|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''''Народні інструменти'''''<br> | + | '''''Народні інструменти'''''<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| + | [[Image:Instr.jpg]] |
| | | |
- | '''Гусла'''<br><br>''Гусла ''– один з найдавніших струнних щипкових інструментів східних слов ' ян . Про його побутування в Київській Русі свідчить автор „ Слова о полку Ігоревім ”, його зображення зустрічається на фресках Софійського собору .<br><br>Найдавніші гусла мали вигляд плоскої дощечки з натягнутими на неї струнами . Це гусла „ звончасті ” – інструмент скоморохів , оповідачів билин , поетів . Корпус гусел видовбувався з дощечки клена , верби чи берези . Під час гри інструмент клали на коліна . Пальцями правої руки защипували або ударяли по струнах , а пальцями лівої – глушили ті струни , які не повинні були в цей момент звучати . На таких гуслах , що мають до чотирнадцяти струн , грали пісні , танці , акомпанували власному співу .<br> | + | '''Гусла'''<br><br>''Гусла ''– один з найдавніших струнних щипкових інструментів східних слов ' ян . Про його побутування в Київській Русі свідчить автор „ Слова о полку Ігоревім ”, його зображення зустрічається на фресках Софійського собору .<br><br>Найдавніші гусла мали вигляд плоскої дощечки з натягнутими на неї струнами . Це гусла „ звончасті ” – інструмент скоморохів , оповідачів билин , поетів . Корпус гусел видовбувався з дощечки клена , верби чи берези . Під час гри інструмент клали на коліна . Пальцями правої руки защипували або ударяли по струнах , а пальцями лівої – глушили ті струни , які не повинні були в цей момент звучати . На таких гуслах , що мають до чотирнадцяти струн , грали пісні , танці , акомпанували власному співу .<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| + | '''Кобза'''<br><br>''Кобза ''– один з найдавніших українських музичних інструментів , вона близька до лютні , гітари та інших струнних щипкових інструментів . Корпус інструменту , який виробляється із верби , груші , горіха чи іншого дерева , має овальну форму . Кобзу тримають трохи навскіс , як гітару , а її струни на грифі притискають .<br><br>Починаючи з козацької доби і аж до ХІХ ст ., кобза , поруч із бандурою і лірою , використовувалася сліпими мандрівними музикантами для виконання героїчного українського епосу – дум . Відображаючи історичні реалії Х V- Х V ІІ ст . – страждання українських полонених у татаро - турецькій неволі , перемоги козаків – думи не лише демонструють народне бачення історії , але й утілюють ідеали , які впродовж століть підтримували ідею національної незалежності .<br> |
| | | |
- | '''Кобза'''<br><br>''Кобза ''– один з найдавніших українських музичних інструментів , вона близька до лютні , гітари та інших струнних щипкових інструментів . Корпус інструменту , який виробляється із верби , груші , горіха чи іншого дерева , має овальну форму . Кобзу тримають трохи навскіс , як гітару , а її струни на грифі притискають .<br><br>Починаючи з козацької доби і аж до ХІХ ст ., кобза , поруч із бандурою і лірою , використовувалася сліпими мандрівними музикантами для виконання героїчного українського епосу – дум . Відображаючи історичні реалії Х V- Х V ІІ ст . – страждання українських полонених у татаро - турецькій неволі , перемоги козаків – думи не лише демонструють народне бачення історії , але й утілюють ідеали , які впродовж століть підтримували ідею національної незалежності .<br>
| + | <br> |
| | | |
| + | '''Бандура'''<br><br>''Бандура'' – щипковий інструмент , споріднений із давніми гуслами . Бандура має виконавські можливості подібні до фортепіано : можна грати всіма десятьма пальцями й видавати акорди . Бандуру тримають вертикально , притиснувши до грудей i граючи по всіх струнах обома руками . Цей спосіб гри називають харківським , на відміну від звичного сьогодні чернігівського ( бандура розвернена ліворуч , ліва рука грає тільки на басах , а права – тільки на приструнках ). Чернігівський спосіб гри не був властивий виконавству кобзарів стародавніх часів – він є пізнішим i походить від зрячих аматор i в - бандуристів . Цей спосіб також пов ' язаний із хроматизац i єю бандури ( конструкторські експерименти в цьому напрямку почалися на зламі XIX- ХХ століть ), яка зробила неможливою гру на приструнках лівою рукою . Після хроматизації бандура перетворилася з побутового інструменту на суто концертний .<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
- | '''Бандура'''<br><br>''Бандура'' – щипковий інструмент , споріднений із давніми гуслами . Бандура має виконавські можливості подібні до фортепіано : можна грати всіма десятьма пальцями й видавати акорди . Бандуру тримають вертикально , притиснувши до грудей i граючи по всіх струнах обома руками . Цей спосіб гри називають харківським , на відміну від звичного сьогодні чернігівського ( бандура розвернена ліворуч , ліва рука грає тільки на басах , а права – тільки на приструнках ). Чернігівський спосіб гри не був властивий виконавству кобзарів стародавніх часів – він є пізнішим i походить від зрячих аматор i в - бандуристів . Цей спосіб також пов ' язаний із хроматизац i єю бандури ( конструкторські експерименти в цьому напрямку почалися на зламі XIX- ХХ століть ), яка зробила неможливою гру на приструнках лівою рукою . Після хроматизації бандура перетворилася з побутового інструменту на суто концертний .<br>
| + | My Ukraine |
| | | |
| + | '''Ліра '''або '''реля'''<br><br>''Ліра ( реля ) ''відома в Україні з XVII століття . Вона часто була супутником кобзи - бандури . Побутування ліри в Україні адаптується незрячими мандрівними співцями – лірниками , братські цехи яких , на відміну від кобзарських , обіймали мало не усю етнічну територію України . Разом з тим , темброві властивості ліри та обмежені прийоми гри обумовили переважно сумний церковно - дидактичний репертуар лірників .<br><br>Сучасні майстри та музиканти України і Білорусії знову звернули увагу на давній народний інструмент , щоб відродити його , вдосконалити , ввести до фольклорних ансамблів , оркестрів .<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
- | '''Ліра '''або '''реля'''<br><br>''Ліра ( реля ) ''відома в Україні з XVII століття . Вона часто була супутником кобзи - бандури . Побутування ліри в Україні адаптується незрячими мандрівними співцями – лірниками , братські цехи яких , на відміну від кобзарських , обіймали мало не усю етнічну територію України . Разом з тим , темброві властивості ліри та обмежені прийоми гри обумовили переважно сумний церковно - дидактичний репертуар лірників .<br><br>Сучасні майстри та музиканти України і Білорусії знову звернули увагу на давній народний інструмент , щоб відродити його , вдосконалити , ввести до фольклорних ансамблів , оркестрів .<br> | + | '''Сурми'''<br><br>Численні літературні джерела донесли до нас відомості про побутування у військовій музиці українського козацтва дерев ' яної конусоподібної труби , яка називалася сурмою , або козацькою трубою . На жаль , тогочасний інструмент не зберігся . Відомо лише , що то був військовий сигнальний інструмент .<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| + | '''Трембіта'''<br><br>У старовину трембіта була сигнальним інструментом . Роблять трембіту із серцевини сосни особливої породи , що називається смерекою ( усі Карпати вкриті смерековими лісами ). Шматок дерева розколюють навпіл , різцем вибирають серце , потім склеюють обидві половини й туго обгортають березовою корою . Такий інструмент може відтворювати лише природні тони .<br><br>Довжина трембіти може досягати чотирьох метрів . Її діапазон – дві з половиною октави . Звук трембіти чутно більш ніж за десять кілометрів , а тому її використовували для сповіщання горян про важливі події . Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент використовується і досі .<br> |
| | | |
- | '''Сурми'''<br><br>Численні літературні джерела донесли до нас відомості про побутування у військовій музиці українського козацтва дерев ' яної конусоподібної труби , яка називалася сурмою , або козацькою трубою . На жаль , тогочасний інструмент не зберігся . Відомо лише , що то був військовий сигнальний інструмент .<br>
| + | <br> |
- | | + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | '''Трембіта'''<br><br>У старовину трембіта була сигнальним інструментом . Роблять трембіту із серцевини сосни особливої породи , що називається смерекою ( усі Карпати вкриті смерековими лісами ). Шматок дерева розколюють навпіл , різцем вибирають серце , потім склеюють обидві половини й туго обгортають березовою корою . Такий інструмент може відтворювати лише природні тони .<br><br>Довжина трембіти може досягати чотирьох метрів . Її діапазон – дві з половиною октави . Звук трембіти чутно більш ніж за десять кілометрів , а тому її використовували для сповіщання горян про важливі події . Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент використовується і досі .<br>
| + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | '''Сопілка'''<br><br>Поєднання свистка з довгою цівкою дає музичний інструмент , що має назву свисткової флейти . До таких свисткових флейт в Україні належить сопілка .<br><br>Завдяки мистецьким способам гри на сопілці з цього простого інструмента вправні виконавці можуть видобути повний хроматичний звукоряд , що дає змогу грати в усіх тональностях . Але для цього потрібна надзвичайна майстерність .<br>
| + | |
| | | |
| + | '''Сопілка'''<br><br>Поєднання свистка з довгою цівкою дає музичний інструмент , що має назву свисткової флейти . До таких свисткових флейт в Україні належить сопілка .<br><br>Завдяки мистецьким способам гри на сопілці з цього простого інструмента вправні виконавці можуть видобути повний хроматичний звукоряд , що дає змогу грати в усіх тональностях . Але для цього потрібна надзвичайна майстерність .<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| '''Цимбали'''<br><br>Цимбали мають багату музичну палітру і використовуються як для сольної , так і для ансамблевої гри . Зовні цимбали схожі на гусла , проте , на відміну від гусляра , що видобуває звуки щипком пальців , цимбаліст грає , вдаряючи по струнах спеціальними дерев ' яними паличками . До того ж струни групуються по три - п ' ять , а іноді по сім , настроєних на одну ноту . Під час гри інструмент кладуть на стіл чи на коліна , або ж тримають перед собою на ремені , що дозволяє грати стоячи та на ходу під час весільних та інших святкових обрядів . У професіональній народно - інструментальній музиці використовують концертні цимбали , що стоять на ніжках . У них великий діапазон звуків і різноманітні засоби виразності . Цимбалісти - віртуози нерідко поєднують у своїй грі не тільки удари паличок по струнах , а й щипки пальцями | | '''Цимбали'''<br><br>Цимбали мають багату музичну палітру і використовуються як для сольної , так і для ансамблевої гри . Зовні цимбали схожі на гусла , проте , на відміну від гусляра , що видобуває звуки щипком пальців , цимбаліст грає , вдаряючи по струнах спеціальними дерев ' яними паличками . До того ж струни групуються по три - п ' ять , а іноді по сім , настроєних на одну ноту . Під час гри інструмент кладуть на стіл чи на коліна , або ж тримають перед собою на ремені , що дозволяє грати стоячи та на ходу під час весільних та інших святкових обрядів . У професіональній народно - інструментальній музиці використовують концертні цимбали , що стоять на ніжках . У них великий діапазон звуків і різноманітні засоби виразності . Цимбалісти - віртуози нерідко поєднують у своїй грі не тільки удари паличок по струнах , а й щипки пальцями |
Версия 09:09, 18 августа 2009
Народні інструменти
Гусла
Гусла – один з найдавніших струнних щипкових інструментів східних слов ' ян . Про його побутування в Київській Русі свідчить автор „ Слова о полку Ігоревім ”, його зображення зустрічається на фресках Софійського собору .
Найдавніші гусла мали вигляд плоскої дощечки з натягнутими на неї струнами . Це гусла „ звончасті ” – інструмент скоморохів , оповідачів билин , поетів . Корпус гусел видовбувався з дощечки клена , верби чи берези . Під час гри інструмент клали на коліна . Пальцями правої руки защипували або ударяли по струнах , а пальцями лівої – глушили ті струни , які не повинні були в цей момент звучати . На таких гуслах , що мають до чотирнадцяти струн , грали пісні , танці , акомпанували власному співу .
Кобза
Кобза – один з найдавніших українських музичних інструментів , вона близька до лютні , гітари та інших струнних щипкових інструментів . Корпус інструменту , який виробляється із верби , груші , горіха чи іншого дерева , має овальну форму . Кобзу тримають трохи навскіс , як гітару , а її струни на грифі притискають .
Починаючи з козацької доби і аж до ХІХ ст ., кобза , поруч із бандурою і лірою , використовувалася сліпими мандрівними музикантами для виконання героїчного українського епосу – дум . Відображаючи історичні реалії Х V- Х V ІІ ст . – страждання українських полонених у татаро - турецькій неволі , перемоги козаків – думи не лише демонструють народне бачення історії , але й утілюють ідеали , які впродовж століть підтримували ідею національної незалежності .
Бандура
Бандура – щипковий інструмент , споріднений із давніми гуслами . Бандура має виконавські можливості подібні до фортепіано : можна грати всіма десятьма пальцями й видавати акорди . Бандуру тримають вертикально , притиснувши до грудей i граючи по всіх струнах обома руками . Цей спосіб гри називають харківським , на відміну від звичного сьогодні чернігівського ( бандура розвернена ліворуч , ліва рука грає тільки на басах , а права – тільки на приструнках ). Чернігівський спосіб гри не був властивий виконавству кобзарів стародавніх часів – він є пізнішим i походить від зрячих аматор i в - бандуристів . Цей спосіб також пов ' язаний із хроматизац i єю бандури ( конструкторські експерименти в цьому напрямку почалися на зламі XIX- ХХ століть ), яка зробила неможливою гру на приструнках лівою рукою . Після хроматизації бандура перетворилася з побутового інструменту на суто концертний .
My Ukraine
Ліра або реля
Ліра ( реля ) відома в Україні з XVII століття . Вона часто була супутником кобзи - бандури . Побутування ліри в Україні адаптується незрячими мандрівними співцями – лірниками , братські цехи яких , на відміну від кобзарських , обіймали мало не усю етнічну територію України . Разом з тим , темброві властивості ліри та обмежені прийоми гри обумовили переважно сумний церковно - дидактичний репертуар лірників .
Сучасні майстри та музиканти України і Білорусії знову звернули увагу на давній народний інструмент , щоб відродити його , вдосконалити , ввести до фольклорних ансамблів , оркестрів .
Сурми
Численні літературні джерела донесли до нас відомості про побутування у військовій музиці українського козацтва дерев ' яної конусоподібної труби , яка називалася сурмою , або козацькою трубою . На жаль , тогочасний інструмент не зберігся . Відомо лише , що то був військовий сигнальний інструмент .
Трембіта
У старовину трембіта була сигнальним інструментом . Роблять трембіту із серцевини сосни особливої породи , що називається смерекою ( усі Карпати вкриті смерековими лісами ). Шматок дерева розколюють навпіл , різцем вибирають серце , потім склеюють обидві половини й туго обгортають березовою корою . Такий інструмент може відтворювати лише природні тони .
Довжина трембіти може досягати чотирьох метрів . Її діапазон – дві з половиною октави . Звук трембіти чутно більш ніж за десять кілометрів , а тому її використовували для сповіщання горян про важливі події . Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент використовується і досі .
Сопілка
Поєднання свистка з довгою цівкою дає музичний інструмент , що має назву свисткової флейти . До таких свисткових флейт в Україні належить сопілка .
Завдяки мистецьким способам гри на сопілці з цього простого інструмента вправні виконавці можуть видобути повний хроматичний звукоряд , що дає змогу грати в усіх тональностях . Але для цього потрібна надзвичайна майстерність .
Цимбали
Цимбали мають багату музичну палітру і використовуються як для сольної , так і для ансамблевої гри . Зовні цимбали схожі на гусла , проте , на відміну від гусляра , що видобуває звуки щипком пальців , цимбаліст грає , вдаряючи по струнах спеціальними дерев ' яними паличками . До того ж струни групуються по три - п ' ять , а іноді по сім , настроєних на одну ноту . Під час гри інструмент кладуть на стіл чи на коліна , або ж тримають перед собою на ремені , що дозволяє грати стоячи та на ходу під час весільних та інших святкових обрядів . У професіональній народно - інструментальній музиці використовують концертні цимбали , що стоять на ніжках . У них великий діапазон звуків і різноманітні засоби виразності . Цимбалісти - віртуози нерідко поєднують у своїй грі не тільки удари паличок по струнах , а й щипки пальцями
|