Версия 09:02, 24 октября 2009

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі.

Сворення Чернігівського князівства, найбільшого за площею, в основному завершилося в XI ст., після того як Ярослав Мудрий віддав Чернігову колишні землі сіверян, радимичів, в'ятичів. Муромську волость і Тмутаракапь. У 30-х роках XII ст. до Іскладу князівства ввійшло Посеим'я з головним містом Курськом.

Серед міст найбільшими були Чернігів, Тмутаракань, Путивль, Стародуб. Столичне місто князівства за розмірами поступалося лише Києву. Його площа сягала 250 га, а довжина укріплень - 6,5 км. Чернігів зажив слави також як торговий і ремісничий центр. Тут виготовляли мозаїку, полив'яну плитку, зброю, ювелірні прикраси, знаряддя праці. В інших містах теж розвивалися різні ремесла і торгівля. Оскільки більша частина території знаходилася в лісовій смузі, то селяни менше займалися зерновим господарством і більше тваринництвом, ремеслами, промислами.

Першим чернігівським князем став син Ярослава Мудрого - Святослав. Його сини започаткували дві князівські династії - Олеговичів (Ольговичів) та Давидовичів. Якщо представники Давидовичів підтримували київських князів, то Ольговичі прагнули оволодіти київським столом.

Наприкінці XI ст. за ухвалою Любецького з'їзду князів утворилося Новгород-Сіверське князівство. Формально його князі підпорядковувалися Чернігову, а фактично проводили самостійну політику. У XII ст. в ньому точилася жорстока міжусобиця Давидовичів і Ольговичів. У 1178 р. князівство перейшло до Ігоря Святославича, котрий розгромив половецьких ханів Коичака і Кобяка. У 1185 р. на чолі невеликих сил він вирушив проти кочівників і на берегах Каяли, зазнавши нищівної поразки, потрапив до полону. З початку XIII ст. Чернігівське й Новгород-Сіверське князівства діляться на уділи.

Князівські міжусобиці заважали економічному розвитку і політичній єдності Чернігівського і Новгород-Сіверського князівств.
Попри соціально-економічний розвиток князівств жодне з них не зуміло домогтися зміцнення центральної влади й запобігти політичному занепаду держави.

Похід Ігоря Святославича 1185 р. оспіваний у перлині давньоруської літератури - «Слові о полку Ігоревім». Ця літературна пам'ятка кінця XII ст. стоїть в одному ряду з такими західноєвропей-ськими шедеврами, як «Пісня про Роланда», «Пісня про Нібелунгів». Водночас це й надзвичайно важливе історичне джерело. З нього можна довідатися, яким шляхом просувалося руське військо, де відбулася битва, як вона проходила та які наслідки для населення руських земель мала поразка новгород-сіверського князя. Анонімний автор «Слова» переконливо показує, що Ігор вирушив у похід самовільно, покладаючись лише на мужність своїх воїнів:

Хочу, - каже, - з вами, русичі.
Чи списа зломити
При полі половецькому
Та й наложити головою.
Чи шоломом пити воду з Дону.

У творі надзвичайно точно відтворено історичні портрети найвпли-вовіших князів того часу, визначено їхню роль у політичному житті Русі. Давньоруський автор викрив причини князівських міжусобиць та показав їх трагічні для держави наслідки:

Перестали князі невірних воювати.

Стали один одному казати:

«Се моє, а се теж моє, брате!»

Стали вони діла дрібні

Вважати за великі.

На себе самих підіймати чвари, -

А невірні з усіх сторін находили,

Землю Руську долали.

Вболіваючи за долю Руської землі, він закликав князів до припинення чвар, збереження єдності Русі, спільних дій у захисті від ворогів: А вступіть же, Панове-браття, В золотеє стремено За кривду сьогочасну, За землю Руську.

«Слово о полку Ігоревім» - не лише найвидатніша пам'ятка давньоруської літературної спадщини, а й цінне історичне джерело.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
12 березня 1169 р. - розгром Києва Андрієм Боголюбським. 1185 р. - розгром половцями на р. Каялі війська новгород-сіверсько князя Ігоря Святославича.

 «Слово о полку Ігоревім» про битву на р. Каялі
№3
З ранку красного до вечора, З вечора до світу ясного Летять стріли гартовані, Гримлять шаблі об шоломи, Тріщать списи булатні У полі невідомому, Серед землі Половецької. Чорна земля під копитами Кістьми засіяна, Кров'ю полита, -Тугою зійшли тії кості На Руській землі!
Бились день та бились і другий, А на третій, в південну годину, Похилились Ігореві стяги! Тут брати розлучились Над рікою Каялою бистрою. Не стало вина кривавого, Закінчили своє погуляння русичі, Сватів своїх добре напоїли. Самі полягли за землю Руську.
            Слово про Ігорів похід / Переклад на українську мову Максима Рильського. - С. 14-15.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

_{уроки історії України, історія України тести, календарно тематичне планування по історії України}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.