|
|
Строка 3: |
Строка 3: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 7 клас|Українська мова 7 клас]]>> Українська мова: «Часи дієслова. Теперішній час» ''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 7 клас|Українська мова 7 клас]]>> Українська мова: «Часи дієслова. Теперішній час» ''' |
| | | |
- | <br>
| + | ''<u>Дієслова теперішнього часу</u>''<u>означають дію або стан, які збігаються з моментом мовлення про них</u>: ''знаю, можемо, хочеш, працюють''.<br><u>Дієслова теперішнього часу змінюються за особами та числами.</u><br> [[Image:теперішній.jpg]]<br>Як ви розумієте вислови час не стоїть, знамення часу, герой нашого часу, тягнути час? Доберіть фразеологізми, у яких згадувалося 6 поняття часу.<br><br>135. Прочитайте речення. Визначте час дієслів. З'ясуйте особу й число кожного.<br>1. Світлий день встає над Україною (Д. Луценко). 2. Розплющую очі і раптом бачу глибоке небо і віти беріз (М. Коцюбинський). 3. Ти стоїш, ти шумиш, ти ростеш, Львове (Р. Братунь). 4. Ви стоїте на високій кручі і бачите, як котить свої хвилі тихий і лагідний Дніпро (І. Нечуй-Левицький). 5. Як вільно дишуть груди! (Б. Грінченко). 6. Як почуваєшся добре, коли ти у себе вдома! (О.Довгоп'ят).<br>• Поясніть розділові знаки в реченні, ускладненому звертанням.<br><br>136. Перепишіть, визначте час, особу й число дієслів. Виділіть особові закінчення дієслів.<br>1. Мова об'єднує, згуртовує людей у націю, засвідчує духовне буття народу. Без мови ми є не народом, а отарою без пастуха. Без народних пісень, прислів'їв, приказок ми ''прирікаємо'' себе на виродження. Народні твори несуть у собі невичерпний оптимізм (за Олесем Гончаром). 2. Мово рідна! Ти завжди ''вабиш'', ''чаруєш'', ''кличеш'' на теплі й могутні хвилі свої (С. Плачинда).<br>• Підкресліть у словах вивчені орфограми.<br>• Виділені слова вимовте відповідно до правил української орфоепії.<br> <br>137. Визначте особу й число дієслів. Перепишіть їх, а потім передайте звукописом. Вимовте відповідно до правил української орфоепії. Укажіть голосні звуки, які вимовляємо нечітко.<br>Зразок Котиш [коти<sup>е</sup>ш]. Можеш, любиш, читаєш, живемо, сидимо, борються. <br>• Поясніть, від чого залежить написання особових закінчень дієслів.<br><br><u>Дієслова поділяють на </u>''<u>дві дієвідміни</u>''. <br><u>Визначають дієвідміну за закінченнями третьої особи множини теперішнього часу.<br>Дієслова, які мають у цій формі закінчення</u> ''-уть'' <u>або</u> -''ють'', <u>належать до першої (І) дієвідміни</u>: ''можуть, знають''.<br><u>Дієслова із закінченнями</u> ''-ать'' <u>або</u> ''-ять'' <u>належать до другої (II) дієвідміни</u>: ''лежать, стоять''.<br><u>Дієслова першої дієвідміни в усіх особових закінченнях мають літеру</u> ''е'' <u>або</u> ''є''; ''їдеш, малюєш''.<br><u>Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях мають літери</u> ''и'' <u>або</u> ''ї'': ''лежиш, стоїш''.<br> <br>138. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть написання особових закінчень дієслів.<br>I. 1. Люб..мо Вкраїну щирим серцем (Б. Сосюра). 2. Україно, рідна мати, все всміха..шся мені (М. Левицька). 3. Нащо слова? Ми діло нес..мо (Олег Ольжич). 4. Коли говор..ш з усіма, то значить ні до кого (Г. Чубач). 5. Може, щастя дитинства в тому, що не зна..ш межі добра і зла, що не суд..ш? Просто живеш, вдивля..шся в світ і сприйма..ш його таким, яким він є (Я. Сорока).<br>II. 1. Майбутнім ми мар..мо, а сучасним горду..мо. 2. Ми прагн..мо до того, чого немає, а нехту..мо тим, що ма..мо. 3. Ти роб..ш найкраще, коли твердо ступа..ш шляхом доброго глузду. 4. Коли ти не озбро..шся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зіпхнула тебе з чесноти на моральне зло. (З творів Г. Сковороди). 5. Працею пишаймося, руками горд..мося. 6. Доки живеш, доти вмі..ш і роб..ш. (Народна творчість).<br><br>139. Поставте дієслова у формі другої особи однини теперішнього часу. Запишіть утворені форми. Підкресліть орфограму «літери е(є), и (ї) В особових закінченнях дієслів».<br>Зразок: Рости — рост<u>е</u>ш. <br>Возити, пустити, мріяти, крутити, читати.<br>• Складіть зв'язне висловлювання, використайте в ньому всі утворені форми дієслів.<br><br>140. Поставте дієслова в усіх особах і числах теперішнього часу. Запишіть, виділіть у них особові закінчення.<br>[[Image:казати1.jpg]]<br>I. Говорити, шанувати, зберігати, дзвонити.<br>II. Знати, балакати, стежити, любити.<br><br>141. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.<br>1. Зорі з неба сипл..ться, мов горох (Г. Коваль). 2. Тут росяні дощі цілують душу і шлях шовково стел..ть (Т. Севернюк). 3. Життєва нива кол..ться стернею (О.Довгоп'ят). 4. Життя і мрія в згоді не бувають і вічно бор..ться, хоч миру прагнуть (Леся Українка). 5. Ми весь час сто..мо на грані невідомих шляхів майбутніх (О. Теліга).<br>• Підкресліть у словах орфограму «літери е(є), и (?) в особових закінченнях дієслів».<br><br>142. Поставте дієслова у формі першої особи однини теперішнього часу й запишіть. Назвіть звуки, що чергуються.<br>Зразок: Хотіти — хочу. <br>Берегти, текти, пекти, котити, трусити, мастити, виходити, їздити.<br><br><u>У дієсловах першої дієвідміни відбувається чергування приголосних звуків</u>: мо[т]ти — мо[ж]у, те[к]ти — пи[ч]у, ди[х]ати — ди[ш]у, ка[з]ати - ка[ж]у, те[с]ати — те[ш]у, сви[ст]ати — сви[шч]у (свищу), поло[ск]ати — поло[шч]у (полощу).<br><u>Якщо чергування приголосних є в першій особі однини, то воно відбувається і в інших формах</u>: може[ш], тече[т], дише[ш], ка[ж]уть, те[ш]уть, сви[шч]емо, поло[тч]емо.<br><u>У дієсловах другої дієвідміни відбувається таке чергування приголосних в першій особі однини</u>: ле[т]іти — ле[ч]у, моро[з]ити — моро[ж]у, си[д]іти — си[дж]у.<br><u>Зверніть увагу! у дієслові другої дієвідміни</u> бігти [г] чергується з [ж] у всіх формах: 6і[ж]у, бі[ж]иш, бі[ж]ать.<br><br>143. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уставте пропущені літери. Підкресліть літери, що позначають звуки, які чергуються.<br>1. Розумний не все ка..е, що знає. 2. Не сокира те..е, а чоловік. 3. Кожна корова своє телятко ли..е. 4. Кіт мурли..е, бо дітей кли..е. 5. Швидко тільки млинці пе..уть. 6. Щастя лежить, а горе бі..ить. 7. Остерігайся не того пса, що бре..е, а того, що лащиться.<br>• Визначте час, особу й число дієслів.<br>• Пригадайте кілька рядків із сучасних пісень, де б уживалися дієслова теперішнього часу. Запишіть їх. Визначте дієвідміни дієслів.<br><br>144. Перепишіть. Від поданих у дужках дієслів у неозначеній формі утворіть особові дієслова.<br>1. Старий годинник тишу (колихати) (Б. Костиря). 2. Чужа гітара (різати) вухо (К. Туз). 3. А серце голубом (воркотіти) (Г. Соколенко). 4. Я (сидіти) на кленовім порозі, а птахи все летять і летять (Є. Гуцало). 5. Радію я, коли (знаходити) слово із пахощами й кольором (А. Малишко). 6. Слухає Немирів, як тенор пісню вивів: «По садочку (ходити), кониченька (водити)» (А. Подолинний).<br><br>145. Перепишіть. Визначте час, особу, число кожного з дієслів. Поясніть написання особових закінчень дієслів.<br> Чуєш народну мелодію і ніби бачиш, як сонце сідає десь у селі на Україні. Неділя. Весняне сонце ллє світло на садки. Десь за ставком у садку збираються хлопці та дівчата. Музики грають. Золоте сонце ллється крізь білий цвіт вишень та черешень. Услухаєшся в чудову пісню і уявляєш собі все це.<br> За І. Нечуєм-Левицьким. <br>• Підкресліть у словах усі вивчені орфограми. <br>• Складіть висловлювання «Пісні мого міста (села)» або «Моя улюблена сучасна пісня», уживаючи дієслова теперішнього часу (усно). <br>Роздивіться екслібрис В. Лучка. Як ви розумієте значення слова екслібрис? Перевірте себе за тлумачним словничком. Що можна сказати про людину, для якої створено цей книжковий знак? Продумайте ескіз свого власного екслібриса. |
| | | |
- | Тут буде текст
| + | [[Image:екслібрис.jpg]]<br><br>146. Прочитайте обидва висловлювання, визначте стиль кожного. Свою думку и обґрунтуйте.<br>I. Розмножують айстри насінням, яке висівають у ящики, в теплиці або парники у березні-квітні, у відкритий ґрунт — у квітні. Ґрунт вибирають чорноземний, супіщаний або суглинковий на відкритих сонячних місцях. Температуру підтримують помірну, вологість — середню. Застосовують мінеральні добрива та перегній.<br> Насіння проростає через 14 днів після сівби. Розсаду висаджують у квітні-травні, низькорослі сорти — на відстані 15-20 см, високорослі — 30-35 см між рослинами.<br> З довідника квітникаря.<br>II. До маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. У новенький ящик насипали придбаного в магазині «Садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «Міледі». Майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. Знаєте, що було найважче? Не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. Коли мама прямувала до кухні, брат Сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою.<br> Бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. Як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! Скільки книжок про рослини прочитали! <br> Яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними руками!<br> Зі шкільного твору.<br>• Дайте відповіді на запитання:<br>Для чого розповідають про процес праці? Кому можна адресувати таку розповідь? Де й за яких обставин вам доводиться чути або читати такі розповіді?<br>Чи залежить стиль такої розповіді від умов спілкування та адресата висловлювання? У чому виявляється така залежність?<br>Зверніть увагу на часові форми дієслів у кожному з висловлювань.<br>Обґрунтуйте вибір часу дієслів.<br><br>147. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Складіть і запишіть інструкцію (у діловому стилі) та творчу роботу (в художньому стилі) про те, як:<br>• прибирати клас (навчальний кабінет) під час чергування;<br>• прикрашати актовий зал школи до свята.<br><br>148. За поданим планом складіть у художньому стилі усний твір на тему »Моє улюблене заняття».<br> ПЛАН ТВОРУ <br>1. Чому я беруся за це заняття.<br>2. Наскільки потрібна (цікава) для мене ця праця.<br>3. Як я готуюся до роботи (добір матеріалів, підготовка інструментів, створення умов, із ким раджуся, що читаю).<br>4. З чого я розпочинаю.<br>5. Які трудові операції і у якій послідовності я виконую.<br>6. Чи задоволений я зазвичай результатом праці.<br> <br>Поясніть вислів Максима Рильського «Ми працю любимо, що в творчість перейшла». Чи кожна праця, на вашу думку, може бути творчою? Що для цього потрібно?<br><br> |
| + | |
| + | <br> |
| | | |
| <sub>Українська мова [[Українська мова|скачати]], завдання школяру 7 класу, матеріали з української мови для 7 класу [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]]</sub> <br> | | <sub>Українська мова [[Українська мова|скачати]], завдання школяру 7 класу, матеріали з української мови для 7 класу [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]]</sub> <br> |
Версия 22:08, 25 июня 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 7 клас>> Українська мова: «Часи дієслова. Теперішній час»
Дієслова теперішнього часуозначають дію або стан, які збігаються з моментом мовлення про них: знаю, можемо, хочеш, працюють. Дієслова теперішнього часу змінюються за особами та числами. Як ви розумієте вислови час не стоїть, знамення часу, герой нашого часу, тягнути час? Доберіть фразеологізми, у яких згадувалося 6 поняття часу.
135. Прочитайте речення. Визначте час дієслів. З'ясуйте особу й число кожного. 1. Світлий день встає над Україною (Д. Луценко). 2. Розплющую очі і раптом бачу глибоке небо і віти беріз (М. Коцюбинський). 3. Ти стоїш, ти шумиш, ти ростеш, Львове (Р. Братунь). 4. Ви стоїте на високій кручі і бачите, як котить свої хвилі тихий і лагідний Дніпро (І. Нечуй-Левицький). 5. Як вільно дишуть груди! (Б. Грінченко). 6. Як почуваєшся добре, коли ти у себе вдома! (О.Довгоп'ят). • Поясніть розділові знаки в реченні, ускладненому звертанням.
136. Перепишіть, визначте час, особу й число дієслів. Виділіть особові закінчення дієслів. 1. Мова об'єднує, згуртовує людей у націю, засвідчує духовне буття народу. Без мови ми є не народом, а отарою без пастуха. Без народних пісень, прислів'їв, приказок ми прирікаємо себе на виродження. Народні твори несуть у собі невичерпний оптимізм (за Олесем Гончаром). 2. Мово рідна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої (С. Плачинда). • Підкресліть у словах вивчені орфограми. • Виділені слова вимовте відповідно до правил української орфоепії. 137. Визначте особу й число дієслів. Перепишіть їх, а потім передайте звукописом. Вимовте відповідно до правил української орфоепії. Укажіть голосні звуки, які вимовляємо нечітко. Зразок Котиш [котиеш]. Можеш, любиш, читаєш, живемо, сидимо, борються. • Поясніть, від чого залежить написання особових закінчень дієслів.
Дієслова поділяють на дві дієвідміни. Визначають дієвідміну за закінченнями третьої особи множини теперішнього часу. Дієслова, які мають у цій формі закінчення -уть або -ють, належать до першої (І) дієвідміни: можуть, знають. Дієслова із закінченнями -ать або -ять належать до другої (II) дієвідміни: лежать, стоять. Дієслова першої дієвідміни в усіх особових закінченнях мають літеру е або є; їдеш, малюєш. Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях мають літери и або ї: лежиш, стоїш. 138. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть написання особових закінчень дієслів. I. 1. Люб..мо Вкраїну щирим серцем (Б. Сосюра). 2. Україно, рідна мати, все всміха..шся мені (М. Левицька). 3. Нащо слова? Ми діло нес..мо (Олег Ольжич). 4. Коли говор..ш з усіма, то значить ні до кого (Г. Чубач). 5. Може, щастя дитинства в тому, що не зна..ш межі добра і зла, що не суд..ш? Просто живеш, вдивля..шся в світ і сприйма..ш його таким, яким він є (Я. Сорока). II. 1. Майбутнім ми мар..мо, а сучасним горду..мо. 2. Ми прагн..мо до того, чого немає, а нехту..мо тим, що ма..мо. 3. Ти роб..ш найкраще, коли твердо ступа..ш шляхом доброго глузду. 4. Коли ти не озбро..шся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зіпхнула тебе з чесноти на моральне зло. (З творів Г. Сковороди). 5. Працею пишаймося, руками горд..мося. 6. Доки живеш, доти вмі..ш і роб..ш. (Народна творчість).
139. Поставте дієслова у формі другої особи однини теперішнього часу. Запишіть утворені форми. Підкресліть орфограму «літери е(є), и (ї) В особових закінченнях дієслів». Зразок: Рости — ростеш. Возити, пустити, мріяти, крутити, читати. • Складіть зв'язне висловлювання, використайте в ньому всі утворені форми дієслів.
140. Поставте дієслова в усіх особах і числах теперішнього часу. Запишіть, виділіть у них особові закінчення.
I. Говорити, шанувати, зберігати, дзвонити. II. Знати, балакати, стежити, любити.
141. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. 1. Зорі з неба сипл..ться, мов горох (Г. Коваль). 2. Тут росяні дощі цілують душу і шлях шовково стел..ть (Т. Севернюк). 3. Життєва нива кол..ться стернею (О.Довгоп'ят). 4. Життя і мрія в згоді не бувають і вічно бор..ться, хоч миру прагнуть (Леся Українка). 5. Ми весь час сто..мо на грані невідомих шляхів майбутніх (О. Теліга). • Підкресліть у словах орфограму «літери е(є), и (?) в особових закінченнях дієслів».
142. Поставте дієслова у формі першої особи однини теперішнього часу й запишіть. Назвіть звуки, що чергуються. Зразок: Хотіти — хочу. Берегти, текти, пекти, котити, трусити, мастити, виходити, їздити.
У дієсловах першої дієвідміни відбувається чергування приголосних звуків: мо[т]ти — мо[ж]у, те[к]ти — пи[ч]у, ди[х]ати — ди[ш]у, ка[з]ати - ка[ж]у, те[с]ати — те[ш]у, сви[ст]ати — сви[шч]у (свищу), поло[ск]ати — поло[шч]у (полощу). Якщо чергування приголосних є в першій особі однини, то воно відбувається і в інших формах: може[ш], тече[т], дише[ш], ка[ж]уть, те[ш]уть, сви[шч]емо, поло[тч]емо. У дієсловах другої дієвідміни відбувається таке чергування приголосних в першій особі однини: ле[т]іти — ле[ч]у, моро[з]ити — моро[ж]у, си[д]іти — си[дж]у. Зверніть увагу! у дієслові другої дієвідміни бігти [г] чергується з [ж] у всіх формах: 6і[ж]у, бі[ж]иш, бі[ж]ать.
143. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уставте пропущені літери. Підкресліть літери, що позначають звуки, які чергуються. 1. Розумний не все ка..е, що знає. 2. Не сокира те..е, а чоловік. 3. Кожна корова своє телятко ли..е. 4. Кіт мурли..е, бо дітей кли..е. 5. Швидко тільки млинці пе..уть. 6. Щастя лежить, а горе бі..ить. 7. Остерігайся не того пса, що бре..е, а того, що лащиться. • Визначте час, особу й число дієслів. • Пригадайте кілька рядків із сучасних пісень, де б уживалися дієслова теперішнього часу. Запишіть їх. Визначте дієвідміни дієслів.
144. Перепишіть. Від поданих у дужках дієслів у неозначеній формі утворіть особові дієслова. 1. Старий годинник тишу (колихати) (Б. Костиря). 2. Чужа гітара (різати) вухо (К. Туз). 3. А серце голубом (воркотіти) (Г. Соколенко). 4. Я (сидіти) на кленовім порозі, а птахи все летять і летять (Є. Гуцало). 5. Радію я, коли (знаходити) слово із пахощами й кольором (А. Малишко). 6. Слухає Немирів, як тенор пісню вивів: «По садочку (ходити), кониченька (водити)» (А. Подолинний).
145. Перепишіть. Визначте час, особу, число кожного з дієслів. Поясніть написання особових закінчень дієслів. Чуєш народну мелодію і ніби бачиш, як сонце сідає десь у селі на Україні. Неділя. Весняне сонце ллє світло на садки. Десь за ставком у садку збираються хлопці та дівчата. Музики грають. Золоте сонце ллється крізь білий цвіт вишень та черешень. Услухаєшся в чудову пісню і уявляєш собі все це. За І. Нечуєм-Левицьким. • Підкресліть у словах усі вивчені орфограми. • Складіть висловлювання «Пісні мого міста (села)» або «Моя улюблена сучасна пісня», уживаючи дієслова теперішнього часу (усно). Роздивіться екслібрис В. Лучка. Як ви розумієте значення слова екслібрис? Перевірте себе за тлумачним словничком. Що можна сказати про людину, для якої створено цей книжковий знак? Продумайте ескіз свого власного екслібриса.
146. Прочитайте обидва висловлювання, визначте стиль кожного. Свою думку и обґрунтуйте. I. Розмножують айстри насінням, яке висівають у ящики, в теплиці або парники у березні-квітні, у відкритий ґрунт — у квітні. Ґрунт вибирають чорноземний, супіщаний або суглинковий на відкритих сонячних місцях. Температуру підтримують помірну, вологість — середню. Застосовують мінеральні добрива та перегній. Насіння проростає через 14 днів після сівби. Розсаду висаджують у квітні-травні, низькорослі сорти — на відстані 15-20 см, високорослі — 30-35 см між рослинами. З довідника квітникаря. II. До маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. У новенький ящик насипали придбаного в магазині «Садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «Міледі». Майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. Знаєте, що було найважче? Не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. Коли мама прямувала до кухні, брат Сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою. Бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. Як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! Скільки книжок про рослини прочитали! Яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними руками! Зі шкільного твору. • Дайте відповіді на запитання: Для чого розповідають про процес праці? Кому можна адресувати таку розповідь? Де й за яких обставин вам доводиться чути або читати такі розповіді? Чи залежить стиль такої розповіді від умов спілкування та адресата висловлювання? У чому виявляється така залежність? Зверніть увагу на часові форми дієслів у кожному з висловлювань. Обґрунтуйте вибір часу дієслів.
147. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Складіть і запишіть інструкцію (у діловому стилі) та творчу роботу (в художньому стилі) про те, як: • прибирати клас (навчальний кабінет) під час чергування; • прикрашати актовий зал школи до свята.
148. За поданим планом складіть у художньому стилі усний твір на тему »Моє улюблене заняття». ПЛАН ТВОРУ 1. Чому я беруся за це заняття. 2. Наскільки потрібна (цікава) для мене ця праця. 3. Як я готуюся до роботи (добір матеріалів, підготовка інструментів, створення умов, із ким раджуся, що читаю). 4. З чого я розпочинаю. 5. Які трудові операції і у якій послідовності я виконую. 6. Чи задоволений я зазвичай результатом праці. Поясніть вислів Максима Рильського «Ми працю любимо, що в творчість перейшла». Чи кожна праця, на вашу думку, може бути творчою? Що для цього потрібно?
Українська мова скачати, завдання школяру 7 класу, матеріали з української мови для 7 класу онлайн
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|