Текущая версия на 13:41, 14 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Правознавство>>Правознавство 9 клас>> Правознавство: Коли порушується кримінальна справа. Як проводиться досудове слідство. Як проходить розгляд кримінальних справ у суді. Права та обов’язки учасників кримінального процесу

Якщо порушено кримінальну справу
Напевно, кожен із вас не один раз бачив по телебаченню або в кіно засідання суду. Вирок суду — закономірний фінал скоєного і іичнпу. Проте для того щоб цей фінал настав, працюють правоохоронні органи, розслідують справу, шукають злочинця. Сьогодні щі дізнаєтесь про те, як це відбувається, які права мають особи, задіяні в цьому процесі. Основним нормативним актом, який регулює ці питання в Україні, є Кримінально-процесуальпий кодекс України.

1. Порушення кримінальної справи та досудове слідство.
Обговоріть зазначені ситуації. Звідки правоохоронці можуть дізнатися про те, що стався злочин?

1. Патруль міліції на автомашині прямує вулицями селища й рантом бачить бійку. Утрутившись, правоохоронці затримують учасників бійки та виявляють на землі пораненого хлопця.

2    Повертаючись додому, ви бачите, як невідомі нападають на події ну, відбирають портфель і мобільний телефон —ви дзвоните до міліції.

3. У газеті надруковано статтю, у якій посадовця місцевої адміністрації звинувачують у зловживанні владою.

4. Директор магазину надсилає до органів внутрішніх справ листа, яким повідомляє про те, що виявлено викрадення товарів.

У всіх цих випадках правоохоронні органи зобов'язані провести перевірку та порушити кримінальну справу. Порушивши справу, правоохоронці починають слідство. Його веде спеціальна людина — слідчий. Залежно від того, який злочин розслідують, слідство проводять співробітники органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки України, податкової міліції. Усі почини, скоєні неповнолітніми особами, розслідують слідчі міліції.

Пригадайте відомі вам детективи, фільми, телевізійні передачі ти висловіть припущення, за допомогою яких дій слідчий може отримати відомості про злочин, особу, яка його скоїла, про обставини і злочину.

Слідчий допитує свідків, потерпілих, а після виявлення підозрюваних і обвинувачених. Як свідка можуть допитати будь-яку особу, яка щось знає про злочин, про осіб, які до нього причетні, про обставини, які мають значення для розслідування. Потерпілий — та особа, якій злочином завдано шкоду: постраждало здоров'я, втрата певного майна тощо. Підозрюваною особа стає тоді, коли слідчий офіційно оголошує їй, у якому злочині її підозрюють, пізніше, коли, на думку слідчого, зібрано достатньо доказів скоєння злочину, людині пред'являють обвинувачення, вона стає обвинуваченою.

Слідчий збирає докази, не лише допитуючи різних осіб. Він може проводити впізнання особи чи предмета (коли свідкові або потерпілому пропонується впізнати певну особу чи річ серед декількох запропонованих), відтворення обставин злочину (підозрюваному пропонується показати, як він скоїв злочин безпосередньо на місті скоєння). У наш час більшість розслідувань супроводжується експертизами — дактилоскопічною (відбитки пальців), графологічною (дослідження почерку), балістичною (дослідження різноманітних обставин при використанні вогнепальної зброї), автотехнічною, бухгалтерською тощо. Іноді проводять обшук, але його проведення можливе тільки за рішенням суду. Існують й інші слідчі дії, за допомогою яких збирають інформацію та докази у справі.

Висловіть припущення, яка мета досудового слідства, що має встановити слідчий.

Необхідно зазначити, що метою слідчого є не пошук доказів вини конкретної підозрюваної особи, а встановлення всіх обставин злочину. Слідчий зобов'язаний брати до уваги всі обставини, у тому числі й ті, які заперечують вину підозрюваного, свідчать про його непричетність до злочину, пом'якшують його вину.

2. Учасники кримінального процесу.
Досудове слідство, а тим більше кримінальний процес у цілому — досить складна справа, у якій беруть участь чимало осіб. Основними учасниками процесу є підозрюваний (обвинувачений), потерпілий, свідки. Права та обов'язки учасників процесу суттєво відрізняються. Однією з основних відмінностей є різні права та обов'язки під час допиту. Потерпілий має право давати свідчення, якщо дає свідчення — зобов'язаний говорити правду.

Підозрюваний чи обвинувачений мають право давати свідчення. Зверніть увагу — ці учасники процесу мають право давати свідчення, але не зобов'язані це робити. А от свідок зобов'язаний давати свідчення і зобов'язаний говорити правду, за відмову від дачі показань або дачі неправдивих показань він навіть може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Конституція України передбачає виняток із цього правила, 11.1 н і стосується всіх учасників процесу.

Ознайомтеся з витягом із Конституції України та визначте, у якому випадку учасник процесу має право ухилитися від дачі показань. Висловіть свою думку, чи відповідає ця норма Конституції нормам моралі.

Конституція України

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Учасники процесу мають й інші права. Підозрюваний чи обвинувачений мають право знати, у чому вони підозрюються або обвинувачуються, захищати себе, користуватися допомогою захисника. При цьому підозрюваному або обвинуваченому надано право на побачення з адвокатом до першого допиту, надалі кількість і тривалість зустрічей з адвокатом (один на один) не обмежується. При допиті затриманого, заарештованого, підозрюваного, обвинуваченою неповнолітнього обов'язково повинен бути присутнім адвокат, Інтереси потерпілого також може захищати представник (для неповнолітнього законним представником є батьки). І потерпілий, і підозрюваний (обвинувачений) можуть подавати певні клопотання ( щодо проведення експертиз, допиту певних осіб, запиту певних юкументів чи відомостей тощо), після закінчення досудового слідства вони можуть ознайомитися з матеріалами справи, що має ибгзнечити їм можливість захисту своїх прав під час судового слухання.

В учасників процесу є і певні обов'язки. Одним з основних є обов'язок з'являтися за викликом слідчого або суду. Якщо учасник процесу ухиляється від явки за викликом, він може бути підданий приводу, тобто органи внутрішніх справ доставлять учасника процесу навіть, якщо буде потрібно, із застосуванням сили.

3. Презумпція невинуватості.
Конституція України передбачає дуже важливий принцип, який захищає інтереси людини, яку підозрюють у скоєнні злочину. Цей принцип має назву презумпція невинуватості.

Ознайомтеся з витягом із Конституції України, у якому сформульовано принцип презумпції невинуватості, та визначте його сутність і складові. Висловіть свою думку щодо необхідності встановлення цього принципу.

Конституція України

Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися па доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, презумпція невинуватості має декілька складових. З одного боку, жодна особа не може бути визнана винуватцем злочину до того, як про це буде винесено вирок суду, — навіть якщо особу затримають на місці злочину. З іншого боку, презумпція невинуватості полягає в тому, що людина в жодному разі не зобов'язана доводити свою непричетність до злочину, свою невинуватість. Доведення вини належить стороні звинувачення. Звичайно, підозрюваний чи обвинувачений можуть самі повідомити про факти, які його виправдовують, свідчать про його непричетність до звинувачення, але це його право, а не обов'язок.

4. Як розглядають кримінальну справу в суді.
Коли слідчий завершує розслідування справи, він підсумовує всю отриману інформацію. Якщо слідчий переконаний у тому, що винний установлений і доказів його вини достатньо, він складає обвинувачувальний висновок і направляє його прокуророві для затвердження. Після затвердження прокурором цей висновокнадходить до суду. Настає час судового розгляду. У судовому процесі беруть участь чимало людей. Обвинувачений під час суду має статус підсудного. У процесі беруть участь захисник підсудного, потерпілий, іноді його представник. Від імені держави звинувачення висуває, обґрунтовує та підтримує прокурор — державний обвинувачувач. Саме між державним звинуваченням і захистом іде своєрідне «змагання» — чиї докази, аргументи будуть визнані судом більш переконливими.

Головна дійова особа на суді, звичайно, суддя або декілька судин (залежно від того, у якому суді та яка саме розглядається спра-ил) Суддя керує засіданням, надає слово учасникам. Суддя має спеціальний знак і форму одягу — мантію, його місце в залі засідань під гербом України. Усе, що відбувається під час засідання,фіксує секретар судового засідання. Усі присутні зобов'язані поважати суд. До суду всі учасники процесу звертаються стоячи, так само сюячи всі присутні зустрічають суддю, а також вислуховують вирок.

Суд починається з підготовчої частини, під час якої перевіряють, явку учасників процесу, роз'яснюють їхні права, оголошують склад суду. Після цього починається судове слідство, під час якого суд досліджує наявні в справі докази. Підсудний (якщо він бажає, потерпілий, свідки розповідають усе, що їм відомо по справі, їм ставлять запитання інші учасники процесу та суддя, розглядаються інші наявні в справі докази.

Після закінчення судового слідства суд переходить до судових дебатів. Під час дебатів із промовами виступають державний об-шіпувачувач і захисники, потім надається останнє слово підсудному. При цьому обмежувати час виступів у дебатах, а також останнє .....по підсудного не дозволено.

Одразу після останнього слова підсудного суд іде до нарадчої кімнати, де виносить вирок. Завершивши роботу в нарадчій кімнаті суд (або суддя) повертається до залу засідання та оголошує вирок. Вирок може бути обвинувачувальним (якщо, на думку суду, подані докази повністю доводять скоєння злочину підсудним) або виправдовувальним.

Це цікаво:
У різні історичні епохи закон по-різному ставився до свідчень і зізнань учасників кримінального процесу.
У середньовіччі в ряді країн важливим свідченням винуватості підозрюваної особи вважали результат перевірки вогнем. Руку підозрюваного тримали над вогнем; залежно від наявності та ступеня отриманих опіків робили висновок щодо його вини.

Наприкінці 30-х років XX ст. в Радянському Союзі набула поширення теорія, за якою визнання підозрюваного вважалося «царицею доказів», набагато важливішим, аніж будь-які інші докази. Саме тому слідчі застосовували різні засоби, щоб будь-якою ціною отримати зізнання.

Однак із винесенням вироку кримінальний процес не завжди завершується. Сторони процесу, якщо вони не погоджуються з вироком, мають право подати апеляцію. Апеляція подається до того суду, де розглядалася справа, а сам вже цей суд передає апеляцію до вищестоящого суду. Якщо на вирок суду подано апеляцію, вирок не набирає чинності до її розгляду. Крім того, є також право на касаційне оскарження, однак подання касації не призупиняє виконання вироку. При цьому важливо пам'ятати, що закон обмежує строк для подання апеляції та касації.

Для забезпечення прав і свобод людини при розгляді кримінальної справи повинен бути суворо дотриманий установлений законом порядок її розгляду. Цей порядок визначений Кримінально-процесуальним кодексом України. Початком кримінального процесу є порушення кримінальної справи. Воно відбувається на підставі повідомлень громадян, посадових осіб, засобів масової інформації про скоєння злочину або при безпосередньому виявленні правопорушення правоохоронними органами. Після порушення справи відбувається досудове слідство, під час якого проводиться встановлення обставин злочину, пошук злочинця. Завершальною стадією процесу є судовий розгляд справи, який завершується винесенням вироку. Під час усього процесу повинен бути дотриманим принцип презумпції невинуватості.

Запам'ятайте: досудове слідство, судовий розгляд, презумпція невинуватості.

Правознавство. 9 клас. О.Д.Наровлянський

_{Календарно-тематичне планування з правознавства 9 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителю з правознавства 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.