Версия 06:26, 17 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас.Повні уроки>> Українська література: Українські народні казки. Повні уроки

  Тема: Українська народна казка.
   Мета уроку: ознайомити дітей з народною творчістю.
   Тип уроку: урок – лекція.

Казка - один з основних жанрів усної народної творчості.  Як правило, це прозова  розповідь фантастичного, побутового або авантюрного характеру. Казкою називали все, що мало орієнтацію на вигадку, звідси і багатозначність цього терміну. Казка виникла в доісторичні часи і відігравала велику роль в усній творчості всіх народів на різних етапах його розвитку. Вона відбивала світогляд народу в різні етапи його історичного шляху, боротьбу за незалежність або в порівняно спокійні періоди історії, мрії про майбутнє. Передаючись з вуст у вуста, казки змінювалися, як і дійсність, яку вони відбивали. Часом казки різних народів дуже схожі, тому що несуть естетичні погляди трудових верств населення, їхні мрії, сподівання, біль і ненависть до експлуатації в будь-яких її проявах. Казки різних народів мають і яскраво виражені національні риси. Українські  народні казки надзвичайно різноманітні, багаті художньою  палітрою і значимістю. Їхня національна специфіка позначається в мові, в побутових подробицях, в характері пейзажу, укладу життя, переважно селянського. Казки мають і певну ідейну спрямованість, і перш за все гуманізм, у якому криється її довголіття і життєздатність в наші дні. Умовно казки поділяються на: чарівні, авантюрні, побутові і про тварин. Причому в казці традиційно присутні добрі і злі герої (негативні і позитивні); всталені епітети: Василиса Премудра, Олена Прекрасна, красна дівиця, добрий молодець, весна-красна і багато інших. У казках про тварин певні персонажі - звірі наділені «постійними ознаками»: ведмедик клишоногий, незграбний, сильний і добрий; сірий вовк - лютий, але дурний; хитра лисиця завжди виходить «сухою» з будь-якої ситуації. Світове поширення набули чарівні сюжети про Сплячу  красуню, Червону Шапочку, Попелюшку. 

   Улюбленими є казки про змієборця, про три царства, про чарівний кільці, про чудовий порятунок від біди. Позитивні герої чарівних казок: Іван-дурень, Олена Прекрасна, Василина Премудра - носії народних ідеалів і високої моралі. Світлого світу позитивних казкових героїв та їх помічників протиставляються темні сили цього царства - Кощій Безсмертний, Баба Яга, Лихо Однооке, Лісовик, Водяник - всяка нечисть.  Казки мають традиційну композицію: зачин - «Жили-були ...У деякому царстві, у деякому господарстві  ... » Основна частина,  непередбачений розвиток сюжету, кульмінацію, з неодмінно переможним добром, і розв'язку.  У казці часто вживається троїнні  повтори: три дороги, три братии, 33 роки і т.д. В кінці вживають приповідки: «і я там був…,  стали вони жити-поживати і добра наживати».  Побутові казки, як правило, сатиричного змісту висміюють дурість, лінь, жадібність, недбальство. Особливо популярні в українському фольклорі казки про тямущих мужиків і пихатих, дурних і впертих поміщиків та попів. У них знайшли відображення , сподівання і очікування народу, його впевненість у торжестві справедливості. Поряд з народними казками широку популярність придбали і більш пізні - літературні казки, мають конкретного автора, але написані за законами жанру.  Такі, в першу чергу чудові казки не втратила свого значення і в наші дні. Вони несуть  добро, розуміння справедливості, непохитну віру в торжество правди,
   Казка - чудовий твір мистецтва, знайоме кожному з нас з дитинства.
   Що таке казка?  Чи варто вважати казкою будь-яке  фантастичне оповідання або розділити усну народну прозу на казкову і не казкову? Як трактувати всі ті фантастичні речі, без яких не обходиться жодна з казок? Таке коло проблем здавна хвилювало дослідників.
   Існують різні тлумачення казки. Одні вчені говорять, що казка - це абсолютний вигадка, незалежний від реальності, а інші прагнуть зрозуміти,як у казковому вимислі перевтілилися ставлення народних казок до навколишньої дійсності.
   У казках незмінно засуджуються насильство, розбій, підступність, чорне діяння. Казка допомагає зміцнитися в найважливіших поняттях про те, як жити, на чому засновувати ставлення до своїх та чужих вчинків. Казкова фантастика стверджує людини в світлому прийнятті життя, повної турбот і звершень. Переслідуючи соціальне зло, долаючи життєві перешкоди,
   Без фантастики немислима жодна казка. Таке розуміння близько нашим повсякденним поняттям про казку. Ми і сьогодні, бажаючи вказати на невідповідність якій-небудь істині, говоримо, що вона - казка.
   Найулюбленіша і поширена в народі казка - казка чарівна.  Коріння її йдуть у далеку-далеку давнину.
   У всіх чарівних казок можна знайти схожі риси. Взагалі, всі чарівні казки дуже схожі за їх побудовою. Найпростіша схема будь-якої  чарівної казки містить у собі наступні пункти:
існування будь-якого заборони;
злочин цієї заборони ким-небудь;
наслідок цього порушення, залежне від характеру міфологічних уявлень;
розповідь про практику в магії героя;
результат цієї практики і як наслідок - повернення героя до благополуччя.
 Така структура притаманна і пізнішим казок. Вони тянуться  до неї, як до своєї первісної оповідної основи.
   В основі цього виду казки лежить чудова вигадка. Будь-яка чарівна казка не може обійтися без якого-небудь чудового дії: в мирно поточне життя людини втручається то зло і руйнівна, то добра та благодійна надприродна сила.
   Давайте спробуємо розібратися в походження вимислу в чарівних казках на прикладі народної казки "Царівна-Жаба".
   З перших слів свого оповідання казка переносить слухача (читача) у світ, зовсім несхожий на звичайний світ людини. Починається все з того, що батько каже синам узяти в руки лук і пустити кожному по стрілі в різні боки. Де стріла впаде, там і судилося взяти синові наречену. Цей епізод здається сучасному читачеві зовсім нелогічною вигадкою. Адже сьогодні ми не віримо у всілякі ворожіння і знаки долі, а в ті часи це було для людей способом життя. Так вірили в дуже далекі часи, але ця віра зберігалася досить давно, і стародавній мотив присутній у казковому оповіданні.
   У старшого сина стріла впала на боярський двір, у середнього сина встромила на купецьке подвір'я, а стріла молодшого сина потрапила в болото, де її підібрала жаба. Старші брати не вірили своєму щастю, а молодший був сумний  горем, яке трапилося з ним.  "Як я стану жити з жабою?"- Говорив він батькові зі сльозами. Але доля є доля. Брати одружилися з тих, кого їм послала доля: старший - на боярині, середній - на купецької дочці, а молодший брат - на жабі. Повінчали їх всіх як годиться, за обрядом.
   Мало того, що молодшому братові судилося жити з жабою, адже він ще й не отримав ніякого приданого! Та й яке може бути придане у жаби! А брати навпаки, витягли хорошу вигоду з цього весілля.
   Тут можна переглянути стародавній мотив знедоленого сина, який придбав у цій казці новий сенс. Життєва ситуація, описана в художньому оповіданні, виявилася трохи зміненою. Від давньої традиції збереглася лише пам'ять, що саме молодшому синові завжди було важче за всіх.
   Уява поетів минулого донесла до нас картину, повну іронічного сенсу: йде вінчання Івана і нареченою-жабою, яку тримають біля нареченого на блюді, щоб він міг вести її за руку.
   У казці особливо яскраво відображено душевний стан героя, кожен рядок передає  переживаннями людини.
   Сповнені наївної простоти та психологічної ясності важкі роздуми героя про волю долі, які випали на його  голову у вигляді випробувань мати за дружину  зелену  і холодну дружину-жабу. "Як жити? Прожити - не поле перейти, не річку перебрести!"
   Однак у казці герой не самотній у своїй біді. Йому і його дружині допомагають "мамки-няньки", які колись були приставлені до жабі. Цей зв'язок з могутніми силами природи робить і героя казки сильним і могутнім.
   У казці йдеться, що молодший син залишився вірний колишнім етичним нормам. Він не шукає багатства, не суперечить батькові і одружується на простій болотній  жабі.
   Давайте детальніше зупинимося на персонажах казки і можна порівняти їх з віруваннями людей та міфічними персонажами.
   Головна героїня казки - жаба. Подібний персонаж можна з легкістю знайти в міфах та легендах багатьох народів світу. Але в різних міфічних і поетичних системах можна зустріти і різні трактування функцій жаби. Вона асоціюється і з позитивними якостями (зв'язок з родючістю, продуктивною силою, відродженням), і з негативними (зв'язок з темним світом, мором, хворобою, смертю). Перш за все, ці асоціації пов'язані з тісною взаємодією жаби з водою, зокрема з дощем. Часто з жабою пов'язуються водні елементи хаосу, первісного мулу (або бруду), з яких виник світ. В одних народів жаба, подібно до черепахи, риби чи якійсь морській тварині, тримає на своїй спині весь світ, а в інших - виступає як першовідкривач найбільш важливих космологічних елементів. Наприклад, у алтайців жаба знаходить гору з березою і камінням, з яких добувається перший вогонь.  А в Бірмі та Індокитаї з образом жаби зв'язується дух, проковтує Місяць (тому жабу вважають причиною затемнення).  У Китаї, жаб називають "небесними курчатами", і також пов'язують з Місяцем. Там існує повір'я, що жаби падають разом з росою з неба.

Список використаних джерел:
Урок на тему : Українська література  Шумейло А.Р. учителі української мови та літератури, сш №78, м. Львів
Урок на тему : «Казка-як вид мистецтва» учителі українська література сш №12 м.Одеса
Савченко О.Я.   Читанка Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.
Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 3 клас : Підручник для навч.закл.  - К.: Освіта  2003. - 295c.
Лобай П.Т. ,. Народна творчість . Т.: Богдан 2009. - 213с.
 Чуб П.Д.  Казки . К: Веселка» 2006.- 125 с.

Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.