Версия 13:44, 30 сентября 2009

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>Всесвітня історія: Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Освоєння європейцями Північної Америки. Наслідки Великих географічних відкриттів
ЗАВОЮВАННЯ ТА ОСВОЄННЯ НОВОГО СВІТУ

Іспанські конкістадори. Дивовижна природа Нового Світу, його населення - «добрі дикуни», які, здавалось, жили, не маючи турбот про хліб насущний, - усе це приголомшило європейців. Для індіанців європейці були божественними істотами зі старовинних легенд і пророцтв, де йшлося про білу бородату боголюдину, яка прийде зі Сходу. Саме цим пояснювалася дивна для європейців поведінка аборигенів - їхня безмежна гостинність, привітність і щедрість. Священний трепет викликали в індіанців вогнепальна зброя й коні, яких вони до цього ніколи не бачили. Так відбулася зустріч двох різних світів, несхожих культур, незнайомих цивілізацій.

За відкриттям Нового Світу почалась конкіста (від ісп. - завоювання) -загарбницькі походи іспанців кінця XV—XVI ст. Золото та влада - тільки це цікавило тих, хто ставав конкістадорами: вчорашніх воїнів, монахів, розорених ідальго, жебраків, злочинців. Невеликі загони із 300-400 чоловік вирушали проти союзів племен і цілих держав. їхньому успішному просуванню сприяла не тільки наявність вогнепальної зброї, а й уміле використання міжусобної боротьби в індіанському середовищі. У розправах з підкореними народами завойовники не знали жалю.

XVI ст. Бартоломе де Лас Касас «Історія Індій»
Християни... чинили серед індіанців надзвичайні жорстокості. Вступаючи в поселення, вони не залишали в живих нікого - ні старих, ні немовлят... І оскільки всі, хто міг утекти, ховались у лісі чи в горах, рятуючись від людей настільки нелюдяних та безжальних ... то були навчені люті пси, які, побачивши індіанця, в одну мить роздирали його на шматки... А якщо інколи - і з справедливих причин -індіанці вбивали когось із християн, то ті умовлялися між собою, що за одного християнина... мають убивати сто індіанців.
Єдина і справжня причина того, чому християни розорили і знищили безліч ні в чому не винних людей, - це прагнення захопити їхнє золото. Християни хотіли за короткий час збагатитися їхніми скарбами... Вони йшли з хрестом у руці та з ненаситною жадобою золота в серці.

Майя — єдиний з народів доколумбової Америки, який мав писемність у вигляді ієрогліфів. Свої книги (кодекси) майя писали фарбами на довгих смугах матеріалу, виготовленого з рослинних волокон, а потім вкладали у футляри. При храмах існували бібліотеки. Майя мали свій календар, уміли визначати затемнення Сонця і Місяця. Вони першими ввели в математику поняття нуля.

На півострові Юкатан конкістадори несподівано зустрілися з високорозвиненою цивілізацією. Перед їхнім здивованим поглядом з'явилися обнесені мурами прекрасні міста, величні ряди пірамід і вишукано оздоблені храмові споруди. Територія належала народу майя і була поділена між декількома містами-державами з добре налагодженою системою управління.

Постійна ворожнеча між містами значно полегшила їхнє завоювання іспанцями. Від майя конкістадори довідались, що на північ від Юкатану розташована могутня країна ацтеків, де є багато золота. У 1519 р. на завоювання цих земель вирушив іспанський загін у складі 400 піхотинців і 15 вершників при 6 гарматах. Його вів небагатий іспанський ідальго Ернан Кортес — мужній воїн і вмілий дипломат, але жорстока і підступна людина. Це був перший похід іспанців у глиб материка.

Історія ацтеків до їхньої появи в другій половині XII ст. в Центральній Мексиці сповнена загадок. Свою батьківщину вони називали островом Астлан («там, де живуть чаплі»). Місцезнаходження острова й досі залишається невідомим, але саме від нього походить слово «ацтек». Кочові мисливці-ацтеки були дуже войовничими й підкорили собі численні індіанські племена. Виникла могутня імперія зі столицею Теночтітлан (сучасний Мехіко).

Коли Кортес ступив у володіння привителя Монтесуми, той, аби припинити просування завойовників, вислав назустріч їм своїх послів з дарунками , для іспанського короля. Серед безлічі коштовностей знаходились прекрасні витвори індіанських майстрів - розкішний посуд, вишукані прикраси, досконалі фігурки звірів. На відміну від основної маси індіанських ювелірних виробів, безжально переплавлених європейцями у золоті зливки, дарункам Монтесуми пощастило. Вони потрапили прямо до короля і тому збереглися, і Згодом вони справили незабутнє враження на відомого німецького художника Альбрехта Дюрера. Він згадував: «Упродовж усього мого життя я не бачив нічого, що б так порадувало моє серце, як ці речі. Отже, я бачив серед них чудові, найдосконаліші речі і дивувався такій обдарованості людей далеких країн».

Щедрі дарунки не зупинили Кортеса. Його військо, куди влилися підкорені ацтеками племена, зросло до 100 тисяч і підійшло до Теночтітлана. Монтесума, впустивши Кортеса у місто для ведення переговорів, поставився до нього з шаною, але іспанець підступно захопив імператора у полон і вбив його. Населення столиці підняло повстання. Тоді Кортес узяв місто в облогу і, перекривши доступ води, змусив його захисників скласти зброю.

Підкорення Мексики вогнем і мечем продовжувалося до кінця XVII ст. Тут були знайдені багаті поклади золота і срібла, які у нелюдських умовах видобували індіанці. Нещадна експлуатація, беззахисність перед занесеними європейцями епідемічними хворобами - усе це призводило до швидкого вимирання корінного населення. У середині XVII ст. в Мексиці проживало всього 750 тис. індіанців, тобто лише 3 % від населення доколумбової ери. Відбулася справжня демографічна катастрофа.

Магічна сила Ельдорадо. Водночас із завоюванням Мексики іспанські конкістадори шукали казкову країну Ельдорадо. В основі легенди про неї лежав реальний звичай народу чібча-муїска, що жив колись у гірських районах сучасної Колумбії і створив одну з найрозвиненіших цивілізацій. Перед тим як прийняти владу, кожний новий правитель цього племені виконував певну церемонію. Він намащував смолою і покривав золотим порошком тіло, а потім на сході сонця випливав на плоті на середину священного озера Гуатавіта і в його водах усе з себе змивав. Після цього присутні кидали в озеро коштовності. На думку іспанців, таке могло відбуватися тільки в країні, дуже багатій на золото.

Конкістадори поринули на її завоювання. Один із загонів очолив колишній свинопас, напівписьменний Франсіско Пісарро. Він вторгся в Перу, де розкинулася держава інків з центром у місті Куско, розташованим високо в горах.

Інка (саме слово означало «правитель») обожнювали сонце і були прекрасними астрономами. Вони успішно займалися землеробством, розводили . гурти лам, виготовляли якісні тканини. Інка винайшли оригінальне вузликове письмо — «кіпу». Воно являло собою шнур, до якого у вигляді підвісок прив'язували різнокольорові нитки. Комбінування таких ниток дозволяло робити необхідні «записи». Один із знайдених зразків «кіпу» важить 6 кг.

Скориставшися міжплемінними усобицями, Пісарро зібрав велике військо. Прекрасно спорудженими дорогами інків він швидко дістався міста, де перебував правитель держави - Великий Інка Атауальпа, і обманом захопив його в полон. Зрозумівши, що понад усе іспанці цінують золото, Атауальпа підняв руку і на висоті свого зросту провів під стелею кімнати, де його тримали, лінію. В обмін на своє визволення він пообіцяв заповнити приміщення до рівня риски золотом. З усіх куточків країни почали звозити коштовності. Зібравши 6 тонн золота і срібла, іспанці підступно стратили Атауальпу, а невдовзі остаточно розгромили й імперію інків. Наприкінці XVI ст. в руках іспанських конкістадорів знаходилась уся Центральна і Південна Америка, за винятком Бразилії, захопленої португальцями.

Новий Світ після конкісти. Якщо на першому етапі конкісти відбувалося звичайне загарбання коштовностей, то з середини XVI ст. завойовники перейшли до постійної розробки рудників. Новий Світ давав уже половину світового видобутку дорогоцінних металів, і в Іспанію потягнулися багатотонні «золоті» і «срібні» флотилії. Усі завойовані землі стали власністю іспанського короля, а їхні жителі — його підданими. Для навернення індіанців у католицьку віру за океан прибули численні місіонери.

Іспанська колоніальна імперія простягалась на тисячі кілометрів - від Каліфорнії до Вогняної Землі. Вона була найбільшою у тогочасному світі й складалася з двох віце-королівств, якими управляли призначені іспанським монархом віце-королі. Іспанія ревно охороняла свою монополію (виключне право) на торгівлю із заокеанськими володіннями. Іноземних купців у Новий Світ не допускали, і вони могли придбати колоніальні товари (колонія - територія, яка втратила незалежність і перебуває під владою іншої держави) тільки в Севільї, сплативши мито у королівську казну.

Прибутки приносили не лише рудники, а й обробка сільськогосподарських плантацій. їхніми власниками були іспанські колоністи, але працювали на землі індіанці, силоміць перетворені на рабів. Вони вирощували маїс (кукурудзу), тютюн, цукрову тростину, каву. Непосильна праця та важкі умови життя викликали масову смертність індіанців. Коли ж на знак протесту вони повставали, то безліч їх разом із сім'ями гинули у жорстоких розправах. Існували райони, де за короткий час іспанці повністю винищили індіанців і були змушені завозити африканських невільників. Праця негрів широко використовувалася на рудниках і плантаціях, їх ввезення дедалі зростало.

Із середини XVI ст. на атлантичних шляхах з'явилися численні англійські, французькі та нідерландські пірати. їхні дії були викликані тим, що європейські країни не бажали миритися з монополією іспанців на торгівлю в Новому Світі. Купці інших країн намагалися прорватися туди зі своїмл вантажами, але іспанці перекривали їм шлях і безжально відбирали всі товари. Потерпілі, аби відшкодувати збитки, отримували від своїх монархів спеціальний дозвіл па пограбування іспанських «золотих і срібних флотів». Таке офіційне піратство називалося каперством. Нерідко самі королі вкладали кошти в спорядження каперських експедицій, до складу яких зазвичай входило чимало дворян і знатних людей: адже піратство приносило чималі прибутки і вважалося гідним заняттям.

Європейці в Північній Америці. Крім піренейських держав, участь у Великих географічних відкриттях брали також інші європейські країни. Вони долучилися до цього процесу пізніше і, за Тордесільяським договором, не мали прав на заокеанські землі, а тому не наважувалися відправляти кораблі туди, де панували Іспанія і Португалія. Англія і Франція звернули свій погляд у бік Північної Америки.

Дізнавшись про успіхи Христофора Колумба, купці головного на той час англійського порту Брістоль спорядили власним коштом невеликий корабель для плавання на захід. 20 травня 1497 р. судно на чолі з Джоном Каботом (генуезець Джованні Каботто) у складі екіпажу із 17 осіб вирушило в путь. За місяць воно досягло північної частини острова Ньюфаундленд, який Кабот оголосив володінням англійської корони. Тут, на мілинах, англійці знайшли один з найбагатших у світі районів риболовства і тоннами почали виловлювати тріску та оселедців. Рік по тому брістольці спорядили ще одну експедицію, вже з п'яти кораблів. Члени команди досягли Північноамериканського материка, зустріли там людей, одягнених у шкіри, але ні золота, ні перлів не знайшли. На хутрові багатства країни моряки уваги не звернули. Експедиція вважалася невдалою, і англійці на декілька десятиліть припинили підготовку морських подорожей. Тільки у XVII ст. Англія приступила до освоєння заокеанських територій.

У 1534 р. француз Жак Картьє вирушив на пошуки північного морського шляху в Китай. За 20 днів він перетнув океан. Обстежуючи затоку Св. Лаврентія, Картьє зустрів індіанців, які полювали на хутрового звіра. Свої поселення вони називали «Канада». Згодом це слово дало назву великій заокеанській колонії Нова Франція. Вона включала всю північну частину Нового Світу і після повернення Картьє додому була оголошена володінням французької корони. Сюди, до берегів Канади, відправлялися цілі флотилії французьких китоловів для ведення промислу.

У Північній Америці золота не знайшли. Через це її освоєння відрізнялося від іспанської конкісти і проходило спочатку мирно. Колоністи — бідняки, злочинці й особи, які на батьківщині зазнавали переслідувань за свої релігійні переконання, - самі працювали на землі, розводили худобу і зберігали мирні стосунки з місцевим населенням. З розширенням у XVII ст. їхнього господарства колоністи почали відбирати землю в індіанців, а самих їх переселяти до резервацій - спеціально відведених замкнених територій, які не дозволялося залишати. Таке ставлення викликало запеклий опір з боку індіанців.

Наслідки Великих географічних відкриттів. Відкриття ХV-ХVІІ ст. мали величезний вплив на подальшу історію людства. Декілька поколінь безстрашних і мужніх мореплавців суттєво розсунули межі ойкумени (відомих земель): європейці познайомилися з новими землями, народами і цивілізаціями. Відбулася зустріч двох світів - європейського і американського, зв'язок між ними став постійним. Для підкорених народів наслідки відкриттів мали подвійне значення: з одного боку, було завдано великої шкоди їхній унікальній культурі, з іншого - покладено початок взаємозбагаченню цивілізацій. Новий Світ перетворився на складову частину західної християнської цивілізації і ввійшов у коловорот всесвітньої історії.

З відкриттям Америки відбувся справжній ривок у розвитку наукових знань. На зміну фантастичним поглядам про будову Землі прийшло підкріплене досвідом переконання в її кулястості. Вражаючих успіхів досягла географія: на картах з'явилися уточнені розміри й абриси материків, морів та океанів. Люди усвідомили, що світ є величезним і різноманітним.

Встановлення постійних зв'язків між Європою й усіма нововідкритими землями змінило характер торгівлі. Тепер головна роль відводилася не внутрішнім морям, а океанам: відбувалось переміщення основних торговельних шляхів із Середземного і Балтійського морів у води Атлантики. Це спричинило занепад старих торговельних центрів - Венеції, Генуї, Марселя, Барселони та міст німецької Ганзи. У центрі ділового життя опинилися океанські порти: спочатку Лісабон, Севілья й Антверпен, а згодом - Амстердам і Лондон. Торгівля все міцніше зв'язувала раніше ізольовані континенти в єдине ціле: народжувався світовий ринок.

Притік з Нового Світу золота й срібла дав можливість карбувати необхідну для обігу кількість монети. Це сприяло розквіту торгівлі, прискореному піднесенню промисловості та зародженню капіталізму. Зростали міста, перетворюючись на торговельно-промислові та адміністративні центри. З іншого боку, величезне надходження в Європу благородних металів викликало в XVI ст. невідоме досі явище. Надмірна кількість монети призвела до того, що ціни на товари першої необхідності, продукти харчування і сировину для виробництва стрімко зросли. Таке знецінювання грошей отримало назву революція цін. Б її умовах відбувалося швидке розорення одних людей і блискавичне збагачення інших.

Географічні відкриття поклали початок колоніальному розподілу світу. Утворилися колоніальні імперії, а колонізація прирекла цілі народи на рабство та вимирання. Мільйони жителів Америки, Азії та Африки загинули від занесених завойовниками хвороб і жорстокого гноблення. Для корінних американців вторгнення європейців перетворилося на справжній жах — втрату власної історії та самобутньої культури.

Зустріч двох світів внесла зміни у побут і звички. Європейці запозичили в індіанців і навчились вирощувати чимало сільськогосподарських рослин. Повсюдне розведення в Європі картоплі помітно зменшило загрозу голоду. Кукурудза припала до смаку людям, а також пішла на корм худобі. Зростання виробництва в Новому Світі цукру зробило його доступним не лише для багатіїв, а й для простолюду. На столах європейців з'явилися томати, квасоля, стручковий перець, какао, ананаси, різноманітні страви з тріски та лососевих риб. Із Америки привозили хіну і бальзами, які успішно використовували в медицині. Однією з улюблених розваг стали індіанські ігри з пружними каучуковими м'ячами, попередники сучасних волейболу і баскетболу. На жаль, європейці перейняли в індіанців і деякі шкідливі звички - манеру палити і пити настої з наркотичних трав. У свою чергу, завойовники збагатили Новий Світ такими культурами, як пшениця, ячмінь, рис, жито, виноград, апельсини, лимони, груші, сливи, яблука, мигдаль, олива. Вони ввезли туди цукрову тростину, бананове дерево, свиней, коней, кіз і овець.

Великі географічні відкриття справили на сучасників приголомшливе враження. Вони відкрили перед ними новий світ і нові життєві горизонти.

1. З якими давніми цивілізаціями зустрілись європейці в Новому Світі? Що полегшило завоювання конкістадорів?
2. Як, на вашу думку, правильніше казати: «Відкриття Америки» чи «Зустріч двох цивілізацій»?
3. Який характер мала колонізація Північної Америки і чи відрізнялася вона від конкісти?
4. Які наслідки Великих географічних відкриттів ви вважаєте найважливішими і чому?

ЗАВДАННЯ
1. Порівняйте уривок із щоденника Колумба з розповідаю Лас Касаса. Чому, на вашу думку, індіанці поставилися до європейців дружньо, а ті відповіли їм жорстокістю та вбивствами? Як Лас Касас визначає основну мету конкістадорів і які почуття вони у нього викликають ?

2. Користуючись картою, з'ясуйте, на яких територіях у Новому Світі розгорталась іспанська конкіста, які з них увійшли до португальських володінь, а які освоювали інші європейці.

_{Плани уроків з всесвітньої історії, конспекти, підручники онлайн, електронні видання безкоштовно, реферати всесвітньої історії}

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.