Версия 07:19, 21 июля 2009

      Пам'ятаєш байку Леоніда Глібова, у якій Лебідь, Рак і Щука діють як люди, що не можуть дійти згоди? Який висновок з неї випливає? Кожна байка чогось навчає читачів, від чогось застерігає. Повчальний висновок байки називають мораллю. Часто він звучить наче прислів'я, як, наприклад, у байці Леоніда Глібова «Чиж та Голуб»: «Ото на себе не надійся, чужому лихові не смійся».
А які ще байки ти знаєш? Хто в них діє?
Далі ти прочитаєш байки, написані авторами, які жили і творили у різні часи. Спостерігай, як побудовано твори, хто їх герої, чим закінчуються байки, що в них висміюється.
 
* * *
Першим байкарем, ім'я якого відоме світу, був Езоп. Він жив у Стародавній Греції. Ще за життя він набув слави мудреця. Езоп розповідав людям короткі байки, які навчали їх розрізняти добро і зло, замислюватися над своїми вчинками і словами. За зразком Езопових байок складали свої твори письменники різних народів.
Прочитай одну з байок Езопа.

ДВОЄ ПРИЯТЕЛІВ І ВЕДМІДЬ
Двом приятелям випало одного разу йти вкупі з села до міста. Дорога пролягала через густий ліс.
—    А чи не спіткає нас яке лихо в путі? — питає
один.— Ану ж нападе дикий звір?
—    Нема чого боятися. Коли що й трапиться — нас
двоє, будь-кому дамо відсіч.
Невдовзі дісталися приятелі лісу й пішли попід високими деревами. Аж раптом звідки не візьметься ведмідь. Один з приятелів, ледь його забачивши, кинувся до високого дерева і вмить видерся під самісінький вершечок. Він знав — ведмідь високо не вилізе.
Другий ішов трохи позаду й розглядався по боках. А коли помітив звіра, було вже пізно. Видиратися на дерево — марна справа, ведмідь наздожене. Треба придумати щось інше. І чоловік упав додолу та прикинувся неживим, бо знав — ведмідь ніколи не чіпає мертвих.
Ведмідь підійшов і вгледів його. Тихенько нахилився над головою. Чоловік затамував подих, Обнюхав його ведмідь, бачить — не дихає, то й подумав, що мертвий, і подався своєю дорогою.
Підвівся чоловік, нажаханий, блідий, не вірячи самому собі, що врятувався від ведмежих обіймів.
А приятель усе те бачив з дерева і коли оговтався*, зліз із дерева, підійшов та й каже:
 —    Коли б ти знав, як я злякався за тебе! Дуже радий, що ти врятувався, братику мій! Ну, а тепер розкажи, що тобі шептав на вухо бурмило?
—    Сказав, щоб я ніколи не ходив нікуди з приятелями, які в скруту кидають мене самого і чимдуж тікають, рятуючи власну шкуру.
—    Отак і сказав? — здивувався приятель.— Ти ба
який розумний!
—    Отак. І він має слушність, бо друзі пізнаються
в біді.
Езоп

(Переклад з новогрецької Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі)

 Оговтався — прийшов до тями, заспокоївся. Бурмило — жартівливе прозвисько ведмедя. Має слушність — тут: правий.

      Знайди у байці зачин, основну частину і кінцівку. Зістаі
розмову приятелів на початку байки і по завершенні приго
ди. Чи можна їх вважати друзями?
Які риси характеру засуджуються у байці?
Пригадай твори, подібні до цього за головною думкою.
Які слова з байки стали прислів'ям?
 
* * *
   Пригадай, що тобі відомо про Леоніда Глібова  (1827—1893). Де народився видатний український байкар? У якому місті пройшла найбільша частина його життя? Які твори Глібова ти читав? Про що вони?

ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ
—    Як ти співаєш, Півне, веселенько...
—    А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,
виводиш гарно так і жалібненько,
що іноді аж плачу я...
Як тільки що почнеш співати,
не хочеться й пшениченьки клювати,—
біжиш в садок мерщій...
—    Тебе я слухала б довіку, куме мій,
аби б хотів співати...
—    А ти, голубонько, ти, кралечко моя,
поки співаєш на калині,
то й весело мені, і забуваю я
свою недоленьку, життя своє погане
та безталанне... А тільки замовчиш

або куди летиш,—
заниє серденько, неначе на чужині...

І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю,

та виглядаю все Зозуленьку мою.

Як гляну на тебе — така ти невеличка, моя перепеличко,
а голосочок-то який!
Тонесенький, милесенький такий...
Куди той соловей годиться?
—    Спасибі, братику, за дббреє слівце.
Як не кохать тебе за се?
І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;
і далебі, що так,— пошлюся я на всіх. —

Де взявся Горобець, послухав трохи їх
та й каже: — Годі вам брехати
та одно другого знічев'я* вихваляти! —

Пурхнув — та й був такий.
За що ж,— хто-небудь попитає,—

Зозуля Півня вихваляє?

За те, що Півень годить їй

та потакати добре вміє:

рука, як кажуть, руку миє.
Леонід Глібов

Далебі — справді, правду кажучи. Знічев'я — тут: без причини.

      Якими ти уявляєш Зозулю і Півня?
Навчись виразно читати байку: передавай своє ставлення
до героїв твору, зверни увагу на розділові знаки, паузи. Як
треба читати слова Горобця?
Попрацюйте   разом! Які рядки є мораллю байки?
Які слова звучать як прислів'я?
Підготуйтесь розіграти байку за ролями.
 
      Далі ти прочитаєш ще одну байку під назвою  «Зозуля й Півень». її написав видатний російський байкар Іван Крилов (1769—1844). Він жив і творив у Москві. Його байки написані жваво, просто і водночас дуже виразно.
Порівняй байки Леоніда Глібова та Івана Крилова. Чим вони подібні? Чим відрізняються?

ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ
—    Як, любий Півнику, співаєш ти чарівно!
—    Зозуленько, не згірше й ти,—
виводиш плавно так та рівно:
співачки кращої у лісі не знайти!
—    Тебе, кумасю мій, вік слухать я готова.
—    А, ти, красуне, забожусь,
замовкнеш лиш на хвилю, жду я не діждусь,
коли заллєшся знову...
Відкіль такий береться голосок?
Тонкий і чистий як струмок!..
Такі-бо всі ви дивні: невеличкі зроду,
а спів — куди там солов'ю!
—    Спасибі, кумоньку, за похвалу твою!
Та й ти співочу маєш вроду:
куди там райським тим пташкам.
Тут Горобець до них цвірінькнув: «Годі вам!
Як не хваліть одне одного чуло*,—
у вас обох поганий смак...»
За що ж, спитаєте, однак,
Зозуля Півня хвалить так?
За те, що хвалить він Зозулю.
Іван Крилов (Переклад Миколи Шеремета)

Чуло — тут: ласкаво.
 
* * *
Ти вже знайомий з віршами і казками Олени Пчілки. Олена Пчілка — це літературне ім'я Ольги Петрівни Драгоманової (по чоловікові Косач), яка народилася 1849 року у місті Гадячі на Полтавщині. Олена Пчілка працювала як письменниця, перекладачка, збирачка усної народної творчості. її ставлення до життя відбилося в літературному імені. Вона, наче невтомна бджілка, збирала для дітей знання й досвід українського народу.
Олена Пчілка померла у 1930 році у Києві. Прочитай одну з байок письменниці.

КОТОВА НАУКА
Котик Мурко находився,
десь там лазив, наморився —
скочив на диван.
Ох, та й пишно ж як розлягся!
Як розкішненько простягся,
мов великий пан!
Зирк малий Петрусь на нього,
на пустунчика отого,
і сказав йому:
—    Ах ти ж, Мурку, ах, ледащо.
Чи тобі робить нема що
у дворі всьому?
А глядіть в коморі, в хижі
та ловить шкідливі миші,
стерегти добра?
Розпустився, розманіживсь,
тільки спав би все та ніживсь!
Глянь, яка пора! —
Так Петрусик лихословив.
Мурко вислухав і мовив:
—    Правда, далебі!
Вже ж недобре лінуватись,

до роботи не прийматись — це скажу й тобі:
он книжки твої ще в схові
і завдання не готові,
що на завтра вчить.
Поки ходиш, ґави ловиш
та мені докори мовиш,
міг би все зробить:
міг би вивчить байку «Хмару»*
чи зробить задачок з пару,
а хоч би і п'ять.
І що треба написати,
все гарненько посправляти —
не байдикувать!
Часто так і в нас буває:
хтось там судить, дорікає,
іншого займа;
а на себе озирнутись
та швиденько схаменутись,—
то цього нема!
Олена Пчілка

Розманіживсь — розслабився. «Хмара» — байка Леоніда Глібова.

     Яким у байці зображено котика, а яким — Петруся?
З яким почуттям, інтонацією читатимеш слова хлопчика? А котика?
Знайди мораль байки. Які людські вади засуджує автор?
Підготуйтесь розіграти байку за ролями.
Твори яких байкарів ви прочитали?  Чим байки відрізняються від віршів, оповідань, казок?
Які рядки з прочитаних байок звучать як прислів'я?
Прочитайте прислів'я. Які з них можуть бути мораллю до прочитаних байок?

Чужому лихові не смійся.
Друг-боягуз гірший за ворога.
У лісі вовки виють, а на печі страшно.
 

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими