Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас. Повні уроки>> Історія України: Гетьман П. Скоропадський. Його внутрішня та зовнішня політика. Повні уроки

Тип уроку

засвоєння нових знань

Мета

дізнатися про політику гетьмана Скоропадського

Задачі

• сформувати уявлення про таке, що таке внутрішня, а що таке зовнішня політика
• дізнатися про основних історичних особистостей періоду
• покращити навички самостійної роботи з новим матеріалом
• надати учням базу матеріалу з теми для подальшого поглиблення та розширення знань в самостійному режимі
• навчитися критично та аналітично ставитися до відеоматеріалу

План уроку

• Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
• Перевірка домашнього завдання (5-7хв)
• Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
• Вивчення нової теми (20 хв)
• Самостійна робота учнів (4-6 хв)
• Висновки та узагальнення (3-4 хв)
• Домашнє завдання (1-2 хв)
• Відеоматеріал до уроку

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Доброго дня, шановні учні! Ми продовжуємо вивчення тематичного блоку, який розпочали кілька уроків тому. Хто пам"ятає точну назву? Так, правильно. Тема сьогоднішнього уроку на дошці. Перепишіть у зошити. Приготуйте атласи та словнички для роботи на уроці. Розпочинаємо.

Перевірка домашнього завдання (5-7хв)

Учитель перевіряє домашнє завдання або методом збору зошитів або за допомогою хронологічного диктанту та виставляє оцінки.

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Міні-дискусія на тему "Прихід до влади Скоропадського"

Вивчення нової теми (20 хв)

Коли Скоропадський отримав владу, він задекларував свій маніфест. У маніфесті проголошувалося: негайна побудова державної влади, що мала б змогу забезпечити народу спокійне життя, владу закону і можливість творчої праці. Центральну Раду та земельні комітети планували ліквідувати. Право приватної власності також було проголошено маніфестом «як фундамент культури й цивілізації».

«Закони про тимчасовий державний устрій України» були видані одночасно з вище описаним маніфестом. У них значилося, що УНР, ця демократична форма української державності, ліквідується. На її місце прийшла Українська Держава. До того моменту, як було обрано членів парламенту, законодавча влада знаходилася у руках гетьмана. Проте строки скликання парламенту не були чітко визначені. Виконавча та судова влада також належали новому гетьману.

Головою гетьманського кабінету міністрів став полтавський поміщик, виходець із старовинного козацького роду Ф. Лизогуб.

Біографічна довідка

Лизогуб Федір Андрійович (06.10.1851-1928), Голова Ради міністрів Української Держави у травні - листопаді 1918 р. Міністр внутрішніх справ України в травні - липні 1918р.

Народився в містечку Седнів Чернігівської губернії. Походив із старовинного козацького роду.

У 1888-97 рр.. голосний Городнянської повітової, потім Чернігівської губернської земської управи. У 1901-15 рр.. голова Полтавської губернської земської управи. За сприяння Лизогуба Полтава, Миргород перетворилися на центри української культури. У травні - листопаді 1918 р. голова Ради міністрів Української Держави, одночасно з 3 травня по 8 липня міністр внутрішніх справ.

Полтава сьогодні

Олександр Іванович Лизогуб, батько Федора Лизогуба, тісно товарищував із Т. Шевченком. Старший брат Федора був революціонером-народовольцем, його у 1879 році стратив царський уряд. Ф. Лизогуб обрав більш безпечний шлях – став земським діячем, пізніше був головою земства Полтавської губернії, за партійною приналежністю — октябристом.

Д. Дорошенко став на чолі міністерства Закордонних справ.

Біографічна довідка

Д. Дорошенко – один з найвідоміших українських істориків ХХ ст., автор перших узагальнюючих праць з історії української державності, політичний діяч, професор Українського вільного університету в Празі, Українського наукового інституту в Берліні (1926-31), професор Празького та Варшавського університетів, президент Української вільної Академії наук (1945-51). Був заступником голови катеринославської "Просвіти", організатором сільських "Просвіт" на Катеринославщині і редактором катеринославського видання "Дніпрові Хвилі" (1910 - 1914), активно працював у Катеринославській архівної комісії, в 1917 році став членом Центральної Ради, у 1918 році перебував на посаді міністра закордонних справ Української Держави, в еміграції займався науковою та викладацькою діяльністю в провідних навчальних закладах Європи та Америки.

Міністром освіти став М. Василенко.

Микола Прокопович Василенко (2 лютого 1866 - 3 жовтня 1935, Київ) - український історик, державний і політичний діяч. Академік Української академії наук (1920), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1911).

М. Чубинський очолив міністерство юстиції. Батько М. Чубинського був відомим українським громадським діячем та етнографом. Не мав приналежності до жодної партії.

Усі інші члени гетьманського кабінету міністрів також були фахівцями у своїй галузі, але не мали відношення до політики. Деякі досвідчені спеціалісти поваленого кабінету В. Голубовича залишилися в уряді на відповідальних посадах, але Скоропадський жодного представника українських соціалістичних партій не включив до складу уряду.

Центральні держави планували одержати від українських земель необхідні їм продовольчі та інші ресурси для продовження війни з Антантою. Тому вони мали певну зацікавленість в утвердженні влади, що матиме змогу покінчити з пануючим хаосом. Ставка кайзерівського уряду на консервативні кола в українському суспільстві призвела до виникнення режиму «сильної руки» гетьмана П. Скоропадського.

Революційний процес в Україні був перерваний присутністю окупаційної армії. Проте втрата соціальних здобутків трудящих і загибель демократичної УHP були тимчасовим явищем, зумовленим дією зовнішнього чинника. Національна революція ще не зовсім вичерпала себе, певний потенціал залишався.

Гетьманський режим

Гетьман негайно припинив вихід соціалістичних газет і відновив цензуру. Було заборонено будь-які збори, розігнано органи місцевого самоврядування.

Ще до початку перевороту до столиці стали з'їжджатися делегати II Всеукраїнського селянського з'їзду. Гетьманська варта (поліція) і німці заарештували президію з'їзду та не дали делегатам змоги ні про що домовитися. Члени з'їзду пішли на хитрість – вони все ж поїхали проводити збори у Голосіївському лісі, під Київ. Вони заявили від імені переважної більшості сільського населення — безземельних і малоземельних селян, — що не визнають гетьмана Скоропадського, який був обраний поміщиками. З'їзд наполягав на збереженні УНР і негайному скликанні Установчих Зборів. Для підтримки здобутків революції було постановлено утворити в повітах бойові дружини. "Умрем, а землі й волі не віддамо!" — так закінчувалася відозва до селян.

Голосіївський ліс

У середині травня в Київ з'їхалися ті делегати Всеукраїнського робітничого з'їзду, яким пощастило уникнути арешту. У своїй відозві вони сформулювали найголовніші завдання, що стояли перед пролетаріатом: захист незалежної УНР, скликання Українських Установчих Зборів, передача землі без викупу в руки трудового народу, запровадження державного контролю над продукцією за участю робітників, свобода союзів, страйків, слова і друку, повна рівноправність національностей і національно-персональна автономія для національних меншин. Отже, робітничі делегати підтримали в своїй масі не більшовицький курс на соціалістичну революцію, а досить помірковану революційно-демократичну програму Центральної Ради.

Самостійна робота учнів (4-6 хв)

Учні вивчають за підручниками та посібниками дані про нелегальні з'їзди партій та І з'їзд комуністичної партії (більшовиків) України, а також про з'їзди організацій, які підтримували гетьманський режим

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Висновки учитель робить сам і пропонує учням доповнити його. Висновки один з учнів записує тезово на дошці.

Домашнє завдання (1-2 хв)

• Вивчити матеріал теми за підручником
• Випереджаюче завдання: повідомлення на тему "Н. Махно як особистість" або "Найбільш цікаві факти біографії Н.Махно"
• Заповнити словнички дат і термінів та понять

Відеоматеріал до уроку

Використані джерела

• Урок на тему "Політика гетьмана Скоропадського" Стеценко Г. М., учителя історії, Обухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. А.С.Малишка, м.Обухів
• Урок на тему "Гетьман П. Скоропадський. Його внутрішня та зовнішня політика." Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.
• Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1914-1939): Підручник для 10-го класу. К.: Генеза, 2003
• История Украины (IX-XVII вв.). Тексты лекций. Авторы-составители: С.Б. Жихарев, О.А. Макушников. Гомель, 2006
• disser.com.ua
• wek.kiev.ua

Над уроком працювали:

Богатиренко В. Г.

Стеценко Г. М.

Любименко В.В.

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.