Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>> Етика: Що можна прочитати в погляді.

Що можна прочитати в погляді.

-    Богдане, ну як ти міг недодивитися?! Я ж тебе просила: пильнуй добре Наталчине кошеня, бо таке шкодливе... - виговорювала Олеся. - А тепер що скажемо Зінаїді Федорівні? Це ж її улюблена квітка!
-    Олесю, щиро кажучи, не знаю, як це вийшло, - виправдовувався Богдан. - Я очей не зводив з капосного кошеняти... А взагалі, до чого тут я?
-    Ще й пробуєш відкрутитися? - голос Олесі зазвучав загрозливіше. - От візьму й піду додому, а ти сам пояснюй пані Біології (так п'ятикласники поза очі називали свою вчительку), що тут робив Мурко.
-    А, до речі, що він тут робив і як власне втрапив до класу? - тепер Богданко опанував себе й почувався дедалі впевненіше.
Зате Олеся похнюпила голову, адже це вона попросила Наталку принести кошеня до школи потай від батьків.

Завдання 1:
Чи відповідає описаній ситуації зображення героїв на малюнкові?
Які емоції Ногданка втілені її його жесті? Як ще можна витлумачувати цей жест?
Чи доводилося вам спостерігати, коли слова свідчили про одне, а вираз обличчя зовсім про інше?

1. Чому, спілкуючись, ми дивимося співрозмовникові в очі
Про те, що основним засобом спілкування є мова, ви добре зііасте. Однак для щирого спілкування часом замало слів. Ви, мабуть, помічали, як часто, спілкуючись, люди вдаються до жестів, пильно зазирають одне одному в вічі, намагаються збагнути думки за виразом обличчя не лише тоді, коли співрозмовник уникає спілкування, а й коли він надміру балакучий. Важливість таких спілкувальних засобів усвідомлено давно. Адже саме вони найточніше передають почуття людини. Недарма кажуть: «Гляне - молоко кисне»; «Скривився, як середа на п'ятницю»; «Усміхається, як дитина»; «Нахмурив брови, мов пугач». Зрозуміло, що етикет не оминає увагою немовних засобів спілкування.
С чимало етикетних порад, які стосуються погляду, усмішки, жестів, пози. Визначено навіть, якою має бути відстань між спілку вал ьниками, аби вони почувалися затишно й довіряли одне одному. Щоправда, у різних народів «ввічливою» вважають неоднакову відстань: коротшу - у південних та східних народів, довшу -у північних. Вам, певно, буде цікаво дізнатися, чому? Річ у тім, що народам Південної Європи, Латинської Америки, Сходу властиво доторкатися під час розмови на знак довіри до руки співрозмовника. Якщо ж відстань між спілкувальниками завелика, представники цих народів не вірять тому, що чують.

Завдання 2:
Поспостерігайте та обміняйтеся думками, яку відстань між співрозмовниками вважають за доречну в Україні?
Етикет не лише рекомендує певні правила, які регулюють використання немовних засобів спілкування, а й навчає розуміти ці засоби. Найбагатшою на значення, за давньою традицією, наш народ вважає мову поглядів.
У різних народів мову поглядів витлумачують по-різному. Так, у Китаї та Японії спілкувальники здебільшого уникають прямого погляду, у Франції, Італії пильно дивитися на співрозмовника є цілком ввічливим.
Є країни, де непристойним вважають, коли молодші дивляться в очі старшим. Наприклад, на острові Фіджі тамтешнє населення, щоб не зустрічатися поглядом із співрозмовником, навіть відвертається під час розмови.

Завдання 3:
Поясніть, які почуття, настрої, ставлення до інших втілюють ^х наведені нижче прикметники, поєднуючись зі словом «погляд»: байдужий, веселий, глибокий, довірливий, доброзичливий, життєрадісний, колючий, кривий, привітний, холодний. Спробуйте надати своєму поглядові ознак, наведених вище. Потренуйтеся спочатку перед дзеркалом, а потім попросіть однокласника визначити, чи досягли ви вправності.

Завдання 4:
Витлумачте фразеологізми. З двома (на вибір) запишіть речення.
Очі грають; очі загорілися; очі на мокрому місці; позичити в Сірка очей; очі злипаються.

Завдання 5:
Доберіть, продовжуючи наведений нижче перелік, якомога більше дієслів, що можуть поєднуватися з іменником «очі» або стосуватися його.
Розплющити, не зводити, обводити, зустрічатися...

Завдання 6:
Сформулюйте на основі власного досвіду 2-3 правила про те, "як слід або не слід дивитися під час розмови.
Очі так і світяться (у кого, чиї) - хто-небудь веселий, радісний, збуджений.
Очі бігають, забігали (чиї, у кого) - 1) хто-небудь, швидко змінюючи об'єкт спостереження, відразу оглядає багато чогось довкола; 2) хто-небудь виявляє неспокій, схвильованість, роздратування тощо.
Що таке «спілкування без слів»? Яку роль у ньому відіграють погляди? Що вони можуть передати співроз мовникові?

2. Коли жести бувають красномовніші за слова
Чимало етикетних приписів стосуються міміки та жестів. Знавці етикету зауважують, що за цими немовними засобами спілкування можна визначити не тільки настрій людини, а навіть її характер, місце в суспільстві. Особливого значення в етикеті надають усмішці. Багато хто переконаний, що усмішка дає змогу найточніше осягнути думки та наміри людини, ставлення до інших. В українській мові зі словом «усмішка» поєднується понад 50 прикметників, що свідчить про неймовірну багатозначність цього мімічного знаку.
Щоб опанувати мову жестів, варто знати, що вони бувають кількох видів. Є жести, за допомогою яких виділяють певні частини висловлення. Під час розмови ми підсилюємо такими жестами деякі фрази - так, ніби диригуємо собі руками.
Інші жести підсилюють словесне вираження почуттів. Відчуваючи захоплення, радість, розчарування, подив, роздратування, гнів тощо, ми розводимо руками, хапаємося за голову, трусимо кулаками, б'ємо себе в груди.
Є жести, які використовують, щоб виділити якийсь предмет у просторі, а є й такі, за допомогою яких люди намагаються «змалювати» предмети, інших людей і т.ін. Саме ці жести використовують як засіб спілкування, коли співрозмовники говорять різними мовами.
Усім вам знайомий жест, за допомогою якого ви засвідчуєте своє бажання відповідати - піднесена вгору рука із випрямленими і стиснутими пальцями. Це жест-символ.
У різних народів у мові жестів чимало відмінностей. Та й узагалі - ставлення до жестикуляції неоднакове. Дослідники наводять, зокрема, такі цифри: італієць жестикулює впродовж годинної розмови в середньому 120 разів, француз - 80, фінн -1 раз.
Українці за жестикуляцією в Європі займають середнє місце. Про небажаність надмірної жестикуляції свідчать і прислів'я: «Не махай руками, як вітряк крилами», «Не роби вітру руками».

ДЕЯКІ ПРАВИЛА «МОВИ БЕЗ СЛІВ»
Дружня усмішка створює позитивну атмосферу спілкуван-ня, допомагає подолати недовіру, упередженість, злість. Вважають, що вона є прикметою людини чесної, розумної, вихованої.
Аби не створити про себе враження неввічливої людини, варто пам'ятати, що не слід надуживати жестами: надмірна жестикуляція розпорошує увагу співрозмовника.
Не можна використовувати жестів, що передають особливості ходи, постави, зовнішності інших.
Чимало жестів уважають непристойними; тож їх використання є порушенням етикету.

Завдання 7:
Поспостерігайте, як ви жестикулюєте. Для цього по черзі розкажіть той самий уривок із цікавого кінофільму. Полічіть, хто та скільки разів жестикулював, яким жестам віддавав перевагу. Порадьте одне одному, як удосконалити вміння жестикулювати.

Завдання 8:
Запропонуйте одне одному по черзі показати, що таке гвинтові сходи; як пересувається змія; яку завбільшки рибу ви зловили минулого літа. Поясніть, коли доречні використані вами жести, а коли вони справлятимуть враження непристойних.
Якою є роль жестів і міміки в розмові? Назвіть основні жести довіри, щирості? Як за допомогою міміки можна переконатися, що людина вам рада, поважає вас?
Розрізняйте слова усмішка та посмішка. Ці слова є синонімами, проте здебільшого їх розрізняють за відтінками значення: усмішка - доброзичлива, посмішка - глузлива.
До якої групи правил етикету належить «мова без слів»? Доведіть важливість уміння спілкуватися без слів. Назвіть декілька правил «мови без слів».
1. Прочитайте уривок з повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». Чому без згадки про жести розповідь письменника була б неправдоподібною? Знайдіть вислови, що стосуються жестів та виразів обличчя. Що означають ці немовні засоби в описаних ситуаціях?
З неспокійним серцем підпливав я до острова. І що ближче підпливав, то сильніше трепетало моє серце: живий чи неживий, живий чи неживий...
І раптом радість шаленим криком забулькотіла в моєму горлі, як вода в закипілому чайнику:
- Ого-го-го-го-го!..
Я побачив його. Живісінький і цілісінький стояв мій друзяка Кукуру-зяка на березі, виткнувши з кущів голову, і радісно усміхався мені. Тільки ніс у нього був облуплений і праву щоку навскоси перетинала свіжа подряпина. Але що таке подряпина на щоці такого геройського хлопця, як Кукурузо? Ніщо!
Коли я пристав до берега, мені хотілося кинутись і обняти його на радощах, але я стримався. Я лише штурхону» його в плече й спитав:
 - Ну як? Як ти тут?
 - Нічого, - ляснув він мене по животу й одразу додав, узявшись рукою за щоку і похитуючи головою: Туг гаке було-о-о...
-    Що?! - спи гав я, ніби нічого й не підозрював.
-    Ти, однак, не повіриш. Подумаєш, що я брешу.
-    Ну?
-    Шпигуни на мене нападали вночі. От тобі й ну! Бився я. Так бився, як ніколи в житті. Думав, що загину. Ось бачиш, - він ткнув пальцем у подряпину на щоці, тоді задер сорочку й показав синець на ребрах.
-    Ну? Ну? - нетерпляче спитав я. - Як же воно було?
-    Пожди. Я все по порядку. - І Кукурузо почав розказувати...
Коли ж він дійшов до трагічного опису бійки з незнайомцем - як він брикнув ногами, як незнайомець упав на нього й почав дряпатися, - у мене в животі раптом щось засміялося, пролоскотіло в горлі й вирвалося з рота коротким гигиком. Кукурузо ображено пирхнув:
-    Ти що - дурний? Тобі, звичайно, смішки. Попробував би ти.
-    Ану повтори ще раз, як воно було - ота бійка, - попросив я.
Кукурузо повторив. Я покивав головою, зітхнув і сказав:
-    То був я.
Кукурузо вирячився на мене.
-    Це точно був я... Дивись, - я закотив холошу й показав на нозі під коліном здоровенний синець. - Твоя робота.
І я розказав усе, що трапилося зі мною цієї ночі. Кукурузо лишень очима кліпав:
-    То виходить, що то... що то... билися ми з тобою? А мені ж здалося, що був хтось такий здоровецький...
-    А мені, думаєш, ні? Просто велетень.
Ми глянули один на одного і раптом як зарегочемо!
2. Пригадайте, що знаєте з попередніх уроків про жест-привітання «потиск руки». Сформулюйте й запишіть 2-3 правила вживання цього жесту.


Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун

_{Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителю з етики 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.