KNOWLEDGE HYPERMARKET


Культурне життя України в другій половині XIX ст. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас. Повні уроки>> Історія України: Культурне життя України в другій половині XIX ст. Повні уроки

Тема: Культурне життя України в другій половині XIX ст.

Содержание

Тип уроку

засвоєння нових знань

Мета

зробити вступ до тематичного блоку, зацікавивши учнів у вивченні тем

Задачі

  • змотивувати та зацікавити учнів до вивчення тематичного блоку
  • розповісти про таку галузь мистецтва як музика: розвиток її на українських землях у визначений період
  • визначити основних діячів періоду
  • дізнатися, коли і як було створено гімн України
  • виховувати учнів у дусі патріотизму


Обладнання

підручники та посібники, музичний супровід до гімна України (фонограма без слів), музичний програвач або комп'ютер з колонками, портрети видатних діячів культури та мистецтва, кольорові олівці (один комплект на парту) та листки А4 (для кожного учня).

План уроку

  • Привітання вчителя та оголошення теми. (2-3 хв)
  • Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
  • Актуалізація опорних знань (4-5 хв)
  • Вивчення нової теми. (20-22 хв)
  • Виконання гімну України (2-3 хв)
  • Висновки та узагальнення (3-4 хв)
  • Домашнє завдання (1-2 хв)
  • Відеоматеріал до уроку

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми.

Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розпочинаємо вивчення тематичного блоку "Культурне життя України в другій половині XIX ст.". Наша тема матиме аналогічну назву. У такий чудовий день не хотілося б вас перенавантажувати новим блоком дат та подій, отже, на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про стан мистецтва, а зокрема про музику. Ми дізнаємося, хто і як розвивав музичне мистецтво на українських землях.

Вивчення нової теми.

  • Музика

Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України справила творчість композитора й оперного актора Семена Гулака-Артемовського (1813-1873 рр). Його опера „Запорожець за Дунаєм” ставилася на сценах багатьох театрів і поклала початок українській опері. Популярністю користувалися опери Петра Сокальського (1832-1887) „Мазепа”, „Майська ніч”, „Богдан Хмельницький” та інші, самі назви яких говорять про їхній зміст.

IstUkr9-povni53-muz1.jpg

Гулак-Артемовський

Історичні особистості

  • Сокальський Петро Петрович (1813-1887)

Народився 14 вересня 1813 в сім'ї професора економіки Харківського університету. У 1852 році після закінчення Харківського університету отримав диплом хіміка і був призначений викладачем ботаніки, зоології і мінералогії Катеринославської гімназії. У 1853 році повернувся до Харкова, а через два роки захистив магістерську дисертацію з хімії «Про термохимический дослідження та їх значення для теоретичної хімії». Після захисту переїхав до Петербурга, де пише для «Журналу Міністерства державного майна», «Московського вісника».
IstUkr9-povni53-muz2.jpg
У 1855-1857 роках Петро Сокальський був особистим секретарем російського консула у Нью-Йорку. У 1858 році оселився в Одесі, де співпрацював з газетою «Одеський вісник». Протягом 1862-1863 років навчався в Петербурзькій консерваторії, але не закінчив її за станом здоров'я. Писав для «Санкт-Петребургскіх ведомостей».


У 1864 році брав участь в організації Товариства аматрів музики, а з 1866 року став співорганізатором школи при товаристві. Ці організації зчасом злилися у Одеське музичне товариство. Помер Петро Сокальський 11 квітня 1887.

  • Микола Лисенко
Видатний український композитор, фольклорист, диригент, піаніст і громадський діяч. З ім'ям М. Лисенка пов'язаний період становлення професійної музики, театру і художньої освіти в України.
IstUkr9-povni53-muz3.jpg

Микола Віталійович Лисенко народився 10 березня 1842 р. в селі Гриньки Кременчуцького повіту на Полтавщині (нині Семенівський р-н Полтавської обл.) у козацько-поміщицької сім'ї. Чув українську мову маленький Микола у своєї бабусі – Марії Василівни Булюбаш. Ця старосвітська поміщиця дуже любила українські народні пісні, казки, приповідки. Разом з нею слухав ці пісні онук і вперше душа його переймалася сумом, щирістю і багатством рідної пісні.
IstUkr9-povni53-muz4.jpg

Рідне село, рідна мова, рідна пісня - безсмертні джерела, які не одну людину напоїли палкою любов'ю до свого краю. Найбільше подобалася хлопчикові пісня, тому що дуже рано проявилися у нього музичні здібності. Любив він слухати, як грає на фортепіано мати (а грала вона дуже добре), міг стояти біля неї годинами, а незабаром і сам вивчився одним пальцем підбирати мелодії. Мати помітила інтерес сина до музики і найняла вчительку, але Микола категорично заперечив - вчити його буде тільки мама. Наука пішла дуже швидко, і хлопчик вже в 6 років дивував слухачів незвичайною для дитини швидкістю пальців і неабияким музичним слухом.

У 9 років його відвезли до Києва, до школи Гедуена. Вчився Микола добре, був одним з перших, але не залишав і музики. Вчителями його були чехи Нейнківч і Паноччіні, і маленький музикант приводив їх у здивування своїми успіхами.

Закінчивши школу Гедуена, яка прирівнювалася до трьох класів гімназії, Микола вступив до четвертого класу гімназії в Харкові. Музичне навчання також тривало, і з кожним роком він грав все краще і краще. Під керівництвом педагогів - відомого тоді піаніста Дмитрієва, пізніше чеха Кільчика, він грає твори великих композиторів різних народів, вчиться у них музичному смаку.

У 90-ті роки М. Лисенка, організувавши хор, не раз їздив з ним по Україні. Хотілося показати українцям все багатство і красу їх рідної пісні і навчити цю пісню співати. Навколо композитора концентрувалася тогочасна українська музична та культурне життя Києва. Він виступав з концертами як піаніст, викладав фортепіанну гру в київському Інституті шляхетних дівчат і приватній музичній школі, в 1900 р. заснував власну школу. Для постановки своїх творів він нерідко бував у Галичині, де його добре знали і любили.

Як музичний етнограф М. Лисенко почав працювати ще в шкільні роки, а трохи пізніше, перебуваючи на посаді мирового посередника в Таращанському повіті, збирав українські народні пісні і вивчав їх. Його етнографічна спадщина – це запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень з репертуару кобзаря Остапа Вересая.

Як композитор М. Лисенко гармонізував ряд народних пісень, що склали 7 випусків «Збірника українських пісень для голосу і фортепіано» і 12 так званих «десяток» для чоловічого і мішаного хорів: «Веснянки», «Купальське справа», «Колядки-щедрівки», «Весілля», збірник танців і пр. Особливо важливе місце в його композиторської роботі займають твори на тексти Т. Шевченка: «Заповіт», «Музика до «Кобзаря», вокально-інструментальні кантати («Радуйся, ниво неполитая », «Б'ють пороги»), хорові твори «Гайдамак»,«Іван Гус»і т. д.
IstUkr9-povni53-muz5.jpg

Народження гімну України

Створення Гімну України датується початком осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним гімном, і потім державним гімном українського народу. Цей вірш дуже швидко поширилося в українофільскіх колах, ледь об'єднавшихся у Товариство. Але вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на уми простолюдинів» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Вперше вірш Павла Чубинського було опубліковано у львівському журналі "Мета" 1863 року, № 4.

Отримав поширення вірш і на Західній Україні. Один з релігійних діячів, отець Михайло (Вербицький), відомий і як композитор, проникся ідеєю вірша і написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, а з нотами – у 1865-му, твір став гімном в 1917 році.

IstUkr9-povni53-muz6.jpg

Павло Платонович Чубинський

IstUkr9-povni53-muz7.jpg

Отець Вербицький

Виконання гімну України

Учні піднімаються та хором співають гімн України. Спів може супроводжуватися музичною фонограмою.

Висновки та узагальнення

  • Прийом 1.

Висновки учитель пропонує зробити учням письмово у власних зошитах.

  • Прийом 2.

Учитель пропонує намалювати ілюстрацію до гімна України.

Домашнє завдання

  • Повторити вивчений матеріал за підручником.
  • Підготувати повідомлення про стан освіти на українських землях у другій пол. 19 ст., можна про окремі навчальні заклади.
  • За бажанням: створити кросворд до наступної теми.

Відеоматеріал до уроку





Використані джерела

  • Урок на тему "Українське мистецтво у 19 ст" Ковтун Світлани Валентинівни, учителя історії Шосткінської гімназії Сумської обл.
  • Історія України. Документи і  матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
  • Новий довідник: Історія України: довідникове видання. - К.: Казка, 2005
  • Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
  • Охредько О. Е. Історія України. 9 клас: Розширене календарне планування. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
  • www.br.com.ua

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


----

Над уроком працювали

Любименко В.В.

Ковтун С.В.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 9 клас