Текущая версия на 10:12, 25 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки

План-конспект уроку з курсу «Українська мова 9 клас» з теми «Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки»

ТЕМА УРОКУ: БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПРОСТИМИ РЕЧЕННЯМИ У СКЛАДНОМУ
(за поезіями “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “До Основ’яненка”, “Гамалія” Т.Г.Шевченка)
                  
МЕТА УРОКУ:узагальнити і систематизувати знання учнів про сполучникове речення та розглянути особливості безсполучникового складного речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пун-куаційні помилки, навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.
ТИП УРОКУ:  урок узагальнення та систематизації знань.
ОБЛАДНАННЯ: портрет Т.Г.Шевченка, плакат “Козацькому роду нема переводу”, на якому козак Мамай та заклик поета: “Любіть її, думу правди, козацькую славу”, виставка літератури, опорні схеми: “Складне речення”, “Смислові зв’язки між простими реченнями у складному”, “Поетичний синтаксис”, “Синтаксичний аналіз простого речення”, “Синтаксичний аналіз складного речення”, ТЗН.
ФОРМИ РОБОТИ: інтегрований урок – урок словесності: бесіда (“вільний мікрофон”), інтелектуальна розминка, мовознавчий практикум, коментоване письмо, дослідницька робота (“метод ПРЕС”), усне повідомлення на лінгвістичну тему, диктант із завданням, літературознавче дослідження, самостійна робота творчо-пошукового характеру, Робота в групах (літературознавчий  та мовознавчий коментарі), виразне читання власних поезій.


ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

                                                                            Свою Україну любіть,
                                                                            Любіть її... Во врем’я люте,
                                                                            В останню тяжкую минуту
                                                                            За неї Господа моліть
                                                                                  Т.Г.Шевченко

Методична ремарка.

Робота на уроці здійснюється у творчих дослідницьких групах: мовознавці, літературознавці, історики, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Протягом уроку коментується вчителем та учнями виставка літератури та епіграф уроку. Перед кожним учнем на парті тексти поезій, опорні схеми.

УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
І. Організаційно-вступна частина
Вступне слово вчителя
Щасливий той народ, що має свою знаменну історію, гордиться славними патріотами, які  примножували його нев’янучу славу. Сміливі запорожці під мудрим керуванням свої славних керманичів – гідні нашого пошанування. Подвиги козаків возвеличував народ у своїй творчості, гіперболізуючи їхні вчинки лише тому, що захоплювався відважністю,  нескореністю, вірою у краще життя матері-України. Не міг обминути цієї теми у своїй творчості і славний син українського народу, наша гордість, геній красного письменства - Т.Г.Шевченко. Історична тематика його творчості була об’єктом вивчення на уроках української літератури. На уроці словесності ми будемо працювати над дослідженням його творчого почерку, мовно-стилістичних особливостей поезій раннього періоду творчості.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Учитель: Тема  нашого уроку: “Безсполучникове складне речення (на основі ранньої творчості Т.Г.Шевченка - поезій “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “До Основ’яненка”, “Гамалія”).

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання про сполучникове речення та розглянути особливості безсполучникового складного речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пунктуаційні помилки, поглиблювати навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.

Постановка виконавських завдань.
1.Досліджувати смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні на основі ліричних творів Т.Г.Шевченка.
2.Вдосконалювати роботу творчо-дослідницького характеру.
3.Розширювати знання про роль художніх засобів та стилістичних фігур у структурі ліричного твору.
4.Досліджувати роль безсполучникових речень у поезії раннього періоду творчості Т.Шевченка.

ОПЕРАЦІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЕТАП
ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів
Бесіда (“вільний мікрофон”)

- Яка тематика  оспівувалася Т.Шевченком у ранній період творчості- Якою була одна з головних тем?
(У ранній період творчості (1837-1843) Т.Г.Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Одна з головних тем – боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою).

-Який твір цієї тематики був надрукований у першому виданні “Кобзаря”?
(Уже в “Кобзарі” 1840р. була надрукована поема “Тарасова ніч” (1838р.)).

- Які події покладено в основу цієї поеми?
 (В основі твору – події травня 1630 року, коли відбувся бій козаків з військом польського гетьмана С.Конецпольського під Переяславом. На чолі битви стояв Тарас Трясило. Ось як про це сказано у творі:
Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятувати,
Обізвався орел сизий   
Та й дав ляхам знати!
................................
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступили
...ляшки-панки
Покотом лежали).

-Хто очолював повстання проти армії польського гетьмана С.Конецпольського?
(Повстання проти армії польського гетьмана С.Конецпольського очолював Тарас Трясило (Тарас Федорович). Вирішальний бій стався під Переяславом 22 травня 1630 року. Після трьох тижнів запеклої боротьби козаки розбили армію С.Конецпольського).

- Хто ще з видатних воїнів згадується у творі?
(Наливайко Северин – ватажок народного повстання проти шляхетської Польщі в к.XVI ст. (1594-1596) був захоплений у полон і страчений у Варшаві у 1597 р. З ім’ям Наливайка пов’язано багато пісень та легенд. Кравчина – це Северин Наливайко (походження з кравців. Згадується у творі і Павлюга. Мабуть, поет мав на увазі Павлюка (Павла Махновича Бута) – одного з ватажків народного повстання проти шляхетської Польщі (1637). Був страчений у Варшаві у 1638 році. У даному випадку – анахронізм, бо Павлюк виступав пізніше – після повстання під проводом Т.Трясила).

- Приваблювала поета і тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Вперше вона порушена у поемі “Іван Підкова” (1838 р.) також опублікованій у “Кобзарі” 1840 року. Згадаймо, хто такий Іван Підкова?
(Іван Підкова – козацький ватажок другої половини XVI ст. відомий в народі своїми походами проти турків. Про його морський похід відомостей немає).

- У чому композиційна особливість поеми?
(Поема композиційно складається з двох частин. У першій розповідається про минулі часи, які протиставляються сучасному  Шевченкові становищу України. Відчутна туга за минулим, помітна деяка ідеалізація минулого:
Було колись – в Україні          Ревіли гармати;
Було колись – запорожці       Вміли панувати.
Панували, добували              І славу, і волю...
.....................
Було колись добре жити        На тій Україні...
У другій частині безпосередньо відтворюється морський похід. Яскраво виділяється образ сміливого отамана – керівника походу. Він наділений надприродною силою:
А попереду отаман
Веде, куди знає.
Походжає вздовж байдака.
.......................
Підняв шапку – човни стали.
“Нехай ворог гине!..
... У Царград, до султана поїдемо в гості”...
Надів шапку і знову закипіло море.
Ця гіперболізація бере свій початок з фольклору. Так змальовував народ героїв у легендах, піснях, думах, таким бачив своїх героїв-предків. Наприклад, образ Данила Нечая у пісні “Ой з-за гори високої”. А в думі “Отаман Матяш старий” герой “на доброго коня сідає, шість тисяч турок-яничар побіждає”. Гіперболізований і образ Івана Підкови у Т.Г.Шевченка. Поема підносить гордість народу за героїчну боротьбу в минулому, будить патріотичні почуття).

Інтелектуальна розминка
Учитель. Якщо у поемі “Іван Підкова” дано лише картину початку походу, то вже у поемі “Гамалія” відтворено весь похід, бій у Царгороді, повернення козаків з перемогою на Батьківщину. Поема написана у 1842 році і починається піснею невольників, створеною під впливом народних дум про Самійла Кішку, Олексія Поповича, Марусю Богуславку, Івана Богуславця тощо.

- Що вам відомо про Гамалію?
(Гамалія не історична особа, але у XVII –XVIII ст. серед козацької старшини було кілька Гамалії. Згадуються вони й у “Історії Русів”. Словом, це узагальнений образ козацького ватажка).

- Яким зображений Гамалія у поемі?
(Ватажок Гамалія у поемі зображений у тісних зв’язках з козацтвом. Запорожці пливуть у Туреччину – “попереду Гамалія”, у Скутарі (передмісті Стамбула) він у самому пеклі бою:
Гамалія по Скутарі –      По пеклу гуляє,
Сам хурдигу розбиває,   Кайдани ламає.
Під час повернення на Україну, пливе останнім:
                           ...пливе
Позад завзятий Гамалія:
Орел орлят мов стереже.
Гамалія здобуває славу “на весь світ великий, на всю Україну”. Запорожці у творі вимальовані яскравіше, ніж у поемі “Іван Підкова”. Тут дано зримі картини бою, показано їх, відвагу).

- У поемі згадується чернець. Хто це?
(Чернець – це Петро Конашевич Сагайдачний. Під його проводом козаки здійснили ряд успішних походів на татарські й турецькі міста-фортеці, які були водночас й невільницькими ринками. Насправді Сагайдачний ченцем не був, він помер 1622 р. від рани, яку дістав у бою під Хотином у 1621 р. Т.Г.Шевченко, опираючись на недостовірні свідчення деяких істориків, зрозумів, що Сагайдачний помер у монастирі.
...Візантія “боїться, щоб чернець не засвітив Галату знову” (Галата – передміся Стамбула, яке спалив Сагайдачний в одному з боїв). Широко використана у поемі персоніфікація. Лиман передав Дніпрові журбу-мову, Дніпро зареготався, Босфор схаменувся).

- Чим приваблює поезія “До Основ’яненка”?
(Ця поезія теж ввійшла до першого “Кобзаря” 1840 р. Г.Основ’яненка поет називає “отаманом”, “батьком”, “орлом сизокрилим”. Поезія-послання починається романтичною картиною природи. Тут же згадка про минуле України, яке протиставляється сучасному. Коли на Україні “кров ляха, татарина морем червоніла”, то тепер же його країна:
Обідрана, сиротою        Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,   А ніхто не бачить...
У цій поезії Т.Г.Шевченко, оспівуючи минуле, прагне розв’язати важливі проблеми сучасності, з’ясувати:
Чия правди, чия кривда       І чиї ми діти.
Минуле повинно давати відповіді на запитання сучасності. Саме тому поет і закликає Г.Квітку-Основ’яненка співати про славне минуле України, про боротьбу проти поневолювачів. Митець висловлює віру і впевненість, що їй належить велике майбутнє:
Наша дума, наша пісня         Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,     Слава України!

Учитель. Т.Г.Шевченко відтворює героїчне минуле нашого народу за допомогою стилістичних засобів мови: фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних. Адже слово – незамінний будівельний матеріал думки, а думка – господар слів. Вона вказує їм, як поводитися в реченні, кличе їх у разі потреби”, - сказав І.Вихованець. А речення і є основною одиницею синтаксису.

ТВОРЧО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП
ІV. Застосування учнями знань, умінь, навичок
Мовознавчий практикум
Методична ремарка.

Мовознавці систематизують та узагальнюють знання про сполучникові речення на основі опорної схеми, яка лежить перед кожним учнем на парті.
 
ОПОРНА СХЕМА


Коментоване письмо
Методична ремарка.

На дошці написані речення різних видів. Учитель оголошує завдання, яке учні виконують в парах.
      1) визначити, з якої поезії дане речення;
      2) зробити синтаксичний розбір речень, побудувати структурні схеми:
І. Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.
 (1.“Іван Підкова”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складносурядне. Складається з двох простих речень, з’єднаних сурядним зв’язком за допомогою протиставного сполучника а. Характеризуємо кожне речення: перше -  Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене; друге - А внук косу несе в росу, За ними співає - просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками.
Складові частини складносурядного речення з’єднані протиставним сполучником, відокремлюються комами одна від одної.  

Схема:  

ІІ.Заспівали козаченьки
    Пісню тії ночі,-
    Що славною стала
    Тарасові, козачеству,
    Ляхів, що приспала.
 (1.“Тарасова ніч”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складнопідрядне. Складається з трьох простих речень. Перше і друге речення з’єднані підрядним зв’язком. Перше і трєтє речення теж з’єднані підрядним зв’язком. Головне речення - Заспівали козаченьки  Пісню тії ночі (перше просте речення), від нього залежать два підрядні (друге і третє прості речення). Підрядні речення - Що славною стала       Тарасові, козачеству (друге просте речення), та Ляхів, що приспала (третє просте речення) пояснюють другорядний член речення (додаток пісню) і відповідають на запитання яку ? Це підрядні означальні, приєднуються до головного за допомогою сполучного слова що (однорідна супідрядність). Характеризуємо кожне речення: перше - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене; друге - просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками; третє - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Складові частини складнопідрядного речення з’єднані  сполучними словами що,  відокремлюються  комами одна від одної.

Схема:
        

ІІІ.Слава тобі, Гамалію,
На весь світ великий,
На всю Україну,
Що не дав ти товариству
Згинуть на чужині .
  (1.“Гамалія”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складнопідрядне. Складається з двох простих речень. Перше і друге речення з’єднані підрядним зв’язком. Головне речення -Слава тобі, Гамалію, На весь світ великий, На всю Україну, (перше просте речення), від нього залежить підрядне (друге просте речення). Підрядне речення -Що не дав ти товариству Згинуть на чужині  – пояснює головне речення і відповідає на запитання чому? з якої причини?  Це підрядне обставинне причини, приєднується до головного за допомогою сполучника що. Характеризуємо кожне речення: перше - просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними додатками та непоширеним звертанням; друге - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене. Складові частини складносурядного речення відокремлюються комами одна від одної.

Схема:
 

ІV. Не вернуться сподівані,
       Не вернеться воля,
       Не вернуться запорожці,
       Не встануть гетьмани,
       Не покриють Україну
      Червоні жупани!
(1.“До Основ’яненка”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, безсполучникове. Складається з п’яти простих речень. Характеризуємо кожне речення: перше - Не вернуться сподівані - просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене ; друге -Не вернеться воля - просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене; третє - Не вернуться запорожці -  просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене; четверте - Не встануть гетьмани - просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене; п’яте - Не покриють Україну  Червоні жупани - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
Складові частини складносурядного речення відокремлюються комами одна від одної.

Дослідницька робота (“метод ПРЕС”)
Учитель. Довести, до якого стилю належать дані речення
(Я вважаю, що дані речення належать до художнього стилю мовлення. Тому що він, по-перше, реалізується в одному із жанрів, яким є поема (поезія) (у даному випадку), по-друге, мета мовлення – різнобічний вплив на думки і почуття за допомогою художніх образів, по-третє, йому притаманні специфічні мовні особливості. Наприклад, у даних реченнях є характерні художні засоби, зокрема, епітети: “славну” (пісню), “великий” (світ), “червоні” жупани; анафора: “не вернуться”; інверсія:”Заспівали козаченьки  Пісню тії ночі...” тощо. Отже, я вважаю, що дані речення належать до художнього стилю мовлення).

 Учитель. У чому характерна особливість четвертого аналізованого речення?
(Речення складне, розповідне, неокличне, безсполучникове, складається з п’яти простих речень, які відокремлюються комами на письмі, а в усному мовленні - інтонацією).

Усне повідомлення на лінгвістичну тему (на основі опорної схеми)
 
                                    ОПОРНА СХЕМА
СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПРОСТИМИ РЕЧЕННЯМИ У СКЛАДНОМУ


                                                                                        

Диктант із завданням
Завдання: з’ясувати смислові зв’язки між простими реченнями у складному   безсполучниковому.
1.Зажурилась Україна –
Така її доля!   (“Тарасова ніч”).
(Неоднорідні частини-речення).

2.Знову закипіло
Синє море; вздовж байдака
Знову походжає
Пан отаман та на хвилю
Мовчки поглядає (“Іван Підкова”).
(Однорідні частини-речення у складному безсполучниковому: зображувані явища  відбуваються одночасно).

3.Утни, батьку, орле сизий!
Нехай я заплачу,
Нехай свою Україну
Я ще раз побачу... (“До Основ’яненка”).   
(Однорідні частини-речення у складному безсполучниковому: зображувані явища відбуваються у певній часовій послідовності).

4.Було колись – в Україні
Лихо танцювало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала. (“Іван Підкова”).
(Однорідні частини-речення у складному безсполучниковому: зіставляється зміст одного простого речення іншому).

Учитель. Які звукові образи та художні деталі характерні для аналізованих поезій?
Літературознавче дослідження
В аналізованих поезіях особливого значення набуває пейзажний зачин. Картини природи поет насичує великою кількістю звукових образів:
Чорна хмара з-за Лиману
Небо, сонце криє.
Синє небо звірюкою
То стогне, то виє (“Іван Підкова”).
“Море вітер чує”, “сказилося море” (“Гамалія”).
“Місяць сходить”, “чайка скиглить літаючи”, “заграло синє море” (“До Основ’яненка”).
Всі ці звуки викликають почуття тривоги, всі стосуються стану природи. У поезіях використано народнопісенні образи: мак, байрак, орел, круки, ворон, верба, журба-мова; постійні епітети: зелений байрак, козацькії діти, гіркі сльози, червоні жупани, буйний вітер, вражі ляхи
Художні деталі:зорові: ”встає хмара з-за лиману, а другая з поля”, “синє море”, “високі могили” (“Тарасова ніч”); “місяць сходить, як і перше сходив”, “скрізь могили стоять та сумують” (“До Основ’яненка”); “попереду Гамалія байдаком керує”, “дрімав у гаремі ледачий султан” (“Гамалія”); “чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє”, “висипали запорожці – Лиман човни вкрили”, “пан отаман на хвилю мовчки поглядає” (“Іван Підкова”);
слухові: “Босфор... застогнав”, “загула Хортиця з Лугом”, “заспівали козаки”, козаки “кричать за муром”, “реве, лютує Візантія” (“Гамалія”); “свідок слави дідівщини з вітром розмовляє”, море “то стогне, то виє”, “грай же, море!” – заспівали (“Іван Підкова”); “очерети у Дніпра питають”, Україна “сиротою понад Дніпром плаче”, “блужу в стінах та сам собі: “Ой, не шуми, луже!”(“До Основ’яненка”); “грає кобзар, виспівує, вимовля словами”, “обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами”, “бідна моя Україно, стоптана ляхами” (“Тарасова ніч”);
нюхові (смакові): “ не злодії з Гамалією їдять мовчки сало без шашлика”, “люльки закурили”,“будем жити, вино пити” (“Гамалія”); “тирса шуміла”, “кров ляха, татарина морем червоніла” (“До Основ’яненка”); “бенкетують вражі ляхи”, “як мак процвітає” (“Тарасова ніч”).
Учитель. Давайте пригадаємо основні принципи поетичного синтаксису і на прикладі аналізованих поезій з’ясуємо їх роль у даних творах (“займи позицію”).

Коментар опорної схеми
        Опорна схема



Літературознавець. Так, поезії Т.Г.Шевченка у переважній більшості починаються непрямим порядком слів, тобто прослідковується використання інверсії, зокрема для акцентування уваги саме надії у рядках:

Б’ють пороги, місяць сходить,
Як і перше сходив” (“До Основ’яненка”).
Було колись – в Україні       Ревіли гармати;
Було колись – запорожці     Вміли панувати” (“Іван Підкова”).
-а також часте використання  анафори ( з тією ж метою):
Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла.
..............
Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани!  (“До Основ’яненка”).

СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ЕТАП
V. Узагальнення та систематизація знань, умінь, навичок
Самостійна робота творчо-пошукового характеру
Завдання: виписати з тексту ліричного твору безсполучникове складне речення і прокоментувати його (літературознавчий аналіз), зробити синтаксичний розбір, прокоментувати  смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні (кожна група працює над  одним ліричним твором).

VI. Підсумки уроку
Підсумковий літературознавчий коментар (робота у групах)
 У творчості Т.Г.Шевченка раннього періоду оспівано героїчне минуле українського народу. Увагу поета привернули ті моменти минулого, коли велась боротьба українського народу проти загарбників та пригноблювачів за волю і незалежність. Мотив визвольної боротьби є основним у поетичних творах “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “До Основ’яненка”.
У творі “Тарасова ніч” відтворено моменти визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти.
Ліричні твори “Іван Підкова” й “Гамалія” змальовують героїчні морські походи запорізького козацтва проти турецьких загарбників. Ці твори є, за словами І.Я.Франка, “немов дзвінким погуком козацького геройства та відваги й енергії”.
У поезії-посланні “До Основ’яненка” поет, оспівуючи героїчне минуле українського народу, звертаючись до великого митця слова, прагне з’ясувати багато проблем, те, що його найбільше хвилює: “чия правда, чия кривда і чиї ми діти”...
Семантико-стилістичним центром усіх аналізованих творів є слово “слава”, яке повторюється у різних морфологічних формах 12 раз. Образи своїх героїв автор змальовує в піднесеному героїчному плані гіперболізуючи їх. Твори мають виразно романтичний характер, використано у них чимало народних пісень, в дусі народних дум зображено козаків, що перебувають у козацькій неволі.

Підсумковий мовознавчий коментар: систематизація знаннь про типи складних речень, смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні на основі ліричних творів Т.Г.Шевченка раннього періоду творчості.

Лірична хвилинка. Читання учнями власних поезій, які перекликаються з тематикою поета-кобзаря (випереджувальне завдання).

 VII. Оцінювання. Самооцінювання знань учнів.
Організація домашнього завдання
1.Опрацювати матеріал уроку.
2.Узагальнити знання про безсполучникове складне речення..
3.Написати твір-роздум (з використанням безсполучникових складних речень) на тему
 “Тої слави козацької
  Довік не забудем!”
                      Т.Г.Шевченко


Методичне забезпечення
Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко,  2009.
Грибан Г. Взаємозв’язок у вивченні мови та літератури. // Дивослово.– 1998. - № 2.–С.19-22.
Завгородня Г. Узагальнюючі таблиці, опорні схеми, тренажери як засоби інтенсифікації навчання рідної мови.//Українська мова і література в школі.- 2001.- № 6.- С.33-34.
Мельничайко В. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови.//Дивослово.- 1998.- № 2.- С.15-18.
Пахаренко В.І. Українська  література.  Підручник  для  9  класу загальноосвітніх навчальних  закладів. – К.: Генеза,   2009.
Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: Підручник-комплект. – К.:Ленвіт, 2001.- С.252-289.
Противенська О.Г., Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група “Академія”, 2000. – 45 с.
Сухомлинський В.О. Слово ріднлї мови.- К.: Рад.школа,1987.
Шевченко Т.Г. Кобзар. – К.: Дніпро, 1971.- С.44-47, 55-60, 151-155, 516.

                  
ТЕХНОЛОГІЧНА  КАРТА УРОКУ (КАРКАС)

ТЕМА УРОКУ: БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПРОСТИМИ РЕЧЕННЯМИ У СКЛАДНОМУ
(за поезіями “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “До Основ’яненка”, “Гамалія” Т.Г.Шевченка)
                  
МЕТА УРОКУ: узагальнити і систематизувати знання учнів про сполучникове речення та розглянути особливості безсполучникового складного речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пун-куаційні помилки, навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.
ТИП УРОКУ:  урок застосування знань, умінь, навичок.
ОБЛАДНАННЯ: портрет Т.Г.Шевченка, плакат “Козацькому роду нема переводу”, на якому козак Мамай та заклик поета: “Любіть її, думу правди, козацькую славу”, виставка літератури, опорні схеми: “Складне речення”, “Смислові зв’язки між простими реченнями у складному”, “Поетичний синтаксис”, “Синтаксичний аналіз простого речення”, “Синтаксичний аналіз складного речення”, ТЗН.
ФОРМИ РОБОТИ: інтегрований урок – урок словесності: бесіда (“вільний мікрофон”), інтелектуальна розминка, мовознавчий практикум, коментоване письмо, дослідницька робота (“метод ПРЕС”), усне повідомлення на лінгвістичну тему, диктант із завданням, літературознавче дослідження, самостійна робота творчо-пошукового характеру, Робота в групах (літературознавчий  та мовознавчий коментарі), виразне читання власних поезій.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ

Надіслано вчителем української мови та літератури Чернівецької гімназії №3 Семчук Д.Б.

_{Планування уроків з української мови онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з української мови 9 класу скачати}