|
|
Строка 3: |
Строка 3: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <br>''Про узгоджені й неузгоджені означення, способи їх вираження та роль у мовленні''<br><br>Пригадайте! ''Який другорядний член речення називається означенням? Що таке епітет?''<br><br><br>72 Прочитайте речення. ''Від яких членів речення залежать виділені слова? Чи виражають вони ознаку предмета і на які питання відповідають? Чи можна їх вважати означеннями?''<br>1. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі (О. Довженко). 2. Вони вийшли на галявину з високими березами (О.Донченко). 3. Деми-да все ще переповнювало щастя спілкування з майбутнім (В. Собко).<br><br> | + | <br>''Про узгоджені й неузгоджені означення, способи їх вираження та роль у мовленні''<br><br>Пригадайте! ''Який другорядний член речення називається означенням? Що таке епітет?''<br><br><br>72 Прочитайте речення. ''Від яких [[Тема_10._Члени_речення._Головні_і_другорядні_члени_речення._Зв%27язок_слів_у_реченні|'''членів речення''']] залежать виділені слова? Чи виражають вони ознаку предмета і на які питання відповідають? Чи можна їх вважати означеннями?''<br>1. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі (О. Довженко). 2. Вони вийшли на галявину з високими березами (О.Донченко). 3. Деми-да все ще переповнювало щастя спілкування з майбутнім (В. Собко).<br><br> |
| | | |
| Особливості означення | | Особливості означення |
| | | |
- | :Означення - це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання ''який? чий?'' котрий? скількох? Означення залежить від члена речення, вираженого іменником, і найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше -іншими частинами мови.<br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.46.jpg]]<br> | + | :Означення - це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання ''який? чий?'' ''котрий? скількох?'' Означення залежить від члена речення, вираженого іменником, і найчастіше виражається [[Тема_34._Загальне_поняття_про_прикметник._Значення_прикметників_у_мовленні|'''прикметником''']], дієприкметником, займенником, рідше -іншими частинами мови.<br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.46.jpg]]<br> |
| + | |
| Поширені означення | | Поширені означення |
| | | |
- | :Означення, виражене одним словом, називається не-поширеним, а дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом - поширеним.<br> | + | :Означення, виражене одним словом, називається не-поширеним, а дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом - поширеним.<br> |
| + | |
| Узгоджені означення | | Узгоджені означення |
| | | |
- | :Узгоджені означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку. При цьому зміна форми означуваного слова веде до зміни форми означення. Узгоджені<br>означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, числівниками, займенниками. [[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47-01.jpg]]<br> | + | :Узгоджені означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку. При цьому зміна форми означуваного слова веде до зміни форми означення. Узгоджені<br>означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, числівниками, займенниками. [[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47-01.jpg]]<br> |
| + | |
| Неузгодженні означення | | Неузгодженні означення |
| | | |
| :Неузгоджені означення виражаються іменниками, особовими займенниками, прислівниками, інфінітивами, сполученням слів. При цьому зміна форми означуваного слова не веде до зміни форми означення.<br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47-02.jpg]]<br><br> | | :Неузгоджені означення виражаються іменниками, особовими займенниками, прислівниками, інфінітивами, сполученням слів. При цьому зміна форми означуваного слова не веде до зміни форми означення.<br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47-02.jpg]]<br><br> |
| | | |
- | <br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47.jpg]]<br><br>Зверніть увагу!<br>Правильно ставте питання та визначайте синтаксичну роль іменників у конструкціях такого типу:<br><br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47-1.jpg]]<br><br><br>73 І. Запишіть вірш під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим.<br>Мені не так багато треба: <br>Під ноги росяну траву, <br>Вгорі легку хустину неба <br>І думки пружну тятиву; <br>У степовім краю хатину, <br>Квітучу вишню під вікном, <br>Любові й ніжності краплину <br>І тихий човен із веслом; <br>Ворота, всім вітрам відкриті, <br>Стежину в щедрім спориші, <br>Волошку вранішню у житі <br>І пісню мамину в душі; <br>У серці березня начало, <br>Криницю світлу аж до дна.<br>І сонця теплого кружало, <br>В якому тане сивина.<br>(В. Тарасенко)<br><br>II. Визначте художні засоби, зокрема художні означення (епітети). Простежте, як вони допомагають досягти образної виразності тексту.''Як ви розумієте виділене словосполучення?'' | + | <br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47.jpg]]<br><br>Зверніть увагу!<br>Правильно ставте питання та визначайте синтаксичну роль іменників у конструкціях такого типу:<br><br>[[Image:Укр.мова 8 клас, малюнок зі ст.47-1.jpg]]<br><br><br>73 І. Запишіть вірш під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим.<br>Мені не так багато треба: <br>Під ноги росяну траву, <br>Вгорі легку хустину неба <br>І думки пружну тятиву; <br>У степовім краю хатину, <br>Квітучу вишню під вікном, <br>Любові й ніжності краплину <br>І тихий човен із веслом; <br>Ворота, всім вітрам відкриті, <br>Стежину в щедрім спориші, <br>Волошку вранішню у житі <br>І пісню мамину в душі; <br>У серці березня начало, <br>Криницю світлу аж до дна.<br>І сонця теплого кружало, <br>В якому тане сивина.<br>(В. Тарасенко)<br><br>II. Визначте художні засоби, зокрема художні означення (епітети). Простежте, як вони допомагають досягти образної виразності тексту.''Як ви розумієте виділене [[Словосполучення_й_речення._Члени_речення._Звертання,_вставні_слова|'''словосполучення''']]?'' |
| | | |
- | III. Підкресліть узгоджені та неузгоджені означення, вкажіть, чим вони виражені.<br><br><br>74 Мікрофон. ''Коли людина може відчувати себе щасливою? Чи відчуваєте ви себе щасливим?''<br><br>'''<br>'''75 І. Спишіть словосполучення. Поставте питання від головного слова до залежного. Зверніть увагу, що в усіх випадках залежний компонент вказує на ознаку предмета.<br>Діти шкільного віку, проміння сонця, час сподівань, кухоль із глини, чоловік років сорока п'яти, картина художника, дорога праворуч, хлібороби України, холод осені, прірва без дна, план на рік, ділянка при школі, час від'їзду, зупинка за містом, хата через дорогу, люди доброї волі, місце для відпочинку, прохання виходити. | + | III. Підкресліть узгоджені та неузгоджені означення, вкажіть, чим вони виражені.<br><br><br>74 Мікрофон. ''Коли людина може відчувати себе щасливою? Чи відчуваєте ви себе щасливим?''<br><br>'''<br>'''75 І. Спишіть словосполучення. Поставте питання від головного слова до залежного. Зверніть увагу, що в усіх випадках залежний компонент вказує на ознаку предмета.<br>Діти шкільного віку, проміння сонця, час сподівань, кухоль із глини, чоловік років сорока п'яти, картина художника, дорога праворуч, хлібороби [[Я_і_Україна|'''України''']], холод осені, прірва без дна, план на рік, ділянка при школі, час від'їзду, зупинка за містом, хата через дорогу, люди доброї волі, місце для відпочинку, прохання виходити. |
| | | |
| II. Складіть і запишіть питальні речення з трьома словосполученнями (на вибір).<br><br><br>76 І. Спишіть, розкриваючи дужки. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. Обґрунтуйте орфограми. | | II. Складіть і запишіть питальні речення з трьома словосполученнями (на вибір).<br><br><br>76 І. Спишіть, розкриваючи дужки. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. Обґрунтуйте орфограми. |
| | | |
- | 1. Пливуть і пливуть колискові фр(и,е)гати, летять космонавти на крилах лелек (Л. Костенко). 2. І сму(ш,ж)ка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка (Л. Костенко). 3. Оксамитовим поясом з моху, наче на св(')ято, осика підв(')язала свій стан (Є. Гуцало). 4. І знову теплі пальці сонця хвилюють радіс(т)ний бузок (В. Гнатюк). 5. Я думаю про горде право підводити сонця з імли... (В. Коротич). 6. Прямо насупроти школи стояв будиночок для вчителів (М. Стельмах). 7. А ключі від щастя в наших руках (М. Стельмах). 8. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце (з)під руки (М. Гірник). 9. Дивиться двір твій на місяць в підзорну трубу криниці (Ю. Ряст).<br><br>II. Підкресліть означення. ''Які з них є узгодженими, а які - неузгодженими? ''Доведіть, що виділене слово є означенням. ''На яке питання воно відповідає? Чим виражене?''<br><br>'''<br>'''77 Прочитайте речення. Випишіть словосполучення з неузгодженими означеннями. Поставте питання від головного слова до залежного.<br>1. У Василька була мрія винайти машину часу. 2. Дорога ліворуч була широкою. 3. Командир дав наказ виступати. 4. Сергій часто згадував день приїзду. 5. Гості Львова відвідують історичні місця. 6. Зайшов хлопець років дванадцяти. 7. Дорога до Харкова була неблизькою. 8. У мене виникло бажання прочитати твори Олеся Гончара. 9. Солдати мали завдання вийти до набережної.<br><br><br>78 Складіть і запишіть речення, використавши подані слова й сполучення слів у ролі неузгоджених означень.<br>З металу, ліворуч, у три поверхи, прочитати, в клітинку, середніх років.<br><br><br>79 І. Запишіть подані словосполучення, замінивши в них узгоджені означення на неузгоджені й навпаки.<br>Зразок. Глиняний глечик - глечик із глини. | + | 1. Пливуть і пливуть колискові фр(и,е)гати, летять космонавти на крилах лелек (Л. Костенко). 2. І сму(ш,ж)ка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка (Л. Костенко). 3. Оксамитовим поясом з моху, наче на св(')ято, осика підв(')язала свій стан (Є. Гуцало). 4. І знову теплі пальці сонця хвилюють радіс(т)ний бузок (В. Гнатюк). 5. Я думаю про горде право підводити сонця з імли... (В. Коротич). 6. Прямо насупроти школи стояв будиночок для вчителів (М. Стельмах). 7. А ключі від щастя в наших руках (М. Стельмах). 8. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце (з)під руки (М. Гірник). 9. Дивиться двір твій на місяць в підзорну трубу криниці (Ю. Ряст).<br><br>II. Підкресліть означення. ''Які з них є узгодженими, а які - неузгодженими? ''Доведіть, що виділене слово є означенням. ''На яке питання воно відповідає? Чим виражене?''<br><br>'''<br>'''77 Прочитайте речення. Випишіть словосполучення з неузгодженими означеннями. Поставте питання від головного слова до залежного.<br>1. У Василька була мрія винайти машину часу. 2. Дорога ліворуч була широкою. 3. Командир дав наказ виступати. 4. Сергій часто згадував день приїзду. 5. Гості Львова відвідують історичні місця. 6. Зайшов хлопець років [[Математика_8_клас|'''дванадцяти''']]. 7. Дорога до Харкова була неблизькою. 8. У мене виникло бажання прочитати твори Олеся Гончара. 9. Солдати мали завдання вийти до набережної.<br><br><br>78 Складіть і запишіть речення, використавши подані слова й сполучення слів у ролі неузгоджених означень.<br>З металу, ліворуч, у три поверхи, прочитати, в клітинку, середніх років.<br><br><br>79 І. Запишіть подані словосполучення, замінивши в них узгоджені означення на неузгоджені й навпаки.<br>Зразок. Глиняний глечик - глечик із глини. |
| | | |
| Бальна сукня, вулиці села, бутербродне масло, захисний одяг, подруга по школі, братова книга, людська пам'ять, робітник без досвіду, оливкова олія, ваза з кришталю, осінній день, експонат музею, міська вулиця, вода з моря, яблуневий цвіт, сонячне проміння, автобус для школи, ключ журавлів. | | Бальна сукня, вулиці села, бутербродне масло, захисний одяг, подруга по школі, братова книга, людська пам'ять, робітник без досвіду, оливкова олія, ваза з кришталю, осінній день, експонат музею, міська вулиця, вода з моря, яблуневий цвіт, сонячне проміння, автобус для школи, ключ журавлів. |
Строка 34: |
Строка 37: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | Висновки. | + | Висновки. |
| | | |
| 1. Означення називають ознаку предмета і залежать від члена речення, вираженого іменником.<br>2. Означення бувають узгодженими і неузгодженими. Потрібно добре зрозуміти зміст речення, щоб не помилитися у визначенні неузго-дженого означення.<br> | | 1. Означення називають ознаку предмета і залежать від члена речення, вираженого іменником.<br>2. Означення бувають узгодженими і неузгодженими. Потрібно добре зрозуміти зміст речення, щоб не помилитися у визначенні неузго-дженого означення.<br> |
Версия 15:32, 22 июня 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 8 клас>>Українська мова: Означення узгоджене і неузгоджене
Про узгоджені й неузгоджені означення, способи їх вираження та роль у мовленні
Пригадайте! Який другорядний член речення називається означенням? Що таке епітет?
72 Прочитайте речення. Від яких членів речення залежать виділені слова? Чи виражають вони ознаку предмета і на які питання відповідають? Чи можна їх вважати означеннями? 1. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі (О. Довженко). 2. Вони вийшли на галявину з високими березами (О.Донченко). 3. Деми-да все ще переповнювало щастя спілкування з майбутнім (В. Собко).
Особливості означення
- Означення - це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? Означення залежить від члена речення, вираженого іменником, і найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше -іншими частинами мови.
Поширені означення
- Означення, виражене одним словом, називається не-поширеним, а дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом - поширеним.
Узгоджені означення
- Узгоджені означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку. При цьому зміна форми означуваного слова веде до зміни форми означення. Узгоджені
означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, числівниками, займенниками.
Неузгодженні означення
- Неузгоджені означення виражаються іменниками, особовими займенниками, прислівниками, інфінітивами, сполученням слів. При цьому зміна форми означуваного слова не веде до зміни форми означення.
Зверніть увагу! Правильно ставте питання та визначайте синтаксичну роль іменників у конструкціях такого типу:
73 І. Запишіть вірш під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Мені не так багато треба: Під ноги росяну траву, Вгорі легку хустину неба І думки пружну тятиву; У степовім краю хатину, Квітучу вишню під вікном, Любові й ніжності краплину І тихий човен із веслом; Ворота, всім вітрам відкриті, Стежину в щедрім спориші, Волошку вранішню у житі І пісню мамину в душі; У серці березня начало, Криницю світлу аж до дна. І сонця теплого кружало, В якому тане сивина. (В. Тарасенко)
II. Визначте художні засоби, зокрема художні означення (епітети). Простежте, як вони допомагають досягти образної виразності тексту.Як ви розумієте виділене словосполучення?
III. Підкресліть узгоджені та неузгоджені означення, вкажіть, чим вони виражені.
74 Мікрофон. Коли людина може відчувати себе щасливою? Чи відчуваєте ви себе щасливим?
75 І. Спишіть словосполучення. Поставте питання від головного слова до залежного. Зверніть увагу, що в усіх випадках залежний компонент вказує на ознаку предмета. Діти шкільного віку, проміння сонця, час сподівань, кухоль із глини, чоловік років сорока п'яти, картина художника, дорога праворуч, хлібороби України, холод осені, прірва без дна, план на рік, ділянка при школі, час від'їзду, зупинка за містом, хата через дорогу, люди доброї волі, місце для відпочинку, прохання виходити.
II. Складіть і запишіть питальні речення з трьома словосполученнями (на вибір).
76 І. Спишіть, розкриваючи дужки. Правильність написання перевірте за орфографічним словником. Обґрунтуйте орфограми.
1. Пливуть і пливуть колискові фр(и,е)гати, летять космонавти на крилах лелек (Л. Костенко). 2. І сму(ш,ж)ка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка (Л. Костенко). 3. Оксамитовим поясом з моху, наче на св(')ято, осика підв(')язала свій стан (Є. Гуцало). 4. І знову теплі пальці сонця хвилюють радіс(т)ний бузок (В. Гнатюк). 5. Я думаю про горде право підводити сонця з імли... (В. Коротич). 6. Прямо насупроти школи стояв будиночок для вчителів (М. Стельмах). 7. А ключі від щастя в наших руках (М. Стельмах). 8. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце (з)під руки (М. Гірник). 9. Дивиться двір твій на місяць в підзорну трубу криниці (Ю. Ряст).
II. Підкресліть означення. Які з них є узгодженими, а які - неузгодженими? Доведіть, що виділене слово є означенням. На яке питання воно відповідає? Чим виражене?
77 Прочитайте речення. Випишіть словосполучення з неузгодженими означеннями. Поставте питання від головного слова до залежного. 1. У Василька була мрія винайти машину часу. 2. Дорога ліворуч була широкою. 3. Командир дав наказ виступати. 4. Сергій часто згадував день приїзду. 5. Гості Львова відвідують історичні місця. 6. Зайшов хлопець років дванадцяти. 7. Дорога до Харкова була неблизькою. 8. У мене виникло бажання прочитати твори Олеся Гончара. 9. Солдати мали завдання вийти до набережної.
78 Складіть і запишіть речення, використавши подані слова й сполучення слів у ролі неузгоджених означень. З металу, ліворуч, у три поверхи, прочитати, в клітинку, середніх років.
79 І. Запишіть подані словосполучення, замінивши в них узгоджені означення на неузгоджені й навпаки. Зразок. Глиняний глечик - глечик із глини.
Бальна сукня, вулиці села, бутербродне масло, захисний одяг, подруга по школі, братова книга, людська пам'ять, робітник без досвіду, оливкова олія, ваза з кришталю, осінній день, експонат музею, міська вулиця, вода з моря, яблуневий цвіт, сонячне проміння, автобус для школи, ключ журавлів.
II. Із трьома утвореними словосполученнями складіть і запишіть речення. Підкресліть у них граматичні основи та означення.
80 І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок, який відображав би його основну думку.
II. Позмагайтеся! Хто швидко і правильно випише з тексту дев'ятнадцять означень? На жаль, гарні традиції потроху забуваються. Ми швидше висадимо ранній персик, скоростиглий абрикос, утішатимемося хатнім лимоном, але забуваємо озеленити околицю молодим дубком чи кущем калини. А був же у нас в Україні прекрасний звичай: народився син - висаджували два жолуді, з'являлася донька - висівали калинове зерня. У цьому мудрому обряді глибокий символ - красивого й корисного. Бо жодне весілля не обходилося без калини, якою прикрашали коровай та вінець молодої, а дубки символізували, що юній родині потрібні в прямому й переносному значенні підвалини для нової оселі. Чи не звідси таке поетичне весільне побажання: «Дарую два кущі калиноньки, щоб мати дві дівчиноньки, а ще два дубочки - на синочки!»? (За В. Скуратівським)
Висновки.
1. Означення називають ознаку предмета і залежать від члена речення, вираженого іменником. 2. Означення бувають узгодженими і неузгодженими. Потрібно добре зрозуміти зміст речення, щоб не помилитися у визначенні неузго-дженого означення.
О.В. Заболотний, В.В. Заболотний, Рідна мова, 8 клас Вислано читачами інтернет-сайту
Матеріали з української мови за 8 клас, завдання школяру 8 класу, українська мова онлайн
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|