'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Назрівання глибокої економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях. Повні уроки<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, Назрівання глибокої економічної і політичної кризи, в Російській та Австро-Угорській імперіях</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 10 клас. Повні уроки|Історія України 10 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Назрівання глибокої економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях. Повні уроки<metakeywords>Історія України 10 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 10 клас урок, Історія України 10 клас урок скачати, Історія України 10 клас методична розробка, 10 клас, урок на тему, Назрівання глибокої економічної і політичної кризи, в Російській та Австро-Угорській імперіях</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Назрівання глибокої економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях.<br>
+
'''Тема:''' Назрівання глибокої економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях.<br>
-
===Тип уроку===
+
=== Тип уроку ===
-
комбінований
+
комбінований
-
===Мета===
+
=== Мета ===
-
сформувати системні знання про причини та протікання кризи в імперіях початку 20 ст.
+
сформувати системні знання про причини та протікання кризи в імперіях початку 20 ст.
-
===Задачі===
+
=== Задачі ===
*самостійно проаналізувати матеріал та дізнатися про причини кризи
*самостійно проаналізувати матеріал та дізнатися про причини кризи
Строка 21:
Строка 21:
*покращити навички самостійної роботи з новим матеріалом
*покращити навички самостійної роботи з новим матеріалом
-
===План уроку===
+
=== План уроку ===
*Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)<br>
*Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)<br>
Строка 39:
Строка 39:
*Відеоматеріал до уроку
*Відеоматеріал до уроку
+
<br>
-
===Хід уроку===
+
=== Хід уроку ===
-
===Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)===
+
-
Учитель вітає учнів, оголошує тему та просить записати дату і тему уроку у зошити. Далі учитель перевіряє відсутніх та дізнається, з яких причин їх немає на сьогоднішньому уроці.
+
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ===
-
===Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)===
+
Учитель вітає учнів, оголошує тему та просить записати дату і тему уроку у зошити. Далі учитель перевіряє відсутніх та дізнається, з яких причин їх немає на сьогоднішньому уроці.
-
Учитель розвішує на дошці ілюстрації та плани-схеми, приготовані учнями вдома (див. попереднє домашнє завдання). Далі учитель звертає увагу учнів на ілюстрації та питає думку класу, що на них зображено, яку ідею хотів відобразити учень-автор.
+
=== Перевірка домашнього завдання. (5-7хв) ===
-
===Актуалізація опорних знань (3-5 хв)===
+
Учитель розвішує на дошці ілюстрації та плани-схеми, приготовані учнями вдома (див. попереднє домашнє завдання). Далі учитель звертає увагу учнів на ілюстрації та питає думку класу, що на них зображено, яку ідею хотів відобразити учень-автор.
-
Міні-дискусія на тему "Що таке криза? Коли у суспільстві починаються кризові явища?"
+
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв) ===
-
===Вивчення нової теми. (20 хв)===
+
Міні-дискусія на тему "Що таке криза? Коли у суспільстві починаються кризові явища?"
-
Наростання кризових явищ в російському суспільстві<br>Війна суттєво підірвала продуктивні сили імперії. На початок 1915 р. стратегічні запаси країни було вичерпано, армія відчувала гостру нестачу озброєнь, боєприпасів, обмундирування та продовольства. Безпідставні надії на швидкоплинну війну розвіялися.
+
=== Вивчення нової теми. (20 хв) ===
-
<br>Розпочалася криза озброєнь. Армія потребувала щомісяця 100150 тис. гвинтівок, у той час як уся промисловість країни за п'ять місяців 1914 р. випустила 134 тис. нових гвинтівок і відремонтувала 144 тис. старих. Аналогічна ситуація була з літаками, артилерією, снарядами, протигазами, вибуховими речовинами, інженерним майном тощо. Надії на тил та допомогу союзників не виправдовувалися.
+
'''Наростання кризових явищ в російському суспільстві'''<br>Війна суттєво підірвала продуктивні сили імперії. На початок 1915 р. стратегічні запаси країни було вичерпано, армія відчувала гостру нестачу озброєнь, боєприпасів, обмундирування та продовольства. Безпідставні надії на швидкоплинну війну розвіялися.
-
<br>Уряд приступив до «мобілізації промисловості» й розпочав жорстке регулювання виробництва. З метою вирішення питань постачання армії були створені особливі наради з оборони, палива, перевезень та продовольства, очолювані міністрами. Але державного регулювання промисловістю без підтримки підприємців та фінансистів виявилося замало. З ініціативи промисловців і підприємців почали створюватися воєнно-промислові комітети, які об'єднали 1300 підприємств. Вони отримували від держави військові замовлення та кошти на випуск боєприпасів і озброєння для діючої армії. В Україні такі комітети діяли в Київській, Харківській, Одеській і Катеринославській губерніях.
+
<br>Розпочалася криза озброєнь. Армія потребувала щомісяця 100150 тис. гвинтівок, у той час як уся промисловість країни за п'ять місяців 1914 р. випустила 134 тис. нових гвинтівок і відремонтувала 144 тис. старих. Аналогічна ситуація була з літаками, артилерією, снарядами, протигазами, вибуховими речовинами, інженерним майном тощо. Надії на тил та допомогу союзників не виправдовувалися.
-
<br>Активізувалася діяльність органів земського і міського самоврядування, які на початку війни створили власні організації на допомогу фронту - Союз земств і Союз міст. У 1915 р. вони об'єдналися в Союз земств і міст (Земгор), який надавав допомогу пораненим, військовополоненим, біженцям та налагоджував виробництво обмундирування, теплих речей, медикаментів.
+
<br>Уряд приступив до «мобілізації промисловості» й розпочав жорстке регулювання виробництва. З метою вирішення питань постачання армії були створені особливі наради з оборони, палива, перевезень та продовольства, очолювані міністрами. Але державного регулювання промисловістю без підтримки підприємців та фінансистів виявилося замало. З ініціативи промисловців і підприємців почали створюватися воєнно-промислові комітети, які об'єднали 1300 підприємств. Вони отримували від держави військові замовлення та кошти на випуск боєприпасів і озброєння для діючої армії. В Україні такі комітети діяли в Київській, Харківській, Одеській і Катеринославській губерніях.
-
<br>Проте для подолання серйозних економічних викликів, які постали перед країною і урядом, цих заходів виявилося недостатньо. Все гостріше відчувався паливний голод. Донбас залишався головним постачальником вугілля, але зусилля уряду по збільшенню його видобутку виявилися вкрай неефективними. У 1916 р. порівняно з початком війни обсяги видобутку зросли лише на 10 %.
+
<br>Активізувалася діяльність органів земського і міського самоврядування, які на початку війни створили власні організації на допомогу фронту - Союз земств і Союз міст. У 1915 р. вони об'єдналися в Союз земств і міст (Земгор), який надавав допомогу пораненим, військовополоненим, біженцям та налагоджував виробництво обмундирування, теплих речей, медикаментів.
-
<br>[[Image:IstUkr10-povni6-voj1.jpg]]<br>'''Воєнна техніка Першої світової війни'''<br><br>На заводах, що виробляли озброєння й боєприпаси, катастрофічно не вистачало металу. Видобуток залізної руди в Криворіжжі в 1916 р. знизився порівняно з довоєнним рівнем більш ніж на 20 %. У січні 1917 р. на Катеринославщині припинила роботу половина доменних печей. Ситуація з металом суттєво позначилася на кількості рейок, які постачали для розвитку мережі залізниць. Нестача палива та дезорганізація транспорту призвели до нагромадження на залізницях сотен тисяч вагонів з вантажами. Без палива і металу не могли діяти заводи, які працювали на оборону. Протягом 1914—1916 рр. в Україні закрилося понад 1400 підприємств.
+
<br>Проте для подолання серйозних економічних викликів, які постали перед країною і урядом, цих заходів виявилося недостатньо. Все гостріше відчувався паливний голод. Донбас залишався головним постачальником вугілля, але зусилля уряду по збільшенню його видобутку виявилися вкрай неефективними. У 1916 р. порівняно з початком війни обсяги видобутку зросли лише на 10 %.
-
<br>До критичної межі дійшла ситуація на селі. Через мобілізацію в армію майже кожного другого село стало неспроможне постачати в достатній кількості продовольство в армію та міста. За 1914-1916 рр. валовий збір зерна в Україні зменшився на 200 млн пудів. Урядові заготівлі, реквізиції, примусова хлібна розкладка, введена в грудні 1916 р., не давали бажаного результату. У селах залишилися переважно жінки, діти та люди похилого віку.
+
<br>[[Image:IstUkr10-povni6-voj1.jpg]]<br>'''Воєнна техніка Першої світової війни'''<br><br>На заводах, що виробляли озброєння й боєприпаси, катастрофічно не вистачало металу. Видобуток залізної руди в Криворіжжі в 1916 р. знизився порівняно з довоєнним рівнем більш ніж на 20 %. У січні 1917 р. на Катеринославщині припинила роботу половина доменних печей. Ситуація з металом суттєво позначилася на кількості рейок, які постачали для розвитку мережі залізниць. Нестача палива та дезорганізація транспорту призвели до нагромадження на залізницях сотен тисяч вагонів з вантажами. Без палива і металу не могли діяти заводи, які працювали на оборону. Протягом 1914—1916 рр. в Україні закрилося понад 1400 підприємств.
-
<br>Становище населення в тилу різко погіршилося. До армії було мобілізовано до половини працездатних чоловіків. Кваліфіковані робітники, які отримували відстрочку по мобілізації (в Україні до кінця 1916 р. таких було майже 130 тис.), позбавлялися всіх прав. За законами воєнного часу будь-яке порушення правил робітниками каралося відправкою на фронт.<br><br>[[Image:IstUkr10-povni6-voj2.jpg]]<br>'''Продаж дрів на вагу вроздріб'''<br><br>Поповнення робітничих кадрів відбувалося за рахунок жінок, молоді та людей похилого віку, які прибували у переважній більшості з села і не мали відповідної кваліфікації. У складі промислових робітників чисельність жінок і підлітків з 1914 по 1917 р. збільшилася у 3 рази. В 1916 р. на підприємствах Києва жінки складали 30 %, молодь - 11,5 %. На підприємствах України працювали також десятки тисяч військовополонених. Продуктивність праці стрімко падала. Робочий день, особливо на дрібних підприємствах, тривав до 15-16 годин на добу. Набагато частіше стали застосовувати штрафи.
+
<br>До критичної межі дійшла ситуація на селі. Через мобілізацію в армію майже кожного другого село стало неспроможне постачати в достатній кількості продовольство в армію та міста. За 1914-1916 рр. валовий збір зерна в Україні зменшився на 200 млн пудів. Урядові заготівлі, реквізиції, примусова хлібна розкладка, введена в грудні 1916 р., не давали бажаного результату. У селах залишилися переважно жінки, діти та люди похилого віку.
-
<br>Наростала продовольча криза. Покриття воєнних витрат за рахунок емісії (додаткового випуску паперових грошей) призвело до зростання цін на продукти харчування та предмети повсякденного вжитку порівняно з довоєнним часом у 2-3 рази. Виробництво товарів першої необхідності практично припинилося , що спричинило колосальне зростання спекуляції та активізації чорного ринку. Надвишки до зарплати, введені з ініціативи воєнно-промислових комітетів, не могли компенсувати стрімкого зростання цін. Реальна заробітна плата за роки війни істотно знизилася. Катастрофічно погіршувалися умови життя й праці.
+
<br>Становище населення в тилу різко погіршилося. До армії було мобілізовано до половини працездатних чоловіків. Кваліфіковані робітники, які отримували відстрочку по мобілізації (в Україні до кінця 1916 р. таких було майже 130 тис.), позбавлялися всіх прав. За законами воєнного часу будь-яке порушення правил робітниками каралося відправкою на фронт.<br><br>[[Image:IstUkr10-povni6-voj2.jpg]]<br>'''Продаж дрів на вагу вроздріб'''<br><br>Поповнення робітничих кадрів відбувалося за рахунок жінок, молоді та людей похилого віку, які прибували у переважній більшості з села і не мали відповідної кваліфікації. У складі промислових робітників чисельність жінок і підлітків з 1914 по 1917 р. збільшилася у 3 рази. В 1916 р. на підприємствах Києва жінки складали 30 %, молодь - 11,5 %. На підприємствах України працювали також десятки тисяч військовополонених. Продуктивність праці стрімко падала. Робочий день, особливо на дрібних підприємствах, тривав до 15-16 годин на добу. Набагато частіше стали застосовувати штрафи.
-
<br>Поразки царської армії спричинили загострення соціальної напруженості. Спостерігалося зростання страйкового руху, в містах не вистачало хліба і палива. У вересні 1915 р. страйкували шахтарі Донбасу, металурги Макіївки та Єнакієва, робітники Миколаєва, Луганська, Харкова, Катеринослава. Усього за рік відбулося більше ста страйків, у яких взяли участь до 50 тис. осіб. У 1916 р. кількість страйків в Україні подвоїлася, а число учасників дійшло майже до 200 тис. Страйкарі вимагали збільшення заробітної плати та поліпшення умов праці.
+
<br>Наростала продовольча криза. Покриття воєнних витрат за рахунок емісії (додаткового випуску паперових грошей) призвело до зростання цін на продукти харчування та предмети повсякденного вжитку порівняно з довоєнним часом у 2-3 рази. Виробництво товарів першої необхідності практично припинилося , що спричинило колосальне зростання спекуляції та активізації чорного ринку. Надвишки до зарплати, введені з ініціативи воєнно-промислових комітетів, не могли компенсувати стрімкого зростання цін. Реальна заробітна плата за роки війни істотно знизилася. Катастрофічно погіршувалися умови життя й праці.
-
<br>З серпня 1914 р. до кінця 1916 р. в українських губерніях відбулося близько двох сотень селянських виступів. Приблизно третина з них супроводжувалася арештами. Найбільш гучними були події у волосному центрі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Близько 3 тис. селян, переважно жінки-солдатки, озброїлися вилами і напали на поліцейських стражників з вимогою припинити землевпорядні роботи. Було, розгромлено волосне правління, поранении помічник сумського справника. ЦарськиИ уряд оголосив про припинення землевпорядних робіт по всій країні до закінчення війни.
+
<br>Поразки царської армії спричинили загострення соціальної напруженості. Спостерігалося зростання страйкового руху, в містах не вистачало хліба і палива. У вересні 1915 р. страйкували шахтарі Донбасу, металурги Макіївки та Єнакієва, робітники Миколаєва, Луганська, Харкова, Катеринослава. Усього за рік відбулося більше ста страйків, у яких взяли участь до 50 тис. осіб. У 1916 р. кількість страйків в Україні подвоїлася, а число учасників дійшло майже до 200 тис. Страйкарі вимагали збільшення заробітної плати та поліпшення умов праці.
-
===Самостійна робота учнів (4-6 хв)===
+
<br>З серпня 1914 р. до кінця 1916 р. в українських губерніях відбулося близько двох сотень селянських виступів. Приблизно третина з них супроводжувалася арештами. Найбільш гучними були події у волосному центрі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Близько 3 тис. селян, переважно жінки-солдатки, озброїлися вилами і напали на поліцейських стражників з вимогою припинити землевпорядні роботи. Було, розгромлено волосне правління, поранении помічник сумського справника. ЦарськиИ уряд оголосив про припинення землевпорядних робіт по всій країні до закінчення війни.
-
Питання активізації українських громадських організацій учні вивчають самостійно за підручником та доповідають, ведучи полілог.<br>
+
-
===Висновки та узагальнення (3-4 хв)===
+
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв) ===
-
*Прийом 1.
+
Питання активізації українських громадських організацій учні вивчають самостійно за підручником та доповідають, ведучи полілог.<br>
-
Учитель робить висновки та узагальнення і просить учнів доповнити його та висловити власну думку.
+
=== Висновки та узагальнення (3-4 хв) ===
+
+
*Прийом 1.
+
+
Учитель робить висновки та узагальнення і просить учнів доповнити його та висловити власну думку.
*Прийом 2.
*Прийом 2.
-
Учитель проводить дискусію на тему "Що спровокувало кризу початку 20 ст?"
+
Учитель проводить дискусію на тему "Що спровокувало кризу початку 20 ст?"
-
===Домашнє завдання (1-2 хв)===
+
=== Домашнє завдання (1-2 хв) ===
*Повторити вивчений матеріал за підручником.
*Повторити вивчений матеріал за підручником.
Строка 98:
Строка 101:
*Підготуватися до уроку контролю знань.
*Підготуватися до уроку контролю знань.
-
===Відеоматеріал до уроку===
+
=== Відеоматеріал до уроку ===
-
<br>
+
{{#ev:youtube|HIWVItFfPXA}}<br>
+
+
{{#ev:youtube|tdi-uuYe480}}
+
+
{{#ev:youtube|k6xgWc4C-PE&feature=related}}
-
===Використані джерела===
+
=== Використані джерела ===
*Урок на тему "Назрівання глибокої економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
*Урок на тему "Назрівання глибокої економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
Строка 116:
Строка 123:
----
----
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
сформувати системні знання про причини та протікання кризи в імперіях початку 20 ст.
Задачі
самостійно проаналізувати матеріал та дізнатися про причини кризи
повідомити учням про кризу у різних галузях суспільства в Російській та Австро-Угорській імперіях
навчитися черпати інформацію з відеоматеріалу
покращити навички самостійної роботи з новим матеріалом
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Учитель вітає учнів, оголошує тему та просить записати дату і тему уроку у зошити. Далі учитель перевіряє відсутніх та дізнається, з яких причин їх немає на сьогоднішньому уроці.
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель розвішує на дошці ілюстрації та плани-схеми, приготовані учнями вдома (див. попереднє домашнє завдання). Далі учитель звертає увагу учнів на ілюстрації та питає думку класу, що на них зображено, яку ідею хотів відобразити учень-автор.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Міні-дискусія на тему "Що таке криза? Коли у суспільстві починаються кризові явища?"
Вивчення нової теми. (20 хв)
Наростання кризових явищ в російському суспільстві Війна суттєво підірвала продуктивні сили імперії. На початок 1915 р. стратегічні запаси країни було вичерпано, армія відчувала гостру нестачу озброєнь, боєприпасів, обмундирування та продовольства. Безпідставні надії на швидкоплинну війну розвіялися.
Розпочалася криза озброєнь. Армія потребувала щомісяця 100150 тис. гвинтівок, у той час як уся промисловість країни за п'ять місяців 1914 р. випустила 134 тис. нових гвинтівок і відремонтувала 144 тис. старих. Аналогічна ситуація була з літаками, артилерією, снарядами, протигазами, вибуховими речовинами, інженерним майном тощо. Надії на тил та допомогу союзників не виправдовувалися.
Уряд приступив до «мобілізації промисловості» й розпочав жорстке регулювання виробництва. З метою вирішення питань постачання армії були створені особливі наради з оборони, палива, перевезень та продовольства, очолювані міністрами. Але державного регулювання промисловістю без підтримки підприємців та фінансистів виявилося замало. З ініціативи промисловців і підприємців почали створюватися воєнно-промислові комітети, які об'єднали 1300 підприємств. Вони отримували від держави військові замовлення та кошти на випуск боєприпасів і озброєння для діючої армії. В Україні такі комітети діяли в Київській, Харківській, Одеській і Катеринославській губерніях.
Активізувалася діяльність органів земського і міського самоврядування, які на початку війни створили власні організації на допомогу фронту - Союз земств і Союз міст. У 1915 р. вони об'єдналися в Союз земств і міст (Земгор), який надавав допомогу пораненим, військовополоненим, біженцям та налагоджував виробництво обмундирування, теплих речей, медикаментів.
Проте для подолання серйозних економічних викликів, які постали перед країною і урядом, цих заходів виявилося недостатньо. Все гостріше відчувався паливний голод. Донбас залишався головним постачальником вугілля, але зусилля уряду по збільшенню його видобутку виявилися вкрай неефективними. У 1916 р. порівняно з початком війни обсяги видобутку зросли лише на 10 %.
Воєнна техніка Першої світової війни
На заводах, що виробляли озброєння й боєприпаси, катастрофічно не вистачало металу. Видобуток залізної руди в Криворіжжі в 1916 р. знизився порівняно з довоєнним рівнем більш ніж на 20 %. У січні 1917 р. на Катеринославщині припинила роботу половина доменних печей. Ситуація з металом суттєво позначилася на кількості рейок, які постачали для розвитку мережі залізниць. Нестача палива та дезорганізація транспорту призвели до нагромадження на залізницях сотен тисяч вагонів з вантажами. Без палива і металу не могли діяти заводи, які працювали на оборону. Протягом 1914—1916 рр. в Україні закрилося понад 1400 підприємств.
До критичної межі дійшла ситуація на селі. Через мобілізацію в армію майже кожного другого село стало неспроможне постачати в достатній кількості продовольство в армію та міста. За 1914-1916 рр. валовий збір зерна в Україні зменшився на 200 млн пудів. Урядові заготівлі, реквізиції, примусова хлібна розкладка, введена в грудні 1916 р., не давали бажаного результату. У селах залишилися переважно жінки, діти та люди похилого віку.
Становище населення в тилу різко погіршилося. До армії було мобілізовано до половини працездатних чоловіків. Кваліфіковані робітники, які отримували відстрочку по мобілізації (в Україні до кінця 1916 р. таких було майже 130 тис.), позбавлялися всіх прав. За законами воєнного часу будь-яке порушення правил робітниками каралося відправкою на фронт.
Продаж дрів на вагу вроздріб
Поповнення робітничих кадрів відбувалося за рахунок жінок, молоді та людей похилого віку, які прибували у переважній більшості з села і не мали відповідної кваліфікації. У складі промислових робітників чисельність жінок і підлітків з 1914 по 1917 р. збільшилася у 3 рази. В 1916 р. на підприємствах Києва жінки складали 30 %, молодь - 11,5 %. На підприємствах України працювали також десятки тисяч військовополонених. Продуктивність праці стрімко падала. Робочий день, особливо на дрібних підприємствах, тривав до 15-16 годин на добу. Набагато частіше стали застосовувати штрафи.
Наростала продовольча криза. Покриття воєнних витрат за рахунок емісії (додаткового випуску паперових грошей) призвело до зростання цін на продукти харчування та предмети повсякденного вжитку порівняно з довоєнним часом у 2-3 рази. Виробництво товарів першої необхідності практично припинилося , що спричинило колосальне зростання спекуляції та активізації чорного ринку. Надвишки до зарплати, введені з ініціативи воєнно-промислових комітетів, не могли компенсувати стрімкого зростання цін. Реальна заробітна плата за роки війни істотно знизилася. Катастрофічно погіршувалися умови життя й праці.
Поразки царської армії спричинили загострення соціальної напруженості. Спостерігалося зростання страйкового руху, в містах не вистачало хліба і палива. У вересні 1915 р. страйкували шахтарі Донбасу, металурги Макіївки та Єнакієва, робітники Миколаєва, Луганська, Харкова, Катеринослава. Усього за рік відбулося більше ста страйків, у яких взяли участь до 50 тис. осіб. У 1916 р. кількість страйків в Україні подвоїлася, а число учасників дійшло майже до 200 тис. Страйкарі вимагали збільшення заробітної плати та поліпшення умов праці.
З серпня 1914 р. до кінця 1916 р. в українських губерніях відбулося близько двох сотень селянських виступів. Приблизно третина з них супроводжувалася арештами. Найбільш гучними були події у волосному центрі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Близько 3 тис. селян, переважно жінки-солдатки, озброїлися вилами і напали на поліцейських стражників з вимогою припинити землевпорядні роботи. Було, розгромлено волосне правління, поранении помічник сумського справника. ЦарськиИ уряд оголосив про припинення землевпорядних робіт по всій країні до закінчення війни.
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Питання активізації українських громадських організацій учні вивчають самостійно за підручником та доповідають, ведучи полілог.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Прийом 1.
Учитель робить висновки та узагальнення і просить учнів доповнити його та висловити власну думку.
Прийом 2.
Учитель проводить дискусію на тему "Що спровокувало кризу початку 20 ст?"
Домашнє завдання (1-2 хв)
Повторити вивчений матеріал за підручником.
Заповнити словнички.
Підготуватися до уроку контролю знань.
Відеоматеріал до уроку
Використані джерела
Урок на тему "Назрівання глибокої економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
Урок на тему "Назрівання глибокої кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях." Ковтун С. В., учителя історії Шосткінської гімназії Сумської обл.
Гупан Н. М., Пометун О. І. Новітня історія України: 1914-1939: 10 кл.: Навч. посіб. - К.: А.С.К., 2003.
Турченко Ф. Новітня історія України. Частина перша. 1917-1939. 10 клас. К.: Генеза, 2002
Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
