Версия 21:20, 19 марта 2011

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Повні уроки

Темa уpоку

• Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики.

Метa уpоку

• нaбуття учнями нових знaнь про закони Лкурга і становлення Афінської держви.

Зaвдaння уpоку

• розповісти учням про особливості законодавства в Давній Греції часів Лікурга.

• ознайомити школярів із особливостями області Атики.

• пояснити школярам особливості зміни соціального устаю в Афінах.

Тип уpоку

• зaсвоєння нових знaнь.

Хiд уpоку

Закони царя Лікурга. Спартанцям було заборонено накопичувати багатство. Розкіш вважалася злочином. Коли якось один юнак у Спарті прикрасив свій одяг кольоровою стрічкою, його стратили. Спартанцям заборонялось виїжджати за межі батьківщини, щоб вони не перейняли в чужоземців їхніх звичаїв і смаків.

Багато законів приписують легендарному царю Лікургу, який нібито діставав порали від самого бога Аполлона через дельфійського оракула.

Лікург заборонив золоті й срібні гроші. Адже через гроші люди часто скоюють злочини й припускаються несправедливості. Замість них він запровадив залізні гроші, великі й незручні, шоб їх нікому не кортіло вкрасти.

Лікург установив спільні обіди для спартанців, шоб усі почувалися рівними. Улюбленою стравою спартанців була юшка з бичачої крові із сочевицею. Крім спартанців, її ніхто не міг їсти.

Лаконічна мова. Спартанці змалку привчалися говорити чітко, коротко Й зрозуміло. Тому й нині таку мову називають лаконічною, за назвою області Лаконіка, де так розмовляли.

Одна спартанка, проводжаючи сина на війну, сказала йому, показавши на щит: «Повертайся з ним або на ньому!». Це означало, шо вона бажала йому перемоги, а якшо судилась загибель — то тільки героїчна.

Якось спартанку, захоплену в полон, продавали в рабство. Покупець спитав, що вона вміє робити. Дівчина відповіла; «Бути вільною!».

Жінка-спартанка розпитувала про своїх двох синів, які пішли на війну. Їй повідомили, що один з них загинув як герой. Жінка радо сказала: «Так, це був мій син!». «А другий утік з поля бою і врятувався». Жінка похилила голову і сумно мовила: «Це був не мій син».

Битва грецьких воїнів. Малюнок на вазі.

Афіни Паллада — покровителька Афін. Мармурова статуя.

Афінська монета

Утворення Афінської держави. Область Аттика. З усіх полісів Греції найбільше прославилось місто Афіни, що було центром області Аттики. Там відбувались основні історичні полії, там жили відомі поети, філософи, скульптори, художники, музиканти.

Аттика дуже бідна на природні ресурси. Її землі сухі й кам'янисті, на них добре ростуть лише оливи й виноград. Зерна афінянам часто не вистачало. Природа ніби кинула виклик людям, і люди на нього відповіли. Вони не тільки пристосувалися й вижили, а й перетворили недоліки географічного положення свого краю на його переваги (див. табл.).

Таблиця

Місто Афіни. Це одне з найдавніших міст Греції та всього світу. Йому чотири тисячі років. У давнину люди оселилися біля високої гори, на вершині якої побудували фортецю для захисту від ворогів. Фортеця мала назву Акрополь.

Парфенон на священному пагорбі Акрополі

У центрі Афін був великий майдан — агора — центр торгового, політичного й релігійного життя міста.

Місто виникло далеко від моря, тому афіняни для зручності збудували на березі бухти порт Пірей. З Афінами його з'єднував коридор із двох стін завдовжки 10 км. У Піреї розвантажувалися кораблі, що привозили з далеких країн різні товари. У порту лунали мови різних народів світу.

Суспільний лад в Афінах. У ранній період історії населення Афін поділялося на дві групи. До першої належали знатні й багаті люди, нащадки перших поселенців. Усього в Аттиці налічувалося 50 таких знатних сімей. Лише вони могли керувати державою, встановлювати закони, бути суддями та воєначальниками. Цих знатних громадян називали аристократами, а їхню владу — аристократією, що означало «влада найкращих людей».

До другої групи населення належали прості вільні люди — селяни й ремісники (гончарі, пекарі, ковбасники, сандальними, шевці, будівельники та ін.). Це був демос, тобто «народ».

Були ще раби, які не вважалися громадянами поліса і не мали ніяких прав. Рабами ставали полонені, захоплені під час війни, або діти рабів, народжені в рабстві. Продавали в рабство також вільних селян, які не змогли вчасно сплатити борги. Жінки-рабині пряли пряжу і ткали полотно на верстатах, варили їжу, мололи зерно ручними млинками, прали білизну та доглядали дітей. Раби-чоловіки виконувати найтяжчу фізичну роботу. Коли в полон потрапляли вчені, вони ставали рабами-вчителями і навчали грамоти дітей свого господаря.

Влада аристократів. Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні й багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них обирали дев'ятьох правителів поліса — архонтів.

Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі закони ухвалив архонт Драконт; про них казали, шо вони написані не чорнилом, а кров'ю. Наприклад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.

Юнак з дівчиною на колісниці. Малюнок на вазі

Філософа Діогена (IV ст. ло н. е.) продають у рабство

Діоген мав гострий розум. Коли він плив на кораблі до Егіни його захопили в полон пірати, привезли на острів Крит і там продали в рабство. На запитання, що він уміє робити, філософ гордо відповів: «Владарювати над людьми!». «Назад потекли води річок!» — вигукнув вражений словами раба покупець. А Діоген спокійно пояснив йому: «Якби ти був хворий і купив собі лікаря, ти його слухався б?». Ці слова переконали покупця. Він купив філософа і зробив його вихователем своїх дітей. Він довірив йому також усе своє господарство і хвалився гостям: «У мене в домі оселився добрий дух!».

Учні Діогена хотіти викупити вчителя, але він відмовився від волі, сказавши: «Не леви і тигри є рабами тих, хто їх годує, а навпаки, ряби – самі люди, які їх годують. Бо ж вони їх бояться, а страх — це ознака рабства!».

Подібно до того як слуги перебувають у рабстві у своїх панів, вважав Діоген, так само деякі люди є рабами своїх нестримних бажань — слави, багатства, влади, пристрастей.

Діоген

Аттика

Пеpевip себе

1. Які закони упровадив Лікург?

2. Яку особливу рису мала мова спартанців?

3. В якій області утворилася Афінська держава? Чи сприятливі умови були в давніх греків в Афінах?

Домaшнє зaвдaння:

1. Хто мав право керувати державою в Атиці?

2. Яке ставлення було до рабів?

3. Розкажіть про філософа Діогена.

Список викоpистaних джеpел:

1. Уpок нa тему "Возникновение Афинского государства". Пpистяжник Е. В., учитель истоpии. КГООУ "Железногоpскaя сaнaтоpно-леснaя школa", г. Железногоpск (Pосiя).

2. О. I. Шaлaгiновa, Б. Б. Шaлaгiнов. Iстоpiя стapодaвнього свiту 6 клaс, 2009.

3. Виникнення Афінської держави: ukrmap.kiev.ua.

Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.

Над уроком працювали

Пpистяжник Е. В.
Сич Д. Д.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.