Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас. Повні уроки>> Історія України: Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський).Повні уроки.

Тема

Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський)

Мета уроку

Описати підгрунтя для створення перших політичних партій на Україні, вплив на ідеологію провідних діячів культури того часу. Описати діяльність представників самостійницької течії.

Завдання уроку

• навчитися критично і творчо мислити;
• самостійно робити конспект лекції;
• розвивати пізнавальний інтерес до матеріалу.
• навчитися черпати інформацію з відеоматеріалів

Тип уроку

комбінований

План уроку

• Викладка нового матеріалу
• Підсумки
• Домашнє завдання
• Теми для обговорення у групі
• Основні дати та терміни
• Література

Хід уроку

• Вступне слово вчителя.
• Опитування домашнього завдання
• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
• Домашнє завдання

Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)

Декілька слів про тему минулого уроку і зв’язка з новим матеріалом, щоб сформувати хронологічну послідовність подачі матеріалу

Опитування домашнього завдання (10 – 15 хв)

• Учитель перевіряє домашнє завдання або викликає до дошки учнів з позповіддю чи докладом
• Учитель дякує за підготовку, вказує її недоліки, оголошує результати перевірки та оцінки.
• Робить короткий підсумок і переходить до вивчення нового матеріалу

Вивчення нового матеріалу

• Розповідь або читання матеріалу по черзі. Учні роблять конспект уроку.

1.“Відродження нації” 

Кінець ХІХ – початок ХХ ст. характеризувався новими явищами у суспільно-політичному житті українських земель. Початком “відродження нації” називав цей час відомий український письменник та громадський діяч В. К. Винниченко. Український національний рух набирає політичного характеру. В Україні починають утворюватися перші національно-політичні партії. Першою національною партією в Наддніпрянській Україні (тобто на центральних, південних та східних землях України) була Революційна Українська Партія (РУП), заснована 29 січня 1900 р. у Харкові діячами студентських громад Д. Антоновичем, М. Русовим, Г. Андрієвським, Л. Мацієвичем та ін. Політичною програмою РУП у 1900–1903 рр. була брошура М. Міхновського “Самостійна Україна”. М. Міхновський, у свій час член “Братства Тарасівців”, діяльний учасник українського визвольного руху, адвокат за професією, був одним з ідейних натхненників РУП на початку її існування. Цей видатний політичний діяч України перший на Наддніпрянщині підняв гасло національної незалежності. Головною метою він вважав створення за будь-яку ціну самостійної України “від Карпат аж по Кавказ”. 1902 р. від РУП відійшло найбільш радикальне крило і утворило свою партію – Народну українську партію (НУП) на чолі з М. Міхновським. Партія була відверто націоналістичною. Головний програмний документ “10 заповідей” проголошував створення самостійної демократичної республіки, гасло “Україна для українців”. 1903 р. з РУП вийшло ще одне угруповання, очолене Б. Ярошевським. Воно найменувало себе Українською соціалістичною партією (УСП). Як НУП, так і УСП були нечисленними і, не маючи скільки-небудь масової опори у суспільстві, скоро занепали. Незалежницька течія Найвидатнішими представниками когорти українців-незалежників стали Юліан Бачинський та Микола Міхновський.

Історичні особистості

Юліан Бачинський (1870-1940) народився в Східній Галичині в с. Новосілці (тепер Тернопільської обл.) у родині греко-католицького священика. Вищу юридичну освіту здобув у Львівському та Берлінському університетах. Значний вплив на формування його світогляду справили М. Драгоманов та І. Франко. Юліан Бачинський був прихильником соціалістичних ідей, одним із засновників соціал-демократичної партії Галичини. Однак соціалізм не означав для нього нехтування національними інтересами. У праці «Україна irredenta» (1895), Ю. Бачинський першим в українській суспільно-політичній думці висунув ідею політичної незалежності України. Політичну самостійність України він вважав за необхідну умову її економічного і культурного розвитку.

Юліан Бачинський як соціал-демократ передбачав, що настане час, коли людство стане єдиним. Проте це для нього не означало, що від національної держави треба відмовлятися вже наприкінці XIX ст. Треба наголосити, що Ю. Бачинський не розглядав державу і як самоціль. «Остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток. Держава — це лише наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею», — вважав він.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

На скептичне запитання «Що ж буде робити політично самостійна Україна?» Ю. Бачинський відповів: «Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими». У Східній Україні засновником незалежиицької течії став Микола Міхновський (1873-1924). Він народився в с. Турівці на Полтавщині. Був одним з ініціаторів таємного братства «Тарасівці». Працював адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь у громадському житті. Свої ідеї про незалежність України М. Міхновський уперше оприлюднив на Шевченківських святах у Полтаві та Харкові в 1900 р. Його промова отримала назву «Самостійна Україна» і була надрукована окремою брошурою у Львові. Вона стала першою програмою Революційної української партії (РУП).

Найближчою метою українських патріотів М. Міхновський вважав відновлення державних прав українського народу, котрих він ніколи не зрікався і які належать йому за українсько-московською угодою 1654 р.

Цікаво знати

Кінцева мета політичної боротьби М. Міхновського визначалася формулюванням: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».

Наприкінці XIX ст. у Західній Україні під впливом радикалізації суспільно-політичного життя активізується політична думка. Член Русько-української радикальної партії Ю. Бачинський у 1895 р. видав знамениту книжку під назвою "Ukraina irredenta" ("Україна уярмлена"). В ній автор першим у вітчизняній суспільно-політичній думці порушив питання про політичну незалежність українського народу в єдиній соборній державі. Бачинський Юліан Олександрович (1870—1940) — український громадський і політичний діяч, публіцист. Здобув освіту в Львівському і Берлінському університетах. Протягом 1905—1906 pp. перебував у США та Канаді. В 1918 р. — член Української національної Ради в Галичині. 1919—1921 pp. — голова дипломатичної місії УНРу Вашингтоні. 31921 р. — в еміграції. В 1933 р. приїхав до УРСР, працював науковим співробітником Української Радянської Енциклопедії. У1934 р. заарештований та засуджений до 10-річного ув'язнення у таборах ГУЛАГу, де 6 червня 1940 р. помер. Політична самостійність України, вважав Ю. Бачинський, є необхідною умовою її економічного і культурного розвитку. Це була смілива спроба обґрунтувати функції майбутньої держави, яка повинна мати свої фінанси, армію, торгівлю, промисел, здійснювати внутрішню і зовнішню політику. Ю. Бачинський не вважав створення держави самоціллю, а бачив у ній лише найважливіший засіб для забезпечення можливості вільного культурного розвитку народу.

Ідеї Ю. Бачинського справили помітний вплив на всіх національно свідомих українців. У 1895 р. під впливом молодих радикалів (Ю. Бачинського, М. Ганкевича, О. Колесси, Є. Левицького, В. Охрімовича) змінила свою програму Русько-українська радикальна партія. Висунуту нею раніше вимогу перебудови Австро-Угорщини на федеративних засадах було доповнено положенням про державну самостійність України. Проте політичну самостійність українського народу ця партія розглядала як стратегічну мету.

Домашнє завдання

1. Проаналізуйте особливості процесу відродження на західноукраїнських землях в першій половині XIX ст.

2. Яких форм набував процес політизації національного руху в західноукраїнських землях у XIX ст.?

3. Охарактеризуйте особливості руху за політичну незалежність України наприкінці XIX ст.

4. Що об'єднувало та розмежовувало перші національні політичні партії?

Основні поняття і дати

1890 р. Утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) першої української політичної партії.

Національне відродження – термін, який набув поширення у ХIХ ст. та уособлював процеси, пов'язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи. Н.в. проминало декілька стадій, що визначаються вченими як фольклорно-етнографічна (період наукового зацікавлення), культурницька (формування національної свідомості) та політична (боротьба за незалежність нації). За своїм змістом і формою Н.в. було фактично націотворенням.

Національно-визвольний рух – боротьба народів за національну незалежність, економічну самостійність, духовне визволення і соціальний прогрес.

Перегляд відео

Список використаної літератури

• Урок на тему " Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський)" учителя історії гуманітарної гімназії,Борисейко Н.К. м. Рожище Волинська область
• Урок на тему "Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський)" вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С
• Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: * Вид-во «Ранок», 2009
• Омсльченко І. Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині XIX ст. //* * Нова політика. -2000
• Малик Я. та ін. Історія української державності. - Львів,2005
• Довідник з історії України. Т. 2. — К.: Генеза, 2003
• О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас, 2008
• Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
• youtube. com

Над уроком працювали Борисейко Н.К.,Супрун Л.С.,Муха О.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.