Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Людина Середньовіччя. Повні уроки

Тип уроку

Тема 2.  Людина Середньовіччя

Мета:

Завдання:

Хід уроку:

1.Перевірка домашнього завдання

2.Розповідь нової теми

Людина і природа: як вижити?

Люди Середнього віку, багато в чому залежачи від стихії (дощів, засух, ураганів, морозів, диких тварин) змушені були пристосовуватись до життя.

У гірських районах з кам’янистими ґрунтами призвичаїлись вирощували худобу, на рівнинах господарювали землероби.

Хоча землеробські традиції античності не поширились у ранньому Середньовіччі. Звісно, люди мали свої земельні ділянки, де вирощували зерно та городину, одначе Європа була переважно лісистою. Там випасали худобу, шукали ягоди та цілющі трави.

Ліс давав будматеріали, дрова, а також деревне вугілля, без якого не виготовиш залізної зброї та інструментів. І, безперечно, у ліс ходили мисливці, полюючи на звірину – бідний люд, щоб здобути м’ясо та шкури, а багаті – задля втіхи.

Втім, від лісу віяло й серйозною небезпекою – дикі тварини й самі нападали на людей. У лісі ховалися розбійники, до того ж, будь-кого могли покарати за порушення межі володінь сеньйорів (межа проходила по лісах). Вважалося, що в лісах і болотах жили монстри, упирі та інша нечисть – приємного мало навіть для нашого розвинутого часу.

Населення: тікаючи від лих.

Середньовічну Європу населяли нащадки Римської імперії: греки, кельти, германці, романські народності, слов’яни, фракійці, балти, угро-фіни. Мешкали й представники інших народів, скажімо, араби, тюрки, левантинці, євреї, бербери. Одні дослідники стверджують, що порівняно із чисельністю колишньої імперії, люду стало менше. На думку інших, потепління клімату, сприятлива вологість спричинили підвищення врожаїв, тому населення побільшало. Втім, були періоди, коли й справді перед цілими містами нависала загроза вимирання. Це ставалося під час епідемій.

Отже, кількість населення то збільшувалася, то зменшувалася. Приміром, у V – VІ ст. люди мерли після наступу чуми, малярії, прокази та інших хвороб.

Часто "ліками" від таких напастей була лише вчасна втеча якнайдалі від хворих, або ж молитва.

У ХІ-ХІІІ ст. спостерігалося зростання чисельності, а в ХІV – ХV ст. - знову скорочення. У деяких країнах від «чорної смерті» (чуми) в 1347-1350 рр. населення зменшилось на четверту частину а то й наполовину.

Серед причин, які загрожували життю середньовічної людини, були не лише хвороби. Масово вмирали, наприклад, від голоду. Після засухи, повеней чи заморозків, а то й нашестя сарани чи гризунів, населення могло залишитись без хліба, і допомоги чекати було нізвідки. Залишилися свідчення про голод 1027 – 1030 рр. у Нормандії. Бургундський монах Рауль Глабер писав: «Деякі голодні нападали на мандрівників, убивали і пожирали їх…Цей жахливий голод лютував три роки. Померлих було так багато, що їх не встигали ховати…» Чимало життів забирали і війни – і загарбницькі, на вимогу феодала чи імператора, і на захист своїх кордонів.

Подібні жахіття переживали не всі, тому середня тривалість життя становила 32 роки і навіть менше. До старості доживало небагато.

Здавалося б, у ті смутні часи людині безпечніше було б жити собі в лісі чи коло землі, намагаючись прогодуватися і не потрапляти на очі феодалам чи ворогам. Однак Середньовіччя – це доба міграцій і подорожей. Одні тікали від злиднів, інші простували в монастирі чи університети, цілі народності мігрували, шукаючи собі місця подалі від голодоморів чи завойовників. Рицарі селилися там, де отримували землі (феод) після походу. Хоча гарних доріг майже не було, та мандрівників вистачало. Житло і харчування: прості радості

Кам’яні споруди, які дійшли до нас із Середніх віків – це здебільшого замки, палаци та церкви, бо дозволити собі зводити будинки із каменю могли не всі.

Найбільше будували із дешевшого і доступнішого дерева.

Тодішнє житло не відзначалося комфортом: готували, споживали їжу, і спали в одній кімнаті. За тодішніми звичаями кімнати будували так, що вони розміщувались по лінії – одна за одною. Планування житла почало змінюватися з ХІ – ХІІІ ст. серед багатшого люду. Спершу будинки опалювали просто – розводили вогнища всередині, причому димарів не знали. Цей елемент з’явився згодом, а до того дим виходив через отвір у стелі. Лише згодом у північних народів перейняли печі, каміни. Увечері простолюдини запалювали сальні свічки чи олійні лампи, а багатші громадяни могли купувати воскові свічки. Зайшовши до будинку, ми могли б побачити грубо виготовлені меблі – простий стіл та лави, які могли слугувати й ліжком. Одяг зберігали у скринях – ніяких шаф не було. Їжу більшості населення можна собі уявити, коли покласти на стіл хліб. Упродовж трьохсот років цей продукт, та ще ріпа, боби, капуста, юшка з цибулею чи часником, а також риба були їжею простих європейців. Бувало, смакували й сиром або солоним м’ясом. Цукру в ті часи не знали, зате споживали меди. Традиційно їли лише вранці та ввечері, то ж, мабуть, насититись було непросто. Хоча вельможі могли собі дозволити і дичину, і дорогі вишукані страви на бенкетах – паштет із солов’їних язиків, печених журавлів чи павичів. М’ясо брали просто руками, зі спільного посуду (виделки придумали пізніше), а масні пальці витирали об скатерті. Дуже дорогим задоволенням були прянощі: перець, кориця, гвоздика, мускатні горіхи, імбир, коріандр, які доставляли зі Сходу. Цікаво, що хмільні напої – вино й пиво вживали і багаті, й бідні. Щоправда, вино швидко скисало, тому зчаста його пили, прокип’ятивши і додаючи мед і спеції.
3. Учитель перевіряє набуті знання

Питання для самоконтролю:

1. Як люди використовували ліс?

2. Що загрожувало життю людства Середніх віків?

3.Чому в ті часи було багато подорожніх?

4. Які особливості будівель того часу?

5. Назвіть традиційні для середньовічної людини продукти.

Творче завдання: Підготуйте доповідь на тему: «Житло багатих і бідних у Середні віки».

6. Домашнє завдання:

1. Повторення пройденого матеріалу.

2. Напишіть творчу роботу на тему: «Шляхи Середньовіччя: хто й куди мандрував».

Література:

1. Урок на тему: «Життя і побут середньовічної людини», Микуленко С. Т. , м. Луганськ;

2. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;

3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;

4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;

5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;

6. ukrmap.kiev.ua

7. sc4v.narod.ru

8. mid-ages.ru

Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - Освітній форум.