зробити вступ до тематичного блоку, зацікавивши учнів у вивченні тем
Задачі
змотивувати та зацікавити учнів до вивчення тематичного блоку
розповісти про таку галузь мистецтва як музика: розвиток її на українських землях у визначений період
визначити основних діячів періоду
дізнатися, коли і як було створено гімн України
виховувати учнів у дусі патріотизму
Обладнання
підручники та посібники, музичний супровід до гімна України (фонограма без слів), музичний програвач або комп'ютер з колонками, портрети видатних діячів культури та мистецтва, кольорові олівці (один комплект на парту) та листки А4 (для кожного учня).
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (2-3 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (4-5 хв)
Вивчення нової теми. (20-22 хв)
Виконання гімну України (2-3 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми.
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "Культурне життя України в другій половині XIX ст.". Наша тема матиме аналогічну назву. У такий чудовий день не хотілося б вас перенавантажувати новим блоком дат та подій, отже, на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про стан мистецтва, а зокрема про музику. Ми дізнаємося, хто і як розвивав музичне мистецтво на українських землях.
Вивчення нової теми.
Музика Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України справила творчість композитора й оперного актора Семена Гулака-Артемовського (1813-1873 рр). Його опера „Запорожець за Дунаєм” ставилася на сценах багатьох театрів і поклала початок українській опері. Популярністю користувалися опери Петра Сокальського (1832-1887) „Мазепа”, „Майська ніч”, „Богдан Хмельницький” та інші, самі назви яких говорять про їхній зміст.
Історичні особистості
Сокальський Петро Петрович (1813-1887)
Народився 14 вересня 1813 в сім'ї професора економіки Харківського університету. У 1852 році після закінчення Харківського університету отримав диплом хіміка і був призначений викладачем ботаніки, зоології і мінералогії Катеринославської гімназії. У 1853 році повернувся до Харкова, а через два роки захистив магістерську дисертацію з хімії «Про термохимический дослідження та їх значення для теоретичної хімії». Після захисту переїхав до Петербурга, де пише для «Журналу Міністерства державного майна», «Московського вісника».
У 1855-1857 роках Петро Сокальський був особистим секретарем російського консула у Нью-Йорку Нот бека. У 1858 році оселився в Одесі, де співпрацював з газетою «Одеський вісник». Протягом 1862-1863 років навчався в Петербурзькій консерваторії, але не закінчив її за станом здоров'я. Писав для «Санкт-Петребургскіх ведомостей». У 1864 році брав участь в організації Товариства аматрів музики, а з 1866 року став співорганізатором школи при товаристві. Ці організації зчасом злилися у Одеське музичне товариство. Помер Петро Сокальський 11 квітня 1887.
Микола Лисенко Видатний український композитор, фольклорист, диригент, піаніст і громадський діяч. З ім'ям М. Лисенка пов'язаний період становлення професійної музики, театру і художньої освіти в України.
Микола Віталійович Лисенко народився 10 березня 1842 р. в селі Гриньки Кременчуцького повіту на Полтавщині (нині Семенівський р-н Полтавської обл.) у козацько-поміщицької сім'ї. Чув українську мову маленький Микола у своєї бабусі – Марії Василівни Булюбаш. Ця старосвітська поміщиця дуже любила українські народні пісні, казки, приповідки. Разом з нею слухав ці пісні онук і вперше душа його переймалася сумом, щирістю і багатством рідної пісні.
Рідне село, рідна мова, рідна пісня - безсмертні джерела, які не одну людину напоїли палкою любов'ю до свого краю. Найбільше подобалася хлопчикові пісня, тому що дуже рано проявилися у нього музичні здібності. Любив він слухати, як грає на фортепіано мати (а грала вона дуже добре), міг стояти біля неї годинами, а незабаром і сам вивчився одним пальцем підбирати мелодії. Мати помітила інтерес сина до музики і найняла вчительку, але Микола категорично заперечив - вчити його буде тільки мама. Наука пішла дуже швидко, і хлопчик вже в 6 років дивував слухачів незвичайною для дитини швидкістю пальців і неабияким музичним слухом.
У 9 років його відвезли до Києва, до школи Гедуена. Вчився Микола добре, був одним з перших, але не залишав і музики. Вчителями його були чехи Нейнківч і Паноччіні, і маленький музикант приводив їх у здивування своїми успіхами.
Закінчивши школу Гедуена, яка прирівнювалася до трьох класів гімназії, Микола вступив до четвертого класу гімназії в Харкові. Музичне навчання також тривало, і з кожним роком він грав все краще і краще. Під керівництвом педагогів - відомого тоді піаніста Дмитрієва, пізніше чеха Кільчика, він грає твори великих композиторів різних народів, вчиться у них музичному смаку.
У 90-ті роки М. Лисенка, організувавши хор, не раз їздив з ним по Україні. Хотілося показати українцям все багатство і красу їх рідної пісні і навчити цю пісню співати. Навколо композитора концентрувалася тогочасна українська музична та культурне життя Києва. Він виступав з концертами як піаніст, викладав фортепіанну гру в київському Інституті шляхетних дівчат і приватній музичній школі, в 1900 р. заснував власну школу. Для постановки своїх творів він нерідко бував у Галичині, де його добре знали і любили.
Як музичний етнограф М. Лисенко почав працювати ще в шкільні роки, а трохи пізніше, перебуваючи на посаді мирового посередника в Таращанському повіті, збирав українські народні пісні і вивчав їх. Його етнографічна спадщина – це запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень з репертуару кобзаря Остапа Вересая.
Як композитор М. Лисенко гармонізував ряд народних пісень, що склали 7 випусків «Збірника українських пісень для голосу і фортепіано» і 12 так званих «десяток» для чоловічого і мішаного хорів: «Веснянки», «Купальське справа», «Колядки-щедрівки», «Весілля», збірник танців і пр. Особливо важливе місце в його композиторської роботі займають твори на тексти Т. Шевченка: «Заповіт», «Музика до «Кобзаря», вокально-інструментальні кантати («Радуйся, ниво неполитая »,«Б'ють пороги»), хорові твори «Гайдамак»,«Іван Гус»і т. д.
Народження гімну України
Створення Гімну України датується початком осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним гімном, і потім державним гімном українського народу. Цей вірш дуже швидко поширилося в українофільскіх колах, ледь об'єднавшихся у Товариство. Але вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на уми простолюдинів» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Вперше вірш Павла Чубинського було опубліковано у львівському журналі "Мета" 1863 року, № 4.
Отримав поширення вірш і на Західній Україні. Один з релігійних діячів, отець Михайло (Вербицький), відомий і як композитор, проникся ідеєю вірша і написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, а з нотами – у 1865-му, твір став гімном в 1917 році.
Виконання гімну України
Учні піднімаються та хором співають гімн України. Спів може супроводжуватися музичною фонограмою.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Прийом 1.
Висновки учитель пропонує зробити учням письмово у власних зошитах.
Прийом 2.
Учитель пропонує намалювати ілюстрацію до гімна України.
Домашнє завдання (1-2 хв)
Повторити вивчений матеріал за підручником.
Підготувати повідомлення про стан освіти на українських землях у другій пол. 19 ст., можна про окремі навчальні заклади.
За бажанням: створити кросворд до наступної теми.
Відеоматеріал до уроку
Використані джерела
Урок на тему "Українське мистецтво у 19 ст" Ковтун Світлани Валентинівни, учителя історії Шосткінської гімназії Сумської обл.
Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
Новий довідник: Історія України: довідникове видання. - К.: Казка, 2005
Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
Охредько О. Е. Історія України. 9 клас: Розширене календарне планування. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
www.br.com.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
