===== Тема: з історії книгодрукування.<br> Мета: ознайомлення дітей з історією друкування книг. Перша друкована книга.<br> Тип уроку: навчально-пізнавальний.<br> =====
===== Тема: з історії книгодрукування.<br> Мета: ознайомлення дітей з історією друкування книг. Перша друкована книга.<br> Тип уроку: навчально-пізнавальний.<br> =====
-
На сьогоднішньому уроці ми з вами попрацюємо над творами: «Похвала книгам», «Як з’явилася друкована книга» за В.Дацкевичем, «Друкар книг перед тим не бачених» за О.Єфімовим. Ще більше про історію друкарства ви дізнаєтеся з сьогоднішньої розповіді на нашому уроці. <br> Винахід друкарства стало одним з факторів, що забезпечили відродження науки в XV-XVI століттях, розвиток літератури на національних мовах, прийняття єдиних норм орфографії і графічних форм письма, сприяло більш широкому поширенню освіти. <br> Друкарство було винайдено двічі: у Китаї і в середньовічній Європі. <br> Друкування вироблялося наступним чином: на дерев'яних козлах, на яких вирізувались опуклі букви, наносили рідку фарбу, потім зверху накладали аркуш паперу і терли м'якою щіткою. Цей спосіб друку, яка вживалася і в середні століття нідерландськими друкарями на дерев'яних друкованих дошках, зберігалися в Китаї до початку XX століття; спроба єзуїтів-місіонерів в XVII столітті вирізати слова з міді не пристосували. В середні століття, між 1041 та 1049 рр. придумали виготовляти рухливі слова з паленої глини; цей спосіб друкування був, мабуть, такий же, як і в Китаї; після його смерті значки були загублені, а спосіб друкування забутий.
+
На сьогоднішньому уроці ми з вами попрацюємо над творами: «Похвала книгам», «Як з’явилася друкована книга» за В.Дацкевичем, «Друкар книг перед тим не бачених» за О.Єфімовим. Ще більше про історію друкарства ви дізнаєтеся з сьогоднішньої розповіді на нашому уроці. <br> Винахід друкарства стало одним з факторів, що забезпечили відродження науки в XV-XVI століттях, розвиток літератури на національних мовах, прийняття єдиних норм орфографії і графічних форм письма, сприяло більш широкому поширенню освіти.
+
+
{{#ev:youtube| Khpn4oog_g0&feature }}<br> Друкарство було винайдено двічі: у Китаї і в середньовічній Європі. <br> Друкування вироблялося наступним чином: на дерев'яних козлах, на яких вирізувались опуклі букви, наносили рідку фарбу, потім зверху накладали аркуш паперу і терли м'якою щіткою. Цей спосіб друку, яка вживалася і в середні століття нідерландськими друкарями на дерев'яних друкованих дошках, зберігалися в Китаї до початку XX століття; спроба єзуїтів-місіонерів в XVII столітті вирізати слова з міді не пристосували. В середні століття, між 1041 та 1049 рр. придумали виготовляти рухливі слова з паленої глини; цей спосіб друкування був, мабуть, такий же, як і в Китаї; після його смерті значки були загублені, а спосіб друкування забутий.
[[Image:G11.JPEG]]<br> Багаті римляни, щоб полегшити дітям вивчення грамоти, давали їм букви, вирізані зі слонової кістки або з металу, з яких діти навчалися складати окремі слова.<br> У Середні століття, після хрестових походів, коли посилилося прагнення до освіти, діяльність ченців, які займалися переписом книг (манускриптів), перестала задовольняти зростаючим потребам. З XIII століття почали вирізати картинки на дошках з текстом, на початку дуже коротким. Згодом текст почав займати більше місця, частіше у вигляді складеної з слів стрічки, що виходить із вуст дійової особи; слідом почали друкувати книги, що складалися з одного тексту, без малюнків. Для друку виготовлялися тонкі металеві дошки на яких вирізалися значки. <br> Існувало кілька методів: <br> лінії обриси літер залишалися, а все інше зрізали; <br> в дошці вглиб вирізувалося обрис літер - тоді літери при друкуванні виходили білими, а все інше залишалося чорним.<br> Пізніше почали вирізати текст ножем на дерев'яних дошках; це так звана ксилографія. <br> Історія друкарства в сучасному розумінні цього слова починається з того моменту, коли стали виготовляти металеві, рухливі, опуклі букви, вирізані у зворотному вигляді. З них набирали рядки і за допомогою преса відтискали на папері.Це геніальний винахід відноситься до другої третини XV століття, і майже всі дослідники приписують його німцеві Йогану Гутенбергу.
[[Image:G11.JPEG]]<br> Багаті римляни, щоб полегшити дітям вивчення грамоти, давали їм букви, вирізані зі слонової кістки або з металу, з яких діти навчалися складати окремі слова.<br> У Середні століття, після хрестових походів, коли посилилося прагнення до освіти, діяльність ченців, які займалися переписом книг (манускриптів), перестала задовольняти зростаючим потребам. З XIII століття почали вирізати картинки на дошках з текстом, на початку дуже коротким. Згодом текст почав займати більше місця, частіше у вигляді складеної з слів стрічки, що виходить із вуст дійової особи; слідом почали друкувати книги, що складалися з одного тексту, без малюнків. Для друку виготовлялися тонкі металеві дошки на яких вирізалися значки. <br> Існувало кілька методів: <br> лінії обриси літер залишалися, а все інше зрізали; <br> в дошці вглиб вирізувалося обрис літер - тоді літери при друкуванні виходили білими, а все інше залишалося чорним.<br> Пізніше почали вирізати текст ножем на дерев'яних дошках; це так звана ксилографія. <br> Історія друкарства в сучасному розумінні цього слова починається з того моменту, коли стали виготовляти металеві, рухливі, опуклі букви, вирізані у зворотному вигляді. З них набирали рядки і за допомогою преса відтискали на папері.Це геніальний винахід відноситься до другої третини XV століття, і майже всі дослідники приписують його німцеві Йогану Гутенбергу.
Строка 15:
Строка 17:
Для друкарні побудували будівлю поряд з Нікольським грецьким монастирем, де потім перебував Московський друкарський двір.
Для друкарні побудували будівлю поряд з Нікольським грецьким монастирем, де потім перебував Московський друкарський двір.
-
{{#ev:youtube| sULvF6VJukc }}
+
{{#ev:youtube| sULvF6VJukc }}
Видавці першої надрукованої тут книги мали під руками чимало слов'янських списків різних редакцій і внесли в текст списки, що були в той час у загальному вживанні, багато нових виправлень; виправлення ці в більшій частині випадків вдалі і взагалі більше всіх відомі нам, списки наближають слов'янський апостольський текст до прийнятого нині. «Апостол» Примірник «Апостола», як найбільша бібліографічна рідкість, зберігається в Публічній бібліотеці, в срібному окладі, на особливому аналозі. «Апостол» видрукуваний з чистотою, виразністю і витонченістю на клеєному папері, в лист малого формату, на 267 аркушах. .Літери її відповідні одна одній і завдяки правильній литві мають в боках рівномірний одна від одної відстань, скрізь складають рівний прямий рядок. Повна сторінка - 25 рядків .Важний недолік набору первопечатного «Апостола» полягає в невідповідності проміжків, що відокремлюють одне слово від іншого; часто зустрічаються по кілька слів, надрукованих без всяких поділів. Цей недолік компенсується дуже багатьма достоїнствами, якими не завжди відрізняються наступні видання.
Видавці першої надрукованої тут книги мали під руками чимало слов'янських списків різних редакцій і внесли в текст списки, що були в той час у загальному вживанні, багато нових виправлень; виправлення ці в більшій частині випадків вдалі і взагалі більше всіх відомі нам, списки наближають слов'янський апостольський текст до прийнятого нині. «Апостол» Примірник «Апостола», як найбільша бібліографічна рідкість, зберігається в Публічній бібліотеці, в срібному окладі, на особливому аналозі. «Апостол» видрукуваний з чистотою, виразністю і витонченістю на клеєному папері, в лист малого формату, на 267 аркушах. .Літери її відповідні одна одній і завдяки правильній литві мають в боках рівномірний одна від одної відстань, скрізь складають рівний прямий рядок. Повна сторінка - 25 рядків .Важний недолік набору первопечатного «Апостола» полягає в невідповідності проміжків, що відокремлюють одне слово від іншого; часто зустрічаються по кілька слів, надрукованих без всяких поділів. Цей недолік компенсується дуже багатьма достоїнствами, якими не завжди відрізняються наступні видання.
Тема: з історії книгодрукування. Мета: ознайомлення дітей з історією друкування книг. Перша друкована книга. Тип уроку: навчально-пізнавальний.
На сьогоднішньому уроці ми з вами попрацюємо над творами: «Похвала книгам», «Як з’явилася друкована книга» за В.Дацкевичем, «Друкар книг перед тим не бачених» за О.Єфімовим. Ще більше про історію друкарства ви дізнаєтеся з сьогоднішньої розповіді на нашому уроці. Винахід друкарства стало одним з факторів, що забезпечили відродження науки в XV-XVI століттях, розвиток літератури на національних мовах, прийняття єдиних норм орфографії і графічних форм письма, сприяло більш широкому поширенню освіти.
Друкарство було винайдено двічі: у Китаї і в середньовічній Європі. Друкування вироблялося наступним чином: на дерев'яних козлах, на яких вирізувались опуклі букви, наносили рідку фарбу, потім зверху накладали аркуш паперу і терли м'якою щіткою. Цей спосіб друку, яка вживалася і в середні століття нідерландськими друкарями на дерев'яних друкованих дошках, зберігалися в Китаї до початку XX століття; спроба єзуїтів-місіонерів в XVII столітті вирізати слова з міді не пристосували. В середні століття, між 1041 та 1049 рр. придумали виготовляти рухливі слова з паленої глини; цей спосіб друкування був, мабуть, такий же, як і в Китаї; після його смерті значки були загублені, а спосіб друкування забутий.
Багаті римляни, щоб полегшити дітям вивчення грамоти, давали їм букви, вирізані зі слонової кістки або з металу, з яких діти навчалися складати окремі слова. У Середні століття, після хрестових походів, коли посилилося прагнення до освіти, діяльність ченців, які займалися переписом книг (манускриптів), перестала задовольняти зростаючим потребам. З XIII століття почали вирізати картинки на дошках з текстом, на початку дуже коротким. Згодом текст почав займати більше місця, частіше у вигляді складеної з слів стрічки, що виходить із вуст дійової особи; слідом почали друкувати книги, що складалися з одного тексту, без малюнків. Для друку виготовлялися тонкі металеві дошки на яких вирізалися значки. Існувало кілька методів: лінії обриси літер залишалися, а все інше зрізали; в дошці вглиб вирізувалося обрис літер - тоді літери при друкуванні виходили білими, а все інше залишалося чорним. Пізніше почали вирізати текст ножем на дерев'яних дошках; це так звана ксилографія. Історія друкарства в сучасному розумінні цього слова починається з того моменту, коли стали виготовляти металеві, рухливі, опуклі букви, вирізані у зворотному вигляді. З них набирали рядки і за допомогою преса відтискали на папері.Це геніальний винахід відноситься до другої третини XV століття, і майже всі дослідники приписують його німцеві Йогану Гутенбергу.
Першодруковані книги збереглися у вкрай незначній кількості екземплярів; вони зовсім схожі з рукописними книгами як у шрифті, так і по своїй зовнішності. Першодрукарі у всьому наслідували рукописів, тому що останні цінувалися значно дорожче, та й публіка в перший час за звичкою вимагала рукописи.
У Франції перша друкарня виникла порівняно пізно. Жоден з «дітей Гутенберга»,які розсіялися по різних країнах, не прибули у Париж: ймовірно, вони не були допущені туди підступами переписувачів і книгопродавців, які побоювалися що виникла конкуренція. У Англії перша друкарня заснована Вільгельмом Какстоном близько 1474 р спочатку у Вестмінстері, потім в Лондоні, а число його видань перевищує 400. Взагалі, книгодрукування в Англії не поширилося з такою швидкістю, як на континенті: до кінця XV ст. друкарні були засновані тільки в Оксфорді. Таким чином, книгодрукування вже в XV ст. поширилося майже по всій Європі; відомо до 1000 імен друкарів того часу, число ж видань, ймовірно, доходить до 30000 (так звані інкунабули); 6 / 7 цієї кількості становлять твори релігійні і схоластичні, решта - наукові та древня і нова література. Формат - in folio, розділений на два стовпці, або in quarto. Шрифт залишився колишній - письмовий готичний прямокутний. Лише в Італії друкарі почали застосовувати вживався там ще з XIV століття круглий шрифт, так званий римський, який згодом і витіснив готичний. У XVI столітті друковане справа все більш і більш поширювалося: релігійні суперечки давали величезний матеріал для печаті. У Франції Сорбонна всіма силами намагалася накласти заборону на книгодрукування. Франциск I в 1534 р.видав наказ закрити всі друкарні, але опір парламенту врятував друкарів від небезпеки, яка їм загрожувала. В Англії було обмежено кількість друкарень; взагалі у всіх країнах, крім Німеччини, був встановлений пильний нагляд за друкарнями. У цьому столітті особливо відомий венеціанський друкар і гуманіст Альдо Манучо: він багато дбав про видання грецьких та латинських класиків, при виданні яких вперше застосував формат in octavo, раніше вживався лише для богослужбових книг; він же ввів новий італійський шрифт, названий альдінским. За прикладом Альдо друкування класичних творів поширилося по всій Європі. Перша влаштована Іваном Грозним друкарня була обставлена, судячи за шрифтом і чистоті друку, дуже багато.
Для друкарні побудували будівлю поряд з Нікольським грецьким монастирем, де потім перебував Московський друкарський двір.
Видавці першої надрукованої тут книги мали під руками чимало слов'янських списків різних редакцій і внесли в текст списки, що були в той час у загальному вживанні, багато нових виправлень; виправлення ці в більшій частині випадків вдалі і взагалі більше всіх відомі нам, списки наближають слов'янський апостольський текст до прийнятого нині. «Апостол» Примірник «Апостола», як найбільша бібліографічна рідкість, зберігається в Публічній бібліотеці, в срібному окладі, на особливому аналозі. «Апостол» видрукуваний з чистотою, виразністю і витонченістю на клеєному папері, в лист малого формату, на 267 аркушах. .Літери її відповідні одна одній і завдяки правильній литві мають в боках рівномірний одна від одної відстань, скрізь складають рівний прямий рядок. Повна сторінка - 25 рядків .Важний недолік набору первопечатного «Апостола» полягає в невідповідності проміжків, що відокремлюють одне слово від іншого; часто зустрічаються по кілька слів, надрукованих без всяких поділів. Цей недолік компенсується дуже багатьма достоїнствами, якими не завжди відрізняються наступні видання.
Діти подумайте над таким виразом і скажіть, що означають ці слова: «У книгах укладено особливу чарівність; книги викликають у нас насолоду: вони розмовляють з нами, дають нам добру пораду, вони стають живими друзями для нас.» А тепер давайте трішки повідгадуємо загадок: **** Не дерево, а з листами, Не сорочка, а зшита, Не рослина, а з корінцем, Не людина, а з розумом. (Книга) **** Сама мала, а розуму надала. (Книга) **** Хоч не капелюх, а з полями, Не квітка, а з корінцем. Розмовляє з нами Всім зрозумілою мовою. (Книга)
Список використаних джерел: Урок на тему : «Винекнення книги» учителі української мови та літератури, сш №152 м. Харків Урок на тему : «Історія книгодрукування» учителі українська література сш № 2 м.Київ Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 3 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c. Бойко В.М. ,. Створення книги Т.: Богдан 2009. - 324с. Коротун В.Л. Книгодрукування. К: Веселка» 2006.- 138с.
Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
