Українська література 7 клас

Тема "Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства».Провідні мотиви, ідеї, символічний зміст. ТЛ: ліричний герой"

Статті до теми "Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства».Провідні мотиви, ідеї, символічний зміст. ТЛ: ліричний герой"

До 75-річчя від дня народження Василя Симоненка (1935 -1963) 
Свій шлях у всіх колись кінчається,
І майже кожному до ніг кладуть вінки.
Одні жили, помруть і забуваються,
А інші пам’ять залишають на віки.
На їх могилах виростають бур ‘яни і квіти,
Бо тіло тлінне, та душа жива,
І для народу вічно будуть жити —
їх пам’ять, совість і палкі слова.
Ти знав тоді, якщо тебе не буде,
То в кожнім слові кожного вірша —
Живий поет, поки живі є люди,
Бо в кожного із нас живе твоя душа.
І хоч землею стисло тобі груди,
Та голос твій лунає звідтіля:
„Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Поки живий він буде — житиму і я”.
Василь Бут
Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 року в глухому селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській сім’ї. Рано залишився без батька. Після закінчення 1952 року середньої школи вчився на факультеті журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власним кореспондентом «Робітничої газети».
Оце і вся біографія поета. Проте змістом і покликанням його життя була Поезія! Уже перше обговорення віршів у літературній студії університету, перші публікації в періодиці стали провісниками того, що в українську літературу прийшов Майстер неординарного таланту. Тодішня критика одразу завважила в його поезії високі громадянські мотиви, осяяні благородністю власних душевних поривань, незвичайною інтелектуальною напругою.
Любов до Батьківщини – чи не найвищий акорд у всій поезії Василя Симоненка. Це потвердила і перша збірка віршів «Тиша і грім», яка побачила світ 1962 року. Вона стала живильним явищем у тодішньому суспільному житті України, новим художнім поглядом на дійсність, розуміння сутності людини, гармонії її буття. «Тиша і грім» – єдина книга, що вийшла друком за життя поета. Вже після смерті його ім’я швидко оповилося підлими вигадками й злісними намовами. І тільки завдяки неймовірним зусиллям друзів читач все-таки дістав змогу одержати Симоненкові «Земне тяжіння» (1964), збірку новел «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), книжки «Избранная лирика» (1968), «Лебеді материнства» (1981), том вибраних поезій (1985) та дві книжки для дітей.
Помер Василь Симоненко 14 грудня 1963 року.
Творча спадщина Василя Симоненка удостоєна Національної премії України імені Т.Г. Шевченка.
Хай сміються тупі кентаври!
В мене власна погорда єсть,
Бо за ваші дешеві лаври
Не продам я совість і честь.
30.10.56
Василь Симоненко став для нас легендою. Нескорений, з гарячою натурою, непримиренний до ворогів українського народу, Великий патріот своєї Вітчизни, щирий та добродійний, він увійшов у літературу як поборник правди і добра.
Його творчість засяяла на небосхилі української літератури яскравим сонцем, яке висвітило вартісні скарби незборимого духу нашого народу. Вона непідвладна часу.
Василь Симоненко став нашою гордістю, нашою невмирущою історією. Він став дорогим і близьким для кожного, хто безмежно любить свій народ, свою Батьківщину. Його ідеали стали нашими ідеалами, а тому творчість поета буде вічною, як і народ, з якого він вийшов!