Гіпермаркет Знань>>Музика>>Музика 8 клас.Повні уроки>> Музика: Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.Повні уроки

Тема

Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.

Тип уроку

Комбінований

Мета

• Дослідити  яскраве явище культури – пізній романтизм та визначити причини його виникнення;
• Визначити характерні ознаки стилю;
• Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів: С.Рахманінова, Р. Штрауса, 

Задачі уроку

• Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням нової течії в музиці;
• Розвинути художньо-історичне мислення учнів;
• Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;
• Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

Хід уроку

• Вступне слово вчителя.
• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі

Учень повинен знати

Окремі художні явища у соціокультурному просторі; Основні риси, течії пізнього романтизму і конкретні прояви у творчості композитора; Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.

Учень повинен вміти

Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.

Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)

Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.

Пізній романтизм

В 1930-ті роки музичне мистецтво розвивається в умовах напруженої суспільно-політичної ситуації, що склалася напередодні Другої світової війни. Тоталітарні режими Німеччини, Італії та СРСР встановлюють жорсткі ідеологічні рамки для розвитку культур в цих країнах, тоді як інакомислячі зазнають переслідувань. Зокрема, в ці роки радянською владою було репресовано і страчено чимало діячів в галузі кобзарського мистецтва. Знаковою для музичного мистецтва СРСР стала також стаття «Сумбур замість музики», що відкрила потужну кампанії проти мистецтва, що ставить перед собою складні художні задачі. 1930-ті роки — епоха бурхливого розвитку індустрії звукозапису, радіомовлення, та телебачення, що дозволяли оперативно, у великих обсягах записувати і транслювати музику на великі віддалі. В історії культури 1930-ті роки можна вважати кульмінаційним етапом третьої інформаційної революції, яка прискорить процеси культурної глобалізації, зокрема зумовить експансію неєвропейських музичних традицій у європейський музичний простір.

Імпресіонізм

Романтизм на початку XX ст. вилився не в один, а у два напрями (залишаючись, окрім того, у межах традиційного русла). Якщо експресіонізм продовжив лінію втілення ліричного пафосу, то спостерігальне і обєктивістське відбиття лірики вилилося в імпресіонізм. Зрештою, така диференціація аж ніяк не виникла несподівано, а поступово наростала у надрах романтичного стилю. Імпресіоністична тенденція була другим боком романтизму; емоційній насиченості протистояла споглядальність, напруженій мелодичній і гармонічній лінії-барвистість. В момент свого виникнення імпресіонізм, а відтак й експресіонізм (останній тільки після створення нової звуковисотної системи - додекафонії, тому що спочатку його гармонічні і оркестрові прийоми навіть ототожнювались з імпресіонізмом) ставились у різко заперечливу позицію до романтизму, як єдино вірні шляхи подальшого розвитку музики. Настільки гострого і явного антагонізму не спостерігалося в попередні епохи поміж змінюючими одна одну системами засобів вираження. Зокрема, прийоми готики природно використовувались ренесансом, бароко - класицизмом, а класичні - у романтичному стилі. Боротьба відбувалася в ідеологічній і естетичній сферах (церковної і світської музики на площині поліфонії, відтак монодії оперного і концертного жанрів та багатоголосся церковного і придворного мистецтва. Інакша ситуація у музиці XX сторіччя, коли тут на перший план виступають вузькотехнічні принципи. Незважаючи на численність гасел і декларацій, суть справи зводиться до суперництва типів виражальних засобів. Причина цього полягає не стільки у впливі збільшеної ролі точних наук, як у кризовому стані ідеології. Зрозуміло, що за кожною течією, що виникає, приховується окреслена соціологічна настанова, однак ці ідейні стимули мають дрібний, відокремлений характер, вони далекі від великих філософських концепцій минулого.

Видатний музикант Р. Штраус

Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера.

<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=UTF-8"></meta> <meta http-equiv="Content-Style-Type" content="text/css"></meta> <title></title> <meta name="Generator" content="Cocoa HTML Writer"></meta> <meta name="CocoaVersion" content="1038.35"></meta> <style type="text/css">p.p1 {margin: 0.0px 0.0px 0.0px 0.0px; font: 14.0px 'Times New Roman'} span.s1 {letter-spacing: 0.0px} </style> Р. Вагнер

Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам автор так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).

фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р.

В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.

<meta charset="utf-8"></meta> "Саломея" Р.Штрауса <span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; " />в Віденській опері 

<meta charset="utf-8"></meta>

В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"

<meta charset="utf-8"></meta>«Аріадна на Наксосі»

Прослуховування музичних творів

Список використаної літератури

• Урок на тему "Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус" учителя музичної школи № 1  Козубської В.М. з м.Луцька Волинська область
• Урок на тему "Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
• Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Киркової Світлани Анатоліївни
• Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с.
• Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003.
• youtube. com

Над уроком працювали: учитель Козубська А.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.