Версия 08:51, 4 сентября 2009

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС
 
Прочитайте прислів'я, визначте в них прикметники, поставте до кожного питання.
1. Материн гнів — як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане. 2. Часом б'ють Хому за Яремину вину. 3. Зимовий деньок — як комарів носок. 4. Не викидай полотняної сорочки, поки шовку не придбав. 5. Не такий страшний вовк, як його малюють. 6. Часом і між колючою кропивою росте ніжна лілія.

♦ Дайте відповіді на запитання.
•    Які з прикметників означають належність людині або тварині?
•    Які — ознаку предмета за стосунком до часу або матеріалу?
•    Які — ознаку предмета, що може виражатися більшою чи меншою мірою?
 
За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.
Якісні прикметники позначають ознаку предмета, яка може бути виражена більшою чи меншою мірою:
широкий (ширший) шлях, стрункий (стрункіший) юнак, гарний (найгарніший) день.
Відносні прикметники позначають ознаку предмета стосовно інших предметів або явищ: дерев'яний стіл, золотий перстень Сдо матеріалу,), зимовий ранок, тижневий термін (др часу), міські вулиці, прибережна трава (до місця).
Якісні й відносні прикметники відповідають на питання Який? яка? яке? які?
Присвійні прикметники позначають належність чогось особі або тварині: Оленин зошит, Андрієва сорочка, братове слово, лисячий хвіст. Такі прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?
Присвійні прикметники, утворені від іменників — власних назв, пишемо з великої літери: Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова поема.

Прочитайте речення. Визначте прикметники, з'ясуйте, до якого розряду за значенням вони належать. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
1. Доречне слово — то золоте яблучко у срібній оправі. (З Біблії). 2. Українська писанка — як дитяча пісенька, як бабусина казка, як матусина ласка. (А. Камінчук). 3. Ти заповіт дідусів пам'ятай, куди б не закидала тебе доля, а мову рідну ти не забувай. (Н. Калініченко). 4. «Які в тебе квіти гарні», — придивляється мати до рукавів Мар'яниної сорочки. (М. Стельмах). 5. Із березового гаю сіроманці вибігають. (О. Матійко). 6. Допізна лунатиме під грушею могутній Чередниченків голос. (Олесь Гончар).
♦    Поясніть уживання великої літери у прикметниках.

Якісні, відносні та присвійні прикметники запишіть у три колонки.
Широкий, сміливий, мідний, розумний, Тетянин, охайний, український, лагідний, учнівський, батьківський, батьків, Петрів, спортивний, козацький, тижневий, дотепний, сусідчин, сусідський.
♦    Поясніть відмінність у лексичних значеннях виділених прикметників.
♦    Позначте в словах орфограму «велика літера». Поясніть уживання великої літери.
Відносні прикметники творяться за допомогою суфіксів -й-, -ан, -ян-, -ов-, -вв-, -ськ-: залізний, піщаний, весняний, зимний, киснсікій, київський; -льн- (у прикметниках, що вказують на відношення предмета до дії): освітлювальний.
Запишіть словосполучення, утворивши відносні прикметники від поданих у дужках іменників і дієслів. У прикметниках виділіть суфікси.

Зразок. (Народ) пісня — народна пісня.
(Україна) мова; (студент) хор; (вишня) сад; (дерево) будинок; (живити) джерело; (шовк) сорочка; (солома) бриль; (мідь) прикраса; (цемент) завод; (танцювати) колектив; (рік) звіт; (навчати) рік.
Присвійні прикметники утворюються від іменників першої та другої відмін.
Від іменників першої відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ин:
Галина — Галинин, Галя — Галин, Микола — Миколин,
сестра — сестрин, сусіда — сусідин, мати — материн.
Суфікс -ін (на письмі -їн) уживається після основи на [й]: Марія — Марин.
Від іменників другої відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -їв (-їв), який чергується з -ов або -ев (-єв): батьків — батькова, братів — братова, Андріїв — Андрієва, Василів — Василева.
Від поданих іменників утворіть і запишіть присвійні прикметники (у початковій формі). Виділіть у них суфікси.
Оксана — Оксанин.
Мама, матуся, Людмила, Наталя, Наталія, Марина, Марися, Марія, Дарина, Одарка.
 
♦    Позначте в словах орфограму «велика літера».
♦    Розкрийте значення фразеологізмів: мамин синок; батьків син; вражий син.

Перепишіть. Від поданих у дужках іменників утворіть присвійні прикметники. Поставте їх у потрібній формі. Виділіть у прикметниках суфікси.
1. (Маруся) учителька завжди проти безладдя й за повітря чисте.(М. Доленго). 2. Ми охоче слухали (Ліда) дзвінке щебетання. (Олесь Гончар). 3. Дивне почуття охопило (Остап) груди. (М. Коцюбинський). 4. Надійшли жнива, достигла (Василь) пшениця. (Марко Вовчок). 5. Може, ви дасте (Борис) адресу? (М. Стельмах). 6. (Соломія) човен повернув боком. (М. Коцюбинський).
♦    Позначте в словах орфограму «велика літера».

 Пригадайте кілька народних назв рослин, що містять прикмет -V ники. Визначте розряд цих прикметників за значенням.
Зразок. Татарське зілля, зозулині черевички, вороняче око, удодів чобіт, собача кропива, жаб'яча кислиця.
 
Придумайте казкову історію, яка б пояснювала назву якоїсь із рослин, що згадана у цій вправі. Розкажіть вигадану вами історію у класі. Користуючись довідковими виданнями, спробуйте знайти наукове пояснення цим назвам.
З малої літери пишемо присвійні прикметники, що входять до народних назв рослин: петрів батіг (цикорій), адамове ребро (купина).
З малої літери пишемо утворені від власних імен присвійні прикметники, які входять до складу фразеологізмів (езопова мова, аріаднина нитка, прокрустове ложе) або наукових термінів [піфагорова теорема).
Перепишіть, вибираючи з дужок велику чи малу літеру. Свій вибір обґрунтуйте.
1. Вороги були засліплені блиском (А, а)хіллесового меча, який викував для нього бог вогню. (З енциклопедії античної міфології). 2. Трохи вище п'яти розташоване (А, а)хіллесове сухожилля. (З підручника). 3. Уся бригада знає Оринину (А, а)хіллесову п'яту. (Олесь Гончар).
♦    Визначте фразеологізм, поясніть його значення.
 
Перепишіть, від поданих у дужках іменників утворіть присвійні прикметники. Уставте пропущені літери.
 
1. Співуче (Тарас) слово дж..рельцем струмує в мені. (Т. Синьоока). 2. І пісня котиться (Кармелюк). (М. Рильський). 3. Унікальні явища пр..роди так обростають л..гендами, що з'ясувати істину коштує майже (Сізіф) праці. (З журналу). 4. Йому правду кажуть, а він (Хима) кури розводить. (С. Добровольський). 5. Про грізних чужинців гора пам'ятає (Батий). (Д. Луценко).
♦    Про Устима Кармелюка прочитайте у довіднику «Видатні особистості».
♦    Лексичне значення виділеного слова з'ясуйте за тлумачним словничком.
♦    Визначте фразеологізми, поясніть їхнє значення.

Кінцеві приголосні основи іменників [г], [к], [х] за творення присвійних прикметників чергуються із [ж], [ч], [ш]:
Ольга — Ольжин, дочка — доччин, качка — каччин, муха — мушин.
Прочитайте. Визначте іменники, від яких утворені виділені присвійні прикметники. Вимовте звуки, які чергуються за їхнього творення.
Зразок. Ольжин від Ольга. Чергуються приголосні [г] — [ж].
1. Опустився вечір на крило лелече. (П. Король). 2. Мати зраділа, коли почула доччину пісню. (І. Нечуй-Левицький). 3. Тітчина ласкавість розвіяла недовіру. (М. Старицький). 4. До лисиччиного дому завітав у гості вовк. (І. Качуровський). 5. Захотіла ворона перейняти куріпчину ходу, та й свою забула. (Народна творчість).
♦    Поясніть написання прикметників із подвоєними літерами.
384.    Прочитайте подані у двох колонках речення. Поставте питання до
виділених прикметників, визначте, до якого розряду за значенням
належить кожен із них.

Мамине обличчя сонця мені зичить,

Мамине обличчя юне, молоде...

М. Дмитренко.

Я сповідаюся калині,
бо материнське у калини серце.
І. Складаний.
  
Ти, вовче, сядь. Ти на порозі ляж. 

Ти розкажи свою пригоду    вовчу.   

Л. Костенко.

Зозулин гай і вовчі крутояри.
І ми з тобою йдемо у вечоровий час.
Л. Костенко.   

♦ Доберіть спільнокореневі відносні прикметники до присвійних прикметників: учнів (портфель), школярів (зошит), другова (порада).
 
Прикметники можуть переходити з одного розряду за значенням до іншого.
Якісні прикметники переходять у відносні, якщо втрачають здатність виражати певну якість більшою чи меншою мірою: білий лебідь — біла раса.
Якщо відносні прикметники вживаються в переносному значенні, вони переходять у якісні.
Порівняйте:
Дві курочки-чубарочки   знайшли дві срібні чарочки. Є. Гуцало.

Димлять росою срібні спориші.  Л. Костенко.
  
Присвійні прикметники переходять у відносні та якісні, якщо набувають їхніх ознак.
Порівняйте: ведмежа лапа — ведмежа послуга; собачий хвіст — собачий холод; заяча нора — заяча душа.

Прочитайте. Визначте, у яких словосполученнях прикметники вжиті в прямому значенні, в яких — у переносному. Укажіть розряд кожного прикметника за значенням.
Золотий годинник — золотий син; солодкий торт — солодкий сон; гострий ніж — гострий погляд; бабине обійстя — бабине літо.
Прочитайте. Визначте розряди прикметників за значенням.
1. Скільки в степу лебединого згублено пір'я! (Є. Гуцало). 2. У дівчини Ганнусі лебедина хода. (В. Сосюра). 3. Ворона, що заграє з беркутом, співає свою лебедину пісню. (Народна творчість).
♦    Визначте в реченнях фразеологізми. Поясніть їхнє значення.

До кожного іменника доберіть із довідки прикметники так, щоб утворилися фразеологізми. Фразеологізми запишіть, розкрийте їхнє значення.
... хитрість. ... апетит. ... серце. ... вдача. ... хода.
Довідка. Лисячий. Заячий. Собачий. Слонячий. Вовчий.
♦    Визначте розряди прикметників за значенням.

Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте приїдь кметники, з'ясуйте, до якого розряду за значенням належить кожен з них. Свою думку доведіть.
1. Рідне все мені в ріднім краю. (Є. Гуцало). 2. Як мені бракує бат..нового саду! (М. Литвин). 3. Ти пр..сягнись до скону бер..гти вогонь ласкавий мам..ного слова. (Б. Олійник). 4. Доле моя Україно, де твоя воля орлина, гордість твоя соколина, мова твоя солов'їна? (Б. Старчевський).
 
♦    Визначте речення, ускладнене звертанням. Поясніть у ньому розділові знаки.
♦    Позначте у словах вивчені орфограми.

Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас
Надіслано читачами із інтернет-сайтів

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати            презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими