<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?feed=atom&amp;target=User15&amp;title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F%3AContributions</id>
		<title>Гипермаркет знаний - Вклад участника [ru]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?feed=atom&amp;target=User15&amp;title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F%3AContributions"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F:Contributions/User15"/>
		<updated>2026-04-06T20:32:30Z</updated>
		<subtitle>Материал из Гипермаркет знаний</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%96_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8F%D0%B4%D1%80%D0%B0._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Структура і функції ядра. Каріотип. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%96_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8F%D0%B4%D1%80%D0%B0._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BF._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T19:22:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Структура і функції ядра. Каріотип. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Структура і функції ядра. Каріотип&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Структура і функції ядра. Каріотип.'''''&lt;br /&gt;
===Мета уроку:===&lt;br /&gt;
*познайомитися із будовою та функціями ядра, дізнатися, про каріотип.&lt;br /&gt;
===Задачі уроку:===&lt;br /&gt;
*вивчити структуру та функції ядра і зрозуміти значення каріотипу.&lt;br /&gt;
===Хід уроку===&lt;br /&gt;
===Структура і функції ядра===&lt;br /&gt;
Ядро - найбільша органела клітини, її найважливіший регулюючий центр. Як правило, клітина має одне ядро, але існують клітини двохядерні і багатоядерні. У деяких організмах можуть зустрічатися клітини, позбавлені ядер. До таких без'ядерних клітин відносяться, наприклад, еритроцити ссавців, тромбоцити, клітини ситовидних трубок рослин і деякі інші типи клітин. Зазвичай без'ядерними бувають високоспеціалізовані клітини, що втратили ядра на ранніх стадіях розвитку. Діти, давайте подивимося на малюнок 1, щоб зрозуміти розміри ядра в клітині.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_20_1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Мал.1 Бузковим кольором забарвлені ядра клітин''&amp;lt;br&amp;gt;Ядро забезпечує найважливіші метаболічні і генетичні функції клітини. Більшість клітин містять одне ядро, зрідка зустрічаються багатоядерні клітини (деякі гриби, прості, водорості, поперечно-смугасті м'язові волокна та ін.). Давайте розглянемо наступне відео, щоб зрозуміти вигляд ядра. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 1 «Клітинне ядро» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|PMFJlCpNW98&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
Позбавлена ядра клітина швидко гине. Проте деякі клітини в зрілому (диференційованому) стані втрачають ядро. Такі клітини або живуть недовго і замінюються новими (наприклад, еритроцити), або підтримують свою життєдіяльність за рахунок припливу метаболитов з клітин, що тісно примикають до них, - &amp;quot;годувальник&amp;quot; (наприклад, клітини флоеми у рослин).&amp;lt;br&amp;gt;За формою ядро може бути кулястим, овальним, лопатевим, лінзовидним і так далі. Розмір, форма і структура ядер змінюються залежно від функціонального стану клітин, швидко реагуючи на зміну зовнішніх умов. &amp;lt;br&amp;gt;Ядро зазвичай переміщається по клітині пасивно із струмом цитоплазми, що оточує його, але іноді воно здатне самостійно пересуватися, здійснюючи рухи амебоїдного типу. Учні, давайте уважно роздивимося будову ядра на малюнку 2.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp; [[Image:bio_10_20_2.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал.2 Клітинне ядро''&amp;lt;br&amp;gt;Форма ядра зазвичай округла або овальна. Діаметр ядра може коливатися від 5-10 мкм до 20 мкм. Зовні ядро оточене подвійною мембраною (ядерною оболонковою або кариолеммой), в якій є ядерні пори; через ці пори здійснюється зв'язок ядра з цитоплазмою. &amp;lt;br&amp;gt;Так, наприклад, поступають в ядро з цитоплазми нуклеотиди, білки і виходять з ядра в цитоплазму молекули РНК, рибосомні субодиниці. Ядерні пори не просто пропускають різні речовини з ядра в цитоплазму і назад, але і регулюють цей рух. &amp;lt;br&amp;gt;Зовнішня мембрана ядра пов'язана з цитоплазматичним ретикулумом. &amp;lt;br&amp;gt;Внутрішній зміст ядра - каріоплазма (чи нуклеоплазма, або ядерний сік). У нім знаходяться такі структури, як хромосоми, ядерця (одне або декілька), а також нуклеотиди, білки, солі, іони та ін.&amp;lt;br&amp;gt;Ядерце - структура, складена з розташованих рядом ділянок декількох різних хромосом. Ці ділянки є великими петлями ДНК, що містить гени рибосомальной РНК (рРНК). Такі петлі називаються ядерцевим організатором. Друзі, подивіться на малюнок 3. Що там зображено?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_20_3.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Мал.3 Клітинне ядро та ядерце''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Ядерце є центром утворення рибосом, оскільки тут здійснюється синтез рРНК і з'єднання цих молекул з білками, тобто відбувається формування субодиниць рибосом, які потім поступають в цитоплазму, де і завершується зборка рибосом.&amp;lt;br&amp;gt;Функції ядра: &amp;lt;br&amp;gt;-регулює і контролює усі обмінні процеси, що протікають в клітині; &amp;lt;br&amp;gt;-містить хромосоми, є хранителем генетичної інформації; &amp;lt;br&amp;gt;- бере участь в реалізації генетичної інформації (тобто в синтезі білків), саме в ядрі проходить транскрипція - перший етап синтезу поліпептиду; &amp;lt;br&amp;gt;- його ділення лежить в основі ділення клітин.&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;amp;nbsp;Хромосоми'''''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_20_4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Хромосома та іі вид в ДНК''&amp;lt;br&amp;gt;Хромосоми - структурні елементи ядра клітини эукариот, ДНК, що містить, в якій знаходиться спадкова інформація організму. Вони інтенсивно забарвлюються основними барвниками, тому німецький учений В. Вальдейер в 1888 р. і назвав їх хромосомами (від грецьких слів chroma - колір і soma - тіло). Хромосомою також часто називають кільцеву ДНК бактерій, хоча структура її інша, чим у хромосом эукариот. Діти, подивіться на малюнок 4. Саме так виглядає хромосома в ДНК.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;ДНК у складі хромосом може бути укладена з різною щільністю, залежно від їх функціональної активності і стадії клітинного циклу. У зв'язку з цим розрізняють два стани хромосом - интерфазные і мітотичні. Друзі, подивіться наступне відео про цей органоїд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 2 «Хромосома»'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|NOeNYiXKy-U}}&lt;br /&gt;
Мітотичні хромосоми утворюються в клітині під час митоза. Це непрацюючі хромосоми, і молекули ДНК в них укладені надзвичайно щільно. Досить сказати, що загальна довжина метафазных хромосом приблизно в 104 раз менша, ніж довжина усієї ДНК, що міститься в ядрі. Завдяки такій компактності мітотичних хромосом забезпечується рівномірний розподіл генетичного матеріалу між дочірніми клітинами при мітозі. &amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:bio10_20_5.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 5 Будова хромосоми''&amp;lt;br&amp;gt;Розташовані в каріоплазмі хромосоми є носіями генетичної інформації. &amp;lt;br&amp;gt;Термін &amp;quot;хромосома&amp;quot;, що означає &amp;quot;забарвлене тіло&amp;quot;, був запропонований в 1888 р. Вальдейром. Хромосоми побудовані з хроматину. Хроматин по своїй хімічній природі - комплекс ДНК і білків, в основному гистоновых, хоча і інші білки - негистоновые - теж входять в цей комплекс. Учні, подивіться на малюнок 5, щоб зрозуміти структуру хромосоми.&amp;lt;br&amp;gt;Інтерфазними називаються хромосоми (хроматин), характерні для стадії інтерфази клітинного циклу. На відміну від мітотичних, це працюючі хромосоми: вони беруть участь в процесах транскрипції і реплікації. ДНК в них укладена менш щільно, чим в мітотичних хромосомах.&amp;lt;br&amp;gt;Окрім ДНК хромосоми містять також білки двох видів - гістони (з лужними властивостями) і негістонові білки (з кислотними властивостями), а також РНК. Гістонів всього 5 видів, негістонових білків значно більше (близько сотні). Білки міцно пов'язані з молекулами ДНК і утворюють так званий дезоксирибонуклеопротеіновий комплекс (ДНП). Білки визначають, ймовірно, основне укладання ДНК в хромосомі, беруть участь в реплікації хромосоми і регуляції транскрипції. &amp;lt;br&amp;gt;Більшість клітин кожного виду тварин і рослин мають свій постійний подвійний (диплоїдний) набір хромосом, або каріотип, який складений з двох одинарних (гаплоїдних) наборів, отриманих від батька і від матері. Він характеризується певним числом, розміром і формою мітотичних хромосом. Друзі, давайте розглянемо хромосомний набір на малюнку 6. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_20_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 Хромосомний набір''&amp;lt;br&amp;gt;Давайте, також, подивимося наступне відео, щоб зрозуміти, яку саме роль хромосоми відіграють в тому, що всі люди відрізняються один від одного. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 3 «Чому мі всі різні» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|jeQZzUqNwS0&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок #1===&lt;br /&gt;
1. З чого складається ядро клітини? &amp;lt;br&amp;gt;2. Які функції ядра ви знаєте?&amp;lt;br&amp;gt;3. Скільки пар хромосом має людина?&amp;lt;br&amp;gt;4. Які функції хромосом ви можете назвати?&lt;br /&gt;
===Каріотип===&lt;br /&gt;
Каріотип - сукупність ознак хромосомного набору: форма хромосом, їх кількість, розміри, характерні для кожного виду. Учні, давайте розглянемо на малюнку 7 каріотип різних тварин та рослин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_20_7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Каріотипи різних видів тварин та рослин: а — річковий рак (2n = 196); б — комар (2n = 6), в — саламандра (2n = 34); г — алое.''&amp;lt;br&amp;gt;Препарати хромосом людини можна приготувати з усіх тканин і клітинних суспензій, що містять клітини, що діляться. Але частіше препарати метафазних хромосом готують з лімфоцитів периферичної крові, які заздалегідь культивують у присутності мітогена (речовина, здатна індукувати митоз, зокрема, фітогемагглютинін). Цей метод був запропонований Мурхедом у 1960 р. &amp;lt;br&amp;gt;Класифікація і номенклатура рівномірно забарвлених хромосом людини була вироблена на міжнародних нарадах, що скликалися в Денвері (1960), Лондоні (1963) і Чикаго (1966). Згідно з рекомендаціями цих конференцій, хромосоми розташовуються в порядку зменшення їх довжини. Усі хромосоми розділені на сім груп, які були позначені буквами англійського алфавіту від А до G. Усі пари хромосом було запропоновано нумерувати арабькими цифрами. Діти, давайте уважно подивімося на каріотип людини на малюнку 8.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_20_8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.8 Каріотип людини''&amp;lt;br&amp;gt;Група А (1-3) - найбільші хромосоми. Хромосоми 1 і 3 - метацентричні, 2 - субметацентрична. Група В (4-5) - дві пари досить довгих субметацентричних хромосом. Група З (6 - X - 12) - хромосоми середніх розмірів. Хромосоми б, 7, 8 і 11 більше схожі на метацентрики (центромерный індекс 40-30%). Хромосоми 9, 10 і 12 - субметацентрики. Х-хромосома за розміром і морфологією схожа з хромосомами 6 і 7. Група D (13-15) - акроцентричні хромосоми середніх розмірів. Група Е (16- 18) - досить короткі хромосоми. Хромосома 16 більше метацентрична, часто на промаксимальному кінці довгого плеча є вторинна перетяжка. Група F (19-20) - найменші метацентрики, практично між собою не помітні. Група G (21-22) - дві пари найдрібніших акроцентричних хромосом. Y -хромосома виділяється як самостійна.&amp;lt;br&amp;gt;При цьому хромосоми різних груп добре відрізняються один від одного, хоча всередині групи їх неможливо розрізнити, за винятком групи А. &amp;lt;br&amp;gt;До теперішнів часів вчені всього світу не мали можливості визначити генетичний код окремої раси людей, хоча існувала впевненість в тому, що геном кожної національності відрізняється один від одного. Тільки в 2009 році російські вчені розкрили генетичний код людини-росіянина. Давайте уважно подивимося наступне відео. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 4 «Генетичний код» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|cy8wNq_qevI&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок №2===&lt;br /&gt;
1. Що таке каріотип? &amp;lt;br&amp;gt;2. Для чого потрібен каріотип? &amp;lt;br&amp;gt;3. Ким і коли була вироблена класифікація хромосом людини? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які особливості генома людини російської національності були відкриті вченими?&lt;br /&gt;
===Список використаної літератури===&lt;br /&gt;
1) Урок на тему «Структура і функції ядра» Собко Р.О., вчителя біології, м. Харків, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;2) Урок на тему «Каріотип» Мазур В.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Хромосоми та їх функції в клітині»&amp;amp;nbsp; Ляматик М.П., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Кривий Ріг, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;4) Ченцов Ю.С., Поляков В.Ю. Ультраструктура клеточного ядра, Наука, 2008. &amp;lt;br&amp;gt;5) Зегнбуш П. Молекулярная и клеточная биология, Москва, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;br /&gt;
[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%94%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Двомембранні органели. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%94%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T19:16:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Двомембранні органели. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Двомембранні органели&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Двомембранні органели.'''''&lt;br /&gt;
===Мета уроку:===&lt;br /&gt;
*познайомитися із будовою та функціями двомембраних органел.&lt;br /&gt;
===Задачі уроку:===&lt;br /&gt;
*вивчити структуру та функції двомембраних органел.&lt;br /&gt;
===Хід уроку===&lt;br /&gt;
До двомебранних органел відносяться пластиди і мітохондрії.&amp;lt;br&amp;gt;Пластиди - характерні органели клітин автотрофних еукаріотичних організмів. Їх забарвлення, форма і розміри дуже різноманітні. Діти, давайте подивимося малюнок 1, щоб краще зрозуміти їх структуру та значення.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_19_1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.1 Пластиди та їх види''&amp;lt;br&amp;gt;В біології розрізняють 4 типи лейкопластів, кожен з яких несе своє значення у функціонуванні клітини. Розрізняють хлоропласти, хромотафори, хромопласти і лейкопласти. Будь ласка, подивіться на малюнок 2, на якому схематично зображені типи пластидів та їх місцезнаходження.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_19_2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.2 Знаходження різних видів пластидів''&amp;lt;br&amp;gt;Хлоропласти мають зелений колір, обумовлений присутністю основного пігменту, - хлорофілу. Хлоропласти містять також допоміжні пігменти - каротиноїди (помаранчевого кольору). За формою хлоропласти - це овальні лінзовидні тільця розміром (5-10) х (2-4) мкм. В одній клітині листа може знаходитися 15-20 і більше хлоропластів, а у деяких водоростей - лише 1 -2 гігантські хлоропласти (хроматофора) різної форми. Учні, подивімося на малюнки 3 і 4. Що саме там зображено? &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_19_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.3 Хлоропласти''&amp;lt;br&amp;gt;Хлоропласти обмежені двома мембранами - зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня мембрана відмежовує рідке внутрішнє гомогенне середовище хлоропласту - строму (матрикс). У стромі містяться білки, ліпіди, ДНК (кільцева молекула), РНК, рибосоми і запасні речовини (ліпіди, крохмальні і білкові зерна) а також ферменти, що беруть участь у фіксації вуглекислого газу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_19_4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.4 Будова хлоропластів''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Внутрішня мембрана хлоропласту утворює впячивания всередину строми - тилакоїди, або ламели, які мають форму сплощених мішечків (цистерн). Декілька таких тилакоїдів, що лежать один над одним, утворюють грану, і в цьому випадку вони називаються тилакоїдами грани. Друзі, давайте розглянемо наступне відео, щоб краще засвоїти матеріал про хлоропласти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 1 «Хлоропласт»&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|2CYEP6A4AMc&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Саме у мембранах тилакоїдів локалізовані світлочутливі пігменти, а також переносники електронів і протонів, які беруть участь в поглинанні і перетворенні енергії світла. &amp;lt;br&amp;gt;Хлоропласти в клітині здійснюють процес фотосинтезу. Діти, давайте подивимося наступне відео, щоб зрозуміти цей процес. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 2 «Процес фотосинтеза»'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|sCEVGQgBDho&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
Лейкопласти - дрібні безбарвні пластиди різної форми. Вони бувають кулястими, еліпсоїдними, гантелевидними, чашовидними і т. д. В порівнянні з хлоропластами у них слабо розвинена внутрішня мембранна система. Друзі, на малюнку 5 зображені лейкопласти. Що ви можете сказати про їх структуру?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; [[Image:bio10_19_5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.5 Лейкопласти''&amp;lt;br&amp;gt;Лейкопласт в основному зустрічається в клітинах органів, прихованих від сонячного світла (коренів, кореневищ, бульб, насіння). Вони здійснюють вторинний синтез і накопичення запасних поживних речовин - крохмалю, рідше за жири і білки. &amp;lt;br&amp;gt;Хромопласти відрізняються від інших пластид своєрідною формою (дисковидною, зубчастою, серповидною, трикутною та ін.) і забарвленням (помаранчеві, жовті, червоні). Хромопласти позбавлені хлорофілу і тому не здатні до фотосинтезу. Внутрішня мембранна структура їх слабо виражена. &amp;lt;br&amp;gt;Хромопласти є присутніми в клітинах пелюсток багатьох рослин (жовтців, калюжниці, нарцисів, кульбаб та ін.), зрілих плодів (томати, горобина, конвалія, шипшина) і коренеплодів (морква, буряк), а також листя в осінню пору. Яскравий колір цих органів обумовлений різними пігментами, що відносяться до групи каргиноидов, які зосереджені в хромопластах. Усі типи пластид генетично споріднені один одному, і одні їх види можуть перетворюватися на інші.&amp;lt;br&amp;gt;Таким чином, увесь процес взаємоперетворень пластид можна представити у вигляді ряду змін, що йдуть в одному напрямі, - від пропластид до хромопластів.&amp;lt;br&amp;gt;Мітохондрії – невід`ємні компоненти усіх еукаріотичних клітин. Друзі, давайте подивимося відео 3 «Мітохондрії» {{#ev:youtube|tuBTntagtiU&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Мітохондрії є гранулярними або нитєподобні структури завтовшки 0,5 мкм і завдовжки до 7-10 мкм. Діти, подивіться на малюнок 6, щоб збагнути структуру мітохондрій.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_19_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 Будова мітохондрій''&amp;lt;br&amp;gt;Мітохондрії обмежені двома мембранами - зовнішньою і внутрішньою. Між зовнішньою і внутрішньою мембранами є так званий перимітохондріалъний простір, який є місцем скупчення іонів водню Н Зовнішня мітохондріальна мембрана відділяє її від гіалоплазми. Внутрішня мембрана утворює безліч впячиваний всередину мітохондрій - так званих крист. Учні, давайте розглянемо наступне відео, щоб ще раз засвоїти структуру цієї органели. Відео 4 «Мітохондрії» &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|5e8jM8ME-KM&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;На мембрані крист або усередині неї розташовуються ферменти, у тому числі переносники електронів і іонів водню Н, які беруть участь в кисневому диханні. Зовнішня мембрана відрізняється високою проникністю, і багато з'єднань легко проходять через неї. Внутрішня мембрана менш проникна. Обмежений нею внутрішній вміст мітохондрії (матрикс) по складу близько до цитоплазми. &amp;lt;br&amp;gt;Матрикс містить різні білки, у тому числі ферменти, ДНК (кільцева молекула), усі типи РНК, амінокислоти, рибосоми, ряд вітамінів. ДНК забезпечує деяку генетичну автономність мітохондрій, хоча в цілому їх робота координується ДНК ядра.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_19_7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.7 Функції мітохондрій в клітині''&amp;lt;br&amp;gt;У мітохондріях здійснюється кисневий етап клітинного дихання. Учні, давайте подивимося на малюнок 7, щоб повторити функції, які виконують мітохондрії в клітині.&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок===&lt;br /&gt;
1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що входить до двомембраних органел?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які функції мають мітохондрії?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке хромопласти?&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які бувають пластиди?&lt;br /&gt;
===Список використаної літератури===&lt;br /&gt;
1) Урок на тему «Двомембрані органели» Сивко Д.О., вчителя біології, м. Херсон, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції двомембраних органел в клітині» Сіров В.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Донецьк, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Мітохондрії та хромопласти, їх функції в клітині»&amp;amp;nbsp; Лишков Д.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Канів, сш №5.&amp;lt;br&amp;gt;4) Малишко Л. М. Основи біології. Київ, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рижов О.І. Основи цитології. Москва, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;br /&gt;
[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Одномембранні органели цитоплазми. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T19:14:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Одномембранні органели цитоплазми, їх будова та роль у клітині'''''&lt;br /&gt;
===Мета уроку:===&lt;br /&gt;
*детальніше познайомитися із будовою та значенням одно мембранних органел.&lt;br /&gt;
===Задачі уроку:===&lt;br /&gt;
*вивчити будову та функції одно мембранних органел.&lt;br /&gt;
===Хід уроку===&lt;br /&gt;
Органели - постійні внутрішньоклітинні структури, що мають певну будову і виконуючі відповідні функції. Органели діляться на дві групи: мембранні і немембранні. Мембранні органели представлені двома варіантами: двумембранним і одномембранним. До одномембранних відносяться органели вакуолярної системи - ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджи, лізосоми, вакуолі рослинних і грибних клітин, пульсуючі вакуолі та ін. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині синтезується величезна кількість різних речовин. Частина з них споживається на власні потреби (синтез АТФ, побудова органел, накопичення поживних речовин), частина виводиться з клітини і використовується на побудову оболонки (клітини рослин і грибів), глико-каликса (тваринні клітини). Накопичення цих речовин і переміщення їх з однієї частини клітини в іншу або виведення за її межі відбувається в системі замкнутих цитоплазматичних мембран - ендоплазматичній мережі, або ендоплазматичному ретикулумі і комплексі Гольджи, що становлять транспортну систему клітин. &amp;lt;br&amp;gt;Ендоплазматичний ретикулум був відкритий за допомогою електронного мікроскопа в 1945 р. Він є системою розгалужених каналів, цистерн (вакуолею), бульбашок, що створюють подібність рихлої мережі в цитоплазмі. Стінки каналів і порожнин утворені елементарними мембранами. Діти, подивімося на малюнок 1, щоб зрозуміти, як саме виглядає ця органела. &amp;lt;br&amp;gt;У клітині існує два типи ендоплазматичного ретикулума&amp;amp;nbsp;: гранулярний (шорсткий) і агранулярний (гладкий). Учні, давайте розглянемо малюнок 2. Який вид ендоплазматичного ретикулума тут зображений?&amp;lt;br&amp;gt;Гранулярний ендоплазматичний ретикулум густо усіяний рибосомами, на яких здійснюється біосинтез білку. Білки, що синтезуються, проходять через мембрану в канали і порожнини ендоплазматичного ретикулума, ізолюються від цитоплазми, накопичуються там, дозрівають і переміщаються в інші частини клітини або в комплекс Гольджи в спеціальних мембранних пляшечках, які відшнуровуються від цистерн ендоплазматичного ретикулума. Діти, давайте подивимося наступне відео. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 1 «Ендоплазматичний ретикулум» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|v8Fkks2A7js&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
''Функції ендоплазматичного ретикулума наступні: ''&amp;lt;br&amp;gt;1. У мембранах ретикулума накопичуються і ізолюються білки, які після їх синтезу могли виявитися шкідливими для клітини.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал.1 Шероховатий ендоплазматичний ретикулум і апарат Гольджи''&amp;lt;br&amp;gt;2. На рибосомах гранулярного ретикулума синтезуються також інтегральні і периферичні білки мембран клітини і деяка частина білків цитоплазми. &amp;lt;br&amp;gt;3.Цистерни шорсткого ретикулума пов'язані з ядерною оболонкою. &amp;lt;br&amp;gt;4. На мембранах гладкого ретикулума протікають процеси синтезу ліпідів і деяких вуглеводів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.2 Гладкий ендоплазматичний ретикулум''&amp;lt;br&amp;gt;Комплекс (апарат) Голъджи відкритий в 1898 р. італійським ученим Гольджи. Він є системою плоских дисковидних замкнутих цистерн, які розташовуються одна над іншою у вигляді стопки і утворюють диктиосому. Від цистерн відходжують на всі боки мембранні трубочки і бульбашки. Число диктиосом в клітинах варіює від однієї до декількох десятків залежно від типу клітин і фази їх розвитку. Друзі, на малюнку 3 і 4 зображена ця органела. Давайте розглянемо її будову та структуру.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Апарат Гольджи''&amp;lt;br&amp;gt;До комплексу Гольджи доставляються речовини, що синтезуються в ендоплазматичному ретикулумі. Від цистерн ендоплазматичного ретикулума відшнуровуються бульбашки, які з'єднуються з цистернами комплексу Гольджи, де ці речовини модифікуються і дозрівають. &amp;lt;br&amp;gt;Учні, давайте розглянемо відео 2 «Комплекс Гольджи» &lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|YNZSnVGjYAw&amp;amp;feature}}&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_18_4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Мал.4 Схема будови та&amp;amp;nbsp; мікрофотографія апарата Гольджи. ''&amp;lt;br&amp;gt;Бульбашки комплексу Гольджи беруть участь у формуванні цитоплазматичної мембрани і стінок клітин рослин після ділення, а також в утворенні вакуолей і первинних лізосом. Зрілі цистерни диктиосоми відшнуровують бульбашки або вакуолі Гольджи, заповнені секретом. Вміст таких бульбашок або використовується самою клітиною, або виводиться за її межі. &amp;lt;br&amp;gt;Цистерни комплексу Гольджи активно витягають моносахариди з цитоплазми і синтезують з них складніші оліго- і полісахариди. У рослин в результаті цього утворюються пектинові речовини, геміцелюлоза і целюлоза, використовувані для побудови клітинної стінки, слиз кореневого чехлика. У тварин так само синтезуються глікопротеїни і гліколіпіди гликокаликса, виробляється секрет підшлункової залози, амілаза слини, пептидні гормони гіпофіза, колаген.&amp;lt;br&amp;gt;Комплекс Гольджи бере участь в утворенні лізосом, білків молока в молочних залозах, жовчі в печінці, речовин кришталика, зубної емалі і р. п. &amp;lt;br&amp;gt;Комплекс Гольджи і ендоплазматичний ретикулум тісно пов'язані між собою; їх спільна діяльність забезпечує синтез і перетворення речовин в клітині, їх ізоляцію, накопичення і транспорт. &amp;lt;br&amp;gt;Лізосоми - це мембранні бульбашки величиною до 2 мкм. Усередині лізосом містяться гідролітичні ферменти, здатні переварювати білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Лізосоми утворюються з бульбашок, що відділяються від комплексу Гольджи, причому заздалегідь на шорсткому ендоплазматичному ретикулумі синтезуються гідролітичні ферменти. Діти, давайте розглянемо цю органелу на малюнку 5.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Лізососми в клітині''&amp;lt;br&amp;gt;Зливаючись з ендоцитозними бульбашками, лізосоми утворюють травну вакуоль (вторинна лізосома), де відбувається розщеплювання органічних речовин до складових їх мономерів. Останні через мембрану травної вакуолі поступають в цитоплазму клітини. Учні, давайте розглянемо відео 3 «Лізосоми» &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|n-RlcLRuJfM}}&lt;br /&gt;
Вакуолі - великі мембранні бульбашки або порожнини в цитоплазмі, заповнені клітинним соком. Вакуоли утворюються в клітинах рослин і грибів з бульбашковидних розширень ендоплазматичного ретикулума або з бульбашок комплексу Гольджи. У меристематических клітинах рослин спочатку виникає багато дрібних вакуолей. Збільшуючись, вони зливаються в центральну вакуоль, яка займає до 70-90% об'єму клітини і може бути пронизана тяжами цитоплазми. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 6, щоб зрозуміти структуру вакуолі.&amp;lt;br&amp;gt;Вміст вакуолей - клітинний сік. Він є водним розчином різних неорганічних і органічних речовин. Більшість з них є продуктами метаболізму протопласта, які можуть з'являтися і зникати в різні періоди життя клітини. Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже мінливі і залежать від виду рослин, органу, тканини і стану клітини. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 В центрі клітини велика вакуоль''&amp;lt;br&amp;gt;У вакуолях часто накопичуються кінцеві продукти життєдіяльності клітин (відходи). У клітинному соку багатьох рослин містяться пігменти, що надають клітинному соку різноманітне забарвлення. Пігменти і визначають забарвлення вінчиків квіток, плодів, бруньок і листя, а також коренеплодів деяких рослин (наприклад, буряка). &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_18_7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Структура та функція вакуолі рослинної та тваринної клітин''&amp;lt;br&amp;gt;Клітинний сік деяких рослин містить фізіологічно активні речовини - фітогормони (регулятори росту), фітонциди, ферменти. В останньому випадку вакуолі діють як лізосоми. Після загибелі клітини мембрана вакуолі втрачає виборчу проникність, і ферменти, вивільняючись з неї, викликають автолиз клітини.&amp;lt;br&amp;gt;Функції вакуолей наступні:&amp;lt;br&amp;gt;1. Вакуолі грають головну роль в поглинанні води рослинними клітинами. Вода шляхом осмосу через її мембрану поступає у вакуоль, клітинний сік якої є більше концентрованим, ніж цитоплазма, і чинить тиск на цитоплазму, а отже, і на оболонку клітини. &amp;lt;br&amp;gt;2. У запасаючих тканинах рослин замість однієї центральної часто буває декілька вакуолей, в яких скупчуються запасні поживні речовини (жири, білки). Скорочувальні вакуолі поглинають надлишок води і потім виводять її назовні шляхом скорочень.&amp;lt;br&amp;gt;3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Друзі, давайте повторимо функції вакуолі і подивимося на малюнок 7.&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок===&lt;br /&gt;
1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке органели?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що входить до одномембраних органел?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які функції має апарат Гольджи?&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке тургор?&lt;br /&gt;
===Список використаної літератури===&lt;br /&gt;
1) Урок на тему «Одномембрані органели» Барабаш Ю.І., вчителя біології, м. Київ, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції одномембраних органел в клітині» Іванова О.М., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Апарат Гольджи і його роль»&amp;amp;nbsp; Лишков Д.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Канів, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Малишко Л. М. Основи біології. Київ, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рижов О.І. Основи цитології. Москва, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;br /&gt;
[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8C,_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Цитозоль, хімічний склад та функції. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D1%8C,_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T19:12:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Цитозоль, хімічний склад та функції. Повні уроки''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Цитозоль, хімічний склад та функції.'''''&lt;br /&gt;
===Мета уроку:===&lt;br /&gt;
*познайомитися із будовою та функцїями цитозолі.&lt;br /&gt;
===Задачі уроку:===&lt;br /&gt;
*вивчити хімічний склад та функції цитозолі.&lt;br /&gt;
===Хід уроку===&lt;br /&gt;
Термін гіалоплазма (від hyaline - прозорий), основна плазма, матрикс цитоплазми або цитозоль означають дуже важливу частину клітини, її істинне внутрішнє середовище. Гіалоплазму досить просто отримати у вигляді фракції. Для цього шляхом диференціального центрифугування облягають з гомогенатів клітин усі важкі компоненти аж до рибосом. Надосадова рідина в цьому випадку і є розчинним компонентом цитоплазми, цитозоль або гіалоплазму. Друзі, поглянемо на малюнок 1. Що на ньому зображено?&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_17_1.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Цитозоль в клітині ''&amp;lt;br&amp;gt;Цитозоль - не просто розбавлений водний розчин; його склад дуже складний, а консистенція наближається до гелю (желе). Гели - це структуровані колоїдні системи з рідким дисперсним середовищем. Частки дисперсної фази сполучені між собою в рихлу просторову сітку, яка містить у своїх осередках дисперсне середовище, позбавляючи плинність систему в цілому. Друзі, розгляньмо наступне відео, щоб зрозуміти, що таке цитозоль, наприклад, в тваринній клітині. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 1 «Тваринна клітина» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|-D74CNJQmkc}}&lt;br /&gt;
Гель гіалоплазми або цитозоль відноситься до тиксотропних гелей, які під впливом зовнішніх умов (температура, тиск) або внутрішніх чинників (чинників стабілізації або деполімеризації) можуть міняти свій агрегатний стан і переходити в менш в'язку, рідшу фазу - в золь (розчин). Такі гель-золь переходи дуже характерні для гіалоплазми. Діти, давайте уважно розглянемо малюнок 2, щоб зрозуміти, що саме знаходиться в цитозолі.&amp;lt;br&amp;gt;Фізичний стан гіалоплазми має вплив на швидкість біохімічних процесів, які відбуваються в клітині. Чим густіше гіалоплазма, тим хімічні реакції проходять повільніше. Перехід гіалоплазми з одного стану в інший забезпечує рух клітин за прикладом амеби, а також фаго- і піноцитоз процеси. Діти, давайте розглянемо рух амеби в наступному відео. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 2 «Рух та живлення амеби» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|LTqFO8jRVfY&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
''[[Image:bio10_17_2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал.2 Цитозоль як середовище органел''&amp;lt;br&amp;gt;Так, наприклад, при високих гідростатичних тисках цитоплазма не ущільнюється, а розріджується. Окремі зони гіалоплазми можуть міняти свій агрегатний стан залежно від умов або від функціонального завдання. &amp;lt;br&amp;gt;Цей процес самозборки мікротрубочок зворотній: при зміні умов життя клітини (підвищення тиску або зміна проникності мембран клітини) мікротрубочки розпадаються до мономірних молекул тубулінів. Так само в безструктурній на перший погляд гіалоплазмі можуть виникати і розпадатися різні фіблярні, нитчасті комплекси білкових молекул. У гіалоплазмі на рибосомах і полірибосомах, незв'язаних з мембранами, відбувається синтез білків, необхідних клітині для підтримки її життєдіяльності, для побудови її органел. Тут же відбувається активація амінокислот за допомогою специфічних ферментів і зв'язування їх з трансферними РНК. У цитозолі також відбувається модифікація ферментів (наприклад, фосфорилювання), що призводить до їх активації або до інактивації, відбувається деградація, розщеплювання білків, за допомогою специфічних протеиназ та ін.&amp;lt;br&amp;gt;У цитозолі на розташованих там рибосомах синтезуються білки, що транспортуються в різні ділянки клітини. Тут же здійснюється синтез усіх білків клітинного ядра, велика частина білків мітохондрій і пластид, основні білки пероксисом. Ці групи білків мають свої сигнальні амінокислотні послідовності, які пізнаються відповідно ядерними порами, або мембранами, що дозволяє цим білкам транспортуватися через мембрани і потрапляти всередину мітохондрій, пластид, пероксисом.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Синтез секреторних білків, білків лізосом, позаклітинного матриксу також починається в гіалоплазмі, але після контакту з мембранами гранулярного ендоплазматичного ретикулума комплекс рибосома-информационная РНК-пептид виявляється пов'язаним з мембранами, а білок що синтезується, переноситься через мембрану і опиняється в порожнині мембранних вакуолей. Учні, давайте розглянемо на малюнку 3 взаємодію між цитозолю та геномом і РНК.&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:bio10_17_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 3 Регулятивний зв`язок між геномом і цитозолю.''&amp;lt;br&amp;gt;Подібні гель-золь переходи можуть визначатися також іншими білками, наприклад, актином, кількість якого в деяких нем'язових клітинах може досягати 10%.&amp;amp;nbsp; Давайте розглянемо малюнок 4, на якому маркером позначена кількість білків в цитозолі.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_17_4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.4 Білки в цитозолі (помічені маркером)''&amp;lt;br&amp;gt;При взаємодії фіблярного актина з білками типу фібрину відбувається стабілізація гелю, а при зв'язуванні з білками, активність деяких залежить від концентрації Ca (гельзолин), відбувається фрагментація волокнини і перехід усієї системи в рідкий стан (зол). &amp;lt;br&amp;gt;Таким шляхом може мінятися стан цитоплазми в різних ділянках клітини, що забезпечує рух усієї клітини або окремих її внутрішньоклітинних компонентів. Учні, давайте розглянемо наступне відео про рух цитоплазми. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 3 «Рух цитоплазми» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|N37rK-N8u_s&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
Функціональне значення гіалоплазми дуже велике. Тут локалізовані ферменти, що беруть участь в синтезі амінокислот, нуклеотидів, жирних кислот, метаболізму цукрів. У гіалоплазмі відбувається синтез і відкладення запасного полісахариду глікогену, накопичення запасних жирових крапель, що складаються з триацилглицероидов. Тут же відбуваються процеси гліколізу і синтез частини АТФ. Учні, подивімося на малюнок 5. Який процес зображений на малюнку?&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_17_5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Значення цитозолі для надходження кисню до клітини.''&amp;lt;br&amp;gt;Окрім структурних білків і ферментів в цитозоле в розчиненому стані міститься величезна кількість амінокислот, нуклеотидів і інших будівельних блоків біополімерів, а також безліч метаболитов - проміжних продуктів, що виникають при синтезі і розпаді макромолекул. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_17_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.6 Схема взаємозв'язків між мембранними системами клітини''&amp;lt;br&amp;gt;Гіалоплазма містить велику кількість іонів, неорганічних з'єднань, таких як Na, K, Ca2, Cl -, HCO3 -, HPO42 - та ін. При цьому концентрація цих іонів строго детермінована і регулюється мембранними компонентами клітини. Гіалоплазма є головною середою для утворення тісного зв'язку між різними мембранними структурами клітини. Наприклад, плазматична мембрана тісно пов'язана, з мембранами ендоплазматичної сітки. Учні, давайте розглянемо це на малюнку 6. &lt;br /&gt;
===Контролюючий блок===&lt;br /&gt;
1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке цитозоль?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що входить до хімічного складу цитозолі?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які функції має цитозоль?&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Список використаної літератури===&lt;br /&gt;
1) Урок на тему «Цитозоль та її значення в клітині» Будько А.І., вчителя біології, м. Донецьк, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Цитозоль та її хімічний склад» Гринь В.Ю., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Миколаїв, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Функції цитозолі»&amp;amp;nbsp; Максимова О.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетровськ, сш №3.&amp;lt;br&amp;gt;4) Медников Б. М. Аксиомы биологии. Москва, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Убанов А.М. Книга о жизни, клетках и ученых. Москва, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;br /&gt;
[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Поверхневий апарат клітин, його функції. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T19:10:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Поверхневий апарат клітин, його функції. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Поверхневий апарат клітин, його функції&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Поверхневий апарат клітин, його функції.'''''&lt;br /&gt;
===Мета уроку:===&lt;br /&gt;
*познайомитися з функціями поверхневого апарату клітин.&lt;br /&gt;
===Задачі уроку:===&lt;br /&gt;
*вивчити будову та функції поверхневого апарату.&lt;br /&gt;
===Хід уроку===&lt;br /&gt;
Взаємодія клітини із зовнішнім середовищем і навколишніми клітинами здійснюється за допомогою поверхневого апарату. Основу поверхневого апарату клітин (ПАК) складає зовнішня клітинна мембрана, або плазмалема. Окрім плазмалеми в ПАК є надмембранний комплекс, а у еукаріот - і субмембранний комплекс. Діти, подивіться на малюнок 1. Саме так виглядає поверхневий апарат клітини.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Поверхневий апарат клітини''&amp;lt;br&amp;gt;Основними біохімічними компонентами плазмалеми є ліпіди і білки. Їх кількісне співвідношення у більшості еукаріот складає 1:1, а у прокаріот в плазмалемі переважають білки. У зовнішній клітинній мембрані виявляється невелика кількість вуглеводів і можуть зустрічатися жироподібні з'єднання (у ссавців - холестерол, жиророзчинні вітаміни). Друзі, розгляньмо наступне відео, щоб побачити іззовні на плазмо лему. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 1 «Життя клітини»&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|7v7eu6xr9EE&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
У 1925 р. Е. Гортер і Ф. Грендел (Голландія) припустили, що основу мембрани складає подвійний шар ліпідів - біліпідний шар. У 1935 р. Дж. Даніели і Г. Даусон запропонували першу просторову модель організації мембран, що дістала назву &amp;quot;сендвіч&amp;quot;, або модель &amp;quot;бутерброда &amp;quot;. На їх думку, основою мембрани є біліпідний шар, а обидві поверхні шару покрито суцільними шарами білків. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 2. З чого складається зовнішня поверхня плазматичної мембрани? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:bio10_15_2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал.2 Зовнішня поверхня плазмалеми''&amp;lt;br&amp;gt;Подальше вивчення клітинних мембран, включаючи плазмалему, показало, що майже в усіх випадках вони мають схожу будову. У 1972 р. С. Зінгер і Г. Ніколсон (США) сформулювали уявлення про рідинно-мозаїчну будову клітинних мембран. &amp;lt;br&amp;gt;Згідно цієї моделі, основу мембран складає біліпідний шар, але білки в ньому розташовані окремими молекулами і комплексами, тобто мозаїчно. Зокрема, молекули інтегральних білків можуть перетинати біліпідний шар, півінтегральних - частково занурюватися в нього, а периферічних - розташовуватися на його поверхні. Діти, давайте розглянемо цю модель будови плазмалеми на малюнку 3. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.3&amp;amp;nbsp; Рідинно-мозаїчна модель будови плазмалеми. ''&amp;lt;br&amp;gt;Сучасна молекулярна біологія підтвердила справедливість рідинно-мозаїчної моделі, хоча були виявлені і інші варіанти клітинних мембран. Зокрема, у архебактерій основу мембрани складає моношар складного по будові ліпіду, а деякі бактерії містять в цитоплазмі мембранні бульбашки, стінки яких представлені білковим моношаром. Діти, давайте уважно розглянемо наступне відео, щоб краще зрозуміти рідинно-мозаїчну модель плазма леми. ''Відео 2 «Мембрана»'' &lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|CtS6Znh5lFs}}&lt;br /&gt;
Надмембранний комплекс поверхневого апарату клітин характеризується різноманіттям будови. У прокаріот надмембранний комплекс в більшості випадків представлений клітинною стінкою різної товщини, основу якої складає складний глікопротеїн муреїн (у архебактерій - псевдомуреїн). У цілого ряду еубактерій зовнішня частина надмембранного комплексу складається з ще однієї мембрани з великим змістом ліпополісахаридів. У еукаріот універсальним компонентом надмембранного комплексу є вуглеводи - компоненти гліколіпідів і глікопротеїнів плазмалеми. Завдяки цьому його початково називали глікокаликсом. &amp;lt;br&amp;gt;Окрім вуглеводів, до складу глікокаликса відносять периферичні білки над біліпідним шаром. Складніші варіанти надмембранного комплексу зустрічаються у рослин (клітинна стінка з целюлози), грибів і членистоногих (зовнішній покрив з хітину). Друзі, давайте розглянемо глікокалікс на малюнку 4, на якому зображена детальна схема будови плазма леми.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_4.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Схема будови плазмалеми: 1 – молекула ліпіда; 2 – ліпідний біслой; 3 – інтегральні білки; 4 – півінтегральні білки; 5 – периферичні білки; 6 – глікокаликс; 7 – субмембранний слой; 8 – актинові мікрофіламенти; 9 – мікротрубочки; 10 – проміжні філаменти; 11 – вуглеводні частини молекул глікопротеїнів і гліколіпідів''&amp;lt;br&amp;gt;Субмембранний комплекс характерний тільки для еукаріотичних клітин. Він складається з різноманітних білкових ниткоподібних структур: тонкої волокнини (від латів. волокнина - волокно, нитка), мікрофібрил (від греч. микрос - малий), скелетної (від греч. скелетон - висушене) волокнини і мікротрубочок. Вони пов'язані один з одним білками і формують опорно-скорочувальний апарат клітини. Субмембранний комплекс взаємодіє з білками плазмалеми, які, у свою чергу, пов'язані з надмембранным комплексом. Учні, давайте уважно розглянемо малюнок 5, щоб зрозуміти описану взаємодію ниточного білкового субмемранного комплексу з білками плазматичної мембрани.&amp;lt;br&amp;gt;В результаті ПАК є структурно цілісною системою. Це дозволяє йому виконувати важливі для клітини функції: ізолюючу, транспортну, каталітичну, рецепторно-сигнальну і контактну.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Взаємодія субмембранного комплексу з білками плазма леми.''&amp;lt;br&amp;gt;Його основні функції визначаються пограничним положенням і включають: &amp;lt;br&amp;gt;1) бар'єрну (розмежувальну) функцію; &amp;lt;br&amp;gt;2) функцію розпізнавання інших клітин і компонентів міжклітинної речовини; &amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp; рецепторну функцію, включаючи взаємодію з сигнальними молекулами (гормони, медіатори і тому подібне);&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp; транспортну функцію; &amp;lt;br&amp;gt;Учні, давайте розглянемо наступне відео, щоб засвоїти цю функцію ПАК. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 3 «Активний транспорт» ''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|kj672RPoQd0&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;5) функцію руху клітини за допомогою утворення псевдо-, філо- і ламеллоподій). &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
===Контролюючий блок===&lt;br /&gt;
1) З чого складається поверхневий апарат клітини?&amp;lt;br&amp;gt;2) Що таке глікокаликс?&amp;lt;br&amp;gt;3) Які функції має поверхневий апарат клітини?&lt;br /&gt;
===Список використаної літератури===&lt;br /&gt;
1) Урок на тему «Поверхневий апарат клітин» Мешков В.Д., вчителя біології, м. Львів, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Будова поверхневого апарату» Дягель Ю.В., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Керч, сш №4.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Функції плазмалеми»&amp;amp;nbsp; Сірко А.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Донбас, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;4) Молекулярная биология клетки /Альбертс Б., Брей Д., Робертс К.,Уотсон Дж. - М.: Мир. В 3-х т.2-е изд. перераб. и доп. - 2008г.&amp;lt;br&amp;gt;5) Ченцов Ю.С. Общая цитология (Введение в биологию клетки): учебник. 3-е изд. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;br /&gt;
[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Поверхневий апарат клітин, його функції. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T19:09:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Поверхневий апарат клітин, його функції. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Поверхневий апарат клітин, його функції&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Поверхневий апарат клітин, його функції.'''''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Мета уроку:===&lt;br /&gt;
*познайомитися з функціями поверхневого апарату клітин.===&lt;br /&gt;
Задачі уроку:===&lt;br /&gt;
*вивчити будову та функції поверхневого апарату.===Хід уроку===&lt;br /&gt;
Взаємодія клітини із зовнішнім середовищем і навколишніми клітинами здійснюється за допомогою поверхневого апарату. Основу поверхневого апарату клітин (ПАК) складає зовнішня клітинна мембрана, або плазмалема. Окрім плазмалеми в ПАК є надмембранний комплекс, а у еукаріот - і субмембранний комплекс. Діти, подивіться на малюнок 1. Саме так виглядає поверхневий апарат клітини.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Поверхневий апарат клітини''&amp;lt;br&amp;gt;Основними біохімічними компонентами плазмалеми є ліпіди і білки. Їх кількісне співвідношення у більшості еукаріот складає 1:1, а у прокаріот в плазмалемі переважають білки. У зовнішній клітинній мембрані виявляється невелика кількість вуглеводів і можуть зустрічатися жироподібні з'єднання (у ссавців - холестерол, жиророзчинні вітаміни). Друзі, розгляньмо наступне відео, щоб побачити іззовні на плазмо лему. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 1 «Життя клітини»&amp;amp;nbsp; '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|7v7eu6xr9EE&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
У 1925 р. Е. Гортер і Ф. Грендел (Голландія) припустили, що основу мембрани складає подвійний шар ліпідів - біліпідний шар. У 1935 р. Дж. Даніели і Г. Даусон запропонували першу просторову модель організації мембран, що дістала назву &amp;quot;сендвіч&amp;quot;, або модель &amp;quot;бутерброда &amp;quot;. На їх думку, основою мембрани є біліпідний шар, а обидві поверхні шару покрито суцільними шарами білків. Учні, подивіться, будь ласка, на малюнок 2. З чого складається зовнішня поверхня плазматичної мембрани? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''[[Image:bio10_15_2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал.2 Зовнішня поверхня плазмалеми''&amp;lt;br&amp;gt;Подальше вивчення клітинних мембран, включаючи плазмалему, показало, що майже в усіх випадках вони мають схожу будову. У 1972 р. С. Зінгер і Г. Ніколсон (США) сформулювали уявлення про рідинно-мозаїчну будову клітинних мембран. &amp;lt;br&amp;gt;Згідно цієї моделі, основу мембран складає біліпідний шар, але білки в ньому розташовані окремими молекулами і комплексами, тобто мозаїчно. Зокрема, молекули інтегральних білків можуть перетинати біліпідний шар, півінтегральних - частково занурюватися в нього, а периферічних - розташовуватися на його поверхні. Діти, давайте розглянемо цю модель будови плазмалеми на малюнку 3. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.3&amp;amp;nbsp; Рідинно-мозаїчна модель будови плазмалеми. ''&amp;lt;br&amp;gt;Сучасна молекулярна біологія підтвердила справедливість рідинно-мозаїчної моделі, хоча були виявлені і інші варіанти клітинних мембран. Зокрема, у архебактерій основу мембрани складає моношар складного по будові ліпіду, а деякі бактерії містять в цитоплазмі мембранні бульбашки, стінки яких представлені білковим моношаром. Діти, давайте уважно розглянемо наступне відео, щоб краще зрозуміти рідинно-мозаїчну модель плазма леми. ''Відео 2 «Мембрана»'' &lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|CtS6Znh5lFs}}&lt;br /&gt;
Надмембранний комплекс поверхневого апарату клітин характеризується різноманіттям будови. У прокаріот надмембранний комплекс в більшості випадків представлений клітинною стінкою різної товщини, основу якої складає складний глікопротеїн муреїн (у архебактерій - псевдомуреїн). У цілого ряду еубактерій зовнішня частина надмембранного комплексу складається з ще однієї мембрани з великим змістом ліпополісахаридів. У еукаріот універсальним компонентом надмембранного комплексу є вуглеводи - компоненти гліколіпідів і глікопротеїнів плазмалеми. Завдяки цьому його початково називали глікокаликсом. &amp;lt;br&amp;gt;Окрім вуглеводів, до складу глікокаликса відносять периферичні білки над біліпідним шаром. Складніші варіанти надмембранного комплексу зустрічаються у рослин (клітинна стінка з целюлози), грибів і членистоногих (зовнішній покрив з хітину). Друзі, давайте розглянемо глікокалікс на малюнку 4, на якому зображена детальна схема будови плазма леми.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_4.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Схема будови плазмалеми: 1 – молекула ліпіда; 2 – ліпідний біслой; 3 – інтегральні білки; 4 – півінтегральні білки; 5 – периферичні білки; 6 – глікокаликс; 7 – субмембранний слой; 8 – актинові мікрофіламенти; 9 – мікротрубочки; 10 – проміжні філаменти; 11 – вуглеводні частини молекул глікопротеїнів і гліколіпідів''&amp;lt;br&amp;gt;Субмембранний комплекс характерний тільки для еукаріотичних клітин. Він складається з різноманітних білкових ниткоподібних структур: тонкої волокнини (від латів. волокнина - волокно, нитка), мікрофібрил (від греч. микрос - малий), скелетної (від греч. скелетон - висушене) волокнини і мікротрубочок. Вони пов'язані один з одним білками і формують опорно-скорочувальний апарат клітини. Субмембранний комплекс взаємодіє з білками плазмалеми, які, у свою чергу, пов'язані з надмембранным комплексом. Учні, давайте уважно розглянемо малюнок 5, щоб зрозуміти описану взаємодію ниточного білкового субмемранного комплексу з білками плазматичної мембрани.&amp;lt;br&amp;gt;В результаті ПАК є структурно цілісною системою. Це дозволяє йому виконувати важливі для клітини функції: ізолюючу, транспортну, каталітичну, рецепторно-сигнальну і контактну.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_15_5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Взаємодія субмембранного комплексу з білками плазма леми.''&amp;lt;br&amp;gt;Його основні функції визначаються пограничним положенням і включають: &amp;lt;br&amp;gt;1) бар'єрну (розмежувальну) функцію; &amp;lt;br&amp;gt;2) функцію розпізнавання інших клітин і компонентів міжклітинної речовини; &amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp; рецепторну функцію, включаючи взаємодію з сигнальними молекулами (гормони, медіатори і тому подібне);&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp; транспортну функцію; &amp;lt;br&amp;gt;Учні, давайте розглянемо наступне відео, щоб засвоїти цю функцію ПАК. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 3 «Активний транспорт» ''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|kj672RPoQd0&amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;5) функцію руху клітини за допомогою утворення псевдо-, філо- і ламеллоподій). &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
===Контролюючий блок===&lt;br /&gt;
1) З чого складається поверхневий апарат клітини?&amp;lt;br&amp;gt;2) Що таке глікокаликс?&amp;lt;br&amp;gt;3) Які функції має поверхневий апарат клітини?&lt;br /&gt;
===Список використаної літератури===&lt;br /&gt;
1) Урок на тему «Поверхневий апарат клітин» Мешков В.Д., вчителя біології, м. Львів, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Будова поверхневого апарату» Дягель Ю.В., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Керч, сш №4.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Функції плазмалеми»&amp;amp;nbsp; Сірко А.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Донбас, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;4) Молекулярная биология клетки /Альбертс Б., Брей Д., Робертс К.,Уотсон Дж. - М.: Мир. В 3-х т.2-е изд. перераб. и доп. - 2008г.&amp;lt;br&amp;gt;5) Ченцов Ю.С. Общая цитология (Введение в биологию клетки): учебник. 3-е изд. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;br /&gt;
[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Клітинні мембрани, їх будова та функції. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T19:05:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Клітинні мембрани, їх будова та функції. Повні уроки''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; '''''Клітинні мембрани, їх будова та функції.'''''&lt;br /&gt;
===Мета уроку:===&lt;br /&gt;
*познайомитися із видами мембран, їх будовою і функціями.&lt;br /&gt;
===Задачі уроку:===&lt;br /&gt;
*вивчити будову та функції клітинних мембран.&lt;br /&gt;
===Хід уроку===&lt;br /&gt;
Біологічні мембрани як основні структурні елементи клітини служать не просто фізичними межами, а є динамічними функціональними поверхнями. На мембранах органел здійснюються численні біохімічні процеси, такі як активне поглинання речовин, перетворення енергії, синтез АТФ і інше. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Будова біологічних мембран. &amp;lt;br&amp;gt;Однією з основних особливостей усіх еукаріотичних клітин є різноманітність і складність будови внутрішніх мембран. Мембрани відмежовують цитоплазму від довкілля, а також формують оболонки ядер, мітохондрій і пластид. Вони утворюють лабіринт ендр-плазматичного ретикулума і сплощених бульбашок у вигляді стопки, що становлять комплекс Гольджи. &amp;lt;br&amp;gt;Мембрани утворюють лізосоми, великі і дрібні вакуолі рослинних і грибних клітин, пульсуючі вакуолі простих. Усі ці структури складають з себе відсіки, призначені для тих або інших спеціалізованих процесів і циклів. Отже, без мембран існування клітини неможливе. Діти, подивіться на малюнок 1, щоб збагнути, де знаходиться мембрана.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 14 1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Клітинна мембрана ''&amp;lt;br&amp;gt;Плазматична мембрана, або плазмалема, - найбільш постійна, основна, універсальна для усіх клітин мембрана. Вона є найтоншою (близько 10 нм) плівкою, що покриває усю клітину. Плазмалема складається з молекул білків і фосфоліпідів. Учні, подивіться уважно на малюнок 2. Так виглядає структура плазма леми.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 14 2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Структура плазматичної мембрани''&amp;lt;br&amp;gt;Молекули фосфоліпідів розташовані в два ряди - гідрофобними кінцями всередину, гідрофільними голівками до внутрішнього і зовнішнього водного середовища. В окремих місцях біслой (подвійний шар) фосфоліпідів наскрізь пронизаний білковими молекулами (інтегральні білки). Усередині таких білкових молекул є канали - пори, через які проходять водорозчинні речовини. Друзі, подивімося на малюнок 3, щоб зрозуміти, як виглядають ліпіди.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 14 3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Мембранні ліпіди''&amp;lt;br&amp;gt;Інші білкові молекули пронизують біслой ліпідів наполовину з однією або з іншого боку (напівінтегральні білки). На поверхні мембран еукаріотичних клітин є періферичні білки. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 14 4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Мембранні білки''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Молекули ліпідів і білків утримуються завдяки гідрофільно-гідрофобним взаємодіям. Діти, подивімося на малюнок 4, щоб зрозуміти, як виглядають білки.&amp;lt;br&amp;gt;До складу плазматичної мембрани еукаріотичних клітин входять також полісахариди. Їх короткі, сильно розгалужені молекули пов'язані з білками, утворюючи глікопротеїни, або з ліпідами (гліколіпіди). Зміст полісахаридів в мембранах складає 2-10% по масі. Полісахаридний шар завтовшки 10-20 нм, що покриває згори плазмалему тваринних клітин, дістав назву глікокаликс. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Давайте ми з вами подивимось наступне відео 1 «Клітинна мембрана» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; {{#ev:youtube|klzmE_WsTVE&amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок№1===&lt;br /&gt;
1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Для чого необхідна мембрана в клітині?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Яку найбільш універсальна мембрану ви знаєте?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp; Коротко опишіть будову мембрани.&lt;br /&gt;
===Властивості та функції мембран===&lt;br /&gt;
Усі клітинні мембрани є рухливими текучими структурами, оскільки молекули ліпідів і білків не пов'язані між собою ковалентними зв'язками і здатні досить швидко переміщатися в площини мембрани. Завдяки цьому мембрани можуть змінювати свою конфігурацію, тобто мають плинність. Подивіться, діти, на малюнок 5. Що ви бачите?&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 14 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;'''Мал. 5 Клітинна мембрана ''&amp;lt;br&amp;gt;Мембрани - структури дуже динамічні. Вони швидко відновлюються після ушкодження, а також розтягуються і стискуються при клітинних рухах. &amp;lt;br&amp;gt;Мембрани різних типів клітин істотно розрізняються як по хімічному складу, так і за відносним змістом в них білків, глікопротеїнів, ліпідів, а отже, і по характеру наявних в них рецепторів. Кожен тип клітин тому характеризується індивідуальністю, яка визначається в основному глікопротеїнами. Розгалужені ланцюги глікопротеїнів, виступаючі з клітинної мембрани, беруть участь в розпізнанні чинників зовнішнього середовища, а також у взаємному пізнаванні споріднених клітин. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 14 6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 Проникнення речовин через мембрану.''&amp;lt;br&amp;gt;З розпізнаванням пов'язана і регуляція транспорту молекул і іонів через мембрану, а також імунологічна відповідь, в якій глікопротеїни грають роль антигенів. У мембранах містяться також специфічні рецептори, переносники електронів, перетворювачі енергії, ферментні білки. Білки беруть участь в забезпеченні транспорту певних молекул всередину клітини або з неї, здійснюють структурний зв'язок цитоскелета з клітинними мембранами або ж служать в якості рецепторів для отримання і перетворення хімічних сигналів з оточуючої середи.&amp;lt;br&amp;gt;Найважливішою властивістю мембрани є також виборча проникність. Це означає, що молекули та іони проходять через неї з різною швидкістю, і чим більше розмір молекул, тим менше швидкість проходження їх через мембрану. Ця властивість визначає плазматичну мембрану як осмотичний бар'єр. Діти, подивіться на малюнок 6 та 7, щоб зрозуміти, процес проникнення (дифузії). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:Bio10 14 7.png]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Дифузія''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Максимальну проникаючу здатність має вода і розчинені в ній гази; значно повільніше проходять крізь мембрану іони. Дифузія води через мембрану називається осмосом.&amp;amp;nbsp; Давайте роздивимося цей процес на відео. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 2 «Проникнення води через мембрану»'' {{#ev:youtube|ks-DE_VTaD4}} &amp;lt;br&amp;gt;Існує декілька механізмів транспорту речовин через мембрану. &amp;lt;br&amp;gt;Дифузія - проникнення речовин через мембрану по градієнту концентрації (з області, де їх концентрація вища, в область, де їх концентрація нижче). Дифузний транспорт речовин (води, іонів) здійснюється за участю білків мембрани, в яких є молекулярні пори, або за участю ліпідної фази (для жиророзчинних речовин).&amp;lt;br&amp;gt;При полегшеній дифузії спеціальні мембранні білки-переносники вибірково зв'язуються з тим або іншим іоном або молекулою і переносять їх через мембрану по градієнту концентрації.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Активний транспорт зв'язаний з витратами енергії і служить для перенесення речовин проти їх градієнта концентрації. Він здійснюється спеціальними білками-переносниками, що утворюють так звані іонні насоси. Найбільш вивченим є Na-/ К- -насос в клітинах тварин, таких, що активно викачують іони Na назовні, поглинаючи при цьому іони К. Завдяки цьому в клітині підтримується велика концентрація К і менша Na в порівнянні з довкіллям. На цей процес витрачається енергія АТФ. Учні, давайте розглянемо малюнок 7. Який процес там зображений?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 14 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 8 Калій-натрієвий насос''&amp;lt;br&amp;gt;В результаті активного транспорту за допомогою мембранного насоса в клітині відбувається також регуляція концентрації Mg2 -и Са2 . В процесі активного транспорту іонів в клітину через цитоплазматичну мембрану проникають різні цукри, нуклеотиди, амінокислоти. &amp;lt;br&amp;gt;Макромолекули білків, нуклеїнових кислот, полісахаридів, ліпопротеїдні комплекси та ін. Діти, давайте подивимося наступне відео. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 3 «Калій-натрієвий насос» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6o6GCP3ROqo&amp;amp;feature}} Транспорт макромолекул, їх комплексів і часток всередину клітини відбувається абсолютно іншим шляхом - за допомогою ендоцитоза. При ендоцитозі певна ділянка плазмалеми захоплює і як би обволікає позаклітинний матеріал, укладаючи його в мембранну вакуоль, що виникла внаслідок вп`ячування мембрани. Надалі така вакуоль з'єднується з лізосомою, ферменти якої розщеплюють макромолекули до мономерів.&amp;lt;br&amp;gt;Процес, зворотний ендоцитозу, - екзоцитоз. Завдяки йому клітина виводить внутрішньоклітинні продукти або неперетравлені залишки, що знаходяться у вакуолі або бульбашки. Бульбашка підходить до цитоплазматичної мембрани, зливається з нею, а його вміст виділяється в довкілля. Так виводяться травні ферменти, гормони, гемицеллюлоза та ін.&amp;lt;br&amp;gt;''Функції біологічних мембран наступні:''&amp;lt;br&amp;gt;1. Відмежовують вміст клітини від зовнішнього середовища і вміст органел від цитоплазми. &amp;lt;br&amp;gt;2. Забезпечують транспорт речовин в клітину і з неї, з цитоплазми в органели і навпаки.&amp;lt;br&amp;gt;3. Виконують роль рецепторів (отримання і перетворення сигналів з довкілля, пізнавання речовин клітин і т. д.). &amp;lt;br&amp;gt;4. Є каталізаторами (забезпечення примембранних хімічних процесів). &amp;lt;br&amp;gt;5. Беруть участь в перетворенні енергії.&amp;lt;br&amp;gt;Давайте схематично розглянемо функції мембран на відео. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 4&amp;amp;nbsp; «Функції мембран» '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|3qAsOmaYxsw&amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок№2===&lt;br /&gt;
1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які основні властивості клітинних мембран ви знаєте?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Що таке ендо- та екзоцитоз?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які функції мають мембрани в клітині? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Список використаної літератури===&lt;br /&gt;
1) Урок на тему «Плазматична мембрана» Рогачов О.Д., вчителя біології, м. Симферопіль, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Клітинні мембрани та їх властивості» Головаш В.О., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Кривий Ріг, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Функції мембран»&amp;amp;nbsp; Сивашко Р.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Донецьк, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Медников Б. М. Аксиомы биологии. Москва, 2008г.&amp;lt;br&amp;gt;5) Штрбанова К.Т. Книга о жизни, клетках и ученых. Москва, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_7_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Хімія 7 клас. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_7_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T18:24:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''ВСТУП'''&amp;lt;br&amp;gt;[[Хімія - природнича наука. Хімія в навколишньому світі. Повні уроки|1. Хімія — природнича наука. Хімія в навколишньому світі.]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Повні уроки|2. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті.&amp;amp;nbsp;]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;[[Практичні роботи. Повні уроки|3. Практичні роботи: 1. Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами; будова полум’я.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;]] &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Тема 1. Початкові хімічні поняття'''&amp;lt;br&amp;gt;[[Речовини. Чисті речовини і суміші. Повні уроки|4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Речовини. Чисті речовини і суміші.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їхні назви і симовли. Повні уроки|5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Атоми, молекули, йони. Хімічні елементи, їхні назви і символи.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;]] &amp;lt;br&amp;gt;[[Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Повні уроки|6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;]]&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;[[Атомна одиниця маси. Повні уроки|7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Багатоманітність речовини. Повні уроки|8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали. &amp;amp;nbsp;]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;[[Хімічні формули речовин. Повні уроки|9.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічні формули речовин. &amp;amp;nbsp;]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;[[Валентність хімічних елементів. Повні уроки|10.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Валентність хімічних елементів.&amp;amp;nbsp; Визначення валентності за формулами бінарних сполук.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Повні уроки|11.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;12.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Тематичне оцінювання №1&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;13.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хiмічною формулою.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;14.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Масова частка елемента в речовині.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;15.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Фізичні та хімічні явища.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;16.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;17.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Фiзичні й хімічні властивості речовини.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;18.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як вивчають хімічні сполуки і явища. Спостереження й експеримент у хімії. Практичні роботи: 2. Дослідження фізичних та хімічних явищ.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;19.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси речовин.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;20.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хiмічні рівняння.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;21.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розв'язування вправ і задач&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;22.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Тематичне оцінювання №2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Тема 2. Прості речовини метали і неметали'''&amp;lt;br&amp;gt;23.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Оксиген. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;24.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;25.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;26.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;27.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Практичні роботи: 3. Добування кисню в лабораторії та вивчення його властивостей.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;28.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Поширеність та колообіг Оксигену в природі. Застосування кисню, його біологічна роль.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;29.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Тематичне оцінювання №3&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;30.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ферум. Залізо. Фiзичні властивості заліза. Поширеність Феруму в природі.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;31.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;32.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Застосування заліза. Руйнування (іржавіння) заліза в природних умовах.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;33.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розв'язування вправ і задач&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;34.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Тематичне оцінювання №4&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;35.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Резервний урок&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_5.jpg</id>
		<title>Файл:Him7 11 5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_5.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:23:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_4.jpg</id>
		<title>Файл:Him7 11 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_4.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:23:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_3.gif</id>
		<title>Файл:Him7 11 3.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_3.gif"/>
				<updated>2011-02-21T18:23:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_2.jpg</id>
		<title>Файл:Him7 11 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_2.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:23:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_1.gif</id>
		<title>Файл:Him7 11 1.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him7_11_1.gif"/>
				<updated>2011-02-21T18:22:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB_%D0%B1i%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB_%D0%B1i%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T18:22:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 7 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Хімія, клас, урок, на тему, Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Тема. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Мета уроку: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*ознайомити учнів з сутністю бінарних сполук, з процесом складання їх формул.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Задачі уроку: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*вивчення поняття бінарних сполук, навчити учнів складати їх формули за валентністю елементів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Хід уроку ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина1 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Сутність бінарних сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для того щоб навчитися складати формули бінарних сполук, треба, перш за все, визначити саме їх поняття. Отже, бінарні сполуки – це ті, у які входять два різні хімічні елементи. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:him7_11_1.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1. Схема бінарної сполуки.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зважаючи на те, який елемент стоїть на другому місці у формулі сполуки, їх розподіляють на різні типи. Так само визначається і її назва. Розрізняють галогеніди, халькогеніди, карбіди, оксиди, нітриди, гідриди, фосфіди. &amp;lt;br&amp;gt;Галогеніди (англ. Halogenides) – це сполуки, однією з складових якої є одновалентні аніони галогенів. До галогенів входять такі елементи: фтор (F), хлор (Cl), бром (Br), астат (At) та йод (І). Разом вони складають головну підгрупу сьомої групи періодичної системи хімічних елементів. Молекули галогенів двоатомні, вони є сильними окислювачами. &amp;lt;br&amp;gt;Халькогеніди (з грецької мови χαλκός («chalkos») - мідь та γεννώ («genos») – народжувати, утворювати) – це сполуки, в яких однією складовою є метал, а іншою – халькоген. До халькогенів відносяться: кисень (O), сірка (S), селен (Se), телур (Te), полоній (Po) та синтетично отриманий Унунгексій (Uuh). Вони входять до шостої групи головної підгрупи періодичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Карбіди (англ. Carbide) - це сполуки, до яких входить вуглець (С), у взаємодії з металами чи неметалами. Вуглець, або карбон, знаходиться у періодичній системі під номером шостим. У сполуках з металами та неметалами він утворює тверді кристалічні речовини, які не руйнуються в жодному з розчинників, і плавляться лише за дуже високої температури.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:him7_11_2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2. Карбід кременю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 1. Карбід кремнію.''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|qzn-1a9HheY}}&lt;br /&gt;
Оксиди – сполуки, одним з елементів яких є кисень (О). Кисень, елемент шостої групи періодичної системи, – це безбарвний газ, без запаху, погано розчиняється у воді. У реакціях з усіма елементами (окрім фтору) є окислювачем. Назви оксидів формуються в залежності від елементів, з якими взаємодіє кисень: СО – карбону (ІІ) оксид; СО2 – карбону (IV) оксид; FeO – феруму (ІІ) оксид; Al2O3 – алюмінію оксид. У тому випадку, коли елемент може утворювати декілька оксидів, у дужках біля назви вказується ступінь окислення елемента.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:him7_11_3.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.3. Види оксидів.''&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 2. Взаємодія основних оксидів металів з водою.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|VK3jWKxrFoA}}&lt;br /&gt;
Нітриди (англ. Nitrides) – це ті сполуки, у яких метали взаємодіють з нітрогеном (N). Нітроген (азот) – газ без кольору та запаху, мало розчинний у воді. У молекулі азоту атоми зв’язані трьома ковалентними зв’язками, тому в неї низька реакційна здатність. За звичайних умов азот реагує лише з літієм, утворюючи нітрид; з натрієм, кальцієм та магнієм реагує при нагріванні: нітриди, що утворюються повністю гідролізуються при контакті з водою. Розрізняють ковалентні, металічні та іонні нітриди.&amp;lt;br&amp;gt;Гідриди&amp;amp;nbsp; (англ. Hydride)– бінарні сполуки, одним з елементів яких є водень (Н), який взаємодіє з елементом, що має меншу електронегативність. Водень (гідроген) відноситься до першої групи хімічних елементів. Це найлегший газ, його молекула утворюється з двома атомами Гідрогену. Гідриди, як і нітриди поділяють на ковалентні, металічні та іонні. Їх тип визначається в залежності від домінуючого типу зв’язку. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:him7_11_4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Мал. 4. Типи хімічного зв’язку''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Фосфіди – це бінарні сполуки,&amp;amp;nbsp; у яких метали взаємодіють з фосфором&amp;amp;nbsp; (P). Взаємодіючи з водою фосфіди гідролізують, утворюючи характерні гідроксид і фосфін. А взаємодіючи з кислотами утворюється характерна сіль і фосфін. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:him7_11_5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5. Фосфід цинку.''&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 3. Утворення фосфіду кальцію.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|5lwUXYlghxs}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Контролюючий блок № 1 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Що являють собою бінарні сполуки?&amp;lt;br&amp;gt;2. Як визначається тип бінарної сполуки, і які типи Ви знаєте?&amp;lt;br&amp;gt;3. Визначте назви оксидів: SO2, Ag20, CuO, К2О, Na2О, BaO.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина 2 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Валентність — це здатність атомів одного хімічного елементи складати хімічні зв’язки з атомами других хімічних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;В залежності від того, яку валентність має&amp;amp;nbsp; атом хімічного елементу, стільки зв’язків може утворювати елемент. Тому, якщо, наприклад, валентність атому Гідрогену дорівнює одиниці, то відповідно він може утворювати лише один зв’язок.&amp;lt;br&amp;gt;А значення другого елементу у сполуці буде визначатися за допомогою числа атомів Гідрогену, які він приєднує до атомів заданого другого хімічного елемента. Валентність прийнято позначати римською цифрою понад символом хімічного елемента.&amp;lt;br&amp;gt;Наприклад:&amp;lt;br&amp;gt;— у формулі хлороводню&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; — так як Гідроген має валентність 1, а у формулі видно, що хлор утримує лише один атом Гідрогену, то хлор одновалентний;&amp;lt;br&amp;gt;— у формулі амоніаку&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; — Гідроген має валентність – 1, трьохатомний. А якщо Нітроген сполучений з трьома атомами Гідрогену, то відповідно він тривалентний.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;У бінарних сполуках сумарна валентність атомів кожного елементу має бути рівна. Тому, якщо задана формула, і відома валентність одного з елементів, то валентність іншого визначається так:&amp;lt;br&amp;gt;- валентність відомого елементу множимо на кількість його атомів;&amp;lt;br&amp;gt;- отримане число ділимо на кількість атомів другого елемента.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розглянемо на прикладі.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Визначте валентність Фосфору в оксиді&amp;amp;nbsp; .&amp;lt;br&amp;gt;Ми знаємо, що Оксиген – двовалентний.&amp;lt;br&amp;gt;Якщо так, то ми валентність Оксигену (II) маємо помножити на кількість його атомів (5).&amp;lt;br&amp;gt;Отримуємо сумарну валентність атомів Оксигену – 10. Ми знаємо, що сумарні валентності елементів у сполуці мають бути однакові.&amp;lt;br&amp;gt;Отже, сумарна валентність Фосфору також дорівнює 10.&amp;lt;br&amp;gt;У формулі вказано, що кількість атомів Фосфору дорівнює 2. Тому нам треба сумарну валентність Фосфору (10) поділити на кількість його атомів (2). Отримуємо 5. Отже, Фосфор у цій сполуці п’ятивалентний.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;І навпаки, якщо ви знаєте валентність обох хімічних елементів у сполуці, то можете скласти хімічну формулу. Візьмемо для прикладу ту ж саму формулу оксиду Фосфору. &amp;lt;br&amp;gt;Задано хімічні символи РО. &amp;lt;br&amp;gt;Ми знаємо, що Оксиген – двовалентний, а Фосфор – п’ятивалентний. &amp;lt;br&amp;gt;Для того, щоб визначити кількість атомів кожного елементу у сполуці треба:&amp;lt;br&amp;gt;- знайти найменше спільне кратне обох валентностей. Уданому випадку це – 10.&amp;lt;br&amp;gt;- це найменше спільне кратне ділимо почергово на валентність кожного з елементів, отримані числа і будуть кількістю відповідних атомів у сполуці. Тобто, спочатку ділимо 10 на валентність Фосфору (5), отримуємо 2, що означає, що у сполуці два атоми Фосфору. Таким же чином добуваємо, що кількість атомів Оксигену у сполуці дорівнює 5. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Контролюючий блок № 2 ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке валентність?&amp;lt;br&amp;gt;2. Визначте валентність металів у сполуках: Ag20, CuO.&amp;lt;br&amp;gt;3. Визначте індекси елементів у сполуках: NaO, C(ІІ)O, Cu(ІІ)O. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цікаво знати, що…  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Оксид азоту знаходиться майже у всіх ділянках головного мозку і бере участь практично у всіх його фізіологічних процесах. Він є нестабільним, нейрони виробляють його при потребі. Відповідає оксид азоту за передачу інформації між усіма клітинами організму, але і більшості, все ж таки, у головному мозку. &amp;lt;br&amp;gt;Вчені проводять дослідження щодо того, яку ж роль відіграє оксид азоту у мозку людини. Якщо покладатися на результати, які вони отримали на даний час, то є можливим, що оксид азоту являється тією ключовою молекулою, яка є основою процесу навчання та пам’яті. &amp;lt;br&amp;gt;В університеті Джона Хопкінса, в США, проводився цікавий дослід на мишах. Було виведено тварин, у мозку яких була відсутня клітина, що відповідала за вироблення оксиду азоту. Ці миші, порівняно з іншими виявляли більш агресивну поведінку, і з часом вона набирала обертів. З цього можна зробити висновок, що видалення цього гену викликає знищення механізму соціальних меж. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Список використаної літератури: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Урок на тему «Історія розвитку науки біології» Сень С.В., вчителя хімії, м. Донецьк, сш №14.&amp;lt;br&amp;gt;2. Урок на тему «Видатні вчені-біологи України» Черчик Т.В., вчителя хімії, м. Харків, сш №6.&amp;lt;br&amp;gt;3. Ф. А. Деркач &amp;quot;Хімія&amp;quot;, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;4. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького, 2004.&amp;lt;br&amp;gt;5. В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк, 2007.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Лісняк А. В''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Хімія_7_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB_%D0%B1i%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB_%D0%B1i%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T18:16:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 7 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Хімія, клас, урок, на тему, Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
-----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Тема. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Мета уроку:=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*ознайомити учнів з сутністю бінарних сполук, з процесом складання їх формул. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Задачі уроку:=== &lt;br /&gt;
*вивчення поняття бінарних сполук, навчити учнів складати їх формули за валентністю елементів.&lt;br /&gt;
===Хід уроку===&lt;br /&gt;
===Частина1=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Сутність бінарних сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для того щоб навчитися складати формули бінарних сполук, треба, перш за все, визначити саме їх поняття. Отже, бінарні сполуки – це ті, у які входять два різні хімічні елементи. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1. Схема бінарної сполуки.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зважаючи на те, який елемент стоїть на другому місці у формулі сполуки, їх розподіляють на різні типи. Так само визначається і її назва. Розрізняють галогеніди, халькогеніди, карбіди, оксиди, нітриди, гідриди, фосфіди. &amp;lt;br&amp;gt;Галогеніди (англ. Halogenides) – це сполуки, однією з складових якої є одновалентні аніони галогенів. До галогенів входять такі елементи: фтор (F), хлор (Cl), бром (Br), астат (At) та йод (І). Разом вони складають головну підгрупу сьомої групи періодичної системи хімічних елементів. Молекули галогенів двоатомні, вони є сильними окислювачами. &amp;lt;br&amp;gt;Халькогеніди (з грецької мови χαλκός («chalkos») - мідь та γεννώ («genos») – народжувати, утворювати) – це сполуки, в яких однією складовою є метал, а іншою – халькоген. До халькогенів відносяться: кисень (O), сірка (S), селен (Se), телур (Te), полоній (Po) та синтетично отриманий Унунгексій (Uuh). Вони входять до шостої групи головної підгрупи періодичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Карбіди (англ. Carbide) - це сполуки, до яких входить вуглець (С), у взаємодії з металами чи неметалами. Вуглець, або карбон, знаходиться у періодичній системі під номером шостим. У сполуках з металами та неметалами він утворює тверді кристалічні речовини, які не руйнуються в жодному з розчинників, і плавляться лише за дуже високої температури.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2. Карбід кременю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 1. Карбід кремнію.''&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=qzn-1a9HheY&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди – сполуки, одним з елементів яких є кисень (О). Кисень, елемент шостої групи періодичної системи, – це безбарвний газ, без запаху, погано розчиняється у воді. У реакціях з усіма елементами (окрім фтору) є окислювачем. Назви оксидів формуються в залежності від елементів, з якими взаємодіє кисень: СО – карбону (ІІ) оксид; СО2 – карбону (IV) оксид; FeO – феруму (ІІ) оксид; Al2O3 – алюмінію оксид. У тому випадку, коли елемент може утворювати декілька оксидів, у дужках біля назви вказується ступінь окислення елемента.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.3. Види оксидів.''&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 2. Взаємодія основних оксидів металів з водою.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=VK3jWKxrFoA&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нітриди (англ. Nitrides) – це ті сполуки, у яких метали взаємодіють з нітрогеном (N). Нітроген (азот) – газ без кольору та запаху, мало розчинний у воді. У молекулі азоту атоми зв’язані трьома ковалентними зв’язками, тому в неї низька реакційна здатність. За звичайних умов азот реагує лише з літієм, утворюючи нітрид; з натрієм, кальцієм та магнієм реагує при нагріванні: нітриди, що утворюються повністю гідролізуються при контакті з водою. Розрізняють ковалентні, металічні та іонні нітриди.&amp;lt;br&amp;gt;Гідриди&amp;amp;nbsp; (англ. Hydride)– бінарні сполуки, одним з елементів яких є водень (Н), який взаємодіє з елементом, що має меншу електронегативність. Водень (гідроген) відноситься до першої групи хімічних елементів. Це найлегший газ, його молекула утворюється з двома атомами Гідрогену. Гідриди, як і нітриди поділяють на ковалентні, металічні та іонні. Їх тип визначається в залежності від домінуючого типу зв’язку. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Мал. 4. Типи хімічного зв’язку''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Фосфіди – це бінарні сполуки,&amp;amp;nbsp; у яких метали взаємодіють з фосфором&amp;amp;nbsp; (P). Взаємодіючи з водою фосфіди гідролізують, утворюючи характерні гідроксид і фосфін. А взаємодіючи з кислотами утворюється характерна сіль і фосфін. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5. Фосфід цинку.''&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 3. Утворення фосфіду кальцію.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=5lwUXYlghxs &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок № 1=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Що являють собою бінарні сполуки?&amp;lt;br&amp;gt;2. Як визначається тип бінарної сполуки, і які типи Ви знаєте?&amp;lt;br&amp;gt;3. Визначте назви оксидів: SO2, Ag20, CuO, К2О, Na2О, BaO.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
===Частина 2=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Валентність — це здатність атомів одного хімічного елементи складати хімічні зв’язки з атомами других хімічних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;В залежності від того, яку валентність має&amp;amp;nbsp; атом хімічного елементу, стільки зв’язків може утворювати елемент. Тому, якщо, наприклад, валентність атому Гідрогену дорівнює одиниці, то відповідно він може утворювати лише один зв’язок.&amp;lt;br&amp;gt;А значення другого елементу у сполуці буде визначатися за допомогою числа атомів Гідрогену, які він приєднує до атомів заданого другого хімічного елемента. Валентність прийнято позначати римською цифрою понад символом хімічного елемента.&amp;lt;br&amp;gt;Наприклад:&amp;lt;br&amp;gt;— у формулі хлороводню&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; — так як Гідроген має валентність 1, а у формулі видно, що хлор утримує лише один атом Гідрогену, то хлор одновалентний;&amp;lt;br&amp;gt;— у формулі амоніаку&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; — Гідроген має валентність – 1, трьохатомний. А якщо Нітроген сполучений з трьома атомами Гідрогену, то відповідно він тривалентний.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;У бінарних сполуках сумарна валентність атомів кожного елементу має бути рівна. Тому, якщо задана формула, і відома валентність одного з елементів, то валентність іншого визначається так:&amp;lt;br&amp;gt;- валентність відомого елементу множимо на кількість його атомів;&amp;lt;br&amp;gt;- отримане число ділимо на кількість атомів другого елемента.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розглянемо на прикладі.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Визначте валентність Фосфору в оксиді&amp;amp;nbsp; .&amp;lt;br&amp;gt;Ми знаємо, що Оксиген – двовалентний.&amp;lt;br&amp;gt;Якщо так, то ми валентність Оксигену (II) маємо помножити на кількість його атомів (5).&amp;lt;br&amp;gt;Отримуємо сумарну валентність атомів Оксигену – 10. Ми знаємо, що сумарні валентності елементів у сполуці мають бути однакові.&amp;lt;br&amp;gt;Отже, сумарна валентність Фосфору також дорівнює 10.&amp;lt;br&amp;gt;У формулі вказано, що кількість атомів Фосфору дорівнює 2. Тому нам треба сумарну валентність Фосфору (10) поділити на кількість його атомів (2). Отримуємо 5. Отже, Фосфор у цій сполуці п’ятивалентний.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;І навпаки, якщо ви знаєте валентність обох хімічних елементів у сполуці, то можете скласти хімічну формулу. Візьмемо для прикладу ту ж саму формулу оксиду Фосфору. &amp;lt;br&amp;gt;Задано хімічні символи РО. &amp;lt;br&amp;gt;Ми знаємо, що Оксиген – двовалентний, а Фосфор – п’ятивалентний. &amp;lt;br&amp;gt;Для того, щоб визначити кількість атомів кожного елементу у сполуці треба:&amp;lt;br&amp;gt;- знайти найменше спільне кратне обох валентностей. Уданому випадку це – 10.&amp;lt;br&amp;gt;- це найменше спільне кратне ділимо почергово на валентність кожного з елементів, отримані числа і будуть кількістю відповідних атомів у сполуці. Тобто, спочатку ділимо 10 на валентність Фосфору (5), отримуємо 2, що означає, що у сполуці два атоми Фосфору. Таким же чином добуваємо, що кількість атомів Оксигену у сполуці дорівнює 5.&lt;br /&gt;
===Контролюючий блок № 2=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке валентність?&amp;lt;br&amp;gt;2. Визначте валентність металів у сполуках: Ag20, CuO.&amp;lt;br&amp;gt;3. Визначте індекси елементів у сполуках: NaO, C(ІІ)O, Cu(ІІ)O.&lt;br /&gt;
===Цікаво знати, що… ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Оксид азоту знаходиться майже у всіх ділянках головного мозку і бере участь практично у всіх його фізіологічних процесах. Він є нестабільним, нейрони виробляють його при потребі. Відповідає оксид азоту за передачу інформації між усіма клітинами організму, але і більшості, все ж таки, у головному мозку. &amp;lt;br&amp;gt;Вчені проводять дослідження щодо того, яку ж роль відіграє оксид азоту у мозку людини. Якщо покладатися на результати, які вони отримали на даний час, то є можливим, що оксид азоту являється тією ключовою молекулою, яка є основою процесу навчання та пам’яті. &amp;lt;br&amp;gt;В університеті Джона Хопкінса, в США, проводився цікавий дослід на мишах. Було виведено тварин, у мозку яких була відсутня клітина, що відповідала за вироблення оксиду азоту. Ці миші, порівняно з іншими виявляли більш агресивну поведінку, і з часом вона набирала обертів. З цього можна зробити висновок, що видалення цього гену викликає знищення механізму соціальних меж. &lt;br /&gt;
===Список використаної літератури:=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Урок на тему «Історія розвитку науки біології» Сень С.В., вчителя хімії, м. Донецьк, сш №14.&amp;lt;br&amp;gt;2. Урок на тему «Видатні вчені-біологи України» Черчик Т.В., вчителя хімії, м. Харків, сш №6.&amp;lt;br&amp;gt;3. Ф. А. Деркач &amp;quot;Хімія&amp;quot;, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;4. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького, 2004.&amp;lt;br&amp;gt;5. В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк, 2007.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Лісняк А. В''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Хімія_7_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB_%D0%B1i%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB_%D0%B1i%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T18:14:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Хімія&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 7 кл...»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 7 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Хімія, клас, урок, на тему, Складання формул бiнарних сполук за валентністю елементів.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Тема. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Мета уроку: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ознайомити учнів з сутністю бінарних сполук, з процесом складання їх формул.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Задачі уроку: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вивчення поняття бінарних сполук, навчити учнів складати їх формули за валентністю елементів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Частина1&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Сутність бінарних сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для того щоб навчитися складати формули бінарних сполук, треба, перш за все, визначити саме їх поняття. Отже, бінарні сполуки – це ті, у які входять два різні хімічні елементи. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1. Схема бінарної сполуки.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зважаючи на те, який елемент стоїть на другому місці у формулі сполуки, їх розподіляють на різні типи. Так само визначається і її назва. Розрізняють галогеніди, халькогеніди, карбіди, оксиди, нітриди, гідриди, фосфіди. &amp;lt;br&amp;gt;Галогеніди (англ. Halogenides) – це сполуки, однією з складових якої є одновалентні аніони галогенів. До галогенів входять такі елементи: фтор (F), хлор (Cl), бром (Br), астат (At) та йод (І). Разом вони складають головну підгрупу сьомої групи періодичної системи хімічних елементів. Молекули галогенів двоатомні, вони є сильними окислювачами. &amp;lt;br&amp;gt;Халькогеніди (з грецької мови χαλκός («chalkos») - мідь та γεννώ («genos») – народжувати, утворювати) – це сполуки, в яких однією складовою є метал, а іншою – халькоген. До халькогенів відносяться: кисень (O), сірка (S), селен (Se), телур (Te), полоній (Po) та синтетично отриманий Унунгексій (Uuh). Вони входять до шостої групи головної підгрупи періодичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Карбіди (англ. Carbide) - це сполуки, до яких входить вуглець (С), у взаємодії з металами чи неметалами. Вуглець, або карбон, знаходиться у періодичній системі під номером шостим. У сполуках з металами та неметалами він утворює тверді кристалічні речовини, які не руйнуються в жодному з розчинників, і плавляться лише за дуже високої температури.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2. Карбід кременю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 1. Карбід кремнію.''&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=qzn-1a9HheY&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди – сполуки, одним з елементів яких є кисень (О). Кисень, елемент шостої групи періодичної системи, – це безбарвний газ, без запаху, погано розчиняється у воді. У реакціях з усіма елементами (окрім фтору) є окислювачем. Назви оксидів формуються в залежності від елементів, з якими взаємодіє кисень: СО – карбону (ІІ) оксид; СО2 – карбону (IV) оксид; FeO – феруму (ІІ) оксид; Al2O3 – алюмінію оксид. У тому випадку, коли елемент може утворювати декілька оксидів, у дужках біля назви вказується ступінь окислення елемента.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.3. Види оксидів.''&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 2. Взаємодія основних оксидів металів з водою.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=VK3jWKxrFoA&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нітриди (англ. Nitrides) – це ті сполуки, у яких метали взаємодіють з нітрогеном (N). Нітроген (азот) – газ без кольору та запаху, мало розчинний у воді. У молекулі азоту атоми зв’язані трьома ковалентними зв’язками, тому в неї низька реакційна здатність. За звичайних умов азот реагує лише з літієм, утворюючи нітрид; з натрієм, кальцієм та магнієм реагує при нагріванні: нітриди, що утворюються повністю гідролізуються при контакті з водою. Розрізняють ковалентні, металічні та іонні нітриди.&amp;lt;br&amp;gt;Гідриди&amp;amp;nbsp; (англ. Hydride)– бінарні сполуки, одним з елементів яких є водень (Н), який взаємодіє з елементом, що має меншу електронегативність. Водень (гідроген) відноситься до першої групи хімічних елементів. Це найлегший газ, його молекула утворюється з двома атомами Гідрогену. Гідриди, як і нітриди поділяють на ковалентні, металічні та іонні. Їх тип визначається в залежності від домінуючого типу зв’язку. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;Мал. 4. Типи хімічного зв’язку''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Фосфіди – це бінарні сполуки,&amp;amp;nbsp; у яких метали взаємодіють з фосфором&amp;amp;nbsp; (P). Взаємодіючи з водою фосфіди гідролізують, утворюючи характерні гідроксид і фосфін. А взаємодіючи з кислотами утворюється характерна сіль і фосфін. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5. Фосфід цинку.''&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 3. Утворення фосфіду кальцію.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=5lwUXYlghxs&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Контролюючий блок № 1&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Що являють собою бінарні сполуки?&amp;lt;br&amp;gt;2. Як визначається тип бінарної сполуки, і які типи Ви знаєте?&amp;lt;br&amp;gt;3. Визначте назви оксидів: SO2, Ag20, CuO, К2О, Na2О, BaO.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Частина 2&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Валентність — це здатність атомів одного хімічного елементи складати хімічні зв’язки з атомами других хімічних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;В залежності від того, яку валентність має&amp;amp;nbsp; атом хімічного елементу, стільки зв’язків може утворювати елемент. Тому, якщо, наприклад, валентність атому Гідрогену дорівнює одиниці, то відповідно він може утворювати лише один зв’язок.&amp;lt;br&amp;gt;А значення другого елементу у сполуці буде визначатися за допомогою числа атомів Гідрогену, які він приєднує до атомів заданого другого хімічного елемента. Валентність прийнято позначати римською цифрою понад символом хімічного елемента.&amp;lt;br&amp;gt;Наприклад:&amp;lt;br&amp;gt;— у формулі хлороводню&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; — так як Гідроген має валентність 1, а у формулі видно, що хлор утримує лише один атом Гідрогену, то хлор одновалентний;&amp;lt;br&amp;gt;— у формулі амоніаку&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; — Гідроген має валентність – 1, трьохатомний. А якщо Нітроген сполучений з трьома атомами Гідрогену, то відповідно він тривалентний.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;У бінарних сполуках сумарна валентність атомів кожного елементу має бути рівна. Тому, якщо задана формула, і відома валентність одного з елементів, то валентність іншого визначається так:&amp;lt;br&amp;gt;- валентність відомого елементу множимо на кількість його атомів;&amp;lt;br&amp;gt;- отримане число ділимо на кількість атомів другого елемента.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розглянемо на прикладі.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Визначте валентність Фосфору в оксиді&amp;amp;nbsp; .&amp;lt;br&amp;gt;Ми знаємо, що Оксиген – двовалентний.&amp;lt;br&amp;gt;Якщо так, то ми валентність Оксигену (II) маємо помножити на кількість його атомів (5).&amp;lt;br&amp;gt;Отримуємо сумарну валентність атомів Оксигену – 10. Ми знаємо, що сумарні валентності елементів у сполуці мають бути однакові.&amp;lt;br&amp;gt;Отже, сумарна валентність Фосфору також дорівнює 10.&amp;lt;br&amp;gt;У формулі вказано, що кількість атомів Фосфору дорівнює 2. Тому нам треба сумарну валентність Фосфору (10) поділити на кількість його атомів (2). Отримуємо 5. Отже, Фосфор у цій сполуці п’ятивалентний.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;І навпаки, якщо ви знаєте валентність обох хімічних елементів у сполуці, то можете скласти хімічну формулу. Візьмемо для прикладу ту ж саму формулу оксиду Фосфору. &amp;lt;br&amp;gt;Задано хімічні символи РО. &amp;lt;br&amp;gt;Ми знаємо, що Оксиген – двовалентний, а Фосфор – п’ятивалентний. &amp;lt;br&amp;gt;Для того, щоб визначити кількість атомів кожного елементу у сполуці треба:&amp;lt;br&amp;gt;- знайти найменше спільне кратне обох валентностей. Уданому випадку це – 10.&amp;lt;br&amp;gt;- це найменше спільне кратне ділимо почергово на валентність кожного з елементів, отримані числа і будуть кількістю відповідних атомів у сполуці. Тобто, спочатку ділимо 10 на валентність Фосфору (5), отримуємо 2, що означає, що у сполуці два атоми Фосфору. Таким же чином добуваємо, що кількість атомів Оксигену у сполуці дорівнює 5.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Контролюючий блок № 2&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Що таке валентність?&amp;lt;br&amp;gt;2. Визначте валентність металів у сполуках: Ag20, CuO.&amp;lt;br&amp;gt;3. Визначте індекси елементів у сполуках: NaO, C(ІІ)O, Cu(ІІ)O.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Цікаво знати, що…&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Оксид азоту знаходиться майже у всіх ділянках головного мозку і бере участь практично у всіх його фізіологічних процесах. Він є нестабільним, нейрони виробляють його при потребі. Відповідає оксид азоту за передачу інформації між усіма клітинами організму, але і більшості, все ж таки, у головному мозку. &amp;lt;br&amp;gt;Вчені проводять дослідження щодо того, яку ж роль відіграє оксид азоту у мозку людини. Якщо покладатися на результати, які вони отримали на даний час, то є можливим, що оксид азоту являється тією ключовою молекулою, яка є основою процесу навчання та пам’яті. &amp;lt;br&amp;gt;В університеті Джона Хопкінса, в США, проводився цікавий дослід на мишах. Було виведено тварин, у мозку яких була відсутня клітина, що відповідала за вироблення оксиду азоту. Ці миші, порівняно з іншими виявляли більш агресивну поведінку, і з часом вона набирала обертів. З цього можна зробити висновок, що видалення цього гену викликає знищення механізму соціальних меж. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Список використаної літератури:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1. Урок на тему «Історія розвитку науки біології» Сень С.В., вчителя хімії, м. Донецьк, сш №14.&amp;lt;br&amp;gt;2. Урок на тему «Видатні вчені-біологи України» Черчик Т.В., вчителя хімії, м. Харків, сш №6.&amp;lt;br&amp;gt;3. Ф. А. Деркач &amp;quot;Хімія&amp;quot;, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;4. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького, 2004.&amp;lt;br&amp;gt;5. В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк, 2007.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Лісняк А. В''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_8_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Хімія 8 клас. Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_8_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T18:07:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Повторення вивченого'''&amp;lt;br&amp;gt; [[Найважливіші поняття хімії. Повні уроки|1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Найважливіші поняття хімії]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; '''Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами'''&amp;lt;br&amp;gt;[[Кількість речовин. Моль. Повні уроки|2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Молярна маса. Повні уроки|3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Молярна маса &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;]]&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;[[Обчислення за хімічною формулою молярної маси. Повні уроки|4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Молярний об'єм газів. Повні уроки|5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Молярний об’єм газів &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;]]&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;[[Обчислення об'єму газу за нормальних умов. Повні уроки|6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Обчислення обٰєму газу за нормальних умов&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Відносна густина газів. Повні уроки|7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Відносна густина газів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Обчислення відносної густини газів. Повні уроки|8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Обчислення відносної густини газів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Узагальнення знань з теми. Повні уроки|9.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Узагальнення знань з теми&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ]]&amp;lt;br&amp;gt;[[Тематичне оцінювання 1 Повні уроки|10.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Тематичне оцінювання №1&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;]]&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''Тема 2. Основні класи неорганічних сполук'''&amp;lt;br&amp;gt;11.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Оксиди, їх склад, назви&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;12.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Кислоти, їх склад, назви&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;13.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Солі (середні), їх склад, назви&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;14.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Основи, їх склад, назви&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;15.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Фізичні властивості оксидів. Класифiкація оксидів. Оксиди в природі. Використання оксидів &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;16.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;17.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Хімічні властивості оксидів: взаємодія з лугами, іншими оксидами. Використання оксидів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;18.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Розрахунки за хімічними рівняннями маси та кількості речовини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;19.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Заходи безпеки під час роботи з кислотами&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;20.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Хімічні властивості кислот: взаємодія з основними оксидами та основами, солями. Класифiкація кислот. Реакції заміщення й обміну. Використання кислот&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;21.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Розрахунки за хімічними рівняннями обٰєму речовини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;22.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Узагальнення знань про оксиди та кислоти&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;23.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Тематичне оцінювання №2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;24.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості основ: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;25.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання лугів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;26.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Поняття про амфотерні гідроксиди&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;27.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Фізичні властивості середніх солей. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;28.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;29.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Практичні роботи: 1. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;30.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Загальні способи добування оксидів, їх використання&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;31.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Загальні способи добування кислот, їх використання&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;32.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Загальні способи добування основ, їх використання&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;33.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Загальні способи добування солей, їх використання&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;34.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук. Значення експериментального методу в хімії.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;35.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Практичні роботи: 2. Розв’язування експериментальних задач&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;36.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Розвٰязування розрахункових задач&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;37.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Узагальнення знань про оксиди та кислоти.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;38.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Тематичне оцінювання №3&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''Тема 3. Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Д. І. Менделєєва. Будова атома'''&amp;lt;br&amp;gt;39.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Історичні відомості про спроби класифiкації хiмічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;40.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;41.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Будова атома: ядро і електронна оболонка.&amp;amp;nbsp; Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.&amp;lt;br&amp;gt;Сучасне формулювання періодичного закону &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;42.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Ізотопи (стабільні та радіоактивні)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;43.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівні &amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;44.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;45.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Розвٰязування задач і вправ&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;46.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Структура періодичної системи. Поняття про радіус атома&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;47.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;48.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;49.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Характеристика хiмічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;50.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Значення періодичного закону. Життя і наукова дiяльність Д. І. Менделєєва&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;51.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Узагальнення знань з теми&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;52.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Тематичне оцінювання №4&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''Тема 4. Хімічний зв’язок і будова речовини'''&amp;lt;br&amp;gt;53.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Електронна природа хiмічного зв’язку &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;54.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Поняття про електронегативність елементів &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;55.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Ковалентний зв’язок, його види — полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку. Утворення ковалентного полярного зв’язку &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;56.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Електронні формули молекул речовин&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;57.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Йонний зв’язок&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;58.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;59.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Ступінь окиснення &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;60.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;61.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;62.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Тематичне оцінювання №5&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;63.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Екскурсія до краєзнавчого музею&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;64.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Екскурсія до мінералогічного музею&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;65.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Резервний урок&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_6.jpg</id>
		<title>Файл:Him8 10 6.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_6.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:07:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_5.jpg</id>
		<title>Файл:Him8 10 5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_5.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:06:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_4.jpg</id>
		<title>Файл:Him8 10 4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_4.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:06:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_3.jpg</id>
		<title>Файл:Him8 10 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_3.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:05:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_2.jpg</id>
		<title>Файл:Him8 10 2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_2.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:05:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_1.jpg</id>
		<title>Файл:Him8 10 1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Him8_10_1.jpg"/>
				<updated>2011-02-21T18:04:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Тематичне оцінювання 1 Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T18:04:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 8 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Тематичне оцінювання №1 Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Хімія, клас, урок, на тему, Тематичне оцінювання №1&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Тема. Тематичне оцінювання № 1.''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Мета уроку:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*цінити знання учнів здобутих при вивченні розділу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Задачі уроку:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*вирішення завдань, обчислення задач з розділу, вдосконалення набутих знань.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Основні терміни:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Кількість речовини – це кількість однакових частинок у речовині, які характеризують її як певну фізичну величину.&amp;lt;br&amp;gt;Стала Авогадро - число структурних одиниць у молі будь-якої речовини.&amp;lt;br&amp;gt;Молярна маса – маса одного моля даної речовини в грамах.&amp;lt;br&amp;gt;Молярний об’єм газу – це відношення об’єму речовини до кількості цієї речовини:&amp;lt;br&amp;gt;Відносна густина газів - це величина, яка характеризує, у скільки разів більша або нижча за відносну молекулярну маса одного газу відносна молекулярна маса другого газу.&amp;lt;br&amp;gt;Прості речовини – це такі речовини, що утворюються атомами одного елемента.&amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини – які складаються за томів декількох різних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;Відносна молекулярна маса – величина, що дорівнює відношенню середньої маси молекули природного ізотопного складу речовини до маси атома. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Хід уроку  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина 1. Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Кількість речовини. Моль. Число Авогадро»  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З даного розділу ми вже знаємо що таке кількість речовини, що вимірюється вона в моль, і що для вимірювання застосовують число Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб закріпити ці знання та згадати як виглядає число Авогадро, пропонуємо Вам подивитися наступне відео.&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 1. Число Авогадро.'' &lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|gGRQaEsQb1I}}&lt;br /&gt;
Розв’яжіть тестові завдання:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічні речовини поділяються на:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; прості і складні;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярні і атомні;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; відносні і сталі;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Явище, коли багато простих елементів утворюють кілька простих речовин називають:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ентальпія;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алотропія;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; сумісність.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Число, яке показує кількість структурних одиниць у молі будь якої речовини називається:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; універсальною газовою сталою R;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; стехіометричним коефіцієнтом;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; сталою Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; За якої умови в ідентичних об’ємах різних газів буде міститися однакова кількість молекул?&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо тиск першого більший за тиск другого, а температура рівна;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо температура першого більшого за температуру другого, а тиск рівний;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо і тиск і температура в ідентичних об’ємах двох різних газів будуть рівними.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярну масу можна обчислити для речовин у:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярному стані;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; атомному стані;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярному й атомному станах.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; а;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; b;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть кросворд, звертаючи увагу на картинки поруч із завданням.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:him8_10_1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1. Кросворд.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого атомного ядра і негативно заряджених електронів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:him8_10_2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2. Будова атома.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Речовина, середня молярна маса якої складає 29 г/моль і відносно якої найчастіше визначають відносну густину газу.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Одиниця вимірювання кількості речовини.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;[[Image:him8_10_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 3.&amp;amp;nbsp; Моль.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Питома маса.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Теплова енергія, витрачена (або виділена) під час утворення 1 моля речовини з простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Речовина, середня молярна маса якої складає 2г/моль і відносно якої найчастіше визначають відносну густину газу.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Явище, коли багато простих елементів утворюють кілька простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічний елемент у періодичній таблиці, за яким визначається кількість структурних&amp;amp;nbsp; одиниць, яку містить один моль.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:him8_10_4.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4. Карбон''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; атом;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; повітря;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; моль;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; густина;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ентальпія;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; водень;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алотропія;&amp;lt;br&amp;gt;8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Карбон.&amp;lt;br&amp;gt;Головне слово: Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Поняття «атом» ввів у хімічну науку Дж. Дальтон.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В основі шкали атомних мас знаходиться одиниця, яка дорівнює 1/12 маси атома легкого ізотопу вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Атомна маса показує, в скільки разів маса даного елемента менша за 1/12 маси нукліду вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кількість структурних одиниць, що містить один моль речовини носить назву числа Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Складні речовини утворюються не з елементів, а з простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі речовини, які вивчає хімія, поділяються на суміші і чисті речовини.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У Міжнародній системі одиниць (СІ) за одиницю кількості речовини прийнято моль/г.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Яку масу має гідрогенсульфід H2S, якщо кількість речовини його становить 2 моля?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розрахуйте кількість речовини у хлорі масою 21,3 г.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте кількість речовини SO2 масою 8 г.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Яку масу має HBr, якщо його кількість речовини складає 0,2 моля?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розрахуйте масу ( у кг) атома Сульфуру 32S.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 68 г.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 0,3 моль.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 0,125 моль.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 162 г.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5,1 х 10-26 кг.яєте &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина 2.Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Молярна маса. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини.»  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ви вже розрізняєте поняття молярної та молекулярної мас та вмієте розв’язувати задачі. Щоб нагадати та закріпити ваші знання пропонуємо вам подивитися наступне відео.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 2. Моль, молярна маса.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|qGHIUcd8Yuc}}&lt;br /&gt;
Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Із атомів одного елемента будуть складатися молекули, які являють собою просту речовину, а з різних елементів складну речовину.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекули фтору, хлору, брому, азоту, кисню і водню складаються з одного атому.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекулярна маса речовини дорівнює сумі атомних мас елементів, що складають молекулу.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярна маса – це маса однієї молекули даної речовини в грамах.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Маси однакових об’ємів газів за однакових умов відносяться як їх молекулярні маси.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярна маса вимірюється у грамах (кілограмах).&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярну масу речовини можна легко обчислити, знаючи масу молекули.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Скільки молів міститься у 392 г сульфатної кислоти H2SO4?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте кількість молекул у 10 г водню.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 1034 молекул HF.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 2х108 атомів Fe.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 43 моль золота.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4 моля H2SO4.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 29,89х1023 молекул.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3,16х1011 г.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1,95х10-4 г.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 8450 г.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина 3.Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Молярний об’єм газів та їх відносна густина. Їх обчислення.»  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;[[Image:him8_10_5.jpg]] &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5. Амедео Авогадро.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ви пам’ятаєте що без знання закону Авогадро ми не змогли визначити молярний об’єм та густину газів. Тому пропонуємо вам подивитися наступне відео, щоб закріпити знання цього закону.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відео 3. Закон Авогадро.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6OeiqCxu5cM}}&lt;br /&gt;
Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; При однакових умовах гази, які реагують між собою, відносяться один до одного і до об’ємів газів, які утворилися, у вигляді невеликих цілих чисел.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Закон Авогадро був сформульований у 1813 році.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Згідно з теорією електрохімічного дуалізму, в одних атомах переважає негативний, а в інших – позитивний заряд.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Методологію визначення молекулярної маси запропонували у 1870 році.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Відношення мас однакових об’ємів двох різних газів називається відносною густиною першого газу за другим.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекулярна маса будь-якого газу дорівнює потрійній густині цього газу за воднем.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі ( для розв’язання використовуйте періодичну систему елементів).&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;[[Image:him8_10_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал.6. Періодична система хімічних елементів.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за воднем хлороводню HCl.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за повітрям амоніаку NH3.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Газоподібна сполука Нітрогену з Гідрогеном містить 12,5% (мас.) Гідрогену. Густина сполуки за воднем дорівнює 16. Знайти молекулярну формулу сполуки.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за воднем сірководню H2S.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте масу кисню об’ємом 10 л за нормальних умов.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;3. N2H4&amp;lt;br&amp;gt;5. 14.4 г. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цікаво знати, що…  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дощ можна спостерігати не тільки в природних умовах. Явище дощу можна викликати в невеликому масштабі в лабораторії навіть у склянці. &amp;lt;br&amp;gt;Для цього обережно прогрійте хімічний посуд (склянку), обертаючи її над полум’ям спиртівки, потім поставте її на азбестову сітку над нагрітою спиртівкою і налийте спирту. Коли спирт закипить, накрийте склянку фарфоровою чашкою або тарілкою з холодною водою, а ще краще зі снігом або льодом. Нагрівання припиніть. Пара спирту, скраплюючись, відразу ж утворює хмарку біля холодної поверхні посудини. Ця хмарка згодом заповнює посуд. На холодній частині посудини-охолоджувача (чашці, тарілці) пара спирту конденсується у краплинки, які починають падати на дно склянки: це падає «дощ». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Список використаних джерел  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Урок на тему «Закон Авогадро. Молярний об’єм газу» Дорошенко О.В., вчителя хімії, м. Дніпропетровськ, сш №73.&amp;lt;br&amp;gt;2. Урок на тему «Моль. Молярна маса» Черчик Т.В., вчителя хімії, м. Харків, сш №6.&amp;lt;br&amp;gt;3. Ф. А. Деркач &amp;quot;Хімія&amp;quot;, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.&amp;lt;br&amp;gt;5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» -&amp;amp;nbsp; Київ, 2009.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Відредаговано та вислано Лісняк А. В''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Хімія_8_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Тематичне оцінювання 1 Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T17:55:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 8 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Тематичне оцінювання №1 Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Хімія, клас, урок, на тему, Тематичне оцінювання №1&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Тема. Тематичне оцінювання № 1.''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Мета уроку:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*цінити знання учнів здобутих при вивченні розділу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Задачі уроку:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*вирішення завдань, обчислення задач з розділу, вдосконалення набутих знань.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Основні терміни:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Кількість речовини – це кількість однакових частинок у речовині, які характеризують її як певну фізичну величину.&amp;lt;br&amp;gt;Стала Авогадро - число структурних одиниць у молі будь-якої речовини.&amp;lt;br&amp;gt;Молярна маса – маса одного моля даної речовини в грамах.&amp;lt;br&amp;gt;Молярний об’єм газу – це відношення об’єму речовини до кількості цієї речовини:&amp;lt;br&amp;gt;Відносна густина газів - це величина, яка характеризує, у скільки разів більша або нижча за відносну молекулярну маса одного газу відносна молекулярна маса другого газу.&amp;lt;br&amp;gt;Прості речовини – це такі речовини, що утворюються атомами одного елемента.&amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини – які складаються за томів декількох різних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;Відносна молекулярна маса – величина, що дорівнює відношенню середньої маси молекули природного ізотопного складу речовини до маси атома. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Хід уроку ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина 1. Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Кількість речовини. Моль. Число Авогадро»  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З даного розділу ми вже знаємо що таке кількість речовини, що вимірюється вона в моль, і що для вимірювання застосовують число Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб закріпити ці знання та згадати як виглядає число Авогадро, пропонуємо Вам подивитися наступне відео.&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 1. Число Авогадро.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=gGRQaEsQb1I&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть тестові завдання:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічні речовини поділяються на:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; прості і складні;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярні і атомні;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; відносні і сталі;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Явище, коли багато простих елементів утворюють кілька простих речовин називають:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ентальпія;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алотропія;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; сумісність.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Число, яке показує кількість структурних одиниць у молі будь якої речовини називається:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; універсальною газовою сталою R;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; стехіометричним коефіцієнтом;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; сталою Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; За якої умови в ідентичних об’ємах різних газів буде міститися однакова кількість молекул?&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо тиск першого більший за тиск другого, а температура рівна;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо температура першого більшого за температуру другого, а тиск рівний;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо і тиск і температура в ідентичних об’ємах двох різних газів будуть рівними.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярну масу можна обчислити для речовин у:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярному стані;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; атомному стані;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярному й атомному станах.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; а;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; b;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть кросворд, звертаючи увагу на картинки поруч із завданням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1. Кросворд.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого атомного ядра і негативно заряджених електронів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2. Будова атома.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Речовина, середня молярна маса якої складає 29 г/моль і відносно якої найчастіше визначають відносну густину газу.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Одиниця вимірювання кількості речовини.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 3.&amp;amp;nbsp; Моль.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Питома маса.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Теплова енергія, витрачена (або виділена) під час утворення 1 моля речовини з простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Речовина, середня молярна маса якої складає 2г/моль і відносно якої найчастіше визначають відносну густину газу.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Явище, коли багато простих елементів утворюють кілька простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічний елемент у періодичній таблиці, за яким визначається кількість структурних&amp;amp;nbsp; одиниць, яку містить один моль.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4. Карбон''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; атом;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; повітря;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; моль;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; густина;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ентальпія;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; водень;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алотропія;&amp;lt;br&amp;gt;8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Карбон.&amp;lt;br&amp;gt;Головне слово: Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Поняття «атом» ввів у хімічну науку Дж. Дальтон.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В основі шкали атомних мас знаходиться одиниця, яка дорівнює 1/12 маси атома легкого ізотопу вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Атомна маса показує, в скільки разів маса даного елемента менша за 1/12 маси нукліду вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кількість структурних одиниць, що містить один моль речовини носить назву числа Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Складні речовини утворюються не з елементів, а з простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі речовини, які вивчає хімія, поділяються на суміші і чисті речовини.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У Міжнародній системі одиниць (СІ) за одиницю кількості речовини прийнято моль/г.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Яку масу має гідрогенсульфід H2S, якщо кількість речовини його становить 2 моля?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розрахуйте кількість речовини у хлорі масою 21,3 г.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте кількість речовини SO2 масою 8 г.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Яку масу має HBr, якщо його кількість речовини складає 0,2 моля?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розрахуйте масу ( у кг) атома Сульфуру 32S.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 68 г.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 0,3 моль.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 0,125 моль.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 162 г.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5,1  10-26 кг.яєте &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина 2.Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Молярна маса. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини.» ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ви вже розрізняєте поняття молярної та молекулярної мас та вмієте розв’язувати задачі. Щоб нагадати та закріпити ваші знання пропонуємо вам подивитися наступне відео.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 2. Моль, молярна маса.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=qGHIUcd8Yuc&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Із атомів одного елемента будуть складатися молекули, які являють собою просту речовину, а з різних елементів складну речовину.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекули фтору, хлору, брому, азоту, кисню і водню складаються з одного атому.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекулярна маса речовини дорівнює сумі атомних мас елементів, що складають молекулу.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярна маса – це маса однієї молекули даної речовини в грамах.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Маси однакових об’ємів газів за однакових умов відносяться як їх молекулярні маси.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярна маса вимірюється у грамах (кілограмах).&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярну масу речовини можна легко обчислити, знаючи масу молекули.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Скільки молів міститься у 392 г сульфатної кислоти H2SO4?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте кількість молекул у 10 г водню.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 1034 молекул HF.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 2108 атомів Fe.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 43 моль золота.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4 моля H2SO4.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 29,891023 молекул.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3,161011 г.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1,9510-4 г.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 8450 г.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Частина 3.Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Молярний об’єм газів та їх відносна густина. Їх обчислення.» ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5. Амедео Авогадро.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ви пам’ятаєте що без знання закону Авогадро ми не змогли визначити молярний об’єм та густину газів. Тому пропонуємо вам подивитися наступне відео, щоб закріпити знання цього закону.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відео 3. Закон Авогадро.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=6OeiqCxu5cM&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; При однакових умовах гази, які реагують між собою, відносяться один до одного і до об’ємів газів, які утворилися, у вигляді невеликих цілих чисел.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Закон Авогадро був сформульований у 1813 році.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Згідно з теорією електрохімічного дуалізму, в одних атомах переважає негативний, а в інших – позитивний заряд.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Методологію визначення молекулярної маси запропонували у 1870 році.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Відношення мас однакових об’ємів двох різних газів називається відносною густиною першого газу за другим.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекулярна маса будь-якого газу дорівнює потрійній густині цього газу за воднем.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі ( для розв’язання використовуйте періодичну систему елементів).&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мал.6. Періодична система хімічних елементів.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за воднем хлороводню HCl.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за повітрям амоніаку NH3.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Газоподібна сполука Нітрогену з Гідрогеном містить 12,5% (мас.) Гідрогену. Густина сполуки за воднем дорівнює 16. Знайти молекулярну формулу сполуки.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за воднем сірководню H2S.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте масу кисню об’ємом 10 л за нормальних умов.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;3. N2H4&amp;lt;br&amp;gt;5. 14.4 г. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цікаво знати, що… ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дощ можна спостерігати не тільки в природних умовах. Явище дощу можна викликати в невеликому масштабі в лабораторії навіть у склянці. &amp;lt;br&amp;gt;Для цього обережно прогрійте хімічний посуд (склянку), обертаючи її над полум’ям спиртівки, потім поставте її на азбестову сітку над нагрітою спиртівкою і налийте спирту. Коли спирт закипить, накрийте склянку фарфоровою чашкою або тарілкою з холодною водою, а ще краще зі снігом або льодом. Нагрівання припиніть. Пара спирту, скраплюючись, відразу ж утворює хмарку біля холодної поверхні посудини. Ця хмарка згодом заповнює посуд. На холодній частині посудини-охолоджувача (чашці, тарілці) пара спирту конденсується у краплинки, які починають падати на дно склянки: це падає «дощ». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Список використаних джерел  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Урок на тему «Закон Авогадро. Молярний об’єм газу» Дорошенко О.В., вчителя хімії, м. Дніпропетровськ, сш №73.&amp;lt;br&amp;gt;2. Урок на тему «Моль. Молярна маса» Черчик Т.В., вчителя хімії, м. Харків, сш №6.&amp;lt;br&amp;gt;3. Ф. А. Деркач &amp;quot;Хімія&amp;quot;, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.&amp;lt;br&amp;gt;5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» -&amp;amp;nbsp; Київ, 2009.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Відредаговано та вислано Лісняк А. В''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Хімія_8_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Тематичне оцінювання 1 Повні уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1_%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-21T17:51:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Хімія&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 8 кл...»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Хімія 8 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Тематичне оцінювання №1 Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Хімія, клас, урок, на тему, Тематичне оцінювання №1&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Тема. Тематичне оцінювання № 1.'''''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Мета уроку: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
цінити знання учнів здобутих при вивченні розділу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Задачі уроку:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
вирішення завдань, обчислення задач з розділу, вдосконалення набутих знань.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Основні терміни:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Кількість речовини – це кількість однакових частинок у речовині, які характеризують її як певну фізичну величину.&amp;lt;br&amp;gt;Стала Авогадро - число структурних одиниць у молі будь-якої речовини.&amp;lt;br&amp;gt;Молярна маса – маса одного моля даної речовини в грамах.&amp;lt;br&amp;gt;Молярний об’єм газу – це відношення об’єму речовини до кількості цієї речовини:&amp;lt;br&amp;gt;Відносна густина газів - це величина, яка характеризує, у скільки разів більша або нижча за відносну молекулярну маса одного газу відносна молекулярна маса другого газу.&amp;lt;br&amp;gt;Прості речовини – це такі речовини, що утворюються атомами одного елемента.&amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини – які складаються за томів декількох різних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;Відносна молекулярна маса – величина, що дорівнює відношенню середньої маси молекули природного ізотопного складу речовини до маси атома.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Частина 1. Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Кількість речовини. Моль. Число Авогадро»&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;З даного розділу ми вже знаємо що таке кількість речовини, що вимірюється вона в моль, і що для вимірювання застосовують число Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;Щоб закріпити ці знання та згадати як виглядає число Авогадро, пропонуємо Вам подивитися наступне відео.&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 1. Число Авогадро.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=gGRQaEsQb1I&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть тестові завдання:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічні речовини поділяються на:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; прості і складні;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярні і атомні;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; відносні і сталі;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Явище, коли багато простих елементів утворюють кілька простих речовин називають:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ентальпія;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алотропія;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; сумісність.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Число, яке показує кількість структурних одиниць у молі будь якої речовини називається:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; універсальною газовою сталою R;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; стехіометричним коефіцієнтом;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; сталою Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; За якої умови в ідентичних об’ємах різних газів буде міститися однакова кількість молекул?&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо тиск першого більший за тиск другого, а температура рівна;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо температура першого більшого за температуру другого, а тиск рівний;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; якщо і тиск і температура в ідентичних об’ємах двох різних газів будуть рівними.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярну масу можна обчислити для речовин у:&amp;lt;br&amp;gt;a.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярному стані;&amp;lt;br&amp;gt;b.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; атомному стані;&amp;lt;br&amp;gt;c.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; молекулярному й атомному станах.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; а;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; b;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; c.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть кросворд, звертаючи увагу на картинки поруч із завданням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1. Кросворд.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Електронейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого атомного ядра і негативно заряджених електронів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2. Будова атома.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Речовина, середня молярна маса якої складає 29 г/моль і відносно якої найчастіше визначають відносну густину газу.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Одиниця вимірювання кількості речовини.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 3.&amp;amp;nbsp; Моль.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Питома маса.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Теплова енергія, витрачена (або виділена) під час утворення 1 моля речовини з простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Речовина, середня молярна маса якої складає 2г/моль і відносно якої найчастіше визначають відносну густину газу.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Явище, коли багато простих елементів утворюють кілька простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Хімічний елемент у періодичній таблиці, за яким визначається кількість структурних&amp;amp;nbsp; одиниць, яку містить один моль.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4. Карбон''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; атом;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; повітря;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; моль;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; густина;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ентальпія;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; водень;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алотропія;&amp;lt;br&amp;gt;8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Карбон.&amp;lt;br&amp;gt;Головне слово: Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Поняття «атом» ввів у хімічну науку Дж. Дальтон.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; В основі шкали атомних мас знаходиться одиниця, яка дорівнює 1/12 маси атома легкого ізотопу вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Атомна маса показує, в скільки разів маса даного елемента менша за 1/12 маси нукліду вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кількість структурних одиниць, що містить один моль речовини носить назву числа Авогадро.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Складні речовини утворюються не з елементів, а з простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Усі речовини, які вивчає хімія, поділяються на суміші і чисті речовини.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У Міжнародній системі одиниць (СІ) за одиницю кількості речовини прийнято моль/г.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Яку масу має гідрогенсульфід H2S, якщо кількість речовини його становить 2 моля?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розрахуйте кількість речовини у хлорі масою 21,3 г.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте кількість речовини SO2 масою 8 г.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Яку масу має HBr, якщо його кількість речовини складає 0,2 моля?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розрахуйте масу ( у кг) атома Сульфуру 32S.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 68 г.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 0,3 моль.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 0,125 моль.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 162 г.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5,1  10-26 кг.яєте &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Частина 2.Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Молярна маса. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини.»&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ви вже розрізняєте поняття молярної та молекулярної мас та вмієте розв’язувати задачі. Щоб нагадати та закріпити ваші знання пропонуємо вам подивитися наступне відео.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відео 2. Моль, молярна маса.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=qGHIUcd8Yuc&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Із атомів одного елемента будуть складатися молекули, які являють собою просту речовину, а з різних елементів складну речовину.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекули фтору, хлору, брому, азоту, кисню і водню складаються з одного атому.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекулярна маса речовини дорівнює сумі атомних мас елементів, що складають молекулу.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярна маса – це маса однієї молекули даної речовини в грамах.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Маси однакових об’ємів газів за однакових умов відносяться як їх молекулярні маси.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярна маса вимірюється у грамах (кілограмах).&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молярну масу речовини можна легко обчислити, знаючи масу молекули.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі.&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Скільки молів міститься у 392 г сульфатної кислоти H2SO4?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте кількість молекул у 10 г водню.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 1034 молекул HF.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 2108 атомів Fe.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть масу (г) 43 моль золота.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4 моля H2SO4.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 29,891023 молекул.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3,161011 г.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1,9510-4 г.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 8450 г.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Частина 3.Перевірка засвоєного матеріалу з теми «Молярний об’єм газів та їх відносна густина. Їх обчислення.»&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5. Амедео Авогадро.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ви пам’ятаєте що без знання закону Авогадро ми не змогли визначити молярний об’єм та густину газів. Тому пропонуємо вам подивитися наступне відео, щоб закріпити знання цього закону.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відео 3. Закон Авогадро.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=6OeiqCxu5cM&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Оберіть які твердження є вірними (так або ні).&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; При однакових умовах гази, які реагують між собою, відносяться один до одного і до об’ємів газів, які утворилися, у вигляді невеликих цілих чисел.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Закон Авогадро був сформульований у 1813 році.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Згідно з теорією електрохімічного дуалізму, в одних атомах переважає негативний, а в інших – позитивний заряд.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Методологію визначення молекулярної маси запропонували у 1870 році.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Відношення мас однакових об’ємів двох різних газів називається відносною густиною першого газу за другим.&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Молекулярна маса будь-якого газу дорівнює потрійній густині цього газу за воднем.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні;&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; так;&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ні.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розв’яжіть задачі ( для розв’язання використовуйте періодичну систему елементів).&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мал.6. Періодична система хімічних елементів.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за воднем хлороводню HCl.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за повітрям амоніаку NH3.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Газоподібна сполука Нітрогену з Гідрогеном містить 12,5% (мас.) Гідрогену. Густина сполуки за воднем дорівнює 16. Знайти молекулярну формулу сполуки.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Обчисліть густину за воднем сірководню H2S.&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Визначте масу кисню об’ємом 10 л за нормальних умов.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відповіді:&amp;lt;br&amp;gt;3. N2H4&amp;lt;br&amp;gt;5. 14.4 г.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Цікаво знати, що…&amp;lt;br&amp;gt;Дощ можна спостерігати не тільки в природних умовах. Явище дощу можна викликати в невеликому масштабі в лабораторії навіть у склянці. &amp;lt;br&amp;gt;Для цього обережно прогрійте хімічний посуд (склянку), обертаючи її над полум’ям спиртівки, потім поставте її на азбестову сітку над нагрітою спиртівкою і налийте спирту. Коли спирт закипить, накрийте склянку фарфоровою чашкою або тарілкою з холодною водою, а ще краще зі снігом або льодом. Нагрівання припиніть. Пара спирту, скраплюючись, відразу ж утворює хмарку біля холодної поверхні посудини. Ця хмарка згодом заповнює посуд. На холодній частині посудини-охолоджувача (чашці, тарілці) пара спирту конденсується у краплинки, які починають падати на дно склянки: це падає «дощ».&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Список використаних джерел&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Урок на тему «Закон Авогадро. Молярний об’єм газу» Дорошенко О.В., вчителя хімії, м. Дніпропетровськ, сш №73.&amp;lt;br&amp;gt;2. Урок на тему «Моль. Молярна маса» Черчик Т.В., вчителя хімії, м. Харків, сш №6.&amp;lt;br&amp;gt;3. Ф. А. Деркач &amp;quot;Хімія&amp;quot;, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.&amp;lt;br&amp;gt;5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» -&amp;amp;nbsp; Київ, 2009.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Відредаговано та вислано Лісняк А. В''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T20:09:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цель урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
*узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
*научиться отличать имя состояния от наречия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тип урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие&amp;amp;nbsp;'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
*В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Вопросы на закрепление новой темы:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Домашнее задание:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Использованная литература:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009&amp;lt;font class=&amp;quot;Apple-style-span&amp;quot; face=&amp;quot;Arial&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-style-span&amp;quot; style=&amp;quot;font-size: 15px;&amp;quot;&amp;gt;&lt;br /&gt;
&amp;lt;/span&amp;gt;&amp;lt;/font&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рябушкин С.В. &amp;amp;nbsp;«Сборник упражнений по морфологии современного Русского языка», Ульяновск, 2008.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_6_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Русский язык 6 класс. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_6_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T20:00:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]''' '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;Планирование уроков с русского языка 6 [[Русский язык|класс]]'''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; '''Грамматика. Морфология'''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Части речи. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Самостоятельные и служебные части речи&amp;lt;br&amp;gt;Тема 3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Слово и его формы. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Самостоятельные части речи'''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Имя существительное. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 5. &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;[[Понятие о существительном. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Нарицательные и собственные имена существительные. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Одушевленные и неодушевленные имена существительные. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Род имени существительного. Полные уроки]] &amp;lt;br&amp;gt;Тема 9.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Число имени существительного. Полные уроки]] &amp;lt;br&amp;gt;Тем 10.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Падеж и склонение имен существительных. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 11.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение существительных в единственном числе&amp;lt;br&amp;gt;Тема 12.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение существительных во множественном числе&amp;lt;br&amp;gt;Тема 13.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Разносклоняемые существительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 14.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неизменные существительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 15.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование существительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 16.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование существительных с помощью суффиксов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 17.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование существительных с помощью приставок. Образование сложных существительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 18.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Глагол&amp;lt;br&amp;gt;Тема 19.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие о глаголе&amp;lt;br&amp;gt;Тема 20.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Инфинитив&amp;lt;br&amp;gt;Тема 21.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Возвратные глаголы&amp;lt;br&amp;gt;Тема 22.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Виды глагола&amp;lt;br&amp;gt;Тема 23.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Наклонения глагола. Изъявительное наклонение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 24.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Времена глагола&amp;lt;br&amp;gt;Тема 25.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Прошедшее время&amp;lt;br&amp;gt;Тема 26.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Настоящее и будущее время&amp;lt;br&amp;gt;Тема 27.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Лицо и число глагола&amp;lt;br&amp;gt;Тема 28.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Спряжение глаголов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 29.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Разноспрягаемые глаголы&amp;lt;br&amp;gt;Тема 30.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Условное наклонение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 31.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Повелительное наклонение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 32.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Безличные глаголы&amp;lt;br&amp;gt;Тема 33.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование глаголов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 34.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Правописание суффиксов глаголов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 35.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Имя прилагательное&amp;lt;br&amp;gt;Тема 36.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Понятие о прилагательном. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 37.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Разряды прилагательных по значению. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 38.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Полные и краткие прилагательные. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 39.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение полных прилагательных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 40.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Притяжательные прилагательные с суффиксом '''''–ий'''''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 41.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Притяжательные прилагательные с суффиксом '''''–ин- (-ын-), -ов- (-ев-)'''''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 42.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Степени сравнения прилагательных. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 43.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 44.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных с помощью суффиксов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 45.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных с помощью приставок&amp;lt;br&amp;gt;Тема 46.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных с помощью сложения основ&amp;lt;br&amp;gt;Тема 47.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Имя числительное. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 48.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Понятие о числительном. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 49.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Простые, сложные и составные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 50.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Количественные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 51.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение количественных числительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 52.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Синтаксические особенности количественных числительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 53.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Собирательные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 54.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Порядковые числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 55.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дробные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 56.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Наречие&amp;lt;br&amp;gt;Тема 57.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие о наречии&amp;lt;br&amp;gt;Тема 58.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Степени сравнения наречий&amp;lt;br&amp;gt;Тема 59.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование наречий&amp;lt;br&amp;gt;Тема 60.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование наречий с помощью приставок и суффиксов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 61.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование наречий путем перехода слов из одной части речи в другую&amp;lt;br&amp;gt;Тема 62.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Имя состояния. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 63.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие об имени состоянии&amp;lt;br&amp;gt;Тема 64.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Местоимение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 65.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие о местоимении&amp;lt;br&amp;gt;Тема 66.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Местоимение и другие части речи&amp;lt;br&amp;gt;Тема 67.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Личные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 68.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Возвратное местоимение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 69.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Притяжательные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 70.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Вопросительные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 71.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Относительные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 72.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неопределенные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 73.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Отрицательные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 74.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Определительные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 75.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Указательные местоимения &amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Конспекти уроков русского языка, занятия с русского языка, программы для русского языка, [[Гипермаркет знаний - первый в мире!|занятия русского языка]] в школе, уроки русского языка, планирование русского языка, методика русского языка, конспекты уроков с русского языка&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''&amp;lt;u&amp;gt;Содержание урока&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку и опорный каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентация урока [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративные методы и интерактивные технологии [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закрытые упражнения (только для использования учителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оценивание '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачи и упражнения,самопроверка [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикумы, лабораторные, кейсы [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] уровень сложности задач: обычный, высокий, олимпиадный [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнее задание '''&amp;lt;u&amp;gt;Иллюстрации&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] иллюстрации: видеоклипы, аудио, фотографии, графики, таблицы, комикси, мультимедиа [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рефераты [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фишки для любознательных [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] юмор, притчи, приколы, присказки, кроссворды, цитаты '''&amp;lt;u&amp;gt;Дополнения&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] внешнее независимое тестирование (ВНТ) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] учебники основные и дополнительные [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематические праздники, слоганы [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статьи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] национальные особенности [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словарь терминов [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] прочие '''&amp;lt;u&amp;gt;Только для учителей&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html идеальные уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарный план на год [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методические рекомендации [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] программы [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обсуждения] &amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:40:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цель урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
*узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
*научиться отличать имя состояния от наречия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тип урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие&amp;amp;nbsp;'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
*В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Вопросы на закрепление новой темы:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Домашнее задание:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Использованная литература:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:32:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цель урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
*узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
*научиться отличать имя состояния от наречия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тип урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие&amp;amp;nbsp;'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
*В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Вопросы на закрепление новой темы:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Домашнее задание: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Использованная литература:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:27:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цель урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
*узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
*научиться отличать имя состояния от наречия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тип урока:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие&amp;amp;nbsp;'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
*В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Вопросы на закрепление новой темы:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Домашнее задание:===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Использованная литература:  ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:27:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цель урока: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
*узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
*научиться отличать имя состояния от наречия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тип урока: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие&amp;amp;nbsp;'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
*В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Вопросы на закрепление новой темы: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Домашнее задание:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Использованная литература: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:25:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Цель урока:===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
научиться отличать имя состояния от наречия. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Тип урока:=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие&amp;amp;nbsp;'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
*В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Вопросы на закрепление новой темы:===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Домашнее задание:=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Использованная литература:=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A13.jpg</id>
		<title>Файл:ИСС3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A13.jpg"/>
				<updated>2011-02-18T19:23:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:23:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цель урока:&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
научиться отличать имя состояния от наречия. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тип урока:&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие&amp;amp;nbsp;'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
*Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
*В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вопросы на закрепление новой темы: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Домашнее задание: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Использованная литература: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A113.jpg</id>
		<title>Файл:ИСС13.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A113.jpg"/>
				<updated>2011-02-18T19:21:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A17.jpg</id>
		<title>Файл:ИСС7.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A17.jpg"/>
				<updated>2011-02-18T19:21:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A15.jpg</id>
		<title>Файл:ИСС5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A15.jpg"/>
				<updated>2011-02-18T19:21:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A12.jpg</id>
		<title>Файл:ИСС2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A12.jpg"/>
				<updated>2011-02-18T19:20:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A11.jpg</id>
		<title>Файл:ИСС1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%A1%D0%A11.jpg"/>
				<updated>2011-02-18T19:20:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:19:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цель урока:&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дать представление об имени состояния как части речи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
узнать морфологические признаки имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
научиться отличать имя состояния от наречия. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тип урока:&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали??? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие'''''морфологические признаки:''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», «&amp;amp;nbsp;Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние; &lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»; &lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ИСС3.jpg &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вопросы на закрепление новой темы: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Домашнее задание: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Использованная литература: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;п. Горноправдинск, ХМАО &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:19:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс&lt;br /&gt;
Тема: Имя состояния. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' &amp;amp;nbsp;Имя состояния.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цель урока:&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
дать представление об имени состояния как части речи.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
узнать морфологические признаки имени состояния.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
научиться отличать имя состояния от наречия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тип урока:&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;'''ИМЯ СОСТОЯНИЯ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя состояния''' – это особая знаменательная часть речи, которая обозначает состояние живых существ, окружающей среды и природы.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Общее грамматическое значение'' имен состояния – состояние, и отвечают &amp;amp;nbsp;имена состояния на вопросы ''«каково?», «как?»'' ''(''Пример: ''На улице холодно и сыро).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образуются имена состояния от прилагательных и существительных (Пример: веселый - весело, холодный - холодно, горе - горько, лень – ленно и т.д.).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно, потому что я тебя люблю,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И знаю: молодость цветущую твою&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не пощадит молвы коварное гоненье.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За каждый светлый день иль сладкое мгновенье&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Слезами и тоской заплатишь ты судьбе.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мне грустно... потому что весело тебе.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;				&amp;lt;/span&amp;gt;''М.Ю. Лермонтов&amp;amp;nbsp;''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Какие слова в этом стихотворении являются именами состояния?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте песню Валентины Толкуновой «А любовь-то лебедем», в которой очень ярко прозвучат имена состояния.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| zDqT-pqRm1c&amp;amp;amp;feature}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имя состояния является довольно молодой частью речи. И пополняется класс имен состояний в основном от новых образований от имен прилагательных.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте песню Валерия Сюткина «Как жаль». Обратите внимание, что имена состояния используются и в песнях современных исполнителей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|utm5IJx6TQE }}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такие слова как – ''надо, нужно, жаль, совестно, можно'' являются только именами состояния.&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Прослушайте внимательно детскую песенку «Если в лагере дожди», какое имя состояния вы там услышали???&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rKrIVhvtoD4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояния имеют следующие'''''морфологические признаки:'''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Неизменяемость. Имена склонения не склоняются и не имеют спряжения.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Имена состояния, образованные от наречий или имен прилагательных имеют суффикс «-о» (Пример: холодно, грустно, обидно, видно, дождливо, ветренно).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Имена состояния, образованные от наречий и кратких прилагательных на «-о» сохраняют формы сравнения (Пример: тоскливо – тоскливей, печально - печальней).&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. В сочетании с глаголом-связкой, имена состояния способны передавать значение времени (Пример: тихо, стало тихо, станет тихо, было тихо).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС5.jpg ]]&amp;amp;nbsp;[[Image:ИСС7.jpg]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение. ''Перепишите предложения и подчеркните все имена состояния.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Как тихо! &amp;amp;nbsp;Зимой не услышишь пения птиц. &amp;amp;nbsp;Теперь им не до песен (Г. А. Скребицкий).&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Из этой параллели видно, что ныне быть великим человеком гораздо труднее, нежели прежде, что строгость и постоянство добродетели гораздо простительнее и свободнее в республиках, &amp;amp;nbsp;нежели в самодержавных государствах…&amp;amp;nbsp;(А. И. Тургенев). &amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Степь под ветром могуче и мерно дышала во всю свою широченную грудь пьянящим и &amp;amp;nbsp;всегда немного грустным ароматом скошенной травы, от дубовых перелесков, мимо которых бежала дорога, &amp;amp;nbsp;тянуло прохладой, мертвым, но бодрящим запахом сопревшей дубовой листвы, а вот прошлогодние листья ясеня почему-то пахли молодостью, &amp;amp;nbsp;весной и, &amp;amp;nbsp;быть может, &amp;amp;nbsp;немножко – фиалками. От этого смешения разнородных запахов обычному человеку всегда почему-то становится не очень весело, как-то не по себе, особенно тогда, когда он остается сам с собой наедине... (М. А. Шолохов).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Мы ехали прямо на дым, который расстилался все шире и шире; местами он внезапно чернел и высоко взвивался. Чем ближе мы подвигались, тем не яснее становились его очертания; &amp;amp;nbsp;скоро весь воздух потускнел, &amp;amp;nbsp;сильно запахло горелым, и вот, между деревьями, странно и жутко шевелясь на солнце, мелькнули первые, бледно-красные языки пламени (И. С. Тургенев).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Поначалу все шло хорошо (И. Ильф, Е. Петров).&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Благословенна лень,&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;томительнейший плен,&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Когда проснуться лень &amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;и сну отдаться лень (А. А. Вознесенский)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7. К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (И. А. Бунин). &amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ИСС13.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Очень важно уметь отличать имя состояния от наречия. К примеру: Мне грустно (имя состояния). Он грустно улыбнулся (наречие). Ей было плохо (имя состояния). &amp;amp;nbsp;Ты плохо выполняешь работу (наречие).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Необходимо вспомнить, что наречие - самостоятельная часть речи, которая в предложении обычно может быть обстоятельством и отвечать на вопросы «Как?», «Где?», « Куда?», «Когда?», «Зачем?», «Почему?», «Откуда?» и «В какой мере?».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена состояний в предложении можно выявить ''по следующим признакам'':&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*общее грамматическое значение - состояние;&lt;br /&gt;
*большинство имени состояний имеет суффикс «-о»;&lt;br /&gt;
*в безличном предложении является сказуемым. Пример: Лень прежде тебя родилась! (существительное, подлежащее); Тебе лень подумать (имя состояния, сказуемое).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ИСС3.jpg&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' В предложениях, содержащих имена состояния выделить сказуемые.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. С веками все меньше становится даровых благ на земле, и, чтобы не знать горя впереди, &amp;amp;nbsp;надо разумно тратить, &amp;amp;nbsp;а иногда возмещать всякую копейку, &amp;amp;nbsp;без расписки взятую у природы (Л. М. Леонов).&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. В кухне на секунду стало ослепительно сине и тихо: &amp;amp;nbsp;слышно было, &amp;amp;nbsp;как ставни царапал дождь, – следом ахнул гром (М. А. Шолохов).&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Жуковский не был в Неаполе, &amp;amp;nbsp;ибо влюбился в Рим и под конец жил у Кривцова. &amp;amp;nbsp;Не худо бы ему после Рима и Ганновера освежиться в Англии (А. И. Тургенев).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. И когда девушка, живущая напротив, выходит на балкон, то мне кажется, что нужно сделать одно, только одно маленькое усилие – и все станет ясно (Е. Л. Шварц).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5. Было бы грубо, &amp;amp;nbsp;было бы негуманно рубить голову бедному безумцу. Против казни я протестую, но маленькую медицинскую операцию над головой бедняги необходимо произвести немедленно (Е. Л. Шварц).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6. Стекла стынут от холода,&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Но сердце знает,&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Что лес растает –&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Весенне будет и молодо. (М. А. Кузьмин).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вопросы на закрепление новой темы:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Что отражает имя состояния?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;На какие вопросы отвечает имя состояния?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Какие основные морфологические признаки имен состояния?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Как отличить имя состояния от наречия?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Домашнее задание:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Образовать из имен прилагательных имена состояний и придумать с ними предложения.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Красивая, тихая, холодная, горькая, умная, обидная, грустная, знойная, пустая, мертвая.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Найти 3 пословицы с использованием имени состояния.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Использованная литература:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бабайцева В.В. «Русский язык. Теория. 5 - 11 классы: Учебник для школ и классов с углубленныйм изучением русского языка» - Москва, &amp;amp;nbsp;2009&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Шелякин М.А. Справочник по русской грамматике. Москва, Русский язык, 2009.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Булатова Л.Н., Ильина Н.И., Красильникова Е.В., Кузьмина С.М. и др. «Русский язык. Учебник для 6-го класса средней школы», Москва, 2009&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Буланцевой О.В., МОУ СОШ № 13 г. Северодвинск.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Слова категории состояния», Богомоловой М.А., СОШ № 10, г. Североморск.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Категория состояния как часть речи», Брешевой Н.П., МОУ СОШ &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;п. Горноправдинск, ХМАО&lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:11:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:''' Имя состояния. Полные уроки &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Имя состояния. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%98%D0%BC%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-18T19:11:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: Новая страница: «'''Гипермаркет знаний&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык...»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:'''Имя состояния. Полные уроки &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А. А. Литвин &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класc]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_6_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Русский язык 6 класс. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_6_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-17T17:48:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]''' '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык. Полные уроки&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;Планирование уроков с русского языка 6 [[Русский язык|класс]]'''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; '''Грамматика. Морфология'''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Части речи. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Самостоятельные и служебные части речи&amp;lt;br&amp;gt;Тема 3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Слово и его формы. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Самостоятельные части речи'''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Имя существительное. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 5. &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;[[Понятие о существительном. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Нарицательные и собственные имена существительные. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Одушевленные и неодушевленные имена существительные. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 8.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Род имени существительного. Полные уроки]] &amp;lt;br&amp;gt;Тема 9.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Число имени существительного. Полные уроки]] &amp;lt;br&amp;gt;Тем 10.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Падеж и склонение имен существительных. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 11.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение существительных в единственном числе&amp;lt;br&amp;gt;Тема 12.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение существительных во множественном числе&amp;lt;br&amp;gt;Тема 13.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Разносклоняемые существительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 14.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неизменные существительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 15.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование существительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 16.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование существительных с помощью суффиксов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 17.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование существительных с помощью приставок. Образование сложных существительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 18.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Глагол&amp;lt;br&amp;gt;Тема 19.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие о глаголе&amp;lt;br&amp;gt;Тема 20.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Инфинитив&amp;lt;br&amp;gt;Тема 21.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Возвратные глаголы&amp;lt;br&amp;gt;Тема 22.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Виды глагола&amp;lt;br&amp;gt;Тема 23.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Наклонения глагола. Изъявительное наклонение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 24.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Времена глагола&amp;lt;br&amp;gt;Тема 25.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Прошедшее время&amp;lt;br&amp;gt;Тема 26.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Настоящее и будущее время&amp;lt;br&amp;gt;Тема 27.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Лицо и число глагола&amp;lt;br&amp;gt;Тема 28.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Спряжение глаголов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 29.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Разноспрягаемые глаголы&amp;lt;br&amp;gt;Тема 30.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Условное наклонение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 31.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Повелительное наклонение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 32.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Безличные глаголы&amp;lt;br&amp;gt;Тема 33.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование глаголов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 34.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Правописание суффиксов глаголов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 35.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Имя прилагательное&amp;lt;br&amp;gt;Тема 36.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Понятие о прилагательном. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 37.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Разряды прилагательных по значению. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 38.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Полные и краткие прилагательные. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 39.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение полных прилагательных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 40.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Притяжательные прилагательные с суффиксом '''''–ий'''''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 41.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Притяжательные прилагательные с суффиксом '''''–ин- (-ын-), -ов- (-ев-)'''''&amp;lt;br&amp;gt;Тема 42.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Степени сравнения прилагательных. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 43.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 44.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных с помощью суффиксов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 45.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных с помощью приставок&amp;lt;br&amp;gt;Тема 46.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование прилагательных с помощью сложения основ&amp;lt;br&amp;gt;Тема 47.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Имя числительное. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 48.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Понятие о числительном. Полные уроки]]&amp;lt;br&amp;gt;Тема 49.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Простые, сложные и составные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 50.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Количественные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 51.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Склонение количественных числительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 52.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Синтаксические особенности количественных числительных&amp;lt;br&amp;gt;Тема 53.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Собирательные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 54.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Порядковые числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 55.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Дробные числительные&amp;lt;br&amp;gt;Тема 56.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Наречие&amp;lt;br&amp;gt;Тема 57.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие о наречии&amp;lt;br&amp;gt;Тема 58.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Степени сравнения наречий&amp;lt;br&amp;gt;Тема 59.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование наречий&amp;lt;br&amp;gt;Тема 60.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование наречий с помощью приставок и суффиксов&amp;lt;br&amp;gt;Тема 61.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Словообразование наречий путем перехода слов из одной части речи в другую&amp;lt;br&amp;gt;Тема 62.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Имя состояния&amp;lt;br&amp;gt;Тема 63.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие об имени состоянии&amp;lt;br&amp;gt;Тема 64.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Местоимение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 65.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Понятие о местоимении&amp;lt;br&amp;gt;Тема 66.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Местоимение и другие части речи&amp;lt;br&amp;gt;Тема 67.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Личные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 68.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Возвратное местоимение&amp;lt;br&amp;gt;Тема 69.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Притяжательные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 70.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Вопросительные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 71.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Относительные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 72.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Неопределенные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 73.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Отрицательные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 74.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Определительные местоимения&amp;lt;br&amp;gt;Тема 75.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Указательные местоимения &amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Конспекти уроков русского языка, занятия с русского языка, программы для русского языка, [[Гипермаркет знаний - первый в мире!|занятия русского языка]] в школе, уроки русского языка, планирование русского языка, методика русского языка, конспекты уроков с русского языка&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;&amp;lt;/sub&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''&amp;lt;u&amp;gt;Содержание урока&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку и опорный каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентация урока [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративные методы и интерактивные технологии [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закрытые упражнения (только для использования учителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оценивание '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачи и упражнения,самопроверка [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикумы, лабораторные, кейсы [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] уровень сложности задач: обычный, высокий, олимпиадный [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнее задание '''&amp;lt;u&amp;gt;Иллюстрации&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] иллюстрации: видеоклипы, аудио, фотографии, графики, таблицы, комикси, мультимедиа [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рефераты [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фишки для любознательных [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] юмор, притчи, приколы, присказки, кроссворды, цитаты '''&amp;lt;u&amp;gt;Дополнения&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] внешнее независимое тестирование (ВНТ) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] учебники основные и дополнительные [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематические праздники, слоганы [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статьи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] национальные особенности [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словарь терминов [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] прочие '''&amp;lt;u&amp;gt;Только для учителей&amp;lt;/u&amp;gt;''' [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html идеальные уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарный план на год [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методические рекомендации [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] программы [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обсуждения] &amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B5_%D0%BE_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Понятие о числительном. Полные уроки</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B5_%D0%BE_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
				<updated>2011-02-17T15:38:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''[[Гипермаркет знаний - первый в мире!|Гипермаркет знаний]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык|Русский язык]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Русский язык 6 класс|Русский язык 6 класс]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Русский язык:'''Понятие о числительном. Полные уроки &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Русский язык 6 класс. &lt;br /&gt;
Тема: Понятие о числительном.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема''': Понятие о числительном &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цель урока: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
изучить основные грамматические признаки имени числительного; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
рассмотреть строение имен числительных;&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
научиться производить письменный морфологический разбор имени числительного; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
заинтересовать интересными фактами и показать их неразрывность с именами числительными. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Тип урока: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Образовательно-воспитательный. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; '''&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;ПОНЯТИЕ О ЧИСЛИТЕЛЬНОМ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Имя числительное''' – знаменательная часть речи. Обозначает число, количество предметов и порядок предметов при счёте. Вопросы, на которые отвечает имя числительное - ''сколько? который?&amp;amp;nbsp;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ЧП4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Основным грамматическим признаком'' имени числительного является наличие двух разрядов – ''количественные числительные'' (три, тридцать три, сто, тысяча) и ''порядковые числительные ''(второй, восьмой, двадцатый, пятитысячный). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посмотрите мультфильм &amp;amp;nbsp;«Осьминожки». &amp;amp;nbsp;Какие порядковые числительные вы услышали? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|gceJ43-Vb38}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Количественные имена числительные, в свою очередь, подразделяются на ''целые'' (два, семь, пять), &amp;amp;nbsp;''дробные ''(одна четверть, две пятых, семь восьмых, пять целых девять десятых) &amp;amp;nbsp;и ''собирательные'' (четверо, семеро, десятеро). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ЧП8.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;[[Image:ЧП7.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение:'' Прочитайте интересные факты строения человека. К какому разряду относятся имена числительные? Запишите их цифрами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Расстояние: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- от локтя до кончиков пальцев составляет одну пятую роста,&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- от локтя до подмышечной ямки - одна восьмая роста, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- от верхней части груди до макушки составляет одну шестую, а до корней волос – одну седьмую роста, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- длина всей руки составляет одну десятую роста, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- стопа – одна седьмая часть роста, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- расстояние от носа до кончика подбородка и от бровей до корней волос одинаково и составляет одну треть лица, такой же является длина уха.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ЧП1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посмотрите очень интересный фильм о числах Фибоначчи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|G8yLBaYQG8E&amp;amp;amp;feature}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Основные морфологические признаки имени числительного''''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Начальная форма:'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
количественных числительных – именительный падеж (пять, сто, тысяча тридцать один), &lt;br /&gt;
*порядковых числительных – именительный падеж, мужской род, единственное число (третий, пятый, сотый, тысячный)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Изменение имен числительных:'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*целых и собирательных – по падежам (восемь – восьми, пять – пяти, сорок - сорока). &lt;br /&gt;
*порядковых – по падежам, родам и числам (второй - второго, вторая – второй, вторые - вторых).&amp;amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Имена числительные подразделяются на три типа: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*''простые ''''числительные'''''&amp;lt;b&amp;gt;(три, десять, тридцать, сто, четвертый, сотый), &amp;amp;nbsp;&amp;lt;/b&amp;gt; &lt;br /&gt;
*''сложные'' ''числительное'' (шестьдесят, восемьдесят, пятьсот, девятьсот), &lt;br /&gt;
*''составные числительные ''(тридцать два, сорок семь, две шестых, две целых пять десятых).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ЧП6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение: ''Прочитайте значение старинных мер длины, перепишите их, записывая числительные словами. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Верста - 1,06 км; косая сажень - 2,48 м; сажень - 2,13 м; фут - 0,3 м; аршин - 71 см; локоть – 44см; пядь - 17,78 см; вершок - 4,45 см; дюйм - 2,54 см. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В предложениях имена числительные могут быть любыми членами предложения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Минутка для отдыха.'' Отгадайте загадки. Как вы думаете, что их объединяет? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Загадки 1'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Этот год живёт всех дольше, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И часов и дней в нём больше. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Все мы ждём его прихода &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Только раз в 4 года.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ежегодно приходит к нам в гости: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Один седой, другой молодой, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Третий скачет, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А четвёртый плачет.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На 1 ступеньку&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Встал парень молодой, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
К 12 ступеньке &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пришёл старик седой.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Загадки 2'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;Кто так сильно тарахтит &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;И быстрее ветра мчит? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;Скорость – просто чудеса, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;А всего 2 колеса! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;У меня для грузов &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;Есть отличный кузов, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;Привезу песок, цемент, &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;Разгружусь в 1 момент! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ем я уголь, пью я воду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Как напьюсь - прибавлю ходу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Везу обоз на 100 колес &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
И называюсь... &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Морфологический разбор имён числительных''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Морфологический разбор имени существительного осуществляется по следующему плану: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Часть речи. Общее грамматическое значение. Вопрос. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Начальная форма – именительный падеж (для количественных числительных), либо именительный падеж, мужской род, единственное число (для порядковых числительных). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;2.2. Морфологические признаки: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;А) Постоянные: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Простое, составное или сложное. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Количественное (целое, собирательное или дробное), порядковое. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Б) Непостоянные: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Падеж. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Число (если есть). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Род (если есть). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; В) Синтаксическая роль имени существительного в предложении. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ЧП3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пример устного разбора: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Шесть яблок упали с дерева.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Во-первых. Шесть – имя числительное, обозначает количество предметов при счете. Отвечает на вопрос «сколько?» и имеет начальную форму – шесть. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Во-вторых. Имеет постоянные морфологические признаки – простое, количественное (целое). Непостоянным морфологическим признаком является именительный падеж.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В-третьих. В предложении выполняет роль подлежащего: (что?) шесть яблок. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пример письменного разбора: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Шесть – числит. Яблок (сколько?) шесть.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Н.ф. – шесть.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Пост.: прост, колич., целое.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Непост.: в им. п. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3.&amp;lt;span class=&amp;quot;Apple-tab-span&amp;quot; style=&amp;quot;white-space:pre&amp;quot;&amp;gt;	&amp;lt;/span&amp;gt;Упали (что?) шесть'''_____________''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ЧП5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Физминутка.'' Вслух почитать стихи написанные цифрами.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пушкин &amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
17 30 48&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
140 10 01&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
126 138&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
140 3 501 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Маяковский&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2 46 38 1&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
116 14 20!&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15 14 21&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14 0 17 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Веселые&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2 15 42&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
42 15&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
37 08 5&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20 20 20!&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
7 14 105&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2 00 13&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
37 08 5&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
20 20 20! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Частушки&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
117 117&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
19 9 5!&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
117 117&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
48 35!&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Насколько эти стихи показались вам интересными? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Послушайте стихотворение А. С. Пушкина «Лукоморье», совпадает ритм в числовом стихотворении с ритмом данного стихотворения? Попробуйте написать числовой стих на отрывок из этого стихотворения. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|HFV6jd6x45s&amp;amp;amp;feature }} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Упражнение.'' Перепишите предложения, &amp;amp;nbsp;заменив числа словами, сделайте морфологический разбор имен числительных. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Земля обращается вокруг солнца в течение 365 суток пяти часов 46 секунд (Светлаев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Таким образом, через каждые 400 лет календарный год отставал от астрономического на 3 суток с небольшим (Светлаев). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Пятый десяток живу, ни разу не болел (Гоголь). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Тройка, семёрка и туз выигрывают тебе сряду (Пушкин). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Посмотрите на картинки-ребусы, назовите числительные. Разгадайте ребусы. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:ЧП2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Вопросы на закрепление новой темы: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Назвать разряды количественных числительных.&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Чем отличаются простые числительные от сложных и составных? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Каким членом может быть имя числительное в предложении? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Домашнее задание: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдите и запишите пять интересных фактов из Книги рекордов Гиннеса. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдите 3 загадки, которые содержат в тексте или в ответе имена числительные. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Использованная литература: ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Малыхина Е.В., Русский язык, Генеза, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Л.А. Ахременкова «К пятерке шаг за шагом», М., Просвещение, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Баранова М.Т. «Русский язык. 6 класс», М. Просвещение, 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Литневская Е. И. «Русский язык: краткий теоретический курс для школьников», М. 2009 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Львова С.И. &amp;quot;Русский язык&amp;quot; 6 класс. &amp;quot;Дрофа&amp;quot;, М., 2009. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Учебник &amp;quot;Русский язык 6 класс&amp;quot; под ред. М.М.Разумовской. &amp;quot;Дрофа&amp;quot; Москва 2008. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Имя числительное» Мариной Е.В., МОУ СОШ № 2, г.Амурск, Хабаровский край. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «В гостях у русского языка», Карпычевой М. С., МОУ СОШ №8 г. Карабаново Владимирской области &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему: «Количественные числительные в речи», Барановой О.С., Гимназия №1, &amp;amp;nbsp;г. Полярные Зори, Мурманская область. &lt;br /&gt;
&amp;lt;div&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt; &lt;br /&gt;
Отредактировано и прислано А.А. Литвин&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Русский_язык_6_класс]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F2.jpg</id>
		<title>Файл:ЧП2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F2.jpg"/>
				<updated>2011-02-17T15:35:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F5.jpg</id>
		<title>Файл:ЧП5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F5.jpg"/>
				<updated>2011-02-17T15:35:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F3.jpg</id>
		<title>Файл:ЧП3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F3.jpg"/>
				<updated>2011-02-17T15:34:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F6.jpg</id>
		<title>Файл:ЧП6.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F6.jpg"/>
				<updated>2011-02-17T15:34:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F1.jpg</id>
		<title>Файл:ЧП1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%9F1.jpg"/>
				<updated>2011-02-17T15:33:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;User15: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User15</name></author>	</entry>

	</feed>