KNOWLEDGE HYPERMARKET


Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів До Основ’яненка На вічну пам’ять Котляревському Думка Причинна Лілея
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. «До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка», «Причинна», «Лілея»'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. «До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка», «Причинна», «Лілея»'''  
-
<br> '''Поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку'''
+
<br> '''Поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку'''  
-
 
+
<br> Слово «лірика» походить з грецької мови (''lyrikos'' — лірний, твір, що виконується під супровід ліри). У ліричних творах відображаються думки, настрої, почуття людини, її внутрішній світ, ставлення автора до оточення. Вони розкривають світогляд автора, його погляди на життя, явища, події. Як правило, ліричні твори безсюжетні. До речі, ліризм притаманний і прозі, і драмі.  
-
Слово «лірика» походить з грецької мови (''lyrikos'' — лірний, твір, що виконується під супровід ліри). У ліричних творах відображаються думки, настрої, почуття людини, її внутрішній світ, ставлення автора до оточення. Вони розкривають світогляд автора, його погляди на життя, явища, події. Як правило, ліричні твори безсюжетні. До речі, ліризм притаманний і прозі, і драмі.  
+
Лірику, як ви знаєте, поділяють на громадянську, пейзажну, інтимну, філософську, хоча в одному вірші можуть поєднуватися два і більше видів лірики.  
Лірику, як ви знаєте, поділяють на громадянську, пейзажну, інтимну, філософську, хоча в одному вірші можуть поєднуватися два і більше видів лірики.  
Строка 14: Строка 13:
У ''ліро-епічних'' творах поєднується епічне й ліричне зображення життя, тобто змальовуються події, вчинки персонажів, їхні почуття, настрої, внутрішній світ людини. У ліро-епічних творах наявний розгорнутий сюжет. До ліро-епічних жанрів належать такі: балада, поема, байка, роман у віршах.  
У ''ліро-епічних'' творах поєднується епічне й ліричне зображення життя, тобто змальовуються події, вчинки персонажів, їхні почуття, настрої, внутрішній світ людини. У ліро-епічних творах наявний розгорнутий сюжет. До ліро-епічних жанрів належать такі: балада, поема, байка, роман у віршах.  
 +
<br>
 +
'''Аналіз творчості Тараса Шевченка'''
-
'''Аналіз творчості Тараса Шевченка'''
+
<br>
-
 
+
-
 
+
Рукопис першого видання «Кобзаря», написаного мовою українського народу, підготував до друку Євген Гребінка. «Поява Шевченкового "Кобзаря" 1840 року в Петербурзі, — писав Іван Франко, — мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства, другою після "Енеїди" Котляревського. Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову».  
Рукопис першого видання «Кобзаря», написаного мовою українського народу, підготував до друку Євген Гребінка. «Поява Шевченкового "Кобзаря" 1840 року в Петербурзі, — писав Іван Франко, — мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства, другою після "Енеїди" Котляревського. Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову».  
-
 
+
<br>
Жодна книжка не викликала стільки відгуків у періодиці, уваги офіційної та неофіційної критики, не стала визначальною подією культурного й громадсько-політичного життя, як «Кобзар», автору якого було тоді лише 26 років. Рецензент «Литературной газети», рекомендуючи «Кобзар» «усім аматорам української нації», зазначав, що «у віршах п. Шевченка багато вогню, багато почуття глибокого, скрізь дихає в них гаряча любов до вітчизни. Його картини згідні з натурою і виблискують яскравими, живими барвами... в авторі відчувається непідробний талант».  
Жодна книжка не викликала стільки відгуків у періодиці, уваги офіційної та неофіційної критики, не стала визначальною подією культурного й громадсько-політичного життя, як «Кобзар», автору якого було тоді лише 26 років. Рецензент «Литературной газети», рекомендуючи «Кобзар» «усім аматорам української нації», зазначав, що «у віршах п. Шевченка багато вогню, багато почуття глибокого, скрізь дихає в них гаряча любов до вітчизни. Його картини згідні з натурою і виблискують яскравими, живими барвами... в авторі відчувається непідробний талант».  
Строка 29: Строка 28:
<br> '''Періоди творчості Тараса Шевченка'''  
<br> '''Періоди творчості Тараса Шевченка'''  
 +
 +
{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" style="width: 721px; height: 374px;"
 +
|-
 +
| Періоди
 +
| Твори
 +
|-
 +
| Рання творчість 1837-1843
 +
| У збірці «Кобзар» надруковано вісім творів: «Думи мої, думи мої...», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч»; в альманасі «Ластівка» Є. Гребінка надрукував: поезії «Причинна», «Тече вода в синє море...», «На вічну пам'ять Котляревському»; поему «Гайдамаки»; драматичний твір «Назар Стодоля»
 +
|-
 +
| Період "трьох літ" 1843-1847
 +
| Золотий період творчості. Т. Шевченко укладає рукописну збірку «Три літа», до якої ввійшли: вірші «Розрита могила», «Чигрине, Чигрине...», «Стоїть в селі Суботові...», «Як умру, то поховайте...», «Три літа», «Холодний Яр», «Минають дні, минають ночі...»; сатиричні поеми «Сон» («У всякого своя доля...»), «Кавказ», «Єретик»; послання «І мертвим, і живим...»; містерія «Великий льох»; «Давидові псалми»; соціально-побутові поеми «Наймичка», «Сова», «Тризна»; балади «Лілея», «Русалка»
 +
|-
 +
| Цикл "В казематі" 1847
 +
| У казематі III відділу в Петербурзі Т. Шевченко написав 13 поезій, серед яких: «Мені однаково, чи буду...», «Садок вишневий коло хати...» та ін.
 +
|-
 +
| Період заслання 1847-1857
 +
| Поеми «Княжна», «Варнак», автобіографічні поезії «N. N.» («Мені тринадцятий минало...»), «А. О. Козачковському», «І виріс я на чужині...», «І золотої й дорогої...», «Ми вкупочці колись росли...»; вірші «Зацвіла в долині...», «У нашім раї на землі...»
 +
|-
 +
| Останні роки життя 1857-1861
 +
| Триптих «Доля», «Муза», «Слава»; поеми «Неофіти», «Юродивий», «Відьма», «Невольник», «Марія»; вірші «Я не нездужаю, нівроку...», «Сон» («На панщині пшеницю жала...»), «Плач Ярославни», «Марку Вовчку», «Ісаія. Глава 35», «Молитва», «І день іде, і ніч іде...»; останній вірш — «Чи не покинуть нам, небого...»
 +
|}
<br>  
<br>  
 +
 +
'''Рання творчість Тараса Шевченка'''
 +
 +
<br>Перші поетичні твори Т. Шевченка належать до баладного й елегійного жанрів. Ранній, романтичний період поетичної творчості характеризується '''тематичним розмаїттям''':<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; призначення поезії, місце й роль поета в суспільному житті (вірш «Думи мої, думи мої...», елегія «На вічну пам'ять Котляревському», послання «До Основ'яненка»);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; пошуки щастя, конфлікт високої людської мрії та жорстокої дійсності (вірші-думки «Тече вода в синє море...», «Нащо мені чорні брови...», «Вітре буйний, вітре буйний!..»; балади «Причинна», «Тополя», «Утоплена»);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; трагічна доля жінки-матері, зганьбленої паном-поміщиком (соціально-побутові поеми «Катерина», «Мар'яна-черниця», «Слепая»);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; поетизація славного історичного минулого України: боротьба українського народу проти турецько-татарських нападників (історичні поеми «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», послання «До Основ'яненка») і проти польсько-шляхетського поневолення (історична поема «Гайдамаки»).<br><br>'''«На вічну пам'ять Котляревському»'''<br><br>У рік смерті І. Котляревського (1838) Т. Шевченко написав елегію «На вічну пам'ять Котляревському», у якій окреслив його визначальну роль у створенні нової української літератури, назвав «батьком», засвідчивши його безсмертя:
 +
 +
<br>Будеш, батьку, панувати,
 +
 +
Поки живуть люди;
 +
 +
Поки сонце з неба сяє,
 +
 +
Тебе не забудуть!
 +
 +
<br>Тарас Шевченко високо оцінив творчість І. Котляревського, якого він підносить як національного народного поета, співця України. Головний композиційний прийом зображення в елегії — розгорнутий художній паралелізм, який допомагає висловити ідею високого покликання митця. На тлі прекрасного українського пейзажу із соловейком на калині та його співом, що зачаровує всіх, Шевченко в образній формі змальовує заслуги І. Котляревського в українській історії:
 +
 +
<br>Недавно, недавно у нас в Україні
 +
 +
Старий Котляревський отак щебетав;
 +
 +
Замовк, неборака, сиротами кинув
 +
 +
І гори, і море, де перше витав...<br><br>Тарас Шевченко прославляє митця, називає його «праведною душею», розкриває внесок І. Котляревського в красне письменство України.
 +
 +
<br>'''«До Основ'яненка»'''
 +
 +
<br>Поштовхом до написання романтично-величального послання «До Основ'яненка» (1839) стала публікація в «Отечественных записках» нарису Г. Квітки-Основ'яненка «Головатий (Нарис для історії Малоросії)», який справив на Т. Шевченка сильне враження. Поет заохочував свого старшого побратима висвітлювати історико-героїчну, патріотичну тематику, спонукав відтворювати в усій величі героїку минулого України, щоб розбудити пасивних сучасників для боротьби за соціальне й національне розкріпачення народу, тим самим не розриваючи вісь безперервності історичного часу:
 +
 +
<br>...А ти, батьку... Співай...<br>Про Січ, про могили,<br>...щоб нехотя<br>На весь світ почули,<br>Що діялось в Україні,<br>За що погибала,<br>За що слава козацькая<br>На всім світі стала!
 +
 +
<br>Поезія пройнята народнопоетичною символікою: місяць, вітер, чайка, степ, могили, домовина. Тропи також мають народнопісенне походження: порівняння («''Чайка скиглить літаючи, // Мов за дітьми плаче''»); персоніфікація («''На тім степу скрізь могили // Стоять та сумують''»); постійні епітети (''синє море, червоні жупани, чужі люде, слава козацькая''). Усе це сприяє висловленню основних ідей послання:<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; минуле має дати відповідь на проблеми сучасності, щоб дізнатися, «''чия правда, чия кривда //І чиї ми діти''»;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; заклик поета оспівувати героїчне минуле народу;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; віра в безсмертя рідного народу, його мови, культури.<br>Елегійні описи історичного минулого, яке не вернеться, звеличення козацтва, сцени козацьких походів характерні й для інших ранніх творів: «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч».<br>У ранній період творчості Шевченко, за твердженням учених, — поет-романтик, який мріє про кращу долю народу, протестує проти дійсності. Його романтичний герой — це насамперед борець за волю: Трясило, Підкова, Гонта, Залізняк, Ярема, Гамалія. Євген Маланюк писав про специфіку ранньої творчості Шевченка: «Романтизм його завжди проектується на реальну Україну, він має сталий контакт із дійсністю, з пейзажем, з історією, з долею народу... Романтизм Шевченка — завдяки національній повнокровності поета — був завжди доведений до кінця, опуклий, яскравий, живий і реальний».<br>
 +
 +
<br> Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту  
<br> Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту  

Версия 19:30, 29 апреля 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. «До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка», «Причинна», «Лілея»


Поглиблення поняття про лірику й ліро-епіку


Слово «лірика» походить з грецької мови (lyrikos — лірний, твір, що виконується під супровід ліри). У ліричних творах відображаються думки, настрої, почуття людини, її внутрішній світ, ставлення автора до оточення. Вони розкривають світогляд автора, його погляди на життя, явища, події. Як правило, ліричні твори безсюжетні. До речі, ліризм притаманний і прозі, і драмі.

Лірику, як ви знаєте, поділяють на громадянську, пейзажну, інтимну, філософську, хоча в одному вірші можуть поєднуватися два і більше видів лірики.

Серед найвідоміших жанрів ліричних творів поширені такі: елегія, романс (вивчали в темі «Романтизм»), ідилія, етюд, ода, послання (вивчали в темі «Полемічна література»), медитація, думка. Вірш — основна одиниця ліричного твору, яка складається зі строф, має риму, ритмічне звучання, віршовий розмір.

Думка як літературний жанр — поширений у романтичній поезії короткий ліричний вірш філософського елегійного характеру (близький до народної пісні), у думці переважають роздуми автора або ліричного героя про свою тяжку долю. У «Кобзарі» Т. Шевченка є чотири поезії з назвою «Думка»: «Вітре буйний, вітре буйний!..», «Нащо мені чорні брови...», «Тече вода в синє море...» та «Тяжко-важко в світі жити...». Усі вони стали українськими народними піснями.

У ліро-епічних творах поєднується епічне й ліричне зображення життя, тобто змальовуються події, вчинки персонажів, їхні почуття, настрої, внутрішній світ людини. У ліро-епічних творах наявний розгорнутий сюжет. До ліро-епічних жанрів належать такі: балада, поема, байка, роман у віршах.


Аналіз творчості Тараса Шевченка


Рукопис першого видання «Кобзаря», написаного мовою українського народу, підготував до друку Євген Гребінка. «Поява Шевченкового "Кобзаря" 1840 року в Петербурзі, — писав Іван Франко, — мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства, другою після "Енеїди" Котляревського. Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову».


Жодна книжка не викликала стільки відгуків у періодиці, уваги офіційної та неофіційної критики, не стала визначальною подією культурного й громадсько-політичного життя, як «Кобзар», автору якого було тоді лише 26 років. Рецензент «Литературной газети», рекомендуючи «Кобзар» «усім аматорам української нації», зазначав, що «у віршах п. Шевченка багато вогню, багато почуття глибокого, скрізь дихає в них гаряча любов до вітчизни. Його картини згідні з натурою і виблискують яскравими, живими барвами... в авторі відчувається непідробний талант».

Творчість Т. Шевченка умовно поділяють на чотири періоди. Ми виокремили цикл поезій «В казематі», написаний під час його перебування під слідством у Петербурзі в III відділенні. Ознайомтеся з таблицею.


Періоди творчості Тараса Шевченка

Періоди Твори
Рання творчість 1837-1843 У збірці «Кобзар» надруковано вісім творів: «Думи мої, думи мої...», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч»; в альманасі «Ластівка» Є. Гребінка надрукував: поезії «Причинна», «Тече вода в синє море...», «На вічну пам'ять Котляревському»; поему «Гайдамаки»; драматичний твір «Назар Стодоля»
Період "трьох літ" 1843-1847 Золотий період творчості. Т. Шевченко укладає рукописну збірку «Три літа», до якої ввійшли: вірші «Розрита могила», «Чигрине, Чигрине...», «Стоїть в селі Суботові...», «Як умру, то поховайте...», «Три літа», «Холодний Яр», «Минають дні, минають ночі...»; сатиричні поеми «Сон» («У всякого своя доля...»), «Кавказ», «Єретик»; послання «І мертвим, і живим...»; містерія «Великий льох»; «Давидові псалми»; соціально-побутові поеми «Наймичка», «Сова», «Тризна»; балади «Лілея», «Русалка»
Цикл "В казематі" 1847 У казематі III відділу в Петербурзі Т. Шевченко написав 13 поезій, серед яких: «Мені однаково, чи буду...», «Садок вишневий коло хати...» та ін.
Період заслання 1847-1857 Поеми «Княжна», «Варнак», автобіографічні поезії «N. N.» («Мені тринадцятий минало...»), «А. О. Козачковському», «І виріс я на чужині...», «І золотої й дорогої...», «Ми вкупочці колись росли...»; вірші «Зацвіла в долині...», «У нашім раї на землі...»
Останні роки життя 1857-1861 Триптих «Доля», «Муза», «Слава»; поеми «Неофіти», «Юродивий», «Відьма», «Невольник», «Марія»; вірші «Я не нездужаю, нівроку...», «Сон» («На панщині пшеницю жала...»), «Плач Ярославни», «Марку Вовчку», «Ісаія. Глава 35», «Молитва», «І день іде, і ніч іде...»; останній вірш — «Чи не покинуть нам, небого...»


Рання творчість Тараса Шевченка


Перші поетичні твори Т. Шевченка належать до баладного й елегійного жанрів. Ранній, романтичний період поетичної творчості характеризується тематичним розмаїттям:
•    призначення поезії, місце й роль поета в суспільному житті (вірш «Думи мої, думи мої...», елегія «На вічну пам'ять Котляревському», послання «До Основ'яненка»);
•    пошуки щастя, конфлікт високої людської мрії та жорстокої дійсності (вірші-думки «Тече вода в синє море...», «Нащо мені чорні брови...», «Вітре буйний, вітре буйний!..»; балади «Причинна», «Тополя», «Утоплена»);
•    трагічна доля жінки-матері, зганьбленої паном-поміщиком (соціально-побутові поеми «Катерина», «Мар'яна-черниця», «Слепая»);
•    поетизація славного історичного минулого України: боротьба українського народу проти турецько-татарських нападників (історичні поеми «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», послання «До Основ'яненка») і проти польсько-шляхетського поневолення (історична поема «Гайдамаки»).

«На вічну пам'ять Котляревському»

У рік смерті І. Котляревського (1838) Т. Шевченко написав елегію «На вічну пам'ять Котляревському», у якій окреслив його визначальну роль у створенні нової української літератури, назвав «батьком», засвідчивши його безсмертя:


Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!


Тарас Шевченко високо оцінив творчість І. Котляревського, якого він підносить як національного народного поета, співця України. Головний композиційний прийом зображення в елегії — розгорнутий художній паралелізм, який допомагає висловити ідею високого покликання митця. На тлі прекрасного українського пейзажу із соловейком на калині та його співом, що зачаровує всіх, Шевченко в образній формі змальовує заслуги І. Котляревського в українській історії:


Недавно, недавно у нас в Україні

Старий Котляревський отак щебетав;

Замовк, неборака, сиротами кинув

І гори, і море, де перше витав...

Тарас Шевченко прославляє митця, називає його «праведною душею», розкриває внесок І. Котляревського в красне письменство України.


«До Основ'яненка»


Поштовхом до написання романтично-величального послання «До Основ'яненка» (1839) стала публікація в «Отечественных записках» нарису Г. Квітки-Основ'яненка «Головатий (Нарис для історії Малоросії)», який справив на Т. Шевченка сильне враження. Поет заохочував свого старшого побратима висвітлювати історико-героїчну, патріотичну тематику, спонукав відтворювати в усій величі героїку минулого України, щоб розбудити пасивних сучасників для боротьби за соціальне й національне розкріпачення народу, тим самим не розриваючи вісь безперервності історичного часу:


...А ти, батьку... Співай...
Про Січ, про могили,
...щоб нехотя
На весь світ почули,
Що діялось в Україні,
За що погибала,
За що слава козацькая
На всім світі стала!


Поезія пройнята народнопоетичною символікою: місяць, вітер, чайка, степ, могили, домовина. Тропи також мають народнопісенне походження: порівняння («Чайка скиглить літаючи, // Мов за дітьми плаче»); персоніфікація («На тім степу скрізь могили // Стоять та сумують»); постійні епітети (синє море, червоні жупани, чужі люде, слава козацькая). Усе це сприяє висловленню основних ідей послання:
•    минуле має дати відповідь на проблеми сучасності, щоб дізнатися, «чия правда, чия кривда //І чиї ми діти»;
•    заклик поета оспівувати героїчне минуле народу;
•    віра в безсмертя рідного народу, його мови, культури.
Елегійні описи історичного минулого, яке не вернеться, звеличення козацтва, сцени козацьких походів характерні й для інших ранніх творів: «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч».
У ранній період творчості Шевченко, за твердженням учених, — поет-романтик, який мріє про кращу долю народу, протестує проти дійсності. Його романтичний герой — це насамперед борець за волю: Трясило, Підкова, Гонта, Залізняк, Ярема, Гамалія. Євген Маланюк писав про специфіку ранньої творчості Шевченка: «Романтизм його завжди проектується на реальну Україну, він має сталий контакт із дійсністю, з пейзажем, з історією, з долею народу... Романтизм Шевченка — завдяки національній повнокровності поета — був завжди доведений до кінця, опуклий, яскравий, живий і реальний».



Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Повний перелік тем з української літератури, календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, домашня робота, курси та завдання з української літератури 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.