Версия 13:23, 31 августа 2010

Гіпермаркет Знань>>Правознавство>>Правознавство 10 клас>> Правознавство: Виникнення держави і права. Загальна характеристика держави.

                                        1. Організація первісного суспільства.

     Людське суспільство пройшло великий шлях у своєму розвитку. За даними сучасної науки, планета Земля виникла майже 4,7 млрд років тому. Приблизно 3-3,5 млрд років назад на нашій планеті зародилося життя. Майже 2 млн років тому на Землі з'явилася людина, а 40 тис. років тому зробила перші кроки по планеті людина сучасного виду — Homo sapiens — Людина розумна.
      З курсу історії пригадайте, що відрізняло первісну людину від мавпи. Якими були перші знаряддя праці первісної людини?
      Період від появи перших людей до виникнення держави називають первісним суспільством — додержавним періодом існування людства. З перших кроків свого існування людина жила в колективі. Першим колективом давніх людей стало людське стадо (або первісна праобщина). Цей колектив був досить сталий — адже об'єднував родичів, але невеликий — два-три десятки дорослих жінок і чоловіків і кілька десятків дітей. Навіть у такому колективі потрібна була певна соціальна організація, яка необхідна для виживання в складних умовах існування первісної людини. Вона спиралася на безпосереднє спілкування членів людського стада.

      З часом людина вдосконалювала знаряддя праці, оволодівала новими трудовими навичками, змінювалася й соціальна організація суспільства. На зміну людському стаду прийшла родова община. Кількість членів цього колективу була набагато більшою, однак він також об'єднував родичів, осіб, пов'язаних спільним походженням. При цьому члени общини вели спільне господарство, разом працювали. Як правило, родову общину очолювала жінка.
      Поступово окремі родові общини згуртовувалися в більш великі людські об'єднання — племена. Членів племені об'єднувало вже не лише кровне споріднення, а й шлюб.
      Однак основні ознаки організації суспільства на всіх етапах первісного ладу залишалися однаковими. Спочатку влада належала всьому людському колективу (людському стаду, общині, племені) у цілому. Всі члени суспільства мали абсолютно рівні права та обов'язки, жоден із них не мав привілеїв. Вищою владою були загальні збори (рада) усіх дорослих членів людського колективу. Саме на цих зборах приймалися найважливіші рішення, які стосувалися всього колективу, обирався старійшина — найдосвідченіший та найавторитетніший представник людського колективу. Він здійснював повсякденне керівництво життям колективу, безпосередньо брав участь у всіх справах племені й общини.
      Влада старійшини підтримувалася авторитетом і повагою до нього. Рішення та вказівки старійшини виконувалися добровільно, на підставі довіри до нього, його досвіду та вміння. У разі порушення порядку, установленому в первісному людському колективі, вживали певних заходів, а часом і примус. Найстрашнішим покаранням того часу було вигнання з племені, адже одноосібно тогочасна людина вижити не могла.
      Однак при цьому в первісному суспільстві не було спеціальних органів примусу, які займалися тільки цією діяльністю. Ця система соціального управління отримала назву первісна демократія. Для неї характерні певні особливості, що відрізняють її від організації влади, соціального управління в більш пізній період — після виникнення держави.
 
                               

               2. Регулювання людських відносин у первісному суспільстві.

       Незважаючи на порівняно невелику кількість членів людського колективу за часів первісного суспільства, у ньому існувала потреба регулювання людських відносин.
      Поступово в житті суспільства склалися певні ритуали, які, на думку тогочасних людей, допомагали їм у житті, у досягненні своїх цілей, успіху. Так, в окремих племенах необхідною умовою успіху на полюванні вважалося виконання певних ритуальних танців, метання списів у зображення тварин, на яких полювали, інші дії, що вважалися запорукою успіху. Поступово внаслідок багаторазового повторення ці дії входили у звичку членів суспільства — формується звичай.
      Одночасно прискорило формування уявлення суспільства про добро та зло. На цій підставі виникли правила поведінки, які регулюють відносини між людьми, — початкові правила моралі.
      Знання людей про оточуючий світ, природу й людське життя були на той час досить обмеженими й примітивними. У зв'язку із цим чимало подій та явищ, які спостерігали й намагалися пояснити первісні люди, отримували фантастичне, як на сьогодні, пояснення. Виникали міфи, що певною мірою також визначали поведінку та дії членів первісного суспільства. Міфи, що відтворюють фантастичні уявлення про світ, природу й людське буття тощо, отримали назву міфологія.
Пригадайте, які міфи відомі вам з історії стародавнього світу.

 

      Іноді в житті суспільства на основі досвіду, певних переконань виникали так звані табу — заборони, що накладалися на певні дії, предмети, слова тощо. Вони були пов'язані з тим, що, на думку первісної людини, порушення такої заборони призводить до жорстокої кари (тяжкої хвороби, голоду, смерті) з боку фантастичних сил.
Усі ці соціальні норми первісного суспільства іноді об'єднують поняттям мононорми.
      Для всіх соціальних норм первісного суспільства характерні спільні ознаки. Вони були створені внаслідок багаторазового повторення, поступово стали звичними для більшості людей. Ці норми є консервативними за своєю природою, адже в них відтворено те, що склалося внаслідок тривалої суспільної практики. При цьому норми закріплювалися не у звичних нині нормативних актах (на папері), а лише у свідомості людей. Соціальні норми первісного суспільства виражали волю всього племені, роду, тому їх дотримання забезпечувалося здебільшого заходами суспільного впливу, адже, як ми вже знаємо, спеціального апарату примусу на той час не існувало. Крім того, дотримання соціальних норм первісного суспільства забезпечувалося страхом людини перед надприродними силами, перед помстою, яка чекала в разі відхилення від установлених норм не лише порушника, а й увесь людський колектив, до якого він належав.

                                 3. Причини виникнення держави і права.

      Із зміною суспільних відносин первісна система організації життя людського колективу, управління ним уже не задовольняє потреби суспільства. Серед причин, які привели до поступового виникнення держави, — зміни в організації суспільства. Спочатку відбулися три великі поділи праці, а також розвиток знарядь праці, унаслідок яких у людей уперше в історії з'являються надлишки.
     З курсу історії пригадайте, у чому полягали поділи праці. Поступово відбувається розпад первісного родоплемінного суспільства, розвиваються засоби виробництва, змінюється соціальна структура суспільства. Унаслідок цього, з одного боку, відбувається зміна способу виробництва та споживання, а з іншого — виникає політична організація суспільства, яка набуває форми держави.
     Водночас виникає право. Мононорми — соціальні регулятори первісного суспільства — поступово перетворюються на юридичні норми, розпочинається правотворча діяльність певних державних органів, які створюють правові норми.
Існують різні теорії походження права. Деякі філософи й правознавці (І. Кант, Г. Гегель) уважали, що право не створюється людиною, людським суспільством, а походить від самої природи. Ця теорія має назву природне право. Інші вважають, що право утворюється в процесі історичного розвитку людства, — це історична теорія походження права. За соціологічною теорією право — це врівноважена сила в житті суспільства, що породжується самим життям. Прихильники психологічної теорії вважають, що право є результатом розвитку людської психіки, людських відчуттів. За матеріалістичною теорією право є продуктом класового суспільства, виразом і закріпленням волі й інтересів економічно пануючого класу.
      При цьому важливо зазначити, що серед істориків і правознавців немає єдності навіть у визначенні часу появи права. Частина з них уважає, що ще в первісному суспільстві існувало право як соціальні норми, які регулюють суспільні відносини, як звичаєве, традиційне право. Інші ж переконані, що право виникло з утворенням держави і є її породженням.
      Причини появи держави та права певною мірою відрізняються залежно від географічного положення, природних умов та особливостей розвитку господарства. У той же час загальними причинами появи держави й права вважають великі поділи праці, появу приватної власності та надлишкового продукту, нездатність суспільної влади первинного суспільства ефективно регулювати соціальні відносини в принципово нових умовах.
       Виникнення держави та права привело до суттєвих змін в соціальній організації людського суспільства.

       Пригадайте, що таке держава та право, і визначте відмінності держави від первісного суспільства.
                  

    З перших кроків існування людства виникають людські спільноти — стадо, рід, плем'я, родова община. Влада в них належала колективу в цілому, вищим органом влади були загальні збори (рада) всіх дорослих членів колективу. Старійшина, який обирався зборами та керував повсякденною діяльністю, використовував свій авторитет і досвід.
Регулювання відносин здійснювалося за допомогою мононорм, які існували у формі звичаїв, табу, первинних норм моралі, міфів.
З розвитком суспільства ця система вже не задовольняла потреб, що стало причиною виникнення держави та права.

      Мононорми, первісна демократія.

  1. Які форми організації людського суспільства існували в первісний період людства?
  2. Назвіть характерні ознаки влади в додержавний період.
  3. Які соціальні регулятори існували за часів первинного суспільства?
  4. Порівняйте статус, порядок обрання та функції старійшини первісного племені й сучасного глави держави.
  5. Порівняйте різні види мононорм, які існували в первісному суспільстві.
  6. Висловіть свою думку щодо причин появи держави та права.

  7. Порівняйте владу в первісному суспільстві ( до державного періоду) та державну владу.Заповни таблицю.

                                                                 2.Походження держави

      Уже багато століть історики та правознавці вивчають походження держави та права. Однак й донині існує чимало теорій походження держави.
 
      1. Теологічна теорія.
      Ця теорія найдавніша. Ще в XVIII ст. до н. е. в законах царя Хаммурапі стверджувалося про божественне походження Вавилонської держави та царів. Так само пояснювали походження своїх держав і своєї влади правителі Стародавнього Китаю та Стародавнього Єгипту. В епоху Середньовіччя ідею богоствореності держа¬ви й права проповідували та розвивали у своїх працях мислителі й учені — Августин Блаженний (354-430) та Фома Аквінський (1225-1274).

      Ці ідеї отримали підтримку та розвиток у працях українських філософів, правників — Петра Могили (1597-1647), Феофана Прокоповича (1681-1736), Стефана Яворського (1658-1722). Вони вважали, що держава була створена за Божим велінням, від волі та розуму Божого залежить створення й зміст людських законів. Проголошення божественного походження держави визначає її вічність і непорушність, неможливість посягання на неї.

Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про цих мислителів, громадських діячів.

        2. Патріархальна теорія.
     Патріархальна теорія (від грец. батько та влада) пояснює державу як наслідок розвитку перетворення сім'ї. Прибічники цієї теорії вважають, що сім'я, яка виникла ще в первісному суспільстві й була його первинною та основною одиницею, з часом розширювалася, розділялася. Сім'ї об'єднувалися, утворювали більш численні спільноти, у яких не вистачало традиційних для сім'ї важелів управління. Саме тому поступово сімейна влада батька-патріарха перетворювалася на державну владу, а сім'я — відповідно на державу.

      Перетворення сімейної влади відбувалося поступово — від влади батька до влади старійшини роду, племені, а потім — і до влади глави держави — монарха. Ця теорія озброювала вагомими аргументами прибічників монархії, адже вона розглядала монарха як батька свого народу, своїх підданих, виводила владу монарха безпосередньо від Адама, проголошувала її непідвладною жодним людським законам.
Засновниками цієї теорії були давньогрецькі   мислителі Арістотель та Платон. Цю теорію розвинули у своїх працях англійський учений Р. Флібер, російські мислителі й громадські діячі — М. Михайловський та М. Покровський.

         3. Договірна та психологічна теорії.
     Відповідно до договірної теорії держава виникла внаслідок досягнення певних домовленостей між людьми. Основні положення цієї теорії першим виклав грецький філософ Епікур,  пізніше серед її найактивніших прибічників і послідовників були Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, М. Радищев і чимало інших учених із різних держав. На думку прибічників цієї теорії, життя суспільства підштовхує людей до усвідомлення спільних інтересів, досягнення певних домовленостей, які забезпечують взаємну вигоду, безпеку та загальну користь. Однак причини появи суспільного договору прибічники теорії пояснюють по-різному. Одні вважали, що людина за своєю природою є хоча й розумною, але дуже егоїстичною, властолюбною істотою, якій притаманне бажання шкодити іншим. Це призводить до ворожнечі, ненависті між людьми, боротьби між ними. І лише досягнення певної угоди, домовленості про розподіл суспільних ролей (одні керують, інші виконують їхні управлінські рішення) дає можливість уникнути постійних конфліктів. Унаcлідок укладення суспільного договору люди визнають певну політичну владу та підкоряються їй. Інші бачать цю причину в ба-жанні людини захиститися від зовнішніх обставин. Кожний, хто дає згоду на суспільний договір, стає частиною цілого. При цьому, приймаючи над собою владу суспільства, особа в той же час не підкоряється нікому персонально, залишається вільною.
      Автори психологічної теорії (Цицерон, Л. Петражицький тощо) уважають, що причиною виникнення держави є особливості психіки людей, їхні відносини. На їхню думку, люди, відчувши негативні наслідки анархії, безвладдя в період відсутності державної влади, самі приходять до висновку про необхідність створення держави як механізму врегулювання міжлюдських відносин. Також вони вважали, що підкорення державній владі поступово стає звичкою людей.

      4.  Теорія насильства.
Ця теорія сформувалась у другій половині XIX ст. Її заснов¬ник — Л. Гумплович — уважав, що головними чинниками суспільного життя є постійна та жорстока боротьба між окремими особами, соціальними групами та прагнення людини до задоволення матеріальних потреб. На думку прихильників теорії, держави виникають унаслідок завоювань, коли з'являється потреба утримувати переможене плем'я, рід у покорі. Унаслідок завоювання племена перетворюються на класи — панівний (завойовників) і пригнічений (експлуатований). Для утримання пригніченого класу в покорі виникає необхідність у створенні апарату насильства, який і перероджується на державу. Отже, саме завоювання й необхідність утримувати в покорі завойований народ стає причиною появи держави. Активними прибічниками теорії були К. Каутський, Є. Дюрінг та інші вчені.

       5.    Соціально-економічна теорія.
     У ХХ ст. досить широкого поширення набула соціально-економічна теорія походження держави. Автори цієї теорії шукають причини появи держави в змінах, які відбуваються в економічному житті суспільства. Унаслідок поступового розвитку знарядь праці, виробництва зростає продуктивність праці — людина починає виробляти більше. Якщо в первісному суспільстві людина виробляла таку кількість продуктів, що ледве вистачало для її існування, то із зростанням продуктивності праці утворюються надлишки. Якщо за відсутності надлишків усі люди мали однаковий матеріальний
 
Соціально-економічна теорія походження держави


Зростання продуктивності праці



Поява надлишків продукції
 
Поява нерівності
 
Поява експлуатації
 



Поява класів



Необхідність утримувати в покорі екслуатовані класи
 
С
 
Поява держави
 
стан, то з появою надлишків виникає нерівність. До того ж завдяки появі надлишків з'являється можливість експлуатувати інших осіб, тобто присвоювати собі результати праці інших людей. На думку авторів соціально-економічної теорії, саме поява нерівності та екс¬плуатації людей привела до формування класів — великих груп лю¬дей, з яких одна експлуатує іншу.
Пригадайте з курсу історії, які класи існували в різні періоди роз-витку людства, як складалися відносини між класами, які конфлік¬ти між ними виникали.
Для утримання в покорі великих соціальних груп людей — експлуатованих класів — не вистачало засобів, притаманних для первісного суспільства, — переконання, авторитету. З'являється

О.Д.Наровлянський, Правознавство,10 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з інформатики, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з інформатики}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.