|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | ''<u><metakeywords>я і ураїна, 4 клас, урок, на тему Дбай про своє добре ім’я.</metakeywords>ДБАЙ ПРО СВОЄ ДОБРЕ ІМ'Я</u>''<br> Дослідники стверджують, що тривалий час люди виокремлювали себе від інших лише за допомогою власних імен, а в первісному суспільстві вважалося, що ім'я людини і вона сама — це одне й те саме. І, йшовши з життя, людина забирала з собою своє ім'я. Тож імен всім не вистачало. До нас дійшли легенди, як деякі племена Нової Гвінеї полювали за іменами. Перед тим, як убити когось, у жертви запитували ім'я, щоб відібрати таким чином у неї і життя, й ім'я.<br>Уголос ім'я не вимовлялося, щоб не з'явилася та [[«Ти_знаєш,_що_ти_людина?»|людина]], яка колись його носила, або щоб не наклисати на себе біди. | + | ''<u><metakeywords>я і ураїна, 4 клас, урок, на тему Дбай про своє добре ім’я.</metakeywords></u>'' |
| | | |
- | <br> В язичницькі часи іменами передавалися ознаки побуту, вірування, місцезнаходження. Називали Кожум'якою — за фахом, Владикою, Селянином — за соціальним станом. Надзвичайно багато імен запозичено від назв риб, птахів, тварин, комах (Жук, Заєць, Гусак).<br>У часи Київської Русі для княжих дітей існували почесні імена з частинкою -слав, -мир, -волод, -полк, -зар, -мисл: Ярослав, Володимир, Ярополк, Всеволод, Світозар, Добромисл. У цих іменах виявлялися князівські чесноти: честь, гідність, святість.<br>В Україні з діда-прадіда дуже дбали про честь власного імені, щоб не знеславити свій рід поганими вчинками. Бо людина залишається жити у своєму доброму імені. | + | '''Дбай про своє добре ім`я'''<br>Дослідники стверджують, що тривалий час люди виокремлювали себе від інших лише за допомогою власних імен, а в первісному суспільстві вважалося, що ім'я людини і вона сама — це одне й те саме. І, йшовши з життя, людина забирала з собою своє ім'я. Тож імен всім не вистачало. До нас дійшли легенди, як деякі племена Нової Гвінеї полювали за іменами. Перед тим, як убити когось, у жертви запитували ім'я, щоб відібрати таким чином у неї і життя, й ім'я.<br>Уголос ім'я не вимовлялося, щоб не з'явилася та [[«Ти знаєш, що ти людина?»|людина]], яка колись його носила, або щоб не наклисати на себе біди. |
| | | |
- | <br> Обґрунтуй думку, висловлену в останньому абзаці. Наведи приклади осіб, ім'я яких залишило по собі добру пам'ять. Поміркуй, про що це свідчить.<br> | + | <br>В язичницькі часи іменами передавалися ознаки побуту, вірування, місцезнаходження. Називали Кожум'якою — за фахом, Владикою, Селянином — за соціальним станом. Надзвичайно багато імен запозичено від назв риб, птахів, тварин, комах (Жук, Заєць, Гусак).<br>У часи Київської Русі для княжих дітей існували почесні імена з частинкою -слав, -мир, -волод, -полк, -зар, -мисл: Ярослав, Володимир, Ярополк, Всеволод, Світозар, Добромисл. У цих іменах виявлялися князівські чесноти: честь, гідність, святість.<br>В Україні з діда-прадіда дуже дбали про честь власного імені, щоб не знеславити свій рід поганими вчинками. Бо людина залишається жити у своєму доброму імені. |
| + | |
| + | <br>Обґрунтуй думку, висловлену в останньому абзаці. Наведи приклади осіб, ім'я яких залишило по собі добру пам'ять. Поміркуй, про що це свідчить.<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | ''Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. [[Я_і_Україна_4_клас|Я і Україна 4 клас]]''<br> | + | ''Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. [[Я і Україна 4 клас|Я і Україна 4 клас]]''<br> |
| | | |
| ''Вислано читачами з інтернет-сайту'' | | ''Вислано читачами з інтернет-сайту'' |
Текущая версия на 18:13, 28 сентября 2012
Дбай про своє добре ім`я Дослідники стверджують, що тривалий час люди виокремлювали себе від інших лише за допомогою власних імен, а в первісному суспільстві вважалося, що ім'я людини і вона сама — це одне й те саме. І, йшовши з життя, людина забирала з собою своє ім'я. Тож імен всім не вистачало. До нас дійшли легенди, як деякі племена Нової Гвінеї полювали за іменами. Перед тим, як убити когось, у жертви запитували ім'я, щоб відібрати таким чином у неї і життя, й ім'я. Уголос ім'я не вимовлялося, щоб не з'явилася та людина, яка колись його носила, або щоб не наклисати на себе біди.
В язичницькі часи іменами передавалися ознаки побуту, вірування, місцезнаходження. Називали Кожум'якою — за фахом, Владикою, Селянином — за соціальним станом. Надзвичайно багато імен запозичено від назв риб, птахів, тварин, комах (Жук, Заєць, Гусак). У часи Київської Русі для княжих дітей існували почесні імена з частинкою -слав, -мир, -волод, -полк, -зар, -мисл: Ярослав, Володимир, Ярополк, Всеволод, Світозар, Добромисл. У цих іменах виявлялися князівські чесноти: честь, гідність, святість. В Україні з діда-прадіда дуже дбали про честь власного імені, щоб не знеславити свій рід поганими вчинками. Бо людина залишається жити у своєму доброму імені.
Обґрунтуй думку, висловлену в останньому абзаці. Наведи приклади осіб, ім'я яких залишило по собі добру пам'ять. Поміркуй, про що це свідчить.
Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. Я і Україна 4 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|