Гіпермаркет Знань>>Українська література>> Українська література 2 клас. Повні уроки>> Українська література: Казки народів світу. Повні уроки.

Тема.

Казки народів світу.

Мета.

Вивчення казок народів світу на основі грузинської казки.

Тип уроку.

Навчально-пізнавальний.

Хід уроку.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо з вами тему «Казки народів світу» на прикладі грузинських народних казок. Творчий геній народу знайшов широкий простір і в казковому епосі. У своїх казках, з їх простою, але багатою і карбованою мовою, народ увічнив суспільний досвід багатьох поколінь, закарбував свою боротьбу з природою, пафос оволодіння новими видами праці, любов до свободи і ненависть до гвалтівників, свій полум'яний патріотизм і невгасиму віру в щасливе майбутнє .

Збірник Н.І.Долідзе.

В збірник Н. І. Долідзе увійшли сто казок, які представляють лише частину того багатства, яке створив грузинський народ протягом своєї багатовікової історії. У цьому збірнику наведені старовинні народні казки як зразок художньої спадщини колишніх поколінь. До збірки увійшли зразки казок різних жанрів: тут є записані зі слів сказителей героїчні, чарівні, новелістичні казки, казки про тварин, легенди, які фактично охоплюють майже всі сторони суспільного життя народу. Багатство і різноманітність змісту цих творів говорять про їх глибокі давнини і високі художні достоїнства. Л. Н. Толстой в одному зі своїх листів в 1872 році писав: "... пісні, казки, билини будуть читати, поки буде російська мова ...мова, якою говорить народ і в якому є звуки для вираження всього, що тільки може сказати поет.

Усна словесність.

Усна словесність - постійний супутник трудового народу. Вона зародилася в первісному суспільстві задовго до появи писемності, продовжувала існувати і в класовому суспільстві як колективне мистецтво мас. Наукове вивчення грузинських казок, як і взагалі грузинського фольклору, починається з другої половини XIX століття. Грузинські збирачі зразків казкового епосу керувалися поглядами на народну творчість російських революціонерів-демократів. Публікуючи російською мовою сто грузинських народних казок, ми вважаємо за необхідне хоча б коротко зупинитися на питанні про те, як дивився на свої усні розповіді грузинський народ, де і в яких умовах він їх створював, яке надавав їм значення. Широко поширені в різних куточках Грузії твори фольклору, які виникли переважно на основі творчої співпраці цілої плеяди авторів-казок. Художньо-поетичні вставки, додавання, зміни, що вносилися до окремих казок, поступово збагачували сюжет казок.

Наділений поетичним талантом і художнім чуттям сказитель завжди вносить свою лепту в традиційний фольклор, він своєрідно комбінує мотиви, включає в сюжетний розвиток нові побутові та пригодницькі деталі, або осучаснюючи дію, або переносячи його з недавнього минулого у віддалену епоху, змінює стиль викладу-передачі, збагачує розповідь художніми виразами і образами, наділяє героїв новими рисами, піднімаючи їх в очах слухача або виставляючи на посміховисько. Нерідкі випадки, коли оповідач дає одній і тій же казці дві редакції - розгорнуту і коротку. Нам не раз доводилося чути щирі і переконливі розповіді казок про те, як народжувалося в них захоплення казковим епосом, як виникала в них любов до поезії, як вони йшли до освоєння шедеврів усної народної творчості. Незабутні образи цих людей - ревнителів і носіїв фольклору.

Георгій Мрелашвілі, колгоспник з Телавського району, розповідає про себе: "Казок в книжках я ніколи не читав, а напам'ять знав їх багато. Я міг цілими місяцями розповідати їх. Поки був молодий, я мав красномовність, вважався хорошим співаком, танцюристом.У ту пору я швидко засвоював і запам'ятовував вірші і казки, я їх дуже любив. Багато казок я переробив, щоб вони стали ще цікавіше. Заучував я казки всюди; в горах - у пастухів, під час роботи в лісі і на полі. Часто ми збиралися, влаштовували змагання, намагаючись розповісти казку трохи краще, цікавіше! "

Вивчення сучасної усно-поетичної творчості, матеріали, зібрані в наукових експедиціях, яскраво свідчать про те, що казковий епос, як і раніше живе, не втрачаючи своєї чарівності й принади.Розповідання казок і в наші дні продовжує залишатися одним з улюблених розваг у сільському побуті в години дозвілля. Казковий світ. У Східній Грузії довго зберігався звичай збиратися вечорами і слухати казки. Житель селища Ікалто, Телавського району, Георгій Лацабідзе розповідає: "У довгі зимові вечори чоловіки і жінки збираються в родині одного з селян. Переважають жінки, які приносять з собою різне рукоділля. Чоловіки по черзі розповідають казки. Після закінчення розповіді сказателю для заохочення дають фрукти. Цей подарунок носить назву "сіріскуда". Кращу "сіріскуда" отримує той, хто розповість найбільш захоплюючу казку. У розповіданні казок беруть участь і жінки. На цих вечірках за казками, в більшості випадків, слідують пісні, гра на чонгурі, танці ". Казки розповідаються також і на традиційних святах, на польових роботах, у лісі, на млині, в дорозі і т. д. Казкар - всюди бажаний гість. Усна художня творчість є улюбленою розвагою і пастухів у горах, на літніх і зимових пасовищах. У кожного пастуха є народні музичні інструменти - чонгурі, чіанурі, саламурі. Майже кожен з них - прекрасний знавець пісень, казок. Їх словесний турнір найчастіше триває до самого світанку.

Казкові сюжети поширюються з дивовижною швидкістю, причому сюжет, який потрапив у новий район, зазвичай приймає місцевий колорит і постає у вигляді нового варіанту. Серед прозових жанрів фольклору казка стоїть на першому місці, виділяючись як захопливістю змісту, так і своїми художніми достоїнствами. "Що за чудо ці казки! Кожна є поема", - писав А. С. Пушкін своєму брату в 1824 році.У казок свій особливий світ, з багатством і різноманітністю якого не може зрівнятися жоден інший вид художньої творчості. У деяких народів не прийнято розповідати казки в день. Стихія казок - ніч. Відлуння цього зустрічається і в Грузії. Один з оповідачів з посмішкою каже: "Не прийнято розповідати казку вдень", а на питання: "Чому?" - Він напівсерйозно, напівжартома відповідає: "У сказителя волосся посивіють". Нічна обстановка немов сприяє зльоту фантазії казок. Перед яскраво палаючим вогнем сидить оповідач. Рівним, спокійним голосом веде він розповідь: "Йшов, йшов, чи багато, чи мало пройшов, підійшов до однієї річки ..." Сидячі навколо багаття слухають затамувавши подих. Час від часу тишу порушують потріскування дров та шум веретена. Молоді слухачі не зводять очей з сивобородого розказчика. Погляду їх малюються неприступні гори, непрохідні лісові хащі. Вони вже уявляють себе казковими героями, яким доводиться долати величезні труднощі, щоб відшукати улюблену красуню - "мзетунахаві", викрадену злими дівами. Фантазія розказчика ширяє в чарівному світі, тягнучи за собою слухачів, яким не терпиться дізнатися результат всіх перипетій боротьби улюбленого героя. Імпровізатор майстерно продовжує розповідь. Одна казка змінює іншу. Пригода йде за пригодою. Розгортається запекла боротьба героя з Деві, величезний птах пашкунджі стрімко несеться у піднебесся. Чути іронічний смішок, коли оповідач розповідає про розпусника-ченця, який зазнав гідне покарання. При всій химерності казкового епосу, в якому фантазія сказителя безмежна, казки разом з тим дуже конкретні, реалістичні. Творчість сказителя, словесний матеріал, образи і представлення обумовлені місцевим побутом та національним колоритом. Казкар вносить в свою розповідь опису і назви відомих йому гір, річок, полів, тварин і рослин. Його порівняння і образи підказані, головним чином, конкретною дійсністю. Значна частина казкових сюжетів має характер загальний для всіх народів. Але разом з тим у казок кожного народу, кожної нації є свої специфічні сюжети і мотиви. Яскраво і барвисто відображені в казках побут населення, його звичаї . Побратимство, гостинність, весільний ритуал, одяг, домашнє начиння, посуд, житло - все це носить національний відбиток.

Події казок. Герої казок.

У грузинських казках події розгортаються на снігових горах, в дрімучих лісах, у фруктових садах, виноградниках, на жовтіючих нивах. Часом малюється бурхливе море, яке частіше за все допомагає герою в досягненні наміченої мети. Відправився на пошуки своєї "мзетунахаві" закоханий перепливає море і благополучно досягає протилежного берега. Нерідко малюється студений ключ, у якого втомлені герої знаходять відпочинок, підкріплюючи свої сили для подальших пригод.Джерельна вода зазвичай володіє і лікувальними властивостями. Різноманіття рослинного світу Грузії отримує художнє відображення в казках. Луги і поля, сади і виноградники, громади гір, дрімучі ліси складають фон для їх сюжетного розвитку. Примітно, що в грузинських казках найчастіше зустрічаються такі дерева, як бук і дуб. Це є, по всій вірогідності, пережитком їх культу, що існувало в незапам'ятні часи. З диких і домашніх тварин у грузинських казках зустрічаються лисиця, ведмідь, вовк, заєць, олень, козуля, віл, корова, кінь, баран; з птахів - орел, голуб, яструб, коршак, ворона, дрізд, соловейко; з комах - блоха , мураха, бджола; нарешті, в якості дійових осіб виступають у казках і риби. Олень і лань є неодмінними персонажами грузинського мисливського епосу. Нерідко вони уособлюють собою красуню "мзетунахаві". Найчастіше олень захоплює людину в лісову гущавину, зачаровує його і, перетворившись на дівчину, полонить його своїми чарами. Одним з найбільш дієвих друзів і помічників людини є чарівний кінь - Раші (Пегас), що володіє даром передбачення. Він виручає людини з бід і небезпек, відгадує загадки, проноситься з вершником через моря і гори. Активними персонажами казок є фантастичні істоти - Деві, вороже ставляться до людей. Деві викрадають жінок і обзаводяться сім'єю. Деві бувають трьох-, семи-, дев'яти- і дванадцятиголовими. За поданням народу, у Деві три душі - сили, розуму та життя - у вигляді птахів. Птахи поміщені в коробці, яка знаходиться в голові страшного кабана. Якщо відсікти голови цим птахам, Деві негайно ж загине. Головні герої грузинських казок. Головними героями в грузинських казках виступають прості трудівники. Майже у всіх казках ми зустрічаємо землеробів - селян, бідняків, наділених високими моральними якостями. Всі вони працьовиті, сумлінні, витривалі, сміливі, щедрі. Вони сповнені рішучості боротися за свободу, сповнені бажання виконати свій обов'язок перед батьками, захистити батьківщину від розорення. Що вийшли з трудового середовища, герої казок різко засуджують несправедливість, жадібність і скупість.У казках чітко проявляється філософська мудрість народу, його велике педагогічне чуття. Велику роль у грузинських казках грає тема праці. Трудяться, працюють не тільки в селянських хатах, а й у кришталевих палацах красуні "мзетунахаві". Аміран і його брати займаються полюванням. Камар, що живе в підвішеному до неба палаці, веде домашнє господарство, чистить посуд ("Аміран"). Етері пасе корову в полі ("Абесалом і Етері"), селянин відмовляється видати свою дочку заміж за царевича, поки він не навчиться ремесла, і це врешті-решт рятує майбутнього зятя від смерті ("Про те, як дівчина не пішла за царевича, поки він не навчився ремеслу "). У казках виступають люди різних професій. Тут діють землероби, пастухи, теслі, столяри, муляри, трачі, ткачі, ковалі, шевці, кравці та ін. Всі вони не тільки годують і одягають народ, країну, але і створюють чудові пам'ятники мистецтва. Корисна, продуктивна праця надихає героїв казок. Обтяжені численною родиною батьки своє визволення від страшної бідності знаходять у землеробську працю. Одного разу бідна жінка, розповідається в казці "Три сестри", прибираючи будинок на долівці, знайшла три зерна, які вона з чоловіком і посіяла. Зійшла нива, наче море. Радості чоловіка та дружини не було меж. Праця робить на людину великий і благотворний вплив: він виправляє ледарів і нероб, направляє їх на правильний життєвий шлях. Такого роду твори усної народної творчості читач легко знайде в цьому збірнику.

Запитання до уроку.

1. Які головні герої грузинської казки? Які ще герої згадуються в казках?

2. Що за створіння на вашу думку Деві? Як ви його уявляєте?

3. Хто такий кінь Пегас?

4. А в які пору саме більше полюбляють розповідати казки.

5. Де розгортаються події грузинських казок?

6. А що таке «сіріскуда»?

7. Розкажіть, а які ви грузинські казки читали? Що цікавого дізналися з них, що повчального?

Список використаних джерел:

Урок на тему : «Казки народів світу» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..

Урок на тему : «Грузинська народна казка» учитель української літератури Галуб К.Р.Миколіївська гімназія № 4.

Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с.

Гаврилова К.Р. Казки народів світу. Ранок, 2009.- 356с. Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.

Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.

Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.

----

Над уроком працювали

Куличенко Р. М.

Галуб К. Р.

Поліщук І. В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.