Версия 09:18, 9 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 9 клас. Повні уроки >> Економіка: Виникнення і розвиток споживчого руху в Україні.Повні уроки

Мета уроку: ознайомитися з історією виникнення та розвитку споживчого руху в Україні.

Головні питання уроку: 1. Перші прояви споживчого руху на території України. 2. Споживча кооперація Лівобережної України. 3. Споживчий рух Правобережної Ураїни. 4. Державна споживча політика України.

Ще в IV столітті до н.е. в стародавньому Херсонесі існував метрологічний нагляд, а наглядачі на ринках слідкували за торгівлею та захищали права споживачів. В Англії у 1200 році король карав за нечесну практику в торгівлі. В Росії засновником в певній мірі захисту прав споживачів вважається Петро І. В його Указі  "Про якість" від 11 січня 1723 року зазначається про наступне: "Повелеваю хозяина Тульской фабрики Корнилу Белоглазова бить кнутом и сослать на работу в монастыри, понеже он, подлец, осмелился войску государства продать негодные пищали и фузеи. Старшину  Фрола Фукса бить кнутом и сослать на Азов, пусть не ставит клейма на плохие ружья..."

Виникнення перших споживчих товариств пов’язано, як із соціально-економічними змінами, що відбулись в регіоні у зв’язку із реформами 60-х рр. ХІХ ст., так і з певними суспільними настроями, що були спричинені поширенням серед освічених верств населення кооперативних ідей із Західної Європи. Ці товариства не мали такого міцного економічного підґрунтя, як в Західній Європі. Вони за своїм соціальним складом були в основному чиновницькими, заснування яких пов’язано насамперед із “модною ідеєю”, а не з економічною необхідністю. Саме через це всі перші споживчі товариства Лівобережжя були закриті в кінці 60-х – 70-х рр. ХІХ ст. і не поширились на селянське середовище.
Перше споживче товариство на теренах України під назвою “Харьковское потребительное общество” було засноване 16 жовтня 1866 року в Харкові. Створене зусиллями професорсько-викладацького складу Харківського університету Бекетова, Гордієнка, Гарніц-Гарніцкого та місцевої інтелігенції Козлова, Бриліантова і М. Балліна, товариство розпочало відлік історії української споживчої кооперації. На жаль, це товариство проіснувало недовго - до 1872 року.

Рис 3. Харківський університет

Через консервативність уряду і заборону об’єднань громадян в Російській імперії масовий характер поширення кооперативних товариств у 1870 – 1890 роках був неможливий. Як справедливо відзначав історик П. Пожарський, “...не тільки Україна, а і вся Росія в другій половині сімдесятих, а також на протязі вісімдесятих років являли собою, в кооперативному відношенні, майже повну пустелю”.
Відродження споживчих товариств в регіоні починається в 90-х рр. ХІХ ст. і пов’язане в першу чергу із економічними чинниками: зростання товарного споживання з-за збільшення кількості населення, неврожаї, які спричиняли економічну нестабільність та підвищення цін в усіх регіонах країни. Всі ці фактори і викликали необхідність створення споживчих товариств серед широких верств населення.

Рис 4. Карта Лівобережжя (початок ХІХ ст)

Розвиток споживчої кооперації в період 1906-1914 рр. відбувався в умовах проведення столипінської аграрної реформи. Більшість дослідників кооперативного руху відмічали, що вона позитивно позначилась на розвитку кооперативного руху в тому числі і споживчої кооперації. Незважаючи на позитивну динаміку зростання кількості споживчих товариств Лівобережжя, були в середовищі споживчої кооперації і певні проблеми: продаж краму в борг, відсутність чіткого обліку та діловодства, недосвідченість та низький фаховий рівень керівництва великої частини споживчих товариств. Крім того протягом 1906 - 1914 рр. споживча кооперація привертає все більшу увагу земських установ регіону, які вбачають в ній один із засобів покращення матеріального становища простого народу.
Проте співпраця земств зі споживчою кооперацією Лівобережжя мала скоріше епізодичний характер, ніж планомірний; переважало консультаційно-дорадче сприяння, а не фінансова підтримка. Саме в цей період споживча кооперація регіону переходить на якісно новий рівень розвитку: починається розбудова спілок і посилюється співпраця з іншими формами кооперативного руху регіону, в першу чергу із кредитною та сільськогосподарською коопераціями. Необхідність об’єднання споживчих товариств в спілки та посилення їх співпраці з іншими формами кооперативного руху обґрунтовувалась на кооперативних з’їздах і нарадах загальноросійського та регіонального значення.

Рис 5. Карта Правобережжя (ХVIII ст)

Важливою рисою діяльності споживчої кооперації Правобережної України було намагання згуртувати діяльність різноманітних її форм у рамках крайових об’єднань. Виявом таких спроб стало утворення Київського союзу споживчих товариств. Хоча його діяльність врешті-решт завершилась невдало, проте вона мала низку позитивних моментів. Була проведена значна організаційна робота, яка згуртувала у регіоні низові кооперативні об’єднання, сприяла зростанню успіху цього виду кооперації і в кінцевому підсумку стала тим вагомим підґрунтям, на яке могла спертися діяльність українських державницьких сил у 1917–1920 рр.

Законодавча основа для здійснення споживацької політики в Україні була закладена ще з моменту прийняття в 1991 році Закону "Про захист прав споживачів". Посилення захисту прав споживачів відбувалося поступово, з прийняттям відповідних законодавчих актів і втіленням їх у життя. 28 липня 1996 року була прийнята Конституція України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначені як найвища соціальна цінність. Так, у статті 42 Конституції України говориться: "Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпекою продукції усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів".
У січні 2002 року Президент України Л.Кучма підписав Указ "Про заходи для посилення державного захисту прав споживачів", у якому визначив цей напрямок як пріоритетне в державній політиці. Указ став могутнім імпульсом для всієї державної діяльності і надійною основою для продовження складної і необхідної роботи з захисту прав споживачів на якісно новому рівні. Його реалізація дала можливість кожному споживачу відчути турботу і захист держави.
Наступним важливим етапом стало підписання в жовтні 2002 року Президентом України Л. Кучмою Указу "Про Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживацької політики", що змінив вектор державної діяльності й усунув дисбаланс пріоритетів за рахунок значного підвищення уваги до проблем споживачів. Метою реорганізації став перехід до наступної фази реформування, вдосконалення і розвитку технічного регулювання в державі, що повинна бути орієнтована саме на людей, на забезпечення якості і безпеки їхнього життя. Створення умов для захисту прав споживачів, підтримка споживчого руху стала важливою складовою частиною державної політики.
Діяльність Державного Комітету України з питань технічного регулювання і споживацької політики, визначається його основними задачами. Вони сформульовані таким чином: участь у формуванні державної споживацької політики в сфері якості, стандартизації і метрології, забезпечення її реалізації; координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних з підготовкою і забезпеченням виконання програм у сфері споживацької політики за рахунок залучення державних засобів; здійснення контролю за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів і рекламу; сприяння розвитку суспільного руху споживачів і співробітництво з громадськими організаціями споживачів у побудові загальнодержавної системи захисту прав споживачів і сумлінної реклами; здійснення держнадзору за дотриманням законодавства в сфері стандартизації, метрологічного контролю і нагляду, багато іншого.
11 грудня 2002 року Президент України Л. Кучма підписав Указ " Про Програму захисту прав споживачів на 2003 - 2005 роки". З метою підвищення ефективності реалізації державної політики в сфері захисту прав споживачів у рамках Указу затверджена Програма захисту прав споживачів на 2003 - 2005 роки.

Контрольні завдання

1. Назвіть основні фактори формування на теренах України споживчого  руху.

2. Який рік вважається відправною точкою споживчого руху в Україні?

3. Чим відрізнявся споживчий рух в Правобережній та Лівобережній Україні?

4. Назвіть основні тези Закону України "Про Захист прав споживачів".

5. Поясніть мету діяльності Державного Комітету України з питань технічного регулювання і споживацької політики.

Список використаних джерел:

1. Демидас Ю.І. Споживча кооперація в Подільській губернії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – Т.12. – С.325-336.
2. Економіка: Навч. посібник для 10–11 класів / За ред. З. Г.Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.
3. Сидорович О.С. Споживча кооперація на Лівобережній Україні під час Першої світової війни. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Зб. наук. пр. К.: Інститут історії України НАНУ. 2004. Випуск спеціальний. С. 163-172.

4. Экономическая теория: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений/ Под ред. В. Д. Камаева. – 5-е изд., перераб. и доп.– Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 630 с.: ил.

5. Вплив столипінської аграрної реформи на соціально-економічний розвиток Правобережної України (1906 - 1914 рр.). // Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 9. - К., 1999. - С. 55-72. (0,5 а. а.)

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.