тепер призначення влади вбачалося в захисті природних прав і свобод людини, визнавалася необхiднiсть замiни державного устрою у випадку невиконання владою своїх обов'язкiв перед суспiльством. «Нова» людина була мобiльнiшою, що швидко пристосовувалася до змiн в оточуючому життi.
Перевірте себе
1. Яку добу в iсторії людства називають Новою iсторiею? 2. Пояснiть поняття: iндустрiальне суспiльство, промислова революцiя. З. Визначте причини буржуазних революцiй кiнця ХVIII — першої половини ХIХ ст. 4. Охарактеризуйте новi суспiльнi верстви, що виникли в ХIХ ст. 5. Як у Новий час змiнилося ставлення людини до держави?
С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас Вислано читачами з інтернет-сайту
Реферати, домашня робота, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. Конспекти з історії, шкільний план, відкритий урок з всесвітньої історії
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|