KNOWLEDGE HYPERMARKET


“Новий курс” Ф. Рузвельта. Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки]]>>[[Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: “Новий курс” Ф. Рузвельта.Повні уроки'''  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки|Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: “Новий курс” Ф. Рузвельта.Повні уроки'''  
<br> Тема: &nbsp;Новий курс Ф. Рузвельта  
<br> Тема: &nbsp;Новий курс Ф. Рузвельта  
Строка 85: Строка 85:
3. Дайте оцінку діяльності Ф.Рузвельта.  
3. Дайте оцінку діяльності Ф.Рузвельта.  
-
<br> &nbsp;&nbsp;&nbsp;Список використаної літератури:  
+
<br> <u>Список використаної літератури:</u>
-
За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія)&nbsp;  
+
1. За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія)&nbsp;  
-
Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 2010 рік  
+
2. Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія, 2010 рік  
-
Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік  
+
3. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія, 2010 рік  
-
П.Б. Полянський &nbsp;Всесвітня історія 10 клас&nbsp;  
+
4. П.Б. Полянський &nbsp;Всесвітня історія 10 клас&nbsp;  
-
Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи  
+
5. Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик І., Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи  
&nbsp; <br> Скомпоновано та відредактовано Муха О.  
&nbsp; <br> Скомпоновано та відредактовано Муха О.  
Строка 105: Строка 105:
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  
-
<br> &nbsp;
+
<br>
[[Category:Всесвітня_історія_10_клас]]
[[Category:Всесвітня_історія_10_клас]]

Версия 23:15, 21 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: “Новий курс” Ф. Рузвельта.Повні уроки


Тема:  Новий курс Ф. Рузвельта

Мета: Описати і виділити основні ідеї, реформи, закони, що лягли в основу у «новий курс» Ф.Рузвельта. Виявити позитивні та негативні наслідки для економіки, соціального життя країни.

Структура уроку:

1. Опитування по домашньому завданні

2. Бесіда. Перегляд відео та коментування ілюстрацій

3. Робота у групах

4. Домашнє завдання

 
ХІД УРОКУ


ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. РОЗПОВІДЬ  ВЧИТЕЛЯ  (ЧИТАННЯ КЛАСОМ ПО ЧЕРЗІ  ТА ПЕРЕГЛЯД ВІДЕО)


1.1 "Новий курс" Ф.Рузвельта
Новим способом виходу з кризи, що і стало у подальшому початком глибоких реформ американського суспільства, стала політика президента Франкліна Рузвельта в 1933-1941 рр., яку запам’ятали в історії як "новий курс".

Images (1).jpeg

Президент Ф. Рузвельт

Рузвельт, будучи з 1928 р. губернатором штату Нью-Йорк, найбільш населеного і найбагатшого регіону США, здійснив програму державної допомоги бідним, унікальну до того часу. Кандидат від демократів на посаду президента, він казав про необхідність допомоги "забутій людині", маючи при цьому на увазі мільйони бідняків знедолених кризою, він обіцяв американським громадянам "новий курс". Рузвельт не мав повноцінної  програми перед виборами, а головною метою своєї кампанії він мав схилити на свій бік усіх невдоволених людей. Крім того, Рузвельт пообіцяв скасувати "сухий закон". Так  республіканська партія залишилася позаду перегонів. Рузвельт отримав 22,8 млн голосів, тоді як Гувер — лише 15,8 млн. Демократи завоювали більшість в обох палатах Конгресу.
Інагурація президента

Images (3).jpeg
Інагурація президента Новий президент, Рузвельт, обійняв посаду тільки 4 березня наступного року. І саме на цей час випав най екстремальніший етап розвитку кризи. Почалася хвиля банкрутства американських банків. Невдоволені натовпи громадян буквально брали їх в облогу, намагаючись врятувати свої заощадження. У ніч на 4 березня банки Нью-Йорка і Чикаго — фінансових центрів США припинили операції через нестачу готівки. Держава опинилася під загрозою повного паралічу. Банківська криза не дала президентові часу на адаптацію до нової посади, вона спонукала його одразу ж виявити найкращі якості політика: динамізм, рішучість і новаторський підхід. Щоб мати час на підготовку своїх пропозицій і вгамувати пристрасті, Рузвельт закрив усі банки держави, а потім, отримавши від Конгресу необхідні повноваження, здійснив екстрену програму порятунку банківської системи, він допомагав одним банкам і ліквідував інші. Після цього він провів перший етап банківської реформи, складовою якої стало страхування дрібних і середніх депозитів до 5 тис. долларов. Трохи згодом, у 1934 р., була проведена девальвація долара і створена комісія по торгівлі акціями, яка здійснювала нагляд за діяльністю фондової біржі з метою профілактики та припинення спекуляцій з завищеною вартістю. Другою групою заходів, що були проведені на першому етапі «нового курсу», була спроба вийти з аграрної кризи. Центральне місце серед них займав закон про регулювання сільського господарства 1933 р., який був спрямований на підвищення прибутків фермерів за рахунок збільшення цін на їх продукцію. Спеціально для закону створювався складний механізм, яким зменшувалося об’єм  виробництва сільськогосподарської продукції, а як компенсацію фермери отримували преміальні  з  фонду, що був створений за рахунок нового спеціального податку.  Image188.jpeg

Президент США Ф.Рузвельт серед фермерів Основним серед законів 100 днів був закон про відновлення промисловості (NRА), що був прийнятий влітку 1933 р., його символом став синій орел. Він передбачав створення державного регулювання умов промислового виробництва, регулювання трудових  відносин  та допомогу безробітним.  Image190.jpeg

Символ „Нового курсу” Як казав Рузвельт: «Роль держави ускладнюється неминуче, тому що ускладнюється саме життя».
Про демократичну партію США



Нововведена  програма – одна з найважливіших подій у розвитку Сполучених Штатів Америки. Вона змінила устрій державного апарату країни, змінила ставлення держави до людей. Криза завдала дуже багато зла і шкоди кожному окремому громадянину, підприємцям і бізнесменам. Та натомість введення "нового курсу" Рузвельта додало до законодавства США багато важливих і необхідних законів і постанов, що направлені на поліпшення людини , на соціальний захист громадянина, на підтримку роботи підприємств, банків та бізнесменів .

 Images (4).jpeg

Незахищені громадяни США Президент покладався на «принцип пилососа» - усі наявні в країні ресурси були кинуті на те, щоб не лише допомогти великому бізнесу, як це завжди робилося раніше, а насамперед відновити купівельну спроможність рядових американців. Вони, у свою чергу, повинні були «розсмоктати» надлишок товарів.    До планів Ф. Д. Рузвельта також входило обмеження сваволі монополій. Він мав намір покласти край зловживанням в економічному і соціальному житті, а також припинити марнотратне використання природних ресурсів.    Президент у своїх традиційних радіо зверненнях до країни дохідливо роз'яснював ці принципи американцям, і нація, оцінивши його відвертість, стала надійним партнером свого лідера у відновленні життя. "Новий курс" означав державне регулювання економіки, втручання держави в приватновласницьку діяльність. Було закрито дрібні банки, заборонено вивіз за кордон золота. Держава регулювала розвиток промисловості,  яка ділилася на кілька груп. Між ними повинен був діяти "кодекс чесної конкуренції", який визначав обсяг виробництва, розподіл ринків, рівень заробітної плати. У галузі сільського господарства уряд США стимулював експорт пшениці й бавовни, сприяв підвищенню цін на сільськогосподарську продукцію.
Звернення президента Ф. Рузвельта



1.2 "Новий курс"  та соціальні реформи для населення
У країні вводилася система надання допомоги вдовам, сиротам та інвалідам, страхування безробітних і пенсійного забезпечення. У 1935 р. Конгрес прийняв акт про трудові відносини (закон Вагнера). Ця подія остаточно закріпила право працівників на організацію профспілок, проведення страйків та демонстрацій, створила також систему  регулювання трудових відносин.  Для забезпечення розподілу національного прибутку удосконалювалася система оподаткування — було підвищено податки на надприбуток, спадщину і дарчі.  Зміни у політиці "нового курсу" зробило більш жорсткою політичну боротьбу. Консервативні сили перейшли до відкритої опозиції до уряду. Вони звинувачували Рузвельта у зраді уряду і тому передвиборча кампанія 1936 р. виявила конфронтації прихильників та противників «нового курсу». Рузвельт переміг, зібравши 27,8 млн голосів проти 16,7 млн, за його суперника Альфреда Лендона. Республіканці мали лідерство у 2 штатах із тодішніх 48. На той виборчий термін їхнє представництво у Конгресі виявилося найменшим за століття. Вибори 1936 р. зробили реформи "нового курсу" необоротними. Одним із серйозних досягнень  був закон підписаний президентом 30 червня 1936 року “про встановлення мінімальної заробітної плати та максимальної тривалості робочого дня”. Підприємець повинен був дотримуватись прийнятих державою умов праці, що  передбачені статутом, та рівня заробітної плати, встановити 40 – годинний робочий тиждень, не наймати на роботу чоловіків не молодше 16 років, а жінок не молодше 18 років, не використовувати працю ув’язнених, а також підтримувати прийняті норми санітарних умов . Контроль за здійсненням цього закону був закріплений за міністром праці , який мав певні повноваження .
Про міністра праці США



Верховний суд у 1937 р. все ж таки визнав нові закони конституційними, і закон про соціальне забезпечення, і закон Вагнера.  Опираючись на закон Вагнера і прихильність президента, профспілки почали штурм двох основних бастіонів антипрофспілкових сил — автомобільної та сталеплавильної промисловості.  Тривала боротьба робітників, ознакою якої був "сидячий" страйк на заводі "Дженерал моторс" у Мічигані, і сутичка робітників з поліцією в Чикаго, що призвела до жертв та  опинилась у центрі уваги країни. З того часу колективний договір із профспілкою змушені були підписати "Дженерал моторс", "Крайслер моторс" і найбільша сталеварна корпорація "Юнайтед Стейтс стіл". Восени 1937 р.  країні починається  нова економічна криза, яка ставить під сумнів ефективність економічної політики "нового курсу". Рузвельт 1938 р., запропонував Конгресові прийняти нові реформи. Серед них був закон про працю, що дав право Федеральному урядові  встановити мінімальну погодинну ставку заробітної плати і максимальну тривалість робочого тижня, також закон остаточно заборонив дитячу працю.

 Image192.jpeg

Будівництво плотини гідроелектростанції у Теннессі  "Новий курс" був переломним в історії США ХХ ст. Президент Рузвельт розпочав перетворення, які були спрямовані на вихід із кризи і на ріст економіки. Повністю цієї мети досягнуто не було. Економіка країни знаходилась у стані застою впродовж 30-х рр. Залишились недовантаження виробничих потужностей та масове безробіття. Адміністрації Рузвельта не вдалося оволодіти регулюванням ринкової економіки. Але основні важелі для такого регулювання США отримали саме в ті роки. Значно більшу роль відігравали соціальні реформи. Вперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Було зроблено вирішальний крок до держави "процвітання". Функції держави надзвичайно розширилися.

Images (2).jpeg
Президент зі своїм секретеріатом

Документи, матеріали

Закон про поліпшення становища в сільському господарстві (ААА).12 травня 1933 р.

(Витяг)

Закон про поліпшення тяжкого становища національної економіки через підвищення купівельної спроможності сіль ського господарства, про проведення впорядкування ліквідації акціонерних земельних банків та проведення інших необхідних заходів. Цим засвідчується, що Конгрес проводитиме наведену нижче політику: 1). Встановлювати й підтримувати таке співвідношення між виробництвом і споживанням сільськогосподарських продуктів і такі умови їхнього продажу, що піднесуть купівельну спроможність сільськогосподарських продуктів стосовно предметів, необхідних фермерові, до купівельної спроможності цих продуктів у базовий період. За найближчий період... вважається довоєнний період із серпня 1909 р. по липень 1924 р. Міністр сільського господарства цим уповноважується укладати оптаційні контракти з виробниками бавовни з продажу будь-кому з них такої кількості бавовни,  яка не повинна перевищувати різниці, що існує між кількістю бавовни, що виростили, в поточному та минулому році, в усіх тих випадках, коли цей виробник дасть письмову згоду скоротити виробництво бавовни у 1933 р. порівняно з попереднім роком не менш ніж на 30%... Кожному такому виробникові, що погодився на зменшення продукції, міністр сільського господарства надішле, без права подальшої передачі, оптаційний контракт про продаж зазначеному вище виробникові такої кількості бавовни з запасів, що знаходяться в розпорядженні та під контролем міністра сільського господарства,  на  яку цей виробник бавовни дав згоду зменшити його виробництво...

  Питання до документа

1.      З якою метою було прийнято закон про регулювання сільського господарства?

2.      Який механізи регулювання сільськогосподарського виробництва пропонував закон? Чи виявився він дієвим?  

Закон про відновлення національної економіки (NІRА). 16 липня 1933 р.

(Витяг)

Закон про оздоровлення національної промисловості, заохочення здорової конкуренції, організацію корисних громадянських робіт і досягнення деяких інших цілей. ... президент може затверджувати кодекси про справедливу конкуренцію для даного фаху або галузі промисловості..., якщо він уважає: 1) що ці асоціації або групи не чинять нікому нерівних обмежень у прийнятті своїх членів і що вони справді є представниками означених у проханні професій, або галузей промисловості, або організацій, що до них входять; 2) що запропоновані кодекси про справедливу конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій, або знищення, або придушення дрібного підприємництва. Розділ 7. Всі кодекси про справедливу конкуренцію повинні передбачати: 1) що всі особи, котрі працюють за наймом, мають право на організацію і на укладення договорів про обмеження їхніх спільних дій під час обрання ними своїх представників або самоорганізації з метою ведення переговорів про колективну угоду або вжиття інших заходів взаємодопомоги чи захисту; 2) що жодній особі, котра працює або шукає роботу за наймом, не буде поставлено умовою отримання нею роботи вступ до тієї чи тієї компанійської спілки або відмови від договорів через представників, що були нею самою обрані, і що роботодавці не зможуть втручатися, справляти тиск або в інший спосіб перешкоджати вступові, організації або наданню допомоги робітничій спілці, що була обрана нею за власним розсудом; 3) що наймачі згодні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімальним рівнем оплати та іншими умовами найму, що були схвалені або запропоновані президентом...

  Питання до документа

1.      Назвіть причини появи і наслідки кодексу про справедливу конкуренцію.

2.      Які положення мали містити кодекси?


 Робота у групах:

Клас ділиться на 2 групи: республіканці та демократи.  У дискусії проводиться  аналіз реформ США.


 Домашнє завдання:

1. Які реформи були проведені Рузвельтом щодо виведення економіки США з кризи?

2. Які наслідки реформ "нового курсу"?

3. Дайте оцінку діяльності Ф.Рузвельта.


Список використаної літератури:

1. За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) 

2. Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія, 2010 рік

3. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія, 2010 рік

4. П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас 

5. Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик І., Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи

 
Скомпоновано та відредактовано Муха О.


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.


Предмети > Всесвітня історія > Всесвітня історія 10 клас