|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 9 клас|Фізика 9 клас]]>> Фізика: Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів. Кількість речовини, що виділяється під час електролізу. Застосування електролізу у промисловості та техніці'''<metakeywords>Фізика, клас, урок, на Тему, Електричний струм, в розчинах, розплавах електролітів, Кількість речовини, що виділяється, під час електролізу, Застосування електролізу, у промисловості, та техніці</metakeywords> <br> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 9 клас|Фізика 9 клас]]>> Фізика: Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів. Кількість речовини, що виділяється під час електролізу. Застосування електролізу у промисловості та техніці'''<metakeywords>Фізика, клас, урок, на Тему, Електричний струм, в розчинах, розплавах електролітів, Кількість речовини, що виділяється, під час електролізу, Застосування електролізу, у промисловості, та техніці</metakeywords> <br> |
| | | |
- | '''ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У РІДИНАХ'''<br><br>Дистильована вода — практично діелектрик, тому що в ній майже немає вільних заряджених частинок; діелектриком є й кухонна сіль. Однак якщо дрібку кухонної солі кинути в дистильовану воду, то отриманий розчин добре проводитиме струм. Чому це так? Звідки в розчині взялися вільні частинки, що мають електричний заряд?<br><br>'''Знайомимося з електролітами'''<br><br>Молекули багатьох речовин (наприклад, солей) являють собою позитивні і негативні йони, з'єднані в одне ціле силою електричного притягання. Так, макромолекула кухонної солі ^аСІ) складається з позитивних йонів Натрію (N3") і негативних йонів Хлору (СІ ) (рис. 19.1), | + | '''ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У РІДИНАХ'''<br><br>Дистильована вода — практично діелектрик, тому що в ній майже немає вільних заряджених частинок; діелектриком є й кухонна сіль. Однак якщо дрібку кухонної солі кинути в дистильовану воду, то отриманий розчин добре проводитиме струм. Чому це так? Звідки в розчині взялися вільні частинки, що мають електричний заряд?<br><br>'''Знайомимося з електролітами'''<br><br>Молекули багатьох речовин (наприклад, солей) являють собою позитивні і негативні йони, з'єднані в одне ціле силою електричного притягання. Так, макромолекула кухонної солі ^аСІ) складається з позитивних йонів Натрію (N3") і негативних йонів Хлору (СІ ) (рис. 19.1), |
| | | |
- | [[Image:f9191.jpg]] | + | [[Image:F9191.jpg]] |
| | | |
- | макромолекула купрум сульфату (Си804) — з позитивних йонів Купруму (Си2+) і негативних йонів сульфату (80 2 ). Якщо ці речовини розчинити, наприклад, у воді, то притягання між йонами стане набагато слабшим і молекули речовин можуть розпастися на окремі йони. З курсу хімії ви вже знаєте, що розпад деяких речовин на йони під дією полярних молекул розчинника називають електролітичною дисоціацією (від латин, бІіззосіаііо — роз'єднання, розділення).<br>Рис. 19.2. | + | макромолекула купрум сульфату (Си804) — з позитивних йонів Купруму (Си2+) і негативних йонів сульфату (80 2 ). Якщо ці речовини розчинити, наприклад, у воді, то притягання між йонами стане набагато слабшим і молекули речовин можуть розпастися на окремі йони. З курсу хімії ви вже знаєте, що розпад деяких речовин на йони під дією полярних молекул розчинника називають електролітичною дисоціацією (від латин, бІіззосіаііо — роз'єднання, розділення).<br>Рис. 19.2. |
| | | |
- | [[Image:f9192.jpg]] | + | [[Image:F9192.jpg]] |
| | | |
- | Схема дослідження електричного струму в рідинах: 1 — анод; 2 — катод; З — ванна з розчином електроліту. Після замикання кола позитивні йони (катіони) рухаються до катода, негативні йони (аніони) — до анода.<br>У результаті електролітичної дисоціації в розчині з'являються вільні заряджені частинки — позитивні і негативні йони й розчин починає проводити струм.<br>Досліди показують, що розпадання молекул на йони може бути спричинене не тільки розчинником. За умови значного збільшення температури деякі солі та оксиди металів можуть розпадатися на окремі йони й без «допомоги» розчинника. Тому розплави цих речовин теж проводять електричний струм.<br>Речовини, розчини й розплави яких проводять електричний струм, називають електролітами.<br>З'ясовуємо, як проходить електричний струм через — електроліти<br>Візьмемо два вугільні стрижні (електроди) та з'єднаємо їх із полюсами джерела струму (див. рис. 19.2). Нагадаємо, що електрод, з'єднаний із позитивним полюсом джерела струму, називають анодом, а електрод, з'єднаний із негативним полюсом,— катодом. Опустимо електроди в посудину з розчином електроліту, наприклад, із водним розчином купрум хлориду (СиС12), і замкнемо коло. У розчині купрум хлориду виникне електричне поле, під дією якого вільні позитивні йони Купруму (Си24) попрямують до катода, а вільні негативні йони Хлору (СІ ) — до анода. Отже, у розчині виникне напрямлений рух вільних заряджених частинок — електричний струм.<br>Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів являє собою напрямлений рух вільних йонів.<br>Електроліти цс тверді <ібо рідкі речовини, що мають йонну про відність.<br>Під час проходження струму через електроліти позитивні йони рухаються до негативного електрода — катода, тому їх називають катіонами; негативні йони рухаються до позитивного електрода — анода, і їх відповідно називають аніонами.<br><br>Даємо визначення електролізу<br>Проходження електричного струму через електроліт (на відміну від проходження струму через метал) характеризується тим, що йони переносять хімічні складові електроліту і ті виділяються на електродах — відкладаються у вигляді твердого шару або виділяються в газоподібному стані.<br>Наприклад, якщо через водний розчин купрум хлориду протягом кількох хвилин пропускати струм, то побачимо, що поверхню катода вкриє тонкий шар міді (рис. 19.3) | + | Схема дослідження електричного струму в рідинах: 1 — анод; 2 — катод; З — ванна з розчином електроліту. Після замикання кола позитивні йони (катіони) рухаються до катода, негативні йони (аніони) — до анода.<br>У результаті електролітичної дисоціації в розчині з'являються вільні заряджені частинки — позитивні і негативні йони й розчин починає проводити струм.<br>Досліди показують, що розпадання молекул на йони може бути спричинене не тільки розчинником. За умови значного збільшення температури деякі солі та оксиди металів можуть розпадатися на окремі йони й без «допомоги» розчинника. Тому розплави цих речовин теж проводять електричний струм.<br>Речовини, розчини й розплави яких проводять електричний струм, називають електролітами.<br>З'ясовуємо, як проходить електричний струм через — електроліти<br>Візьмемо два вугільні стрижні (електроди) та з'єднаємо їх із полюсами джерела струму (див. рис. 19.2). Нагадаємо, що електрод, з'єднаний із позитивним полюсом джерела струму, називають анодом, а електрод, з'єднаний із негативним полюсом,— катодом. Опустимо електроди в посудину з розчином електроліту, наприклад, із водним розчином купрум хлориду (СиС12), і замкнемо коло. У розчині купрум хлориду виникне електричне поле, під дією якого вільні позитивні йони Купруму (Си24) попрямують до катода, а вільні негативні йони Хлору (СІ ) — до анода. Отже, у розчині виникне напрямлений рух вільних заряджених частинок — електричний струм.<br>Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів являє собою напрямлений рух вільних йонів.<br>Електроліти цс тверді <ібо рідкі речовини, що мають йонну про відність.<br>Під час проходження струму через електроліти позитивні йони рухаються до негативного електрода — катода, тому їх називають катіонами; негативні йони рухаються до позитивного електрода — анода, і їх відповідно називають аніонами.<br><br>Даємо визначення електролізу<br>Проходження електричного струму через електроліт (на відміну від проходження струму через метал) характеризується тим, що йони переносять хімічні складові електроліту і ті виділяються на електродах — відкладаються у вигляді твердого шару або виділяються в газоподібному стані.<br>Наприклад, якщо через водний розчин купрум хлориду протягом кількох хвилин пропускати струм, то побачимо, що поверхню катода вкриє тонкий шар міді (рис. 19.3) |
| | | |
- | [[Image:f9193.jpg]] | + | [[Image:F9193.jpg]] |
| | | |
- | , а біля анода виділиться газоподібний хлор. Наявність хлору можна визначити за характерним запахом або, якщо попередньо обгорнути анод кольоровою тканиною,— за її знебарвленням.<br>Це відбувається тому, що під час проходження струму через розчин купрум хлориду вільні позитивні йони Купруму (Си2+) прямують до катода, а вільні негативні йони Хлору (СГ) — до анода. Досягши катода, катіон Купруму «бере» з його поверхні електрони, яких йому бракує, тобто відбувається хімічна реакція відновлення. Унаслідок цієї реакції катіон Купруму перетворюється на нейтральний атом; на поверхні катода осідає мідь. Водночас аніони Хлору, досягши поверхні анода, навпаки, «віддають» йому надлишкові електрони — відбувається хімічна реакція окиснення; на аноді виділяється хлор.<br>Процес виділяння речовин на електродах, пов'язаний з окисно-відновними реакціями, що відбуваються на електродах під час проходження струми, називають електролізом.<br><br>Відкриваємо закон Фарадея<br>Уперше явище електролізу докладно вивчив англійський фізик М. Фарадей (рис. 19.4). | + | , а біля анода виділиться газоподібний хлор. Наявність хлору можна визначити за характерним запахом або, якщо попередньо обгорнути анод кольоровою тканиною,— за її знебарвленням.<br>Це відбувається тому, що під час проходження струму через розчин купрум хлориду вільні позитивні йони Купруму (Си2+) прямують до катода, а вільні негативні йони Хлору (СГ) — до анода. Досягши катода, катіон Купруму «бере» з його поверхні електрони, яких йому бракує, тобто відбувається хімічна реакція відновлення. Унаслідок цієї реакції катіон Купруму перетворюється на нейтральний атом; на поверхні катода осідає мідь. Водночас аніони Хлору, досягши поверхні анода, навпаки, «віддають» йому надлишкові електрони — відбувається хімічна реакція окиснення; на аноді виділяється хлор.<br>Процес виділяння речовин на електродах, пов'язаний з окисно-відновними реакціями, що відбуваються на електродах під час проходження струми, називають електролізом.<br><br>Відкриваємо закон Фарадея<br>Уперше явище електролізу докладно вивчив англійський фізик М. Фарадей (рис. 19.4). |
| | | |
- | [[Image:f9194.jpg]] | + | [[Image:F9194.jpg]] |
| | | |
- | Точно вимірюючи масу речовин, які виділялись на електродах під час проходження електричного струму через розчин електроліту, він сформулював закон, який згодом був названий законом електролізу, або першим законом Фарадея.<br><br>'''ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОЛІЗУ'''<br>Існує легенда, що наприкінці XVIII ст. король Англії надіслав у подарунок російській імператриці Єкатерині II... алюмінієвий кухоль. Уявіть, що вона була вражена таким коштовним подарунком! Річ у тім, що в ті часи алюміній був дуже рідкісним і коштував у кілька разів дорожче від золота. Згодом завдяки застосуванню електролізу алюміній став загальнодоступним і досить недорогим. Про те, як за допомогою електролізу одержують метали і де ще застосовують електроліз, ітиметься в цьому параграфі.<br><br>Застосовуємо електроліз для одержування металів Електроліз широко застосовують у промисловості. За допомогою електролізу із солей і оксидів одержують багато металів: мідь, нікель, алюміній та ін. Наприклад, щоб одержати алюміній, як електроліт використовують алюміній оксид (А1203), розчинений у розплавленому кріоліті (МаяА1Г6) за температури 950 °С. Розчин поміщають у спеціальні електролітичні ванни; катодом зазвичай слугують дно та стінки ванни, викладені графітом, а анодом — занурені в електроліт вугільні блоки (рис. 20.1). | + | Точно вимірюючи масу речовин, які виділялись на електродах під час проходження електричного струму через розчин електроліту, він сформулював закон, який згодом був названий законом електролізу, або першим законом Фарадея.<br><br>'''ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОЛІЗУ'''<br>Існує легенда, що наприкінці XVIII ст. король Англії надіслав у подарунок російській імператриці Єкатерині II... алюмінієвий кухоль. Уявіть, що вона була вражена таким коштовним подарунком! Річ у тім, що в ті часи алюміній був дуже рідкісним і коштував у кілька разів дорожче від золота. Згодом завдяки застосуванню електролізу алюміній став загальнодоступним і досить недорогим. Про те, як за допомогою електролізу одержують метали і де ще застосовують електроліз, ітиметься в цьому параграфі.<br><br>Застосовуємо електроліз для одержування металів Електроліз широко застосовують у промисловості. За допомогою електролізу із солей і оксидів одержують багато металів: мідь, нікель, алюміній та ін. Наприклад, щоб одержати алюміній, як електроліт використовують алюміній оксид (А1203), розчинений у розплавленому кріоліті (МаяА1Г6) за температури 950 °С. Розчин поміщають у спеціальні електролітичні ванни; катодом зазвичай слугують дно та стінки ванни, викладені графітом, а анодом — занурені в електроліт вугільні блоки (рис. 20.1). |
| | | |
- | [[Image:f9201.jpg]] | + | [[Image:F9201.jpg]] |
| | | |
- | У процесі пропускання струму через електроліт на катоді виділяється алюміній. Аналогічно одержують деякі інші метали.<br><br><br><br>Фізика 9 клас. Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін О.О.Кірюхіна | + | У процесі пропускання струму через електроліт на катоді виділяється алюміній. Аналогічно одержують деякі інші метали.<br><br><br><br>Фізика 9 клас. Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін О.О.Кірюхіна |
| | | |
| <br> | | <br> |
Строка 28: |
Строка 28: |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC_%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC_%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8 реферати] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC_%D0%B2_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8 реферати] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> <br> | | <br> <br> |
Версия 09:23, 27 мая 2012
Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика 9 клас>> Фізика: Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів. Кількість речовини, що виділяється під час електролізу. Застосування електролізу у промисловості та техніці
ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У РІДИНАХ
Дистильована вода — практично діелектрик, тому що в ній майже немає вільних заряджених частинок; діелектриком є й кухонна сіль. Однак якщо дрібку кухонної солі кинути в дистильовану воду, то отриманий розчин добре проводитиме струм. Чому це так? Звідки в розчині взялися вільні частинки, що мають електричний заряд?
Знайомимося з електролітами
Молекули багатьох речовин (наприклад, солей) являють собою позитивні і негативні йони, з'єднані в одне ціле силою електричного притягання. Так, макромолекула кухонної солі ^аСІ) складається з позитивних йонів Натрію (N3") і негативних йонів Хлору (СІ ) (рис. 19.1),
макромолекула купрум сульфату (Си804) — з позитивних йонів Купруму (Си2+) і негативних йонів сульфату (80 2 ). Якщо ці речовини розчинити, наприклад, у воді, то притягання між йонами стане набагато слабшим і молекули речовин можуть розпастися на окремі йони. З курсу хімії ви вже знаєте, що розпад деяких речовин на йони під дією полярних молекул розчинника називають електролітичною дисоціацією (від латин, бІіззосіаііо — роз'єднання, розділення). Рис. 19.2.
Схема дослідження електричного струму в рідинах: 1 — анод; 2 — катод; З — ванна з розчином електроліту. Після замикання кола позитивні йони (катіони) рухаються до катода, негативні йони (аніони) — до анода. У результаті електролітичної дисоціації в розчині з'являються вільні заряджені частинки — позитивні і негативні йони й розчин починає проводити струм. Досліди показують, що розпадання молекул на йони може бути спричинене не тільки розчинником. За умови значного збільшення температури деякі солі та оксиди металів можуть розпадатися на окремі йони й без «допомоги» розчинника. Тому розплави цих речовин теж проводять електричний струм. Речовини, розчини й розплави яких проводять електричний струм, називають електролітами. З'ясовуємо, як проходить електричний струм через — електроліти Візьмемо два вугільні стрижні (електроди) та з'єднаємо їх із полюсами джерела струму (див. рис. 19.2). Нагадаємо, що електрод, з'єднаний із позитивним полюсом джерела струму, називають анодом, а електрод, з'єднаний із негативним полюсом,— катодом. Опустимо електроди в посудину з розчином електроліту, наприклад, із водним розчином купрум хлориду (СиС12), і замкнемо коло. У розчині купрум хлориду виникне електричне поле, під дією якого вільні позитивні йони Купруму (Си24) попрямують до катода, а вільні негативні йони Хлору (СІ ) — до анода. Отже, у розчині виникне напрямлений рух вільних заряджених частинок — електричний струм. Електричний струм у розчинах і розплавах електролітів являє собою напрямлений рух вільних йонів. Електроліти цс тверді <ібо рідкі речовини, що мають йонну про відність. Під час проходження струму через електроліти позитивні йони рухаються до негативного електрода — катода, тому їх називають катіонами; негативні йони рухаються до позитивного електрода — анода, і їх відповідно називають аніонами.
Даємо визначення електролізу Проходження електричного струму через електроліт (на відміну від проходження струму через метал) характеризується тим, що йони переносять хімічні складові електроліту і ті виділяються на електродах — відкладаються у вигляді твердого шару або виділяються в газоподібному стані. Наприклад, якщо через водний розчин купрум хлориду протягом кількох хвилин пропускати струм, то побачимо, що поверхню катода вкриє тонкий шар міді (рис. 19.3)
, а біля анода виділиться газоподібний хлор. Наявність хлору можна визначити за характерним запахом або, якщо попередньо обгорнути анод кольоровою тканиною,— за її знебарвленням. Це відбувається тому, що під час проходження струму через розчин купрум хлориду вільні позитивні йони Купруму (Си2+) прямують до катода, а вільні негативні йони Хлору (СГ) — до анода. Досягши катода, катіон Купруму «бере» з його поверхні електрони, яких йому бракує, тобто відбувається хімічна реакція відновлення. Унаслідок цієї реакції катіон Купруму перетворюється на нейтральний атом; на поверхні катода осідає мідь. Водночас аніони Хлору, досягши поверхні анода, навпаки, «віддають» йому надлишкові електрони — відбувається хімічна реакція окиснення; на аноді виділяється хлор. Процес виділяння речовин на електродах, пов'язаний з окисно-відновними реакціями, що відбуваються на електродах під час проходження струми, називають електролізом.
Відкриваємо закон Фарадея Уперше явище електролізу докладно вивчив англійський фізик М. Фарадей (рис. 19.4).
Точно вимірюючи масу речовин, які виділялись на електродах під час проходження електричного струму через розчин електроліту, він сформулював закон, який згодом був названий законом електролізу, або першим законом Фарадея.
ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОЛІЗУ Існує легенда, що наприкінці XVIII ст. король Англії надіслав у подарунок російській імператриці Єкатерині II... алюмінієвий кухоль. Уявіть, що вона була вражена таким коштовним подарунком! Річ у тім, що в ті часи алюміній був дуже рідкісним і коштував у кілька разів дорожче від золота. Згодом завдяки застосуванню електролізу алюміній став загальнодоступним і досить недорогим. Про те, як за допомогою електролізу одержують метали і де ще застосовують електроліз, ітиметься в цьому параграфі.
Застосовуємо електроліз для одержування металів Електроліз широко застосовують у промисловості. За допомогою електролізу із солей і оксидів одержують багато металів: мідь, нікель, алюміній та ін. Наприклад, щоб одержати алюміній, як електроліт використовують алюміній оксид (А1203), розчинений у розплавленому кріоліті (МаяА1Г6) за температури 950 °С. Розчин поміщають у спеціальні електролітичні ванни; катодом зазвичай слугують дно та стінки ванни, викладені графітом, а анодом — занурені в електроліт вугільні блоки (рис. 20.1).
У процесі пропускання струму через електроліт на катоді виділяється алюміній. Аналогічно одержують деякі інші метали.
Фізика 9 клас. Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін О.О.Кірюхіна
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|