|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]>>Хімія: Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Заходи безпеки під час роботи з кислотами''' <metakeywords>Хімія, клас, урок, на Тему, Фізичні та хімічні, властивості кислот, дія на індикатори, взаємодія з металами, Класифiкація кислот, Поняття про ряд, ряд активності металів, Заходи безпеки, під час роботи, роботи з кислотами</metakeywords> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]>>Хімія: Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Заходи безпеки під час роботи з кислотами''' <metakeywords>Хімія, клас, урок, на Тему, Фізичні та хімічні, властивості кислот, дія на індикатори, взаємодія з металами, Класифiкація кислот, Поняття про ряд, ряд активності металів, Заходи безпеки, під час роботи, роботи з кислотами</metakeywords> <br> |
- | <br> | + | |
- | Тут буде текст
| + | |
| + | |
| + | Тобі відомо, що хімічні властивості речовин виявляються тільки в процесі перетворення одних речовин на інші. Тому почнемо з дослідів, які продемонструють найхарактерніші властивості кислот.<br><br>'''1. Кислоти діють на індикатори (речовини-визначники).'''<br>Дослід 1. У три пробірки з розчином сульфатної кислоти H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> додамо по кілька крапель індикаторів: у першу — лакмусу, розчин стає червоним; у другу — метилового оранжевого, розчин стає рожево-червоним; у третю — фенолфталеїну, розчин залишається безбарвним.<br>Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот (або лугів), називаються індикаторами.<br>Лакмус, метиловий оранжевий (метилоранж), фенолфталеїн — індикатори на кислоти і луги (див. таблицю на форзаці).<br><br>'''2. Кислоти взаємодіють з металами'''<br>Дослід 2. У три пробірки наливаємо розбавленої сульфатної кислоти. У першу вміщуємо кусочок магнію Mg, у другу — цинку Zn, у третю — міді Си. Що<br>відбувається? Можна помітити, що магній енергійно реагує з кислотою, витісняючи водень, цинк — дещо повільніше, а мідь — не реагує.<br>Mg + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = MgS0<sub>4</sub> + H<sub>2</sub> î<br>Zn + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = ZnS0<sub>4</sub> + Н<sub>2</sub> î<br>Cu + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = (реакція не відбувається)<br><br>Краплю розчину з першої і другої пробірки наносимо на скляну пластинку й нагріваємо в полум'ї спиртівки. Вода випаровується, а на пластинці залишаються білі плями, утворені дрібними кристаликами речовини, — це солі: магній сульфат MgS0<sub>4</sub> і цинк сульфат ZnS0<sub>4</sub>. Відбулися реакції, у процесі яких атоми Магнію і Цинку замістили атоми Гідрогену в сульфатній кислоті, внаслідок чого утворилися солі MgS0<sub>4</sub> і ZnS0<sub>4</sub> та виділився водень Н<sub>2</sub>. Такі реакції належать до реакцій заміщення.<br> |
| + | |
| + | <br>'''Реакції заміщення''' — це хімічні реакції, що відбуваються між простими і складними речовинами, в процесі яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині, утворюючи нову просту і нову складну речовини.<br><br>Виявляється, всі метали за активністю заміщення Гідрогену в кислоті (витіснення водню з кислоти) можна розмістити в ряд:<br>Li, К, Ва, Са, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe,<br>Ni, Sn, Pb, (H<sub>2</sub>), Cu, Hg, Ag, Pt, Au.<br><br>Утворився так званий '''''ряд активності металів''''' (витискувальний ряд). Уперше його склав на основі експериментальних даних видатний російський та український учений М. М. Бекетов. Метали в цьому ряду розміщені в порядку зменшення їх активності. Метали, що стоять ліворуч від водню, здатні витісняти його з кислоти (крім нітратної), а ті, що стоять праворуч від водню, — ні<sup>1</sup>. |
| + | |
| + | <sup>1 </sup>Під час взаємодії нітратної кислоти з металами виділяються інші гази. |
| | | |
| <br> | | <br> |
- | <sub>Хімія онлайн, конспекти з хімії за 8 клас, допомога школяру</sub> | + | [[Image:Микола Миколайович Бекетов.jpg]]<br> |
- | <br> | + | Микола Миколайович Бекетов (1827—1911) |
| + | <br> |
| + | Російський і український фізико-хімік, академік Петербурзької Академії наук (з 1886), професор Харківського університету (з 1859), де вперше як самостійну наукову дисципліну читав курс фізичної хімії. Відкрив спосіб відновлення металів з їх оксидів алюмінієм, заклав основи алюмінотер-мії. Склав (1863) ряд активності металів, який було названо його іменем. Один із засновників фізичної хімії |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | ---- |
| + | |
| + | Н.М. Буринська, Хімія, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту |
| + | |
| + | <br> <sub>Хімія [[Хімія|онлайн]], конспекти з хімії за [[Хімія_8_клас|8 клас]], допомога школяру</sub> <br> |
| + | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас |
Строка 42: |
Строка 59: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
- |
| + | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Версия 06:57, 1 декабря 2009
Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 8 клас>>Хімія: Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Заходи безпеки під час роботи з кислотами
Тобі відомо, що хімічні властивості речовин виявляються тільки в процесі перетворення одних речовин на інші. Тому почнемо з дослідів, які продемонструють найхарактерніші властивості кислот.
1. Кислоти діють на індикатори (речовини-визначники). Дослід 1. У три пробірки з розчином сульфатної кислоти H2S04 додамо по кілька крапель індикаторів: у першу — лакмусу, розчин стає червоним; у другу — метилового оранжевого, розчин стає рожево-червоним; у третю — фенолфталеїну, розчин залишається безбарвним. Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот (або лугів), називаються індикаторами. Лакмус, метиловий оранжевий (метилоранж), фенолфталеїн — індикатори на кислоти і луги (див. таблицю на форзаці).
2. Кислоти взаємодіють з металами Дослід 2. У три пробірки наливаємо розбавленої сульфатної кислоти. У першу вміщуємо кусочок магнію Mg, у другу — цинку Zn, у третю — міді Си. Що відбувається? Можна помітити, що магній енергійно реагує з кислотою, витісняючи водень, цинк — дещо повільніше, а мідь — не реагує. Mg + H2S04 = MgS04 + H2 î Zn + H2S04 = ZnS04 + Н2 î Cu + H2S04 = (реакція не відбувається)
Краплю розчину з першої і другої пробірки наносимо на скляну пластинку й нагріваємо в полум'ї спиртівки. Вода випаровується, а на пластинці залишаються білі плями, утворені дрібними кристаликами речовини, — це солі: магній сульфат MgS04 і цинк сульфат ZnS04. Відбулися реакції, у процесі яких атоми Магнію і Цинку замістили атоми Гідрогену в сульфатній кислоті, внаслідок чого утворилися солі MgS04 і ZnS04 та виділився водень Н2. Такі реакції належать до реакцій заміщення.
Реакції заміщення — це хімічні реакції, що відбуваються між простими і складними речовинами, в процесі яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині, утворюючи нову просту і нову складну речовини.
Виявляється, всі метали за активністю заміщення Гідрогену в кислоті (витіснення водню з кислоти) можна розмістити в ряд: Li, К, Ва, Са, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe, Ni, Sn, Pb, (H2), Cu, Hg, Ag, Pt, Au.
Утворився так званий ряд активності металів (витискувальний ряд). Уперше його склав на основі експериментальних даних видатний російський та український учений М. М. Бекетов. Метали в цьому ряду розміщені в порядку зменшення їх активності. Метали, що стоять ліворуч від водню, здатні витісняти його з кислоти (крім нітратної), а ті, що стоять праворуч від водню, — ні1.
1 Під час взаємодії нітратної кислоти з металами виділяються інші гази.
Микола Миколайович Бекетов (1827—1911)
Російський і український фізико-хімік, академік Петербурзької Академії наук (з 1886), професор Харківського університету (з 1859), де вперше як самостійну наукову дисципліну читав курс фізичної хімії. Відкрив спосіб відновлення металів з їх оксидів алюмінієм, заклав основи алюмінотер-мії. Склав (1863) ряд активності металів, який було названо його іменем. Один із засновників фізичної хімії
Н.М. Буринська, Хімія, 8 клас Вислано читачами інтернет-сайту
Хімія онлайн, конспекти з хімії за 8 клас, допомога школяру
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|