Гипермаркет знаний - Вклад участника [ru]

Внутрішня будова стебла. Повні уроки

2011-04-22T09:30:55Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Внутрішня будова стебла. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Внутрішня, будова, стебла</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Описати внутрішню будову стебла рослин.

=== Задачі уроку ===

*Надати уяву про загальну внутрішню будову стебла.

*Розповісти про різницю у внутрішній будові стебла між дводольними та однодольними.

=== План уроку ===

*Загальна внутрішня будова стебла.

*Внутрішня будова стебла однодольних.

*Внутрішня будова стебла доводольних.

=== Хід уроку ===

*Розповісти про загальну внутрішню будову стебла та нагадати про його основні функції.

*Розповісти про внутрішню будову стебла однодольних.

*Розказати про внутрішню будову стебла дводольних.

<br>

Стебло служить рослині для проведення води і мінеральних солей з кореня в листя. У листі виробляються органічні речовини (ассимілятни), які з листя пересуваються в стебло, а по стеблу розтікаються по усій рослині і приносяться в корені, бруньки, квітки, плоди.

У рослині існує два протилежні токи рідин - висхідний і низхідний. 

Висхідний потік рідин тече по по судинах (кільчастим, спіральним, сітчастим) і по трахеїдах - подовжених клітинах із загостреними кінцями, а низхідний потік по живих клітинах - ситовидних трубках (мал. 1)

[[Image:Ste1.jpg|center|Ste1.jpg]]

                                                                                                 Мал. 1 ''Внутрішня будова стебла.''

Ті й інші входять до складу провідних пучків або (у дерев) до складу деревини і кори. 

Гілки стебла, листя, плоди мають вагу іноді досить значну. Тому стебла повинні мати міцність. Міцність стебел обумовлюється міцністю всіх клітин і особливо клітин спеціальної механічної тканини. 

Крім того, в стеблах відкладаються запасні поживні речовини, для чого в них завжди є клітини основної запасаючої тканини (відео 1).

{{#ev:youtube|E0vvk80P4Zc}}

Відео 1. ''Внутрішня будова стебла.''

Поверхня молодих трав'янистих стебел покрита шкірочкою, а дерев'янистих - кірковою тканиною і іноді кіркою (мал. 2, 3).

[[Image:Ste2.jpg|center|Ste2.jpg]]

                                                                                           Мал. 2 ''Повздовжня будова стебла.''

[[Image:Ste3.jpg|center|Ste3.jpg]]

                                                                               Мал. 3 ''Макет внутрішньої будови стебла дводольних.''

Найважливіше значення з однодольних рослин мають злаки, стебло яких називається соломиною. При незначній товщині соломина має значну міцність. Вона складається з вузлів і міжвузлів. Останні бувають порожні всередині і найбільшу довжину мають у верхній частині, а найменшу у нижній. Найбільш ніжні частини соломини знаходяться над вузлами. У цих місцях є твірна тканина, тому злаки ростуть своїми міжвузлями.

<br>

При розгляданні в мікроскоп тонкого поперечного зрізу стебла кукурудзи видно наступну будову. З поверхні стебло покрите кутикулою і шкіркою, клітини якої мають задеревенілі оболонки. 

Під шкіркою видно клітини механічної тканини, за якою знаходяться клітини основної тканини, що утворюють головну масу стебла. У цих клітинах нагромаджується багато цукру та інших речовин, внаслідок чого незгрубілі стебла кукурудзи разом з листям і качанами в молочновосковій стиглості з успіхом вживаються на корм худобі (у вигляді силосної маси). На відео 2 ви можете побачити, як заготовляється силос у сільському господарстві.

{{#ev:youtube|r0rlHYcbH_Q}}

Відео 2. ''Заготівля силосу.''

 Серед клітин основної тканини розташовуються (без видимого порядку) по всьому стеблу закриті провідні пучки. 

Ближче до зовнішньої частини стебла розташовуються дрібні пучки, де їх більше, а в міру наближення до середньої частини стебла пучки більші, але їх менше. Пучки тягнуться по всьому стеблу і заходять в листя.

Трав'янисте стебло дводольних рослини, наприклад соняшнику, відрізняється від стебел однодольних наступними ознаками. З поверхні воно також вкрите шкіркою з кутикулою й подекуди на ньому видно волоски, які надають стеблу жорсткість. Під шкіркою видно основну тканину, що складається з округлих живих клітин з міжклітинними просторами. 

Провідні пучки в стеблах дводольних рослин розташовуються по одному колу. Вони називаються відкритими, тобто здатними до розростання, так як між лубом і деревиною в кожному пучку знаходиться прошарок твірної тканини - пучковий камбій, що складається з правильного ряду вузьких живих клітин, що здатні ділитися. Наглядне порівняння будови стебла однодольних та дводольних надасть вам мал. 4.

[[Image:Ste4.jpg|center|Ste4.jpg]]

                                                                             Мал. 4 Будова стебла однодольних та дводольних.

B стеблах дводольних рослин є також механічна тканина. Вона знаходиться під шкіркою у вигляді живих клітин з потовщеними по кутах оболонками, а також розташована назовні від ситовидних клітин лубу у вигляді мертвих товстостінних волокон. 

Стебла дводольних рослин при первісній будові мають такі частини.

Вторинна зміна в стеблі дводольних рослини починається з того, що деякі клітини між пучками починають ділитися, і тоді утворюється міжпучковий камбій, який, так само як і пучковий камбій, всередину відкладає все нову і нову деревину, а назовні - новий луб. Своїми кінцями міжпучковий камбій приєднується до пучкового, внаслідок чого з'являється суцільне камбіальні кільце, що збільшує у товщину стебло дводольних рослини. 

Провідні пучки при цьому зливаються і всередину від камбію утворюється суцільна деревина, а назовні луб, що перериваються лише місцями вузькими серцевинними променями. Стебла дерев спочатку мають будову, схожу з будовою трав'янистих дводольних рослин. До кінця першого року життя вони мають у середній частині серцевину і назовні від неї один шар деревини, пронизаний серцевинними променями. Навколо деревини розташовується камбіальні кільце, оточене клітинами кори.

Крім того, у складі кори є багато клітин запасаючої основної тканини. Під шкіркою, що покриває кору, в середині літа першого року життя виникає пробкова тканина, яка в наступні роки сильно розростається, а шкірка поступово відмирає. 

Великої шкоди молодим деревам завдають гризуни (миші, зайці), а іноді й кози, об'їдають молоду кору аж до самої деревини; знищуючи лубову частина кори і камбій, вони гублять дерева, оскільки органічні речовини не можуть доставлятися до коріння, а нові клітини без камбію не виникають. Безліч комах також шкодять деревам, харчуючись та оселяючись у корі (мал. 5).

[[Image:Ste5.jpg|center|Ste5.jpg]]                                                                                            Мал. 5 ''Шкода від комахи довгоносика.''

Необхідно вести боротьбу з подібними шкідниками молодих посадок і сіянців дерев. На відео 3 ви побачити найпростіші міри, що допомагають від багатьох шкідників.

{{#ev:youtube|E0vvk80P4Zc}}

Відео 3. ''Білимо дерева.''

Протягом зими камбій в стеблах знаходиться в стані відносного спокою, але з першими теплими днями, при початку сніготанення, клітини його приходять в діяльний стан і починають ділитися.

З продуктів поділу, відкладених всередину стебла, виникає другий річний шар деревини, а з клітин, відкладених назовні стебла, виникають нові ситовидні трубки та інші клітини лубу і основної тканини кори.

===Домашнє завдання===

Які два потоки речовин циркулюють у рослині:

а)Правий та лівий

б)Висхіндний та несхідний

в)Замкнений та незамкнений

Міцність стебла забезпечує:

а)Кутикула

б)Серцевина

в)Механічна тканина

Стебло злаків - це:

а)Соломина

б)Стовбур

г)Слань

З якої тканини виникають нові клітини у дерев:

а)Луб

б)Пробка

в)Камбій

=== Контролюючий блок ===

1. Пригадайте, для чого служить стебло рослині?

2. Чому стебла мають бути міцними?

3. Чим відрізняються стебла однодольних та дводольних?

4. Чому знищення молодої кори шкідниками призводить до загибелі дерева?

<br>

=== Список літератури ===

1. Урок на тему: "Строение побега" автор Быстрова Л. П.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

<br>

'''''Над уроком працювали:'''''

Кравчук Я. Л.

Борисенко І.

Бистрова Л. П.
<div><br></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ. </div> <div><br></div><div></div>
[[Category:Біологія_7_клас]]

Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки

2011-04-22T09:21:19Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Особливості, будови, процеси, життєдіяльності, та різноманіття, грибів</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про будову та різноманіття грибів.

=== Задачі уроку ===

*Розказати, які основні типи грибів бувають у природі.

*Донести спільні ознаки грибів.

=== План уроку ===

*Гриби - окреме царство.

*Процеси життєдіяльності грибів.

*Їстівні та отруйні гриби.

*Плісняві гриби.

=== Хід уроку ===

*Розповісти про риси, завдяки яким гриби виділили у окреме царство.

*Охарактеризувати життєдіяльність грибів.

*Роказати про їстівні та отруйні гриби.

*Розповісти про плісняві гриби.

Гриби - царство живих організмів, які поєднують у собі ознаки рослин і тварин (мал. 1)

[[Image:Gr112.jpg|center|Gr112.jpg]]                                                                                                      Мал. 1 ''Такі різні гриби.''

<br>

З рослинами їх зближує: 

1) наявність добре вираженої клітинної стінки; 

2) нерухомість у вегетативному стані, 

3) розмноження спорами; 

4) здатність до синтезу вітамінів; 

5) поглинання їжі шляхом всмоктування (адсорбції). 

Ці особливості будови і життєдіяльності грибів дозволяють вважати їх однією з найбільш давніх груп еукаріотних організмів, що не мають прямого еволюційної зв'язку з рослинами, як вважалося раніше. Гриби і рослини виникли незалежно від різних форм мікроорганізмів, що жили у воді. Спільним з тваринами є: 

1) гетеротрофність; 

2) наявність у складі клітинної стінки хітину, характерного для зовнішнього скелета членистоногих; 

3) відсутність у клітинах хлоропластів і фотосинтезуючих пігментів;

 4) накопичення глікогену як запасної речовини; 

5) утворення і виділення продукту метаболізму - сечовини.

=== Будова грибів ===

Вегетативне тіло переважної більшості видів грибів - це міцелій, або грибниця, що складається з тонких безбарвних (іноді злегка забарвлених) ниток, або гіф, з необмеженим ростом і бічним галуженням. Міцелій зазвичай диференціюється на дві функціонально різні частини: субстратний, службовець для прикріплення до субстрату, поглинання та транспортування води і розчинених у ній речовин, і повітряний, що піднімається над субстратом і утворює органи розмноження. У процесі пристосування до різних наземним умов проживання у грибів виникають численні видозміни міцелію: це склероції, столони, ризоїди, різоморфи, гаусторії та ін. Наприклад, з допомогою столонів - повітряних дугоподібних гіф - гриб швидко поширюється по субстрату. Столони прикріплюються до субстрату ризоїдами.

<br>

=== Розмноження ===

Гриби розмножуються безстатевим і статевим способами. Безстатеве розмноження відбувається частинами міцелію або окремими клітинами, які дають початок новому міцелію. Дріжджові гриби розмножуються брунькуванням.

=== Харчування ===

За способом живлення розрізняють дві основні групи грибів: сапротрофи і симбіонти. Для останніх характерні паразитизм і мутуалізм. 

До сапротрофов відноситься більшість шапинкових і цвілевих грибів, а також дріжджі. Особливістю сапротрофних грибів є те, що окремий гриб може за добу утворити міцелій сумарною довжиною гіф більше кілометра. (Довжина грибних гіф в 1 г сухого грунту листяного лісу становить близько 400 м, а в 1 г гумусу [під підстилкою] 4-8 км. ) Такий швидкий ріст і нитчасті будова міцелію обумовлює особливий тип взаємовідносин грибів з навколишнім середовищем, не характерний для інших груп еукаріотних організмів. Велика система розгалужених гіф дозволяє їм тісно контактувати з субстратом. Майже всі клітини міцелію відокремлені від субстрату лише тонкою клітинною стінкою.

Травні ферменти, що виділяються грибами, дуже швидко впливають на матеріал субстрату і сприяють його частковому перетравлювання поза грибної клітини. Такий напівпереварений матеріал потім всмоктується всією поверхнею клеткі. 

Шапинкові гриби живуть на багатому перегноєм лісовому грунті, на полях і луках, зустрічаються на гниючий деревині (опеньок літній і зимовий (відео 1), гливи)  {{#ev:youtube|XA2OutCT8qo}}

Відео 1. ''Опеньки.''

У процесі їх розвитку на міцелії формуються органи спо-роношенія - плодові тіла, що складаються з ніжки та капелюшки. Ніжка і капелюшок утворені щільними пучками гіф. У капелюшку можна розрізнити два шари: щільний верхній, часто забарвлений, покритий шкірочкою, і нижній. В одних грибів - пластинчастих - нижній шар капелюшки складається з радіально розташованих пластинок (у сироїжок, груздів, печериць, блідої поганки).

У білого гриба (відео 2), підберезовика, підосичника, маслянка він складається з численних трубочок, тому їх називають трубчастими. На пластинках, в трубочках, а у деяких представників на шипиках чи голочках утворюються десятки мільйонів спор. Після дозрівання вони висипаються на грунт, розносяться вітром, водою, комахами та іншими тваринами, що сприяє широкому поширенню грибів. 

{{#ev:youtube|80R6jWJb4BY}}

Відео 2. ''Білий гриб.''

Серед шапинкових грибів є як їстівні, так і отруйні. Найбільш цінні їстівні гриби, що широко зустрічаються в лісах  - білий, рижик, груздь справжній, підберезовик, підосичник, маслюк, шампіньон. На мал. 2 ви можете побачити відомі та маловідомі їстівні гриби.

[[Image:Gr115.jpg|center|Gr115.jpg]]

                                                       Мал. 2 ''Білий гриб, болотний підосичник, білий навізник, осінній опеньок, сироїжка.''

Отруйні гриби, такі як бліда поганка (відео 3),

{{#ev:youtube|Ao9ydjUDmLM}}

Відео 3. ''Бліда поганка.''

мухомори (мал. 3), деякі види грибів-парасольок, говорушек, рядовок та ін, вже потрапляючи в їжу, можуть викликати серйозні, а іноді й смертельні отруєння. Слід пам'ятати, що білки грибів досить швидко розщеплюються з утворенням отруйних азотистих сполук, тому отруєння може бути викликане і неотруйними, але несвіжими грибами.

[[Image:Gr111.jpg|center|Gr111.jpg]]

                                                                                   Мал. 3 ''Такий гарний та небезпечний мухомор.''

Плісняві гриби розвиваються сапротрофно в грунті, на зволожених продуктах, плодах і овочах, на тваринних і рослинних залишках, утворюючи пухнасті або павутинчасті нальоти (цвіль) сірого, зеленого, чорного, сизого кольору (мал. 4).

[[Image:Gr113.jpg|center|Gr113.jpg]]

                                                                                                         Мал. 4 ''Пліснява.''

Пліснява зустрічаються серед зигоміцетів (наприклад, мукор), сумчастих і недосконалих грибів. Серед цвілевих грибів бувають і паразитичні види, які викликають хвороби людини і тварин (аспергільоз, бластомікоз, пневмомікоз) і рослин (альтернаріоз, фузаріоз та ін. )

Відомим представником цвілевих грибів є пеніцилла. Його міцелій складається з розгалужених ниток, розділених перегородками на клітини, а спороношення нагадує китицю. На кінцях розгалужених конидієносців утворюються ланцюжки конідій, за допомогою яких пеніцілл розмножується. Цей гриб зустрічається у вигляді цвілі (зеленого, сизого, блакитного кольору) на грунті і продуктах рослинного походження (на плодах, овочах, варення, томатної пасти та ін. ) Деякі види пеніцілла використовуються для приготування пеніциліну-одного з найбільш відомих антибіотиків (мал. 5).

[[Image:Gr114.jpg|center|Gr114.jpg]]

                                                                                                          Мал. 5 ''Пеніциллін.''

Гриби разом з бактеріями грають важливу роль у загальному коловороті речовин у біосфері. Розкладаючи за допомогою ферментів органічні речовини до простих неорганічних сполук, вони роблять їх доступними для автотрофних організмів, беруть участь в утворенні родючого шару грунту - гумусу, виконують велику санітарну роботу з очищення середовища.

<br>

=== Домашнє завдання ===

Спільна ознака для грибів та рослин:

а)Утворення сечовини

б)Не рухомість у вегетативному стані

в)Фотосинтез

<br>

Спільна ознака для грибів та тварин:

а)Наявність клітинної стінки

б)Розмноження спорами

в) Утворення глікогену

<br>

Перший антибіотик відкрили завдяки:

а)Шапинковим грибам

б)Пліснявим грибам

в)Мухоморам

<br>

У багатьох грибів, що можна вживатиу у їжу є двійники, які отруйні для людини. Оберіть зі списку пару таки грибів, та зробіть доклад на тему, чим вони розрізняються, на що треба звернути увагу, щоб не переплутати, та не з'їсти отруйного гриба.

''Опеньки - лжеопеньки, лисички - лжелисички, білий гриб - несправжній білий гриб, маслюк - лжемаслюк.''

=== Контролюючий блок ===

1. Що спільного у грибів з рослинами.

2. Що спільного у грибів з тваринами.

3. Які ви знаєте їстівні гриби?

4. Які плісняві гриби надали велику користь людству і як саме?

<br>

=== Список літератури ===

 1. Урок на тему: "Гриби" автор Лабунец О. Ю.

 2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

 3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

 4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

 5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

<br>

'''''Над уроком працювали:'''''

Кравчук Я. Л.

Лабунец О. Ю.

Борисенко І.

<br>

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
<div></div><div></div>
[[Category:Біологія_7_клас]]

Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки

2011-04-22T09:08:45Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Запилення, пристосування до, запилення</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про значення запилення та його види.

=== Цілі уроку ===

*Пояснити різницю між самозапиленням та перехресним запиленням.

=== План уроку ===

*Процес запилення

*Види запилення

=== Хід уроку ===

*Описати процес запилення

*Розказати про самозапилення

*Розповісти про перехресне запилення та його переваги для рослин.

*Описати про пристосування рослин від самозапилення

<br>

У вищих рослин органом розмноження є квітка. У ньому знаходяться головні його частини - маточка (жіночий орган квітки) і тичинки (чоловічі органи), розташовані навколо маточки. Маточка складається з розширеної порожнистої нижньої частини, званої зав'яззю, витягнутого стовпчика, який закінчується розширенням - рильцем. У глибині зав'язі квітки розвивається плід. Тичинка складається з тонкої тичинкової нитки і пиляка (пилковий мішечок), що знаходиться на верху тичинки. У пиляку утворюється пилок. Коли вона дозріє, пиляки розкриваються і пилкові зерна переносяться на липку поверхню рильця маточки.

Цей процес називається запиленням (відео 1).

{{#ev:youtube|S4TG9cLicBw}}

Відео 1. ''Процес запилення.''

Потрапивши на рильце маточки пилок проростає до порожнини зав'язі, в якій чоловічі і жіночі статеві клітини зливаються, в результаті відбувається запліднення і зародження плоду. Щоб дізнатись про пристосування рослин до запилання, дивимось відео 2 та згадуємо уроки англійської.

{{#ev:youtube|zuw_voGi8JY}}

Відео 2. ''Пристосування до запилення.''

У залежності від способу перенесення пилку рослини поділяють на вітрозапилюваних (анемофільні) і комахозапилюваних (ентомофільні). У першому випадку пилок з одних рослин на інші переноситься вітром, у другому - комахами, які відвідують квітки заради збору нектару і пилку. Поряд з цим ентомофільні рослини приваблюють комах також ароматом квіток, їх яскравим забарвленням і формою суцвіття. До числа вітрозапилюваних відносяться приблизно 20%, а комахозапилюваних близько 80%.

Вітрозапилювані рослини (жито, кукурудза, береза, тополя, дуб, ліщина,і ін) мають, як правило, дрібні непоказні квітки і виділяють велику кількість легкого пилку (мал. 1, 2).

[[Image:Op1.jpg|center|Op1.jpg]]

                                                                                                             Мал. 1 ''Жито.''

[[Image:Op2.jpg|center|Op2.jpg]]

                                                                                                              Мал. 2''Ліщіна.''

Під час цвітіння цих рослин можна спостерігати величезне скупчення в повітрі пилку, при пересуванні якого з повітряним потоком він потрапляє на приймочки квіток. Для запилення потрібно пилкових зерен у багато разів менше тієї кількості, яка виділяється тичинками рослин, тому решта пилку гине.

Інакше йде справа з запиленням ентомофільних рослин. Вони виділяють пилку набагато менше, ніж вітрозапилювані рослини. Їх пилок липкий, важкий і може бути перенесений з квітки на квітку тільки комахами. Цей спосіб запилення є більш надійним. Комахи доставляють на своєму тілі пилкові зерна з чоловічих органів одних квіток безпосередньо на жіночі органи інших квіток.

Особливо гарні результати отримують, коли бджоли переносять пилок з рослин одного виду, що росте у різних умовах грунтового живлення, мікроклімату та рельєфу. У цих випадках на рильця маточок потрапляє суміш різноякісного пилку великої кількості рослин, причому проростає тільки той пилок, який більшою мірою відповідає вимогам рослини, тобто відбувається виборче запліднення.

Переваги перехресного запилення рослин комахами і позитивні явища багаторазового відвідування ними квіток рослин, які ростуть у різних умовах, були виявлені ще в середині минулого століття Ч. Дарвіном . Рослини, вирощені з насіння, отриманого при багаторазовому відвідуванні квіток бджолами, у першому та другому поколіннях відрізняються кращим розвитком, більшою потужністю і підвищеним ростом. Такі рослини дають більш життєздатне насіння і утворюють плоди з кращими товарними якостями.

Коли пилок потрапляє з тичинок на рильце маточок своєї ж квітки, відбувається самозапилення. Перенесення пилку з пиляків однієї рослини на рильце маточок квіток іншої рослини того ж виду називається перехресним запиленням. З культурних рослин розмножуються шляхом самозапилення, наприклад, пшениця, вика, соя, горох, ячмінь та ін. Такі рослини як гречка, конюшина червона, еспарцет, яблуні більшості сортів, потребують тільки  перехресного запиленні. При цьому слід зазначити, що перехресне запилення сприяє отриманню більш потужних, плідних і життєздатних рослин. Є група рослин, які зберегли здатність до самозапиленню (соняшник, люцерна, бавовник, малина, агрус і деякі інші), але і вони при перехресному запиленні комахами дають вищі врожаї.

У багатьох рослин в процесі тривалого еволюційного розвитку виробився цілий ряд пристосувань, що перешкоджають самозапиленню і сприяють перехресному запиленню. У цілої групи рослин неможливо самозапилення, тому що у них жіночі квітки з маточками розвиваються на одній рослині, а чоловічі з тичинками на іншій (одностатеві). Такі рослини прийнято називати дводомні. У цю групу входять верба, тополя, конопля, полуниця і ін. Є рослини, у яких квітки, так само як і у дводомних рослин, мають або тичинки або маточки, але вони знаходяться на одній і тій самій рослині. Такі рослини називають однодомними.

Перешкодою самозапиленню є неодночасне дозрівання тичинок і маточок, що знаходяться в одній і тій же квітці (двостатева квітка). Так, у соняшника, агруса, зніту (мал. 3)

[[Image:Op3.jpg|center|Op3.jpg]]

                                                                                                                Мал. 3 ''Зніт.''

пильовики дозрівають раніше, ніж рильце, а у яблуні, груші, подорожника та інших раніше дозріває рильце. У цих випадках запилення відбувається пилком з інших квіток, перенесеного комахами. У ряду рослин (гречка, медунка, дербенник) самозапилення утруднено через те, що квіти мають різностовбчасті органи: в одних довгі тичинки і короткі маточки, в інших навпаки - довгі маточки і короткі тичинки. Тому в межах квітки запилення власним пилком, як правило, не здійснюється.

У деяких рослин (конюшина червона, еспарцет (мал. 4, 5) спостерігаються явища самобесплідності (самостерильності).

[[Image:Op4.jpg|center|Op4.jpg]]

                                                                                                    Мал. 4 ''Конюшина червона.''

[[Image:Op5.jpg|center|Op5.jpg]]

                                                                                                         Мал. 5 ''Еспарцет.''

У цьому випадку власний пилок на рильці квітки не проростає або проростає значно повільніше, ніж потрапивший з іншої квітки. Самобезплідність зустрічається у яблуні, груші, черешні та ряду інших плодових і ягідних культур, запліднення у яких відбувається лише в тому випадку, якщо на рильце маточок одного сорту потрапив пилок з квіток іншого сорту. Щоб створити умови для нормального плодоносіння цих культур, необхідно в садах мати відповідні сорти плодових дерев, що забезпечують міжсортові запилення.
<div>Іноді людина не може покладатись на природні шляхи запилення рослин. І тоді вона втручається, використовуючи, наприклад, ось такий простий, але дієвий метод (відео 3)</div><div>''.''</div><div>{{#ev:youtube|bFs1exbO_LU}}</div><div>Відео 3. ''Штучне запилення''.</div><div></div><div></div><div> </div><div> '''Домашнє завдання'''</div><div> Анемофільні рослини запилюються:</div><div> а) Комахами</div><div> б) Вітром</div><div> в) Водою</div><div> </div><div> Ентомофільні рослини запилюються:</div><div> а)Вітром</div><div> б)Комахами</div><div> в)Безплідні</div><div> </div><div> Квітки жіночої та чоловічої статі на різних особинах у:</div><div> а)Однодомних</div><div> б)Анемофільних</div><div> в)Дводомних</div><div></div><div> </div><div> Жіночі та чоловічі квітки на одній і тій самій особині у:</div><div> а)Однодомних</div><div> б)Однодольних</div><div> в)Ентомофільних</div><div</div><div>'''Контролюючий блок'''</div><div></div><div>1. Що собою являє процес запилення?</div><div>2.Які види запилення ви знаєте?</div><div>3. Які переваги дає перехресне запилення?</div><div>4. Як рослини перешкоджають самозапиленню?</div><div></div><div></div><div></div><div>''' Список літератури'''</div><div></div><div>1. Урок на тему: "Розмноження та запліднення у рослин" автор Лесонен П. П.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div><div></div><div>'''Над уроком працювали:'''</div><div>Кравчук Я. Л.</div><div>Борисенко І.</div><div>Лесонен П. П.</div><div></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.</div><div></div><div></div></div>
[[Category:Біологія_7_клас]]

Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки

2011-04-22T08:42:08Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Будова і різноманітність, плодів. Поширення плодів</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про будову та різноманітність плодів.

=== Цілі уроку ===

*Пояснити, що будь - яка класифікація плодів - штучна.

*Розповісти про способи розповсюдження плодів.

=== План уроку ===

*Що таке плід?

*Автохорії

*Аллохорії

=== Хід уроку ===

*Розповісти про складності класифікації плодів.

*Надати характеристику автохорним та аллохорним плодам. 

Після того як відбулося запліднення яйцеклітини і почалося утворення зародка, квітка або тільки гінецей вступає в нову фазу розвитку, яка завершується формуванням плоду, цього характерною органу квіткових рослин. Але що таке плід? На перший погляд те питання може здатися дивним. Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Адже кожен знає, що зернівка пшениці, сім'янка кульбаби, томат, слива, вишня, яблуко і груша, суниця, ожина і малина - це плоди, так як вони містять в собі насіння і сприяють їх поширенню. Але не всі ботаніки з цим згодні.

Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Ще більш помилковим плодом є суниця, вся м'яка, їстівна частина якої утворена розрослим квітколожем. Але інші ботаніки справедливо заперечують проти такого дуже вузького і одностороннього визначення плоду.

Вони вказують на те, що набагато зручніше і правильніше розглядати плід як результат видозміни квітки, а не тільки гінецея, хоча саму істотну частину утворюють зав'язь або зав'язі окремих плодолистків, якщо вони ще вільні.

<br>

 Зовнішня частина плоду називається оплоднем або перікарпієм. До дозрівання насіння оплодень захищає їх від висихання, від механічних пошкоджень, у їстівних плодів також від поїдання, так як на цій стадії у ньому нерідко містяться отруйні, в'яжучі чи кислі речовини, які в подальшому зникають.

За консистенцією оплодень може бути соковитим або сухим. На цій підставі плоди штучно ділять на соковиті та сухі. Серед соковитих плодів, у свою чергу, виділяють багатонасінні (ягода, яблуко, гарбузина, гесперидій, гранатіна) і однонасінні (кістянка). 

<br>

Будь-яка класифікація плодів, тим більше класифікація, побудована на еволюційному принципі, сильно ускладнена винятковою різноманітністю плодів. Різноманітні функції плода, забезпечуючи не тільки розвиток і дозрівання насіння, але також їх розповсюдження, призвели до того, що в будові плоду є надзвичайна розмаїтість пристосувальних ознак. Але так як плід - це «зріла квітка» і так як головну роль у його утворенні відіграє все-таки гінецей, то основні підрозділи еволюційної класифікації плодів будуються на типі будови гінецея. У зв'язку з цим розрізняють дві основні групи плодів - апокарпні і цепокарпні.

<br>

На початку XX ст. шведський ботанік Р. Сернандер дав будь-яким частинам рослин, за допомогою яких вони здатні розселятися загальну назву діаспор. Як діаспора можуть виступати насіння, плоди, супліддя, частини вегетативного тіла і навіть цілі рослини. Найголовніші типи діаспор у насінних рослин - плоди та насіння, у нижчих і вищих спорових - спори.

Існують два основні шляхи розповсюдження діаспор. Один - шляхом механізмів, вироблених у процесі еволюції самою рослиною, інший - за допомогою різних зовнішніх агентів - вітру, води, тварин, людини і т. д. Перший тип одержав назву автохорії, другий - аллохорії.

Плоди і насіння автохорів розсіюються порівняно недалеко від материнської рослини, зазвичай не більше кількох метрів від неї. Група автохорних рослин поділяється на механохори і барохори . 

Плоди багатьох механохорів розкриваються по гніздах або стулках, причому насіння з них висипається. Найбільш звичайні рослини такого роду - недоторка звичайна (мал. 1), екбаліум пружинистий, або скажений огірок (відео 1).

{{#ev:youtube|CRHzhy6w3X8}}

Відео 1. ''Скажений огірок.''

<br>

[[Image:As1.jpg|center|As1.jpg]]

                                                                                                 Мал. 1 ''Недоторка звичайна.''

До барохорів відносяться рослини, які мають важкі плоди і насінням. До них можна віднести жолуді дуба, плоди волоського горіха, насіння кінського каштана. Це насіння обсипається з материнської рослини і опиняється в безпосередній близькості від своїх батьків.

 Існують чотири основні способи аллохорії. Це анемохорія, зоохорія, гідрохорія і антропохорія .

Насіння анемохорів переноситься рухом повітря. Для плодів анемохорів, що не розкриваються, характерні різноманітні літальні пристосування: летючки, крилатки і так далі. Класичний приклад рослин, що мають плоди-летючки, - кульбаба. Її плоди здатні перелітати по повітрю на значні відстані.

В окремих випадках відмерла рослина із зрілими плодами здатна саме переміщатися під поривами вітру. Ця група рослин називається перекотиполе. Підсихаюче стебло таких рослин легко обламується, і рихлий або більш менш компактний легкий кущ вільно переганяється вітром, розсіюючи при цьому дозреваюче насіння. До рослин типу перекотиполе відносяться багато мешканців степів з найрізноманітніших таксономічних груп, наприклад, качим розложистий. Цікаве видовище масового переміщення перекатиполя ви можете побачити на відео 2.

{{#ev:youtube|5yt_VSqDALk}}

Відео 2. ''Перекатиполе.''

 Плоди гідрохорів, що поширюються за допомогою води, забезпечені щільним малопроникним для води ендокарпієм, волокнистим легким мезокарпієм, а також повітроносними порожнинами, що підтримують плід на плаву. Найбільш відомим тропічним гідрохором являеться кокосова пальма (мал. 2), що заселила тропічні узбережжя усіх океанів. Плоди таких гідрохорів можуть переноситися морськими і океанічними течіями на тисячі кілометрів.

[[Image:Asi102.jpg|center|Asi102.jpg]]                                                                                                   Мал. 2 ''Кокосова пальма.''

Зоохорними називаються способи поширення плодів і насіння за допомогою тварин. Вони дуже різноманітні. Є плоди, що прикріпляються до шерсті і ніг тварин за допомогою різних причипок, гачків, шпильок, а також завдяки клейкій поверхні або залізистому опушуванню - екзозоохорія. Класичні екзозоохори - види лопуха (зображення якого ви можете побачити на мал. 3, а на відео 2 ви можете впевнитись, як міцно він тримається за шерсть тварини),

[[Image:Asi3.jpg|center|Asi3.jpg]]

                                                                                                               Мал. 3 ''Лопух''.

{{#ev:youtube|g92SCFazang}}

Відео 3. ''Ціпкий лопух''.

чиї супліддя, що мають дуже чіпкі щетинки обгорнення, легко переносяться шерстю тварин. До лап тварин за допомогою липкої поверхні прикріпляються плоди ліннеї північної (мал. 4).

[[Image:Asi5.jpg|center|Asi5.jpg]]

                                                                                                      Мал. 4 ''Ліннея північна.''

Так же часто плоди і насіння розселяються ендозоохорно. Ссавці, птахи і комахи поїдають їх і розносять на значні відстані. Звичайними ендозоохормами є соковиті плоди і ягоди наших лісів, наприклад мучниця (мал. 5).

[[Image:Asi4.jpg|center|Asi4.jpg]]

                                                                                                        Мал. 5 ''Толокнянка.''

Антропохорія серед рослин тісно пов'язана з діяльністю людини. Зокрема, антропохорами є усі смітні рослини, а також такі сміттєві рослини, як кропива (Urtica dioica). До групи антропохорних рослин примикають і культурні рослини, що займають величезні площі оброблюваних земель на усіх материках.
<div> '''Домашнє завдання'''</div><div></div><div>Оплодень - це:</div><div>а)Специфічне насіння</div><div>б)Фаза розвитку плода</div><div>в)Зовнішня частина плода</div><div></div><div>Порівняно недалеко від мтеринської рослини розсіюються:</div><div>а)Автохори</div><div>б)Дводольні</div><div>в)Гідрохори</div><div></div><div>До барохорів можна віднести:</div><div>а)Кокосову пальму</div><div>б)Кульбабу</div><div>в)Дуб</div><div></div><div>Виберіть одну з рослин із списку, дізнайтесь якомога більше про її плоди та засоби їх розповсюдження, та зробіть доклад.</div><div>''Рамбутан, грецький горіх, кавун, конвалія, шипшина.''</div><div></div><div>Для тих, хто хоче знати більше: з'ясуй, що собою являє арахіс. </div> <div>  </div><div>'''Контролюючий блок'''</div><div> </div><div> 1. Чому плоди дуже складно класифікувати?</div><div> 2. Що таке аллохори?</div><div> 3. Що таке автохори?</div><div></div><div>'''Список літератури'''</div><div>1. Урок на тему: "Плоды" автор Лабунец О. Ю.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div><div></div><div>'''Над уроком працювали:'''</div><div>Кравчук Я. Л.</div><div>Борисенко І.</div><div>Лабунец О. Ю.</div><div></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.</div><div></div><div></div></div><div><br></div>
[[Category:Біологія_7_клас]]

Розмноження квіткових рослин. Повні уроки

2011-04-22T08:25:35Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Розмноження квіткових рослин. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Розмноження, квіткових, рослин</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про особливості розмноження квіткових рослин.

=== Цілі уроку ===

*Розповісти про будову та призначення квітки.

*Описати процес запліднення у квіткових.

=== План уроку ===

*Призначення квітки

*Будова тичинок

*Будова маточок

=== Хід уроку ===

*Розказати, що квітка - орган розмноження квіткових.

*Розповісти, чому квіти бувають такі яскраві та запашні.

*Охарактеризувати будову чоловічих та жіночик статевих органів квіткових.

У покритонасінних рослин органом розмноження є квітка. 

<br>

Цвітіння рослин починається тоді, коли вони досягнуть зрілого віку і накопичать в собі запаси поживних речовин. 

Дворічні та багаторічні рослини зацвітають навесні за рахунок запасів, відкладених у попереднє літо. 

Однорічні рослини зацвітають пізніше і встигають за одне літо принести плоди та насіння. 

Зустрічаються і такі з однолітніх рослин, які протягом весни встигають розвинутися, відцвісти і дати нове покоління. Такі рослини називаються ефемерам (крупка, бурачок, мишехвістнік та ін. ) 

Цвітіння рослин - один з найбільш яскравих періодів життя рослин; згадаємо, наприклад, строкатий квітучий луг влітку або квітучі навесні дерева в плодовому саду. Цвітіння призводить до дозрівання плодів і насіння, за допомогою яких рослини розмножуються і розповсюджуються.

Квітки розпускаються з квіткових бруньок. Квітка є органом рослини, в якому розвиваються численні пиляки, а в останніх чоловічі статеві клітини (гамети), що слугують для запліднення жіночих статевих клітин (яйцеклітин). 

З запліднених яйцеклітин розвиваються зародки рослин, а з останніх виростають нові рослини. Пиляки квітки дозрівають у тичинках, а яйцеклітини - у маточках. Детальніше про процес запліднення на відео 1.

{{#ev:youtube|j2l1qTyCdQ8}}

Відео 1. ''Запліднення у квіткових.''

Тичинки і маточки (мал. 1, 2) - найбільш важливі частини квітки, тому вони захищені від висихання і коливань температури листочками, званими оцвітиною. Оцвітина частіше буває подвійною, тобто складається з зелених чашолистків, що утворюють чашечку, і забарвлених пелюсток, що утворюють віночок. У деяких рослин (буряк, конопля) всі листочки оцвітини мають зелене забарвлення; така оцвітина називається простою, чашечковидною (мал. 3).

[[Image:Cve1.jpg|center|Cve1.jpg]]

                                                                                                            Мал. 1''Тичинки.''

[[Image:Cve2.jpg|center|Cve2.jpg]]

                                                                                                          Мал. 2 ''Маточка''.

[[Image:Cve3.jpg|center|Cve3.jpg]]

                                                                                                   Мал. 3 ''Проста оцвітина.''

У інших рослин (тюльпан, лілея) проста оцвітина буває віночковидною, тобто складається з листочків, пофарбованих у яскравий колір. Зелене забарвлення чашечки говорить про те, що, крім виконання захисної ролі, зелена філіжанка здатна до фотосинтезу, тобто підсилює живлення квітки. Яскраве забарвлення віночка (біле, червоне, помаранчеве, жовте, блакитне, синє, фіолетове) робить квітки помітними, що кидаються в очі, і тому віночок не тільки захищає внутрішні частини квітки, а й залучає до квітки запилювачів - комах, що переносять пилок з квітки на квітку (відео 2).

<br> {{#ev:youtube|GC3Ytjl4CJ4}}

Відео 2. ''Запилення комахами.''

<br> Комахи залучаються до квіток також запахом ефірних олій, які містить у собі більшість рослин. Такі саме квіти, яскраво забарвлені або ароматичні, мають в собі нектарники, що виділяють солодкий сік, що збирається по крапельках комахами. Кожен пильник утворений двома половинками, в яких розвиваються по дві пилкові камери (гнізда) - мікроспорангії. Деякі комахи, наприклад бджоли, збирають також пилок, який приносять на своїх ніжках у вулик у вигляді жовтуватих грудочок, званих пергою. 

Для з'ясування функціонування квітки необхідно простежити, які процеси відбуваються в тичинці і маточці. Як сказано вище, тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка.

У гніздах молодого пиляка є особливі диплоїдні клітини-мікроспороцити, або материнські клітини мікроспор. Кожен мікроспороцит зазнає мейоз і утворює чотири мікроспори. Тут же, всередині пилкового гнізда, мікроспора збільшується в розмірах, ядро її ділиться мітотично, і утворюється два ядра - вегетативне і генеративне. На поверхні колишньої мікроспори утворюється міцна целюлозна оболонка з кількома округлими порами, крізь які в кінцевому підсумку проростають пилкові трубки. У результаті цих процесів кожна мікроспора перетворюється на пилкове зерно (пилок) - чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Пилок унікальний для кожного виду рослин, деякі його форми ви можете побачити на мал. 4.

[[Image:Cve4.jpg|center|Cve4.jpg]]

                                                                                        Мал. 4 ''Пилок різних видів рослин.''

У однодольних рослин у пилковому зерні, що знаходиться в пиляку, генеративне ядро ділиться мітотично з подальшим утворенням двох нерухомих чоловічих гамет - сперміїв. У дводольних утворення сперміїв відбувається пізніше, коли пилок потрапляє на рильце маточки. Таким чином, зріле пилкове зерно складається з двох (вегетативної та генеративної) або з трьох (вегетативної і двох сперміїв) клітин.

Утворення жіночого гаметофіту відбувається в сім'язачатку (сім'ябруньки), що знаходиться всередині зав'язі маточки (відео 3 ).

{{#ev:youtube|lFflEKtRzlU}}

Відео 3.  ''Будова маточки.''

Сім'язачаток - це видозмінений мегаспорангsq (нуцеллус), захищений покривами. Покрови на верхівці не зростаються і утворюють вузький канал - пилковхід. У нуцеллусі, поблизу пилковходу, починає розвиватися диплоїдна клітина - мегаспороцит (макроспороцит). Він ділиться мейотично, даючи чотири гаплоїдні макро-або мегаспори, зазвичай розташовані лінійно. Три мегаспори незабаром руйнуються, а четверта, найбільш віддалена від пилковходу, розвивається в зародковий мішок.

Останній зростає, його ядро тричі ділиться мітотично, в результаті чого утворюється вісім дочірніх ядер. Вони розташовуються по чотири двома групами-зблизька, пилковходу зародкового мішка і на протилежному полюсі. Від кожного полюса відходить по одному ядру в центр зародкового мішка. Це так звані полярні ядра. У подальшому вони можуть зливатися, перетворюючись на одне центральне, або вторинне диплоїдне ядро (або їх злиття відбувається пізніше, при заплідненні). Решта шість ядер, по три на кожному полюсі, поділяються тонкими клітинними перегородками.

При цьому на полюсі у пилковхода утворюється яйцевий апарат, що складається з яйцеклітини і двох клітин-сінергід. На протилежному полюсі виникають так звані клітини-антиподи, які певний час беруть участь у доставці до клітин зародкового мішка поживних речовин, а потім зникають. Така восьмиядерна сім'яклітинна структура - зародковий мішок - є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення. Утворення пилку і зародкового мішка у більшості рослин завершується одночасно. Як веде себе пилок, що потрапив у зародковий мішок, ви можете побачити на мал. 5.

[[Image:Cve5.jpg|center|Cve5.jpg]]
<div>                                                                                              Мал. 5 ''Пилок у зародковому мішку.''</div> <div></div><div></div>
'''Домашнє завдання'''
<div>Рослини, що в продовж одного сезону зацвітають, дають нове покоління та відмирають:</div><div>а)Однодольні</div><div>б)Дводольні</div><div>в)Ефемери</div><div>Оцвітина, всі листки якої мають зелене забарвлення:</div><div>а)Складна</div><div>б)Проста</div><div>в)Дводомна</div><div>Чоловічі статеві органи рослини:</div><div>а)Тичинки</div><div>б)Маточка</div><div>в)Оцвітина</div><div>Жіночі статеві органи рослини:</div><div>а)Квітка</div><div>б)Маточка</div><div>в)Гамета</div><div></div>

<div>'''Контролюючий блок'''</div><div></div><div>1. Якими бувають квіти?</div><div>2. Де розвиваються жіночі та чоловічі гамети у квіткових?</div><div>3. Що таке перга?</div><div>4. Як рослини залучають до себе запилювачив?</div><div></div><div></div>

<div>'''Список літератури'''</div><div></div><div>1. Урок на тему: "Строение и многообразие покрытосеменных растений" автор Шмыкова И. А.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div><div></div><br></div><div>'''Над уроком працювали:'''</div><div>Кравчук Я. Л.</div><div>Борисенко І.</div><div>Шмикова И. А.</div><div></div><div></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.</div><div></div><div></div>
 [[Category:Біологія_7_клас]]

Розмноження квіткових рослин. Повні уроки

2011-04-22T08:24:03Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Розмноження квіткових рослин. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Розмноження, квіткових, рослин</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про особливості розмноження квіткових рослин.

=== Цілі уроку ===

*Розповісти про будову та призначення квітки.

*Описати процес запліднення у квіткових.

=== План уроку ===

*Призначення квітки

*Будова тичинок

*Будова маточок

=== Хід уроку ===

*Розказати, що квітка - орган розмноження квіткових.

*Розповісти, чому квіти бувають такі яскраві та запашні.

*Охарактеризувати будову чоловічих та жіночик статевих органів квіткових.

У покритонасінних рослин органом розмноження є квітка. 

<br>

Цвітіння рослин починається тоді, коли вони досягнуть зрілого віку і накопичать в собі запаси поживних речовин. 

Дворічні та багаторічні рослини зацвітають навесні за рахунок запасів, відкладених у попереднє літо. 

Однорічні рослини зацвітають пізніше і встигають за одне літо принести плоди та насіння. 

Зустрічаються і такі з однолітніх рослин, які протягом весни встигають розвинутися, відцвісти і дати нове покоління. Такі рослини називаються ефемерам (крупка, бурачок, мишехвістнік та ін. ) 

Цвітіння рослин - один з найбільш яскравих періодів життя рослин; згадаємо, наприклад, строкатий квітучий луг влітку або квітучі навесні дерева в плодовому саду. Цвітіння призводить до дозрівання плодів і насіння, за допомогою яких рослини розмножуються і розповсюджуються.

Квітки розпускаються з квіткових бруньок. Квітка є органом рослини, в якому розвиваються численні пиляки, а в останніх чоловічі статеві клітини (гамети), що слугують для запліднення жіночих статевих клітин (яйцеклітин). 

З запліднених яйцеклітин розвиваються зародки рослин, а з останніх виростають нові рослини. Пиляки квітки дозрівають у тичинках, а яйцеклітини - у маточках. Детальніше про процес запліднення на відео 1.

{{#ev:youtube|j2l1qTyCdQ8}}

Відео 1. ''Запліднення у квіткових.''

Тичинки і маточки (мал. 1, 2) - найбільш важливі частини квітки, тому вони захищені від висихання і коливань температури листочками, званими оцвітиною. Оцвітина частіше буває подвійною, тобто складається з зелених чашолистків, що утворюють чашечку, і забарвлених пелюсток, що утворюють віночок. У деяких рослин (буряк, конопля) всі листочки оцвітини мають зелене забарвлення; така оцвітина називається простою, чашечковидною (мал. 3).

[[Image:Cve1.jpg|center|Cve1.jpg]]

                                                                                                            Мал. 1''Тичинки.''

[[Image:Cve2.jpg|center|Cve2.jpg]]

                                                                                                          Мал. 2 ''Маточка''.

[[Image:Cve3.jpg|center|Cve3.jpg]]

                                                                                                   Мал. 3 ''Проста оцвітина.''

У інших рослин (тюльпан, лілея) проста оцвітина буває віночковидною, тобто складається з листочків, пофарбованих у яскравий колір. Зелене забарвлення чашечки говорить про те, що, крім виконання захисної ролі, зелена філіжанка здатна до фотосинтезу, тобто підсилює живлення квітки. Яскраве забарвлення віночка (біле, червоне, помаранчеве, жовте, блакитне, синє, фіолетове) робить квітки помітними, що кидаються в очі, і тому віночок не тільки захищає внутрішні частини квітки, а й залучає до квітки запилювачів - комах, що переносять пилок з квітки на квітку (відео 2).

<br> {{#ev:youtube|GC3Ytjl4CJ4}}

Відео 2. ''Запилення комахами.''

<br> Комахи залучаються до квіток також запахом ефірних олій, які містить у собі більшість рослин. Такі саме квіти, яскраво забарвлені або ароматичні, мають в собі нектарники, що виділяють солодкий сік, що збирається по крапельках комахами. Кожен пильник утворений двома половинками, в яких розвиваються по дві пилкові камери (гнізда) - мікроспорангії. Деякі комахи, наприклад бджоли, збирають також пилок, який приносять на своїх ніжках у вулик у вигляді жовтуватих грудочок, званих пергою. 

Для з'ясування функціонування квітки необхідно простежити, які процеси відбуваються в тичинці і маточці. Як сказано вище, тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка.

У гніздах молодого пиляка є особливі диплоїдні клітини-мікроспороцити, або материнські клітини мікроспор. Кожен мікроспороцит зазнає мейоз і утворює чотири мікроспори. Тут же, всередині пилкового гнізда, мікроспора збільшується в розмірах, ядро її ділиться мітотично, і утворюється два ядра - вегетативне і генеративне. На поверхні колишньої мікроспори утворюється міцна целюлозна оболонка з кількома округлими порами, крізь які в кінцевому підсумку проростають пилкові трубки. У результаті цих процесів кожна мікроспора перетворюється на пилкове зерно (пилок) - чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Пилок унікальний для кожного виду рослин, деякі його форми ви можете побачити на мал. 4.

[[Image:Cve4.jpg|center|Cve4.jpg]]

                                                                                        Мал. 4 ''Пилок різних видів рослин.''

У однодольних рослин у пилковому зерні, що знаходиться в пиляку, генеративне ядро ділиться мітотично з подальшим утворенням двох нерухомих чоловічих гамет - сперміїв. У дводольних утворення сперміїв відбувається пізніше, коли пилок потрапляє на рильце маточки. Таким чином, зріле пилкове зерно складається з двох (вегетативної та генеративної) або з трьох (вегетативної і двох сперміїв) клітин.

Утворення жіночого гаметофіту відбувається в сім'язачатку (сім'ябруньки), що знаходиться всередині зав'язі маточки (відео 3 ).

{{#ev:youtube|lFflEKtRzlU}}

Відео 3.  ''Будова маточки.''

Сім'язачаток - це видозмінений мегаспорангsq (нуцеллус), захищений покривами. Покрови на верхівці не зростаються і утворюють вузький канал - пилковхід. У нуцеллусі, поблизу пилковходу, починає розвиватися диплоїдна клітина - мегаспороцит (макроспороцит). Він ділиться мейотично, даючи чотири гаплоїдні макро-або мегаспори, зазвичай розташовані лінійно. Три мегаспори незабаром руйнуються, а четверта, найбільш віддалена від пилковходу, розвивається в зародковий мішок.

Останній зростає, його ядро тричі ділиться мітотично, в результаті чого утворюється вісім дочірніх ядер. Вони розташовуються по чотири двома групами-зблизька, пилковходу зародкового мішка і на протилежному полюсі. Від кожного полюса відходить по одному ядру в центр зародкового мішка. Це так звані полярні ядра. У подальшому вони можуть зливатися, перетворюючись на одне центральне, або вторинне диплоїдне ядро (або їх злиття відбувається пізніше, при заплідненні). Решта шість ядер, по три на кожному полюсі, поділяються тонкими клітинними перегородками.

При цьому на полюсі у пилковхода утворюється яйцевий апарат, що складається з яйцеклітини і двох клітин-сінергід. На протилежному полюсі виникають так звані клітини-антиподи, які певний час беруть участь у доставці до клітин зародкового мішка поживних речовин, а потім зникають. Така восьмиядерна сім'яклітинна структура - зародковий мішок - є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення. Утворення пилку і зародкового мішка у більшості рослин завершується одночасно. Як веде себе пилок, що потрапив у зародковий мішок, ви можете побачити на мал. 5.

[[Image:Cve5.jpg|center|Cve5.jpg]]
<div>                                                                                              Мал. 5 ''Пилок у зародковому мішку.''</div> <div></div><div></div>
'''Домашнє завдання'''
<div>Рослини, що в продовж одного сезону зацвітають, дають нове покоління та відмирають:</div><div>а)Однодольні</div><div>б)Дводольні</div><div>в)Ефемери</div><div>Оцвітина, всі листки якої мають зелене забарвлення:</div><div>а)Складна</div><div>б)Проста</div><div>в)Дводомна</div><div>Чоловічі статеві органи рослини:</div><div>а)Тичинки</div><div>б)Маточка</div><div>в)Оцвітина</div><div>Жіночі статеві органи рослини:</div><div>а)Квітка</div><div>б)Маточка</div><div>в)Гамета</div><div></div><div</div><div>'''Контролюючий блок'''</div><div></div><div>1. Якими бувають квіти?</div><div>2. Де розвиваються жіночі та чоловічі гамети у квіткових?</div><div>3. Що таке перга?</div><div>4. Як рослини залучають до себе запилювачив?</div><div></div><div></div><div</div><div>'''Список літератури'''</div><div></div><div>1. Урок на тему: "Строение и многообразие покрытосеменных растений" автор Шмыкова И. А.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div><div></div><div</div><div>'''Над уроком працювали:'''</div><div>Кравчук Я. Л.</div><div>Борисенко І.</div><div>Шмикова И. А.</div><div></div><div></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.</div><div></div><div></div></div>
[[Category:Біологія_7_клас]]

Біологія 7 клас. Повні уроки

2011-04-17T04:43:52Z

User18:

'''Вступ''' <br>[[Біологія — наука про живу природу. Значення біології. Повні уроки|Тема 1. Біологія – наука про живу природу. Значення біології]] <br>[[Різноманітність живих організмів та їх класифікація. Повні уроки|Тема 2. Різноманітність живих організмів та їх класифікація]] <br>[[Дослідження біологічних oб'єктів. Повні уроки|Тема 3. Дослідження біологічних об'єктів ]]<br>

'''Царство Рослини<br>Основні функції рослинного організму''' <br>[[Загальна характеристики Царства Рослини. Повні уроки|Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини]] <br>[[Життєдіяльність рослин. Повні уроки|Тема 5. Життєдіяльність рослин ]]<br>[[Живлення рослин. Фотосинтез Повні уроки|Тема 6. Живлення рослин. Фотосинтез]] <br>[[Транспорт речовин і випаровування води. Повні уроки|Тема 7. Транспорт речовин і випаровування води ]]<br>[[Ріст і розвиток рослин Повні уроки|Тема 8. Ріст і розвиток рослин]] <br>[[Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин. Повні уроки|Тема 9. Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин]] <br><br> '''Будова рослин''' <br>[[Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки|Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади ]]<br>[[Життєдіяльність клітин. Повні уроки|Тема 11. Життєдіяльність клітин]] <br>[[Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини Повні уроки|Тема 12. Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини]] <br>[[Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи. Повні уроки|Тема 13. Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи]]     <br>[[Корінь, будова та функції. Повні уроки|Тема 14. Корінь, будова та функції ]]<br>[[Клітинна будова кореня. Повні уроки|Тема 15. Клітинна будова кореня]] <br>[[Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки. Повні уроки|Тема 16. Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки]] <br>[[Внутрішня будова стебла. Повні уроки|Тема 17. Внутрішня будова стебла]] <br>[[Видозмінені пагони. Повні уроки|Тема 18. Видозмінені пагони]] <br>[[Листок. Зовнішня будова листка. Повні уроки|Тема 19. Листок. Зовнішня будова листка ]]<br>[[Внутрішня будова листка. Повні уроки|Тема 20. Внутрішня будова листка ]]<br><br> '''Розмноження рослин''' <br>[[Способи розмноження рослин. Повні уроки|Тема 21. Способи розмноження рослин]] <br> Тема 22. Розмноження спорами     <br>[[Розмноження квіткових рослин. Повні уроки|Тема 23. Розмноження квіткових рослин]]     <br>[[Життєвий цикл рослин. Повні уроки|Тема 24. Життєвий цикл рослин ]]     <br>[[Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки|Тема 25. Квітка – генеративний орган. Суцвіття]]      <br>[[Запилення,_пристосування_до_запилення._Повні_уроки|Тема 26. Запилення, пристосування до запилення]]       <br>[[Насінина і плід. Повні уроки|Тема 27. Насінина і плід]]     <br>[[Проростання насіння, умови його проростання. Повні уроки|Тема 28. Проростання насіння, умови його проростання]]     <br>[[Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки|Тема 29. Будова і різноманітність плодів.  Поширення плодів ]]<br><br>'''Різноманіття рослин''' <br> Тема 30. Основи систематики. Класифікація рослин <br> '''Водорості''' <br>[[Загальна характеристика водоростей. Повні уроки|Тема 31. Загальна характеристика водоростей ]]    <br> Тема 32. Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання     <br>[[Морські водорості. Повні уроки|Тема 33. Морські водорості ]]    <br>[[Значення водоростей у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 34. Значення водоростей у природі та житті людини ]]<br>      <br> '''Вищі спорові рослини''' <br> Тема 35. Загальна характеристика вищих спорових рослин     <br>[[Відділ Мохоподібні. Повні уроки|Тема 36. Відділ Мохоподібні ]]<br>[[Сфагнові мохи, утворення торфу. Повні уроки|Тема 37. Сфагнові мохи, утворення торфу  ]]   <br>[[Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні. Повні уроки|Тема 38. Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні]] <br>[[Папоротеподібні. Повні уроки|Тема 39. Папоротеподібні ]]<br> Тема 40. Колишній розквіт папоротеподібних <br><br> '''Голонасінні''' <br>[[Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні. Повні уроки|Тема 41. Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ]]<br>[[Різноманіття та значення. Повні уроки|Тема 42. Різноманіття та значення]]     <br>[[Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки|Тема 43. Загальні ознаки Хвойних ]]<br><br> '''Покритонасінні''' <br>[[Відділ Квіткові. Повні уроки|Тема 44. Відділ Квіткові ]]    <br>[[Класифікація квіткових рослин. Повні уроки|Тема 45. Класифікація квіткових рослин]]     <br>[[Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові Повні уроки|Тема 46. Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові ]]    <br>[[Пасльонові та айстрові. Повні уроки|Тема 47. Пасльонові та айстрові]]     <br>[[Клас Однодольні. Родина Лілійні. Повні уроки|Тема 48. Клас Однодольні. Родина Лілійні]]     <br>[[Родина Злаки. Повні уроки|Тема 49. Родина Злаки]] <br><br> '''Гриби і бактерії<br>Гриби''' <br>[[Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки|Тема 50. Загальна характеристика царства Гриби]]      <br>[[Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки|Тема 51. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів]] <br> Тема 52. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів: дріжджі та паразитичні гриби <br>[[Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки|Тема 53. Будова і життєдіяльність лишайників]] <br>[[Значення грибів і лишайників у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 54. Значення грибів і лишайників у природі та житті людини]] <br><br> '''Бактерії''' <br>[[Загальна характеристика бактерій. Повні уроки|Тема 55. Загальна характеристика бактерій ]]<br>[[Різноманіття бактерій. Повні уроки|Тема 56. Різноманіття бактерій ]]<br>[[Значення бактерій у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 57. Значення бактерій у природі та житті людини ]]<br><br> '''Організм та середовище існування людини''' <br> Тема 58. Організм і середовище існування. Екологічні групи рослин     <br>[[Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми. Повні уроки|Тема 59. Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми ]]    <br> Тема 60. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах     <br> Тема 61. Рослинні угруповання     <br> Тема 62. Охорона рослин. Червона книга України     <br> Тема 63. Історичний розвиток рослин <br>

<br>

<br>

Повний перелік шкільних предметів: [[Заглавная страница|біологія]], українська мова та література, математика...

<br>

'''<u>Зміст уроку</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання

'''<u>Практика</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання

'''<u>Ілюстрації</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''<u>Доповнення</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше

'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки

2011-04-17T04:31:06Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Запилення, пристосування до, запилення</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про значення запилення та його види.

=== Цілі уроку ===

*Пояснити різницю між самозапиленням та перехресним запиленням.

=== План уроку ===

*Процес запилення

*Види запилення

=== Хід уроку ===

*Описати процес запилення

*Розказати про самозапилення

*Розповісти про перехресне запилення та його переваги для рослин.

*Описати про пристосування рослин від самозапилення

<br>

У вищих рослин органом розмноження є квітка. У ньому знаходяться головні його частини - маточка (жіночий орган квітки) і тичинки (чоловічі органи), розташовані навколо маточки. Маточка складається з розширеної порожнистої нижньої частини, званої зав'яззю, витягнутого стовпчика, який закінчується розширенням - рильцем. У глибині зав'язі квітки розвивається плід. Тичинка складається з тонкої тичинкової нитки і пиляка (пилковий мішечок), що знаходиться на верху тичинки. У пиляку утворюється пилок. Коли вона дозріє, пиляки розкриваються і пилкові зерна переносяться на липку поверхню рильця маточки.

Цей процес називається запиленням (відео 1).

{{#ev:youtube|S4TG9cLicBw}}

Відео 1. ''Процес запилення.''

Потрапивши на рильце маточки пилок проростає до порожнини зав'язі, в якій чоловічі і жіночі статеві клітини зливаються, в результаті відбувається запліднення і зародження плоду. Щоб дізнатись про пристосування рослин до запилання, дивимось відео 2 та згадуємо уроки англійської.

{{#ev:youtube|zuw_voGi8JY}}

Відео 2. ''Пристосування до запилення.''

У залежності від способу перенесення пилку рослини поділяють на вітрозапилюваних (анемофільні) і комахозапилюваних (ентомофільні). У першому випадку пилок з одних рослин на інші переноситься вітром, у другому - комахами, які відвідують квітки заради збору нектару і пилку. Поряд з цим ентомофільні рослини приваблюють комах також ароматом квіток, їх яскравим забарвленням і формою суцвіття. До числа вітрозапилюваних відносяться приблизно 20%, а комахозапилюваних близько 80%.

Вітрозапилювані рослини (жито, кукурудза, береза, тополя, дуб, ліщина,і ін) мають, як правило, дрібні непоказні квітки і виділяють велику кількість легкого пилку (мал. 1, 2).

[[Image:Op1.jpg|center|Op1.jpg]]

                                                                                                             Мал. 1 ''Жито.''

[[Image:Op2.jpg|center|Op2.jpg]]

                                                                                                              Мал. 2''Ліщіна.''

Під час цвітіння цих рослин можна спостерігати величезне скупчення в повітрі пилку, при пересуванні якого з повітряним потоком він потрапляє на приймочки квіток. Для запилення потрібно пилкових зерен у багато разів менше тієї кількості, яка виділяється тичинками рослин, тому решта пилку гине.

Інакше йде справа з запиленням ентомофільних рослин. Вони виділяють пилку набагато менше, ніж вітрозапилювані рослини. Їх пилок липкий, важкий і може бути перенесений з квітки на квітку тільки комахами. Цей спосіб запилення є більш надійним. Комахи доставляють на своєму тілі пилкові зерна з чоловічих органів одних квіток безпосередньо на жіночі органи інших квіток.

Особливо гарні результати отримують, коли бджоли переносять пилок з рослин одного виду, що росте у різних умовах грунтового живлення, мікроклімату та рельєфу. У цих випадках на рильця маточок потрапляє суміш різноякісного пилку великої кількості рослин, причому проростає тільки той пилок, який більшою мірою відповідає вимогам рослини, тобто відбувається виборче запліднення.

Переваги перехресного запилення рослин комахами і позитивні явища багаторазового відвідування ними квіток рослин, які ростуть у різних умовах, були виявлені ще в середині минулого століття Ч. Дарвіном . Рослини, вирощені з насіння, отриманого при багаторазовому відвідуванні квіток бджолами, у першому та другому поколіннях відрізняються кращим розвитком, більшою потужністю і підвищеним ростом. Такі рослини дають більш життєздатне насіння і утворюють плоди з кращими товарними якостями.

Коли пилок потрапляє з тичинок на рильце маточок своєї ж квітки, відбувається самозапилення. Перенесення пилку з пиляків однієї рослини на рильце маточок квіток іншої рослини того ж виду називається перехресним запиленням. З культурних рослин розмножуються шляхом самозапилення, наприклад, пшениця, вика, соя, горох, ячмінь та ін. Такі рослини як гречка, конюшина червона, еспарцет, яблуні більшості сортів, потребують тільки  перехресного запиленні. При цьому слід зазначити, що перехресне запилення сприяє отриманню більш потужних, плідних і життєздатних рослин. Є група рослин, які зберегли здатність до самозапиленню (соняшник, люцерна, бавовник, малина, агрус і деякі інші), але і вони при перехресному запиленні комахами дають вищі врожаї.

У багатьох рослин в процесі тривалого еволюційного розвитку виробився цілий ряд пристосувань, що перешкоджають самозапиленню і сприяють перехресному запиленню. У цілої групи рослин неможливо самозапилення, тому що у них жіночі квітки з маточками розвиваються на одній рослині, а чоловічі з тичинками на іншій (одностатеві). Такі рослини прийнято називати дводомні. У цю групу входять верба, тополя, конопля, полуниця і ін. Є рослини, у яких квітки, так само як і у дводомних рослин, мають або тичинки або маточки, але вони знаходяться на одній і тій самій рослині. Такі рослини називають однодомними.

Перешкодою самозапиленню є неодночасне дозрівання тичинок і маточок, що знаходяться в одній і тій же квітці (двостатева квітка). Так, у соняшника, агруса, зніту (мал. 3)

[[Image:Op3.jpg|center|Op3.jpg]]

                                                                                                                Мал. 3 ''Зніт.''

пильовики дозрівають раніше, ніж рильце, а у яблуні, груші, подорожника та інших раніше дозріває рильце. У цих випадках запилення відбувається пилком з інших квіток, перенесеного комахами. У ряду рослин (гречка, медунка, дербенник) самозапилення утруднено через те, що квіти мають різностовбчасті органи: в одних довгі тичинки і короткі маточки, в інших навпаки - довгі маточки і короткі тичинки. Тому в межах квітки запилення власним пилком, як правило, не здійснюється.

У деяких рослин (конюшина червона, еспарцет (мал. 4, 5) спостерігаються явища самобесплідності (самостерильності).

[[Image:Op4.jpg|center|Op4.jpg]]

                                                                                                    Мал. 4 ''Конюшина червона.''

[[Image:Op5.jpg|center|Op5.jpg]]

                                                                                                         Мал. 5 ''Еспарцет.''

У цьому випадку власний пилок на рильці квітки не проростає або проростає значно повільніше, ніж потрапивший з іншої квітки. Самобезплідність зустрічається у яблуні, груші, черешні та ряду інших плодових і ягідних культур, запліднення у яких відбувається лише в тому випадку, якщо на рильце маточок одного сорту потрапив пилок з квіток іншого сорту. Щоб створити умови для нормального плодоносіння цих культур, необхідно в садах мати відповідні сорти плодових дерев, що забезпечують міжсортові запилення.
<div>Іноді людина не може покладатись на природні шляхи запилення рослин. І тоді вона втручається, використовуючи, наприклад, ось такий простий, але дієвий метод (відео 3)</div><div>''.''</div><div>{{#ev:youtube|bFs1exbO_LU}}</div><div>Відео 3. ''Штучне запилення''.</div><div></div><div></div><div> </div><div>'''Контролюючий блок'''</div><div></div><div>1. Що собою являє процес запилення?</div><div>2.Які види запилення ви знаєте?</div><div>3. Які переваги дає перехресне запилення?</div><div>4. Як рослини перешкоджають самозапиленню?</div><div></div><div></div><div></div><div>''' Список літератури'''</div><div></div><div>1. Урок на тему: "Розмноження та запліднення у рослин" автор Лесонен П. П.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div><div></div><div>'''Над уроком працювали:'''</div><div>Кравчук Я. Л.</div><div>Борисенко І.</div><div>Лесонен П. П.</div><div></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.</div><div></div><div>[[категория: Біологія 7 клас]]</div></div>

Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки

2011-04-17T04:15:32Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки'''

<br>

У вищих рослин органом розмноження є квітка. У ньому знаходяться головні його частини - маточка (жіночий орган квітки) і тичинки (чоловічі органи), розташовані навколо маточки. Маточка складається з розширеної порожнистої нижньої частини, званої зав'яззю, витягнутого стовпчика, який закінчується розширенням - рильцем. У глибині зав'язі квітки розвивається плід. Тичинка складається з тонкої тичинкової нитки і пиляка (пилковий мішечок), що знаходиться на верху тичинки. У пиляку утворюється пилок. Коли вона дозріє, пиляки розкриваються і пилкові зерна переносяться на липку поверхню рильця маточки.

Цей процес називається запиленням. Потрапивши на рильце маточки пилок проростає до порожнини зав'язі, в якій чоловічі і жіночі статеві клітини зливаються, в результаті відбувається запліднення і зародження плоду. Щоб дізнатись про пристосування рослин до запилання, дивимось відео 1 та згадуємо уроки англійської.

{{#ev:youtube|zuw_voGi8JY}}

Відео 1. ''Пристосування до запилення.''

У залежності від способу перенесення пилку рослини поділяють на вітрозапилюваних (анемофільні) і комахозапилюваних (ентомофільні). У першому випадку пилок з одних рослин на інші переноситься вітром, у другому - комахами, які відвідують квітки заради збору нектару і пилку. Поряд з цим ентомофільні рослини приваблюють комах також ароматом квіток, їх яскравим забарвленням і формою суцвіття. До числа вітрозапилюваних відносяться приблизно 20%, а комахозапилюваних близько 80%.

Вітрозапилювані рослини (жито, кукурудза, береза, тополя, дуб, ліщина,і ін) мають, як правило, дрібні непоказні квітки і виділяють велику кількість легкого пилку (мал. 1, 2).

[[Image:Op1.jpg|center|Op1.jpg]]

                                                                                                             Мал. 1 ''Жито.''

[[Image:Op2.jpg|center|Op2.jpg]]

                                                                                                              Мал. 2''Ліщіна.''

Під час цвітіння цих рослин можна спостерігати величезне скупчення в повітрі пилку, при пересуванні якого з повітряним потоком він потрапляє на приймочки квіток. Для запилення потрібно пилкових зерен у багато разів менше тієї кількості, яка виділяється тичинками рослин, тому решта пилку гине.

Інакше йде справа з запиленням ентомофільних рослин. Вони виділяють пилку набагато менше, ніж вітрозапилювані рослини. Їх пилок липкий, важкий і може бути перенесений з квітки на квітку тільки комахами. Цей спосіб запилення є більш надійним. Комахи доставляють на своєму тілі пилкові зерна з чоловічих органів одних квіток безпосередньо на жіночі органи інших квіток.

Особливо гарні результати отримують, коли бджоли переносять пилок з рослин одного виду, що росте у різних умовах грунтового живлення, мікроклімату та рельєфу. У цих випадках на рильця маточок потрапляє суміш різноякісного пилку великої кількості рослин, причому проростає тільки той пилок, який більшою мірою відповідає вимогам рослини, тобто відбувається виборче запліднення.

Переваги перехресного запилення рослин комахами і позитивні явища багаторазового відвідування ними квіток рослин, які ростуть у різних умовах, були виявлені ще в середині минулого століття Ч. Дарвіном . Рослини, вирощені з насіння, отриманого при багаторазовому відвідуванні квіток бджолами, у першому та другому поколіннях відрізняються кращим розвитком, більшою потужністю і підвищеним ростом. Такі рослини дають більш життєздатне насіння і утворюють плоди з кращими товарними якостями.

Коли пилок потрапляє з тичинок на рильце маточок своєї ж квітки, відбувається самозапилення. Перенесення пилку з пиляків однієї рослини на рильце маточок квіток іншої рослини того ж виду називається перехресним запиленням. З культурних рослин розмножуються шляхом самозапилення, наприклад, пшениця, вика, соя, горох, ячмінь та ін. Такі рослини як гречка, конюшина червона, еспарцет, яблуні більшості сортів, потребують тільки  перехресного запиленні. При цьому слід зазначити, що перехресне запилення сприяє отриманню більш потужних, плідних і життєздатних рослин. Є група рослин, які зберегли здатність до самозапиленню (соняшник, люцерна, бавовник, малина, агрус і деякі інші), але і вони при перехресному запиленні комахами дають вищі врожаї.

У багатьох рослин в процесі тривалого еволюційного розвитку виробився цілий ряд пристосувань, що перешкоджають самозапиленню і сприяють перехресному запиленню. У цілої групи рослин неможливо самозапилення, тому що у них жіночі квітки з маточками розвиваються на одній рослині, а чоловічі з тичинками на іншій (одностатеві). Такі рослини прийнято називати дводомні. У цю групу входять верба, тополя, конопля, полуниця і ін. Є рослини, у яких квітки, так само як і у дводомних рослин, мають або тичинки або маточки, але вони знаходяться на одній і тій самій рослині. Такі рослини називають однодомними.

Перешкодою самозапиленню є неодночасне дозрівання тичинок і маточок, що знаходяться в одній і тій же квітці (двостатева квітка). Так, у соняшника, агруса, зніту (мал. 3)

[[Image:Op3.jpg|center|Op3.jpg]]

                                                                                                                Мал. 3 ''Зніт.''

пильовики дозрівають раніше, ніж рильце, а у яблуні, груші, подорожника та інших раніше дозріває рильце. У цих випадках запилення відбувається пилком з інших квіток, перенесеного комахами. У ряду рослин (гречка, медунка, дербенник) самозапилення утруднено через те, що квіти мають різностовбчасті органи: в одних довгі тичинки і короткі маточки, в інших навпаки - довгі маточки і короткі тичинки. Тому в межах квітки запилення власним пилком, як правило, не здійснюється.

У деяких рослин (конюшина червона, еспарцет (мал. 4, 5) спостерігаються явища самобесплідності (самостерильності).

[[Image:Op4.jpg|center|Op4.jpg]]

                                                                                                    Мал. 4 ''Конюшина червона.''

[[Image:Op5.jpg|center|Op5.jpg]]

                                                                                                         Мал. 5 ''Еспарцет.''

У цьому випадку власний пилок на рильці квітки не проростає або проростає значно повільніше, ніж потрапивший з іншої квітки. Самобезплідність зустрічається у яблуні, груші, черешні та ряду інших плодових і ягідних культур, запліднення у яких відбувається лише в тому випадку, якщо на рильце маточок одного сорту потрапив пилок з квіток іншого сорту. Щоб створити умови для нормального плодоносіння цих культур, необхідно в садах мати відповідні сорти плодових дерев, що забезпечують міжсортові запилення.
<div>Іноді людина не може покладатись на природні шляхи запилення рослин. І тоді вона втручається, використовуючи, наприклад, ось такі прості, але дієві методи (відео 2, 3)</div><div>{{#ev:youtube|S4TG9cLicBw}}<br></div><div>Відео 2. ''Штучне запилення.''</div><div</div><div>{{#ev:youtube|bFs1exbO_LU}}</div>

Файл:Op5.jpg

2011-04-17T04:07:53Z

User18:

Файл:Op4.jpg

2011-04-17T04:06:54Z

User18:

Файл:Op3.jpg

2011-04-17T04:06:21Z

User18:

Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки

2011-04-17T04:05:59Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки'''

<br>

У вищих рослин органом розмноження є квітка. У ньому знаходяться головні його частини - маточка (жіночий орган квітки) і тичинки (чоловічі органи), розташовані навколо маточки. Маточка складається з розширеної порожнистої нижньої частини, званої зав'яззю, витягнутого стовпчика, який закінчується розширенням - рильцем. У глибині зав'язі квітки розвивається плід. Тичинка складається з тонкої тичинкової нитки і пиляка (пилковий мішечок), що знаходиться на верху тичинки. У пиляку утворюється пилок. Коли вона дозріє, пиляки розкриваються і пилкові зерна переносяться на липку поверхню рильця маточки.

Цей процес називається запиленням. Потрапивши на рильце маточки пилок проростає до порожнини зав'язі, в якій чоловічі і жіночі статеві клітини зливаються, в результаті відбувається запліднення і зародження плоду.

У залежності від способу перенесення пилку рослини поділяють на вітрозапилюваних (анемофільні) і комахозапилюваних (ентомофільні). У першому випадку пилок з одних рослин на інші переноситься вітром, у другому - комахами, які відвідують квітки заради збору нектару і пилку. Поряд з цим ентомофільні рослини приваблюють комах також ароматом квіток, їх яскравим забарвленням і формою суцвіття. До числа вітрозапилюваних відносяться приблизно 20%, а комахозапилюваних близько 80%.

Вітрозапилювані рослини (жито, кукурудза, береза, тополя, дуб, ліщина,і ін) мають, як правило, дрібні непоказні квітки і виділяють велику кількість легкого пилку (мал. 1, 2).

[[Image:Op1.jpg|center|Op1.jpg]]

[[Image:Op2.jpg|center|Op2.jpg]]

Під час цвітіння цих рослин можна спостерігати величезне скупчення в повітрі пилку, при пересуванні якого з повітряним потоком він потрапляє на приймочки квіток. Для запилення потрібно пилкових зерен у багато разів менше тієї кількості, яка виділяється тичинками рослин, тому решта пилку гине.

Інакше йде справа з запиленням ентомофільних рослин. Вони виділяють пилку набагато менше, ніж вітрозапилювані рослини. Їх пилок липкий, важкий і може бути перенесений з квітки на квітку тільки комахами. Цей спосіб запилення є більш надійним. Комахи доставляють на своєму тілі пилкові зерна з чоловічих органів одних квіток безпосередньо на жіночі органи інших квіток.

Особливо гарні результати отримують, коли бджоли переносять пилок з рослин одного виду, що росте у різних умовах грунтового живлення, мікроклімату та рельєфу. У цих випадках на рильця маточок потрапляє суміш різноякісного пилку великої кількості рослин, причому проростає тільки той пилок, який більшою мірою відповідає вимогам рослини, тобто відбувається виборче запліднення.

Переваги перехресного запилення рослин комахами і позитивні явища багаторазового відвідування ними квіток рослин, які ростуть у різних умовах, були виявлені ще в середині минулого століття Ч. Дарвіном . Рослини, вирощені з насіння, отриманого при багаторазовому відвідуванні квіток бджолами, у першому та другому поколіннях відрізняються кращим розвитком, більшою потужністю і підвищеним ростом. Такі рослини дають більш життєздатне насіння і утворюють плоди з кращими товарними якостями.

Коли пилок потрапляє з тичинок на рильце маточок своєї ж квітки, відбувається самозапилення. Перенесення пилку з пиляків однієї рослини на рильце маточок квіток іншої рослини того ж виду називається перехресним запиленням. З культурних рослин розмножуються шляхом самозапилення, наприклад, пшениця, вика, соя, горох, ячмінь та ін. Такі рослини як гречка, конюшина червона, еспарцет, яблуні більшості сортів, потребують тільки  перехресного запиленні. При цьому слід зазначити, що перехресне запилення сприяє отриманню більш потужних, плідних і життєздатних рослин. Є група рослин, які зберегли здатність до самозапиленню (соняшник, люцерна, бавовник, малина, агрус і деякі інші), але і вони при перехресному запиленні комахами дають вищі врожаї.

У багатьох рослин в процесі тривалого еволюційного розвитку виробився цілий ряд пристосувань, що перешкоджають самозапиленню і сприяють перехресному запиленню. У цілої групи рослин неможливо самозапилення, тому що у них жіночі квітки з маточками розвиваються на одній рослині, а чоловічі з тичинками на іншій (одностатеві). Такі рослини прийнято називати дводомні. У цю групу входять верба, тополя, конопля, полуниця і ін. Є рослини, у яких квітки, так само як і у дводомних рослин, мають або тичинки або маточки, але вони знаходяться на одній і тій самій рослині. Такі рослини називають однодомними.

Перешкодою самозапиленню є неодночасне дозрівання тичинок і маточок, що знаходяться в одній і тій же квітці (двостатева квітка). Так, у соняшника, агруса, зніту (мал. 3)

[[Image:op3.jpg|center]]

пильовики дозрівають раніше, ніж рильце, а у яблуні, груші, подорожника та інших раніше дозріває рильце. У цих випадках запилення відбувається пилком з інших квіток, перенесеного комахами. У ряду рослин (гречка, медунка, дербенник) самозапилення утруднено через те, що квіти мають різностовбчасті органи: в одних довгі тичинки і короткі маточки, в інших навпаки - довгі маточки і короткі тичинки. Тому в межах квітки запилення власним пилком, як правило, не здійснюється.

У деяких рослин (конюшина червона, еспарцет (мал. 4, 5) спостерігаються явища самобесплідності (самостерильності).

[[Image:op4.jpg|center]]

[[Image:op5.jpg|center]]

У цьому випадку власний пилок на рильці квітки не проростає або проростає значно повільніше, ніж потрапивший з іншої квітки. Самобезплідність зустрічається у яблуні, груші, черешні та ряду інших плодових і ягідних культур, запліднення у яких відбувається лише в тому випадку, якщо на рильце маточок одного сорту потрапив пилок з квіток іншого сорту. Щоб створити умови для нормального плодоносіння цих культур, необхідно в садах мати відповідні сорти плодових дерев, що забезпечують міжсортові запилення.
<div><br></div>

Файл:Op2.jpg

2011-04-17T03:55:28Z

User18:

Файл:Op1.jpg

2011-04-17T03:54:54Z

User18:

Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки

2011-04-17T03:54:30Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки'''

<br>

У вищих рослин органом розмноження є квітка. У ньому знаходяться головні його частини - маточка (жіночий орган квітки) і тичинки (чоловічі органи), розташовані навколо маточки. Маточка складається з розширеної порожнистої нижньої частини, званої зав'яззю, витягнутого стовпчика, який закінчується розширенням - рильцем. У глибині зав'язі квітки розвивається плід. Тичинка складається з тонкої тичинкової нитки і пиляка (пилковий мішечок), що знаходиться на верху тичинки. У пиляку утворюється пилок. Коли вона дозріє, пиляки розкриваються і пилкові зерна переносяться на липку поверхню рильця маточки.

Цей процес називається запиленням. Потрапивши на рильце маточки пилок проростає до порожнини зав'язі, в якій чоловічі і жіночі статеві клітини зливаються, в результаті відбувається запліднення і зародження плоду.

У залежності від способу перенесення пилку рослини поділяють на вітрозапилюваних (анемофільні) і комахозапилюваних (ентомофільні). У першому випадку пилок з одних рослин на інші переноситься вітром, у другому - комахами, які відвідують квітки заради збору нектару і пилку. Поряд з цим ентомофільні рослини приваблюють комах також ароматом квіток, їх яскравим забарвленням і формою суцвіття. До числа вітрозапилюваних відносяться приблизно 20%, а комахозапилюваних близько 80%.

Вітрозапилювані рослини (жито, кукурудза, береза, тополя, дуб, ліщина,і ін) мають, як правило, дрібні непоказні квітки і виділяють велику кількість легкого пилку (мал. 1, 2).

[[Image:op1.jpg|center]]

[[Image:op2.jpg|center]]

Під час цвітіння цих рослин можна спостерігати величезне скупчення в повітрі пилку, при пересуванні якого з повітряним потоком він потрапляє на приймочки квіток. Для запилення потрібно пилкових зерен у багато разів менше тієї кількості, яка виділяється тичинками рослин, тому решта пилку гине.

Інакше йде справа з запиленням ентомофільних рослин. Вони виділяють пилку набагато менше, ніж вітрозапилювані рослини. Їх пилок липкий, важкий і може бути перенесений з квітки на квітку тільки комахами. Цей спосіб запилення є більш надійним. Комахи доставляють на своєму тілі пилкові зерна з чоловічих органів одних квіток безпосередньо на жіночі органи інших квіток.

Особливо гарні результати отримують, коли бджоли переносять пилок з рослин одного виду, що росте у різних умовах грунтового живлення, мікроклімату та рельєфу. У цих випадках на рильця маточок потрапляє суміш різноякісного пилку великої кількості рослин, причому проростає тільки той пилок, який більшою мірою відповідає вимогам рослини, тобто відбувається виборче запліднення.

Переваги перехресного запилення рослин комахами і позитивні явища багаторазового відвідування ними квіток рослин, які ростуть у різних умовах, були виявлені ще в середині минулого століття Ч. Дарвіном . Рослини, вирощені з насіння, отриманого при багаторазовому відвідуванні квіток бджолами, у першому та другому поколіннях відрізняються кращим розвитком, більшою потужністю і підвищеним ростом. Такі рослини дають більш життєздатне насіння і утворюють плоди з кращими товарними якостями.

Коли пилок потрапляє з тичинок на рильце маточок своєї ж квітки, відбувається самозапилення. Перенесення пилку з пиляків однієї рослини на рильце маточок квіток іншої рослини того ж виду називається перехресним запиленням. З культурних рослин розмножуються шляхом самозапилення, наприклад, пшениця, вика, соя, горох, ячмінь та ін. Такі рослини як гречка, конюшина червона, еспарцет, яблуні більшості сортів, потребують тільки  перехресного запиленні. При цьому слід зазначити, що перехресне запилення сприяє отриманню більш потужних, плідних і життєздатних рослин. Є група рослин, які зберегли здатність до самозапиленню (соняшник, люцерна, бавовник, малина, агрус і деякі інші), але і вони при перехресному запиленні комахами дають вищі врожаї.

У багатьох рослин в процесі тривалого еволюційного розвитку виробився цілий ряд пристосувань, що перешкоджають самозапиленню і сприяють перехресному запиленню. У цілої групи рослин неможливо самозапилення, тому що у них жіночі квітки з маточками розвиваються на одній рослині, а чоловічі з тичинками на іншій (одностатеві). Такі рослини прийнято називати дводомні. У цю групу входять верба, тополя, конопля, полуниця і ін. Є рослини, у яких квітки, так само як і у дводомних рослин, мають або тичинки або маточки, але вони знаходяться на одній і тій самій рослині. Такі рослини називають однодомними.

Перешкодою самозапиленню є неодночасне дозрівання тичинок і маточок, що знаходяться в одній і тій же квітці (двостатева квітка). Так, у соняшника, агруса, зніту пильовики дозрівають раніше, ніж рильце, а у яблуні, груші, подорожника та інших раніше дозріває рильце. У цих випадках запилення відбувається пилком з інших квіток, перенесеного комахами. У ряду рослин (гречка, медунка, дербенник) самозапилення утруднено через те, що квіти мають різностовбчасті органи: в одних довгі тичинки і короткі маточки, в інших навпаки - довгі маточки і короткі тичинки. Тому в межах квітки запилення власним пилком, як правило, не здійснюється.

У деяких рослин (конюшина червона, еспарцет) спостерігаються явища самобесплідності (самостерильності). У цьому випадку власний пилок на рильці квітки не проростає або проростає значно повільніше, ніж потрапивший з іншої квітки. Самобезплідність зустрічається у яблуні, груші, черешні та ряду інших плодових і ягідних культур, запліднення у яких відбувається лише в тому випадку, якщо на рильце маточок одного сорту потрапив пилок з квіток іншого сорту. Щоб створити умови для нормального плодоносіння цих культур, необхідно в садах мати відповідні сорти плодових дерев, що забезпечують міжсортові запилення.
<div><br></div>

Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки

2011-04-17T03:49:16Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки'''

У вищих рослин органом розмноження є квітка. У ньому знаходяться головні його частини - маточка (жіночий орган квітки) і тичинки (чоловічі органи), розташовані навколо маточки. Маточка складається з розширеної порожнистої нижньої частини, званої зав'яззю, витягнутого стовпчика, який закінчується розширенням - рильцем. У глибині зав'язі квітки розвивається плід. Тичинка складається з тонкої тичинкової нитки і пиляка (пилковий мішечок), що знаходиться на верху тичинки. У пиляку утворюється пилок. Коли вона дозріє, пиляки розкриваються і пилкові зерна переносяться на липку поверхню рильця маточки.

Цей процес називається запиленням. Потрапивши на рильце маточки пилок проростає до порожнини зав'язі, в якій чоловічі і жіночі статеві клітини зливаються, в результаті відбувається запліднення і зародження плоду.

У залежності від способу перенесення пилку рослини поділяють на вітрозапилюваних (анемофільні) і комахозапилюваних (ентомофільні). У першому випадку пилок з одних рослин на інші переноситься вітром, у другому - комахами, які відвідують квітки заради збору нектару і пилку. Поряд з цим ентомофільні рослини приваблюють комах також ароматом квіток, їх яскравим забарвленням і формою суцвіття. До числа вітрозапилюваних відносяться приблизно 20%, а комахозапилюваних близько 80%.

Вітрозапилювані рослини (жито, кукурудза, береза, тополя, дуб, ліщина,і ін) мають, як правило, дрібні непоказні квітки і виділяють велику кількість легкого пилку. Під час цвітіння цих рослин можна спостерігати величезне скупчення в повітрі пилку, при пересуванні якого з повітряним потоком він потрапляє на приймочки квіток. Для запилення потрібно пилкових зерен у багато разів менше тієї кількості, яка виділяється тичинками рослин, тому решта пилку гине.

Інакше йде справа з запиленням ентомофільних рослин. Вони виділяють пилку набагато менше, ніж вітрозапилювані рослини. Їх пилок липкий, важкий і може бути перенесений з квітки на квітку тільки комахами. Цей спосіб запилення є більш надійним. Комахи доставляють на своєму тілі пилкові зерна з чоловічих органів одних квіток безпосередньо на жіночі органи інших квіток.

Особливо гарні результати отримують, коли бджоли переносять пилок з рослин одного виду, що росте у різних умовах грунтового живлення, мікроклімату та рельєфу. У цих випадках на рильця маточок потрапляє суміш різноякісного пилку великої кількості рослин, причому проростає тільки той пилок, який більшою мірою відповідає вимогам рослини, тобто відбувається виборче запліднення.

Переваги перехресного запилення рослин комахами і позитивні явища багаторазового відвідування ними квіток рослин, які ростуть у різних умовах, були виявлені ще в середині минулого століття Ч. Дарвіном . Рослини, вирощені з насіння, отриманого при багаторазовому відвідуванні квіток бджолами, у першому та другому поколіннях відрізняються кращим розвитком, більшою потужністю і підвищеним ростом. Такі рослини дають більш життєздатне насіння і утворюють плоди з кращими товарними якостями.

Коли пилок потрапляє з тичинок на рильце маточок своєї ж квітки, відбувається самозапилення. Перенесення пилку з пиляків однієї рослини на рильце маточок квіток іншої рослини того ж виду називається перехресним запиленням. З культурних рослин розмножуються шляхом самозапилення, наприклад, пшениця, вика, соя, горох, ячмінь та ін. Такі рослини як гречка, конюшина червона, еспарцет, яблуні більшості сортів, потребують тільки  перехресного запиленні. При цьому слід зазначити, що перехресне запилення сприяє отриманню більш потужних, плідних і життєздатних рослин. Є група рослин, які зберегли здатність до самозапиленню (соняшник, люцерна, бавовник, малина, агрус і деякі інші), але і вони при перехресному запиленні комахами дають вищі врожаї.

У багатьох рослин в процесі тривалого еволюційного розвитку виробився цілий ряд пристосувань, що перешкоджають самозапиленню і сприяють перехресному запиленню. У цілої групи рослин неможливо самозапилення, тому що у них жіночі квітки з маточками розвиваються на одній рослині, а чоловічі з тичинками на іншій (одностатеві). Такі рослини прийнято називати дводомні. У цю групу входять верба, тополя, конопля, полуниця і ін. Є рослини, у яких квітки, так само як і у дводомних рослин, мають або тичинки або маточки, але вони знаходяться на одній і тій самій рослині. Такі рослини називають однодомними.

Перешкодою самозапиленню є неодночасне дозрівання тичинок і маточок, що знаходяться в одній і тій же квітці (двостатева квітка). Так, у соняшника, агруса, зніту пильовики дозрівають раніше, ніж рильце, а у яблуні, груші, подорожника та інших раніше дозріває рильце. У цих випадках запилення відбувається пилком з інших квіток, перенесеного комахами. У ряду рослин (гречка, медунка, дербенник) самозапилення утруднено через те, що квіти мають різностовбчасті органи: в одних довгі тичинки і короткі маточки, в інших навпаки - довгі маточки і короткі тичинки. Тому в межах квітки запилення власним пилком, як правило, не здійснюється.

У деяких рослин (конюшина червона, еспарцет) спостерігаються явища самобесплідності (самостерильності). У цьому випадку власний пилок на рильці квітки не проростає або проростає значно повільніше, ніж потрапивший з іншої квітки. Самобезплідність зустрічається у яблуні, груші, черешні та ряду інших плодових і ягідних культур, запліднення у яких відбувається лише в тому випадку, якщо на рильце маточок одного сорту потрапив пилок з квіток іншого сорту. Щоб створити умови для нормального плодоносіння цих культур, необхідно в садах мати відповідні сорти плодових дерев, що забезпечують міжсортові запилення.
<div><br></div>

Запилення, пристосування до запилення. Повні уроки

2011-04-17T03:48:36Z

User18: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Біологія>>[[Біо...»

Біологія 7 клас. Повні уроки

2011-04-17T03:22:28Z

User18:

'''Вступ''' <br>[[Біологія — наука про живу природу. Значення біології. Повні уроки|Тема 1. Біологія – наука про живу природу. Значення біології]] <br>[[Різноманітність живих організмів та їх класифікація. Повні уроки|Тема 2. Різноманітність живих організмів та їх класифікація]] <br>[[Дослідження біологічних oб'єктів. Повні уроки|Тема 3. Дослідження біологічних об'єктів ]]<br>

'''Царство Рослини<br>Основні функції рослинного організму''' <br>[[Загальна характеристики Царства Рослини. Повні уроки|Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини]] <br>[[Життєдіяльність рослин. Повні уроки|Тема 5. Життєдіяльність рослин ]]<br>[[Живлення рослин. Фотосинтез Повні уроки|Тема 6. Живлення рослин. Фотосинтез]] <br>[[Транспорт речовин і випаровування води. Повні уроки|Тема 7. Транспорт речовин і випаровування води ]]<br>[[Ріст і розвиток рослин Повні уроки|Тема 8. Ріст і розвиток рослин]] <br>[[Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин. Повні уроки|Тема 9. Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин]] <br><br> '''Будова рослин''' <br>[[Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки|Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади ]]<br>[[Життєдіяльність клітин. Повні уроки|Тема 11. Життєдіяльність клітин]] <br>[[Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини Повні уроки|Тема 12. Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини]] <br>[[Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи. Повні уроки|Тема 13. Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи]]     <br>[[Корінь, будова та функції. Повні уроки|Тема 14. Корінь, будова та функції ]]<br>[[Клітинна будова кореня. Повні уроки|Тема 15. Клітинна будова кореня]] <br>[[Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки. Повні уроки|Тема 16. Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки]] <br>[[Внутрішня будова стебла. Повні уроки|Тема 17. Внутрішня будова стебла]] <br>[[Видозмінені пагони. Повні уроки|Тема 18. Видозмінені пагони]] <br>[[Листок. Зовнішня будова листка. Повні уроки|Тема 19. Листок. Зовнішня будова листка ]]<br>[[Внутрішня будова листка. Повні уроки|Тема 20. Внутрішня будова листка ]]<br><br> '''Розмноження рослин''' <br>[[Способи розмноження рослин. Повні уроки|Тема 21. Способи розмноження рослин]] <br> Тема 22. Розмноження спорами     <br>[[Розмноження_квіткових_рослин._Повні_уроки|Тема 23. Розмноження квіткових рослин]]     <br>[[Життєвий цикл рослин. Повні уроки|Тема 24. Життєвий цикл рослин ]]     <br>[[Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки|Тема 25. Квітка – генеративний орган. Суцвіття]]      <br> Тема 26. Запилення, пристосування до запилення       <br>[[Насінина і плід. Повні уроки|Тема 27. Насінина і плід]]     <br>[[Проростання насіння, умови його проростання. Повні уроки|Тема 28. Проростання насіння, умови його проростання]]     <br>[[Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки|Тема 29. Будова і різноманітність плодів.  Поширення плодів ]]<br><br>'''Різноманіття рослин''' <br> Тема 30. Основи систематики. Класифікація рослин <br> '''Водорості''' <br>[[Загальна характеристика водоростей. Повні уроки|Тема 31. Загальна характеристика водоростей ]]    <br> Тема 32. Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання     <br>[[Морські водорості. Повні уроки|Тема 33. Морські водорості ]]    <br>[[Значення водоростей у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 34. Значення водоростей у природі та житті людини ]]<br>      <br> '''Вищі спорові рослини''' <br> Тема 35. Загальна характеристика вищих спорових рослин     <br>[[Відділ Мохоподібні. Повні уроки|Тема 36. Відділ Мохоподібні ]]<br>[[Сфагнові мохи, утворення торфу. Повні уроки|Тема 37. Сфагнові мохи, утворення торфу  ]]   <br>[[Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні. Повні уроки|Тема 38. Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні]] <br>[[Папоротеподібні. Повні уроки|Тема 39. Папоротеподібні ]]<br> Тема 40. Колишній розквіт папоротеподібних <br><br> '''Голонасінні''' <br>[[Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні. Повні уроки|Тема 41. Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ]]<br>[[Різноманіття та значення. Повні уроки|Тема 42. Різноманіття та значення]]     <br>[[Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки|Тема 43. Загальні ознаки Хвойних ]]<br><br> '''Покритонасінні''' <br>[[Відділ Квіткові. Повні уроки|Тема 44. Відділ Квіткові ]]    <br>[[Класифікація квіткових рослин. Повні уроки|Тема 45. Класифікація квіткових рослин]]     <br>[[Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові Повні уроки|Тема 46. Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові ]]    <br>[[Пасльонові та айстрові. Повні уроки|Тема 47. Пасльонові та айстрові]]     <br>[[Клас Однодольні. Родина Лілійні. Повні уроки|Тема 48. Клас Однодольні. Родина Лілійні]]     <br>[[Родина Злаки. Повні уроки|Тема 49. Родина Злаки]] <br><br> '''Гриби і бактерії<br>Гриби''' <br>[[Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки|Тема 50. Загальна характеристика царства Гриби]]      <br>[[Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки|Тема 51. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів]] <br> Тема 52. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів: дріжджі та паразитичні гриби <br>[[Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки|Тема 53. Будова і життєдіяльність лишайників]] <br>[[Значення грибів і лишайників у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 54. Значення грибів і лишайників у природі та житті людини]] <br><br> '''Бактерії''' <br>[[Загальна характеристика бактерій. Повні уроки|Тема 55. Загальна характеристика бактерій ]]<br>[[Різноманіття бактерій. Повні уроки|Тема 56. Різноманіття бактерій ]]<br>[[Значення бактерій у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 57. Значення бактерій у природі та житті людини ]]<br><br> '''Організм та середовище існування людини''' <br> Тема 58. Організм і середовище існування. Екологічні групи рослин     <br>[[Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми. Повні уроки|Тема 59. Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми ]]    <br> Тема 60. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах     <br> Тема 61. Рослинні угруповання     <br> Тема 62. Охорона рослин. Червона книга України     <br> Тема 63. Історичний розвиток рослин <br>

<br>

<br>

Повний перелік шкільних предметів: [[Заглавная страница|біологія]], українська мова та література, математика...

<br>

'''<u>Зміст уроку</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання

'''<u>Практика</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання

'''<u>Ілюстрації</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''<u>Доповнення</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше

'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Розмноження квіткових рослин. Повні уроки

2011-04-17T03:21:12Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Розмноження квіткових рослин. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Розмноження, квіткових, рослин</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про особливості розмноження квіткових рослин.

=== Цілі уроку ===

*Розповісти про будову та призначення квітки.

*Описати процес запліднення у квіткових.

=== План уроку ===

*Призначення квітки

*Будова тичинок

*Будова маточок

=== Хід уроку ===

*Розказати, що квітка - орган розмноження квіткових.

*Розповісти, чому квіти бувають такі яскраві та запашні.

*Охарактеризувати будову чоловічих та жіночик статевих органів квіткових.

У покритонасінних рослин органом розмноження є квітка. 

<br>

Цвітіння рослин починається тоді, коли вони досягнуть зрілого віку і накопичать в собі запаси поживних речовин. 

Дворічні та багаторічні рослини зацвітають навесні за рахунок запасів, відкладених у попереднє літо. 

Однорічні рослини зацвітають пізніше і встигають за одне літо принести плоди та насіння. 

Зустрічаються і такі з однолітніх рослин, які протягом весни встигають розвинутися, відцвісти і дати нове покоління. Такі рослини називаються ефемерам (крупка, бурачок, мишехвістнік та ін. ) 

Цвітіння рослин - один з найбільш яскравих періодів життя рослин; згадаємо, наприклад, строкатий квітучий луг влітку або квітучі навесні дерева в плодовому саду. Цвітіння призводить до дозрівання плодів і насіння, за допомогою яких рослини розмножуються і розповсюджуються.

Квітки розпускаються з квіткових бруньок. Квітка є органом рослини, в якому розвиваються численні пиляки, а в останніх чоловічі статеві клітини (гамети), що слугують для запліднення жіночих статевих клітин (яйцеклітин). 

З запліднених яйцеклітин розвиваються зародки рослин, а з останніх виростають нові рослини. Пиляки квітки дозрівають у тичинках, а яйцеклітини - у маточках. Детальніше про процес запліднення на відео 1.

{{#ev:youtube|j2l1qTyCdQ8}}

Відео 1. ''Запліднення у квіткових.''

Тичинки і маточки (мал. 1, 2) - найбільш важливі частини квітки, тому вони захищені від висихання і коливань температури листочками, званими оцвітиною. Оцвітина частіше буває подвійною, тобто складається з зелених чашолистків, що утворюють чашечку, і забарвлених пелюсток, що утворюють віночок. У деяких рослин (буряк, конопля) всі листочки оцвітини мають зелене забарвлення; така оцвітина називається простою, чашечковидною (мал. 3).

[[Image:Cve1.jpg|center|Cve1.jpg]]

                                                                                                            Мал. 1''Тичинки.''

[[Image:Cve2.jpg|center|Cve2.jpg]]

                                                                                                          Мал. 2 ''Маточка''.

[[Image:Cve3.jpg|center|Cve3.jpg]]

                                                                                                   Мал. 3 ''Проста оцвітина.''

У інших рослин (тюльпан, лілея) проста оцвітина буває віночковидною, тобто складається з листочків, пофарбованих у яскравий колір. Зелене забарвлення чашечки говорить про те, що, крім виконання захисної ролі, зелена філіжанка здатна до фотосинтезу, тобто підсилює живлення квітки. Яскраве забарвлення віночка (біле, червоне, помаранчеве, жовте, блакитне, синє, фіолетове) робить квітки помітними, що кидаються в очі, і тому віночок не тільки захищає внутрішні частини квітки, а й залучає до квітки запилювачів - комах, що переносять пилок з квітки на квітку (відео 2).

<br> {{#ev:youtube|GC3Ytjl4CJ4}}

Відео 2. ''Запилення комахами.''

<br> Комахи залучаються до квіток також запахом ефірних олій, які містить у собі більшість рослин. Такі саме квіти, яскраво забарвлені або ароматичні, мають в собі нектарники, що виділяють солодкий сік, що збирається по крапельках комахами. Кожен пильник утворений двома половинками, в яких розвиваються по дві пилкові камери (гнізда) - мікроспорангії. Деякі комахи, наприклад бджоли, збирають також пилок, який приносять на своїх ніжках у вулик у вигляді жовтуватих грудочок, званих пергою. 

Для з'ясування функціонування квітки необхідно простежити, які процеси відбуваються в тичинці і маточці. Як сказано вище, тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка.

У гніздах молодого пиляка є особливі диплоїдні клітини-мікроспороцити, або материнські клітини мікроспор. Кожен мікроспороцит зазнає мейоз і утворює чотири мікроспори. Тут же, всередині пилкового гнізда, мікроспора збільшується в розмірах, ядро її ділиться мітотично, і утворюється два ядра - вегетативне і генеративне. На поверхні колишньої мікроспори утворюється міцна целюлозна оболонка з кількома округлими порами, крізь які в кінцевому підсумку проростають пилкові трубки. У результаті цих процесів кожна мікроспора перетворюється на пилкове зерно (пилок) - чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Пилок унікальний для кожного виду рослин, деякі його форми ви можете побачити на мал. 4.

[[Image:Cve4.jpg|center|Cve4.jpg]]

                                                                                        Мал. 4 ''Пилок різних видів рослин.''

У однодольних рослин у пилковому зерні, що знаходиться в пиляку, генеративне ядро ділиться мітотично з подальшим утворенням двох нерухомих чоловічих гамет - сперміїв. У дводольних утворення сперміїв відбувається пізніше, коли пилок потрапляє на рильце маточки. Таким чином, зріле пилкове зерно складається з двох (вегетативної та генеративної) або з трьох (вегетативної і двох сперміїв) клітин.

Утворення жіночого гаметофіту відбувається в сім'язачатку (сім'ябруньки), що знаходиться всередині зав'язі маточки (відео 3 ).

{{#ev:youtube|lFflEKtRzlU}}

Відео 3.  ''Будова маточки.''

Сім'язачаток - це видозмінений мегаспорангsq (нуцеллус), захищений покривами. Покрови на верхівці не зростаються і утворюють вузький канал - пилковхід. У нуцеллусі, поблизу пилковходу, починає розвиватися диплоїдна клітина - мегаспороцит (макроспороцит). Він ділиться мейотично, даючи чотири гаплоїдні макро-або мегаспори, зазвичай розташовані лінійно. Три мегаспори незабаром руйнуються, а четверта, найбільш віддалена від пилковходу, розвивається в зародковий мішок.

Останній зростає, його ядро тричі ділиться мітотично, в результаті чого утворюється вісім дочірніх ядер. Вони розташовуються по чотири двома групами-зблизька, пилковходу зародкового мішка і на протилежному полюсі. Від кожного полюса відходить по одному ядру в центр зародкового мішка. Це так звані полярні ядра. У подальшому вони можуть зливатися, перетворюючись на одне центральне, або вторинне диплоїдне ядро (або їх злиття відбувається пізніше, при заплідненні). Решта шість ядер, по три на кожному полюсі, поділяються тонкими клітинними перегородками.

При цьому на полюсі у пилковхода утворюється яйцевий апарат, що складається з яйцеклітини і двох клітин-сінергід. На протилежному полюсі виникають так звані клітини-антиподи, які певний час беруть участь у доставці до клітин зародкового мішка поживних речовин, а потім зникають. Така восьмиядерна сім'яклітинна структура - зародковий мішок - є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення. Утворення пилку і зародкового мішка у більшості рослин завершується одночасно. Як веде себе пилок, що потрапив у зародковий мішок, ви можете побачити на мал. 5.

[[Image:Cve5.jpg|center|Cve5.jpg]]
<div>                                                                                              Мал. 5 ''Пилок у зародковому мішку.''</div>

<div></div><div>'''Контролюючий блок'''</div><div></div><div>1. Якими бувають квіти?</div><div>2. Де розвиваються жіночі та чоловічі гамети у квіткових?</div><div>3. Що таке перга?</div><div>4. Як рослини залучають до себе запилювачив?</div><div></div><div></div><div>'''Список літератури'''</div><div></div><div>1. Урок на тему: "Строение и многообразие покрытосеменных растений" автор Шмыкова И. А.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div><div></div><div>'''Над уроком працювали:'''</div><div>Кравчук Я. Л.</div><div>Борисенко І.</div><div>Шмикова И. А.</div><div></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.</div><div></div><div>[[категория: Біологія 7 клас]]</div></div>

Розмноження квіткових рослин. Повні уроки

2011-04-17T03:05:44Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Розмноження квіткових рослин. Повні уроки'''

<br>

У покритонасінних рослин органом розмноження є квітка. 

Цвітіння рослин починається тоді, коли вони досягнуть зрілого віку і накопичать в собі запаси поживних речовин. 

Дворічні та багаторічні рослини зацвітають навесні за рахунок запасів, відкладених у попереднє літо. 

Однорічні рослини зацвітають пізніше і встигають за одне літо принести плоди та насіння. 

Зустрічаються і такі з однолітніх рослин, які протягом весни встигають розвинутися, відцвісти і дати нове покоління. Такі рослини називаються ефемерам (крупка, бурачок, мишехвістнік та ін. ) 

Цвітіння рослин - один з найбільш яскравих періодів життя рослин; згадаємо, наприклад, строкатий квітучий луг влітку або квітучі навесні дерева в плодовому саду. Цвітіння призводить до дозрівання плодів і насіння, за допомогою яких рослини розмножуються і розповсюджуються.

<br>

Квітки розпускаються з квіткових бруньок. Квітка є органом рослини, в якому розвиваються численні пиляки, а в останніх чоловічі статеві клітини (гамети), що слугують для запліднення жіночих статевих клітин (яйцеклітин). 

З запліднених яйцеклітин розвиваються зародки рослин, а з останніх виростають нові рослини. Пиляки квітки дозрівають у тичинках, а яйцеклітини - у маточках. Детальніше про процес запліднення на відео 1.

{{#ev:youtube|j2l1qTyCdQ8}}

Тичинки і маточки (мал. 1, 2) - найбільш важливі частини квітки, тому вони захищені від висихання і коливань температури листочками, званими оцвітиною. Оцвітина частіше буває подвійною, тобто складається з зелених чашолистків, що утворюють чашечку, і забарвлених пелюсток, що утворюють віночок. У деяких рослин (буряк, конопля) всі листочки оцвітини мають зелене забарвлення; така оцвітина називається простою, чашечковидною (мал. 3).

[[Image:Cve1.jpg|center|Cve1.jpg]]

                                                                                                            Мал. 1''Тичинки.''

[[Image:Cve2.jpg|center|Cve2.jpg]]

                                                                                                          Мал. 2 ''Маточка''.

[[Image:Cve3.jpg|center|Cve3.jpg]]

                                                                                                   Мал. 3 ''Проста оцвітина.''

У інших рослин (тюльпан, лілея) проста оцвітина буває віночковидною, тобто складається з листочків, пофарбованих у яскравий колір. Зелене забарвлення чашечки говорить про те, що, крім виконання захисної ролі, зелена філіжанка здатна до фотосинтезу, тобто підсилює живлення квітки. Яскраве забарвлення віночка (біле, червоне, помаранчеве, жовте, блакитне, синє, фіолетове) робить квітки помітними, що кидаються в очі, і тому віночок не тільки захищає внутрішні частини квітки, а й залучає до квітки запилювачів - комах, що переносять пилок з квітки на квітку.

Комахи залучаються до квіток також запахом ефірних олій, які містить у собі більшість рослин. Такі саме квіти, яскраво забарвлені або ароматичні, мають в собі нектарники, що виділяють солодкий сік, що збирається по крапельках комахами. Кожен пильник утворений двома половинками, в яких розвиваються по дві пилкові камери (гнізда) - мікроспорангії. Деякі комахи, наприклад бджоли, збирають також пилок, який приносять на своїх ніжках у вулик у вигляді жовтуватих грудочок, званих пергою. 

Для з'ясування функціонування квітки необхідно простежити, які процеси відбуваються в тичинці і маточці. Як сказано вище, тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка.

У гніздах молодого пиляка є особливі диплоїдні клітини-мікроспороцити, або материнські клітини мікроспор. Кожен мікроспороцит зазнає мейоз і утворює чотири мікроспори. Тут же, всередині пилкового гнізда, мікроспора збільшується в розмірах, ядро її ділиться мітотично, і утворюється два ядра - вегетативне і генеративне. На поверхні колишньої мікроспори утворюється міцна целюлозна оболонка з кількома округлими порами, крізь які в кінцевому підсумку проростають пилкові трубки. У результаті цих процесів кожна мікроспора перетворюється на пилкове зерно (пилок) - чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Пилок унікальний для кожного виду рослин, деякі його форми ви можете побачити на мал. 4.

[[Image:Cve4.jpg|center|Cve4.jpg]]

                                                                                        Мал. 4 ''Пилок різних видів рослин.''

У однодольних рослин у пилковому зерні, що знаходиться в пиляку, генеративне ядро ділиться мітотично з подальшим утворенням двох нерухомих чоловічих гамет - сперміїв. У дводольних утворення сперміїв відбувається пізніше, коли пилок потрапляє на рильце маточки. Таким чином, зріле пилкове зерно складається з двох (вегетативної та генеративної) або з трьох (вегетативної і двох сперміїв) клітин.

Утворення жіночого гаметофіту відбувається в сім'язачатку (сім'ябруньки), що знаходиться всередині зав'язі маточки (відео  ).

{{#ev:youtube|lFflEKtRzlU}}

Сім'язачаток - це видозмінений мегаспорангsq (нуцеллус), захищений покривами. Покрови на верхівці не зростаються і утворюють вузький канал - пилковхід. У нуцеллусі, поблизу пилковходу, починає розвиватися диплоїдна клітина - мегаспороцит (макроспороцит). Він ділиться мейотично, даючи чотири гаплоїдні макро-або мегаспори, зазвичай розташовані лінійно. Три мегаспори незабаром руйнуються, а четверта, найбільш віддалена від пилковходу, розвивається в зародковий мішок.

Останній зростає, його ядро тричі ділиться мітотично, в результаті чого утворюється вісім дочірніх ядер. Вони розташовуються по чотири двома групами-зблизька, пилковходу зародкового мішка і на протилежному полюсі. Від кожного полюса відходить по одному ядру в центр зародкового мішка. Це так звані полярні ядра. У подальшому вони можуть зливатися, перетворюючись на одне центральне, або вторинне диплоїдне ядро (або їх злиття відбувається пізніше, при заплідненні). Решта шість ядер, по три на кожному полюсі, поділяються тонкими клітинними перегородками.

При цьому на полюсі у пилковхода утворюється яйцевий апарат, що складається з яйцеклітини і двох клітин-сінергід. На протилежному полюсі виникають так звані клітини-антиподи, які певний час беруть участь у доставці до клітин зародкового мішка поживних речовин, а потім зникають. Така восьмиядерна сім'яклітинна структура - зародковий мішок - є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення. Утворення пилку і зародкового мішка у більшості рослин завершується одночасно. Як веде себе пилок, що потрапив у зародковий мішок, ви можете побачити на мал. 5.

[[Image:Cve5.jpg|center|Cve5.jpg]]
<div>                                                                                              Мал. 5 ''Пилок у зародковому мішку.''</div>

Розмноження квіткових рослин. Повні уроки

2011-04-17T03:02:42Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Розмноження квіткових рослин. Повні уроки'''

<br>

У покритонасінних рослин органом розмноження є квітка. 

Цвітіння рослин починається тоді, коли вони досягнуть зрілого віку і накопичать в собі запаси поживних речовин. 

Дворічні та багаторічні рослини зацвітають навесні за рахунок запасів, відкладених у попереднє літо. 

Однорічні рослини зацвітають пізніше і встигають за одне літо принести плоди та насіння. 

Зустрічаються і такі з однолітніх рослин, які протягом весни встигають розвинутися, відцвісти і дати нове покоління. Такі рослини називаються ефемерам (крупка, бурачок, мишехвістнік та ін. ) 

Цвітіння рослин - один з найбільш яскравих періодів життя рослин; згадаємо, наприклад, строкатий квітучий луг влітку або квітучі навесні дерева в плодовому саду. Цвітіння призводить до дозрівання плодів і насіння, за допомогою яких рослини розмножуються і розповсюджуються.

<br>

Квітки розпускаються з квіткових бруньок. Квітка є органом рослини, в якому розвиваються численні пиляки, а в останніх чоловічі статеві клітини (гамети), що слугують для запліднення жіночих статевих клітин (яйцеклітин). 

З запліднених яйцеклітин розвиваються зародки рослин, а з останніх виростають нові рослини. Пиляки квітки дозрівають у тичинках, а яйцеклітини - у маточках. 

Тичинки і маточки (мал. 1, 2) - найбільш важливі частини квітки, тому вони захищені від висихання і коливань температури листочками, званими оцвітиною. Оцвітина частіше буває подвійною, тобто складається з зелених чашолистків, що утворюють чашечку, і забарвлених пелюсток, що утворюють віночок. У деяких рослин (буряк, конопля) всі листочки оцвітини мають зелене забарвлення; така оцвітина називається простою, чашечковидною (мал. 3).

[[Image:Cve1.jpg|center|Cve1.jpg]]

                                                                                                            Мал. 1''Тичинки.''

[[Image:Cve2.jpg|center|Cve2.jpg]]

                                                                                                          Мал. 2 ''Маточка''.

[[Image:Cve3.jpg|center|Cve3.jpg]]

                                                                                                   Мал. 3 ''Проста оцвітина.''

У інших рослин (тюльпан, лілея) проста оцвітина буває віночковидною, тобто складається з листочків, пофарбованих у яскравий колір. Зелене забарвлення чашечки говорить про те, що, крім виконання захисної ролі, зелена філіжанка здатна до фотосинтезу, тобто підсилює живлення квітки. Яскраве забарвлення віночка (біле, червоне, помаранчеве, жовте, блакитне, синє, фіолетове) робить квітки помітними, що кидаються в очі, і тому віночок не тільки захищає внутрішні частини квітки, а й залучає до квітки запилювачів - комах, що переносять пилок з квітки на квітку.

Комахи залучаються до квіток також запахом ефірних олій, які містить у собі більшість рослин. Такі саме квіти, яскраво забарвлені або ароматичні, мають в собі нектарники, що виділяють солодкий сік, що збирається по крапельках комахами. Кожен пильник утворений двома половинками, в яких розвиваються по дві пилкові камери (гнізда) - мікроспорангії. Деякі комахи, наприклад бджоли, збирають також пилок, який приносять на своїх ніжках у вулик у вигляді жовтуватих грудочок, званих пергою. 

Для з'ясування функціонування квітки необхідно простежити, які процеси відбуваються в тичинці і маточці. Як сказано вище, тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка.

У гніздах молодого пиляка є особливі диплоїдні клітини-мікроспороцити, або материнські клітини мікроспор. Кожен мікроспороцит зазнає мейоз і утворює чотири мікроспори. Тут же, всередині пилкового гнізда, мікроспора збільшується в розмірах, ядро її ділиться мітотично, і утворюється два ядра - вегетативне і генеративне. На поверхні колишньої мікроспори утворюється міцна целюлозна оболонка з кількома округлими порами, крізь які в кінцевому підсумку проростають пилкові трубки. У результаті цих процесів кожна мікроспора перетворюється на пилкове зерно (пилок) - чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Пилок унікальний для кожного виду рослин, деякі його форми ви можете побачити на мал. 4.

[[Image:Cve4.jpg|center|Cve4.jpg]]

                                                                                        Мал. 4 ''Пилок різних видів рослин.''

У однодольних рослин у пилковому зерні, що знаходиться в пиляку, генеративне ядро ділиться мітотично з подальшим утворенням двох нерухомих чоловічих гамет - сперміїв. У дводольних утворення сперміїв відбувається пізніше, коли пилок потрапляє на рильце маточки. Таким чином, зріле пилкове зерно складається з двох (вегетативної та генеративної) або з трьох (вегетативної і двох сперміїв) клітин.

Утворення жіночого гаметофіту відбувається в сім'язачатку (сім'ябруньки), що знаходиться всередині зав'язі маточки (відео  ).

{{#ev:youtube|lFflEKtRzlU}}

Сім'язачаток - це видозмінений мегаспорангsq (нуцеллус), захищений покривами. Покрови на верхівці не зростаються і утворюють вузький канал - пилковхід. У нуцеллусі, поблизу пилковходу, починає розвиватися диплоїдна клітина - мегаспороцит (макроспороцит). Він ділиться мейотично, даючи чотири гаплоїдні макро-або мегаспори, зазвичай розташовані лінійно. Три мегаспори незабаром руйнуються, а четверта, найбільш віддалена від пилковходу, розвивається в зародковий мішок.

Останній зростає, його ядро тричі ділиться мітотично, в результаті чого утворюється вісім дочірніх ядер. Вони розташовуються по чотири двома групами-зблизька, пилковходу зародкового мішка і на протилежному полюсі. Від кожного полюса відходить по одному ядру в центр зародкового мішка. Це так звані полярні ядра. У подальшому вони можуть зливатися, перетворюючись на одне центральне, або вторинне диплоїдне ядро (або їх злиття відбувається пізніше, при заплідненні). Решта шість ядер, по три на кожному полюсі, поділяються тонкими клітинними перегородками.

При цьому на полюсі у пилковхода утворюється яйцевий апарат, що складається з яйцеклітини і двох клітин-сінергід. На протилежному полюсі виникають так звані клітини-антиподи, які певний час беруть участь у доставці до клітин зародкового мішка поживних речовин, а потім зникають. Така восьмиядерна сім'яклітинна структура - зародковий мішок - є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення. Утворення пилку і зародкового мішка у більшості рослин завершується одночасно. Як веде себе пилок, що потрапив у зародковий мішок, ви можете побачити на мал. 5.

[[Image:Cve5.jpg|center|Cve5.jpg]]
<div>                                                                                              Мал. 5 ''Пилок у зародковому мішку.''</div>

Файл:Cve5.jpg

2011-04-17T02:56:55Z

User18:

Файл:Cve4.jpg

2011-04-17T02:56:25Z

User18:

Файл:Cve3.jpg

2011-04-17T02:55:52Z

User18:

Файл:Cve2.jpg

2011-04-17T02:55:25Z

User18:

Файл:Cve1.jpg

2011-04-17T02:54:57Z

User18:

Розмноження квіткових рослин. Повні уроки

2011-04-17T02:54:26Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Розмноження квіткових рослин. Повні уроки'''

У покритонасінних рослин органом розмноження є квітка. 

Цвітіння рослин починається тоді, коли вони досягнуть зрілого віку і накопичать в собі запаси поживних речовин. 

Дворічні та багаторічні рослини зацвітають навесні за рахунок запасів, відкладених у попереднє літо. 

Однорічні рослини зацвітають пізніше і встигають за одне літо принести плоди та насіння. 

Зустрічаються і такі з однолітніх рослин, які протягом весни встигають розвинутися, відцвісти і дати нове покоління. Такі рослини називаються ефемерам (крупка, бурачок, мишехвістнік та ін. ) 

Цвітіння рослин - один з найбільш яскравих періодів життя рослин; згадаємо, наприклад, строкатий квітучий луг влітку або квітучі навесні дерева в плодовому саду. Цвітіння призводить до дозрівання плодів і насіння, за допомогою яких рослини розмножуються і розповсюджуються.

<br>

Квітки розпускаються з квіткових бруньок. Квітка є органом рослини, в якому розвиваються численні пиляки, а в останніх чоловічі статеві клітини (гамети), що слугують для запліднення жіночих статевих клітин (яйцеклітин). 

З запліднених яйцеклітин розвиваються зародки рослин, а з останніх виростають нові рослини. Пиляки квітки дозрівають у тичинках, а яйцеклітини - у маточках. 

Тичинки і маточки (мал. 1, 2) - найбільш важливі частини квітки, тому вони захищені від висихання і коливань температури листочками, званими оцвітиною. Оцвітина частіше буває подвійною, тобто складається з зелених чашолистків, що утворюють чашечку, і забарвлених пелюсток, що утворюють віночок. У деяких рослин (буряк, конопля) всі листочки оцвітини мають зелене забарвлення; така оцвітина називається простою, чашечковидною (мал. 3).

[[Image:cve1.jpg|center]]

[[Image:cve2.jpg|center]]

[[Image:cve3.jpg|center]]

У інших рослин (тюльпан, лілея) проста оцвітина буває віночковидною, тобто складається з листочків, пофарбованих у яскравий колір. Зелене забарвлення чашечки говорить про те, що, крім виконання захисної ролі, зелена філіжанка здатна до фотосинтезу, тобто підсилює живлення квітки. Яскраве забарвлення віночка (біле, червоне, помаранчеве, жовте, блакитне, синє, фіолетове) робить квітки помітними, що кидаються в очі, і тому віночок не тільки захищає внутрішні частини квітки, а й залучає до квітки запилювачів - комах, що переносять пилок з квітки на квітку.

Комахи залучаються до квіток також запахом ефірних олій, які містить у собі більшість рослин. Такі саме квіти, яскраво забарвлені або ароматичні, мають в собі нектарники, що виділяють солодкий сік, що збирається по крапельках комахами. Кожен пильник утворений двома половинками, в яких розвиваються по дві пилкові камери (гнізда) - мікроспорангії. Деякі комахи, наприклад бджоли, збирають також пилок, який приносять на своїх ніжках у вулик у вигляді жовтуватих грудочок, званих пергою. 

Для з'ясування функціонування квітки необхідно простежити, які процеси відбуваються в тичинці і маточці. Як сказано вище, тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка.

У гніздах молодого пиляка є особливі диплоїдні клітини-мікроспороцити, або материнські клітини мікроспор. Кожен мікроспороцит зазнає мейоз і утворює чотири мікроспори. Тут же, всередині пилкового гнізда, мікроспора збільшується в розмірах, ядро її ділиться мітотично, і утворюється два ядра - вегетативне і генеративне. На поверхні колишньої мікроспори утворюється міцна целюлозна оболонка з кількома округлими порами, крізь які в кінцевому підсумку проростають пилкові трубки. У результаті цих процесів кожна мікроспора перетворюється на пилкове зерно (пилок) - чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Пилок унікальний для кожного виду рослин, деякі його форми ви можете побачити на мал. 4.

[[Image:cve4.jpg|center]]

У однодольних рослин у пилковому зерні, що знаходиться в пиляку, генеративне ядро ділиться мітотично з подальшим утворенням двох нерухомих чоловічих гамет - сперміїв. У дводольних утворення сперміїв відбувається пізніше, коли пилок потрапляє на рильце маточки. Таким чином, зріле пилкове зерно складається з двох (вегетативної та генеративної) або з трьох (вегетативної і двох сперміїв) клітин.

Утворення жіночого гаметофіту відбувається в сім'язачатку (сім'ябруньки), що знаходиться всередині зав'язі маточки. Сім'язачаток - це видозмінений мегаспорангsq (нуцеллус), захищений покривами. Покрови на верхівці не зростаються і утворюють вузький канал - пилковхід. У нуцеллусі, поблизу пилковходу, починає розвиватися диплоїдна клітина - мегаспороцит (макроспороцит). Він ділиться мейотично, даючи чотири гаплоїдні макро-або мегаспори, зазвичай розташовані лінійно. Три мегаспори незабаром руйнуються, а четверта, найбільш віддалена від пилковходу, розвивається в зародковий мішок.

Останній зростає, його ядро тричі ділиться мітотично, в результаті чого утворюється вісім дочірніх ядер. Вони розташовуються по чотири двома групами-зблизька, пилковходу зародкового мішка і на протилежному полюсі. Від кожного полюса відходить по одному ядру в центр зародкового мішка. Це так звані полярні ядра. У подальшому вони можуть зливатися, перетворюючись на одне центральне, або вторинне диплоїдне ядро (або їх злиття відбувається пізніше, при заплідненні). Решта шість ядер, по три на кожному полюсі, поділяються тонкими клітинними перегородками.

При цьому на полюсі у пилковхода утворюється яйцевий апарат, що складається з яйцеклітини і двох клітин-сінергід. На протилежному полюсі виникають так звані клітини-антиподи, які певний час беруть участь у доставці до клітин зародкового мішка поживних речовин, а потім зникають. Така восьмиядерна сім'яклітинна структура - зародковий мішок - є зрілим жіночим гаметофітом, готовим до запліднення. Утворення пилку і зародкового мішка у більшості рослин завершується одночасно. Як веде себе пилок, що потрапив у зародковий мішок, ви можете побачити на мал. 5.

[[Image:cve5.jpg|center]]
<div><br></div>

Розмноження квіткових рослин. Повні уроки

2011-04-17T02:47:46Z

User18: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Біологія>>[[Біо...»

Біологія 7 клас. Повні уроки

2011-04-17T02:15:57Z

User18:

'''Вступ''' <br>[[Біологія — наука про живу природу. Значення біології. Повні уроки|Тема 1. Біологія – наука про живу природу. Значення біології]] <br>[[Різноманітність живих організмів та їх класифікація. Повні уроки|Тема 2. Різноманітність живих організмів та їх класифікація]] <br>[[Дослідження біологічних oб'єктів. Повні уроки|Тема 3. Дослідження біологічних об'єктів ]]<br>

'''Царство Рослини<br>Основні функції рослинного організму''' <br>[[Загальна характеристики Царства Рослини. Повні уроки|Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини]] <br>[[Життєдіяльність рослин. Повні уроки|Тема 5. Життєдіяльність рослин ]]<br>[[Живлення рослин. Фотосинтез Повні уроки|Тема 6. Живлення рослин. Фотосинтез]] <br>[[Транспорт речовин і випаровування води. Повні уроки|Тема 7. Транспорт речовин і випаровування води ]]<br>[[Ріст і розвиток рослин Повні уроки|Тема 8. Ріст і розвиток рослин]] <br>[[Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин. Повні уроки|Тема 9. Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин]] <br><br> '''Будова рослин''' <br>[[Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки|Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади ]]<br>[[Життєдіяльність клітин. Повні уроки|Тема 11. Життєдіяльність клітин]] <br>[[Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини Повні уроки|Тема 12. Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини]] <br>[[Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи. Повні уроки|Тема 13. Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи]]     <br>[[Корінь, будова та функції. Повні уроки|Тема 14. Корінь, будова та функції ]]<br>[[Клітинна будова кореня. Повні уроки|Тема 15. Клітинна будова кореня]] <br>[[Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки. Повні уроки|Тема 16. Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки]] <br>[[Внутрішня будова стебла. Повні уроки|Тема 17. Внутрішня будова стебла]] <br>[[Видозмінені пагони. Повні уроки|Тема 18. Видозмінені пагони]] <br>[[Листок. Зовнішня будова листка. Повні уроки|Тема 19. Листок. Зовнішня будова листка ]]<br>[[Внутрішня будова листка. Повні уроки|Тема 20. Внутрішня будова листка ]]<br><br> '''Розмноження рослин''' <br>[[Способи розмноження рослин. Повні уроки|Тема 21. Способи розмноження рослин]] <br> Тема 22. Розмноження спорами     <br> Тема 23. Розмноження квіткових рослин     <br>[[Життєвий цикл рослин. Повні уроки|Тема 24. Життєвий цикл рослин ]]     <br>[[Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки|Тема 25. Квітка – генеративний орган. Суцвіття]]      <br> Тема 26. Запилення, пристосування до запилення       <br>[[Насінина і плід. Повні уроки|Тема 27. Насінина і плід]]     <br>[[Проростання насіння, умови його проростання. Повні уроки|Тема 28. Проростання насіння, умови його проростання]]     <br>[[Будова_і_різноманітність_плодів._Поширення_плодів._Повні_уроки|Тема 29. Будова і різноманітність плодів.  Поширення плодів ]]<br><br>'''Різноманіття рослин''' <br> Тема 30. Основи систематики. Класифікація рослин <br> '''Водорості''' <br>[[Загальна характеристика водоростей. Повні уроки|Тема 31. Загальна характеристика водоростей ]]    <br> Тема 32. Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання     <br>[[Морські водорості. Повні уроки|Тема 33. Морські водорості ]]    <br>[[Значення водоростей у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 34. Значення водоростей у природі та житті людини ]]<br>      <br> '''Вищі спорові рослини''' <br> Тема 35. Загальна характеристика вищих спорових рослин     <br>[[Відділ Мохоподібні. Повні уроки|Тема 36. Відділ Мохоподібні ]]<br>[[Сфагнові мохи, утворення торфу. Повні уроки|Тема 37. Сфагнові мохи, утворення торфу  ]]   <br>[[Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні. Повні уроки|Тема 38. Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні]] <br>[[Папоротеподібні. Повні уроки|Тема 39. Папоротеподібні ]]<br> Тема 40. Колишній розквіт папоротеподібних <br><br> '''Голонасінні''' <br>[[Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні. Повні уроки|Тема 41. Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ]]<br>[[Різноманіття та значення. Повні уроки|Тема 42. Різноманіття та значення]]     <br>[[Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки|Тема 43. Загальні ознаки Хвойних ]]<br><br> '''Покритонасінні''' <br>[[Відділ Квіткові. Повні уроки|Тема 44. Відділ Квіткові ]]    <br>[[Класифікація квіткових рослин. Повні уроки|Тема 45. Класифікація квіткових рослин]]     <br>[[Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові Повні уроки|Тема 46. Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові ]]    <br>[[Пасльонові та айстрові. Повні уроки|Тема 47. Пасльонові та айстрові]]     <br>[[Клас Однодольні. Родина Лілійні. Повні уроки|Тема 48. Клас Однодольні. Родина Лілійні]]     <br>[[Родина Злаки. Повні уроки|Тема 49. Родина Злаки]] <br><br> '''Гриби і бактерії<br>Гриби''' <br>[[Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки|Тема 50. Загальна характеристика царства Гриби]]      <br>[[Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки|Тема 51. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів]] <br> Тема 52. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів: дріжджі та паразитичні гриби <br>[[Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки|Тема 53. Будова і життєдіяльність лишайників]] <br>[[Значення грибів і лишайників у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 54. Значення грибів і лишайників у природі та житті людини]] <br><br> '''Бактерії''' <br>[[Загальна характеристика бактерій. Повні уроки|Тема 55. Загальна характеристика бактерій ]]<br>[[Різноманіття бактерій. Повні уроки|Тема 56. Різноманіття бактерій ]]<br>[[Значення бактерій у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 57. Значення бактерій у природі та житті людини ]]<br><br> '''Організм та середовище існування людини''' <br> Тема 58. Організм і середовище існування. Екологічні групи рослин     <br>[[Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми. Повні уроки|Тема 59. Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми ]]    <br> Тема 60. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах     <br> Тема 61. Рослинні угруповання     <br> Тема 62. Охорона рослин. Червона книга України     <br> Тема 63. Історичний розвиток рослин <br>

<br>

<br>

Повний перелік шкільних предметів: [[Заглавная страница|біологія]], українська мова та література, математика...

<br>

'''<u>Зміст уроку</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання

'''<u>Практика</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання

'''<u>Ілюстрації</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''<u>Доповнення</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше

'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки

2011-04-17T02:14:40Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Будова і різноманітність, плодів. Поширення плодів</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про будову та різноманітність плодів.

=== Цілі уроку ===

*Пояснити, що будь - яка класифікація плодів - штучна.

*Розповісти про способи розповсюдження плодів.

=== План уроку ===

*Що таке плід?

*Автохорії

*Аллохорії

=== Хід уроку ===

*Розповісти про складності класифікації плодів.

*Надати характеристику автохорним та аллохорним плодам. 

Після того як відбулося запліднення яйцеклітини і почалося утворення зародка, квітка або тільки гінецей вступає в нову фазу розвитку, яка завершується формуванням плоду, цього характерною органу квіткових рослин. Але що таке плід? На перший погляд те питання може здатися дивним. Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Адже кожен знає, що зернівка пшениці, сім'янка кульбаби, томат, слива, вишня, яблуко і груша, суниця, ожина і малина - це плоди, так як вони містять в собі насіння і сприяють їх поширенню. Але не всі ботаніки з цим згодні.

Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Ще більш помилковим плодом є суниця, вся м'яка, їстівна частина якої утворена розрослим квітколожем. Але інші ботаніки справедливо заперечують проти такого дуже вузького і одностороннього визначення плоду.

Вони вказують на те, що набагато зручніше і правильніше розглядати плід як результат видозміни квітки, а не тільки гінецея, хоча саму істотну частину утворюють зав'язь або зав'язі окремих плодолистків, якщо вони ще вільні.

<br>

 Зовнішня частина плоду називається оплоднем або перікарпієм. До дозрівання насіння оплодень захищає їх від висихання, від механічних пошкоджень, у їстівних плодів також від поїдання, так як на цій стадії у ньому нерідко містяться отруйні, в'яжучі чи кислі речовини, які в подальшому зникають.

За консистенцією оплодень може бути соковитим або сухим. На цій підставі плоди штучно ділять на соковиті та сухі. Серед соковитих плодів, у свою чергу, виділяють багатонасінні (ягода, яблуко, гарбузина, гесперидій, гранатіна) і однонасінні (кістянка). 

<br>

Будь-яка класифікація плодів, тим більше класифікація, побудована на еволюційному принципі, сильно ускладнена винятковою різноманітністю плодів. Різноманітні функції плода, забезпечуючи не тільки розвиток і дозрівання насіння, але також їх розповсюдження, призвели до того, що в будові плоду є надзвичайна розмаїтість пристосувальних ознак. Але так як плід - це «зріла квітка» і так як головну роль у його утворенні відіграє все-таки гінецей, то основні підрозділи еволюційної класифікації плодів будуються на типі будови гінецея. У зв'язку з цим розрізняють дві основні групи плодів - апокарпні і цепокарпні.

<br>

На початку XX ст. шведський ботанік Р. Сернандер дав будь-яким частин рослин, за допомогою яких вони здатні розселятися загальну назву діаспор. Як діаспора можуть виступати насіння, плоди, супліддя, частини вегетативного тіла і навіть цілі рослини. Найголовніші типи діаспор у насінних рослин - плоди та насіння, у нижчих і вищих спорових - спори.

Існують два основні шляхи розповсюдження діаспор. Один - шляхом механізмів, вироблених у процесі еволюції самою рослиною, інший - за допомогою різних зовнішніх агентів - вітру, води, тварин, людини і т. д. Перший тип одержав назву автохорії, другий - аллохорії.

Плоди і насіння автохорів розсіюються порівняно недалеко від материнської рослини, зазвичай не більше кількох метрів від неї. Група автохорних рослин поділяється на механохори і барохори . 

Плоди багатьох механохорів розкриваються по гніздах або стулках, причому насіння з них висипається. Найбільш звичайні рослини такого роду - недоторка звичайна (мал. 1), екбаліум пружинистий, або скажений огірок (відео 1).

{{#ev:youtube|CRHzhy6w3X8}}

Відео 1. ''Скажений огірок.''

<br>

[[Image:As1.jpg|center|As1.jpg]]

                                                                                                 Мал. 1 ''Недоторка звичайна.''

До барохорів відносяться рослини, які мають важкі плоди і насінням. До них можна віднести жолуді дуба, плоди волоського горіха, насіння кінського каштана. Це насіння обсипається з материнської рослини і опиняється в безпосередній близькості від своїх батьків.

 Існують чотири основні способи аллохории . Це анемохорія, зоохорія, гідрохорія і антропохорія .

Насіння анемохорів переноситься рухом повітря. Для плодів анемохорів, що не розкриваються, характерні різноманітні літальні пристосування: летючки, крилатки і так далі. Класичний приклад рослин, що мають плоди-летючки, - кульбаба. Її плоди здатні перелітати по повітрю на значні відстані.

В окремих випадках відмерла рослина із зрілими плодами здатна саме переміщатися під поривами вітру. Ця група рослин називається перекотиполе. Підсихаюче стебло таких рослин легко обламується, і рихлий або більш менш компактний легкий кущ вільно переганяється вітром, розсіюючи при цьому дозреваюче насіння. До рослин типу перекотиполе відносяться багато мешканців степів з найрізноманітніших таксономічних груп, наприклад, качим розложистий. Цікаве видовище масового переміщення перекатиполя ви можете побачити на відео 2.

{{#ev:youtube|5yt_VSqDALk}}

Відео 2. ''Перекатиполе.''

 Плоди гідрохорів, що поширюються за допомогою води, забезпечені щільним малопроникним для води ендокарпієм, волокнистим легким мезокарпієм, а також повітроносними порожнинами, що підтримують плід на плаву. Найбільш відомим тропічним гідрохором являеться кокосова пальма (мал. 2), що заселила тропічні узбережжя усіх океанів. Плоди таких гідрохорів можуть переноситися морськими і океанічними течіями на тисячі кілометрів.

[[Image:Asi102.jpg|center|Asi102.jpg]]                                                                                                   Мал. 2 ''Кокосова пальма.''

Зоохорними називаються способи поширення плодів і насіння за допомогою тварин. Вони дуже різноманітні. Є плоди, що прикріпляються до шерсті і ніг тварин за допомогою різних причипок, гачків, шпильок, а також завдяки клейкій поверхні або залізистому опушуванню - екзозоохорія. Класичні екзозоохори - види лопуха (зображення якого ви можете побачити на мал. 3, а на відео 2 ви можете впевнитись, як міцно він тримається за шерсть тварини),

[[Image:Asi3.jpg|center|Asi3.jpg]]

                                                                                                               Мал. 3 ''Лопух''.

{{#ev:youtube|g92SCFazang}}

Відео 3. ''Ціпкий лопух''.

чиї супліддя, що мають дуже чіпкі щетинки обгорнення, легко переносяться шерстю тварин. До лап тварин за допомогою липкої поверхні прикріпляються плоди ліннеї північної (мал. 4).

[[Image:Asi5.jpg|center|Asi5.jpg]]

                                                                                                      Мал. 4 ''Ліннея північна.''

Так же часто плоди і насіння розселяються ендозоохорно. Ссавці, птахи і комахи поїдають їх і розносять на значні відстані. Звичайними ендозоохормами є соковиті плоди і ягоди наших лісів, наприклад мучниця (мал. 5).

[[Image:Asi4.jpg|center|Asi4.jpg]]

                                                                                                        Мал. 5 ''Толокнянка.''

Антропохорія серед рослин тісно пов'язана з діяльністю людини. Зокрема, антропохорами є усі смітні рослини, а також такі сміттєві рослини, як кропива (Urtica dioica). До групи антропохорних рослин примикають і культурні рослини, що займають величезні площі оброблюваних земель на усіх материках.
<div> </div> <div>  '''Контролюючий блок'''</div><div> </div><div> 1. Чому плоди дуже складно класифікувати?</div><div> 2. Що таке аллохори?</div><div> 3. Що таке автохори?</div><div></div><div>'''Список літератури'''</div><div>1. Урок на тему: "Плоды" автор Лабунец О. Ю.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div><div></div><div>'''Над уроком працювали:'''</div><div>Кравчук Я. Л.</div><div>Борисенко І.</div><div>Лабунец О. Ю.</div><div></div><div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.</div><div></div><div>[[категория: Біологія 7 клас]]</div></div><div><br></div>

Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки

2011-04-17T02:04:46Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки'''

<br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про будову та різноманітність плодів.

=== Цілі уроку ===

*Пояснити, що будь - яка класифікація плодів - штучна.

*Розповісти про способи розповсюдження плодів.

=== План уроку ===

*Що таке плід?

*Автохорії

*Аллохорії

=== Хід уроку ===

*Розповісти про складності класифікації плодів.

*Надати характеристику автохорним та аллохорним плодам. 

Після того як відбулося запліднення яйцеклітини і почалося утворення зародка, квітка або тільки гінецей вступає в нову фазу розвитку, яка завершується формуванням плоду, цього характерною органу квіткових рослин. Але що таке плід? На перший погляд те питання може здатися дивним. Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Адже кожен знає, що зернівка пшениці, сім'янка кульбаби, томат, слива, вишня, яблуко і груша, суниця, ожина і малина - це плоди, так як вони містять в собі насіння і сприяють їх поширенню. Але не всі ботаніки з цим згодні.

Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Ще більш помилковим плодом є суниця, вся м'яка, їстівна частина якої утворена розрослим квітколожем. Але інші ботаніки справедливо заперечують проти такого дуже вузького і одностороннього визначення плоду.

Вони вказують на те, що набагато зручніше і правильніше розглядати плід як результат видозміни квітки, а не тільки гінецея, хоча саму істотну частину утворюють зав'язь або зав'язі окремих плодолистків, якщо вони ще вільні.

<br>

 Зовнішня частина плоду називається оплоднем або перікарпієм. До дозрівання насіння оплодень захищає їх від висихання, від механічних пошкоджень, у їстівних плодів також від поїдання, так як на цій стадії у ньому нерідко містяться отруйні, в'яжучі чи кислі речовини, які в подальшому зникають.

За консистенцією оплодень може бути соковитим або сухим. На цій підставі плоди штучно ділять на соковиті та сухі. Серед соковитих плодів, у свою чергу, виділяють багатонасінні (ягода, яблуко, гарбузина, гесперидій, гранатіна) і однонасінні (кістянка). 

<br>

Будь-яка класифікація плодів, тим більше класифікація, побудована на еволюційному принципі, сильно ускладнена винятковою різноманітністю плодів. Різноманітні функції плода, забезпечуючи не тільки розвиток і дозрівання насіння, але також їх розповсюдження, призвели до того, що в будові плоду є надзвичайна розмаїтість пристосувальних ознак. Але так як плід - це «зріла квітка» і так як головну роль у його утворенні відіграє все-таки гінецей, то основні підрозділи еволюційної класифікації плодів будуються на типі будови гінецея. У зв'язку з цим розрізняють дві основні групи плодів - апокарпні і цепокарпні.

<br>

На початку XX ст. шведський ботанік Р. Сернандер дав будь-яким частин рослин, за допомогою яких вони здатні розселятися загальну назву діаспор. Як діаспора можуть виступати насіння, плоди, супліддя, частини вегетативного тіла і навіть цілі рослини. Найголовніші типи діаспор у насінних рослин - плоди та насіння, у нижчих і вищих спорових - спори.

Існують два основні шляхи розповсюдження діаспор. Один - шляхом механізмів, вироблених у процесі еволюції самою рослиною, інший - за допомогою різних зовнішніх агентів - вітру, води, тварин, людини і т. д. Перший тип одержав назву автохорії, другий - аллохорії.

Плоди і насіння автохорів розсіюються порівняно недалеко від материнської рослини, зазвичай не більше кількох метрів від неї. Група автохорних рослин поділяється на механохори і барохори . 

Плоди багатьох механохорів розкриваються по гніздах або стулках, причому насіння з них висипається. Найбільш звичайні рослини такого роду - недоторка звичайна (мал. 1), екбаліум пружинистий, або скажений огірок (відео 1).

{{#ev:youtube|CRHzhy6w3X8}}

Відео 1. ''Скажений огірок.''

<br>

[[Image:As1.jpg|center|As1.jpg]]

                                                                                                 Мал. 1 ''Недоторка звичайна.''

До барохорів відносяться рослини, які мають важкі плоди і насінням. До них можна віднести жолуді дуба, плоди волоського горіха, насіння кінського каштана. Це насіння обсипається з материнської рослини і опиняється в безпосередній близькості від своїх батьків.

 Існують чотири основні способи аллохории . Це анемохорія, зоохорія, гідрохорія і антропохорія .

Насіння анемохорів переноситься рухом повітря. Для плодів анемохорів, що не розкриваються, характерні різноманітні літальні пристосування: летючки, крилатки і так далі. Класичний приклад рослин, що мають плоди-летючки, - кульбаба. Її плоди здатні перелітати по повітрю на значні відстані.

В окремих випадках відмерла рослина із зрілими плодами здатна саме переміщатися під поривами вітру. Ця група рослин називається перекотиполе. Підсихаюче стебло таких рослин легко обламується, і рихлий або більш менш компактний легкий кущ вільно переганяється вітром, розсіюючи при цьому дозреваюче насіння. До рослин типу перекотиполе відносяться багато мешканців степів з найрізноманітніших таксономічних груп, наприклад, качим розложистий. Цікаве видовище масового переміщення перекатиполя ви можете побачити на відео 2.

{{#ev:youtube|5yt_VSqDALk}}

Відео 2. ''Перекатиполе.''

 Плоди гідрохорів, що поширюються за допомогою води, забезпечені щільним малопроникним для води ендокарпієм, волокнистим легким мезокарпієм, а також повітроносними порожнинами, що підтримують плід на плаву. Найбільш відомим тропічним гідрохором являеться кокосова пальма (мал. 2), що заселила тропічні узбережжя усіх океанів. Плоди таких гідрохорів можуть переноситися морськими і океанічними течіями на тисячі кілометрів.

[[Image:Asi102.jpg|center|Asi102.jpg]]                                                                                                   Мал. 2 ''Кокосова пальма.''

Зоохорними називаються способи поширення плодів і насіння за допомогою тварин. Вони дуже різноманітні. Є плоди, що прикріпляються до шерсті і ніг тварин за допомогою різних причипок, гачків, шпильок, а також завдяки клейкій поверхні або залізистому опушуванню - екзозоохорія. Класичні екзозоохори - види лопуха (зображення якого ви можете побачити на мал. 3, а на відео 2 ви можете впевнитись, як міцно він тримається за шерсть тварини),

[[Image:Asi3.jpg|center|Asi3.jpg]]

                                                                                                               Мал. 3 ''Лопух''.

{{#ev:youtube|g92SCFazang}}

Відео 3. ''Ціпкий лопух''.

чиї супліддя, що мають дуже чіпкі щетинки обгорнення, легко переносяться шерстю тварин. До лап тварин за допомогою липкої поверхні прикріпляються плоди ліннеї північної (мал. 4).

[[Image:Asi5.jpg|center|Asi5.jpg]]

                                                                                                      Мал. 4 ''Ліннея північна.''

Так же часто плоди і насіння розселяються ендозоохорно. Ссавці, птахи і комахи поїдають їх і розносять на значні відстані. Звичайними ендозоохормами є соковиті плоди і ягоди наших лісів, наприклад мучниця (мал. 5).

[[Image:Asi4.jpg|center|Asi4.jpg]]

                                                                                                        Мал. 5 ''Толокнянка.''

Антропохорія серед рослин тісно пов'язана з діяльністю людини. Зокрема, антропохорами є усі смітні рослини, а також такі сміттєві рослини, як кропива (Urtica dioica). До групи антропохорних рослин примикають і культурні рослини, що займають величезні площі оброблюваних земель на усіх материках.
<div> </div><div>Контролюючий блок</div><div></div><div>1. Чому плоди дуже складно класифікувати?</div><div>2. Що таке аллохори?</div><div>3. Що таке автохори?</div><div></div><div></div><div>Список літератури</div><div></div><div>1. Урок на тему: "Плоды" автор Лабунец О. Ю.</div><div><div>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас</div><div>3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2</div><div>    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.</div><div>4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.</div><div>   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.</div><div>5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия</div><div>   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)</div></div><div><br></div>

Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки

2011-04-17T01:55:54Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки'''

<br>

 Після того як відбулося запліднення яйцеклітини і почалося утворення зародка, квітка або тільки гінецей вступає в нову фазу розвитку, яка завершується формуванням плоду, цього характерною органу квіткових рослин. Але що таке плід? На перший погляд те питання може здатися дивним. Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Адже кожен знає, що зернівка пшениці, сім'янка кульбаби, томат, слива, вишня, яблуко і груша, суниця, ожина і малина - це плоди, так як вони містять в собі насіння і сприяють їх поширенню. Але не всі ботаніки з цим згодні.

Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Ще більш помилковим плодом є суниця, вся м'яка, їстівна частина якої утворена розрослим квітколожем. Але інші ботаніки справедливо заперечують проти такого дуже вузького і одностороннього визначення плоду.

Вони вказують на те, що набагато зручніше і правильніше розглядати плід як результат видозміни квітки, а не тільки гінецея, хоча саму істотну частину утворюють зав'язь або зав'язі окремих плодолистків, якщо вони ще вільні.

<br>

 Зовнішня частина плоду називається оплоднем або перікарпієм. До дозрівання насіння оплодень захищає їх від висихання, від механічних пошкоджень, у їстівних плодів також від поїдання, так як на цій стадії у ньому нерідко містяться отруйні, в'яжучі чи кислі речовини, які в подальшому зникають.

За консистенцією оплодень може бути соковитим або сухим. На цій підставі плоди штучно ділять на соковиті та сухі. Серед соковитих плодів, у свою чергу, виділяють багатонасінні (ягода, яблуко, гарбузина, гесперидій, гранатіна) і однонасінні (кістянка). 

<br>

Будь-яка класифікація плодів, тим більше класифікація, побудована на еволюційному принципі, сильно ускладнена винятковою різноманітністю плодів. Різноманітні функції плода, забезпечуючи не тільки розвиток і дозрівання насіння, але також їх розповсюдження, призвели до того, що в будові плоду є надзвичайна розмаїтість пристосувальних ознак. Але так як плід - це «зріла квітка» і так як головну роль у його утворенні відіграє все-таки гінецей, то основні підрозділи еволюційної класифікації плодів будуються на типі будови гінецея. У зв'язку з цим розрізняють дві основні групи плодів - апокарпні і цепокарпні.

<br>

На початку XX ст. шведський ботанік Р. Сернандер дав будь-яким частин рослин, за допомогою яких вони здатні розселятися загальну назву діаспор. Як діаспора можуть виступати насіння, плоди, супліддя, частини вегетативного тіла і навіть цілі рослини. Найголовніші типи діаспор у насінних рослин - плоди та насіння, у нижчих і вищих спорових - спори.

Існують два основні шляхи розповсюдження діаспор. Один - шляхом механізмів, вироблених у процесі еволюції самою рослиною, інший - за допомогою різних зовнішніх агентів - вітру, води, тварин, людини і т. д. Перший тип одержав назву автохорії, другий - аллохорії.

Плоди і насіння автохорів розсіюються порівняно недалеко від материнської рослини, зазвичай не більше кількох метрів від неї. Група автохорних рослин поділяється на механохори і барохори . 

Плоди багатьох механохорів розкриваються по гніздах або стулках, причому насіння з них висипається. Найбільш звичайні рослини такого роду - недоторка звичайна (мал. 1), екбаліум пружинистий, або скажений огірок (відео 1).

{{#ev:youtube|CRHzhy6w3X8}}

Відео 1. ''Скажений огірок.''

[[Image:As1.jpg|center|As1.jpg]]

                                                                                                 Мал. 1 ''Недоторка звичайна.''

До барохорів відносяться рослини, які мають важкі плоди і насінням. До них можна віднести жолуді дуба, плоди волоського горіха, насіння кінського каштана. Це насіння обсипається з материнської рослини і опиняється в безпосередній близькості від своїх батьків.

 Існують чотири основні способи аллохории . Це анемохорія, зоохорія, гідрохорія і антропохорія .

Насіння анемохорів переноситься рухом повітря. Для плодів анемохорів, що не розкриваються, характерні різноманітні літальні пристосування: летючки, крилатки і так далі. Класичний приклад рослин, що мають плоди-летючки, - кульбаба. Її плоди здатні перелітати по повітрю на значні відстані.

В окремих випадках відмерла рослина із зрілими плодами здатна саме переміщатися під поривами вітру. Ця група рослин називається перекотиполе. Підсихаюче стебло таких рослин легко обламується, і рихлий або більш менш компактний легкий кущ вільно переганяється вітром, розсіюючи при цьому дозреваюче насіння. До рослин типу перекотиполе відносяться багато мешканців степів з найрізноманітніших таксономічних груп, наприклад, качим розложистий. Цікаве видовище масового переміщення перекатиполя ви можете побачити на відео 2.

{{#ev:youtube|5yt_VSqDALk}}

Відео 2. ''Перекатиполе.''

 Плоди гідрохорів, що поширюються за допомогою води, забезпечені щільним малопроникним для води ендокарпієм, волокнистим легким мезокарпієм, а також повітроносними порожнинами, що підтримують плід на плаву. Найбільш відомим тропічним гідрохором являеться кокосова пальма (мал. 2), що заселила тропічні узбережжя усіх океанів. Плоди таких гідрохорів можуть переноситися морськими і океанічними течіями на тисячі кілометрів.

[[Image:Asi102.jpg|center|Asi102.jpg]]                                                                                                   Мал. 2 ''Кокосова пальма.''

Зоохорними називаються способи поширення плодів і насіння за допомогою тварин. Вони дуже різноманітні. Є плоди, що прикріпляються до шерсті і ніг тварин за допомогою різних причипок, гачків, шпильок, а також завдяки клейкій поверхні або залізистому опушуванню - екзозоохорія. Класичні екзозоохори - види лопуха (зображення якого ви можете побачити на мал. 3, а на відео 2 ви можете впевнитись, як міцно він тримається за шерсть тварини),

[[Image:Asi3.jpg|center|Asi3.jpg]]

                                                                                                               Мал. 3 ''Лопух''.

{{#ev:youtube|g92SCFazang}}

Відео 3. ''Ціпкий лопух''.

чиї супліддя, що мають дуже чіпкі щетинки обгорнення, легко переносяться шерстю тварин. До лап тварин за допомогою липкої поверхні прикріпляються плоди ліннеї північної (мал. 4).

[[Image:Asi5.jpg|center|Asi5.jpg]]

                                                                                                      Мал. 4 ''Ліннея північна.''

Так же часто плоди і насіння розселяються ендозоохорно. Ссавці, птахи і комахи поїдають їх і розносять на значні відстані. Звичайними ендозоохормами є соковиті плоди і ягоди наших лісів, наприклад мучниця (мал. 5).

[[Image:Asi4.jpg|center|Asi4.jpg]]

                                                                                                        Мал. 5 ''Толокнянка.''

Антропохорія серед рослин тісно пов'язана з діяльністю людини. Зокрема, антропохорами є усі смітні рослини, а також такі сміттєві рослини, як кропива (Urtica dioica). До групи антропохорних рослин примикають і культурні рослини, що займають величезні площі оброблюваних земель на усіх материках.
<div><br></div>

Файл:Asi4.jpg

2011-04-17T01:46:18Z

User18:

Файл:Asi5.jpg

2011-04-17T01:45:54Z

User18:

Файл:Asi3.jpg

2011-04-17T01:45:18Z

User18:

Файл:Asi102.jpg

2011-04-17T01:44:50Z

User18:

Файл:As1.jpg

2011-04-17T01:44:23Z

User18:

Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки

2011-04-17T01:43:52Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки'''

<br>

 Після того як відбулося запліднення яйцеклітини і почалося утворення зародка, квітка або тільки гінецей вступає в нову фазу розвитку, яка завершується формуванням плоду, цього характерною органу квіткових рослин. Але що таке плід? На перший погляд те питання може здатися дивним. Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Адже кожен знає, що зернівка пшениці, сім'янка кульбаби, томат, слива, вишня, яблуко і груша, суниця, ожина і малина - це плоди, так як вони містять в собі насіння і сприяють їх поширенню. Але не всі ботаніки з цим згодні.

Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Ще більш помилковим плодом є суниця, вся м'яка, їстівна частина якої утворена розрослим квітколожем. Але інші ботаніки справедливо заперечують проти такого дуже вузького і одностороннього визначення плоду.

Вони вказують на те, що набагато зручніше і правильніше розглядати плід як результат видозміни квітки, а не тільки гінецея, хоча саму істотну частину утворюють зав'язь або зав'язі окремих плодолистків, якщо вони ще вільні.

<br>

 Зовнішня частина плоду називається оплоднем або перікарпієм. До дозрівання насіння оплодень захищає їх від висихання, від механічних пошкоджень, у їстівних плодів також від поїдання, так як на цій стадії у ньому нерідко містяться отруйні, в'яжучі чи кислі речовини, які в подальшому зникають.

За консистенцією оплодень може бути соковитим або сухим. На цій підставі плоди штучно ділять на соковиті та сухі. Серед соковитих плодів, у свою чергу, виділяють багатонасінні (ягода, яблуко, гарбузина, гесперидій, гранатіна) і однонасінні (кістянка). 

<br>

Будь-яка класифікація плодів, тим більше класифікація, побудована на еволюційному принципі, сильно ускладнена винятковою різноманітністю плодів. Різноманітні функції плода, забезпечуючи не тільки розвиток і дозрівання насіння, але також їх розповсюдження, призвели до того, що в будові плоду є надзвичайна розмаїтість пристосувальних ознак. Але так як плід - це «зріла квітка» і так як головну роль у його утворенні відіграє все-таки гінецей, то основні підрозділи еволюційної класифікації плодів будуються на типі будови гінецея. У зв'язку з цим розрізняють дві основні групи плодів - апокарпні і цепокарпні.

<br>

На початку XX ст. шведський ботанік Р. Сернандер дав будь-яким частин рослин, за допомогою яких вони здатні розселятися загальну назву діаспор. Як діаспора можуть виступати насіння, плоди, супліддя, частини вегетативного тіла і навіть цілі рослини. Найголовніші типи діаспор у насінних рослин - плоди та насіння, у нижчих і вищих спорових - спори.

Існують два основні шляхи розповсюдження діаспор. Один - шляхом механізмів, вироблених у процесі еволюції самою рослиною, інший - за допомогою різних зовнішніх агентів - вітру, води, тварин, людини і т. д. Перший тип одержав назву автохорії, другий - аллохорії.

Плоди і насіння автохорів розсіюються порівняно недалеко від материнської рослини, зазвичай не більше кількох метрів від неї. Група автохорних рослин поділяється на механохори і барохори . 

Плоди багатьох механохорів розкриваються по гніздах або стулках, причому насіння з них висипається. Найбільш звичайні рослини такого роду - недоторка звичайна (мал. 1), екбаліум пружинистий, або скажений огірок.

[[Image:as1.jpg|center]]

 

До барохорів відносяться рослини, які мають важкі плоди і насінням. До них можна віднести жолуді дуба, плоди волоського горіха, насіння кінського каштана. Це насіння обсипається з материнської рослини і опиняється в безпосередній близькості від своїх батьків.

 Існують чотири основні способи аллохории . Це анемохорія, зоохорія, гідрохорія і антропохорія .

Насіння анемохорів переноситься рухом повітря. Для плодів анемохорів, що не розкриваються, характерні різноманітні літальні пристосування: летючки, крилатки і так далі. Класичний приклад рослин, що мають плоди-летючки, - кульбаба. Її плоди здатні перелітати по повітрю на значні відстані.

В окремих випадках відмерла рослина із зрілими плодами здатна саме переміщатися під поривами вітру. Ця група рослин називається перекотиполе. Підсихаюче стебло таких рослин легко обламується, і рихлий або більш менш компактний легкий кущ вільно переганяється вітром, розсіюючи при цьому дозреваюче насіння. До рослин типу перекотиполе відносяться багато мешканців степів з найрізноманітніших таксономічних груп, наприклад, качим розложистий.

 Плоди гідрохорів, що поширюються за допомогою води, забезпечені щільним малопроникним для води ендокарпієм, волокнистим легким мезокарпієм, а також повітроносними порожнинами, що підтримують плід на плаву. Найбільш відомим тропічним гідрохором являеться кокосова пальма (мал. 2), що заселила тропічні узбережжя усіх океанів. Плоди таких гідрохорів можуть переноситися морськими і океанічними течіями на тисячі кілометрів.

[[Image:asi102.jpg|center]] 

Зоохорними називаються способи поширення плодів і насіння за допомогою тварин. Вони дуже різноманітні. Є плоди, що прикріпляються до шерсті і ніг тварин за допомогою різних причипок, гачків, шпильок, а також завдяки клейкій поверхні або залізистому опушуванню - екзозоохорія. Класичні екзозоохори - види лопуха (мал. 3),

[[Image:asi3.jpg|center]]

чиї супліддя, що мають дуже чіпкі щетинки обгорнення, легко переносяться шерстю тварин. До лап тварин за допомогою липкої поверхні прикріпляються плоди ліннеї північної (мал. 4).

[[Image:asi5.jpg|center]]

Так же часто плоди і насіння розселяються ендозоохорно. Ссавці, птахи і комахи поїдають їх і розносять на значні відстані. Звичайними ендозоохормами є соковиті плоди і ягоди наших лісів, наприклад мучниця (мал. 5).

[[Image:asi4.jpg|center]]

Антропохорія серед рослин тісно пов'язана з діяльністю людини. Зокрема, антропохорами є усі смітні рослини, а також такі сміттєві рослини, як кропива (Urtica dioica). До групи антропохорних рослин примикають і культурні рослини, що займають величезні площі оброблюваних земель на усіх материках.
<div><br></div>

Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки

2011-04-17T01:30:26Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки'''

 Після того як відбулося запліднення яйцеклітини і почалося утворення зародка, квітка або тільки гінецей вступає в нову фазу розвитку, яка завершується формуванням плоду, цього характерною органу квіткових рослин. Але що таке плід? На перший погляд те питання може здатися дивним. Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Адже кожен знає, що зернівка пшениці, сім'янка кульбаби, томат, слива, вишня, яблуко і груша, суниця, ожина і малина - це плоди, так як вони містять в собі насіння і сприяють їх поширенню. Але не всі ботаніки з цим згодні.

Багато хто вважає, що справжніми плодами є тільки ті, які утворилися з зав'язі, як слива, вишня, томат або коробочка маку. Ті плоди, в утворенні яких беруть участь інші частини квітки, вони вважають помилковими. З цієї точки зору яблуко - не справжній плід, а помилковий, тому що в його утворенні бере участь квіткова трубка. Ще більш помилковим плодом є суниця, вся м'яка, їстівна частина якої утворена розрослим квітколожем. Але інші ботаніки справедливо заперечують проти такого дуже вузького і одностороннього визначення плоду.

Вони вказують на те, що набагато зручніше і правильніше розглядати плід як результат видозміни квітки, а не тільки гінецея, хоча саму істотну частину утворюють зав'язь або зав'язі окремих плодолистків, якщо вони ще вільні.

<br>

 Зовнішня частина плоду називається оплоднем або перікарпієм. До дозрівання насіння оплодень захищає їх від висихання, від механічних пошкоджень, у їстівних плодів також від поїдання, так як на цій стадії у ньому нерідко містяться отруйні, в'яжучі чи кислі речовини, які в подальшому зникають.

За консистенцією оплодень може бути соковитим або сухим. На цій підставі плоди штучно ділять на соковиті та сухі. Серед соковитих плодів, у свою чергу, виділяють багатонасінні (ягода, яблуко, гарбузина, гесперидій, гранатіна) і однонасінні (кістянка). 

<br>

Будь-яка класифікація плодів, тим більше класифікація, побудована на еволюційному принципі, сильно ускладнена винятковою різноманітністю плодів. Різноманітні функції плода, забезпечуючи не тільки розвиток і дозрівання насіння, але також їх розповсюдження, призвели до того, що в будові плоду є надзвичайна розмаїтість пристосувальних ознак. Але так як плід - це «зріла квітка» і так як головну роль у його утворенні відіграє все-таки гінецей, то основні підрозділи еволюційної класифікації плодів будуються на типі будови гінецея. У зв'язку з цим розрізняють дві основні групи плодів - апокарпні і цепокарпні.

<br>

На початку XX ст. шведський ботанік Р. Сернандер дав будь-яким частин рослин, за допомогою яких вони здатні розселятися загальну назву діаспор. Як діаспора можуть виступати насіння, плоди, супліддя, частини вегетативного тіла і навіть цілі рослини. Найголовніші типи діаспор у насінних рослин - плоди та насіння, у нижчих і вищих спорових - спори.

Існують два основні шляхи розповсюдження діаспор. Один - шляхом механізмів, вироблених у процесі еволюції самою рослиною, інший - за допомогою різних зовнішніх агентів - вітру, води, тварин, людини і т. д. Перший тип одержав назву автохорії, другий - аллохорії.

Плоди і насіння автохорів розсіюються порівняно недалеко від материнської рослини, зазвичай не більше кількох метрів від неї. Група автохорних рослин поділяється на механохори і барохори . 

Плоди багатьох механохорів розкриваються по гніздах або стулках, причому насіння з них висипається. Найбільш звичайні рослини такого роду - недоторка звичайна, екбаліум пружинистий, або скажений огірок.

 

До барохорів відносяться рослини, які мають важкі плоди і насінням. До них можна віднести жолуді дуба, плоди волоського горіха, насіння кінського каштана. Це насіння обсипається з материнської рослини і опиняється в безпосередній близькості від своїх батьків.

 Існують чотири основні способи аллохории . Це анемохорія, зоохорія, гідрохорія і антропохорія .

Насіння анемохорів переноситься рухом повітря. Для плодів анемохорів, що не розкриваються, характерні різноманітні літальні пристосування: летючки, крилатки і так далі. Класичний приклад рослин, що мають плоди-летючки, - кульбаба. Її плоди здатні перелітати по повітрю на значні відстані.

В окремих випадках відмерла рослина із зрілими плодами здатна саме переміщатися під поривами вітру. Ця група рослин називається перекотиполе. Підсихаюче стебло таких рослин легко обламується, і рихлий або більш менш компактний легкий кущ вільно переганяється вітром, розсіюючи при цьому дозреваюче насіння. До рослин типу перекотиполе відносяться багато мешканців степів з найрізноманітніших таксономічних груп, наприклад, качим розложистий.

 Плоди гідрохорів, що поширюються за допомогою води, забезпечені щільним малопроникним для води ендокарпієм, волокнистим легким мезокарпієм, а також повітроносними порожнинами, що підтримують плід на плаву. Найбільш відомим тропічним гідрохором являеться кокосова пальма, що заселила тропічні узбережжя усіх океанів. Плоди таких гідрохорів можуть переноситися морськими і океанічними течіями на тисячі кілометрів. 

Зоохорними називаються способи поширення плодів і насіння за допомогою тварин. Вони дуже різноманітні. Є плоди, що прикріпляються до шерсті і ніг тварин за допомогою різних причипок, гачків, шпильок, а також завдяки клейкій поверхні або залізистому опушуванню - екзозоохорія. Класичні екзозоохори - види лопуха, чиї супліддя, що мають дуже чіпкі щетинки обгорнення, легко переносяться шерстю тварин. До лап тварин за допомогою липкої поверхні прикріпляються плоди ліннеї північної.

Так же часто плоди і насіння розселяються ендозоохорно. Ссавці, птахи і комахи поїдають їх і розносять на значні відстані. Звичайними ендозоохормами є соковиті плоди і ягоди наших лісів, наприклад мучниця.

Антропохорія серед рослин тісно пов'язана з діяльністю людини. Зокрема, антропохорами є усі смітні рослини, а також такі сміттєві рослини, як кропива (Urtica dioica). До групи антропохорних рослин примикають і культурні рослини, що займають величезні площі оброблюваних земель на усіх материках.
<div><br></div>

Будова і різноманітність плодів. Поширення плодів. Повні уроки

2011-04-17T01:26:21Z

User18: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Біологія>>[[Біо...»

Біологія 7 клас. Повні уроки

2011-04-17T00:47:17Z

User18:

'''Вступ''' <br>[[Біологія — наука про живу природу. Значення біології. Повні уроки|Тема 1. Біологія – наука про живу природу. Значення біології]] <br>[[Різноманітність живих організмів та їх класифікація. Повні уроки|Тема 2. Різноманітність живих організмів та їх класифікація]] <br>[[Дослідження біологічних oб'єктів. Повні уроки|Тема 3. Дослідження біологічних об'єктів ]]<br>

'''Царство Рослини<br>Основні функції рослинного організму''' <br>[[Загальна характеристики Царства Рослини. Повні уроки|Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини]] <br>[[Життєдіяльність рослин. Повні уроки|Тема 5. Життєдіяльність рослин ]]<br>[[Живлення рослин. Фотосинтез Повні уроки|Тема 6. Живлення рослин. Фотосинтез]] <br>[[Транспорт речовин і випаровування води. Повні уроки|Тема 7. Транспорт речовин і випаровування води ]]<br>[[Ріст і розвиток рослин Повні уроки|Тема 8. Ріст і розвиток рослин]] <br>[[Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин. Повні уроки|Тема 9. Умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин]] <br><br> '''Будова рослин''' <br>[[Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки|Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади ]]<br>[[Життєдіяльність клітин. Повні уроки|Тема 11. Життєдіяльність клітин]] <br>[[Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини Повні уроки|Тема 12. Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини]] <br>[[Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи. Повні уроки|Тема 13. Будова квіткової рослини, вегетативні та генеративні органи]]     <br>[[Корінь, будова та функції. Повні уроки|Тема 14. Корінь, будова та функції ]]<br>[[Клітинна будова кореня. Повні уроки|Тема 15. Клітинна будова кореня]] <br>[[Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки. Повні уроки|Тема 16. Зовнішня будова пагона. Розвиток пагона із бруньки]] <br>[[Внутрішня будова стебла. Повні уроки|Тема 17. Внутрішня будова стебла]] <br>[[Видозмінені пагони. Повні уроки|Тема 18. Видозмінені пагони]] <br>[[Листок. Зовнішня будова листка. Повні уроки|Тема 19. Листок. Зовнішня будова листка ]]<br>[[Внутрішня будова листка. Повні уроки|Тема 20. Внутрішня будова листка ]]<br><br> '''Розмноження рослин''' <br>[[Способи розмноження рослин. Повні уроки|Тема 21. Способи розмноження рослин]] <br> Тема 22. Розмноження спорами     <br> Тема 23. Розмноження квіткових рослин     <br>[[Життєвий цикл рослин. Повні уроки|Тема 24. Життєвий цикл рослин ]]     <br>[[Квітка – генеративний орган. Суцвіття. Повні уроки|Тема 25. Квітка – генеративний орган. Суцвіття]]      <br> Тема 26. Запилення, пристосування до запилення       <br>[[Насінина і плід. Повні уроки|Тема 27. Насінина і плід]]     <br>[[Проростання насіння, умови його проростання. Повні уроки|Тема 28. Проростання насіння, умови його проростання]]     <br> Тема 29. Будова і різноманітність плодів.  Поширення плодів <br><br>'''Різноманіття рослин''' <br> Тема 30. Основи систематики. Класифікація рослин <br> '''Водорості''' <br>[[Загальна характеристика водоростей. Повні уроки|Тема 31. Загальна характеристика водоростей ]]    <br> Тема 32. Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання     <br>[[Морські водорості. Повні уроки|Тема 33. Морські водорості ]]    <br>[[Значення водоростей у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 34. Значення водоростей у природі та житті людини ]]<br>      <br> '''Вищі спорові рослини''' <br> Тема 35. Загальна характеристика вищих спорових рослин     <br>[[Відділ Мохоподібні. Повні уроки|Тема 36. Відділ Мохоподібні ]]<br>[[Сфагнові мохи, утворення торфу. Повні уроки|Тема 37. Сфагнові мохи, утворення торфу  ]]   <br>[[Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні. Повні уроки|Тема 38. Відділ Хвощеподібні та Плауноподібні]] <br>[[Папоротеподібні. Повні уроки|Тема 39. Папоротеподібні ]]<br> Тема 40. Колишній розквіт папоротеподібних <br><br> '''Голонасінні''' <br>[[Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні. Повні уроки|Тема 41. Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ]]<br>[[Різноманіття та значення. Повні уроки|Тема 42. Різноманіття та значення]]     <br>[[Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки|Тема 43. Загальні ознаки Хвойних ]]<br><br> '''Покритонасінні''' <br>[[Відділ Квіткові. Повні уроки|Тема 44. Відділ Квіткові ]]    <br>[[Класифікація квіткових рослин. Повні уроки|Тема 45. Класифікація квіткових рослин]]     <br>[[Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові Повні уроки|Тема 46. Клас Дводольні. Розоцвіті, Капустяні, Бобові ]]    <br>[[Пасльонові та айстрові. Повні уроки|Тема 47. Пасльонові та айстрові]]     <br>[[Клас Однодольні. Родина Лілійні. Повні уроки|Тема 48. Клас Однодольні. Родина Лілійні]]     <br>[[Родина Злаки. Повні уроки|Тема 49. Родина Злаки]] <br><br> '''Гриби і бактерії<br>Гриби''' <br>[[Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки|Тема 50. Загальна характеристика царства Гриби]]      <br>[[Особливості_будови,_процеси_життєдіяльності_та_різноманіття_грибів._Повні_уроки|Тема 51. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів]] <br> Тема 52. Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів: дріжджі та паразитичні гриби <br>[[Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки|Тема 53. Будова і життєдіяльність лишайників]] <br>[[Значення грибів і лишайників у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 54. Значення грибів і лишайників у природі та житті людини]] <br><br> '''Бактерії''' <br>[[Загальна характеристика бактерій. Повні уроки|Тема 55. Загальна характеристика бактерій ]]<br>[[Різноманіття бактерій. Повні уроки|Тема 56. Різноманіття бактерій ]]<br>[[Значення бактерій у природі та житті людини. Повні уроки|Тема 57. Значення бактерій у природі та житті людини ]]<br><br> '''Організм та середовище існування людини''' <br> Тема 58. Організм і середовище існування. Екологічні групи рослин     <br>[[Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми. Повні уроки|Тема 59. Пристосування рослин до середовища існування. Життєві форми ]]    <br> Тема 60. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах     <br> Тема 61. Рослинні угруповання     <br> Тема 62. Охорона рослин. Червона книга України     <br> Тема 63. Історичний розвиток рослин <br>

<br>

<br>

Повний перелік шкільних предметів: [[Заглавная страница|біологія]], українська мова та література, математика...

<br>

'''<u>Зміст уроку</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання

'''<u>Практика</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання

'''<u>Ілюстрації</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''<u>Доповнення</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше

'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки

2011-04-17T00:46:00Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки'''

<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Особливості, будови, процеси, життєдіяльності, та різноманіття, грибів</metakeywords><br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про будову та різноманіття грибів.

=== Задачі уроку ===

*Розказати, які основні типи грибів бувають у природі.

*Донести спільні ознаки грибів.

=== План уроку ===

*Гриби - окреме царство.

*Процеси життєдіяльності грибів.

*Їстівні та отруйні гриби.

*Плісняві гриби.

=== Хід уроку ===

*Розповісти про риси, завдяки яким гриби виділили у окреме царство.

*Охарактеризувати життєдіяльність грибів.

*Роказати про їстівні та отруйні гриби.

*Розповісти про плісняві гриби.

Гриби - царство живих організмів, які поєднують у собі ознаки рослин і тварин (мал. 1)

[[Image:Gr112.jpg|center|Gr112.jpg]]                                                                                                      Мал. 1 ''Такі різні гриби.''

<br>

З рослинами їх зближує: 

1) наявність добре вираженої клітинної стінки; 

2) нерухомість у вегетативному стані, 

3) розмноження спорами; 

4) здатність до синтезу вітамінів; 

5) поглинання їжі шляхом всмоктування (адсорбції). 

Ці особливості будови і життєдіяльності грибів дозволяють вважати їх однією з найбільш давніх груп еукаріотних організмів, що не мають прямого еволюційної зв'язку з рослинами, як вважалося раніше. Гриби і рослини виникли незалежно від різних форм мікроорганізмів, що жили у воді. Спільним з тваринами є: 

1) гетеротрофність; 

2) наявність у складі клітинної стінки хітину, характерного для зовнішнього скелета членистоногих; 

3) відсутність у клітинах хлоропластів і фотосинтезуючих пігментів;

 4) накопичення глікогену як запасної речовини; 

5) утворення і виділення продукту метаболізму - сечовини.

=== Будова грибів ===

Вегетативне тіло переважної більшості видів грибів - це міцелій, або грибниця, що складається з тонких безбарвних (іноді злегка забарвлених) ниток, або гіф, з необмеженим ростом і бічним галуженням. Міцелій зазвичай диференціюється на дві функціонально різні частини: субстратний, службовець для прикріплення до субстрату, поглинання та транспортування води і розчинених у ній речовин, і повітряний, що піднімається над субстратом і утворює органи розмноження. У процесі пристосування до різних наземним умов проживання у грибів виникають численні видозміни міцелію: це склероції, столони, ризоїди, різоморфи, гаусторії та ін. Наприклад, з допомогою столонів - повітряних дугоподібних гіф - гриб швидко поширюється по субстрату. Столони прикріплюються до субстрату ризоїдами.

<br>

=== Розмноження ===

Гриби розмножуються безстатевим і статевим способами. Безстатеве розмноження відбувається частинами міцелію або окремими клітинами, які дають початок новому міцелію. Дріжджові гриби розмножуються брунькуванням.

=== Харчування ===

За способом живлення розрізняють дві основні групи грибів: сапротрофи і симбіонти. Для останніх характерні паразитизм і мутуалізм. 

До сапротрофов відноситься більшість шапинкових і цвілевих грибів, а також дріжджі. Особливістю сапротрофних грибів є те, що окремий гриб може за добу утворити міцелій сумарною довжиною гіф більше кілометра. (Довжина грибних гіф в 1 г сухого грунту листяного лісу становить близько 400 м, а в 1 г гумусу [під підстилкою] 4-8 км. ) Такий швидкий ріст і нитчасті будова міцелію обумовлює особливий тип взаємовідносин грибів з навколишнім середовищем, не характерний для інших груп еукаріотних організмів. Велика система розгалужених гіф дозволяє їм тісно контактувати з субстратом. Майже всі клітини міцелію відокремлені від субстрату лише тонкою клітинною стінкою.

Травні ферменти, що виділяються грибами, дуже швидко впливають на матеріал субстрату і сприяють його частковому перетравлювання поза грибної клітини. Такий напівпереварений матеріал потім всмоктується всією поверхнею клеткі. 

Шапинкові гриби живуть на багатому перегноєм лісовому грунті, на полях і луках, зустрічаються на гниючий деревині (опеньок літній і зимовий (відео 1), гливи)  {{#ev:youtube|XA2OutCT8qo}}

Відео 1. ''Опеньки.''

У процесі їх розвитку на міцелії формуються органи спо-роношенія - плодові тіла, що складаються з ніжки та капелюшки. Ніжка і капелюшок утворені щільними пучками гіф. У капелюшку можна розрізнити два шари: щільний верхній, часто забарвлений, покритий шкірочкою, і нижній. В одних грибів - пластинчастих - нижній шар капелюшки складається з радіально розташованих пластинок (у сироїжок, груздів, печериць, блідої поганки).

У білого гриба (відео 2), підберезовика, підосичника, маслянка він складається з численних трубочок, тому їх називають трубчастими. На пластинках, в трубочках, а у деяких представників на шипиках чи голочках утворюються десятки мільйонів спор. Після дозрівання вони висипаються на грунт, розносяться вітром, водою, комахами та іншими тваринами, що сприяє широкому поширенню грибів. 

{{#ev:youtube|80R6jWJb4BY}}

Відео 2. ''Білий гриб.''

Серед шапинкових грибів є як їстівні, так і отруйні. Найбільш цінні їстівні гриби, що широко зустрічаються в лісах  - білий, рижик, груздь справжній, підберезовик, підосичник, маслюк, шампіньон. На мал. 2 ви можете побачити відомі та маловідомі їстівні гриби.

[[Image:Gr115.jpg|center|Gr115.jpg]]

                                                       Мал. 2 ''Білий гриб, болотний підосичник, білий навізник, осінній опеньок, сироїжка.''

Отруйні гриби, такі як бліда поганка (відео 3),

{{#ev:youtube|Ao9ydjUDmLM}}

Відео 3. ''Бліда поганка.''

мухомори (мал. 3), деякі види грибів-парасольок, говорушек, рядовок та ін, вже потрапляючи в їжу, можуть викликати серйозні, а іноді й смертельні отруєння. Слід пам'ятати, що білки грибів досить швидко розщеплюються з утворенням отруйних азотистих сполук, тому отруєння може бути викликане і неотруйними, але несвіжими грибами.

[[Image:Gr111.jpg|center|Gr111.jpg]]

                                                                                   Мал. 3 ''Такий гарний та небезпечний мухомор.''

Плісняві гриби розвиваються сапротрофно в грунті, на зволожених продуктах, плодах і овочах, на тваринних і рослинних залишках, утворюючи пухнасті або павутинчасті нальоти (цвіль) сірого, зеленого, чорного, сизого кольору (мал. 4).

[[Image:Gr113.jpg|center|Gr113.jpg]]

                                                                                                         Мал. 4 ''Пліснява.''

Пліснява зустрічаються серед зигоміцетів (наприклад, мукор), сумчастих і недосконалих грибів. Серед цвілевих грибів бувають і паразитичні види, які викликають хвороби людини і тварин (аспергільоз, бластомікоз, пневмомікоз) і рослин (альтернаріоз, фузаріоз та ін. )

Відомим представником цвілевих грибів є пеніцилла. Його міцелій складається з розгалужених ниток, розділених перегородками на клітини, а спороношення нагадує китицю. На кінцях розгалужених конидієносців утворюються ланцюжки конідій, за допомогою яких пеніцілл розмножується. Цей гриб зустрічається у вигляді цвілі (зеленого, сизого, блакитного кольору) на грунті і продуктах рослинного походження (на плодах, овочах, варення, томатної пасти та ін. ) Деякі види пеніцілла використовуються для приготування пеніциліну-одного з найбільш відомих антибіотиків (мал. 5).

[[Image:Gr114.jpg|center|Gr114.jpg]]

                                                                                                          Мал. 5 ''Пеніциллін.''

Гриби разом з бактеріями грають важливу роль у загальному коловороті речовин у біосфері. Розкладаючи за допомогою ферментів органічні речовини до простих неорганічних сполук, вони роблять їх доступними для автотрофних організмів, беруть участь в утворенні родючого шару грунту - гумусу, виконують велику санітарну роботу з очищення середовища.

<br>

=== Контролюючий блок ===

1. Що спільного у грибів з рослинами.

2. Що спільного у грибів з тваринами.

3. Які ви знаєте їстівні гриби?

4. Які плісняві гриби надали велику користь людству і як саме?

<br>

=== Список літератури ===

 1. Урок на тему: "Гриби" автор Лабунец О. Ю.

 2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

 3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

 4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

 5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

<br>

'''''Над уроком працювали:'''''

Кравчук Я. Л.

Лабунец О. Ю.

Борисенко І.

<br>

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
<div></div><div></div>
[[Category:Біологія_7_клас]]

Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки

2011-04-17T00:44:38Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки'''

<br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про будову та різноманіття грибів.

=== Задачі уроку ===

*Розказати, які основні типи грибів бувають у природі.

*Донести спільні ознаки грибів.

=== План уроку ===

*Гриби - окреме царство.

*Процеси життєдіяльності грибів.

*Їстівні та отруйні гриби.

*Плісняві гриби.

=== Хід уроку ===

*Розповісти про риси, завдяки яким гриби виділили у окреме царство.

*Охарактеризувати життєдіяльність грибів.

*Роказати про їстівні та отруйні гриби.

*Розповісти про плісняві гриби.

Гриби - царство живих організмів, які поєднують у собі ознаки рослин і тварин (мал. 1)

[[Image:Gr112.jpg|center|Gr112.jpg]]                                                                                                      Мал. 1 ''Такі різні гриби.''

<br>

З рослинами їх зближує: 

1) наявність добре вираженої клітинної стінки; 

2) нерухомість у вегетативному стані, 

3) розмноження спорами; 

4) здатність до синтезу вітамінів; 

5) поглинання їжі шляхом всмоктування (адсорбції). 

Ці особливості будови і життєдіяльності грибів дозволяють вважати їх однією з найбільш давніх груп еукаріотних організмів, що не мають прямого еволюційної зв'язку з рослинами, як вважалося раніше. Гриби і рослини виникли незалежно від різних форм мікроорганізмів, що жили у воді. Спільним з тваринами є: 

1) гетеротрофність; 

2) наявність у складі клітинної стінки хітину, характерного для зовнішнього скелета членистоногих; 

3) відсутність у клітинах хлоропластів і фотосинтезуючих пігментів;

 4) накопичення глікогену як запасної речовини; 

5) утворення і виділення продукту метаболізму - сечовини.

=== Будова грибів ===

Вегетативне тіло переважної більшості видів грибів - це міцелій, або грибниця, що складається з тонких безбарвних (іноді злегка забарвлених) ниток, або гіф, з необмеженим ростом і бічним галуженням. Міцелій зазвичай диференціюється на дві функціонально різні частини: субстратний, службовець для прикріплення до субстрату, поглинання та транспортування води і розчинених у ній речовин, і повітряний, що піднімається над субстратом і утворює органи розмноження. У процесі пристосування до різних наземним умов проживання у грибів виникають численні видозміни міцелію: це склероції, столони, ризоїди, різоморфи, гаусторії та ін. Наприклад, з допомогою столонів - повітряних дугоподібних гіф - гриб швидко поширюється по субстрату. Столони прикріплюються до субстрату ризоїдами.

<br>

=== Розмноження ===

Гриби розмножуються безстатевим і статевим способами. Безстатеве розмноження відбувається частинами міцелію або окремими клітинами, які дають початок новому міцелію. Дріжджові гриби розмножуються брунькуванням.

=== Харчування ===

За способом живлення розрізняють дві основні групи грибів: сапротрофи і симбіонти. Для останніх характерні паразитизм і мутуалізм. 

До сапротрофов відноситься більшість шапинкових і цвілевих грибів, а також дріжджі. Особливістю сапротрофних грибів є те, що окремий гриб може за добу утворити міцелій сумарною довжиною гіф більше кілометра. (Довжина грибних гіф в 1 г сухого грунту листяного лісу становить близько 400 м, а в 1 г гумусу [під підстилкою] 4-8 км. ) Такий швидкий ріст і нитчасті будова міцелію обумовлює особливий тип взаємовідносин грибів з навколишнім середовищем, не характерний для інших груп еукаріотних організмів. Велика система розгалужених гіф дозволяє їм тісно контактувати з субстратом. Майже всі клітини міцелію відокремлені від субстрату лише тонкою клітинною стінкою.

Травні ферменти, що виділяються грибами, дуже швидко впливають на матеріал субстрату і сприяють його частковому перетравлювання поза грибної клітини. Такий напівпереварений матеріал потім всмоктується всією поверхнею клеткі. 

Шапинкові гриби живуть на багатому перегноєм лісовому грунті, на полях і луках, зустрічаються на гниючий деревині (опеньок літній і зимовий (відео 1), гливи)  {{#ev:youtube|XA2OutCT8qo}}

Відео 1. ''Опеньки.''

У процесі їх розвитку на міцелії формуються органи спо-роношенія - плодові тіла, що складаються з ніжки та капелюшки. Ніжка і капелюшок утворені щільними пучками гіф. У капелюшку можна розрізнити два шари: щільний верхній, часто забарвлений, покритий шкірочкою, і нижній. В одних грибів - пластинчастих - нижній шар капелюшки складається з радіально розташованих пластинок (у сироїжок, груздів, печериць, блідої поганки).

У білого гриба (відео 2), підберезовика, підосичника, маслянка він складається з численних трубочок, тому їх називають трубчастими. На пластинках, в трубочках, а у деяких представників на шипиках чи голочках утворюються десятки мільйонів спор. Після дозрівання вони висипаються на грунт, розносяться вітром, водою, комахами та іншими тваринами, що сприяє широкому поширенню грибів. 

{{#ev:youtube|80R6jWJb4BY}}

Відео 2. ''Білий гриб.''

Серед шапинкових грибів є як їстівні, так і отруйні. Найбільш цінні їстівні гриби, що широко зустрічаються в лісах  - білий, рижик, груздь справжній, підберезовик, підосичник, маслюк, шампіньон. На мал. 2 ви можете побачити відомі та маловідомі їстівні гриби.

[[Image:Gr115.jpg|center|Gr115.jpg]]

                                                       Мал. 2 ''Білий гриб, болотний підосичник, білий навізник, осінній опеньок, сироїжка.''

Отруйні гриби, такі як бліда поганка (відео 3),

{{#ev:youtube|Ao9ydjUDmLM}}

Відео 3. ''Бліда поганка.''

мухомори (мал. 3), деякі види грибів-парасольок, говорушек, рядовок та ін, вже потрапляючи в їжу, можуть викликати серйозні, а іноді й смертельні отруєння. Слід пам'ятати, що білки грибів досить швидко розщеплюються з утворенням отруйних азотистих сполук, тому отруєння може бути викликане і неотруйними, але несвіжими грибами.

[[Image:Gr111.jpg|center|Gr111.jpg]]

                                                                                   Мал. 3 ''Такий гарний та небезпечний мухомор.''

Плісняві гриби розвиваються сапротрофно в грунті, на зволожених продуктах, плодах і овочах, на тваринних і рослинних залишках, утворюючи пухнасті або павутинчасті нальоти (цвіль) сірого, зеленого, чорного, сизого кольору (мал. 4).

[[Image:Gr113.jpg|center|Gr113.jpg]]

                                                                                                         Мал. 4 ''Пліснява.''

Пліснява зустрічаються серед зигоміцетів (наприклад, мукор), сумчастих і недосконалих грибів. Серед цвілевих грибів бувають і паразитичні види, які викликають хвороби людини і тварин (аспергільоз, бластомікоз, пневмомікоз) і рослин (альтернаріоз, фузаріоз та ін. )

Відомим представником цвілевих грибів є пеніцилла. Його міцелій складається з розгалужених ниток, розділених перегородками на клітини, а спороношення нагадує китицю. На кінцях розгалужених конидієносців утворюються ланцюжки конідій, за допомогою яких пеніцілл розмножується. Цей гриб зустрічається у вигляді цвілі (зеленого, сизого, блакитного кольору) на грунті і продуктах рослинного походження (на плодах, овочах, варення, томатної пасти та ін. ) Деякі види пеніцілла використовуються для приготування пеніциліну-одного з найбільш відомих антибіотиків (мал. 5).

[[Image:Gr114.jpg|center|Gr114.jpg]]

                                                                                                          Мал. 5 ''Пеніциллін.''

Гриби разом з бактеріями грають важливу роль у загальному коловороті речовин у біосфері. Розкладаючи за допомогою ферментів органічні речовини до простих неорганічних сполук, вони роблять їх доступними для автотрофних організмів, беруть участь в утворенні родючого шару грунту - гумусу, виконують велику санітарну роботу з очищення середовища.

<br>

=== Контролюючий блок ===

1. Що спільного у грибів з рослинами.

2. Що спільного у грибів з тваринами.

3. Які ви знаєте їстівні гриби?

4. Які плісняві гриби надали велику користь людству і як саме?

<br>

=== Список літератури ===

 1. Урок на тему: "Гриби" автор Лабунец О. Ю.

 2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

 3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

 4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

 5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

<br>

'''''Над уроком працювали:'''''

Кравчук Я. Л.

Лабунец О. Ю.

Борисенко І.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
<div></div><div></div>
[[Category:Біологія_7_клас]]

Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки

2011-04-17T00:42:07Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки'''

<br>

=== Мета уроку ===

*Розповісти про будову та різноманіття грибів.

=== Задачі уроку ===

*Розказати, які основні типи грибів бувають у природі.

*Донести спільні ознаки грибів.

=== План уроку ===

*Гриби - окреме царство.

*Процеси життєдіяльності грибів.

*Їстівні та отруйні гриби.

*Плісняві гриби.

=== Хід уроку ===

*Розповісти про риси, завдяки яким гриби виділили у окреме царство.

*Охарактеризувати життєдіяльність грибів.

*Роказати про їстівні та отруйні гриби.

*Розповісти про плісняві гриби.

Гриби - царство живих організмів, які поєднують у собі ознаки рослин і тварин (мал. 1)

[[Image:Gr112.jpg|center|Gr112.jpg]]                                                                                                      Мал. 1 ''Такі різні гриби.''

<br>

З рослинами їх зближує: 

1) наявність добре вираженої клітинної стінки; 

2) нерухомість у вегетативному стані, 

3) розмноження спорами; 

4) здатність до синтезу вітамінів; 

5) поглинання їжі шляхом всмоктування (адсорбції). 

Ці особливості будови і життєдіяльності грибів дозволяють вважати їх однією з найбільш давніх груп еукаріотних організмів, що не мають прямого еволюційної зв'язку з рослинами, як вважалося раніше. Гриби і рослини виникли незалежно від різних форм мікроорганізмів, що жили у воді. Спільним з тваринами є: 

1) гетеротрофність; 

2) наявність у складі клітинної стінки хітину, характерного для зовнішнього скелета членистоногих; 

3) відсутність у клітинах хлоропластів і фотосинтезуючих пігментів;

 4) накопичення глікогену як запасної речовини; 

5) утворення і виділення продукту метаболізму - сечовини.

=== Будова грибів ===

Вегетативне тіло переважної більшості видів грибів - це міцелій, або грибниця, що складається з тонких безбарвних (іноді злегка забарвлених) ниток, або гіф, з необмеженим ростом і бічним галуженням. Міцелій зазвичай диференціюється на дві функціонально різні частини: субстратний, службовець для прикріплення до субстрату, поглинання та транспортування води і розчинених у ній речовин, і повітряний, що піднімається над субстратом і утворює органи розмноження. У процесі пристосування до різних наземним умов проживання у грибів виникають численні видозміни міцелію: це склероції, столони, ризоїди, різоморфи, гаусторії та ін. Наприклад, з допомогою столонів - повітряних дугоподібних гіф - гриб швидко поширюється по субстрату. Столони прикріплюються до субстрату ризоїдами.

<br>

=== Розмноження ===

Гриби розмножуються безстатевим і статевим способами. Безстатеве розмноження відбувається частинами міцелію або окремими клітинами, які дають початок новому міцелію. Дріжджові гриби розмножуються брунькуванням.

=== Харчування ===

За способом живлення розрізняють дві основні групи грибів: сапротрофи і симбіонти. Для останніх характерні паразитизм і мутуалізм. 

До сапротрофов відноситься більшість шапинкових і цвілевих грибів, а також дріжджі. Особливістю сапротрофних грибів є те, що окремий гриб може за добу утворити міцелій сумарною довжиною гіф більше кілометра. (Довжина грибних гіф в 1 г сухого грунту листяного лісу становить близько 400 м, а в 1 г гумусу [під підстилкою] 4-8 км. ) Такий швидкий ріст і нитчасті будова міцелію обумовлює особливий тип взаємовідносин грибів з навколишнім середовищем, не характерний для інших груп еукаріотних організмів. Велика система розгалужених гіф дозволяє їм тісно контактувати з субстратом. Майже всі клітини міцелію відокремлені від субстрату лише тонкою клітинною стінкою.

Травні ферменти, що виділяються грибами, дуже швидко впливають на матеріал субстрату і сприяють його частковому перетравлювання поза грибної клітини. Такий напівпереварений матеріал потім всмоктується всією поверхнею клеткі. 

Шапинкові гриби живуть на багатому перегноєм лісовому грунті, на полях і луках, зустрічаються на гниючий деревині (опеньок літній і зимовий (відео 1), гливи)  {{#ev:youtube|XA2OutCT8qo}}

Відео 1. ''Опеньки.''

У процесі їх розвитку на міцелії формуються органи спо-роношенія - плодові тіла, що складаються з ніжки та капелюшки. Ніжка і капелюшок утворені щільними пучками гіф. У капелюшку можна розрізнити два шари: щільний верхній, часто забарвлений, покритий шкірочкою, і нижній. В одних грибів - пластинчастих - нижній шар капелюшки складається з радіально розташованих пластинок (у сироїжок, груздів, печериць, блідої поганки).

У білого гриба (відео 2), підберезовика, підосичника, маслянка він складається з численних трубочок, тому їх називають трубчастими. На пластинках, в трубочках, а у деяких представників на шипиках чи голочках утворюються десятки мільйонів спор. Після дозрівання вони висипаються на грунт, розносяться вітром, водою, комахами та іншими тваринами, що сприяє широкому поширенню грибів. 

{{#ev:youtube|80R6jWJb4BY}}

Відео 2. ''Білий гриб.''

Серед шапинкових грибів є як їстівні, так і отруйні. Найбільш цінні їстівні гриби, що широко зустрічаються в лісах  - білий, рижик, груздь справжній, підберезовик, підосичник, маслюк, шампіньон. На мал. 2 ви можете побачити відомі та маловідомі їстівні гриби.

[[Image:Gr115.jpg|center|Gr115.jpg]]

                                                       Мал. 2 ''Білий гриб, болотний підосичник, білий навізник, осінній опеньок, сироїжка.''

Отруйні гриби, такі як бліда поганка (відео 3),

{{#ev:youtube|Ao9ydjUDmLM}}

Відео 3. ''Бліда поганка.''

мухомори (мал. 3), деякі види грибів-парасольок, говорушек, рядовок та ін, вже потрапляючи в їжу, можуть викликати серйозні, а іноді й смертельні отруєння. Слід пам'ятати, що білки грибів досить швидко розщеплюються з утворенням отруйних азотистих сполук, тому отруєння може бути викликане і неотруйними, але несвіжими грибами.

[[Image:Gr111.jpg|center|Gr111.jpg]]

                                                                                   Мал. 3 ''Такий гарний та небезпечний мухомор.''

Плісняві гриби розвиваються сапротрофно в грунті, на зволожених продуктах, плодах і овочах, на тваринних і рослинних залишках, утворюючи пухнасті або павутинчасті нальоти (цвіль) сірого, зеленого, чорного, сизого кольору (мал. 4).

[[Image:Gr113.jpg|center|Gr113.jpg]]

                                                                                                         Мал. 4 ''Пліснява.''

Пліснява зустрічаються серед зигоміцетів (наприклад, мукор), сумчастих і недосконалих грибів. Серед цвілевих грибів бувають і паразитичні види, які викликають хвороби людини і тварин (аспергільоз, бластомікоз, пневмомікоз) і рослин (альтернаріоз, фузаріоз та ін. )

Відомим представником цвілевих грибів є пеніцилла. Його міцелій складається з розгалужених ниток, розділених перегородками на клітини, а спороношення нагадує китицю. На кінцях розгалужених конидієносців утворюються ланцюжки конідій, за допомогою яких пеніцілл розмножується. Цей гриб зустрічається у вигляді цвілі (зеленого, сизого, блакитного кольору) на грунті і продуктах рослинного походження (на плодах, овочах, варення, томатної пасти та ін. ) Деякі види пеніцілла використовуються для приготування пеніциліну-одного з найбільш відомих антибіотиків (мал. 5).

[[Image:Gr114.jpg|center|Gr114.jpg]]

                                                                                                          Мал. 5 ''Пеніциллін.''

Гриби разом з бактеріями грають важливу роль у загальному коловороті речовин у біосфері. Розкладаючи за допомогою ферментів органічні речовини до простих неорганічних сполук, вони роблять їх доступними для автотрофних організмів, беруть участь в утворенні родючого шару грунту - гумусу, виконують велику санітарну роботу з очищення середовища.

<br>

=== Контролюючий блок ===

1. Що спільного у грибів з рослинами.

2. Що спільного у грибів з тваринами.

3. Які ви знаєте їстівні гриби?

4. Які плісняві гриби надали велику користь людству і як саме?

<br>

=== Список літератури ===

 1. Урок на тему: "Гриби" автор Лабунец О. Ю.

 2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

 3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

    Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

 4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

   2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

 5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

'''''Над уроком працювали:'''''

Кравчук Я. Л.

Лабунец О. Ю.

Борисенко І.

<div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на <a href="http://xvatit.com/forum/">Образовательном форуме</a>, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав <a href="http://xvatit.com/club/blogs/">блог,</a> Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. <a href="http://xvatit.com/school/guild/">Гильдия Лидеров Образования</a> открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ. </div><div></div><div>[[категория: Біологія 7 клас]]</div>

Файл:Gr114.jpg

2011-04-17T00:21:52Z

User18:

Файл:Gr113.jpg

2011-04-17T00:21:20Z

User18:

Файл:Gr111.jpg

2011-04-17T00:20:51Z

User18:

Файл:Gr115.jpg

2011-04-17T00:20:22Z

User18:

Файл:Gr112.jpg

2011-04-17T00:19:49Z

User18:

Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки

2011-04-17T00:19:10Z

User18:

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Особливості будови, процеси життєдіяльності та різноманіття грибів. Повні уроки'''

<br>

Гриби - царство живих організмів, які поєднують у собі ознаки рослин і тварин (мал. 1)

[[Image:gr112.jpg|center]]<br>

З рослинами їх зближує: 

1) наявність добре вираженої клітинної стінки; 

2) нерухомість у вегетативному стані, 

3) розмноження спорами; 

4) здатність до синтезу вітамінів; 

5) поглинання їжі шляхом всмоктування (адсорбції). 

Ці особливості будови і життєдіяльності грибів дозволяють вважати їх однією з найбільш давніх груп еукаріотних організмів, що не мають прямого еволюційної зв'язку з рослинами, як вважалося раніше. Гриби і рослини виникли незалежно від різних форм мікроорганізмів, що жили у воді. Спільним з тваринами є: 

1) гетеротрофність; 

2) наявність у складі клітинної стінки хітину, характерного для зовнішнього скелета членистоногих; 

3) відсутність у клітинах хлоропластів і фотосинтезуючих пігментів;

 4) накопичення глікогену як запасної речовини; 

5) утворення і виділення продукту метаболізму - сечовини.

Будова грибів

Вегетативне тіло переважної більшості видів грибів - це міцелій, або грибниця, що складається з тонких безбарвних (іноді злегка забарвлених) ниток, або гіф, з необмеженим ростом і бічним галуженням. Міцелій зазвичай диференціюється на дві функціонально різні частини: субстратний, службовець для прикріплення до субстрату, поглинання та транспортування води і розчинених у ній речовин, і повітряний, що піднімається над субстратом і утворює органи розмноження. У процесі пристосування до різних наземним умов проживання у грибів виникають численні видозміни міцелію: це склероції, столони, ризоїди, різоморфи, гаусторії та ін. Наприклад, з допомогою столонів - повітряних дугоподібних гіф - гриб швидко поширюється по субстрату. Столони прикріплюються до субстрату ризоїдами.

<br>

Розмноження

Гриби розмножуються безстатевим і статевим способами. Безстатеве розмноження відбувається частинами міцелію або окремими клітинами, які дають початок новому міцелію. Дріжджові гриби розмножуються брунькуванням.

Харчування

За способом живлення розрізняють дві основні групи грибів: сапротрофи і симбіонти. Для останніх характерні паразитизм і мутуалізм. 

До сапротрофов відноситься більшість шапинкових і цвілевих грибів, а також дріжджі. Особливістю сапротрофних грибів є те, що окремий гриб може за добу утворити міцелій сумарною довжиною гіф більше кілометра. (Довжина грибних гіф в 1 г сухого грунту листяного лісу становить близько 400 м, а в 1 г гумусу [під підстилкою] 4-8 км. ) Такий швидкий ріст і нитчасті будова міцелію обумовлює особливий тип взаємовідносин грибів з навколишнім середовищем, не характерний для інших груп еукаріотних організмів. Велика система розгалужених гіф дозволяє їм тісно контактувати з субстратом. Майже всі клітини міцелію відокремлені від субстрату лише тонкою клітинною стінкою.

Травні ферменти, що виділяються грибами, дуже швидко впливають на матеріал субстрату і сприяють його частковому перетравлювання поза грибної клітини. Такий напівпереварений матеріал потім всмоктується всією поверхнею клеткі. 

Шапинкові гриби живуть на багатому перегноєм лісовому грунті, на полях і луках, зустрічаються на гниючий деревині (опеньок літній і зимовий, гливи) . 

У процесі їх розвитку на міцелії формуються органи спо-роношенія - плодові тіла, що складаються з ніжки та капелюшки. Ніжка і капелюшок утворені щільними пучками гіф. У капелюшку можна розрізнити два шари: щільний верхній, часто забарвлений, покритий шкірочкою, і нижній. В одних грибів - пластинчастих - нижній шар капелюшки складається з радіально розташованих пластинок (у сироїжок, груздів, печериць, блідої поганки).

У білого гриба, підберезовика, підосичника, маслянка він складається з численних трубочок, тому їх називають трубчастими. На пластинках, в трубочках, а у деяких представників на шипиках чи голочках утворюються десятки мільйонів спор. Після дозрівання вони висипаються на грунт, розносяться вітром, водою, комахами та іншими тваринами, що сприяє широкому поширенню грибів. 

Серед шапинкових грибів є як їстівні, так і отруйні. Найбільш цінні їстівні гриби, що широко зустрічаються в лісах  - білий, рижик, груздь справжній, підберезовик, підосичник, маслюк, шампіньон. На мал. 2 ви можете побачити відомі та маловідомі їстівні гриби.

[[Image:gr115.jpg|center]]

Отруйні гриби, такі як бліда поганка, мухомори (мал. 3), деякі види грибів-парасольок, говорушек, рядовок та ін, вже потрапляючи в їжу, можуть викликати серйозні, а іноді й смертельні отруєння. Слід пам'ятати, що білки грибів досить швидко розщеплюються з утворенням отруйних азотистих сполук, тому отруєння може бути викликане і неотруйними, але несвіжими грибами.

[[Image:gr111.jpg|center]]

Плісняві гриби розвиваються сапротрофно в грунті, на зволожених продуктах, плодах і овочах, на тваринних і рослинних залишках, утворюючи пухнасті або павутинчасті нальоти (цвіль) сірого, зеленого, чорного, сизого кольору (мал. 4).

[[Image:gr113.jpg|center]]

Пліснява зустрічаються серед зигоміцетів (наприклад, мукор), сумчастих і недосконалих грибів. Серед цвілевих грибів бувають і паразитичні види, які викликають хвороби людини і тварин (аспергільоз, бластомікоз, пневмомікоз) і рослин (альтернаріоз, фузаріоз та ін. )

Відомим представником цвілевих грибів є пеніцилла. Його міцелій складається з розгалужених ниток, розділених перегородками на клітини, а спороношення нагадує китицю. На кінцях розгалужених конидієносців утворюються ланцюжки конідій, за допомогою яких пеніцілл розмножується. Цей гриб зустрічається у вигляді цвілі (зеленого, сизого, блакитного кольору) на грунті і продуктах рослинного походження (на плодах, овочах, варення, томатної пасти та ін. ) Деякі види пеніцілла використовуються для приготування пеніциліну-одного з найбільш відомих антибіотиків (мал. 5).

[[Image:gr114.jpg|center]]

Гриби разом з бактеріями грають важливу роль у загальному коловороті речовин у біосфері. Розкладаючи за допомогою ферментів органічні речовини до простих неорганічних сполук, вони роблять їх доступними для автотрофних організмів, беруть участь в утворенні родючого шару грунту - гумусу, виконують велику санітарну роботу з очищення середовища.
<div><br></div>