Версия 20:29, 23 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Зв’язне мовлення. Основні поняття про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності. Різновиди читання і аудіювання

Види мовленнєвої діяльності.
Ситуація спілкування.
Культура мовлення

158. Дайте відповіді на запитання:
1. Чому мова е найважливішим засобом спілкування і пізнання?  
2. Поясніть різницю між термінами мова і мовлення.                                                                                                                                                                                                                                                                              
3. Які існують форми мовлення?
4. Якими видами мовленнєвої діяльності має оволодіти кожна людина?
5. Що таке мовленнєва ситуація? Назвіть її компоненти, Яким чином вона впливає на мовлення?
     Перевірте правильність своїх відповідей і доповніть свої знання про мовлення з наступної вправи.

150. Прочитайте. Визначте основну думку тексту. Складіть план. Укажіть стиль мовлення. Свою відповідь аргументуйте.
     Важко переоцінити значення мовлення в житті людини і суспільства в цілому як засобу передачі знань і досвіду, накопиченого людством, як засобу духовного розвитку, виховання, освіти, як засобу спілкування, впливу один на одного.
     Відомо, що 70—80 % того часу, коли людина не спить, вона слухає, говорить, читає, пише, тобто займа¬ється мовленнєвою діяльністю, пов'язаною із змістовим сприйняттям мовлення і його створенням (продукуванням).
     Кожний випускник школи повинен вміти сприймати і передавати інформацію, захищати свої переконання  і переконувати інших, виступати з пропозиціями, порадами і критикою, повідомленням, доповіддю на семінарських заняттях. У колі сім'ї, друзів, знайомих, товаришів — поділитися враженням від прочитаного, побаченого, почутого, пережитого, зробити допис до газети, журналу та ін.
     Аудіювання (слухання і розуміння) — вид мовленнєвої діяльності, тісно пов'язаний з усним мовленням, хоча можна слухати і озвучене писемне мовлення (наприклад, читання книжок вголос; останні новини по радіо тощо). Без слухання неможливе спілкування в повсякденному житті, засвоєння інформації як у школі, так і поза її межами.
     У школі потрібно навчитися слухати мовлення вчителів, висловлювання товаришів (лекції, доповіді, виступи на зборах та ін.).
     Ч и т а н н я — це один із видів мовленнєвої діяльності, основними компонентами якого є сприйняття тексту і активна переробка інформації. Читання — це творчий процес. Уміння читати передбачає, з одного боку, оволодіння технікою читання, тобто правильним озвученням тексту, записаного в певній графічній системі, а з другого — вміння осмислювати прочитане (визначати логіку, структуру висловлювання, робити висновки і формулювати їх своїми словами, критично оцінювати одержану інформацію, сприймати її та використовувати у відповідних життєвих ситуаціях тощо).
     Говоріння і письмо — види мовленнєвої діяльності, пов'язані з усною і писемною формою. Навчання усного і писемного мовлення називається розвитком зв'язного мовлення. Зв'язне мовлення — це і процес (мовленнєва діяльність), і певний продукт мовленнєвої діяльності (розгорнута відповідь учня на уроці, реферат, стаття в газету, журнал, доповідь, роздум та ін.).
     Кожній людині необхідно добре володіти всіма видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, читанням, говорінням, письмом), а також навичками ввічливого мовлення.
     Під час спілкування дуже важливо будувати свої висловлювання з урахуванням мовленнєвої ситуації.     Основними умовами є: адресат мовлення, тема й основна думка висловлювання, мета та місце спілкування.    Характер мовлення визначається темою, основною думкою висловлювання, усною і писемною формою
мовлення, мовленнєвою ситуацією. Вміння правильно визначати мету спілкування і враховувати особливості адресата мовлення допомагає будувати будь-яке висловлювання, краще розумітися з людьми.   Надзвичайно важливо дбати про те, щоб мовлення було змістовним, послідовним, багатим, точним, виразним, доречним, правильним.

160. Чи можна визначити риси характеру і культуру людини під час спілкування? Розкрийте зміст тези: «Яка людина, така в неї мова».
161. Уявіть ситуацію: ви йшли вулицею, і раптом хтось вас покликав: «Гей, ти!» Як ви до цього поставитесь? Напишіть твір-роздум, скориставшись порадою: «Найкраще виховання — власний приклад».

162. Уявіть ситуацію: під час прогулянки по місту вам довелося звернутися до незнайомої людини. Яким буде ваше звертання, якщо це перехожий, підліток, продавець? Складіть усний діалог, додер¬жуючись правил спілкування.

163. І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку і стиль мовлення. Назвіть характерні особливості цього стилю.

ВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЯ
     Люди, яких люблять і шанують, не обов'язково вродливі й не завжди винятково розумні. Проте вони мають такі властивості, які полегшують їм установлювати контакти з іншими людьми і допомагають знаходити собі друзів. Ці властивості можуть бути закладені в характері від самого народження, але їх можна й виробити, доклавши до цього певних зусиль. В чому ж таємниця правильного спілкування з людьми, які риси для цього необхідні?
     Кажуть, що люди — ніби дзеркало. Усміхайся — і світ вертатиме тобі усмішку. Якщо ж хмуритимешся на  людей — вони хмуритимуться на тебе.
     Це одна з мудростей, яка має велике значення у спілкуванні з людьми. Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілкуванні. Якщо досі ви не користувалися цим засобом, щоб завоювати симпатії людей, спробуйте провести такий дослід. Усміхайтеся до кожного, з ким ви маєте установити контакти, і ви переконаєтеся, що усмішка настроює розмову на зовсім інший лад. І люди навкруги здаватимуться вам приязнішими, доброзичливішими. Отже, усмішка може повністю змінити атмосферу довкола вас.
     Пліч-о-пліч з усмішкою йде дружнє ставлення до людей. У чому ж воно полягає?
     Хто любить людей, того й люди люблять. Людина, характерною рисою якої є дружне ставлення до інших, не чекатиме усмішки чи привітання. Вона першою привітається і усміхнеться. На її обличчі з'являється радість від зустрічі. Вона починає розмову з запитань про здоров'я, сім'ю, службові й особисті справи, інтереси тощо. І лише після такого своєрідного вступу переходить до суті справи, якщо їй потрібно було вирішити якесь питання. Проте дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире. Якщо ж хтось лише робить вигляд, що по-дружньому ставиться до іншого, а сам при цьому переслідує корисливі цілі, то таке «дружнє ставлення» заслуговує якнайсуворішого засудження. Добре, що люди дуже швидко розгадують таку людину.
     Людям дуже важко ставитися нечемно до того, хто ставиться до них приязно. Через те привітність і ввічливість — найкращі засоби боротьби з нечемністю. (За І. Томаном.)

II. Чи можете ви оцінити рівень спілкування, мовленнєвий етикет ваших друзів, знайомих як цілком задовільний? Чи вважаєте ви, що вже відпрацювали свої правила поведінки? На що б ви порадили звернути увагу в спілкуванні своїм ровесникам?

164. І. Скажіть, як характеризує людину її ставлення до рідної мови, до свого мовлення.

II. Уявіть ситуацію: ви стали учасником бесіди з кореспондентом молодіжної радіопрограми на тему «Що є ознакою культурної люди¬ни». Напишіть твір-роздум, аргументуючи свою думку. Скористайтеся поданим нижче текстом.

КУЛЬТУРА МОВИ, ДУМКИ, ПОЧУТТІВ
     Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови...
     Чим міцніші зв'язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.
     Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань.
     Мовна культура— це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, вихованні діяльного, справжнього патріотизму. (За В. Русанівським.)

Українька мова. 10 клас. Біляєв О.М. Симоненков Л.М. Скуратівський Л.В. Шелехов Г.Т.
Викладено читачами інтернет-сайту.

_{бібліотека української мови,уроки з української мови, програма з української мови, підручник з української мови}

_{українська мова онлайн, мовна культура, українська школа}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.