дізнатися про стан науки на українських землях другої половини 19 століття
Задачі
зацікавити учнів вивченням нового матеріалу
сформувати в учнів системні знання про стан науки у 19 ст
дізнатися про основних діячів науки даного періоду
навчитися опрацьовувати матеріал самостійно
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоподорож до музею Яворницького
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми прожовжимо вивчення тематичного блоку "Культурне життя України в другій половині 19 століття". Тему уроку перепишіть у зошити з дошки. Черговий, хто сьогодні відсутній? З яких причин?
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання та виставляє оцінки. Учні, які не виконали завдання, мають шанс зробити його на наступний урок, але їм дається також додаткове завдання.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Яких діячів науки початку 19 століття ви пам"ятаєте?
Які галузі науки на початок 19 ст. були найбільш розвиненими?
...найменш розвиненими?
Вивчення нової теми. (20 хв)
Розвиток природничих наук
Друга половина 19 ст. ввійшла в історію української науки багатьма видатними досягненнями. В цей час в Україні працювало чимало видатних учених-природознавців. Професор Харківського університету Олександр Ляпунов (1857-1918) посідав провідне місце в розробці проблем стійкості й рівноваги руху механічних систем. Значних успіхів досягли українські математики й фізики.
Світову славу в розвитку біологічної науки здобули вчені молодого Новоросійського (в Одесі) університету, видатний зоолог і анатом, вихованець Харків-ського університету Ілля Ілліч Мечников (1845-1916), працюючи в Одесі, створив теорію утворення багатоклітинних організмів з одноклітинних, довів, що між безхребетними й хребетними тваринами існує еволюційний зв'язок. Він відкрив явище фагоцитозу — поглинання клітинами організму мікробів. Разом з українським біологом, своїм учнем Миколою Гамалією (1859—1949) вони в 1886 р. створили в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію. Це була друга в світі станція після пастерівської, створеної в Парижі роком раніше. Не знайшовши належного розуміння на батьківщині, Мечников переїхав до Парижа й там став першим лауреатом Нобелівської премії з України. Щодо Гамалії, то, продовжуючи справу свого вчителя, він зробив великий вклад у боротьбу з такими жахливими хвороба туберкульоз, сказ, впровадив у практику щеплення. Світової слави своєю працею тіла», а також винайденням багатьох м зажив хірург Ю. Шимановський. Західноукраїнський фізик Іван Пулюй (1845—1918), вчений світового рівня, у різні роки працював у про-відних наукових центрах Європи і відзначився дослідженнями рентгені-вського випромінювання. Пулюй був знавцем стародавніх мов і у співпраці з Пантелеймоном Кулішем і Іваном Нечуєм-Левицьким переклав з старо-єврейської мови Псалтир та з грецької - Євангеліє.
Фішки для допитливих
Світові наукові досягнення другої пол. 19 ст. Період середини XIX століття не був періодом радикального технічного перетворення, яке могло б зрівнятися з перетворенням у XVIII столітті. Це був радше період безперервного вдосконалення мануфактурних методів, що застосовувалися у все більш широких масштабах. Хоча на сцені почали з'являтися суперники Англії, їй вдалося утримати за собою і навіть помножити ті вигоди, які вона отримала в результаті промислової революції. Протягом певного часу вона була буквально промислової майстерні світу.
Дешевизна товарів, переважно текстильних, вироблених новими машинами, настільки розширила її ринки збуту, що протягом кількох десятиліть можливості їх здавалися необмеженими. Виробництво не відчувало який-небудь особливо гострої необхідності у винаході нових механізмів.
Але все збільшувалася потреба у прискоренні зв'язку і перевезень. Телеграф з'явився першим масовим застосуванням на практиці нової науки про електрику. Більш важливим у матеріальному відношенні стало застосування силової енергії в галузі транспорту-на залізницях і пароплавах-, тут наука грала тільки допоміжну роль.
І залізні дороги, і пароплави з'явилися безпосереднім продуктом діяльності нової професії-інженерів-механіків і виявилися можливими завдяки наявності дешевого заліза, яке виплавлялося тепер за допомогою кам'яного вугілля в масштабах, у багато разів перевищували колишні. Виникнення нового типу інженера являло собою нове соціальне явище.
Історичні особистості
Мечніков Ілля Ілліч – знаменитий учений. Народився в 1845 р.; вчився в 2-й харківської гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету. Ступінь магістра зоології отримав в 1867 р. і обраний доцентом зоології в Новоросійському університеті; з 1870 по 1882 р. був професором в Новоросійському університеті, потім, з незалежних від нього обставин, вийшов у відставку. З 1886 р. завідував Одеської бактеріологічної станцією. Наукові праці Мечнікова відносяться до галузі зоології, антропології та патології.
Значення Мечникова в зоології надзвичайно велике: крім кількох робіт анатомічного і фауністичного характеру, він надрукував багато праць з ембріології безхребетних і разом з А.О. Ковалевським може вважатися засновником сучасної ембріології безхребетних. Від ембріології Мечников звернувся до фізіології і до областей, прикордонним між біологією і медициною. Величезне значення мають його дослідження, пов'язані з боротьбі організму тварин з різними організмами, службовцями причиною заразних хвороб; багато особливостей будови тварин стають зрозумілими лише з цієї точки зору; діяльність фагоцитів роз'яснює дуже багато чого в складних явищах перетворень тварин. Дослідження ці були розпочаті Мечниковим на початку 80-х років. Теорія боротьби організму тварин проти хвороботворних організмів була виразно сформульована Мечниковим вже на Одеському з'їзді природознавців. Потім пішов ряд спеціальних робіт над боротьбою організму з різними бактеріями і іншими хвороботворними організмами.
В історії науки і техніки відомо чимало випадків, коли одне і те ж відкриття майже одночасно було зроблено вченими різних країн. Так, прийнято вважати, що перша в світі радіокерована телемеханічних система розроблена Ніколою Теслою. Паралельно, своїм шляхом прийшов до цього винаходу харківський професор фізики Микола Пильчиков, який у своїх вишукуваннях задався більш широкою програмою та успішно її виконав. Але до нього в один осінній вечір не прийшов Георг Вестінгауз і не віддав без зайвих слів мільйон доларів за сорок патентів. Сталося так, що успішні досліди і розробки Пильчикова, наукова кар'єра якого спочатку складалася блискуче, не стали надбанням широкої наукової громадськості, та російського вченого спіткала трагічна доля.
Майже одночасно прийшли до відкриття природи загадкових Х-променів українець Іван Пулюй та німець Конрад Рентген. Проте слава першовідкривача і почесті – Нобелівська премія (і навіть промені названі рентгеновимі) дісталися німецькому вченому.
У Технічному музеї Відня зберігається унікальний експонат. Це - «лампа Пулюя», що була фактично першою в світі «рентгенівською трубкою», сконструйованої на 14 років раніше відкриття Рентгена. Винайшов цю лампу Іван Пулюй – професор електротехніки Німецької Політехніки у Празі, кавалер ордена Франца Йосипа, лицар австрійського кайзерівського ордена Залізної корони, що заслужив у свій час високе визнання в недосліджених досі сферах науки і техніки. І. Пулюй був фізиком, математиком, астрономом, теологом, філософом, електротехніком, талановитим педагогом – діапазон його наукових інтересів вражає незвичайною широтою.
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Учні досліджують діяльність В.Антоновича, М.Грушевського та Д.Яворницького в інтерактивному режимі, доповідають перед класом. Інші учні слухають, доповнюють та ведуть дискусію.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Висновки учитель підводить самостійно та дякую класу за роботу.
Домашнє завдання (1-2 хв)
Повторити вивчений матеріал за підручником.
Написати доповідь на тему "Українські підприємці-благодійники. середини - кінця 19 ст" Відеоматеріал до уроку
Відеоподорож до музею Яворницького
Використані джерела
Урок на тему "Українська наука 19 століття" учителя історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київ
Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
Охредько О. Е. Історія України. 9 клас: Розширене календарне планування. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
Подобєд А. О. Історія України. 9 клас: Майстер-клас. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
