|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]>>Хімія: Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Заходи безпеки під час роботи з кислотами''' <metakeywords>Хімія, клас, урок, на Тему, Фізичні та хімічні, властивості кислот, дія на індикатори, взаємодія з металами, Класифiкація кислот, Поняття про ряд, ряд активності металів, Заходи безпеки, під час роботи, роботи з кислотами</metakeywords> <br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]>>Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Заходи безпеки під час роботи з кислотами''' <metakeywords>Хімія, клас, урок, на Тему, Фізичні та хімічні, властивості кислот, дія на індикатори, взаємодія з металами, Класифiкація кислот, Поняття про ряд, ряд активності металів, Заходи безпеки, під час роботи, роботи з кислотами</metakeywords> <br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | '''Класифікація кислот.''' Кислоти поділяють:<br>а) ''за основністю'' на одно-, двох-, три-і багатоосновні (табл. 4). | + | '''Класифікація [[13._Кислоти,_їх_склад,_назви|кислот]].''' Кислоти поділяють:<br>а) ''за основністю'' на одно-, двох-, три-і багатоосновні (табл. 4). |
| | | |
- | Таблиця 4. Класифікація кислот за основністю<br>[[Image:Таблиця 4. Класифікація кислот за основністю.jpg]]<br> <br>б) ''за складом'' на оксигеновмісні й без-оксигенові (табл. 5). | + | ''Таблиця 4. Класифікація кислот за основністю''<br>[[Image:Таблиця 4. Класифікація кислот за основністю.jpg|Класифікація кислот за основністю. фото]]<br> <br>б) ''за складом'' на оксигеновмісні й без-оксигенові (табл. 5). |
| | | |
- | Таблиця 5. Класифікація кислот за складом кислоти <br> | + | ''Таблиця 5. Класифікація кислот за складом кислоти '' <br> |
| | | |
- | [[Image:Таблиця 5. Класифікація кислот за складом кислоти.jpg]]<br> | + | [[Image:Таблиця 5. Класифікація кислот за складом кислоти.jpg|Класифікація кислот за складом кислоти. фото]]<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
Строка 15: |
Строка 15: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | [[Image:Звичайний оцет — це розчин оцтової кислоти.jpg]]<br> | + | [[Image:Звичайний оцет — це розчин оцтової кислоти.jpg|Звичайний оцет. фото]]<br> |
| + | |
| + | ''Мал. 6. Звичайний оцет.'' |
| | | |
| Звичайний оцет — це розчин оцтової кислоти | | Звичайний оцет — це розчин оцтової кислоти |
| | | |
- | '''<br>Фізичні властивості кислот.''' За стандартних умов багато кислот — рідини (H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>, HN0<sub>3</sub>), але є й тверді кислоти — ортофосфатна Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub>, метафосфатна НРОз, силікатна (драглиста маса) H<sub>2</sub>Si0<sub>3</sub>. Всі кислоти важчі за воду. Деякі кислоти леткі (НСl, HN0<sub>3</sub>), вони мають задушливий запах. Майже всі кислоти безбарвні.<br>Кислоти — їдкі речовини. Особливо небезпечні сульфатна, нітратна та хлоридна кислоти. Вони роз'їдають папір, деревину, тканини. Бризки кислот, що потрапили на шкіру, можуть спричинити хімічний опік. Тому поводитися з кислотами треба обережно. Особливо слід берегти очі. В хімічних лабораторіях під час роботи з кислотами очі захищають окулярами. Якщо бризки кислоти потрапили на шкіру або в очі, їх треба негайно змити великою кількістю води і звернутися до медпункту. | + | '''<br>Фізичні властивості кислот.''' За стандартних умов багато кислот — рідини (H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>, HN0<sub>3</sub>), але є й тверді кислоти — ортофосфатна Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub>, метафосфатна НРОз, силікатна (драглиста маса) H<sub>2</sub>Si0<sub>3</sub>. Всі кислоти важчі за воду. Деякі кислоти леткі (НСl, HN0<sub>3</sub>), вони мають задушливий запах. Майже всі кислоти безбарвні.<br>[[Кислоти,_їх_склад,_назви._Повні_уроки|Кислоти]] — їдкі речовини. Особливо небезпечні сульфатна, нітратна та хлоридна кислоти. Вони роз'їдають папір, деревину, тканини. Бризки кислот, що потрапили на шкіру, можуть спричинити хімічний опік. Тому поводитися з кислотами треба обережно. Особливо слід берегти очі. В хімічних лабораторіях під час роботи з кислотами очі захищають окулярами. Якщо бризки кислоти потрапили на шкіру або в очі, їх треба негайно змити великою кількістю води і звернутися до медпункту. |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
- | | + | <br> '''[[21._Хімічні_властивості_кислот:_взаємодія_з_основними_оксидами_та_основами,_солями._Класифiкація_кислот._Реакції_заміщення_й_обміну|Хімічні властивості кислот]].'''<span style="font-weight: bold;"> </span>Тобі відомо, що хімічні властивості речовин виявляються тільки в процесі перетворення одних речовин на інші. Тому почнемо з дослідів, які продемонструють найхарактерніші властивості кислот. |
- | | + | |
- | '''Хімічні властивості кислот.'''<span style="font-weight: bold;"> </span>Тобі відомо, що хімічні властивості речовин виявляються тільки в процесі перетворення одних речовин на інші. Тому почнемо з дослідів, які продемонструють найхарактерніші властивості кислот. | + | |
| | | |
| '''► Кислоти діють на індикатори (речовини-визначники).'''<br>Дослід 1. У три пробірки з розчином сульфатної кислоти H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> додамо по кілька крапель індикаторів: у першу — лакмусу, розчин стає червоним; у другу — метилового оранжевого, розчин стає рожево-червоним; у третю — фенолфталеїну, розчин залишається безбарвним.<br>Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот (або лугів), називаються індикаторами.<br>Лакмус, метиловий оранжевий (метилоранж), фенолфталеїн — індикатори на кислоти і луги (див. таблицю на форзаці).<br><br>'''► Кислоти взаємодіють з металами'''<br>Дослід 2. У три пробірки наливаємо розбавленої сульфатної кислоти. У першу вміщуємо кусочок магнію Mg, у другу — цинку Zn, у третю — міді Си. Що<br>відбувається? Можна помітити, що магній енергійно реагує з кислотою, витісняючи водень, цинк — дещо повільніше, а мідь — не реагує.<br>Mg + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = MgS0<sub>4</sub> + H<sub>2</sub> î<br>Zn + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = ZnS0<sub>4</sub> + Н<sub>2</sub> î<br>Cu + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = (реакція не відбувається)<br><br>Краплю розчину з першої і другої пробірки наносимо на скляну пластинку й нагріваємо в полум'ї спиртівки. Вода випаровується, а на пластинці залишаються білі плями, утворені дрібними кристаликами речовини, — це солі: магній сульфат MgS0<sub>4</sub> і цинк сульфат ZnS0<sub>4</sub>. Відбулися реакції, у процесі яких атоми Магнію і Цинку замістили атоми Гідрогену в сульфатній кислоті, внаслідок чого утворилися солі MgS0<sub>4</sub> і ZnS0<sub>4</sub> та виділився водень Н<sub>2</sub>. Такі реакції належать до реакцій заміщення.<br> | | '''► Кислоти діють на індикатори (речовини-визначники).'''<br>Дослід 1. У три пробірки з розчином сульфатної кислоти H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> додамо по кілька крапель індикаторів: у першу — лакмусу, розчин стає червоним; у другу — метилового оранжевого, розчин стає рожево-червоним; у третю — фенолфталеїну, розчин залишається безбарвним.<br>Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот (або лугів), називаються індикаторами.<br>Лакмус, метиловий оранжевий (метилоранж), фенолфталеїн — індикатори на кислоти і луги (див. таблицю на форзаці).<br><br>'''► Кислоти взаємодіють з металами'''<br>Дослід 2. У три пробірки наливаємо розбавленої сульфатної кислоти. У першу вміщуємо кусочок магнію Mg, у другу — цинку Zn, у третю — міді Си. Що<br>відбувається? Можна помітити, що магній енергійно реагує з кислотою, витісняючи водень, цинк — дещо повільніше, а мідь — не реагує.<br>Mg + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = MgS0<sub>4</sub> + H<sub>2</sub> î<br>Zn + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = ZnS0<sub>4</sub> + Н<sub>2</sub> î<br>Cu + H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = (реакція не відбувається)<br><br>Краплю розчину з першої і другої пробірки наносимо на скляну пластинку й нагріваємо в полум'ї спиртівки. Вода випаровується, а на пластинці залишаються білі плями, утворені дрібними кристаликами речовини, — це солі: магній сульфат MgS0<sub>4</sub> і цинк сульфат ZnS0<sub>4</sub>. Відбулися реакції, у процесі яких атоми Магнію і Цинку замістили атоми Гідрогену в сульфатній кислоті, внаслідок чого утворилися солі MgS0<sub>4</sub> і ZnS0<sub>4</sub> та виділився водень Н<sub>2</sub>. Такі реакції належать до реакцій заміщення.<br> |
Строка 32: |
Строка 33: |
| <sup>1 </sup>Під час взаємодії нітратної кислоти з металами виділяються інші гази. | | <sup>1 </sup>Під час взаємодії нітратної кислоти з металами виділяються інші гази. |
| | | |
- | <br> [[Image:Микола Миколайович Бекетов.jpg]]<br> Микола Миколайович Бекетов (1827—1911) <br> Російський і український фізико-хімік, академік Петербурзької Академії наук (з 1886), професор Харківського університету (з 1859), де вперше як самостійну наукову дисципліну читав курс фізичної хімії. Відкрив спосіб відновлення металів з їх оксидів алюмінієм, заклав основи алюмінотер-мії. Склав (1863) ряд активності металів, який було названо його іменем. Один із засновників фізичної хімії | + | <br> [[Image:Микола Миколайович Бекетов.jpg|Микола Миколайович Бекетов. фото]] |
| | | |
- | <br> | + | ''Мал. 7. Микола Миколайович Бекетов.''<br> Микола Миколайович Бекетов (1827—1911) <br> Російський і український [[Фізика_і_астрономія|фізико]]-[[Хімія|хімік]], академік Петербурзької Академії наук (з 1886), професор Харківського університету (з 1859), де вперше як самостійну наукову дисципліну читав курс фізичної хімії. Відкрив спосіб відновлення металів з їх оксидів алюмінієм, заклав основи алюмінотер-мії. Склав (1863) ряд активності металів, який було названо його іменем. Один із засновників фізичної хімії |
| | | |
- | ----
| + | <br> |
| | | |
- | Н.М. Буринська, Хімія, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту | + | ''Н.М. Буринська, [[Хімія_8_клас|Хімія, 8 клас]]<br>Вислано читачами інтернет-сайту'' |
| | | |
| <br> <sub>Хімія [[Хімія|онлайн]], конспекти з хімії за [[Хімія 8 клас|8 клас]], допомога школяру</sub> <br> | | <br> <sub>Хімія [[Хімія|онлайн]], конспекти з хімії за [[Хімія 8 клас|8 клас]], допомога школяру</sub> <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> | | <br> |
Текущая версия на 07:17, 17 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 8 клас>>Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Заходи безпеки під час роботи з кислотами
Класифікація кислот. Кислоти поділяють: а) за основністю на одно-, двох-, три-і багатоосновні (табл. 4).
Таблиця 4. Класифікація кислот за основністю
б) за складом на оксигеновмісні й без-оксигенові (табл. 5).
Таблиця 5. Класифікація кислот за складом кислоти
Мал. 6. Звичайний оцет.
Звичайний оцет — це розчин оцтової кислоти
Фізичні властивості кислот. За стандартних умов багато кислот — рідини (H2S04, HN03), але є й тверді кислоти — ортофосфатна Н3Р04, метафосфатна НРОз, силікатна (драглиста маса) H2Si03. Всі кислоти важчі за воду. Деякі кислоти леткі (НСl, HN03), вони мають задушливий запах. Майже всі кислоти безбарвні. Кислоти — їдкі речовини. Особливо небезпечні сульфатна, нітратна та хлоридна кислоти. Вони роз'їдають папір, деревину, тканини. Бризки кислот, що потрапили на шкіру, можуть спричинити хімічний опік. Тому поводитися з кислотами треба обережно. Особливо слід берегти очі. В хімічних лабораторіях під час роботи з кислотами очі захищають окулярами. Якщо бризки кислоти потрапили на шкіру або в очі, їх треба негайно змити великою кількістю води і звернутися до медпункту.
Хімічні властивості кислот. Тобі відомо, що хімічні властивості речовин виявляються тільки в процесі перетворення одних речовин на інші. Тому почнемо з дослідів, які продемонструють найхарактерніші властивості кислот.
► Кислоти діють на індикатори (речовини-визначники). Дослід 1. У три пробірки з розчином сульфатної кислоти H2S04 додамо по кілька крапель індикаторів: у першу — лакмусу, розчин стає червоним; у другу — метилового оранжевого, розчин стає рожево-червоним; у третю — фенолфталеїну, розчин залишається безбарвним. Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот (або лугів), називаються індикаторами. Лакмус, метиловий оранжевий (метилоранж), фенолфталеїн — індикатори на кислоти і луги (див. таблицю на форзаці).
► Кислоти взаємодіють з металами Дослід 2. У три пробірки наливаємо розбавленої сульфатної кислоти. У першу вміщуємо кусочок магнію Mg, у другу — цинку Zn, у третю — міді Си. Що відбувається? Можна помітити, що магній енергійно реагує з кислотою, витісняючи водень, цинк — дещо повільніше, а мідь — не реагує. Mg + H2S04 = MgS04 + H2 î Zn + H2S04 = ZnS04 + Н2 î Cu + H2S04 = (реакція не відбувається)
Краплю розчину з першої і другої пробірки наносимо на скляну пластинку й нагріваємо в полум'ї спиртівки. Вода випаровується, а на пластинці залишаються білі плями, утворені дрібними кристаликами речовини, — це солі: магній сульфат MgS04 і цинк сульфат ZnS04. Відбулися реакції, у процесі яких атоми Магнію і Цинку замістили атоми Гідрогену в сульфатній кислоті, внаслідок чого утворилися солі MgS04 і ZnS04 та виділився водень Н2. Такі реакції належать до реакцій заміщення.
Реакції заміщення — це хімічні реакції, що відбуваються між простими і складними речовинами, в процесі яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині, утворюючи нову просту і нову складну речовини.
Виявляється, всі метали за активністю заміщення Гідрогену в кислоті (витіснення водню з кислоти) можна розмістити в ряд: Li, К, Ва, Са, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe, Ni, Sn, Pb, (H2), Cu, Hg, Ag, Pt, Au.
Утворився так званий ряд активності металів (витискувальний ряд). Уперше його склав на основі експериментальних даних видатний російський та український учений М. М. Бекетов. Метали в цьому ряду розміщені в порядку зменшення їх активності. Метали, що стоять ліворуч від водню, здатні витісняти його з кислоти (крім нітратної), а ті, що стоять праворуч від водню, — ні1.
1 Під час взаємодії нітратної кислоти з металами виділяються інші гази.
Мал. 7. Микола Миколайович Бекетов. Микола Миколайович Бекетов (1827—1911) Російський і український фізико-хімік, академік Петербурзької Академії наук (з 1886), професор Харківського університету (з 1859), де вперше як самостійну наукову дисципліну читав курс фізичної хімії. Відкрив спосіб відновлення металів з їх оксидів алюмінієм, заклав основи алюмінотер-мії. Склав (1863) ряд активності металів, який було названо його іменем. Один із засновників фізичної хімії
Н.М. Буринська, Хімія, 8 клас Вислано читачами інтернет-сайту
Хімія онлайн, конспекти з хімії за 8 клас, допомога школяру
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|