|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 9 клас|Історія України 9 клас]]>> Історія України: Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 9 клас|Історія України 9 клас]]>> Історія України: Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності''' |
| | | |
- | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 9 клас, Значення фольклору та етнографії, етнографії в дослідженні національних ознак українців, Пошук науково-історичних підвалин, підвалин української окремішності.</metakeywords>ЗНАЧЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ ТА ЕТНОГРАФІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ НАЦІОНАЛЬНИХ ОЗНАК УКРАЇНЦІВ. ПОШУК НАУКОВО-ІСТОРИЧНИХ ПІДВАЛИН УКРАЇНСЬКОЇ ОКРЕМІШНОСТІ. ПОЧАТОК АКАДЕМІЧНОГО (НАУКОВОГО) ЕТАПУ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
| |
| | | |
| + | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 9 клас, Значення фольклору та етнографії, етнографії в дослідженні національних ознак українців, Пошук науково-історичних підвалин, підвалин української окремішності.</metakeywords>ЗНАЧЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ ТА ЕТНОГРАФІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ НАЦІОНАЛЬНИХ ОЗНАК УКРАЇНЦІВ. ПОШУК НАУКОВО-ІСТОРИЧНИХ ПІДВАЛИН УКРАЇНСЬКОЇ ОКРЕМІШНОСТІ. ПОЧАТОК АКАДЕМІЧНОГО (НАУКОВОГО) ЕТАПУ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ |
| | | |
- | <u>Значення фольклору, етнографії та мовознавства</u> Якщо староукраїнці збирали й публікували зразки української народної творчості, результати своїх перших етнографічних спостережень заради увічнення пам'яті про стару Україну, - яка незабаром, на їхню думку, припинить своє існування, тоавтори українського проекту це робили, щоб утвердити українську націю. | + | <br> <u>Значення фольклору, етнографії та мовознавства</u> Якщо староукраїнці збирали й публікували зразки української народної творчості, результати своїх перших етнографічних спостережень заради увічнення пам'яті про стару Україну, - яка незабаром, на їхню думку, припинить своє існування, тоавтори українського проекту це робили, щоб утвердити українську націю. |
| | | |
| Засновником української етнографії як науки став перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Починаючи з 1827 p., він упорядкував і видав три збірки «Малоросійських пісень...» ліричного змісту. | | Засновником української етнографії як науки став перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Починаючи з 1827 p., він упорядкував і видав три збірки «Малоросійських пісень...» ліричного змісту. |
Строка 18: |
Строка 18: |
| Глибоке враження на суспільство справила стаття Ізмаїла Срезневського «Взгляд на пам'ятники украинской народной словесности» (1834). У ній визначний дослідник слов'янських мов виступив на захист української мови. Він доводив, що вона є самостійною слов'янською мовою, а не діалектом російської, як це проголошували імперські офіційні кола, і переконував, що українська мова матиме велике літературне майбутнє. | | Глибоке враження на суспільство справила стаття Ізмаїла Срезневського «Взгляд на пам'ятники украинской народной словесности» (1834). У ній визначний дослідник слов'янських мов виступив на захист української мови. Він доводив, що вона є самостійною слов'янською мовою, а не діалектом російської, як це проголошували імперські офіційні кола, і переконував, що українська мова матиме велике літературне майбутнє. |
| | | |
- | Активним послідовником наукового вивчення народної творчості й захисником української мови був видатний мовознавець Олександр Потебня — автор багатьох творів із фольклору та етнографії («Пояснення малоруських історичних пісень» у 2 томах та ін.). | + | Активним послідовником наукового вивчення народної творчості й захисником української мови був видатний мовознавець Олександр Потебня — автор багатьох творів із фольклору та етнографії («Пояснення малоруських історичних пісень» у 2 томах та ін.). |
| | | |
- | <u>Пошук науково-історичних підвалин української окремішності</u> | + | <u>Пошук науково-історичних підвалин української окремішності</u> |
| | | |
| <u></u>Найяскравішою працею початку академічного періоду визвольного руху є «Історія русів». Провідна ідея праці невідомого автора — обґрунтування історичного права українського народу на незалежне державне життя. Він засуджував польську і російську політику щодо України й доводив законність боротьби українського народу проти чужоземного поневолення, як польського, так і російського. | | <u></u>Найяскравішою працею початку академічного періоду визвольного руху є «Історія русів». Провідна ідея праці невідомого автора — обґрунтування історичного права українського народу на незалежне державне життя. Він засуджував польську і російську політику щодо України й доводив законність боротьби українського народу проти чужоземного поневолення, як польського, так і російського. |
Строка 30: |
Строка 30: |
| Незважаючи на імперський спротив, праці українських істориків набували в Україні все більшої популярності. Вони допомагали українській інтелігенції усвідомлювати українців як окремий народ зі славною та героїчною історією. | | Незважаючи на імперський спротив, праці українських істориків набували в Україні все більшої популярності. Вони допомагали українській інтелігенції усвідомлювати українців як окремий народ зі славною та героїчною історією. |
| | | |
- | <u>Академічний (науковий) етап українського визвольного руху</u><br> | + | <u>Академічний (науковий) етап українського визвольного руху</u><br> |
| | | |
| Даний етап є початком визвольного руху для європейських народів, які втратили державність, проте не бажали змиритися з пригнобленим становищем і розпочали боротьбу за незалежність. Спочатку нащадки козацької старшини та «любителі малоросійської старовини» збирали історичні та етнографічні "Матеріали про життя українського народу. Вирішальною силою академічного етапу стали вчені й аматори, які вивчали історичне минуле, збирали знання про традиції народу, його звичаї, народну творчість та побут. Розпочавшись наприкінці XVIII ст., академічний етап не припинявся протягом усього XIX ст. Усе нові й нові вчені все глибше і глибше вивчали сутнісні особливості українського народу, спільне та відмінне порівняно з іншими народами Європи. | | Даний етап є початком визвольного руху для європейських народів, які втратили державність, проте не бажали змиритися з пригнобленим становищем і розпочали боротьбу за незалежність. Спочатку нащадки козацької старшини та «любителі малоросійської старовини» збирали історичні та етнографічні "Матеріали про життя українського народу. Вирішальною силою академічного етапу стали вчені й аматори, які вивчали історичне минуле, збирали знання про традиції народу, його звичаї, народну творчість та побут. Розпочавшись наприкінці XVIII ст., академічний етап не припинявся протягом усього XIX ст. Усе нові й нові вчені все глибше і глибше вивчали сутнісні особливості українського народу, спільне та відмінне порівняно з іншими народами Європи. |
| | | |
- | ''О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' | + | ''О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <sub>Планування з історії України, підручники та книги онлайн, курси та завдання з історії України для 9 класу</sub> | + | <sub>Планування [[Історія_України|з історії України]], підручники та книги онлайн, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|курси]] та завдання [[Історія_України_9_клас|з історії України для 9 класу]]</sub> |
- | | + | |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Строка 78: |
Строка 78: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Версия 16:26, 29 января 2010
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас>> Історія України: Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності
ЗНАЧЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ ТА ЕТНОГРАФІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ НАЦІОНАЛЬНИХ ОЗНАК УКРАЇНЦІВ. ПОШУК НАУКОВО-ІСТОРИЧНИХ ПІДВАЛИН УКРАЇНСЬКОЇ ОКРЕМІШНОСТІ. ПОЧАТОК АКАДЕМІЧНОГО (НАУКОВОГО) ЕТАПУ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
Значення фольклору, етнографії та мовознавства Якщо староукраїнці збирали й публікували зразки української народної творчості, результати своїх перших етнографічних спостережень заради увічнення пам'яті про стару Україну, - яка незабаром, на їхню думку, припинить своє існування, тоавтори українського проекту це робили, щоб утвердити українську націю.
Засновником української етнографії як науки став перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Починаючи з 1827 p., він упорядкував і видав три збірки «Малоросійських пісень...» ліричного змісту.
Свою збірку опублікував також Платон Лукашевич, який уперше надрукував фольклорні записи, зроблені в Східній і Західній Україні. Українські пісні, думи, казки так захопили молодь, що вона побажала самостійно, із перших вуст робити фольклорний етнографічні записи і знайомити з ними широку громадськість.
Поступово дослідники переходили від простого записування до все глибшого наукового аналізу народних творів і все більше переконувалися в його праві на вільне і гідне життя.
Від свого початку фольклорні та етнографічні дослідження мали політичний зміст. Вони доводили, що українці — це не якесь спотворене відгалуження слов'янства, а повноцінний народ. На політичну справу перетворювалося навіть, на перший погляд, безневинне збирання та популяризація народних пісень. Адже їхній зміст свідчив про те, що ідеалом українця є свобода, тоді як офіційна російська ідеологія проголошувала ідеалом самодержавство.
Протягом першої половини XIX ст. в окрему науку сформувалося мовознавство. Найкращі представники української інтелігенції, проявляючи громадянську мужність і наукову переконаність, взялися за одну з найважливіших і одночасно найважчих у тодішніх імперських умовах справу — перетворити народну розмовну мову на основний засіб спілкування всіх верств українського суспільства. Українські інтелігенти захищали нашу мову від нападок реакціонерів і невігласів, демонстративно спілкувалися нею в повсякденному житті.
Глибоке враження на суспільство справила стаття Ізмаїла Срезневського «Взгляд на пам'ятники украинской народной словесности» (1834). У ній визначний дослідник слов'янських мов виступив на захист української мови. Він доводив, що вона є самостійною слов'янською мовою, а не діалектом російської, як це проголошували імперські офіційні кола, і переконував, що українська мова матиме велике літературне майбутнє.
Активним послідовником наукового вивчення народної творчості й захисником української мови був видатний мовознавець Олександр Потебня — автор багатьох творів із фольклору та етнографії («Пояснення малоруських історичних пісень» у 2 томах та ін.).
Пошук науково-історичних підвалин української окремішності
Найяскравішою працею початку академічного періоду визвольного руху є «Історія русів». Провідна ідея праці невідомого автора — обґрунтування історичного права українського народу на незалежне державне життя. Він засуджував польську і російську політику щодо України й доводив законність боротьби українського народу проти чужоземного поневолення, як польського, так і російського.
Автор наголошував, що лише Україна є прямою спадкоємницею Київської Русі, що вона має власну, відмінну від Росії, історію. Істотна особливість цієї праці — чітка державницька позиція. І внутрішні, і зовнішньополітичні події автор аналізував з погляду інтересів українського народу та української козацької держави. Отже, автор «Історії русів» започаткував справу відновлення історичної правди, повернення доброго імені українським політичним діячам.
У 1822 р. побачила світ перша узагальнююча праця з історії України Дмитра Бантиша-Каменського «История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства». У ній автор обстоював право України на автономне козацьке самоврядування. Наукове обґрунтування вченим самобутності України було дуже своєчасним, адже саме тоді вже друкувалися перші томи «Истории государства Российского» М. Карамзіна, написані з великодержавних позицій. Російський історик, ігноруючи історичні джерела, включав історію Руси-України до історії Росії.У 1842-1843 pp. вийшла друком 5-томна «Історія України» Миколи Маркевича. Він широко використав відомості з козацьких літописів XVII-XVIII ст. Ця праця рішуче обстоювала історію України як окрему та незалежну від історії Росії. Саме за це її намагався розкритикувати з імперських позицій російський літературний критик Віссаріон Бєлінський. Він звинувачував Миколу Маркевича в прагненні «відірвати історію України від історії Росії».
Незважаючи на імперський спротив, праці українських істориків набували в Україні все більшої популярності. Вони допомагали українській інтелігенції усвідомлювати українців як окремий народ зі славною та героїчною історією.
Академічний (науковий) етап українського визвольного руху
Даний етап є початком визвольного руху для європейських народів, які втратили державність, проте не бажали змиритися з пригнобленим становищем і розпочали боротьбу за незалежність. Спочатку нащадки козацької старшини та «любителі малоросійської старовини» збирали історичні та етнографічні "Матеріали про життя українського народу. Вирішальною силою академічного етапу стали вчені й аматори, які вивчали історичне минуле, збирали знання про традиції народу, його звичаї, народну творчість та побут. Розпочавшись наприкінці XVIII ст., академічний етап не припинявся протягом усього XIX ст. Усе нові й нові вчені все глибше і глибше вивчали сутнісні особливості українського народу, спільне та відмінне порівняно з іншими народами Європи.
О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Планування з історії України, підручники та книги онлайн, курси та завдання з історії України для 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|