|
|
|
| Строка 9: |
Строка 9: |
| | [[Image:Нестор літописець.jpg|left|Нестор літописець.jpg]] | | [[Image:Нестор літописець.jpg|left|Нестор літописець.jpg]] |
| | | | |
| | + | <br> |
| | | | |
| | + | '''''Історична назва України'''''<br>Перша засвідчена у писемних джерелах назва історичної території України — Руська земля. Цю назву у Х-ХІІІ ст. вживали у двох значеннях: на окреслення ядра політичної спільноти — Середнього Подніпров'я – у конкретному значенні, і розширеному, позначаючи усі території, які підпорядковувались Києву. Понад 400 років побутувала назва Руська земля, навіть після її розпаду вона не зникла. Лише з входом Галицько-Волинської держави до складу Корони Польської як особистий домен короля з першої третини ХV ст. офіційно називалася Руським воєводством.[1]<br>Константинопольський патріархат у першій половині ХІV ст. вперше почав вживати поняття Micra Rosia (Мала Росія)‚ в порівнянні з Megale Rosia (Велика Росія). В останній чверті ХІV ст. ця назва стала урочистим синонімом українського православного простору Польщі і Литовського князівства, а з кінця ХVІІ — початку ХVІІІ ст. українські землі почали ототожнювати з Козацькою державою.<br>На західноєвропейських географічних картах землі колишніх північно-східних князівств послідовно помічалися як Moscovia. А землі Чернігівського, Київського і Галицько-Волинського князівств позначали Russia чи Ruthenia (з ХVІ ст. — також Roxolania).[2]<br>Паралельно у внутрішньому вжитку з ХVІ ст., а особливо після Люблінської унії 1569 р. поряд зі словом Русь побутує назва Україна. Характерним є те, що слово Україна вживали в двох значеннях: конкретно-географічному — на означення Подніпров'я, і розширеному — як синонім всього українського простору. Назва Україна остаточно закріпилась на початку ХХ століття за часів УНР. <br> |
| | | | |
| - | '''''Історична назва України'''''<br>Перша засвідчена у писемних джерелах назва історичної території України — Руська земля. Цю назву у Х-ХІІІ ст. вживали у двох значеннях: на окреслення ядра політичної спільноти — Середнього Подніпров'я – у конкретному значенні, і розширеному, позначаючи усі території, які підпорядковувались Києву. Понад 400 років побутувала назва Руська земля, навіть після її розпаду вона не зникла. Лише з входом Галицько-Волинської держави до складу Корони Польської як особистий домен короля з першої третини ХV ст. офіційно називалася Руським воєводством.[1]<br>Константинопольський патріархат у першій половині ХІV ст. вперше почав вживати поняття Micra Rosia (Мала Росія)‚ в порівнянні з Megale Rosia (Велика Росія). В останній чверті ХІV ст. ця назва стала урочистим синонімом українського православного простору Польщі і Литовського князівства, а з кінця ХVІІ — початку ХVІІІ ст. українські землі почали ототожнювати з Козацькою державою.<br>На західноєвропейських географічних картах землі колишніх північно-східних князівств послідовно помічалися як Moscovia. А землі Чернігівського, Київського і Галицько-Волинського князівств позначали Russia чи Ruthenia (з ХVІ ст. — також Roxolania).[2]<br>Паралельно у внутрішньому вжитку з ХVІ ст., а особливо після Люблінської унії 1569 р. поряд зі словом Русь побутує назва Україна. Характерним є те, що слово Україна вживали в двох значеннях: конкретно-географічному — на означення Подніпров'я, і розширеному — як синонім всього українського простору. Назва Україна остаточно закріпилась на початку ХХ століття за часів УНР. <br>
| + | <!--[if gte mso 9]><xml> |
| - | | + | <w:WordDocument> |
| - | | + | <w:View>Normal</w:View> |
| - | | + | <w:Zoom>0</w:Zoom> |
| - | | + | <w:PunctuationKerning/> |
| | + | <w:ValidateAgainstSchemas/> |
| | + | <w:SaveIfXMLInvalid>false</w:SaveIfXMLInvalid> |
| | + | <w:IgnoreMixedContent>false</w:IgnoreMixedContent> |
| | + | <w:AlwaysShowPlaceholderText>false</w:AlwaysShowPlaceholderText> |
| | + | <w:Compatibility> |
| | + | <w:BreakWrappedTables/> |
| | + | <w:SnapToGridInCell/> |
| | + | <w:WrapTextWithPunct/> |
| | + | <w:UseAsianBreakRules/> |
| | + | <w:DontGrowAutofit/> |
| | + | </w:Compatibility> |
| | + | <w:BrowserLevel>MicrosoftInternetExplorer4</w:BrowserLevel> |
| | + | </w:WordDocument> |
| | + | </xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml> |
| | + | <w:LatentStyles DefLockedState="false" LatentStyleCount="156"> |
| | + | </w:LatentStyles> |
| | + | </xml><![endif]--><!--[if gte mso 10]> |
| | + | <style> |
| | + | /* Style Definitions */ |
| | + | table.MsoNormalTable |
| | + | {mso-style-name:"Обычная таблица"; |
| | + | mso-tstyle-rowband-size:0; |
| | + | mso-tstyle-colband-size:0; |
| | + | mso-style-noshow:yes; |
| | + | mso-style-parent:""; |
| | + | mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; |
| | + | mso-para-margin:0cm; |
| | + | mso-para-margin-bottom:.0001pt; |
| | + | mso-pagination:widow-orphan; |
| | + | font-size:10.0pt; |
| | + | font-family:"Times New Roman"; |
| | + | mso-ansi-language:#0400; |
| | + | mso-fareast-language:#0400; |
| | + | mso-bidi-language:#0400;} |
| | + | </style> |
| | + | <![endif]--><span style="font-size: 12pt; font-family: "Times New Roman";"> |
| | + | </span> |
| | | | |
| | Періодизація [[Історія України|історії України]]: | | Періодизація [[Історія України|історії України]]: |
| | | | |
| - | *'''Стародавня доба''' - це період від появи людини на території сучасної України і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери. Період , коли внаслідок вдосконалення знарядь праці, техніки і технології землеробства, піднесення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та розгляду родово-общинного ладу з’явились перші протодержави. Центральною археологічною культурою на території України енеолітичного періоду була Трипільська культура (4000—2100 до н. е.).Саме на основі цих протодержав у IX ст. виникла Древньоруська держава. | + | *'''Стародавня доба''' - це період від появи людини на території сучасної України і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери. Період , коли внаслідок вдосконалення знарядь праці, техніки і технології землеробства, піднесення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та розгляду родово-общинного ладу з’явились перші протодержави. Центральною археологічною культурою на території України енеолітичного періоду була Трипільська культура (4000—2100 до н. е.).Саме на основі цих протодержав у IX ст. виникла Древньоруська держава.<br> |
| | *'''Княжа доба''' ( IX–XIII ст.). В цей час відбулось утворення великої і сильної Древньоруської держави, головний осередок якої складали усі нинішні етнічні українські землі, що сприяло суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян, висунуло її в число провідних країн середньовічного світу. | | *'''Княжа доба''' ( IX–XIII ст.). В цей час відбулось утворення великої і сильної Древньоруської держави, головний осередок якої складали усі нинішні етнічні українські землі, що сприяло суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян, висунуло її в число провідних країн середньовічного світу. |
| | *'''Литовсько-польська доба української історії''' (XIV–XVI ст.). В цей період в результаті феодальної роздробленості, князівських міжусобиць і спустошливих набігів кочівників (особливо монголо-татарських орд) землі древньоруських князівств стали здобиччю Литви і Польщі. Наприкінці XVI ст. у складі Польського князівства опинилися всі українські землі, за винятком Північної Буковини (Молдавія), Закарпаття (Угорщина) і Чернігово-Сіверщина (Московське царство). Українські селяни були позбавлені права володіти землею і закріпачені, а великі українські землевласники здебільшого покатоличилися і спольщилися. | | *'''Литовсько-польська доба української історії''' (XIV–XVI ст.). В цей період в результаті феодальної роздробленості, князівських міжусобиць і спустошливих набігів кочівників (особливо монголо-татарських орд) землі древньоруських князівств стали здобиччю Литви і Польщі. Наприкінці XVI ст. у складі Польського князівства опинилися всі українські землі, за винятком Північної Буковини (Молдавія), Закарпаття (Угорщина) і Чернігово-Сіверщина (Московське царство). Українські селяни були позбавлені права володіти землею і закріпачені, а великі українські землевласники здебільшого покатоличилися і спольщилися. |
Версия 08:52, 21 февраля 2011
Гіпермаркет Знань>>Етика
Історія — наука, котра вивчає минуле людства, покладаючись на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Слово «історія» прийшло до нас від грецького στορία (історія, оповідання), від протоіндоєвропейського «*wid-tor-», від кореня "*weid- "(знати, бачити). Цей корінь присутній в латинській мові — «video», в санскриті — «veda», в праслов'янській мові — «вєдаті».
Історична назва України
Перша засвідчена у писемних джерелах назва історичної території України — Руська земля. Цю назву у Х-ХІІІ ст. вживали у двох значеннях: на окреслення ядра політичної спільноти — Середнього Подніпров'я – у конкретному значенні, і розширеному, позначаючи усі території, які підпорядковувались Києву. Понад 400 років побутувала назва Руська земля, навіть після її розпаду вона не зникла. Лише з входом Галицько-Волинської держави до складу Корони Польської як особистий домен короля з першої третини ХV ст. офіційно називалася Руським воєводством.[1]
Константинопольський патріархат у першій половині ХІV ст. вперше почав вживати поняття Micra Rosia (Мала Росія)‚ в порівнянні з Megale Rosia (Велика Росія). В останній чверті ХІV ст. ця назва стала урочистим синонімом українського православного простору Польщі і Литовського князівства, а з кінця ХVІІ — початку ХVІІІ ст. українські землі почали ототожнювати з Козацькою державою.
На західноєвропейських географічних картах землі колишніх північно-східних князівств послідовно помічалися як Moscovia. А землі Чернігівського, Київського і Галицько-Волинського князівств позначали Russia чи Ruthenia (з ХVІ ст. — також Roxolania).[2]
Паралельно у внутрішньому вжитку з ХVІ ст., а особливо після Люблінської унії 1569 р. поряд зі словом Русь побутує назва Україна. Характерним є те, що слово Україна вживали в двох значеннях: конкретно-географічному — на означення Подніпров'я, і розширеному — як синонім всього українського простору. Назва Україна остаточно закріпилась на початку ХХ століття за часів УНР.
Періодизація історії України:
- Стародавня доба - це період від появи людини на території сучасної України і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери. Період , коли внаслідок вдосконалення знарядь праці, техніки і технології землеробства, піднесення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та розгляду родово-общинного ладу з’явились перші протодержави. Центральною археологічною культурою на території України енеолітичного періоду була Трипільська культура (4000—2100 до н. е.).Саме на основі цих протодержав у IX ст. виникла Древньоруська держава.
- Княжа доба ( IX–XIII ст.). В цей час відбулось утворення великої і сильної Древньоруської держави, головний осередок якої складали усі нинішні етнічні українські землі, що сприяло суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян, висунуло її в число провідних країн середньовічного світу.
- Литовсько-польська доба української історії (XIV–XVI ст.). В цей період в результаті феодальної роздробленості, князівських міжусобиць і спустошливих набігів кочівників (особливо монголо-татарських орд) землі древньоруських князівств стали здобиччю Литви і Польщі. Наприкінці XVI ст. у складі Польського князівства опинилися всі українські землі, за винятком Північної Буковини (Молдавія), Закарпаття (Угорщина) і Чернігово-Сіверщина (Московське царство). Українські селяни були позбавлені права володіти землею і закріпачені, а великі українські землевласники здебільшого покатоличилися і спольщилися.
- Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.). Цей час відзначився не лише виникненням специфічного соціального стану українського суспільства, але й створенням у ході національної революції 1648-1676 рр. незалежної від Польщі української Козацької держави - Гетьманщини і її втрата в результаті внутрішньої боротьби за владу і зовнішнього тиску агресивних сусідів.
- Період боротьби за українське національне відродження (XIX - поч. ХХ ст.) . Визначними були тогочасні явища „Руської трійці“, культурно-просвітницька діяльність до створення політичних організацій, одним із головних завдань яких була реалізація самовизначення українського народу.
- Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.). Важливим тогочасним досягненням було створення Української держави – Української народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та проголошення січня 1919 р. Акту злуки усіх українських земель.
- Радянська державність (УСРР, згодом УРСР), яка була створена на переважній більшості українських земель після поразки української національно-демократичної революції і перебувала у складі СРСР (1920-1991 рр.).
- Незалежна Українська держава (з 24 серпня 1991 року до сьогодні). 24 серпня 1991 Верховна Рада проголосила незалежність України, яку підтвердив всенародний референдум 1 грудня 1991. 28 червня 1996 р. прийнято Конституцію України, яка закріпила здобутки суверенної України, підтвердила право людини на безпеку, здоровя та самовизначення у власній країні. Цей документ призваний регулювати повноваження законодавчої, виконачвчої та судової влад. У вересні 1996 року Національний Банк ввів національну грошову одиницю гривню. Вибори Президента України 2004 р. стали переломною подією в історії держави. Адже оголошення результатів у другому турі призели у дня мітинг, далі - у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і отримала назву «Помаранчева революція».
Конспекти уроків Історія України, підручники з історії , історія україни онлайн, реферати з історії україни, історія україни скачати, історія україни підручник, тести з історії україни, лекції з історії україни, урок історії, реферати з історії, історія тести відповіді, історія в школі
Найбільша бібліотека рефератів з історії України, домашні завдання, ГДЗ з історії України, відповіді на тести, все для вчителя та школярам на допомогу у підготовці до домашньої роботи, глибоке вивчення історії України, тести з історії України.
Уроки історії України , програми з історії України, історія України реферати, тести та готові домашні завдання , курс історії України, підручники з історії України, історія України в школі, розробки уроків з історії України, планування з предмету історія України.
Онлайн бібліотека з підручниками та книгами на скачку безкоштовно, історія України онлайн , історія України тексти, календарно-тематичне планування з історії України, шкільний календарний план, ЗНО, тести
Збірка конспектів уроків з історії України, тести з різних предметів для підготовки до ЗНО . Школа онлайн , історія України онлайн, вивчення історії України, книги та підручники зі історії України, підготовка до уроків.
Бібліотека літератури з історії України, уроки історії України, конспекти уроків з історії України, підручник з історії України, готові домашні завдання, курс історії України онлайн, тестування з предметів.
Онлайн бібліотека з підручниками та книгами з історії України, підручники з історії України на скачку безкоштовно, історія України онлайн, історія України тести, календарно-тематичне планування з історії України, уроки історії України, історія України онлайн , розробки уроків з історії України, книги з історії України, історія України в школі, ЗНО та ГДЗ
|
