Версия 10:15, 17 августа 2009

                                                                                                    Бути толерантним – ознака вищої гідності

   Люди часто відстоюють свої переконання, що лише їхні власні смаки, думки, настрої – правильні і гідні. А ті ж, хто їх не поділяє, - не варті доброго ставлення. Втім пофантазуймо: уявіть, що ви потрапили до міста, всі мешканці якого думають однаково, однаковим бачать довкілля, мають однакові смаки й у всьому погоджуються один з одним. Чи багато олівців вам потрібно, щоб змалювати таке життя? Чи хотіли б ви жити в такому місті, з такими людьми?. Відповівши «ні» на це запитання, мусимо визнати: життя надзвичайно розмаїте, всі ми не схожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритится з цим розмаїттям, тобто бути толерантним.

   Толерантність дає людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги та любові. Вона допомагає зберігати певну дистанцію між людьми та запобігти вааємним образам.

   Протилежністю толерантності є нетерпимість, небажання і невміння терпіти інших. Уявіть, які наслідки може мати нетерпимість у відносинах між людьми. Прикладом нетерпимості є бійки болільників футбольних команд після завершення матчу, сутички під час політичних мітингів та демонстрацій. Про ці приклади ми кожного дня дізнаємося з випусків новин. Нетерпимість – це зло, яке, на жаль, дуже важко подолати. Нешанобливе ставлення призводить до розладу у спілкуванні, бо у спілкуванні потрібне почуття шани, прихильне ставлення, признання чиїхось заслуг. Поруч з нами люди, які від нас відрізняються, мають інші погляди, манери, традиції, звичаї. Щоб подолати прояви нетерпимого ставлення до інших треба знаходити в людях їх найкращі риси і сторони, зрозуміти, чому вона так себе поводить, чим відрізняється від інших. Знайти в неї те, чого зможеш навчитися ти і що схоже с тобою, а що відмінне. Ніколи не критикувати і не засуджувати, дивитися тільки в очі, посміхатися, не ставити себе вище за іншого, полюбити в іншому себе. Тоді і до тебе будуть так відноситися. Треба не забувати золоте правило спілкування: « Поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою».

   У кожного народу є своя культура, і людина цю культуру має поважати. Не можна поважати іншу культуру, не поважаючи свою, і навпаки. Без толерантного ставлення не відбудеться «розкоші» людського спілкування. Треба вчитися долати прояви нетерпимості. Треба оцінювати свою поведінку з позиції толерантності, бо бути толерантним - це ознака вищої гідності людини.

                                                                                                                                                                                                                          Босяга Катерина Миколаївна, м. Новоукраїнка