Версия 14:15, 9 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки

Тема

• Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки

Мета

• охарактеризувати хвойні в цілому, та окремі їх групи.

Завдання

1 Розповісти про специфіку розповсюдження хвойних.

2 Описати головні ознаки хвойних.

3 Розказати про основні порядки хвойних та окремих їх представників.

Хід уроку

1 Специфіка розповсюдження хвойних.

2 Головні ознаки хвойних.

3 Основні порядки хвойних та окремих їх представників.

Специфіка розповсюдження хвойних

Відео 1. Хвойні бувають різні.

В цьому класі, разом з сучасним підкласом Pinidae присутній підклас викопних голонасінних – кордаїтові. Розквіт їх був у кам’яно – вугільному періоді та більш сухому та холодному пермському періоді. Це були рослини з широким спектром життєвих форм – від дерев висотою 30 метрів до кущів. Розповсюджені вони були у вологих приморських лісах.

Хвойні – самий великий підклас голонасінних з найбільшим різноманіттям таксонів (560 видів), вклад яких у біологічну продукцію та біомасу біосфери поступається лише квітковим.

Відео 2. Хвойний ліс.

На великих простірах півночі Азії та Америки хвойні формують тайгу – ліси, деревостій яких найчастіше представлений одним видом. У південній півкулі хвойні найбільш розповсюджені у помірних широтах Нової Зеландії, Австралії, Південної Америки. Таким чином, якщо основна біомаса хвойних зосереджена у Північній півкулі за рахунок невеликої кількості видів, а основне різноманіття – у Південній півкулі, хоча тут хвойні не утворюють таких величезних лісових масивів.

Хвойні – деревні рослини розміром від декількох сантиметрів до 120 метрів. Вік гігантів може сягати декількох тисяч років.

Головні ознаки хвойних

Життєві ознаки

Стебло хвойних має тонку кору та масивну деревину, яка на 90% складається з трахеїд та на відміну від покритонасінних включає дуже мало паренхіми. У багатьох хвойних і в корі, і в серцевині є смоляні канали, наповнені ефірними маслами, смолою та бальзамами. Постійні (не травматичні) смоляні канали у деревині характерні лише для родини соснових. У більшості інших хвойних вони утворюються тільки у відповідь на ушкодження стовбура. 

У більшості хвойних розвинений міцний стрижневий корінь, від якого відходять довгі бічні корені. Крім довгих коренів є короткі дрібні корені, що сильно галузяться та виконують функцію всмоктування та часто бувають мікоризними. А на коренях подокарпових хвойних є клубні з бактеріями, що нагадують клубні бобових.

Листя більшості хвойних вузько лінійне або лусковидне та зветься хвоєю. Однак, у тропічних та субтропічних хвойних воно зовсім не схоже на хвою сосен та ялин. У видів роду агатіс та подокарпів воно нагадує листя однодольних та досягає у довжину 18 сантиметрів.

Мал. 1 Представник подокарпових.

Але рекорд по довжині листя належить голковидним листям північноамериканської сосни болотної – 45 сантиметрів.

Мал. 2 Болотна сосна.

У більшості хвойних листя вічнозелене, щільне, більш менш жорстке, шкірясте та включає крупні смоляні канали. В їх будові чітко видно ксероморфні ознаки – листя жорстке з товстою кутикулою, продихи занурені у поглиблення, які заповнені воском, що зменшує випаровування.

Генеративні органи

Мікростробіли, що часто називають «чоловічими колосками», складаються з скороченої вісі, на якій розташовані сильно редуковані мікроспорофіли. На кожному мікроспорофілі утворюються від двох (у соснових) до 7 -15 (агатіс) мікроспорангіїв. У більшості хвойних чоловічі колоски дрібні 1- 3 сантиметри, але у араукарій вони досягають у довжину 25 сантиметрів та 4 – 5 сантиметрів у діаметрі.

Макростробіли у більшості хвойних компактні, як добре всім відома шишка сосни. На її вісі розташовані покривні луски, у пазухах яких знаходиться «насінна луска», що несе на верхній стороні два насінних зачатка. На момент зрілості шишок у більшості хвойних саме насінна луска дерев’яніє та слугує захистом для насіння. У тисових та подокарпових насінна луска стає соковитою та яскраво забарвленою, імітуючи плоди квіткових. Схоже явище можна спостерігати у ялівцю. У нього насінні луски стають м’ясистими, солодкими та забарвлюються у синій колір. 

Мал. 3 Ялівець.

Насіння сильно відрізняється за формою. У деяких родів воно має один великий крилоподібний придаток, у інших – два – три невеликих. Соковитий забарвлений покрив на насінні деяких хвойних сприяє їх розповсюдженню тваринами.

Основні порядки хвойних та окремих їх представників

Порядок Pinales

У складі порядку – одна велика родина, яка налічує десь 250 видів, причому у більшості своїй, розповсюджених у Північній півкулі. Вони складають основу лісів тайги, в яких представлені роди ялина, ялиця, модрина, сосна. Крім модрини, всі роди – вічнозелені рослини, що активно беруть участь у біосферних кругообіг ах двоокису вуглецю та кисню. Їх вклад у ці колообіги можна порівняти з вкладом тропічних лісів.

Всі хвойні – мікотрофи, тобто живуть у симбіозі з мікоризними грибами, які відносяться до базидіоміцетів – грибам, що мають капелюха. 

Серед сосен було знайдено найдревніший екземпляр дерев Каліфорнії – найстаріша сосна мала вік 4844 роки.

Старі дерева ліванського кедру слугували сировиною для саркофагів єгипетських фараонів. Деревина така довговічна, що через 2,5 тисячі років повністю зберіглась.

Порядок Cupresales

Відео 3. Ліс секвойних.

В цей порядок, крім родини кипарисових входить родина таксо дієвих, представлена залишками голонасінних, що були домінантами крейдового періоду у лісах Євразії та Америки. Саме до цієї родини відноситься мамонтове дерево, що ввійшло у книгу рекордів Гіннесу як саме товсте та довговічне (10м, 4500 років). Також сюди включають секвої – самі високі дерева у світі (112 м).

Мал. 4 Секвої.

Порядок Podocarpales

У цьому порядку одна велика родина, що розповсюджена у вологих тропічних лісах Австралії та Азії. Представники родини в основному дерева, що можуть сягати 80 метрів у висоту та кущі. Особливість подокарпів – лінійне листя, що нагадує листя однодольних. 

Порядок Taxales

Мал. 5 Тис.

Головна родина порядку – тисові, що розповсюджені у Північній півкулі. Головний рід – тис. У минулому тис був більш розповсюдженим, але зараз більша частина його популяції або знищена, або підірвана інтенсивними вирубками. Причина цьому – висока вартість деревини, яка має гарний малюнок та використовується для виготовлення найдорожчого шпону.

Контролюючий блок

1 Чи у всіх представників хвойних однакове листя?

2 Яка особливість є у розповсюджені хвойних?

3 Чим прославились представники порядку кипарисових?

4 Чому значно скоротилась популяція тису?

Список літератури

1. Урок на мету: "Голосеменные растения" автор Яковлева Л. А.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2     Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.    2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия    л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

Відредаговано та надіслано Кравчук Я. 

Над уроком працювали
Яковлева Л. А.
Кравчук Я.Л.

Вермульська Т.В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.