|
|
Строка 85: |
Строка 85: |
| <br>''Запитання до документа''<br>1. Які нові ідеї для тогочасної Америки було висловлено у промові президента Дж.-Ф. Кеннеді?<br>2. Що, на його думку, об'єднувало і що роз'єднувало США та СРСР в той час? | | <br>''Запитання до документа''<br>1. Які нові ідеї для тогочасної Америки було висловлено у промові президента Дж.-Ф. Кеннеді?<br>2. Що, на його думку, об'єднувало і що роз'єднувало США та СРСР в той час? |
| | | |
- | ''<br>Запам'ятайте дати:''<br>• 22 листопада 1963 р. — вбивство Дж, Кеннеді.<br>• 1969 р. — висадка перших астронавтів на Місяці.<br> | + | ''<br>Запам'ятайте дати:''<br>• 22 листопада 1963 р. — вбивство Дж, Кеннеді.<br>• 1969 р. — висадка перших астронавтів на Місяці.<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| + | |
| + | ''Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 клас<br>'' |
| + | |
| + | ''Вислано читачами з інтернет-сайту''<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| [[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості | | [[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
Версия 11:55, 21 августа 2009
США в 60-70-х рр.
1. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації Дж. Кеннеді та Л. Джонсона У 1960 р. президентом США було обрано молодого демократа Джона Кеннеді, якому на той час виповнилося 43 роки.
Основою діяльності Кеннеді на посаді президента стала концепція "нових рубежів", спрямована на збереження і зміцнення позицій США на міжнародній арені.
Стратегію економічного зростання Кеннеді вбачав у збільшенні капіталовкладень в економіку, оптимальному використанні досягнень НТР, підвищенні кваліфікації та освіти працівників, на всіх рівнях.
Програма уряду передбачала підвищення мінімуму погодинної оплати праці, збільшення строків виплати субсидій з безробіття, допомогу збіднілим фермерам, розширення житлового будівництва. Крім того, передбачалися комплексна програма заходів із переустрою районів хронічної депресії, зокрема субсидії приватним фірмам і муніципалітетам, збільшення допомоги для переусгрою міст, програма професійної перепідготовки безробітних.
Американці пам'ятають і часто повторюють слова президента Дж. Кеннеді: "Не питай, що країна може зробити для тебе, питай, що ти можеш зробити для країни". У них міститься глибока філософська думка: будь-яка ініціатива, спрямована на поліпшення добробуту американців, знайде в суспільстві підтримку.
І справді, програма адміністрації демократів досягла серйозних успіхів. Коли Кеннеді взявся за кермо влади, ВНП становив 500 млрд доларів, а 1964 р. він досяг 622,3 млрд, тобто збільшився на 25%. Отже, щорічний приріст дорівнював 5,6%, тоді як демократи під час кампанії 1960 р. обіцяли 5%.
У сфері зовнішньої політики президент Кеннеді намагався збільшити вплив США на перебіг подій у світі й не допустити експансії комунізму. Водночас уряд Кеннеді почав реалістичніше оцінювати свої можливості у світі, ясніше усвідомлювати соціально-економічні фактори. Сам Кеннеді неодноразово підкреслював необхідність провадити більш гнучку й реалістичну зовнішню політику.
Багатообіцяльна кар'єра Джона Кеннеді обірвалася трагічно: 22 листопада 1963 р. під час поїздки до м. Даллас, штат Техас, його було смертельно поранено. За усталеною версією, стріляв убивця-одинак Лі Харві Освальд, якого незабаром було застрелено у поліцейській дільниці. Проте донині багато обставин цього "вбивства XX століття" залишилися нез'ясованими, а правосуддя досі не може (або не хоче під тиском певних кіл) дати відповідь на всі запитання, пов'язані з трагічною смертю 35-го президента США.
Згідно з конституцією США посаду президента країни обійняв віце-президент Ліндон Джонсон.
8 січня 1964 р. у першому посланні про становище країни президент Л. Джонсон урочисто проголосив початок "безкомпромісної війни проти бідності в Америці"- 16 травня того ж року він надіслав до конгресу спеціальне послання "Про війну проти бідності", на основі якого було ухвалено відповідний закон, що став основним напрямом діяльності адміністрації Джонсона. Однак реалізація цієї програми виявилася малоефективною. Хоча, за офіційними даними, кількість бідняків 1968 р. скоротилася до 25 тис, це скорочення обумовлювалося не стільки державними програмами допомоги, скільки високою економічною кон'юнктурою 60-х рр.
Авторитет адміністрації Л. Джонсона відчутно знизила розпочата 1964 р. масштабна війна у В'єтнамі.
Особливо активно розвинувся молодіжний антивоєнний рух, оскільки молодих американців аж ніяк не вабила перспектива загинути в ім'я стратегічних інтересів Білого дому, які для більшості з них були чужими й незрозумілими.
У січні 1973 р. було підписано Паризьку угоду про припинення війни та відновлення миру у В'єтнамі. Аналізуючи "уроки В'єтнаму", Генрі Кіссінджер (державний секретар США) згодом зазначав: "Після гіркого досвіду В'єтнаму Америка дізналася, що вона не має такої могутності, шобн вирішувати кожну проблему. Ми знаємо, що наш вплив має межі".
Однією з найгостріших внутрішньополітичних проблем США, що сягає корінням у далеке минуле, є расова проблема. Особливо гостро вона стояла перед країною у 50-60-ті рр. Незважаючи на проголошену конституцією рівноправність американських громадян, США залишалися країною расової нерівності й дискримінації.
Наприклад, Верховний суд США 1954 р. скасував роздільне навчання негритянських та білих дітей. Але расисти відмовилися підкоритися цьому рішенню. Коли група негритянських школярів у Літл-Рок (штат Арканзас) намагалася відвідувати школу, в якій навчалися білі діти, расисти вдалися до терору.
На початку 60-х рр. негритянський рух вийшов на новий етап. Він мав характер -масової боротьби за соціальні права, досягнення справді громадянського рівноправ'я і доступу до політичної влади.
"Довге гаряче літо" 1967 р. за масштабом і силою негритянських повстань перевершило всі попередні: 120 міст було охоплено повстаннями. Найбільше сталось у липні 1967 р. в Детройті, столиці автомобільної імперії Форда. Визнаним лідером негритянського руху став Мартін-Лютер Кінг, священик, лауреат Нобелівської премії миру, який провадив велику громадську роботу.
Вбивство Мартіна-Лютера Кінга у 1968 р. поставило країну на межу громадянської війни. За один тігждень — із 4 до 11 квітня 1968 р. — повстання негрів охопили стільки ж міст, що й за весь попередній рік. На придушення расових безладів влада кинула 100 тис. поліцейських, національних гвардійців і солдатів. Усього за час "чорних бунтів" 1964-1969 рр. загинули 250 осіб, було поранено майже 11 тис. американців, переважно чорних.
Наростання расових проблем у країні, вкупі з в'єтнамською війною та невтішними наслідками боротьби з бідністю, стали основними причинами поразки демократів під час президентських виборів у листопаді 1968 р.
2. Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа" На президентських виборах 1968 р. переміг республіканець Р. Ніксон.
Президент Ніксон прийшов у Білий дім, коли в 1969—1970 рр. позначив.ся серйозний спад в економіці, особливістю якого стала інфляція, що швидко зростала.
З метою оздоровлення економіки Ніксон проголосив "нову економічну політику". Президентським декретом у країні було оголошено надзвичайний стан. Намагаючись стимулювати капіталовкладення і споживчий попит, уряд надав компаніям значні податкові пільги, скоротив прибутковий податок, скасував акцизний податок на продаж легкових автомобілів, проте водночас установив державний контроль над цінами і заробітною платнею. У цьому вбачали сдиний шлях стримування інфляції. Тимчасово було припинено конверсію долара в золото і введено додатковий 10-процентний податок на переважну частину імпорту; було оголошене також про скорочення допомоги іншим державам.
Ця політика принесла свої плоди.
На виборах 1972 р. Р. Ніксон здобув переконливу перемогу над демократом Макговерном, діставши 60,7% голосів проти 37,5% у суперника. Одначе проведення виборів і початок другого терміну президентства Ніксона відбувалися на хвилі найбільшої в повоєнній історії політичної кризи — "Уотергейту" (за назвою адміністративно-житлового комплексу, де мали місце ці події). Ця криза стала наслідком посилення політичного протистояння в країні, викликаного наростаючими проблемами у внутрішній та зовнішній політиці.
Сутність цієї кризи полягала в тому, що в червні 1972 р. під час передвиборної кампанії люди зі штабу республіканської партії були заарештовані поліцією у приміщенні національного комітету демократичної партії. У них було знайдено апаратуру для підслуховування, портативну рацію та інші компрометуючі докази. Американська преса розцінила цю подію як "страшенний акт політичного шпигунства", сліди якого ведуть у Білий дім.
Проти семи учасників скандального інциденту було порушено кримінальну справу. У 1973 р. юридичний комітет палати представників конгресу США звинуватив президента Р. Ніксона у причетності до цієї' оборудки, а також у зловживанні владою, і порушив питання про імпічмент (відставку) президента. Р. Ніксон довго боровся з конгресом за своє реноме, але в серпні 1974 р. таки визнав, що перешкоджав розслідуванню "Уотергейтської справи" з політичних міркувань, і зробив заяву про свою відставку. Посаду президента обійняв віце-президент Джералд Форд.
Феномен "Уотергейтської справи", з одного боку, свідчив про напружену політичну боротьбу між республіканцями і демократами, про численні факти корупції у вищих ешелонах влади. Але водночас перший в історії США імпічмент переконливо довів життєздатність американської демократії та вірність конституції всіх гілок влади і громадян країни, які з розумінням поставилися до розв'язання найбільшої політичної кризи в США.
3. Другий етап науково-технічної революції У другій половині 70-х рр. розпочалася довгострокова структурно-технологічна перебудова економіки, сутність якої полягала в докорінному технічному переоснащенні виробництва на основі новітніх досягнень НТР. Метою великих програм були пошук нових енергозберігальних технологій, що став особливо важливим після енергетичної кризи; досягнення якісно вищого рівня продуктивності пралі; економія дефіцитних видів сировини; кардинальне поліпшення паливно-енергетичного балансу, впровадження енерго- та матеріалозберігальних засобів виробництва.
Найбільш кваліфіковані наукові кадри готувались у ряді провідних, переважно приватних, вишів США, серед яких Гарвардський, Стенфордський, Прінстонський, Колумбійський, Йєльський, Каліфорнійський університети, Массачусетський технологічний інститут.
Особливу увагу американці приділяли освоєнню космосу, що було стимулом розроблення нових технологій, прямо пов'язувалося з во-снно-технічними дослідженнями й забезпечувало престиж країни.
16 червня 1969 р. НАСА (космічне агентство США) здійснило запуск космічного корабля "Аполлон-П" з метою висадження першої людини на поверхню Місяця. Коли корабель наблизився до Місяця, посадковий модуль відокремився від орбітального ступеня і здійснив м'яку посадку на поверхню Місяця в районі, що називається Морем Спокою. Двоє астронавтів, Ніл Армстронг і Едвїн Оддрін, провели на Місяці близько 2,5 години. У 1969-1972 рр. відбулося загалом 6 посадок американських "Аполло-нів" на поверхню супутника Землі, загальна вартість яких склала приблизно 25 млрд доларів.
У 70-ті рр. НАСА спромоглося сконструювати корабель багаторазового використання "Спейс шаттл" ("Космічний човник"), що міг приземлятися як звичайний літак. Окрім освоєння космосу, вчені та інженери США досягли значних успіхів у розробленні копіювальних апаратів ("ксерокс" 1959 р.), створення персональних комп'ютерів, які вперше з'явилися на ринку у 1981 р., стільникового телефонного зв'язку та багатьох інших речей, без яких ми вже не можемо обійтися сьогодні.
Науково-технічна революція у США великою мірою визначає рівень розвитку виробництва, сприяє зростанню авторитету країни на міжнародній арені.
Перевірте себе 1. Що ви знаєте про сім'ю 35-го президента США? 2. Яких успіхів в економіці.досягли США за президента Дж. Кеннеді?
З. Яка подія сталася 22 листопада 1963 р.? 4. Яку мету ставила адміністрація Л. Джонсона у внутрішній політиці? 5. Хто був лідером боротьби за громадянські права негрів США і як склалася ного доля? 6. Що ви знаєте про "Уотергейтську справу"? 7. Назвіть імена перших американських астронавтів, які висадилися на Місяці.
Виконайте завдання 1. На стрічці часу позначте основні події американської історії.
Питання для обговорення у групі 1. Яке місце в новітній історії США посів Дж. Кеннеді? 2. Американці вважають свою країну найдемократичнішою у світі. Якщо ви погоджуєтеся з цією тезою, наведіть аргументи на її користь; якщо ні, то спростуйте її. 3. Які досягнення НТР ви вважаєте найбільш важливими для людства?
Робота з джерелами
Із промови президента США Джона Ф. Кеннеді 10 червня 1963 р. у Вашингтонському університеті "Сполучені Штати не домотаються "Рах Атегісапа", накидаючи його іншим державам за допомогою зброї. В епоху, копи великі держави мнють ядерну зброю, тотальна війна є абсурдом. Це є абсурдом тому, що один-єдиний ядерний заряд у десять разів перевищує силу всіх снарядів, випущених союзниками під час другої світової війни. Тотальна війна є абсурдною тому, що смертельно отруєні продукти ядерного вибуху будуть розповсюджені до найніддаленіших куточків земної кулі. Сьогодні мільярди доларів, які витрачаються на закупівлю озброєння з єдиною метою — бути впевненими в тому, що воно ніколи нам не знадобиться, необхідна витрачати на підтримання миру. Тому що накопичення таких запасів не є надійним гарантом миру.
По-друге, наше ставлення до СРСР... Ми, американці, відчуваємо глибоку відразу до комунізму, оскільки він означає заперечення свободи і людської гідності. Однак, ми віддаємо належне російському народові за його успіхи в науці та освоєнні космосу, в розвитку економіки, промисловості й культури, за його мужність. Серед споріднених рис, притаманних обом нашим країнам, найснльніша — це обопільна ненависть до війки... І навіть у "холодній війні" наші країни несуть найбільший тягар, току що і ми, І вони витрачають величезні кошти на озброєння, в той час як їх краще було б використати на боротьбу проти неписьменності, бідності та хвороб. Не будемо заплющувати очі на наші розбіжності, а краще подумаємо лро наші спільні інтереси та способи, якими вони можуть бути вирішені. Тому що головне, що нас об'єднує — це життя на одній планеті. Ми всі дихаємо одним повітрям. Ми всі вболіваємо за майбутнє наших дітей. І всі ми смертні.
Запитання до документа 1. Які нові ідеї для тогочасної Америки було висловлено у промові президента Дж.-Ф. Кеннеді? 2. Що, на його думку, об'єднувало і що роз'єднувало США та СРСР в той час?
Запам'ятайте дати: • 22 листопада 1963 р. — вбивство Дж, Кеннеді. • 1969 р. — висадка перших астронавтів на Місяці.
Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|