Історія — наука, котра вивчає минуле людства, покладаючись на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Слово «історія» прийшло до нас від грецького στορία (історія, оповідання), від протоіндоєвропейського «*wid-tor-», від кореня "*weid- "(знати, бачити). Цей корінь присутній в латинській мові — «video», в санскриті — «veda», в праслов'янській мові — «вєдаті».
Періодизація історії України:
- Стародавня доба - це період від появи людини на території сучасної України і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери. Період , коли внаслідок вдосконалення знарядь праці, техніки і технології землеробства, піднесення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та розгляду родово-общинного ладу з’явились перші протодержави. Центральною археологічною культурою на території України енеолітичного періоду була Трипільська культура (4000—2100 до н. е.).Саме на основі цих протодержав у IX ст. виникла Древньоруська держава.
- Княжа доба ( IX–XIII ст.). В цей час відбулось утворення великої і сильної Древньоруської держави, головний осередок якої складали усі нинішні етнічні українські землі, що сприяло суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян, висунуло її в число провідних країн середньовічного світу.
- Литовсько-польська доба української історії (XIV–XVI ст.). В цей період в результаті феодальної роздробленості, князівських міжусобиць і спустошливих набігів кочівників (особливо монголо-татарських орд) землі древньоруських князівств стали здобиччю Литви і Польщі. Наприкінці XVI ст. у складі Польського князівства опинилися всі українські землі, за винятком Північної Буковини (Молдавія), Закарпаття (Угорщина) і Чернігово-Сіверщина (Московське царство). Українські селяни були позбавлені права володіти землею і закріпачені, а великі українські землевласники здебільшого покатоличилися і спольщилися.
- Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.). Цей час відзначився не лише виникненням специфічного соціального стану українського суспільства, але й створенням у ході національної революції 1648-1676 рр. незалежної від Польщі української Козацької держави - Гетьманщини і її втрата в результаті внутрішньої боротьби за владу і зовнішнього тиску агресивних сусідів.
- Період боротьби за українське національне відродження (XIX - поч. ХХ ст.) . Визначними були тогочасні явища „Руської трійці“, культурно-просвітницька діяльність до створення політичних організацій, одним із головних завдань яких була реалізація самовизначення українського народу.
- Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.). Важливим тогочасним досягненням було створення Української держави – Української народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та проголошення січня 1919 р. Акту злуки усіх українських земель.
- Радянська державність (УСРР, згодом УРСР), яка була створена на переважній більшості українських земель після поразки української національно-демократичної революції і перебувала у складі СРСР (1920-1991 рр.).
- Незалежна Українська держава (з 24 серпня 1991 року до сьогодні). 24 серпня 1991 Верховна Рада проголосила незалежність України, яку підтвердив всенародний референдум 1 грудня 1991. 28 червня 1996 р. прийнято Конституцію України, яка закріпила здобутки суверенної України, підтвердила право людини на безпеку, здоровя та самовизначення у власній країні. Цей документ призваний регулювати повноваження законодавчої, виконачвчої та судової влад. У вересні 1996 року Національний Банк ввів національну грошову одиницю гривню. Вибори Президента України 2004 р. стали переломною подією в історії держави. Адже оголошення результатів у другому турі призели у дня мітинг, далі - у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і отримала назву «Помаранчева революція».
Конспекти уроків Історія України, підручники з історії , історія україни онлайн, реферати з історії україни, історія україни скачати, історія україни підручник, тести з історії україни, лекції з історії україни, урок історії, реферати з історії, історія тести відповіді, історія в школі
|