KNOWLEDGE HYPERMARKET


Надходить літо.Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Українська література|'''Українська література''']]'''>>'''[[Українська література 3 клас|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська література: Надходить літо. Повні уроки'''  
[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Українська література|'''Українська література''']]'''>>'''[[Українська література 3 клас|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська література: Надходить літо. Повні уроки'''  
 +
 +
  
 +
 +
&nbsp;&nbsp; Як чудово влітку в лісі! Крізь густу крону дерев пробиваються золотисті промені сонця, аромат трав і квітів заглушає всі інші запахи, а невгамовний&nbsp; щебет птахів та&nbsp; інші сторонні звуки. У лісі можна поласувати малиною, чорницею, суницею, ожиною - он скільки ягід зберігає ліс! А гриби?&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Багатьох людей улюблене заняття в лісі - збирати гриби. Але не кожній дитині можна довірити його. Навіть дорослий не завжди знає правила, яких необхідно дотримуватися при пошуку грибів. А вони дуже важливі: далеко не всі гриби, навіть гарні на вигляд, годяться в їжу, і ними можна запросто отруїтися. <br>&nbsp;&nbsp; Перше правило: гриби треба знати «в обличчя». У кошик потрібно класти тільки ті, з якими ти добре знайомий, в яких упевнений, що вони тебе не підведуть. Самий головний твій ворог - мухомори і бліда поганка, від яких можна не тільки захворіти, але й померти. <br>&nbsp;&nbsp; У ліс&nbsp; зазвичай ідуть на світанку, щоб першими встигнути зібрати врожай і уникнути спекотного сонця. По дорозі зустрічається чимало цікавого. Що це, наприклад, за будиночок з прутиків? Та це, виявляється, мурашник, який зібрали собі великі чорні мурахи. Одні з них тягнуть травинки, інші - чиюсь лялечку, треті - зернятко. <br>&nbsp;&nbsp; А це що таке шарудить в листі? Обережно: там може ховатися отруйна змія. <br>&nbsp; А як зветься цей ошатний птах, який дзвінко співає? Це - синиця. А зараз ми злякали смугасту сороку - вона злетіла прямо перед нами і щось невдоволено прокричала на прощання. <br>&nbsp;&nbsp; Тут якийсь маленький звір промайнув під ногами.&nbsp; Це ж мишка - вона теж любить гриби, і добре знає, як відрізняти їстівні від отруйних. Якщо вона тут - значить, десь поблизу і гриби. <br>&nbsp;&nbsp; А ось і перший&nbsp; видобуток: під листом сховався коричневий гриб з товстою ніжкою.&nbsp; Це красноголовець - один з самих смачних і ситних грибів. Зрізати його потрібно акуратно, щоб маленький шматочок ніжки залишився в землі - так ми не пошкодимо грибницю, з якої знову зможе вирости гриб. Красноголовець хороший для їжі в будь-якому вигляді: і смажений, і тушкований, і для супу. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; А скільки лисичок на галявинці! Так ці гриби прозвали, мабуть, тому, що вони жовтого, як шкура лисиці, кольору. Ростуть ці гриби завжди купками, на відкритому місці - люблять сонечко, і тому побачити їх і зібрати нескладно. Лисички найкраще смажити: з картоплею, на рослинному маслі, в сметані - вони справжня смакота ... <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Побродили, побродили, і повну кошик грибів назбирали. Поки сонце не стало припікати, треба додому повертатися. Є у нас тепер повний обід: і суп зваримо грибний, і присмажимо нашу смачну видобуток з картоплею. Смакота! <br>Що то в лісі та за крик?<br>То задумав боровик<br>На жуків іти війною<br>Із громадою грибною;<br>Посилає посланців,<br>Геть по лісові гонців,<br>Щоб трубили, щоб гукали,<br>Щоби губ-грибів скликали.<br>Обізвалися опеньки:<br>«У нас ніженьки тоненькі,<br>Ми не винні тому,<br>Не підем на війну!»<br>Обізвались печерички,<br>Прехороші молодички:<br>«Наше діло сторона – <br>Не про нас ота війна»,<br>Обізвались маслюки,<br>Лежебоки - товстюки:<br>«Та нехай їм тим жукам,<br>Нащо вони здались нам!»<br>Обізвались синьо губці,<br>Що сиділи собі в купці:<br>«Хай там інших беруть,-<br>Воюватися ідуть!»<br>Обізвалися «вужачки»:<br>«Не поліземо ми рачки!<br>Там не лізти – рачкувати – <br>Треба хутко поспішати».<br>Обізвались сироїжки:<br>«Ми до того торгу й пішки!<br>Ось ми зараз ідем!<br>Тільки зброю візьмем!»<br>Обізвалися ріжки:<br>«Де вини оті жуки?<br>Ось ми зараз ідем,<br>Їх на роги візьмем!»<br>Обізвалися мухомори:<br>«Завдамо жукам ми горе!<br>Ми отрути їм дамо,<br>Цілі купи вкладемо».<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; О.Пчілка – О.Білоусенко<br><br>&nbsp;Разом з літом приходять літні канікули. Літні канікули - це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду - щось дуже хороше. <br>&nbsp;&nbsp; Багато дітей із задоволенням їдуть до бабусь та дідусів. З задоволенням доглядають за овочами на бабусиному огороді.&nbsp; Поливають,&nbsp; прополюють зелену грядку, де ростуть редис, щавель, кріп, петрушка.&nbsp; І дуже&nbsp; приємно, коли бабуся&nbsp; за обідом каже: "Ой, який смачний салат з ваших овочів! Розумничка, мої внучата , мої помічники!"<br>&nbsp;&nbsp; Влітку є час із друзями погуляти, і в ігри пограти, і в гості поїхати.&nbsp; Але найбільше всі чекають , коли батьки поїдуть з нами на море. <br>&nbsp; Напевно, немає такої людини кому б не&nbsp; подобалося море.&nbsp; Воно широке-широке,&nbsp; глибоке-глибоке, таке невідоме, що іноді навіть трохи страшно стає, коли довго на нього дивишся. <br>&nbsp;&nbsp; Море - це щось тихе і м'яке, близьке й далеке, тепле і прохолодне. І як приємно поринути в жаркий день в ніжну прозору воду - і плавати, пірнати, борсатися. <br>&nbsp;&nbsp; Збираючись додому ми обов’язково купляємо подарунки, сувеніри,&nbsp; морські раковини. Прикладаємо&nbsp; їх до вуха і чуємо шум прибою. І ніби відчуваємо, як морська хвиля летить і, натикаючись на камінь, кидає в обличчя тисячі блискучих солоних бризок. І ми сміємося,&nbsp; радіємо&nbsp; разом з мамою, татом, сестрою, разом з морем, чайками і сонцем. <br>&nbsp;&nbsp; Літо - це пора, коли потрібно набиратися сил, дихати&nbsp; свіжим повітрям, ласувати солодкими ягодами, дізнаватися природні секрети. Влітку цвіте безліч квітів, достигають плоди, у птахів вилітають з гнізд птиці. І якщо влітку природа розкривається ще краще, ніж навесні, то треба за нею спостерігати. <br>&nbsp;&nbsp; У липні я була в лісі біля річки, яка&nbsp; одягнулася&nbsp; в густе темно-зелене листя. На гілках дерев заливалися в прекрасному співі птиці. Їх спів навіяли&nbsp; на мене гарний настрій, і мені захотілося пройти берегом річки. Літня спека позначилася: річка обміліла, і деякі мешканці глибокої води опинилися на мілководді, а дехто, з прибережних рослин - на суші. <br>&nbsp;&nbsp; Увечері настала пора комах. Вони літали, кружляли над водою.У безвітряної тиші було чутно лише їх дзижчання. <br>&nbsp;&nbsp; Насунулася ніч, і разом з нею на зміну життя днини&nbsp; прийшло нове&nbsp; життя - нічне. <br>&nbsp;&nbsp; Літо - це найкращий час не тільки для спостережень, але і для рибної ловлі. Весело сидіти в літній день з вудкою на річці і тягати з води смугастих окунців, сріблястих плотвичок! <br>&nbsp;&nbsp; Але в свої літні канікули не потрібно забувати про їзду на велосипедах, катання на роликових ковзанах і цікаві ігри. <br>&nbsp;&nbsp; Все-таки як швидко минає літо! Ось вже і серпень - пора врожаю. У садах йде збір яблук, груш, дозріває виноград. На полях поспіли овочі, йде велика робота по їх збиранні.&nbsp; Не дарма кажуть: "Що влітку народиться, то взимку згодиться". <br>&nbsp;&nbsp; Швидко пролітає літо, ось вже і вересень. І це добре - можна поділитися з друзями своїми літніми новинами, хочеться побачити своїх однокласників, хочеться почати вчитися і радувати батьків своїми успіхами.&nbsp; І тоді кожен зможе з гордістб сказати: "Здрастуй! Давай будемо відпочивати і радіти разом.Ми це заслужили! " <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Літо&nbsp; проходить так стрімко, що не встигаєш ним як слід насолодитися. Коли на вулиці осінь - вона надовго залишається з жовтим листям, а зима - з кучугурами снігу, з вітрами і брудними калюжами. А ось літо - як щастя - з'явиться, подражниться своєю присутністю, і немає його. І живи тепер ним до наступного разу. <br>&nbsp;&nbsp; Любимо&nbsp; літо за те, що воно так точно вказує на скороминущість усього існуючого. Любимо за те, що вчить приймати жорстоку правду: все мине і після нього не залишиться й сліду, як не залишається сліду після літа. <br>&nbsp;&nbsp; Літо тим самим вчить цінувати себе. Воно показує, що цінувати треба кожну мить, яка пролітає і зникає назавжди. Літо показує, що вічні ідеали не існують, що вони всього лише порожня «річ-в-собі», що вічність набагато нудніше, ніж життя. <br>
 +
''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Версия 08:20, 10 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас.Повні уроки>> Українська література: Надходить літо. Повні уроки

  

   Як чудово влітку в лісі! Крізь густу крону дерев пробиваються золотисті промені сонця, аромат трав і квітів заглушає всі інші запахи, а невгамовний  щебет птахів та  інші сторонні звуки. У лісі можна поласувати малиною, чорницею, суницею, ожиною - он скільки ягід зберігає ліс! А гриби?         Багатьох людей улюблене заняття в лісі - збирати гриби. Але не кожній дитині можна довірити його. Навіть дорослий не завжди знає правила, яких необхідно дотримуватися при пошуку грибів. А вони дуже важливі: далеко не всі гриби, навіть гарні на вигляд, годяться в їжу, і ними можна запросто отруїтися.
   Перше правило: гриби треба знати «в обличчя». У кошик потрібно класти тільки ті, з якими ти добре знайомий, в яких упевнений, що вони тебе не підведуть. Самий головний твій ворог - мухомори і бліда поганка, від яких можна не тільки захворіти, але й померти.
   У ліс  зазвичай ідуть на світанку, щоб першими встигнути зібрати врожай і уникнути спекотного сонця. По дорозі зустрічається чимало цікавого. Що це, наприклад, за будиночок з прутиків? Та це, виявляється, мурашник, який зібрали собі великі чорні мурахи. Одні з них тягнуть травинки, інші - чиюсь лялечку, треті - зернятко.
   А це що таке шарудить в листі? Обережно: там може ховатися отруйна змія.
  А як зветься цей ошатний птах, який дзвінко співає? Це - синиця. А зараз ми злякали смугасту сороку - вона злетіла прямо перед нами і щось невдоволено прокричала на прощання.
   Тут якийсь маленький звір промайнув під ногами.  Це ж мишка - вона теж любить гриби, і добре знає, як відрізняти їстівні від отруйних. Якщо вона тут - значить, десь поблизу і гриби.
   А ось і перший  видобуток: під листом сховався коричневий гриб з товстою ніжкою.  Це красноголовець - один з самих смачних і ситних грибів. Зрізати його потрібно акуратно, щоб маленький шматочок ніжки залишився в землі - так ми не пошкодимо грибницю, з якої знову зможе вирости гриб. Красноголовець хороший для їжі в будь-якому вигляді: і смажений, і тушкований, і для супу.
    А скільки лисичок на галявинці! Так ці гриби прозвали, мабуть, тому, що вони жовтого, як шкура лисиці, кольору. Ростуть ці гриби завжди купками, на відкритому місці - люблять сонечко, і тому побачити їх і зібрати нескладно. Лисички найкраще смажити: з картоплею, на рослинному маслі, в сметані - вони справжня смакота ...
    Побродили, побродили, і повну кошик грибів назбирали. Поки сонце не стало припікати, треба додому повертатися. Є у нас тепер повний обід: і суп зваримо грибний, і присмажимо нашу смачну видобуток з картоплею. Смакота!
Що то в лісі та за крик?
То задумав боровик
На жуків іти війною
Із громадою грибною;
Посилає посланців,
Геть по лісові гонців,
Щоб трубили, щоб гукали,
Щоби губ-грибів скликали.
Обізвалися опеньки:
«У нас ніженьки тоненькі,
Ми не винні тому,
Не підем на війну!»
Обізвались печерички,
Прехороші молодички:
«Наше діло сторона –
Не про нас ота війна»,
Обізвались маслюки,
Лежебоки - товстюки:
«Та нехай їм тим жукам,
Нащо вони здались нам!»
Обізвались синьо губці,
Що сиділи собі в купці:
«Хай там інших беруть,-
Воюватися ідуть!»
Обізвалися «вужачки»:
«Не поліземо ми рачки!
Там не лізти – рачкувати –
Треба хутко поспішати».
Обізвались сироїжки:
«Ми до того торгу й пішки!
Ось ми зараз ідем!
Тільки зброю візьмем!»
Обізвалися ріжки:
«Де вини оті жуки?
Ось ми зараз ідем,
Їх на роги візьмем!»
Обізвалися мухомори:
«Завдамо жукам ми горе!
Ми отрути їм дамо,
Цілі купи вкладемо».
        О.Пчілка – О.Білоусенко

 Разом з літом приходять літні канікули. Літні канікули - це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду - щось дуже хороше.
   Багато дітей із задоволенням їдуть до бабусь та дідусів. З задоволенням доглядають за овочами на бабусиному огороді.  Поливають,  прополюють зелену грядку, де ростуть редис, щавель, кріп, петрушка.  І дуже  приємно, коли бабуся  за обідом каже: "Ой, який смачний салат з ваших овочів! Розумничка, мої внучата , мої помічники!"
   Влітку є час із друзями погуляти, і в ігри пограти, і в гості поїхати.  Але найбільше всі чекають , коли батьки поїдуть з нами на море.
  Напевно, немає такої людини кому б не  подобалося море.  Воно широке-широке,  глибоке-глибоке, таке невідоме, що іноді навіть трохи страшно стає, коли довго на нього дивишся.
   Море - це щось тихе і м'яке, близьке й далеке, тепле і прохолодне. І як приємно поринути в жаркий день в ніжну прозору воду - і плавати, пірнати, борсатися.
   Збираючись додому ми обов’язково купляємо подарунки, сувеніри,  морські раковини. Прикладаємо  їх до вуха і чуємо шум прибою. І ніби відчуваємо, як морська хвиля летить і, натикаючись на камінь, кидає в обличчя тисячі блискучих солоних бризок. І ми сміємося,  радіємо  разом з мамою, татом, сестрою, разом з морем, чайками і сонцем.
   Літо - це пора, коли потрібно набиратися сил, дихати  свіжим повітрям, ласувати солодкими ягодами, дізнаватися природні секрети. Влітку цвіте безліч квітів, достигають плоди, у птахів вилітають з гнізд птиці. І якщо влітку природа розкривається ще краще, ніж навесні, то треба за нею спостерігати.
   У липні я була в лісі біля річки, яка  одягнулася  в густе темно-зелене листя. На гілках дерев заливалися в прекрасному співі птиці. Їх спів навіяли  на мене гарний настрій, і мені захотілося пройти берегом річки. Літня спека позначилася: річка обміліла, і деякі мешканці глибокої води опинилися на мілководді, а дехто, з прибережних рослин - на суші.
   Увечері настала пора комах. Вони літали, кружляли над водою.У безвітряної тиші було чутно лише їх дзижчання.
   Насунулася ніч, і разом з нею на зміну життя днини  прийшло нове  життя - нічне.
   Літо - це найкращий час не тільки для спостережень, але і для рибної ловлі. Весело сидіти в літній день з вудкою на річці і тягати з води смугастих окунців, сріблястих плотвичок!
   Але в свої літні канікули не потрібно забувати про їзду на велосипедах, катання на роликових ковзанах і цікаві ігри.
   Все-таки як швидко минає літо! Ось вже і серпень - пора врожаю. У садах йде збір яблук, груш, дозріває виноград. На полях поспіли овочі, йде велика робота по їх збиранні.  Не дарма кажуть: "Що влітку народиться, то взимку згодиться".
   Швидко пролітає літо, ось вже і вересень. І це добре - можна поділитися з друзями своїми літніми новинами, хочеться побачити своїх однокласників, хочеться почати вчитися і радувати батьків своїми успіхами.  І тоді кожен зможе з гордістб сказати: "Здрастуй! Давай будемо відпочивати і радіти разом.Ми це заслужили! "
    Літо  проходить так стрімко, що не встигаєш ним як слід насолодитися. Коли на вулиці осінь - вона надовго залишається з жовтим листям, а зима - з кучугурами снігу, з вітрами і брудними калюжами. А ось літо - як щастя - з'явиться, подражниться своєю присутністю, і немає його. І живи тепер ним до наступного разу.
   Любимо  літо за те, що воно так точно вказує на скороминущість усього існуючого. Любимо за те, що вчить приймати жорстоку правду: все мине і після нього не залишиться й сліду, як не залишається сліду після літа.
   Літо тим самим вчить цінувати себе. Воно показує, що цінувати треба кожну мить, яка пролітає і зникає назавжди. Літо показує, що вічні ідеали не існують, що вони всього лише порожня «річ-в-собі», що вічність набагато нудніше, ніж життя.


Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.