Версия 18:41, 7 мая 2011

Гіпермаркет Знань>>Музика>>Музика 8 клас.Повні уроки>> Музика:Експресіонізм. А.Шенберг, А.Берг.Повні уроки.

Тема

Експресіонізм. А.Шенберг, А.Берг.

Тип уроку

Комбінований

Мета

• Дослідити явище музичної культури – Експресіонізм;
• Дати визначення Експресіонізму як художньо – стильового напряму;
• Дослідити напрямок мистецтва, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;
  

Задачі уроку

• Ознайомити студентів з історією музичної культури 20 століття.
• Розвинути художньо-історичне мислення учнів;
• Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;
• Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

Хід уроку

• Вступне слово вчителя.
• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі

Учень повинен знати

Окремі художні явища у соціокультурному просторі; Основні риси, течії імпресіонізму і конкретні прояви у творчості композитора; Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.

Учень повинен вміти

Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.

Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)

Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.

Експресіонізм

Експресіонізм (від латів.(латинський) expressio — вираження), напрям, що розвивався в європейському мистецтві і літературі приблизно з 1905 по 1920-і рр. Виникло як відгук на щонайгострішу соціальну кризу 1-ої чверті 20 ст (включаючи 1-у світову війну і революційні потрясіння, що послідували), стало вираженням протесту проти потворності сучасної буржуазної цивілізації. Соціально-критичний пафос відрізняє багато творів Е. від мистецтва авангардистських течій, що розвивалися паралельно з ним або відразу після його. Протестуючи проти світової війни і соціальних контрастів, проти засилля речей і пригніченості особи соціальним механізмом, а інколи звертаючись і до теми революційного героїзму, майстра Е. поєднували протест з вираженням містичного жаху перед хаосом буття. Криза сучасної цивілізації з'являлася в творах Е. однією з ланок апокаліптичної катастрофи, що насувається на природу і людство. Термін «Е.» вперше спожив у пресі в 1911 Х. Вальден — засновник журналу експресіоніста «Штурм» («Der Sturm»).

<meta charset="utf-8"></meta>Р. Малера

Экспрессионізм музикою сформувався у 1-му десятилітті 20 в.; ряд його елементів виявився у останніх творах Р. Малера ( " Пісня про землю " , 1908; 9-та, 1909 і незавершеним 10-та симфонії) і операх. Р. Штрауса ( " Саломея " , 1905; " Електра " , 1908). Проте Здебільшого пов'язаний із творчістю композиторів т. зв. нової віденської школи - А. Шенберга (глава школи), А. Берга й О. Веберна. Шёнберг, почав свій шлях із творів, близьких пізнього романтизму, дійшов заперечення романтичних ідеалів, що змінилися в нього настроями безотчётной тривоги, страху перед дійсністю, песимізмом і скепсисом. Представники контрастним станам (крайня межа порушення чи душевна прострація і невтішна угнетённость). Позбавлена рівноваги, звернена й обернена переважно до сфери підсвідомого, яке нуртує у затінках людської психіки, експресіоністська музика цурається певних, ясно окреслених образів і закінчених форм. Композитори цього напряму виробили коло особливих коштів музичної виразності; вони від широкої напевной мелодики, ясних тональних устоїв; принцип атональності (див. Атональна музика) сприяв вираженню хитких душевних станів і незрозумілого смутного занепокоєння. Багато творів відрізняються лаконізмом, даючи лише натяки на будь-якої образ чи душевне переживання (в циклі Веберна " 5 п'єс для оркестру " , 1910, вік деяких частин тривають менш 1 хв.), Необхідність єдиного конструктивно-организующего початку, відповідального загальним принципам мислення композиторів нової віденської зі школи і новим типам образності, привела Шенберга на початку двадцятих рр. до розробки оригінальної системи композиції, що отримала назву додекафонії. Твори, написаних близько додекафонної техніці, засновані на різноманітних повторах т. зв. серії (див. Серійна музика), що, на думку представників цієї школи, розвитком принципів формоутворення музики бароко та раннього класицизму, Одне з ранніх типових зразків Еге. - монодрама Шенберга " Чекання " (1909); у ній панує стан гнітючого тривожного передчуття, разрешающегося вибухом розпачу й жаху. Світ таємничих і страшних " нічних настроїв " утілений композитором в мелодрамі " Місячний П'єро " (1912). У творчості Шенберга та інших. представників Еге. своєрідно заломлювались і соціально-критичні мотиви, особливо яскраво виражені у Берга. Його опера " Воццек " (1921), задум якої дозрів у роки 1-ї світової війни, проникнута глибоким співчуттям до соціально знедоленим, осудом насильства, й ситого самовдоволення " можновладців " . Шёнберг створив твори, викривальні жахи нацистського терору ( " Ода Наполеону " , 1942; " Вцілілий з Варшави " , 1947).

Експресіонізм, що певною мірою протистояв засобам музичної виразності імпресіоністів. Спочатку цей напрям виник у літературі та образотворчому мистецтві Німеччини та Австрії, а згодом набув поширення у музиці. Жахи двох світових воєн, мотиви протесту проти сучасної дійсності, криза свідомості інтелігенції, ідейно-естетичні і психологічні конфлікти епохи, передача суб’єктивного стану – все це намагаються відобразити композитори-експресіоністи. Експресіонізм мав тенденцію до увиразнення якихось явищ, виражав різні емоційні стани людини, настрої жаху, відчаю, безсилля.

Видатний композитор Арнольд Шенберг

Основоположником цього напряму став Арнольд Шенберг (1874–1951) – австрійський композитор, диригент, педагог. А.Шенберг намагався максимально дистанціюватися від звичайних класичних музичних засобів, від тонального принципу організації форми. Для побудови мелодій у своїх творах застосовував додекафонію (дванадцятизвуччя), використовуючи весь набір звуків хроматичної гами. Для музики експресіоністів характерна розірваність, ламаність мелодійної лінії, різкі перепади звучності, використання людського голосу як музичного інструменту. А.Шенберг в мелодекламації “Місячний П’єро” (1912), опері “Мойсей і Арон”, музичній драмі “Щаслива рука” вперше в музичній історії вводить нотований спів-декламацію, натуралістичні вигуки, різкі перепади звучності. Після Другої світової війни А.Шенберг пише твори, що викривають зло і насильство (“Ода Наполеону” на вірші Д.Байрона, “Уцілілий з Варшави”. Кантата “Уцілілий з Варшави” (1947) – розповідь одного з тих, хто пережив трагедію варшавського гетто в часи фашистської окупації. Тривожні настрої безвиході, неминучої смерті автор передає засобами, типовими для експресіонізму – жорстким, різким звучанням.

Видатний композитор Альбан Берг

Файл:Berg.jpeg

Експресіонізм характерний і для творчості Альбана Берга (1885–1935) – учня А.Шенберга, хоча він певною мірою зберіг зв’язок з традиціями класичного мистецтва. Для кращих творів композитора характерні різкі інтонації, близькі до мовленнєвих, підвищена емоційність. Один з найвидатніших представників експресіонізму в музиці, Берг висловив у своїй творчості характерні для художників-експресіоністів думки, почуття і образи: незадоволеність соціальним життям, відчуття безсилля й самотності.Герой його творів - маленька людина, доведений до відчаю ворожим оточенням буржуазного суспільства. Грунт для подібних художніх уявлень про світ щедро давала композиторові саме життя.

Берг народився 9 лютого 1885 року в Відні в родині військовослужбовця.Перші зіткнення з життям Берг переніс в юності: смерть батька, погіршення матеріального становища сім'ї, загострення хвороби (з п'ятнадцятирічного віку він страждав астмою) - все це призвело вісімнадцятирічного юнака до думки про самогубство.

На щастя, важкий душевний криза була подолана. Доля звела його з вже відомим композитором і педагогом Арнольдом Шенбергом. Берг був на 13 років молодше, але композиторів все життя пов'язувала глибока дружба.Обидва, до речі, не мали систематичного музичної освіти. Вчителем Берга був сам Шенберг, вечірні курси якого молодий композитор відвідував Перші твори Берга написані в додекафонной техніці. До них відносяться "Фортепіанна соната" (1908), "Перший квартет для струнних" (1910), п'єси для кларнета і фортепіано (1913), в яких застосовується і так званий всеінтерваль-ний ряд. У "Трьох уривках для оркестру" (1914) автор вже опановує всіма характерними особливостями оркестрової композиції нової віденської школи.

Албан Берг був одним з найбільш освічених пропагандистів ідей Шенберга.Він розбирав його твори в ряді статей, куди включав і клавіраусцуг (цитати з музики в перекладенні для фортепіано). У той час як Шенберг був раціональним музикантом, Албан Берг ніколи не приховував своєї спонтанності і схильності до чуттєвого осягнення світу, що відбилося в його творах. Він не завжди був послідовний як прихильник додекафонії і тональної музики, якщо відчував, що конкретне музичне вираз вимагає порушення цих суворих композиційних принципів. Приєднавшись до теоретичного основоположнику додекафонії - своєму вчителю, Албан Берг не став його абсолютним послідовником, він зумів зберегти свій індивідуальний талант, пов'язаний з рідкісною за силою емоційністю музичного вислову, не порвав з пізнім романтизмом у мові та образному змісті своїх творів. Тому Берга іноді називали "романтиком додекафонії".Зразками зрілої творчості Берга є камерні інструментальні твори; камерний концерт для фортепіано, скрипки та духових (1925), "Лірична сюїта" для струн, квартету (1926). У 1928 році композитор почав працювати над оперою "Лулу" (за п'єсами "Дух землі" і "Ящик Пандори" Ведекінда), але, на жаль, не встиг її завершити. "Лулу", як і концерт для скрипки з оркестром (1935), були виконані після його смерті. В опері "Лулу" проявилася властива Бергу тяга до ліризму, в порівнянні з "Воццеком" гострота драматичних ситуацій пом'якшена, більш розвинена мелодика вокальних партій. Але композитору не вдалося подолати декадентський характер сюжету, "поетизацію пороку".

Вершиною інструментальної творчості Берга є скрипковий концерт - твір великого симфонічного плану. Зіставлення народної танцювальної мелодії з темою траурного хоралу, взятої композитором з кантати І. С. Баха, служить засобом яскраво виразного, драматичного втілення програмного задуму: скорботу розставання з життям, прощання зі світом, повним краси та поезії.Поряд з "Воццеком" цей концерт став твором, найбільш часто виконуваним і найбільш прийнятним для сприйняття широкою публікою.

В останній рік свого життя в одній із розмов Берг, усвідомлюючи надвигавшуюся загрозу фашизму, гірко сказав: "Добре, що Гендель і Бах народилися ... не двома століттями пізніше! Адже тепер одного в тій же мірі звинуватили б у відсутності осілості, як музику другого знайшли б культурбольшевістской ".

Албан Берг, співак людських страждань, цінний насамперед як переконаний гуманіст. Твори Берга чіпають серця і пробуджують думку про гуманне призначення людини.

Берг помер, трохи не доживши до п'ятдесяти років - 24 грудня 1935 року.

Фактично за рамки експресіонізму виходила творчість Антона Веберна (1883–1945) – австрійського диригента, педагога, композитора, який тяжів до певних абстракцій, відходу від усього конкретно-образного (кантата “Світло очей”, вокальна та інструментальна музика). Пишучи вокальні твори, звертається до німецької поезії (Й.В.Гете, Р.Рільке). В інструментальних творах прагне до лаконічності, відмови від повторів у музичній композиції.

Прослуховування музичних творів

А.Шенберг

А.Берг

Поняття та терміни

Віртуоз

По-латині virtus - доблесть, талант.Проте в музиці похідне від ньоговизначення набуло значення специфічне. Віртуозами називаютьмузикантів-виконавців, які досконало володіють технікою свого інструменту. Віртуози-співаки не бояться ніяких труднощів і можуть виконувати будь-які фіоритури: так від італійського слова fioritura - цвітіння - називаються«прикраси»вокальної мелодії. Твори, технічно дуже складні, багаті важкимипасажами, називаються віртуозними.

У середині XIX століття у визначенні «віртуоз» з'явився критичний відтінок.Справа в тому, що в цей час захоплення віртуозністю стало дуже сильним.Багато піаністи, скрипалі намагалися будь-що-будь похизуватися своєю технікою, часто забуваючи про виразності музики, про її зміст.

Список використаної літератури

• Урок на тему "Експресіонізм. А.Шенберг, А.Берг." учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область
• Урок на тему "Експресіонізм. А.Шенберг, А.Берг." учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
• Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
• Асафьев Б. Шопен в воспроизведении русских композиторов / Б. Асафьев // Как исполнять Шопена : учеб.-метод. пособие / сост. А. В. Зосимова. – М. : КЛАССИКА - ХХІ, 2005. – С. 187 – 201
• Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
• Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.
• youtube. com
• Експресіонізм. Драматургія. Живопис. Графіка. Музика. Кіномистецтво. Сб. ст., М., 2005; Вальцель О., Імпресіонізм і експресіонізм пер.(переведення) з йому.(німецький), П., 2004;
• Юнг К.Г. Дух в человеке, искусстве, литературе. – Минск: Харвест, 2003. – 190 с.

Над уроком працювали: учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.