Версия 19:15, 13 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 8 клас. Повні уроки>>Біологія: Лабораторна робота №3 „Будова гідри”. Повні уроки
Лабораторна робота № 3 „Будова гідри”.
Мета роботи: вивчити особливості будови і пересування гідри.
Завдання:познайомитися з особливостями будови і пересування гідри; продовжити формування вмінь обгрунтовувати, порівнювати, аналізувати, публічно виступати.
Матеріал й устаткування: мікроскопи, піпетки, предметні і покривні скла, серветки, вода, культура вільноживучих найпростіших (Гідра), постійний препарат „Гідра”, препаровальних голки.
Пояснення
Гідра

Малюнок 1. Гідра.

Навколишнє середовище, особливості будови і життєдіяльності.
В озерах, річках або ставках з чистою, прозорою водою на стеблах водних рослин зустрічається маленьке напівпрозора тварина - поліп гідра ("поліп" означає "багатоногих"). Це прикріплене або малорухливе кишковопорожниння тварина з численними щупальцями.

Малюнок 2. Будова гідри.
1 – рот, 2 – щупальца, 3 – ектодерма, 4 – ендодерма, 5 – кишкова порожнина, 6 – сперматозоїди, 7 – яйцеклітини, 8 – почка, 9 – нервове сплетіння, 10 – нервова клітина, 11 – стрекательна клітина, 11А – стрекательна нитка, 11Б -  чуттєвий  волосок, 11В – стрекательна капсула.

Тіло звичайної гідри має майже правильну циліндричну форму. На одному кінці знаходиться рот оточений віночком з 5-12 тонких довгих щупалець, інший кінець витягнуть у вигляді стеблинки з підошвою на кінці. За допомогою підошви гідра прикріплюється до різних підводних предметів. Тіло гідри разом зі стеблинкою звичайно довжиною до 7 мм, зате щупальця здатні витягатися на кілька сантиметрів.
Променева симетрія. Якщо вздовж тіла гідри провести уявну вісь, то її щупальця будуть розходитися від цієї осі на всі боки, як промені від джерела світла. Звішуючись вниз з якого-небудь водного рослини, гідра постійно погойдується і повільно водить щупальцями, підстерігаючи здобич. Так як жертва може з'явитися з будь-якої сторони, променеподібно-розставлені щупальця найкраще відповідають Такого спосрбу полювання. Променева симетрія характерна, як правило, для тварин, що ведуть прікпрепленний спосіб життя.
Кишкова порожнина. Тіло гідри має вигляд мішечка, стінки якого складаються з двох шарів клітин - зовнішнього (ектодерми) та внутрішнього (ентодерми). Усередині тіла гідри є кишкова порожнина (звідси і назва типу - кишковопорожнинні).
Зовнішній Шар клітин - ектодерма. Під мікроскопом в зовнішньому шарі гідри - ектодермі - видно кілька різновидів клітин.

Малюнок 3. Будова внутрішнього шару клітин гідри.

Відео 1 „Пересування гідри”

Найбільше тут шкірно-м'язових. Стикаючись бічними сторонами, ці клітини створюють покрив гідри. В основі кожної такої клітини є скоротні мускульне волокно, що грає важливу роль при русі тварини. Коли волоконця всіх шкірно-м'язових клітин скорочуються, тіло гідри стискається. Якщо скорочуються волоконця тільки на одній стороні тіла, то в цей бік гідра і нагинається. Завдяки роботі мускульних волоконець гідра може повільно пересуватися з місця на місце, по черзі "ступаючи" то підошвою, то щупальцями. Такий рух можна порівняти з повільним перекидання через голову.
У зовнішньому шарі розташовані і нервові клітини. Вони мають зіркоподібну форму, так як забезпечені довгими відростками.
Відростки сусідніх нервових клітин стикаються між собою і утворюють нервове сплетіння, що охоплює все тіло гідри. Частина відростків підходить до шкірно-м'язовим клітинам.
Подразливість, рефлекси. Гідра здатна відчувати дотики, зміна температури, поява у воді різних розчинених речовин та інші подразнення. Від цього її нервові клітини збуджуються. Якщо до гідрі доторкнутися тонкою голкою, то збудження від роздратування однієї з нервових клітин передається по відростках іншим нервовим клітинам, а від них - до шкірно-м'язовим клітинам. Це викликає скорочення м'язових волоконець, і гідра стискається у грудочку.

Малюнок 4. Проведення подразнення нервовими клітинами гідри.
На цьому прикладі ми знайомимося зі складним явищем в організмі тварини - рефлексом. Рефлекс складається з трьох послідовних етапів: сприйняття подразнення, передачі збудження від цього роздратування по нервових клітин і відповідної реакції організму будь-яким дією. У зв'язку з простотою організації гідри її рефлекси дуже одноманітні. Надалі ми ознайомимося з набагато більш складними рефлексами у більш високоорганізованих тварин.
Стрекательні клітини. Все тіло гідри і особливо її щупальця засаджені великою кількістю стрекательних, або кропив'яних, клітин.
Розглянемо як працюють стрекательні клітини у наступному відео-фрагменті

Відео 2 „Стрекательні клітини”

Кожна з цих клітин має складну будову. Крім цитоплазми і ядра в ній міститься пухирцевидній жалких капсула, всередині якої згорнута тонка трубочка – стрекательну нитку. Назовні з клітки стирчить чутливий волосок Як тільки рачок, мальок риби або інше маленька тварина торкнеться чутливого волосини, стрекательна нитка стрімко розпрямляється, її кінець викидається назовні і встромляє в жертву. По каналу, що проходить всередині нитки, з стрекательної капсули в тіло здобичі потрапляє отрута, що викликає загибель дрібних тварин. Як правило, вистрілює відразу багато стрекательних клітин. Потім гідра щупальцями підтягує видобуток до рота і ковтає. Стрекательні клітини служать гідрі також і для захисту. Риби та водні комахи не їдять гідр, палючих ворогів. Отрута з капсул по своїй дії на організм великих тварин нагадує отруту кропиви.

Малюнок 5. Гідра.

Малюнок 6 . Чарівна гідра.

Малюнок 7. Колонія гідр.
Перед початком виконання практичної роботи розглянемо Відео-матеріал на тему „Гідра” та Презентацію „Гідра”

Відео 3 „Гідра”

Хід роботи:
1. Розглянути живу гідру. Для цього приготувати тимчасовий мікропрепарат з живих гідр; покривне скло забезпечити високими пластиліновими ніжками. Спостереження вести під мікроскопом при малому збільшення (або під штативне лупою).
Завдання: замалювати контури тіла гідри і позначити на малюнку всі одписано вище елементи її зовнішнього будівлі.

2. Простежити за скороченням і витягуванням тіла тварини: при поштовху, струшуванні або іншому роздратуванні тіло гідри стиснеться в грудку; через кілька хвилин, після того, як гідра заспокоїться, тіло її прийме довгасту, майже циліндричну форму (довжиною до 3 см).
Завдання: спостереження записати в робочий зошит.

3. На мікропрепараті поздовжнього розрізу при малому збільшенні мікроскопа розглянути форму гастроваскулярной порожнини і її положення в тілі гідри. Звернути увагу на вистилку порожнини (на всьому її протязі) ендодермальних клітинами. У цьому потрібно переконатися, розглянувши гіпостом при великому збільшенні мікроскопа.
Завдання: знайти ділянки гастроваскулярной порожнини, які беруть системи травлення. Всі спостереження замалювати, позначивши на малюнку.

 4. На мікропрепараті поздовжнього розрізу (або на тотальному) розглянути під мікроскопом при великому збільшенні невеликий ділянка щупальця. Вивчити зовнішній вигляд жалких клітин, їх розташування в тілі і утворені ними жалкі батареї.
Завдання: вивчений ділянку щупальця замалювати з зображенням обох клітинних шарів, ділянки гастроваскулярнрй порожнини і жалкі клітини.


Список використаних джерел
1.    Урок на тему „Гідра – підводна жителька”, Коломоєць А.М., вчитель біології, м.Львів, сш № 88.
2.     Догель В.А. Зоология беспозвоночных. - М.: Высш. школа, 2008 - 606 с.
3.    Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. - 592 с.
4.    Барнс Р., Кейлоу П., Олив П., Голдинг Д. Беспозвоночные. Новый обобщенный подход. - М.: Мир, 2009. - 584 с.
5.    Буруковский Р.Н. Зоология беспозвоночных. Часть 1. Простейшие. - Калининград, 2009. - 164 с.
6.    Левушкин С.И., Шилов И.А. Общая зоология. - М.: Высшая школа, 2008 - 432с.


Відредаговано та надіслано Горбатко С. М.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.