|
|
Строка 3: |
Строка 3: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 10 клас|Українська література 10 клас]]>> Українська література: Зображення в творі широких картин життя українського суспільства в пореформений період ''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 10 клас|Українська література 10 клас]]>> Українська література: Зображення в творі широких картин життя українського суспільства в пореформений період ''' |
| | | |
- | <br>
| + | '''"Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами"'''<br> |
- | | + | |
- | ''' «БУДИНОК З БАГАТЬМА ПРИБУДОВАМИ І НАДБУДОВАМИ»''' | + | |
| | | |
- | <br>Так образно академік Олександр Білецький визначив своєрідність складної композиції роману.Як відомо, композиція літературного твору — це розміщення і співвідношення всіх його складових частин, епізодів, що змальовують певні життєві події, взаємозв'язок описів поведінки персонажів, їхньої зовнішності, картин природи, інтер'єрів з монологами та діалогами» До композиції належать розташування персонажів у творі, система розгортання подій, своєрідність організації художнього матеріалу.
| + | Так образно академік Олександр Білецький визначив своєрідність складної композиції роману.Як відомо, композиція літературного твору — це розміщення і співвідношення всіх його складових частин, епізодів, що змальовують певні життєві події, взаємозв'язок описів поведінки персонажів, їхньої зовнішності, картин природи, інтер'єрів з монологами та [[Діалог. Розділові знаки при діалозі|'''діалогами''']]» До композиції належать розташування персонажів у творі, система розгортання подій, своєрідність організації художнього матеріалу. |
| | | |
- | <br>Роман братів Рудченків складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на розділи. Тридцять розділів роману складають так звану зовнішню структуру. Кожна частина, кожний розділ мають завершений зміст, внутрішній лад, становлять певну художню цілісність. Так, перша частина твору показує дитинство та юність Чіпки, друга присвячена столітній історії села Піски, третя знайомить з складною долею хлібороба, звивистою, нерівною стежкою його бунтарства, а четверта завершує його трагедію. | + | <br>Роман братів Рудченків складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на розділи. Тридцять розділів роману складають так звану зовнішню структуру. Кожна частина, кожний розділ мають завершений зміст, внутрішній лад, становлять певну художню цілісність. Так, перша частина твору показує дитинство та юність [[Галерея яскравих народних характерів у романі. Протиставлення образів|'''Чіпки''']], друга присвячена столітній історії села Піски, третя знайомить з складною долею хлібороба, звивистою, нерівною стежкою його бунтарства, а четверта завершує його трагедію. |
| | | |
- | <br>Своєрідність внутрішньої структури роману виявляється в соціально-психологічному вмотивуванні поведінки численних персонажів, у показі широкої, справді панорамної картини життя кількох поколінь представників основних соціальних груп і станів українського суспільства і в минулому, і, головним чином, у складну, перехідну добу середини XIX ст. | + | <br>Своєрідність внутрішньої структури роману виявляється в соціально-психологічному вмотивуванні поведінки численних персонажів, у показі широкої, справді панорамної картини життя кількох поколінь представників основних соціальних груп і станів українського суспільства і в минулому, і, головним чином, у складну, перехідну добу середини XIX ст. |
| | | |
- | <br>Якщо в першій частині роману йдеться про формування характеру правдошукача, то. в другій переривається природний хід подій. Тут зовсім відсутні епізоди з життя Чіпки, натомість розгортається історія села Піски від часу нового закріпачення українського селянства в другій половині XVIII ст. до перших пореформених років. Саме тут простежується родовід Максима Ґудзя і панів Польських, змальовується життя народу упродовж трьох поколінь. Такий екскурс у минуле затримує розвиток дії, порушує стрункість викладу, але в кінцевому рахунку роман від цього не програє, адже ж було значно розширено його соціально-історичне тло. | + | <br>Якщо в першій частині роману йдеться про формування характеру правдошукача, то. в другій переривається природний хід подій. Тут зовсім відсутні епізоди з життя Чіпки, натомість розгортається історія села Піски від часу нового закріпачення українського селянства в другій половині XVIII ст. до перших пореформених років. Саме тут простежується родовід Максима Ґудзя і панів Польських, змальовується життя народу упродовж трьох поколінь. Такий екскурс у минуле затримує розвиток дії, порушує стрункість викладу, але в кінцевому рахунку роман від цього не програє, адже ж було значно розширено його соціально-історичне тло. |
| | | |
- | <br>У третій і четвертій частинах сплітаються всі сюжетні лінії, пов'язані з життям Чіпки, Грицька, Максима, панів Польських, розв'язуються вузли соціальних й інтимно-особистісних суперечностей. | + | <br>У третій і четвертій частинах сплітаються всі сюжетні лінії, пов'язані з життям Чіпки, Грицька, Максима, панів Польських, розв'язуються вузли соціальних й інтимно-особистісних суперечностей. |
| | | |
- | <br>У романі на перший план висунуто долі Чіпки, Грицька, Максима, Мотрі. Інші персонажі, як Галя, Христя, баба Оришка, сприяють рельєфнішому відтіненню головних характерів, а треті — Лушня, Матня, Пацюк, Порох, Чижик, Явдоха, генеральша, Кряжов, пан Польський, хоч і є епізодичними, але їхні інтереси, дії, помисли дали змогу авторові передати сутність суспільних тенденцій.<br>Характери головних персонажів, скажімо Чіпки і Грицька, розкриваються за принципом контрасту. Є щось<br> <br>спільне в долі Чіпки і Максима (обидва загинули марно для громадянства), проте впадає в око й різка відмінність у їхньому бунтарстві, Ідея правди об'єднує образи Чіпки, Мотрі, Христі, Галі, але сама правда розуміється ними неоднаково. Найголовніше ж у тому, що трудівники переконливо протиставлені гнобителям та їхнім прислужникам. | + | <br>У романі на перший план висунуто долі Чіпки, Грицька, Максима, Мотрі. Інші персонажі, як Галя, Христя, баба Оришка, сприяють рельєфнішому відтіненню головних характерів, а треті — Лушня, Матня, Пацюк, Порох, Чижик, Явдоха, генеральша, Кряжов, пан Польський, хоч і є епізодичними, але їхні інтереси, дії, помисли дали змогу авторові передати сутність суспільних тенденцій.<br>Характери головних персонажів, скажімо Чіпки і Грицька, розкриваються за принципом контрасту. Є щось<br> <br>спільне в долі Чіпки і Максима (обидва загинули марно для громадянства), проте впадає в око й різка відмінність у їхньому бунтарстві, Ідея правди об'єднує образи Чіпки, Мотрі, Христі, Галі, але сама правда розуміється ними неоднаково. Найголовніше ж у тому, що трудівники переконливо протиставлені гнобителям та їхнім прислужникам. |
| | | |
- | <br>Визначним досягненням романістів є створення узагальненого образу селянства, що поступово звільняється від рабської залежності, що дедалі наполегливіше, рішучіше заявляє про право жити по-людському. Так, гнівним гомоном кріпаків, які зібралися біля шинку в зв'язку з чутками про необхідність ще два роки працювати на поміщика, передається і зрозуміле обурення людей кріпосницьким характером реформи, і одвічна ненависть трудівників до експлуататорів. Важливу ідейну функцію виконують у романі епізоди, пов'язані з викриттям паразитизму дворянства, хабарництва І крутійства чиновників, механіки виборів до земства тощо. | + | <br>Визначним досягненням романістів є створення узагальненого образу селянства, що поступово звільняється від рабської залежності, що дедалі наполегливіше, рішучіше заявляє про право жити по-людському. Так, гнівним гомоном кріпаків, які зібралися біля шинку в зв'язку з чутками про необхідність ще два роки працювати на поміщика, передається і зрозуміле обурення людей кріпосницьким характером реформи, і одвічна ненависть трудівників до експлуататорів. Важливу ідейну функцію виконують у романі епізоди, пов'язані з викриттям паразитизму дворянства, хабарництва І крутійства чиновників, механіки виборів до земства тощо. |
| | | |
- | <br>Пейзажі у творі подаються і як тло дії, і як засіб індивідуалізації персонажів. Описи природи, як правило, гармонують з настроями чи роздумами героїв. Так, на тлі весняного поля відбувається перша зустріч Чіпки з Галею, а світлий настрій, навіяний пейзажем, допомагає глибше відчути почуття парубка й дівчини. Картина ж похмурого дощового дня відповідає смутку Чіпки, боляче враженого трагічною таємницею свого батька, розкритою дідом Ула-сом, Через опис природи правдиво передано горе Мотрі, її трагічну мужність припинити злочини сина. Холодної зимової ночі виходить з хати стара мати з дівчинкою, що прибігла шукати рятунку від убивць. Страшна дорога Мотрі до волості освітлена кривавою загравою запаленої на хуторі хати та диким валуванням собак. | + | <br>Пейзажі у творі подаються і як тло дії, і як засіб індивідуалізації персонажів. Описи природи, як правило, гармонують з настроями чи роздумами героїв. Так, на тлі весняного поля відбувається перша зустріч Чіпки з Галею, а світлий настрій, навіяний пейзажем, допомагає глибше відчути почуття парубка й дівчини. Картина ж похмурого дощового дня відповідає смутку Чіпки, боляче враженого трагічною таємницею свого батька, розкритою дідом Ула-сом, Через опис природи правдиво передано горе Мотрі, її трагічну мужність припинити злочини сина. Холодної зимової ночі виходить з хати стара мати з дівчинкою, що прибігла шукати рятунку від убивць. Страшна дорога Мотрі до волості освітлена кривавою загравою запаленої на хуторі хати та диким валуванням собак. |
| | | |
- | <br>Донесенню авторського задуму також допомагають по-засюжетні відступи — різноманітні за своїм характером і призначенням (ліричні, публіцистичні, сатиричні, філософські). Так, характеристика паразитизму панів Польських яскраво відтінюється нищівною сатирично-публіцистичною оцінкою ненажерливої, зголоднілої шляхти, котра, мов сарана, накинулась на українське селянство: «Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона передала й потомкам нахлібницькі звичаї й страшенну жагу до всього смачного, солодкого». | + | <br>Донесенню авторського задуму також допомагають по-засюжетні відступи — різноманітні за своїм характером і призначенням (ліричні, публіцистичні, сатиричні, філософські). Так, характеристика паразитизму панів Польських яскраво відтінюється нищівною сатирично-публіцистичною оцінкою ненажерливої, зголоднілої шляхти, котра, мов сарана, накинулась на українське селянство: «Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона передала й потомкам нахлібницькі звичаї й страшенну жагу до всього смачного, солодкого». |
| | | |
- | <br>Отже, автори роману майстерно скомпонували, поєднали різнорідний матеріал, втілили злободенну соціальну тему в повнокровні реалістичні образи й картини.<br> | + | <br>Отже, автори роману майстерно скомпонували, поєднали різнорідний матеріал, втілили злободенну соціальну тему в повнокровні реалістичні образи й картини.<br> |
| | | |
| <br> Українська література 10 клас, Петро Хропко<br> | | <br> Українська література 10 клас, Петро Хропко<br> |
Строка 34: |
Строка 32: |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
Версия 11:05, 2 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 10 клас>> Українська література: Зображення в творі широких картин життя українського суспільства в пореформений період
"Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами"
Так образно академік Олександр Білецький визначив своєрідність складної композиції роману.Як відомо, композиція літературного твору — це розміщення і співвідношення всіх його складових частин, епізодів, що змальовують певні життєві події, взаємозв'язок описів поведінки персонажів, їхньої зовнішності, картин природи, інтер'єрів з монологами та діалогами» До композиції належать розташування персонажів у творі, система розгортання подій, своєрідність організації художнього матеріалу.
Роман братів Рудченків складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на розділи. Тридцять розділів роману складають так звану зовнішню структуру. Кожна частина, кожний розділ мають завершений зміст, внутрішній лад, становлять певну художню цілісність. Так, перша частина твору показує дитинство та юність Чіпки, друга присвячена столітній історії села Піски, третя знайомить з складною долею хлібороба, звивистою, нерівною стежкою його бунтарства, а четверта завершує його трагедію.
Своєрідність внутрішньої структури роману виявляється в соціально-психологічному вмотивуванні поведінки численних персонажів, у показі широкої, справді панорамної картини життя кількох поколінь представників основних соціальних груп і станів українського суспільства і в минулому, і, головним чином, у складну, перехідну добу середини XIX ст.
Якщо в першій частині роману йдеться про формування характеру правдошукача, то. в другій переривається природний хід подій. Тут зовсім відсутні епізоди з життя Чіпки, натомість розгортається історія села Піски від часу нового закріпачення українського селянства в другій половині XVIII ст. до перших пореформених років. Саме тут простежується родовід Максима Ґудзя і панів Польських, змальовується життя народу упродовж трьох поколінь. Такий екскурс у минуле затримує розвиток дії, порушує стрункість викладу, але в кінцевому рахунку роман від цього не програє, адже ж було значно розширено його соціально-історичне тло.
У третій і четвертій частинах сплітаються всі сюжетні лінії, пов'язані з життям Чіпки, Грицька, Максима, панів Польських, розв'язуються вузли соціальних й інтимно-особистісних суперечностей.
У романі на перший план висунуто долі Чіпки, Грицька, Максима, Мотрі. Інші персонажі, як Галя, Христя, баба Оришка, сприяють рельєфнішому відтіненню головних характерів, а треті — Лушня, Матня, Пацюк, Порох, Чижик, Явдоха, генеральша, Кряжов, пан Польський, хоч і є епізодичними, але їхні інтереси, дії, помисли дали змогу авторові передати сутність суспільних тенденцій. Характери головних персонажів, скажімо Чіпки і Грицька, розкриваються за принципом контрасту. Є щось спільне в долі Чіпки і Максима (обидва загинули марно для громадянства), проте впадає в око й різка відмінність у їхньому бунтарстві, Ідея правди об'єднує образи Чіпки, Мотрі, Христі, Галі, але сама правда розуміється ними неоднаково. Найголовніше ж у тому, що трудівники переконливо протиставлені гнобителям та їхнім прислужникам.
Визначним досягненням романістів є створення узагальненого образу селянства, що поступово звільняється від рабської залежності, що дедалі наполегливіше, рішучіше заявляє про право жити по-людському. Так, гнівним гомоном кріпаків, які зібралися біля шинку в зв'язку з чутками про необхідність ще два роки працювати на поміщика, передається і зрозуміле обурення людей кріпосницьким характером реформи, і одвічна ненависть трудівників до експлуататорів. Важливу ідейну функцію виконують у романі епізоди, пов'язані з викриттям паразитизму дворянства, хабарництва І крутійства чиновників, механіки виборів до земства тощо.
Пейзажі у творі подаються і як тло дії, і як засіб індивідуалізації персонажів. Описи природи, як правило, гармонують з настроями чи роздумами героїв. Так, на тлі весняного поля відбувається перша зустріч Чіпки з Галею, а світлий настрій, навіяний пейзажем, допомагає глибше відчути почуття парубка й дівчини. Картина ж похмурого дощового дня відповідає смутку Чіпки, боляче враженого трагічною таємницею свого батька, розкритою дідом Ула-сом, Через опис природи правдиво передано горе Мотрі, її трагічну мужність припинити злочини сина. Холодної зимової ночі виходить з хати стара мати з дівчинкою, що прибігла шукати рятунку від убивць. Страшна дорога Мотрі до волості освітлена кривавою загравою запаленої на хуторі хати та диким валуванням собак.
Донесенню авторського задуму також допомагають по-засюжетні відступи — різноманітні за своїм характером і призначенням (ліричні, публіцистичні, сатиричні, філософські). Так, характеристика паразитизму панів Польських яскраво відтінюється нищівною сатирично-публіцистичною оцінкою ненажерливої, зголоднілої шляхти, котра, мов сарана, накинулась на українське селянство: «Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона передала й потомкам нахлібницькі звичаї й страшенну жагу до всього смачного, солодкого».
Отже, автори роману майстерно скомпонували, поєднали різнорідний матеріал, втілили злободенну соціальну тему в повнокровні реалістичні образи й картини.
Українська література 10 клас, Петро Хропко
Планування уроків з Українська література онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з Українська література 10 класу скачати
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
|