|
|
Строка 37: |
Строка 37: |
| Це слід брати до уваги під час виконання дослідів та розвязування задач. | | Це слід брати до уваги під час виконання дослідів та розвязування задач. |
| | | |
- | Усі сульфіти — нерозчинні солі, за винятком сульфітів лужних металів і амонію<br> | + | Усі сульфіти — нерозчинні солі, за винятком сульфітів лужних металів і амонію<br> ''Добування''. Оксид сульфуру (IV) добувають спалюванням сірки, a також як побічний продукт випалювання сульфідних руд кольорових металів, наприклад: |
- | ''Добування''. Оксид сульфуру (IV) добувають спалюванням сірки, a також як побічний продукт випалювання сульфідних руд кольорових металів, наприклад: | + | |
| | | |
- | S + O<sub>2</sub> = SO<sub>2</sub>↑<br> | + | S + O<sub>2</sub> = SO<sub>2</sub>↑<br> |
| | | |
- | 2Pb + 3O<sub>2</sub> = 2PbO + 2SO<sub>2</sub>↑<br> | + | 2Pb + 3O<sub>2</sub> = 2PbO + 2SO<sub>2</sub>↑<br> |
| | | |
- | У лабораторних умовах оксид сульфуру (IV) добувають дією кислот на сульфіти. При цьому замість нетривкої сульфітної кислоти виділяється оксид сульфуру(IV):<br> | + | У лабораторних умовах оксид сульфуру (IV) добувають дією кислот на сульфіти. При цьому замість нетривкої сульфітної кислоти виділяється оксид сульфуру(IV):<br> |
| | | |
- | Na<sub>2</sub>S0<sub>3</sub> + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = Na<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> + H<sub>2</sub>S0<sub>3</sub><br> | + | Na<sub>2</sub>S0<sub>3</sub> + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = Na<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> + H<sub>2</sub>S0<sub>3</sub><br> |
| | | |
- | ↓ ↓ <br> H<sub>2</sub>O SO<sub>2</sub>↑<br><br>''Застосування''. Найважливіша галузь застосування оксиду сульфуру (IV) S0<sub>2</sub> — це виробництво сульфатної кислоти H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>. Його використовують також у виробництві сульфітів і гідросульфітів. Сірчистий газ S0<sub>2</sub> здатний знищувати мікроорганізми і шкідників сільськогосподарських культур, тому його використовують для обкурювання овочесховищ і з метою перевезення ягід і фруктів. Сірчистий газ знебарвлює багато природних фарб, тому з його допомогою вибілюють солому, шовк, вовну та інші матеріали. Застосовують його також для консервування фруктів і ягід та як дезінфікувальний засіб (для знищення плісені у підвалах, льохах, винних бочках, бродильних чанах). | + | ↓ ↓ <br> H<sub>2</sub>O SO<sub>2</sub>↑<br><br>''Застосування''. Найважливіша галузь застосування оксиду сульфуру (IV) S0<sub>2</sub> — це виробництво сульфатної кислоти H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>. Його використовують також у виробництві сульфітів і гідросульфітів. Сірчистий газ S0<sub>2</sub> здатний знищувати мікроорганізми і шкідників сільськогосподарських культур, тому його використовують для обкурювання овочесховищ і з метою перевезення ягід і фруктів. Сірчистий газ знебарвлює багато природних фарб, тому з його допомогою вибілюють солому, шовк, вовну та інші матеріали. Застосовують його також для консервування фруктів і ягід та як дезінфікувальний засіб (для знищення плісені у підвалах, льохах, винних бочках, бродильних чанах). |
| | | |
- | Фізіологічна дія. Оксид сульфуру(ГУ) S02 токсичний. Невелика концентрація його у повітрі викликає подразнен¬ня слизових оболонок дихальних органів і очей. Тривала дія навіть малих концентрацій оксиду сульфуру(ІУ) призводить Д° виникнення у людини бронхіту, гастриту та інших хво¬роб у тому числі, можливо, й раку легенів. Оксид сульфу-РУ(1 V) S02 вважається найнебезпечнішим для здоров'я лю¬дини, оскільки викликає загальне ослаблення організму і у<br>оєДНанні з іншими забрудниками спричинює скорочення сеРедньої тривалості життя.<br>Вплив на навколишнє середовище. Діоксид сульфуру S02<br>дИн 3 основних забрудників повітря, він отруює навко¬лишнє середовище.<br>Відки ж береться діоксид сульфуру S02 у повітрі?<br>Природним джерелом S02 є окиснення сірководню ] атмосферним киснем й озоном:<br>2H2S + 302 H2S + оз<br>2S02 + 2Н20 S°2 + Н20<br>Основними антропогенними джерелами діокс^ сульфуру S02 є спалювання палива, виплавляння метал (димові гази), робота автомобільного транспорту (вихлоіі гази).<br>Діоксид сульфуру S02, потрапляючи у повітря, виклии утворення «кислотних дощів», шкідливих для усього живої<br>Як же утворюються «кислотні дощі»?<br>В атмосфері діоксид сульфуру S02 під впливом незнм них кількостей розпорошених металів та їхніх соя<br>(в основному Fe і Мп) окиснюється до триоксиду сульфуя S03:<br>2S02 + o2<br>2SO<br>з-<br>so3 + н2о<br>H2S04<br>поя<br>Аналогічним чином роблять свій «внесок» у «кислотних дощів» й оксиди нітрогену:<br>2NO + 02 = 2N02<br>2N02 + Н20 = HN03 + HND2<br>Кислотні опади (дощ, град, сніг тощо) негативно<br>впливають на водні екосистеми, на ріст дерев та сільської<br>господарських культур. Вплив кислотних опадів на жим<br>організми, у тому числі на людину, ще недостатньо вивчеі<br>ний. Проте відомо, що в умовах забруднення атмосфери<br>(димовими газами, що утворюються у процесі спалювання<br>палива, або відхідними газами переробки сульфуровмісноі<br>сировини чи викидами металургійних підприємств) не слід<br>ходити під дощем з непокритою головою (це може стати<br>причиною випадання волосся).<br>Оксид сульфуруП^І) S03 (триоксид сульфуру) — безбар-j вна рідина, яка за температури, нижчої від 17 °С, криста-| лізується, перетворюючись на довгі шовковисті кристали.! Дуже летка речовина, сильний окисник. Токсичний, уражує™<br>• оболонки й дихальні шляхи, викликає тяжкі опіки<br>Іслй3 еЯергійно руйнує органічні сполуки. Зберігають його<br>«яаних скляних посудинах, запаяй** <br>У >)КСид сульфуру(УІ) на повітрі димить, бурхливо взаємо-• з водою з виділенням великої кількості теплоти, утво¬рюючи сульфатну кислоту:<br>S03 + Н20 = H2S04<br>Він може навіть вбирати вологу з повітря, утворюючи білий туман, що складається з найдрібніших краплинок ульфатної кислоти.<br>Оксид сульфуру(УІ) розчиняється у концентрованій ульфатній кислоті H2S04, і цей розчин називається олеу-<br>Ф Знаючи, що S03 —типовий кислотний оксид, напишіть рівняння реакцій, характерних для нього.<br>Добувають оксид сульфуру(УІ) у результаті окиснення S02 киснем повітря (напишіть рівняння реакції).<br>За звичайних умов ця реакція відбувається дуже повіль¬но. Значно швидше і легше вона відбувається за температу¬ри 450—600 °С і за наявності каталізатора оксиду вана-дію(У) V205.<br>Застосовується оксид сульфуру(УІ) S03 у виробництві сульфатної кислоти H2S04. У лабораторній практиці він використовується як водовбирний засіб.<br>Завдання для самоконтролю<br>20. Схарактеризуйте оксид сульфуру(ІУ). З якою метою він використовується? На яких властивостях ґрунтується його вико¬ристання?<br>21. Обчисліть густину за повітрям і масу 1 л сірчистого газу №• У)- Зробіть висновок, чи можна збирати SO? у циліндр витіс¬ненням повітря.<br>22. Яка фізіологічна дія оксиду сульфуру(ІУ)?<br>TneR ^° Юм ВДомо про сульфітну кислоту? Чому її розчин Реоа оберігати від доступу повітря?<br>т • Чому внаслідок пропускання S02 крізь вапняну воду вона го rCa^,° стає каламутною, як і внаслідок пропускання вуглекисло-азУ? Напишіть відповідні рівняння реакцій.<br><br>. рівняння реакції добування сульфіту барію розчинних солей.<br>26. Який об'єм діоксиду сульфуру (н. у.) можна добути внасу док розкладання під час нагрівання сульфіту магнію масою 650 з масовою часткою домішок 20 %?<br>27. Чи вистачить 14 м кисню для окиснення 30 м3 діоксгі сульфуру за нормальних умов?<br>28*. Визначте об'ємні частки оксиду сульфуру(ГУ) і кисню суміші (н. у.), якщо з 200 мл її після реакції утворилось 0,438' оксиду сульфуру(УІ). Візьміть до увага, що S03 прореагуй повністю.<br><br> | + | ''Фізіологічна дія''. Оксид сульфуру (IV) S0<sub>2</sub> токсичний. Невелика концентрація його у повітрі викликає подразнення слизових оболонок дихальних органів і очей. Тривала дія навіть малих концентрацій оксиду сульфуру (IV) призводить до виникнення у людини бронхіту, гастриту та інших хвороб у тому числі, можливо, й раку легенів. Оксид сульфуру (IV) S0<sub>2</sub> вважається найнебезпечнішим для здоров'я людини, оскільки викликає загальне ослаблення організму і у поєднанні з іншими забрудниками спричинює скорочення середньої тривалості життя. |
| + | |
| + | ''Вплив на навколишнє середовище''. Діоксид сульфуру S0<sub>2</sub> один з основних забрудників повітря, він отруює навколишнє середовище. |
| + | |
| + | Звідки ж береться діоксид сульфуру S0<sub>2</sub> у повітрі? |
| + | |
| + | Природним джерелом S02 є окиснення сірководню ] атмосферним киснем й озоном:<br>2H2S + 302 H2S + оз<br>2S02 + 2Н20 S°2 + Н20<br>Основними антропогенними джерелами діокс^ сульфуру S02 є спалювання палива, виплавляння метал (димові гази), робота автомобільного транспорту (вихлоіі гази).<br>Діоксид сульфуру S02, потрапляючи у повітря, виклии утворення «кислотних дощів», шкідливих для усього живої<br>Як же утворюються «кислотні дощі»?<br>В атмосфері діоксид сульфуру S02 під впливом незнм них кількостей розпорошених металів та їхніх соя<br>(в основному Fe і Мп) окиснюється до триоксиду сульфуя S03:<br>2S02 + o2<br>2SO<br>з-<br>so3 + н2о<br>H2S04<br>поя<br>Аналогічним чином роблять свій «внесок» у «кислотних дощів» й оксиди нітрогену:<br>2NO + 02 = 2N02<br>2N02 + Н20 = HN03 + HND2<br>Кислотні опади (дощ, град, сніг тощо) негативно<br>впливають на водні екосистеми, на ріст дерев та сільської<br>господарських культур. Вплив кислотних опадів на жим<br>організми, у тому числі на людину, ще недостатньо вивчеі<br>ний. Проте відомо, що в умовах забруднення атмосфери<br>(димовими газами, що утворюються у процесі спалювання<br>палива, або відхідними газами переробки сульфуровмісноі<br>сировини чи викидами металургійних підприємств) не слід<br>ходити під дощем з непокритою головою (це може стати<br>причиною випадання волосся).<br>Оксид сульфуруП^І) S03 (триоксид сульфуру) — безбар-j вна рідина, яка за температури, нижчої від 17 °С, криста-| лізується, перетворюючись на довгі шовковисті кристали.! Дуже летка речовина, сильний окисник. Токсичний, уражує™<br>• оболонки й дихальні шляхи, викликає тяжкі опіки<br>Іслй3 еЯергійно руйнує органічні сполуки. Зберігають його<br>«яаних скляних посудинах, запаяй** <br>У >)КСид сульфуру(УІ) на повітрі димить, бурхливо взаємо-• з водою з виділенням великої кількості теплоти, утво¬рюючи сульфатну кислоту:<br>S03 + Н20 = H2S04<br>Він може навіть вбирати вологу з повітря, утворюючи білий туман, що складається з найдрібніших краплинок ульфатної кислоти.<br>Оксид сульфуру(УІ) розчиняється у концентрованій ульфатній кислоті H2S04, і цей розчин називається олеу-<br>Ф Знаючи, що S03 —типовий кислотний оксид, напишіть рівняння реакцій, характерних для нього.<br>Добувають оксид сульфуру(УІ) у результаті окиснення S02 киснем повітря (напишіть рівняння реакції).<br>За звичайних умов ця реакція відбувається дуже повіль¬но. Значно швидше і легше вона відбувається за температу¬ри 450—600 °С і за наявності каталізатора оксиду вана-дію(У) V205.<br>Застосовується оксид сульфуру(УІ) S03 у виробництві сульфатної кислоти H2S04. У лабораторній практиці він використовується як водовбирний засіб.<br>Завдання для самоконтролю<br>20. Схарактеризуйте оксид сульфуру(ІУ). З якою метою він використовується? На яких властивостях ґрунтується його вико¬ристання?<br>21. Обчисліть густину за повітрям і масу 1 л сірчистого газу №• У)- Зробіть висновок, чи можна збирати SO? у циліндр витіс¬ненням повітря.<br>22. Яка фізіологічна дія оксиду сульфуру(ІУ)?<br>TneR ^° Юм ВДомо про сульфітну кислоту? Чому її розчин Реоа оберігати від доступу повітря?<br>т • Чому внаслідок пропускання S02 крізь вапняну воду вона го rCa^,° стає каламутною, як і внаслідок пропускання вуглекисло-азУ? Напишіть відповідні рівняння реакцій.<br><br>. рівняння реакції добування сульфіту барію розчинних солей.<br>26. Який об'єм діоксиду сульфуру (н. у.) можна добути внасу док розкладання під час нагрівання сульфіту магнію масою 650 з масовою часткою домішок 20 %?<br>27. Чи вистачить 14 м кисню для окиснення 30 м3 діоксгі сульфуру за нормальних умов?<br>28*. Визначте об'ємні частки оксиду сульфуру(ГУ) і кисню суміші (н. у.), якщо з 200 мл її після реакції утворилось 0,438' оксиду сульфуру(УІ). Візьміть до увага, що S03 прореагуй повністю.<br><br> |
| | | |
| Сульфатна кислота H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> (безводна, 100%-ва) — важка безбарвна оліїста рідина. Густина її концентрованого розчину (w(H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>) = 98%) за звичайних умов 1,84 г/см<sup>3</sup>. Вона нелетка, запаху не має. Надзвичайно гігроскопічна. Активно вбирає вологу. Змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. Розчинення сульфатної кислоти у воді супроводжується виділенням великої кількості теплоти, що може призвести до закипання води і розбризкування кислоти. | | Сульфатна кислота H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> (безводна, 100%-ва) — важка безбарвна оліїста рідина. Густина її концентрованого розчину (w(H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>) = 98%) за звичайних умов 1,84 г/см<sup>3</sup>. Вона нелетка, запаху не має. Надзвичайно гігроскопічна. Активно вбирає вологу. Змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. Розчинення сульфатної кислоти у воді супроводжується виділенням великої кількості теплоти, що може призвести до закипання води і розбризкування кислоти. |
Версия 22:08, 5 декабря 2009
Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 10 клас>> Хімія: Оксиди неметалічних елементів. Сульфатна кислота і сульфати
ОКСИДИ НЕМЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ. КИСЛОТНИЙ ХАРАКТЕР ОКСИДІВ ТА ГІДРАТІВ ОКСИДІВ НЕМЕТАЛІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ. СУЛЬФАТНА КИСЛОТА І СУЛЬФАТИ. НАЙВАЖЛИВІШІ ПРИРОДНІ СУЛЬФАТИ, ЯКІСНА РЕАКЦІЯ НА СУЛЬФАТ-ІОН
Сульфур утворює два кислотні оксиди: оксид сульфуру (ІV) S02 і оксид сульфуру(VI) S03. Різний кількісний склад молекул (і різна їхня будова) зумовлюють відмінні властивості цих речовин.
Оксид сульфуру(IV) SO2 (діоксид сульфуру, сірчистий газ) — це безбарвний важкий газ (у 2,2 раза важчий за повітря), з різким запахом, що викликає кашель. Негорючий. Дуже легко розчиняється у воді (в 1 л води при 20 °С Розчиняється 43 л S02). Поряд з «фізичним» розчиненням одночасно відбувається хімічна взаємодія невеликої частини молекул оксиду сульфуру(ІV) S02 з водою, внаслідок чого утворюється сульфітна кислота:
S02 + Н20 ⇔ H2S03
Сульфітна кислота H2S03 — дуже нетривка сполука. Існує тільки у водних розчинах. За спроб виділити її розкладається на оксид сульфуру(ІV) і воду. Легко поглинає з повітря кисень і повільно окиснюється у сульфатну кислоту:
2H2S03 + 02 = 2H2S04
Сульфітна кислота H2S03 двохосновна. Належить до кислот середньої сили. У водному розчині дисоціює ступіні часто, в основному за першим ступенем:
I ступінь H2SO3 ⇔H+ + HSO3-
гідросульфіт-іон
ІІ ступінь HSO3- ⇔H+ + SO2-3
сульфіт-іон
За другим ступенем дисоціація відбувається незначною мірою.
Як двохосновна сульфітна кислота H2SO3 може утворювати два ряди солей: а) середні солі — сульфіти і б) кислі солі — гідросульфіти (продукти неповного заміщення Гідрогену кислоти на метал).
NaOH + SO2 = NaHSO3
1 моль 1 моль гідросульфіт натрію
2NaOH + SO2 = Na2SO3 + H2O
2 моль 1моль сульфіт натрію
Це слід брати до уваги під час виконання дослідів та розвязування задач.
Усі сульфіти — нерозчинні солі, за винятком сульфітів лужних металів і амонію Добування. Оксид сульфуру (IV) добувають спалюванням сірки, a також як побічний продукт випалювання сульфідних руд кольорових металів, наприклад:
S + O2 = SO2↑
2Pb + 3O2 = 2PbO + 2SO2↑
У лабораторних умовах оксид сульфуру (IV) добувають дією кислот на сульфіти. При цьому замість нетривкої сульфітної кислоти виділяється оксид сульфуру(IV):
Na2S03 + H2S04 = Na2S04 + H2S03
↓ ↓ H2O SO2↑
Застосування. Найважливіша галузь застосування оксиду сульфуру (IV) S02 — це виробництво сульфатної кислоти H2S04. Його використовують також у виробництві сульфітів і гідросульфітів. Сірчистий газ S02 здатний знищувати мікроорганізми і шкідників сільськогосподарських культур, тому його використовують для обкурювання овочесховищ і з метою перевезення ягід і фруктів. Сірчистий газ знебарвлює багато природних фарб, тому з його допомогою вибілюють солому, шовк, вовну та інші матеріали. Застосовують його також для консервування фруктів і ягід та як дезінфікувальний засіб (для знищення плісені у підвалах, льохах, винних бочках, бродильних чанах).
Фізіологічна дія. Оксид сульфуру (IV) S02 токсичний. Невелика концентрація його у повітрі викликає подразнення слизових оболонок дихальних органів і очей. Тривала дія навіть малих концентрацій оксиду сульфуру (IV) призводить до виникнення у людини бронхіту, гастриту та інших хвороб у тому числі, можливо, й раку легенів. Оксид сульфуру (IV) S02 вважається найнебезпечнішим для здоров'я людини, оскільки викликає загальне ослаблення організму і у поєднанні з іншими забрудниками спричинює скорочення середньої тривалості життя.
Вплив на навколишнє середовище. Діоксид сульфуру S02 один з основних забрудників повітря, він отруює навколишнє середовище.
Звідки ж береться діоксид сульфуру S02 у повітрі?
Природним джерелом S02 є окиснення сірководню ] атмосферним киснем й озоном: 2H2S + 302 H2S + оз 2S02 + 2Н20 S°2 + Н20 Основними антропогенними джерелами діокс^ сульфуру S02 є спалювання палива, виплавляння метал (димові гази), робота автомобільного транспорту (вихлоіі гази). Діоксид сульфуру S02, потрапляючи у повітря, виклии утворення «кислотних дощів», шкідливих для усього живої Як же утворюються «кислотні дощі»? В атмосфері діоксид сульфуру S02 під впливом незнм них кількостей розпорошених металів та їхніх соя (в основному Fe і Мп) окиснюється до триоксиду сульфуя S03: 2S02 + o2 2SO з- so3 + н2о H2S04 поя Аналогічним чином роблять свій «внесок» у «кислотних дощів» й оксиди нітрогену: 2NO + 02 = 2N02 2N02 + Н20 = HN03 + HND2 Кислотні опади (дощ, град, сніг тощо) негативно впливають на водні екосистеми, на ріст дерев та сільської господарських культур. Вплив кислотних опадів на жим організми, у тому числі на людину, ще недостатньо вивчеі ний. Проте відомо, що в умовах забруднення атмосфери (димовими газами, що утворюються у процесі спалювання палива, або відхідними газами переробки сульфуровмісноі сировини чи викидами металургійних підприємств) не слід ходити під дощем з непокритою головою (це може стати причиною випадання волосся). Оксид сульфуруП^І) S03 (триоксид сульфуру) — безбар-j вна рідина, яка за температури, нижчої від 17 °С, криста-| лізується, перетворюючись на довгі шовковисті кристали.! Дуже летка речовина, сильний окисник. Токсичний, уражує™ • оболонки й дихальні шляхи, викликає тяжкі опіки Іслй3 еЯергійно руйнує органічні сполуки. Зберігають його «яаних скляних посудинах, запаяй** У >)КСид сульфуру(УІ) на повітрі димить, бурхливо взаємо-• з водою з виділенням великої кількості теплоти, утво¬рюючи сульфатну кислоту: S03 + Н20 = H2S04 Він може навіть вбирати вологу з повітря, утворюючи білий туман, що складається з найдрібніших краплинок ульфатної кислоти. Оксид сульфуру(УІ) розчиняється у концентрованій ульфатній кислоті H2S04, і цей розчин називається олеу- Ф Знаючи, що S03 —типовий кислотний оксид, напишіть рівняння реакцій, характерних для нього. Добувають оксид сульфуру(УІ) у результаті окиснення S02 киснем повітря (напишіть рівняння реакції). За звичайних умов ця реакція відбувається дуже повіль¬но. Значно швидше і легше вона відбувається за температу¬ри 450—600 °С і за наявності каталізатора оксиду вана-дію(У) V205. Застосовується оксид сульфуру(УІ) S03 у виробництві сульфатної кислоти H2S04. У лабораторній практиці він використовується як водовбирний засіб. Завдання для самоконтролю 20. Схарактеризуйте оксид сульфуру(ІУ). З якою метою він використовується? На яких властивостях ґрунтується його вико¬ристання? 21. Обчисліть густину за повітрям і масу 1 л сірчистого газу №• У)- Зробіть висновок, чи можна збирати SO? у циліндр витіс¬ненням повітря. 22. Яка фізіологічна дія оксиду сульфуру(ІУ)? TneR ^° Юм ВДомо про сульфітну кислоту? Чому її розчин Реоа оберігати від доступу повітря? т • Чому внаслідок пропускання S02 крізь вапняну воду вона го rCa^,° стає каламутною, як і внаслідок пропускання вуглекисло-азУ? Напишіть відповідні рівняння реакцій.
. рівняння реакції добування сульфіту барію розчинних солей. 26. Який об'єм діоксиду сульфуру (н. у.) можна добути внасу док розкладання під час нагрівання сульфіту магнію масою 650 з масовою часткою домішок 20 %? 27. Чи вистачить 14 м кисню для окиснення 30 м3 діоксгі сульфуру за нормальних умов? 28*. Визначте об'ємні частки оксиду сульфуру(ГУ) і кисню суміші (н. у.), якщо з 200 мл її після реакції утворилось 0,438' оксиду сульфуру(УІ). Візьміть до увага, що S03 прореагуй повністю.
Сульфатна кислота H2S04 (безводна, 100%-ва) — важка безбарвна оліїста рідина. Густина її концентрованого розчину (w(H2S04) = 98%) за звичайних умов 1,84 г/см3. Вона нелетка, запаху не має. Надзвичайно гігроскопічна. Активно вбирає вологу. Змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. Розчинення сульфатної кислоти у воді супроводжується виділенням великої кількості теплоти, що може призвести до закипання води і розбризкування кислоти.
Сульфатна кислота — їдка рідина, тому треба остерігатись, щоб вона не потрапила на шкіру й одяг. А якщо це сталося, треба швидко змити її великою кількістю води, після чого нейтралізувати розчином соди і знову змити водою.
Пам'ятайте таке правило:
не можна воду доливати до концентрованої сульфатної кислоти! Для розбавляння кислоту треба доливати до води невеликими порціями.
Хімічні властивості сульфатної кислоти багато в чому залежать від її концентрації. В лабораторіях та промисловості використовують розбавлену і концентровану сульфатну кислоту, хоча такий поділ дещо умовний.
Розбавлена сульфатна кислота виявляє всі хімічні властивості, характерні для кислот.
1. Дисоціація кислоти. Сульфатна кислота двохосновна, належить до сильних кислот. У водних розчинах вона дисоціює на йони за двома ступенями (за першим — практично повністю):
I ступінь Н2S04 ⇔ Н++ НSО-4 — гідросульфат-іон II ступінь НS0-4 ⇔ Н+ + S02-4 — сульфат-іон
Ось чому в процесі нейтралізації розчинів сульфатної кислоти Н2S04 утворюються два ряди солей: середні солі — сульфати і кислі солі — гідросульфати.
2. Взаємодія з основами. Якщо у пробірку з розбавленою сульфатною кислотою добавити дві-три краплі фіолетового лакмусу, розчин набуває червоного забарвлення (кисле середовище). Потім у цю пробірку доливатимемо краплями розчин гідроксиду натрію доти, доки вміст пробірки набуде фіолетового забарвлення (нейтральне середовище):
2NaОН + Н2S04 = Nа2SО4 + 2Н20 сульфат натрію
Якщо ж розчину лугу Na0Н не вистачає для нейтралізації усієї кислоти, то сіль, що утворюється, буде кислою:
Na0H + Н2S04 = NаНS04 + Н20 гідросульфат
натрію
Отже, гідросульфати утворюються тоді, коли кислота береться у надлишку.
Більшість сульфатів добре розчиняються у воді. Малорозчинним є сульфат кальцію CaS04, ще менше розчиняється сульфат плюмбуму PbS04 і практично нерозчинній є сульфат барію BaS04 (див. таблицю розчинності).
3. Взаємодія з оксидами металів. Сульфатна кислота реагує з основними та амфотерними оксидами, утворюючі солі, наприклад:
MgO + H2S04 = MgS04 + Н20
ZnO + H2S04 = ZnS04 + H20
4. Взаємодія з солями. Сульфатна кислота сильна і нелетка, одна з найстійкіших із відомих мінеральних кислот. Вона може вступати в реакцію обміну з солями, утвореними слабкішими або леткими кислотами і навіть сильними кислотами, якщо вони менш стійкі:
Na2C03 + H2S04 = Na2S04 + С02↑ + H20
2KN03 + H2S04 = K2S04 + 2HN03↑
2KCl04 + H2S04 = K2S04 + 2HCl04
BaCl2 + H2S04 = BaS04↓+ 2НСl↑
Останнє рівняння відображує якісну реакцію на кислоту та її солі, бо утворюється нерозчинний у воді сульфат барію BaS04.
Сульфатна кислота може взаємодіяти із своїми солями — сульфатами. При цьому середні солі — сульфати перетворюються на кислі солі гідросульфати:
Na2SO4 + H2S04 = 2NaHS04
Усі реакції, рівняння яких наведені у пункті 4, є реакціями йонного обміну. Напишіть їх у повній і скороченій йонних формах.
Лабораторна робота 2
Визначення сульфат-іонів у розчині
Налийте у першу пробірку трохи розбавленої сульфатної кислоти, у другу — розчину сульфату натрію, у третю — розчину нітрату натрію. До кожної з пробірок додайте кілька крапель розчину хлориду барію (або нітрату барію). Що спостерігається? До білого осаду, що утворився у двох пробірках (чому?), додайте по кілька крапель розбавленої нітратної кислоти.
Якщо осад не розчиняється, то це — сульфат барію BaS04. Він свідчить про те, що в цих пробірках розчини містили йони S042-.
Напишіть рівняння здійснених реакцій у молекулярній, повній і скороченій йонних формах.
Отже, про наявність у розчині сульфатної кислоти та її солей можна робити висновок на підставі утворення білого осаду BaS04, який практично не розчиняється ні у воді, ні в нітратній кислоті.
Таким чином, реактивом на сульфат-іони S02-4 є йони барію Ва2+:
Ва2+ + SO2-4 = BaS04↓
5. Взаємодія з металами. Розбавлена сульфатна кислота реагує, наприклад, з магнієм, цинком, залізом з виділенням водню:
Mg + H2S04 = MgS04 + Н2↑
Zn + H2S04 = ZnSO4 + H2↑
Fe + H2S04 = FeS04 + H2↑
Малоактивні метали (мідь, срібло, золото) з розбавленою сульфатною кислотою не реагують.
Концентрована сульфатна кислота — сильний окисник. Вона може взаємодіяти з малоактивними металами, наприклад з міддю:
0 +6 +2 +4 Cu + 2H2S04 = CuS04 + S02↑ + 2Н20
0 - окиснення +2 Cu - 2e ------------------------> Cu
Відновник
+6 - відновлення +4 S + 2e -------------------------> S
Окисник
Зверніть увагу: під час взаємодії концентрованої сульфатної кислоти з малоактивними металами відновлюється не Гідроген кислоти, а Сульфур, тому газоподібний водень Н2 не виділяється!
Н.М. Буринська, Л.П. Величко, Хімія, 10 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Скачати підручники та книги онлайн, планування з хімії, курси та завдання з хімії для 10 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|