Маруся Богуславка — це не [[Історія України|'''історична''' '''особа''']], а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в [[Я і Україна|'''Україну''']], бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.
+
Маруся Богуславка — це не [[Історія України|історична особа]], а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в [[Я і Україна|Україну]], бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.
Гей, що на Чорному морі,<br>Та на тому білому камені,<br>Там стояла темниця кам'яная,<br>Гей, там стояла темниця кам'яная,<br>А в тій темниці пробувало<br>Сімсот бідних [[Доба героїчних походів і козацьких повстань|козаків]],<br>А в неволі пробували<br>Та Божого світу<br>І сонця праведного не забачали.<br>Гей, то дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А все добре дбає,<br>До кам'яної темниці прибуває,<br>Гей, до козаків словами промовляє:<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Чи ви знаєте,<br>Що в нашій [[Тема 52. Зелене диво Землі.|землі]]<br>Та й день тепера?»<br>Гей, то козаки, бідні невольники,<br>А все зачували<br>Та й до дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Дівку-бранку, Марусю, попівну<br>Богуславку, називали:<br>«Гей, ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>А все добре дбаєш,<br>Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм,<br>Почому ми знаєм,<br>Що в нашій землі християнській<br>Ой день тепера?»<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Ще й у нашій землі та тепера<br>Великодня субота,<br>А завтра дасть Бог святий день,<br>Сороковий день, ой [http://xvatit.com/school/sch-online/compet/98581-paschalnie-tradicii.html Великдень]».<br>Гей, то козаки теє зачували,<br>До дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Гей, та дівку-бранку,<br>Марусю, попівну Богуславку,<br>Кляли-проклинали:<br>«Бодай ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>Щастя-долі не мала,<br>Як ти нам святий Великдень сказала!<br>Як ми вже в неволі пробували,<br>А ще в темній темниці проживали,<br>Аж за тридцять три годи<br>Світа Божого не забачали...»<br>То дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А ще добре дбала,<br>Козакам казала:<br>«Ой козаки, ви, бідні невольники!<br>Не лайте мене,<br>Не заклинайте мене!<br>Гей, як діждемо святого Великодня,<br>То буде наш пан турецький<br>До мечеті од'їжджати,<br>То буде мені, дівці-бранці,<br>Марусі, попівні Богуславці,<br>Ключі на руки віддавати, —<br>Буду на руки приймати.<br>До кам'яної темниці прибувати.<br>Ой то буду до кам'яної темниці<br>Прибувати, оттирати,<br>Вас, бідних невольників,<br>А з кам'яної темниці випускати.<br>Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!<br>А ще добре дбайте,<br>В городи християнські утікайте,<br>Тільки города Богуслава не минайте!<br>І города Богуслава не минайте,<br>До батька до мого й матері прибувайте<br>І батьку моєму та матері<br>То знать давайте:<br>Нехай буде батько і мати<br>Та ще добре дбати,<br>То статків-маєтків не збувають,<br>Великих скарбів не збирають,<br>Моєї голови<br>А з тяжкої неволі не визволяють,<br>Бо вже я потурчилась,<br>Побусурменилась<br>Для розкоші турецької,<br>Для лакомства нещасного».<br>То визволи нас, Боже,<br>Із тяжкої неволі,<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений!<br>Даруй, Боже, милості вашій,<br>І всім військам запорозьким,<br>І всім слухаючим головам,<br>І всьому товариству і кревному, і сердечному<br>Пошли, Боже, на многая літа<br>І до конця віка!
-
Гей, що на Чорному морі,<br>Та на тому білому камені,<br>Там стояла темниця кам'яная,<br>Гей, там стояла темниця кам'яная,<br>А в тій темниці пробувало<br>Сімсот бідних [[Доба героїчних походів і козацьких повстань|'''козаків''']],<br>А в неволі пробували<br>Та Божого світу<br>І сонця праведного не забачали.<br>Гей, то дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А все добре дбає,<br>До кам'яної темниці прибуває,<br>Гей, до козаків словами промовляє:<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Чи ви знаєте,<br>Що в нашій [[Тема 52. Зелене диво Землі.|'''землі''']]<br>Та й день тепера?»<br>Гей, то козаки, бідні невольники,<br>А все зачували<br>Та й до дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Дівку-бранку, Марусю, попівну<br>Богуславку, називали:<br>«Гей, ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>А все добре дбаєш,<br>Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм,<br>Почому ми знаєм,<br>Що в нашій землі християнській<br>Ой день тепера?»<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Ще й у нашій землі та тепера<br>Великодня субота,<br>А завтра дасть Бог святий день,<br>Сороковий день, ой [http://xvatit.com/school/sch-online/compet/98581-paschalnie-tradicii.html '''Великдень''']».<br>Гей, то козаки теє зачували,<br>До дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Гей, та дівку-бранку,<br>Марусю, попівну Богуславку,<br>Кляли-проклинали:<br>«Бодай ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>Щастя-долі не мала,<br>Як ти нам святий Великдень сказала!<br>Як ми вже в неволі пробували,<br>А ще в темній темниці проживали,<br>Аж за тридцять три годи<br>Світа Божого не забачали...»<br>То дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А ще добре дбала,<br>Козакам казала:<br>«Ой козаки, ви, бідні невольники!<br>Не лайте мене,<br>Не заклинайте мене!<br>Гей, як діждемо святого Великодня,<br>То буде наш пан турецький<br>До мечеті од'їжджати,<br>То буде мені, дівці-бранці,<br>Марусі, попівні Богуславці,<br>Ключі на руки віддавати, —<br>Буду на руки приймати.<br>До кам'яної темниці прибувати.<br>Ой то буду до кам'яної темниці<br>Прибувати, оттирати,<br>Вас, бідних невольників,<br>А з кам'яної темниці випускати.<br>Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!<br>А ще добре дбайте,<br>В городи християнські утікайте,<br>Тільки города Богуслава не минайте!<br>І города Богуслава не минайте,<br>До батька до мого й матері прибувайте<br>І батьку моєму та матері<br>То знать давайте:<br>Нехай буде батько і мати<br>Та ще добре дбати,<br>То статків-маєтків не збувають,<br>Великих скарбів не збирають,<br>Моєї голови<br>А з тяжкої неволі не визволяють,<br>Бо вже я потурчилась,<br>Побусурменилась<br>Для розкоші турецької,<br>Для лакомства нещасного».<br>То визволи нас, Боже,<br>Із тяжкої неволі,<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений!<br>Даруй, Боже, милості вашій,<br>І всім військам запорозьким,<br>І всім слухаючим головам,<br>І всьому товариству і кревному, і сердечному<br>Пошли, Боже, на многая літа<br>І до конця віка!
+
<br> <br>1. ''Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?<br>2. Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою?<br>3. Чому Маруся Богуславка починає розмову з козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились<br>козаки? За що вони її проклинають?<br>4. Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті?''<br>5. Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.<br>6. Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі<br>української дійсності або намалюйте ілюстрацію.<br>7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?<br>8. Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ-<br>ливості?<br>9. Визначте ідею думи.
<br> <br>1. ''Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?<br>2. Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою?<br>3. Чому Маруся Богуславка починає розмову з козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились<br>козаки? За що вони її проклинають?<br>4. Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті?''<br>5. Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.<br>6. Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі<br>української дійсності або намалюйте ілюстрацію.<br>7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?<br>8. Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ-<br>ливості?<br>9. Визначте ідею думи.
-
<br> '''Літературно-мистецькі паралелі'''
+
<br> '''Літературно-мистецькі паралелі'''
-
+
-
[[Image:Л7г.jpg]]<br>
+
<br> [[Image:Л7г.jpg]]<br>
-
+
-
Михайло Дерегус (1904—1997) видатний український художник. Народився у с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)|'''Тараса Шевченка''']], народний художник України. Найвідоміші твори:<br> живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»;<br> графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».
+
Михайло Дерегус (1904—1997) видатний український художник. Народився у с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)|Тараса Шевченка]], народний художник України. Найвідоміші твори:<br> живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»;<br> графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».
<br>
<br>
Текущая версия на 11:06, 20 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література:Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму
Перлиною українського народного епосу є дума «Маруся Богуславка» .
Маруся Богуславка — це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в Україну, бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.
Маруся приваблює нас глибоким патріотизмом, незламним духом і гуманізмом. Перебуваючи далеко від рідного краю, вона не забуває про громадянський обов'язок перед своїм народом. У місті Богуславі на Київщині їй встановлено пам'ятник.
У деяких думах оспівано героїв національно-визвольної боротьби проти польської шляхти — Богдана Хмельницького, Івана Богуна («Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун»), засуджено зрадників і ворогів.
Набагато пізніше виник соціально-побутовий цикл народних дум, у якому порушуються проблеми людської моралі.
Галера — старовинне військове судно, що пересувалось за допомогою весел.
Найвідомішою з таких дум є «Буря на Чорному морі», в якій вирішується проблема відповідності життя і поведінки людини загальнолюдським цінностям, нормам християнської моралі. Під час бурі на морі два брати-запорожці, покаявшись у своїх гріхах, рятуються і повертаються до родинного вогнища.
Морально-етичні теми, проблеми людських взаємин порушуються в таких народних думах, як «Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат». Кращі зразки цього жанру усної народної творчості продовжують хвилювати і серця сучасників. Адже, як висловився Михайло Стельмах, «ми і крізь віки вчуваємо в українській думі кипучу пристрасть наших предків, разючий свист козацьких шабель, брязкіт невільницьких кайданів». Думи — пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту, які виконуються речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.
Маруся Богуславка
Гей, що на Чорному морі, Та на тому білому камені, Там стояла темниця кам'яная, Гей, там стояла темниця кам'яная, А в тій темниці пробувало Сімсот бідних козаків, А в неволі пробували Та Божого світу І сонця праведного не забачали. Гей, то дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, А все добре дбає, До кам'яної темниці прибуває, Гей, до козаків словами промовляє: «Гей, козаки, ви, бідні невольники! Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день тепера?» Гей, то козаки, бідні невольники, А все зачували Та й до дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, Словами промовляли, Сльозами проливали, Дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, називали: «Гей, ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, А все добре дбаєш, Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм, Почому ми знаєм, Що в нашій землі християнській Ой день тепера?» «Гей, козаки, ви, бідні невольники! Ще й у нашій землі та тепера Великодня субота, А завтра дасть Бог святий день, Сороковий день, ой Великдень». Гей, то козаки теє зачували, До дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, Словами промовляли, Сльозами проливали, Гей, та дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали: «Бодай ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, Щастя-долі не мала, Як ти нам святий Великдень сказала! Як ми вже в неволі пробували, А ще в темній темниці проживали, Аж за тридцять три годи Світа Божого не забачали...» То дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, А ще добре дбала, Козакам казала: «Ой козаки, ви, бідні невольники! Не лайте мене, Не заклинайте мене! Гей, як діждемо святого Великодня, То буде наш пан турецький До мечеті од'їжджати, То буде мені, дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, Ключі на руки віддавати, — Буду на руки приймати. До кам'яної темниці прибувати. Ой то буду до кам'яної темниці Прибувати, оттирати, Вас, бідних невольників, А з кам'яної темниці випускати. Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники! А ще добре дбайте, В городи християнські утікайте, Тільки города Богуслава не минайте! І города Богуслава не минайте, До батька до мого й матері прибувайте І батьку моєму та матері То знать давайте: Нехай буде батько і мати Та ще добре дбати, То статків-маєтків не збувають, Великих скарбів не збирають, Моєї голови А з тяжкої неволі не визволяють, Бо вже я потурчилась, Побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного». То визволи нас, Боже, Із тяжкої неволі, На тихі води, На ясні зорі, У край веселий, У мир хрещений! Даруй, Боже, милості вашій, І всім військам запорозьким, І всім слухаючим головам, І всьому товариству і кревному, і сердечному Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!
1. Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість? 2. Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою? 3. Чому Маруся Богуславка починає розмову з козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились козаки? За що вони її проклинають? 4. Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті? 5. Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль. 6. Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі української дійсності або намалюйте ілюстрацію. 7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається? 8. Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ- ливості? 9. Визначте ідею думи.
Літературно-мистецькі паралелі
Михайло Дерегус (1904—1997) видатний український художник. Народився у с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, народний художник України. Найвідоміші твори: живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»; графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».
1. Маруся Богуславка стала дружиною турецького вельможі, відреклася від християнської віри. Як ви оцінюєте її вчинок? Чи мала вона інший вибір? Чи вважаєте ви її розсудливою? 2. Чи можна вважати визволення Марусею земляків із темниці героїчним вчинком? Чи відчувала Богуславка, що буде покарана? Чому ж наважилася відпустити на волю бранців? 3. Чи можна назвати Марусю патріоткою? На якій підставі? Чому ж Маруся не хоче повертатися у рідний край? Чому до цього часу про Богуславку пам'ятають, складають легенди, повісті?
Зміст урокуконспект уроку і опорний каркас презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінюванняПрактиказадачі та вправи,самоперевірка практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті національні особливості
словник термінівіншеТільки для вчителівідеальні уроки календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.