Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 6 клас >>Зарубіжна література: Антуан де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ (1900-1944). "Маленький принц"

             Антуан де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ (1900-1944). "Маленький принц"

Бути людиною — це значить відчувати, що ти за все відповідаєш. Згорати від сорому за злидні, хоча вони існують ніби не з твоєї вини. Пишатися перемогою, яку здобули товариші. І знати, що, кладучи камінь, ти допомагаєш будувати світ. А. де Сент-Екзюпері

Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері був наче спеціально народжений для XX ст. Своїм життям і захопленнями, поглядами на світ і ставленням до людей він уособлював нову епоху, сучасником якої був.

Антуан Марі Роже де Сент-Екзюпері народився в шляхетній графській родині на півдні Франції. Серед його предків були славні рицарі, архієпископи та відважні воєначальники, від яких часто залежала доля не лише Французького королівства, а й усієї Європи. Але на початку XX ст. від цієї колишньої могутності залишилися старі портрети на стінах родового замку, витерті гобелени та безліч родинних переказів і традицій. А ще був таємничий світ старого замку, любляча мама (батька хлопчик утратив у чотирирічному віці), брат і сестри, вчителі, робітники, які працювали в маєтку, тобто все, що необхідне дитині для щасливого дитинства, напоєного теплотою сонця й любов'ю щирих сердець.

Коли Антуану виповнилося сімнадцять років, у його життя прийшла перша усвідомлена трагедія — помер молодший брат Франсуа. Перед смертю він заповів Антуану найдорожчі речі — велосипед і рушницю. Можливо, саме тоді, стоячи біля тіла померлого брата, він і замислився над основами людського буття, над законами, які примушують людину бути Людиною. Саме тоді постала й інша нагальна проблема, яку необхідно вирішувати кожній молодій людині в його віці: як жити і що робити далі? Для збіднілого аристократа особливо великого вибору не було. Він вирішив вступити до Вищого військово-морського училища. Юнак досить ретельно готувався до іспитів. Спочатку все йшло ніби добре. На іспиті з математики він отримав найвищий бал. А ось твір майбутній всесвітньо відомий письменник «завалив». На той час Європа потерпала від Першої світової війни, тож абітурієнтам запропонували розказати про враження воїна, який щойно повернувся з фронту. «Я не був на війні, через що не хочу говорити про це з чужого голосу», — написав Сент-Екзюпері. Щирість юнака не подіяла на членів екзаменаційної комісії, він отримав найнижчі бал і назавжди втратив можливість здобути вищу освіту. Тоді Сент-Екзюпері пішов добровольцем до авіаційного полку. Нині навіть важко уявити, що для початку XX ст. була професія та особливий стиль життя авіаторів. Здавалося , що вони зроблені з іншого тіста, не такі, як усі інші, адже можуть підніматися в повітря. Аби сісти за штурвал літака, Сент-Екзюпері почав брати приватні уроки. Від цього часу авіація стала невід'ємною частиною його життя.

Після закінчення армійської служби Сент-Екзюпері опинився в Парижі. Він вивчав архітектуру, брав приватні уроки у професорів Паризького університету Сорбонни, продавав автомобілі й книжки, доки якось не постукав у двері Дід'є Дора, директора авіакомпанії. Той дав йому роботу, і, зрештою. Сент-Екзюпері став начальником аеропорту в Марокко. Це була нелегка, часто небезпечна для життя робота. Сент-Екзюпері був надзвичайно сміливим пілотом, справжнім майстром своєї справи, який ніколи не кидав товаришів у небезпеці. За цю службу письменник був удостоєний найпочеснішої французької нагороди — ордена Почесного легіону. Саме в Африці відбулося нагородження письменника Сент-Екзюпері. Там він написав роман про романтику й небезпеку поштової авіації, що зв'язує людей у різних, найвіддаленіших куточках Землі. З улюбленої авіації Сент-Екзюпері пішов сам, на знак протесту: з роботи звільнили його друга й керівника Дора. Але небо не зникло з життя письменника. Головні герої його творів — льотчики, чиє життя з усіма перемогами й поразками він дуже добре знав.

З початком Другої світової війни Сент-Екзюпері (так письменника називали друзі-льотчики) робить усе можливе й неможливе, щоб повернутися до військової авіації. Коли фашисти захопили майже всю Францію, письменник посадив у кабіну невеличкого літака членів своєї ескадрильї і вивіз їх до Алжиру, врятувавши від полону. Сам Сент-Екзюпері опинився у Сполучених Штатах Америки і марив поверненням до військової авіації. Цьому опиралися всі, адже вважали, що Екзюпері-письменник набагато потрібніший людству, ніж Екзюпері — військовий льотчик. У своїх, на перший погляд, таких простих і зрозумілих творах він висвітлював надзвичайно важливі проблеми: що таке справжня дружба і якою має бути людина, щоб планета Земля перетворилася на справжню планету Людей.

Останнім твором письменника, його заповітом людству став «Маленький принц». Це притча, повчальна алегорична оповідь. У сучасній літературі вона стала одним із засобів вираження морально-філософських роздумів письменників. Подорож маленького принца — алегорія пошуків усього людства, яке іноді не розуміє, що найцінніше в житті знаходиться поруч, і, щоб усвідомити це, треба довіритися власному серцю.

Сент-Екзюпері зміг повернутися до військової авіації. Йому дозволили п ять бойових вильотів, він домігся ще трьох. Віщунка напророчила письменнику смерть у морі. З останнього, восьмого, польоту письменник і льотчик А. де Сент-Екзюпері не повернувся... На аеродромі його чекали дуже довго. Залишки літака знайшли через півстоліття на дні Середземного моря біля Марселя. А в смерті письменника, 31 серпня 1944 року, народилася легенда, що філософ, льотчик і письменник, який понад усе вірив у людину, направив свій літак вис небо, до зірок, туди, куди повернувся маленький принц...

Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко. Зарубіжна література 6 клас.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь- форум.